CC BY
11
19. Потребности// Большая Советская Энциклопедия. (В 30 томах)/ Гл. ред. А.М. Прохоров. - 3-е изд, т. 20. Плата-Проб. - М.: Сов. Энциклопедия, 1975. - С. 439-440.
20. Синякевич 1.М. 1нструменти еколопчно'' пол^ики: теорiя i практика. - Львiв: ЗУКЦ, 2003. - 188 с.
21. Спицнадель В.Н. Основы системного анализа: Учеб. пособие. - СПб.: Изд. дом "Бизнесс-пресса", 2000. - 326 с.
22. Ценностные ориентации. Ценность// Философский энциклопедический словарь/ Редкол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичев и др. - 2-е изд. - М.: Сов. Энциклопедия, 1989 - С. 732-733. _
УДК 336:332.122:338.43 Acnip. А. О. Бондаренко - Сумський национальный
аграрный ушверситет
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ Ф1НАНСОВО-КРЕДИТНОГО МЕХАН1ЗМУ В С1ЛЬСЬК1Й М1СЦЕВОСТ1
Розглянуто значення сшьських фшанав у вирiвнюваннi доходу i споживання населення, а також висв^лено потенцшш сфери продуктових шновацш фiнансового сектора, спрямованi на задоволення попиту на фiнансовi послуги. Стверджусться, що фiнансовий ринок сшьсько'' мюцевосп мае критичне значення для довгостроко-вого економiчного зростання i зменшення бiдностi. Розвинута фiнансова шфраструк-тура сприяе зростанню продуктивностi працi, задоволенню фiнансових потреб сiльських територiй, тдвищенню рiвня життя та продовольчо'' безпеки.
Ключов1 слова: сiльськi фiнанси, фшансовий сектор, фiнансовi послуги, фь нансова шфраструктура, сiльська мiсцевiсть.
Doctorate A. O. Bondarenko - Sumy National Agrarian University Problems of formation of financial and credit mechanism in rural areas
The role of rural finance in levelling of income and consumption structures is considered. Potential areas of product innovations in the financial sector, aimed at satisfying the demand for financial services, are analyzed. The author assumes that rural financial market is critically important for long term economic growth and poverty reduction. Developed financial infrastructure facilitates increase in labour productivity, satisfaction of financial needs of rural territories and increase in the levels of life and food security.
Keywords: rural finance, financial sector, financial services, financial infrastructure, rural territory.
Формування фшансового ринку сшьсько'' мюцевост мае критичне значення для довгострокового економ1чного зростання та зменшення бщнос-ri. Розвинута фшансова шфраструктура сприяе зростанню продуктивност пращ, вир1внюванню доходу i споживання, задоволенню фшансових потреб сшьських територш, тдвищенню р1вня життя та продовольчоi безпеки.
На сучасному еташ д1яльшсть сшьських фшансових посередниюв об-межуеться господарствами, як мають р1зноманпта джерела доход1в, i не по-ширюеться на малозаселен сшьсью територп, економ1чна актившсть яких е мало диверсифжованою. Основними причинами тако'' ситуацп е висок тран-сакцшш витрати, щнов1 i врожайш ризики, сезоншсть доход1в, обмеження щодо застави, як характеризують сшьсью територп.
Розглянемо значення сшьських фшаншв у вир1внюванш доходу i споживання населення, а також висвгглимо потенцшш сфери продуктових шновацш фшансового сектора, спрямоваш на задоволення попиту на фшансов1
послуги. Зпдно з результатами дослiджень iноземних вчених [2], фiнансовi потреби бiдного населення та населення з вщносно високим рiвнем доходу е рiзними. Домогосподарства з високим рiвнем доходностi надають перевагу фiнансовим послугам, якi генерують дохiд i сприяють акумуляци активiв.
Поширеною е думка, що населення з низьким рiвнем доходу не е кре-дитоспроможним, не здатне заощаджувати i страхувати себе вщ ризику. Ем-пiричнi дослiдження неформальних ринкiв доводять помилковiсть даного твердження [1]. Бщт домогосподарства бажають сплачувати ринковi цiни за надiйний i тривалий доступ до фiнансових послуг.
