CC BY
586
УДК 330.322
Ф1НАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО У 1НВЕСТИЦ1ЙН1Й
Д1ЯЛЬНОСТ1
Богоявленський О.В., к.е.н., доцент, Шульмта А.М., студентка (Х1Ф УДУФМТ)
У cmammi розглянуто вплив тституту фтансового посередництва на твестицшну дiяльнiсть крати. Bu3Ha4eHi окремi джерела твестицшноИ дiяльностi та Их вплив на господарський обiг. .Запропоноваш конкретш шляхи активгзацИ iнвестuцiйноi дiяльностi.
Ключовi слова: твестици, фтансове посередництво, заощадження населення, фтансово-швестицшт компани, ризики, накопичення, iндивiдуальне швестування, швестицшний проект.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями.
Зростання зовшшнього торгу Укра1ни за останш роки та наслщки фшансово! кризи вимагають вщ уах небайдужих до ще! ситуацп нових, можливо нетрадицшних дш. Звичайно основним i вiдносно простим шляхом покращення фшансово! ситуацп вважаеться мiжнародне кредитування нашо! кра!ни, залучення iноземних iнвестицiй. Потреба у коштах для розвитку виробництва i структурно! перебудови економiки частково могла бути задоволена значною к1льк1стю грошей, яш мають укра!нськ1 громадяни. Але пщрвана довiра до банков, кредитних стлок та пайових, iнвестицiйних, стагнацiя на ринку нерухомосп стримують iнвестицiйну актившсть населення. Залучення коштiв населення у швестицшну дiяльнiсть дозволяе знизити сощальну напругу у суспiльствi, пожвавити ситуацш на ринку товарiв i послуг [5].
Анал1з останнгх до^джень i публшацш. Рiзнi аспекти розвитку фшансового посередництва, як певно! форми трансформацп iнвестицiйного капiталу знайшли вiдображення у працях багатьох зарубiжних i вичизняних вчених-економiстiв, як1 розглядали проблему у рiзних аспектах. Теоретичною базою становления фiнансового посередництва можна вважати пращ Р. Левша, Дж. Тобiна, Дж. Бенетона, та К. Смгга та шших американських економiстiв, як1 визначили !х функцп, механiзм впливу на економшу, обгрунтували необхiднiсть !х юнування [7]. Думка про те, що саме фiнансовi посередники мають забезпечити новi поеднання факторiв виробництва з фшансовими ресурсами, що врештi решт поеднуеться в концепцiю iнновацiйного фшансування, належить Й. Шумптеру [6]. Захвдна економiчна наука визначила роль фшансових посередник1в, як iнструменту зниження трансакцшних витрат, ризик1в прискорення використання вщносно вiльних грошових ресурсiв [2].
Теоретичш i npaKTH4Hi питання функцiонування фшансових посереднишв в умовах перехщно! eKOMMira розглянутi у працях А.Р. Дорбиняна, Е.М. Сандояна, Б.1. Алехiна, В. Галанова, Т. Заславсько!, Ю. Мелехша, Ю. Столярова [5].
Проте, недостатньо висвилеш питання, як1 присвяченi аналiзу взаемозв'язку окремих чинник1в перетворення збережень населення у швестицп та ролi окремих видiв посередник1в у розв'язанш ще! проблеми. Також потрiбне визначення ролi державних iнституцiй у створенш ефективно! системи залучення збережень населення у господарський обп.
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми. З шшого боку, бажання окремих верств населення прийняти участь у iнвестицiйнiй дiяльностi стримуеться недовiрою до обiцянок фшансових оргашзацш (банков, страхових компанiй, швестицшних та пенсiйних фондiв). Без спещально! пiдготовки пересiчному громадянину орiентуватися на швестицшному ринку дуже складно. У свгговш практицi таку допомогу населення здшснюють фiнансовi посередники. Сумiснiсть i взаемне задоволення вiд спiвпрацi на ринку приватних iнвестицiй може бути забезпечене особливим мехашзмом, який являе собою складну i багаторiвневу систему. Вона представляе собою сукупнiсть визначених економiчних структур, iнститутiв, iнструментiв i методiв, як1 пов'язують та узгоджують iнтереси рiзних економiчних суб'ектiв та суспшьства в цiлому. Проблеми притоку швестицш в економiку нашо! кра!ни виникають не стiльки за вщсутшстю iнвестицiйних коштiв, а у зв'язку з нерозвиненiстю ефективного механiзму трансформацп заощаджень населення у швестицп. Цей мехашзм повинен вмiщувати у собi гаранти прав пiдприемцiв на стабшьш правила гри на ринку, прозорють конкуренцп та важелi забезпечення сощально-економiчних гарантiй громадян-iнвесторiв.