Вони цiнують, як правило, фiнансовi послуги, спрямованi на подолан-ня ризику зниження доходу ^ як наслщок, незадоволення власних базових потреб. Для бщних домогосподарств кредитно-ощаднi послуги е засобом уп-равлiння незначними ресурсами, гарантом отримання адекватно! юлькост продовольства та споживання предметiв першо! необхiдностi. Таким чином, мотивуючим чинником для бщного населення у плаш заощаджень е прагнен-ня мати превентивш засоби, здатнi вирiвнювати майбутне споживання.
Бшьшють традицiйних ощадних продуклв не можуть виконувати роль заощаджень з метою забезпечення превентивних заходiв, осюльки формальнi кредитнi та ощадш послуги надають виключно для виробничих цшей i вима-гають тривалого часу та високих трансакцiйних витрат. Саме тому мжрофь нансовi установи мають зосереджуватися на фiнансових послугах, яю мають потенцiал у плат зменшення ризикiв.
Сьогоднi фiнансовi потреби сшьських територiй Укра!ни з високою питомою вагою дрiбних та малозабезпечених домогосподарств залишаються незадоволеними. Вченi щентифшують три основнi причини неефективного функщонування фiнансових ринкiв: високi коварiантнi ризики, недосконала iнформацiя i трансакцiйнi витрати.
Основною причиною незадовшьного функцiонування сшьських фь нансових ринкiв е комбшащя високих рiвнiв виробничого, маркетингового i цiнового ризикiв, а також обмежеш методи !х зменшення. Сiльський сектор характеризують необхщшстю у довгостроковому швестуванш, сезонними ко-ливаннями доходу, яю е причиною нерiвномiрностi грошових потоюв i мш-ливостi попиту на фiнансовi послуги. Агровиробники i невелик сiльськi тд-приемцi, якi мають певш фiнансовi зобов'язання, зазнають систематично! мiнливостi, що може призвести до дефолту.
Важливо розрiзняти iдiосинкратичнi i коварiантнi ризики, тобто ризики, яю впливають тiльки на iндивiдiв (старшня, непрацездатнiсть) та ризики, яю здшснюють вплив на велик групи людей (посуха, повенi). Коварiантнi ризики в сшьсьюй мiсцевостi пов,язанi з дом^ванням сiльського господарства, яке зале-жить вщ клiматичних умов та характеризуемся сезоннiстю виробництва.
Здатнiсть фiнансових посередниюв ефективно покривати коварiантнi ризики е досить обмеженою через невелику юльюсть кшеипв. Проте, фшансо-вi установи можуть досить ефективно вирiшувати проблему щосинкратичних ризикiв (послуги щодо превентивних заощаджень i споживчих кредитiв). У мь ру зростання фiнансових установ i досягнення ними бiльших операцшних мас-штабiв, вони набувають здатност покривати також коварiантнi ризики.
Адекватними iнструментами зменшення фiнансового ризику посеред-ника може бути застава, страхування, ф'ючерси, а також розроблення мехашз-MiB виконання контрактiв. Такими альтернативами е контракти щодо спшьно1' вiдповiдальностi або груповi кредити. Проте груповий кредит передбачае висок трансакцшш витрати, i можливий тiльки при виконанш певних умов (ре-гулярш зустрiчi, iснування високого ступеня соцiальноï едностi i взаемного страхування тощо). Водночас використання групового кредиту створюе значнi вигоди, оскiльки взаемодопомога та регулярний обмш iнформацiею сприяють шдвищенню рiвня професiйноï пiдготовки, знання ринку, бiзнес-мережi.
Друга основна причина недостатнього розвитку фшансового ринку полягае у недосконалш або асиметричнiй iнформацiï. 1нформащя е життево важливою при ощнщ та управлiннi ризиком. Якiсна шформащя в деяких ви-падках може виконувати роль застави та попереджувати моральний ризик. У сшьському середовишд практично вiдсутня формальна кредитна iсторiя, ве-дення реестрiв, а також гетерогеншсть умов виробництва. Цi фактори усклад-нюють оцiнку кредитоспроможностi i мониторинг позик або страхування.
Третя ключова причина - це висою трансакцiйнi витрати, якi залежать вщ особливостей фiзичного та iнституцiйного середовища. Сшьсью територи характеризуються високими рiвнями бiдностi, просторовою розосереджешс-тю, сезоншстю доходiв, слабкою системою виконання контраклв, незадо-вiльною фiзичною iнфраструктурою, а також низькими рiвнями освiти. Ц чинники збiльшують трансакцiйнi витрати для посередниюв та клiентiв.
Саме з цих причин формальш посередники перебувають у невипдно-му конкурентному становишд порiвняно iз неформальними, та не бажають працювати в сiльськiй мюцевость Процедури, встановленi формальними фь нансовими посередниками i спрямоваш на зменшення кредитних ризиюв, часто становлять сощальт бар'ери доступу сiльського населення через домь нування безграмотностi i потребу у формальнш документацiï. Неформальнi посередники через географiчну близькiсть i соцiально-економiчнi вiдносини мають переваги у плат шформаци i трансакцiйних витрат. Таким чином, не-формальнi посередники е бшьш активними порiвняно з формальними.
Низька прибутковють виробництва в сшьськш мiсцевостi, вiдсутнiсть традицiйних форм застави, слабю i витратнi механiзми виконання контраклв, асиметричнiсть iнформацiï е чинниками, яю обмежують доступ сiльських домогосподарств до довгострокових формальних кредш!в. Традицiйнi методо-логiï кредитування значною мiрою покладаються на короткостроковi позики з частими регуляторними виплатами. Несшьськогосподарсью галузi та дрiбнi агровиробники е особливо обмеженими у плат залучення швестицш у об-ладнання, диверсифшащю культур, використання високоприбуткових мож-ливостей. Як наслщок, сегменти ринку, яю можуть генерувати вигоди вiд зайнятос^ i продуктивностi, гальмуються.
Даний мехашзм не задовольняе вимог та сезонного характеру сшьсь-кого господарства. Багато культур е багаторiчними, iнвестицiï у покращення земельних ресурЫв мають тривалi термiни виконання, бiльшiсть обладнання амортизуеться протягом тривалого часу. Обмежена наявшсть середньостро-
кових i довгострокових кредитiв е основним обмеженням для сшьськогоспо-дарсько1 i промислово1 диверсифжацй, зростання продуктивност i еколопч-ного захисту.
Варто також зазначити, що середньостроковий та довгостроковий кре-дити е рiдкiсними через макроекономiчну нестабiльнiсть i вiдсутнiсть ефек-тивних шструмен^в ризик-менеджменту. Мiнливiсть вiдсоткових ставок, ш-фляцiйнi очiкування створюють невизначешсть i ризик для довгострокових iнвесторiв та позичальникiв.
Обмежена пропозицiя шших фiнансових послуг, зокрема депозитiв, пла^жних трансфертiв, страхування i лiзингу обмежують здатнiсть сшьсько-го населення здшснювати кращий менеджмент ризику i лжвщность 1ншою проблемою е ринкова сегментащя. Вона передбачае ситуацiю, коли формаль-нi посередники обслуговують клiентiв, яю мають високий рiвень доходу та гарну заставу, тодi як нашвформальш посередники обслуговують клiентiв з нижчими доходами i бiльшими обмеженнями у плат застави.
Причиною сегментацй ринку фшансових послуг е незадовшьш регу-ляторнi рамки, якi обмежують доступ та продуктовi шновацй, обмежена юль-кiсть методiв зменшення ризику, дорога i недосконала iнформацiя, рiзний по-тенцiал виконання контрактiв.