Формування цтей статтi (постановка завдання) е визначення мюця i значення
© Богоявленський О.В. Шульмша А.М.
Вкиик економжи транспорту i промисловост1 № 35, 2011
внутрiшнього швестування у прискореннi економiчного розвитку кра!ни та особливо! ролi, яку може з^ати фiнансове посередництво; визначення джерел iнвестування населения та огляд титв фiнансових посередник1в; вивчення чинник1в устшно! дiяльностi посередницьких компанiй на ринку трансформацл заощаджень населення у швестицп.
Виклад основного матерiалу
досл^ження. Проблему iнвестування громадян або домогосподарств слщ розглянути мiнiмум як у трьох аспектах.
Перший аспект - з позицп споживача, власника «ввдносно вiльних кошпв», яш вiн вiдриваe вiд свого поточного споживання та з ризиком для себе. Кшьюсть грошей та шших активiв, проiнвестованих у фiнансовi продукти залежить вiд добробуту людини, характеру його витрат. З iншого боку, сам процес iнвестування у
окремих груп людей е сам по собi потребою, азартною грою. Проте, у нашш краíнi добре пам'ятаеться сумний досвщ iнвесторiв фiнансових компанш-трашд, трастових компанiй, афер Роберта Флетчера та шших. Та при цьому щкавим е те, з якою наполегливiстю люди знаходять кошти для iнвестувания. Важливим фактором зрушення у процеа активiзацií внутрiшнього iнвестувания може стати прозорють дiяльностi потенцiйних продавщв фiнансових продуктiв, пiдвищения рiвия вщповщальносп за !х обiцянками. Ресурси учасп населення у iнвестицiйнiй дiяльностi не обмежуеться тiльки вiльними коштами, яю в певний перiод часу вщносно не потрiбнi сьогоднi. Населення мае можливосп знайти грошi для учасп в програмах iнвестувания. Джерела та iншi та напрямки iнвестувания населення показано на рис. 1.
Джерела
Напрямки
Рисунок 1 - Джерела та напрямки твестування населення
Другий аспект - з позицп компанп, яка використовуе грошi населення у своему бiзнесi. Робота з великою шльшстю позичальнишв (населення) значно складшше, шж з обмеженим колом (власники великих капiталiв). Але банки -найбiльшi позичальники довгострокових капiталiв самi по собi е посередниками мiж населенням i потенцiйними iнвесторами. Слад вщзначити, що банки не е монополштами на ринку вiльних грошей. Незважаючи на рiзке падiния довiри людей до всiх учасник1в фшансового ринку, банки мають найбiльшу
стутнь довiри нiж iншi (кредитнi спшки, iнвестицiйнi, пайовi фонди). Спонукати людей до сшвпращ з к1нцевим споживачем швестицш не просто, але цшком можливо. Для цього !м потрiбно налагодити систему взаемовiдносин зi сво!ми дрiбними iнвесторами. Нинiшия практика свiдчить про те, що фiнансово-промисловi групи не проявляють велико! зацiкавленостi до роботи з населенням. Деяш створюють сво! банки, за допомогою яких залучають грошi у пересiчних громадян. Практично не шнуе ринок цшних паперiв для «звичайних» людей, на якому
Вкник' економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 35, 2011
можливо було купувати i продавати акцп, облДгацп, iнвестицiйнi сертифiкати. Для того, щоб вiдбулися зрушення у цьому напрямку, потрiбно створити iнституцiйну базу, яка б забезпечила гарантп всiх гравцДв цього ринку.
Третiй аспект - з позицп держави, уряду. 1нвестицшна дiяльнiсть громадян спроможна збiльшити !х доходи, знизити соцiальну напругу, спрямувати грошi у iнновацiйнi проекти структурно! перебудови економiки. Розвиток добровiльних пенсшних накопичень
недержавними установами спроможний прискорити реалiзацiю пенсiйно! реформи. Незважаючи на наявнiсть Закону «Про недержавне пенсшне забезпечення» основнi учасники ринку - (страховi компанi!, банки i пенсiйнi фонди) знаходяться не в рiвних конкурентних умовах [1].
Таким чином, усД потенцiйнi учасники швестицшного процесу зацiкавленi у його прискоренш, але цього не вДдбуваеться. Основними причинами, на наш погляд, являються:
- недостатня гаражня прав ДнвесторДв вiд обману, невиконання умов, змДни правил;
- нестабiльнiсть податково! бази щодо обкладення доходiв ДнвесторДв i фiнаисових компанiй;
- слабкий рiвень фiнансово! та правово! грамотносп у населення.
Фiнаисова поведiнка населення визначаеться стввДдношенням ощадно!, кредитно! та Днвестицшно! поведiнки. Ощадна поведiнка обумовлена бажанням людей акумулювати певну кшьюсть грошей для визначених витрат або Днвестування та зберегти грошi при максимальнш гаранти надiйностi у тому числД i вiд iнфляцi!. В основi iнвестицiйно! поведiнки лежить намагання особи отримати дохiд вiд сво!х активiв. Це вже не тшьки збереження грошей вiд iнфляцi!, а ризикована операщя з метою збшьшення свого багатства.
Кредитна поведiнка являе собою бажання витрачати «побшьше i зараз». Цьому сприяють людсью потяги до «красивого життя» та весь маркетинговий комплекс створення потреб у шода непотрiбних товарах. Вона стимулюе споживчий ринок, виробництво товарiв для населення. На перший погляд, ця боротьба за вДдносно вiльнi грошi людей передбачае ними прийняття взаемовиключних рДшень: витратити грошi зараз (поки е найбшьш вигДдна пропозиц1я); зберегти кошти на «чорний день» або на випадок, коли вони бшьш потрiбнi; захистити !х вiд шфляцп; ризикнути, маючи шанс заробити велик! грошД. М!ж цими фiнансовими дДями е певний взаемозв'язок. Не обов'язково бажання одного передбачае вДдмову вДд Дншого. Наприклад, накопичення грошей у банювсьюй установi може бути етапом тдготовки
до вдалого iнвестувания, яке у майбутньому призведе до збшьшення витрат родини-швестора. Таким чином, для бДльшосп людей фiнансова поведiнка - це комбшащя стратегiй.
На сучасному етап1 розвитку фiнансового ринку рДшення населення носять здебiльшого емоц1йний характер, на який впливае реклама окремих установ. ЗмДнити цю ситуацш може розвиток шституту фiнансового посередництва. Фiнансовi посередники виконують у економiцi деюлька основних (трансформац1я заощаджень у фонтов! продукти; створення iнвестицiйного кап1талу людей; зниження ризику всДх учасник1в фшансового ринку; мобшзащя заощаджень) Д побДчних функцш (сприяння обмДну товарДв та послуг; мониторинг менеджменту фДрм Д приведення в дю механДзмДв корпоративного контролю) [2].
РДзнД функци посередниюв на фДнансовому ринку призвели до Дснування к1лькох !х титв:
- ФДнансовД посередники контрактно-ощадного типу. До них належать страхов! компани Д пенсшт фонди, як1 пропонують для населення продукти для забезпечення соцДального захисту у вигляд пенсшних Д страхових програм.
- ФДнансовД посередники швестицшного типу (швестицшт компани та фонди). РДзноматттсть швестицшних фонда дозволяе реал1зовувати гнучк1 стратег!! Д залучати до Днвестицшних процесДв заощаджень Д рДзних сегмента домогосподарств.
- ФДнансовД посередники шформацшно-консалтингового типу. В основу !х завдання покладено забезпечувати населення шформащею про потенцДйну прибутковДсть Д ризикованДсть збереження грошей та активДв, Днвестицшно! дДяльност! Завдяки мониторингу фшансового ринку, залученню фахДвцДв цДею справи, вони мають змогу збшьшити стутнь довДри до фДнансово-Днвестицшних компанш. ФДнансовД посередники цього типу проводять просвиницьку роботу серед населення стосовно використання грошей, пошуку резервДв для iнвестуваиия,оцiнюють ризики [4].