Сегментацiя та вщсутшсть конкуренцй може сприяти неефективност та високим вiдсотковим ставкам. Кшенти з iдентичним попитом на позику та профшями ризику мають отримувати рiзнi умови залежно вiд джерела фшан-сування. Крiм того, юнуе проблема нестачi операцiйно ефективних та устале-них фiнансових посередникiв. Досить велика юльюсть формальних i нашв-формальних посередникiв, якi е активними в сшьськш мiсцевостi, залежать вщ субсидiй та не е ефективною, внаслщок незадовiльного управлiння, над-мiрноl залежностi вiд технологiй кредитування, яю базуються на заставi i збшьшують трансакцiйнi витрати для посередника та кшента, вразливiсть до коварiантних ризиюв через обмеженi можливостi диверсифжацй портфеля i невелику капiтальну базу.
Таким чином, макроекономiчна стабiльнiсть i послщовшсть у полiтицi е необхiдними умовами формування ефективних i конкурентних сшьських фшансових ринюв. Високi рiвнi шфляцй, обмiнних курсiв негативно вплива-ють на функцiонування фiнансового ринку. Фюкальна, монетарна, торговель-на полiтика визначають ризиковiсть функцiонування фiнансових посередни-юв. Критичними змiнними для фiнансових ринюв е бюджетний дефщит, рь вень шфляцй та вщсоткових ставок, реальний ефективний обмiнний курс [2].
У минулому державне втручання, зокрема кредитш квоти i субсидова-т вiдсотковi ставки, зосереджувались на видимих проблемах, зокрема на вщ-сутност доступу невеликих i середнiх виробниюв. Проте державне втручання здшснювалось без розумiння основних чинникiв, яю формують сiльськi фiнансовi ринки i роблять невеликих i середнiх виробниюв небажаними киентами. На сучасному еташ розвиток сшьських фшансових ринюв вимагае сприятливого середовища розвитку. Це включае створення необхщних мак-роекономiчних умов, усунення полггично1 упередженостi проти сшьського
господарства i сшьського сектора, а також створення штегрованого та ефек-тивного фшансового ринку.
Навгть макроекономiчнi змшш, якi здаються позитивними, можуть ма-ти негативний вплив на сшьсью фiнансовi установи у короткостроковому пе-рiодi. Рiзке зниження рiвня шфляци може призвести до дефолтiв з позик, як-що фермери мають довгостроковi борговi зобов'язання за фжсованими номь нальними ставками, прив'язаними до попередньо очжуваного рiвня iнфляцiï. I справд^ оскiльки макроекономiчна стабiлiзацiя майже незмшно призводить до високих реальних вiдсоткових ставок, незадовiльний менеджмент на мак-роекономiчному рiвнi може значно зменшити сiльськогосподарськi прибутки i стан погашення кредитiв сiльських фiнансових установ.
Зв'язок мiж макроекономiчною ефективнiстю i ефектившстю сшьсько-го фiнансового сектора е неоднозначним. Кризи на сшьських фшансових ринках можуть створювати тиск на державш бюджети i, таким чином, на макроекономiчну стабшьшсть. Основними джерелами фюкальних тягарiв i попршення ситуацiï е вiдсотковi субсидiï, прострочення сплати позик i де-фолти, а також неефективш схеми страхування врожа1'в i гарантiй.
Для покращення функцюнування сiльських фiнансових ринкiв реко-мендують дй' у трьох сферах:
• створення сприятливого пол1тичного середовища для фшансових посередниюв (покращення прибутковост сшьсько1 економ1чно1 активности зменшення ризишв, покращення шформацшних поток1в, зменшення правових бар'ер1в для ефективного i низьковитратного посередництва та мехатзм1в виконання контраклв);
• зб1льшення потенщалу надання роздр1бних послуг (створення нових ф1нан-сових установ, встановлення зв'язшв м1ж формальними та неформальними посередниками, зм1цнення 1снуючих формальних та неформальних установ);
• стимулювання впровадження шших послуг (депозит1в, страхування врожа1в, надання товар1в у заставу, хеджингових шструменпв, електронних карток i л1зингу). Ц1 продукти сприятимуть кращому ризик-менеджменту, знижува-тимуть трансакц1йн1 витрати. Проте впровадження деяких ф1нансових про-дукт1в можливе т1льки за умови 1нвестування у системи с1льськогосподарсь-кого маркетингу i покращення правового та регуляторного середовища.