1нститут фшансового посередництва в Укра!ш знаходиться на стад!! становлення. У порДвнянш з розвинутими кранами свиу кшьюсть посередницьких компанш (агентських, брокерських, консалтингових) значно менша. З Дншого боку, кшьюсть банюв, страхових компанш значно перевищуе ту к1льк1сть, яка необхДдна для обслуговування фДнансових потоков в нашш кра!т. На наш погляд, це пов'язано з двома причинами. Перша - розмежоватсть сутностД та функцш фшансового посередництва в оздоровлент економДки, що призвело до недосконалосп законодавчо! бази !х дальности, яка ставить у нерДвнД умови рДзнД компани. Друга - в надмДрнш тдтримщ «основних» гравц1в на фшансовому ринку банков Д страхових компанш. Ди уряду в
В1сник економжи транспорту 1 промисловост1 № 35, 2011
перiод фшансово! кризи як наслiдок того, що iнтереси пересiчних громадян, як1 не змогли вчасно отримати сво! депозити в банках на шших внесюв [3]. Водночас iнтереси банк1в були в щлому задоволенi. Можливо, фiнансовi посередники мають змогу частково знайти порозумшня м1ж населенням та фшансовими установами. Це пов'язано з тим, що що успiх дiяльностi фшансових посередник1в залежить вiд успiшностi фшансово-швестицшних компанiй i зростання реальних дохода населення.
На сучасному етапi вихвд з кризи фiнансового сектора залежить також вщ активно! ролi держави у розвитку iнвестицiйних процесiв. Вона проявляться у таких напрямках дальности
- покращення правово! бази, законодавчих акпв, правил дiяльностi кредитно-фiнаисових шститупв, системи державного регулювання фiнансового ринку;
- повернення довiри населення до фшансових шститупв та фiнансових посередниюв за рахунок посилення гарантш збережень i iнвестицiй, !х своечасно! Мкидносп;
- стимулювання процессу iнвестувания у реальний сектор економiки у тому чи^ за рахунок коштiв громадян;
- вдосконалення податкового мехашзму стосовно iндивiдуального iнвестування, розвитку iндивiдуальних i корпоративних накопичувальних страхових i пенсшних програм;
- розвиток фондового ринку шляхом зниження витрат i спрощення доступу на нього емiтентiв та iнвесторiв, пiдвищения якостi регулювання цього ринку з метою запобпання машпуляци (у тому числi на основi iнсайдерсько! iнформацi!), бiльш повного розкриття iнформацi! емiтентами, пiдвищения фiнансово! вщповщальносп професiйних учасник1в ринку цiнних паперiв;
- iнформувания населення про можливосп i заходи iнвестицiйно! дiяльностi з метою тдвищення фiнансово! культури.
Активiзацiя процесiв iндивiдуального iнвестувания спроможна змшити макроекономiчну ситуацiю кра!ни. Це вщбудеться за рухунок перемiщения грошей iз сектору споживання у сектор швестування. Наслiдок цих змiн прогнозуе прискорений розвиток капiталомiстких галузей: будiвництва, машинобудування, переозброення металугрi! та енергетики. Зменшення грошово! маси у населення, та вкладення !! у довгостроковi швестицшш проекти буде стримувати iнфляцiю. Прибутки вiд iнвестувания можуть стати вагомим внеском у дохщ укра!нських домогосподарств. Особливо! уваги, на наш погляд, заслуговуе розвиток iнформацiйно-фiнансового
посередництва. Цей вид дiяльностi поки не знайшов свого розвитку на Укра!ш. Причини цього натсупш:
- iнформацiя про дiяльнiсть фшансово-iнвестицiйних компанiй на ринку недостатньо прозора, реальна цша цiнних паперiв та iнших фшансових продукпв не вiдповiдае !х котуванню;
- iнформацiйно-консалтинговi компанi! стають заанганжованими фiнансовими компанiями, перестають бути незалежними, направляють дi! людей, як1 звертаються до них за консультацiею у випдний для себе нарямок;
- виникае спокуса для для власнишв цих компанш приеднатись до сшвпращ з фiнансовою компанiею або створити свою.
В Укра!ш вже зараз дшть вiтчизиянi й мiжиароднi фiнансово-консалтинговi компанi!, як1 проводять розробку швестицшних стратегiй пiдприемств, систем прийняття ршень щодо iнвестицiй, пошук компанiй для швестицш, планування i оцiнка швестицшних проекпв та iншi види дiяльностi [5]. Звичайно вони можуть диверсифшувати свою дiяльнiсть i працювати з населенням, але для цього потрiбне знання психологи людей, створення системи обслуговування.
Висновки даного до^дження та перспективи подальших робт у цьому напрямку. Досвщ тдйому фшансових риншв розвинутих кра!н показуе, що велика шльшсть домогосподарств задiяна у iнвестицiйнiй дiяльностi. Ця система побудована на плщнш спiвпрацi фiнансово-iнвестицiйних компанiй, фiнансових посередниюв та населення. Натомють держава створюе для цього вщповщш гарантi! та умови.