Зважена секторна та швестицшна политика сприяе зниженню трансак-цiйних витрат у сферi сiльського фiнансового посередництва (покращення електропостачання, комунiкацiй, транспортних зв'язюв) та пiдвищенню при-бутковостi сшьсь^ економiчноï активностi. Принциповими сферами уваги е швестици у державну шфраструктуру, ринковi цiновi стимули для сшьського господарства, политика несiльськогосподарських стимулiв.
Сшьсью територи вторично знаходились у невипдному становищi у планi розподiлу ресурЫв на розвиток iнфраструктури i сощальних видаткiв. Видатки на сiльську шфраструктуру i сощальш послуги (освiта, здоров'я) сприяють пiдвищенню сiльськоï продуктивностi, знижують маркетинговий ризик, зменшують трансакцiйнi витрати посередниюв. Критично важливим е створення стимулiв для несiльськогосподарського пiдприемництва, яке сприяе диверсифжаци джерел доходiв домогосподарств.
Високий ризик та трансакцшш витрати е негативними стимулами для розвитку сфери формального фшансового посередництва в сшьськш мюце-вость Щобшьше, цей чинник негативно впливае на охоплення фшансовими послугами кшенлв з низькими доходами i з незначною заставою. Нефор-мальш посередники залишаються домiнуючими у сшьськш мюцевость
Сприяння гармонiзацiï бухгалтерських стандарт, прозоростi i вщкри-тостi фшансових посередниюв сприяе зменшенню бар,ерiв входу, покращуе стан фiнансового сектора, захищае iнтереси клiентiв та iнвесторiв вщ надмiр-ного ризику i незадовшьного фiнансового менеджменту. Важливим питанням е регулювання установ, якi приймають депозити.
Вартють традицiйних методiв регулювання досить висока, осюльки загальна кiлькiсть фшансових установ, яю обслуговують сiльськi територп, е великою, проте активи ïx незначнi. Взагалi, сiльськi фiнансовi установи не становлять системноï загрози для фiнансовоï системи, проте вони вимагають непропорцiйноï частки ресурсiв для забезпечення нагляду.
Таким чином, створення ефективних сшьських фшансових систем е важливим для покращення життя основноï маси сшьського населення. Зваже-на фюкальна i монетарна полiтики е ютотними для зменшення макроеконо-мiчноï мшливост i пiдвищення прибутковостi сiльськиx швестицш.
Лiтература
1. Калинчик Н., Долгий Л. Льготное или форвардное кредитование АПК// http www.apk-inform.ru.
2. Seibel, Hans Dieter. Rural Finance for the Poor: From Unsustainable Projects to Sustainable Institutions, Food Policy Report. 1999. International Food Policy Research Institute (IFPRI) publication, Washington, USA. - pp. 12-15.
3. Zeller, M., and M. Sharma (1998). Rural Finance, Food Security, and Poverty Allevati-on: Supporting Institutional Innovation Through Public Policy. Food Policy Report. 1998. International Food Policy Research Institute (IFPRI) publication, Washington, USA. - P. 29-45.
УДК 338.12: 502.4 Доц. М.Т. Бець, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
ЕКОЛОГО-Ф1НАНСОВ1 ПРОБЛЕМИ БЮДЖЕТУВАННЯ
ОБ'СКТЮ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ (НА ПРИКЛАД1 НАЩОНАЛЬНИХ ПРИРОДНИХ ПАРК1В)
Ощнено умови формування бюджетсв об'екпв природно-заповщного фонду, визначено систему чинниюв, що зумовлюють вибiр методiв бюджетного планування в розрiзi джерел фiнансування.
Ключов1 слова: бюджет, методи планування, природно-заповщний фонд, дже-рела фiнансування, бюджетна установа.
Doc. М.Т. Bets - NUFWT of Ukraine
Ecological and financial problems of budget planning objects natural protection fund (for example national park)
Eventuates conditions formation of budgets objects natural protection fund and provides a system of factors which predetermine the choice methods of budget planning in section of source financiering.
Keywords: budget, planning methods, natural protection fund, spinning financiering, budget institution.