В Укра!ш до нинiшнього часу невиршеними е питання дiяльностi рiзних видiв фiнансового посередництва (страхового посередництва, недержавних пенсшних фондiв, та ш). Населення та суспiльство вцiлому защкавлеш у залученнi заощаджень громадян в реальний сектор економiки. Це призведе до скорочення потреб держави у зовшшньому запозиченнi. Фiнансовi посередники, особливо фшансово-консалтинговi посередники забезпечують узгодження iнтересiв iнвестора i вкладника. На шляху розв'язання цiе! потреби необхщно створити умови для реально! незалежносп консалтингових посередник1в. В свою чергу, устх цих компанiй залежить вщ формування свого iмiджу, розумiния психологи поведшки населення на фiнансовому ринку та сшвпращ з швестицшно-промисловими групами.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. «Про недержавне пенсшне забезпечення» [Електронний ресурс] : Закон Укра!ни вiд 15 грудня 2005 року N 3201-IV. -
Вкник' економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 35, 2011
Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1057-15
2. Зимовець В.В., Зубик С.П., ФДнансове посередництво[Текст]: Навч. посДб / В.В. Зимовець, С.П. Зубик. - К.: КНЕУ, 2004. - 288 с.
3. 1дентифДкацДя швестицшного партнерства держави та бизнесу [Текст] / М.О. Циганкова // ЕкономДка Д прогнозування. - 2006.
- № 2. - С. 101-116.
4. Корнеев В.В. МодифДкацДя форм фшансового посередництва в Укра!ш [Текст] / В.В. Корнеев // ФДнанси Украши. - 2008. - №1.
- С.77 - 85.
5. Версаль Н.1. Фшансове посередництво в Украшг теоретичш та практичш аспекти [Текст]/ Н.1. Версаль // Фшанси Украши. - 2005. - №9. - С.99.
6. Шумптер Й. Теория экономического развития. [Текст] / Й. Шумптер. - М.: Эксмо,2007. - 864 с.
7. Robert G. King, Ross Levine. Finance and Growth: Schumpeter Might be Right [Електронный ресурс]: The Quarterly Journal of Economics, Vol. 108, No. 3. (Aug., 1993). - Р. 717737. - Режим доступа: http://www.isid.ac.in/ ~tridip/Teaching/DevEco/Readings/07Finance/05King& Levine-QJE1993.
Аннотация. В статье рассмотрено влияние института финансового посредничества на инвестиционную деятельность страны. Определены отдельные источники инвестиционной деятельности и их влияние на хозяйственный оборот. Предлагаются конкретные пути активизации инвестиционной деятельности.
Ключевые слова: инвестиции, финансовое посредничество, сбережения населения, финансово-инвестиционные компании, риски, накопления, индивидуальное инвестирование, инвестиционный проект.
Summary. The the article considers the influence of the institute of financial intermediation on investing activities of the country. Identified some sources of investment activities and their impact on the economic turnover. Suggests specific ways of activization investment activity.
Keywords: investment, financial intermediation, savings, financial and investment companies, the risks, accumulation, individual investment, investment project.
Рецензент д.е.н., професорХНАМГПисаревський 1.М. Експерт редакцшног колегИ к.е.н., доцент УкрДАЗТ Слагш Ю.В.
УДК 331.10
ВПЛИВ 1ННОВАЦ1ЙНИХ П1ДХОД1В УПРАВЛ1ННЯ НА РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЬ ШДПРИеМСТВ
ТРАНСПОРТУ
Слагт Ю.В., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
В статтi розглянуто сучасш тдходи до оргатзаци б1знес-процеав транспортного обслуговування та 1х вплив на змту та формування функцш персоналу тдприемств, а також на конкурентоспроможтсть тдприемств транспорту.
Ключовi слова: конкурентоспроможтсть, процесно-орieнтоване управлшня, решжишринг бЬзнес-процесгв, управлшня персоналом, людський каптал, шдприемства транспорту.
Постановки проблеми в загальному шноващйним розвитком базових галузей народного
виглядi та и зв'язок гз важливими науковими або господарства.
практичними завданнями. Транспорт, як складова частина процесу
Конкурентоспроможтсть економДки Украши в створення споживчо! вартостД, впливае на
умовах глобалДзацп та розвитку штеграцп в значнДй ефективтсть та конкурентоспроможтсть основних
мДрД визначаеться розвитком галузей та економДки в цДлому. конкурентоспроможносп, ефективтстю та
© £лагДн ЮВ. Вкник економжи транспорту 1 промисловост № 35, 2011
