CC BY
16
3. Vaninov AS. [Malignant neoplasms as the highest priority medical and social problem of the health care system]. Bulletin of Science and Practice. 2019;5(11):120-30. Russian.
doi: https://doi.org/10.33619/2414-2948/48/16
4. Minakov SN. [Morbidity and mortality from cancer of the breast and female genital organs (cervix, uterine body, ovaries) in the Moscow region in 2015]. Malignant tumors. 2017;1:67-9. Russian. doi: https://doi.org/10.18027/2224-5057-2017-1-67-69
5. Mirhamidova SM, Dinmuhammadiev NA. [Features of the prevalence of cancer]. Young scientist. 2016;20:84-7. Russian.
6. Ragimzade SE. [Breast cancer: epidemiology, risk factors, pathogenesis, diagnosis, prognosis]. International Medical Journal. 2017;23(2):60-4. Russian.
7. Ruden VV, Moskviak-Lesniak DYe, Hutor TH. [Scientific and methodological bases of formation of the
limit value of absolute risk in the possible occurrence / development of breast cancer (C50) in females]. Clinical and experimental pathology. 2014;8(3):142-9. Ukrainian.
8. Savenkov OYu, Romanukha KH, Khomenko AV. [Improving the tactics of surgical treatment of early forms of breast cancer in women to prevent the development of secondary lymphedema]. Bulletin of problems of biology and medicine. 2020;1(155):200-3. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2020-1-155-200-203
9. Francuzova IS. [Analysis of risk factors for breast cancer]. International Research Journal. 2019;3(81):68-74. Russian.
10. Bray F, Ferlay J, Soerjomataram I, Siegel RL, Torre LA, Jemal A. Global cancer statistics 2018: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA: a cancer journal for clinicians. 2018;68(6):394-424. doi: https://doi.org/10.3322/caac.21492
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 15.01.2021
♦
УДК 616.12-005.4:616.24-007.272]-036.1-07-08 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2021.2.234517
ПРОБЛЕМИ Д1АГНОСТИКИ ТА Л1КУВАННЯ ХРОН1ЧНО1 1ШЕМ1ЧНО1 ХВОРОБИ СЕРЦЯ В ПОеДНАНШ З ХРОН1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ ЗА ДАНИМИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО АНАЛ1ЗУ
Днтровський державний медичний утверситет кафедра терапи, кардюлоги та амейноi медицини ФПО (зав. - д. мед. н., проф. В.А. Потабаштй)
пл. 30-ти рiччя Перемоги, 2, Кривий Рг Днтропетровська область, 50056, Укра'та Dnipro State Medical University
Department of Therapy, Cardiology and Family medicine of FPE
30-ty richchia Peremohy sq., 2, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, 50056, Ukraine
e-mail: kafterfpodma@i.ua
Цитування: Медичш перспективы. 2021. Т. 26, № 2. С. 72-79 Cited: Medicniperspektivi. 2021;26(2):72-79
Ключовi слова: iшемiчна хвороба серця, хронiчне обструктивне захворювання легень, коморбiднiсть, прихильнiсть до лiкування, шкала Морiскi-Грiна
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, хроническая обструктивная болезнь легких, коморбидность, приверженность к лечению, шкала Мориски-Грина
Key words: ischemic heart disease, chronic obstructive pulmonary disease, comorbidity, adherence to treatment, Morisky Scale
В.А. Потабаштй, О. В. Князева, О.Я. Маркова
Реферат. Проблемы диагностики и лечения хронической ишемической болезни сердца в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких по данным ретроспективного анализа. Потабаш-ний В.А., Князева Е.В., Маркова Е.Я. Ишемическая болезнь сердца (ИБС) и хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) - распространенные заболевания, занимающие ведущие места в рейтинге Глобального бремени заболеваний (2019). ИБС и ХОЗЛ часто сочетаются, что создает трудности в диагностике и лечении пациентов в реальной клинической практике. Целью исследования было выявить проблемы в диагностике и лечении пациентов с сочетанием хронической ИБС с ХОЗЛ на основании ретроспективного анализа медицинской документации. Также была оценена приверженность пациентов к лечению на основании шкалы Мориски-Грина (MMAS-8). Проведен анализ медицинских карт стационарного больного 108 пациентов с сочетанием хронической ИБС и ХОЗЛ, находившихся на лечении в КП «Криворожская городская клиническая больница № 2» КМР. Было оценено качество диагностики и лечения ИБС в соответствии с приказом МЗ Украины № 152 от 02.03.2016 г., с учетом рекомендаций Европейского кардиологического общества 2019 года. Установлено, что анамнез курения собран у 23,1% пациентов, индекс массы тела (ИМТ) определен в 51,9%, ультразвуковое исследование сонных артерий проведено в 7,4% случаев. Уровень общего холестерина определен у 59,2% пациентов, а уровень холестерина липопротеидов низкой плотности (ХСЛПНП) - только у 43,5%. Трансторакальная эхокардиография (ЭхоКГ) выполнена у 62,9% пациентов, но ни в одном случае не проведена стресс-ЭхоКГ и тесты с дозированной физической нагрузкой. Суточное мониторирование ЭКГ выполнено в 60,2% случаев. Определение уровня мозгового натрийуре-тического пептида (BNP) или его предшественника (NT-proBNP) для уточнения генеза одышки не проводилось. Также выявлено, что пациентам с сочетанием ИБС и ХОЗЛ редко назначаются бета-адреноблокаторы (29,6% пациентов), ивабрадин (11,1% пациентов) и статины (65,7% пациентов). В базисной терапии ХОЗЛ недостаточно использовались фиксированные комбинации бронходилататоров длительного действия. При этом приверженность пациентов к базисной терапии ИБС и ХОЗЛ является недостаточной - неприверженными к лечению оказались 45,4% пациентов, частично приверженны - 43,5%, и только 11,1% пациентов были приверженны к лечению.
Abstract. Problems of diagnosis and treatment of chronic ischaemic heart disease combined with chronic obstructive pulmonary disease according to retrospective analysis. Potabashnii V.A., Kniazieva O.V., Markova O.Ya. Ischaemic Heart Disease (IHD) and Chronic Obstructive Pulmonary Disease (COPD) are common diseases that rank highest in the Global Burden of Disease Study (2019). IHD and COPD are often combined, making diagnosis and treatment ofpatients difficult in actual clinical practice. The aim of the study was to identify problems in the diagnosis and treatment of patients with a combination of chronic IHD and COPD, based on a retrospective analysis of medical records. Patient's adherence to treatment was also assessed with the Morisky Scale (MMAS-8). The analysis of 108 inpatient charts with a combination of chronic IHD and COPD was carried out. The quality of diagnosis and treatment of IHD was evaluated in accordance with the order of the Ministry of Health of Ukraine N152 dated March 02 2016, considering the recommendations of the European Society of Cardiology (2019). It was found that smoking history was in 23.1% of patients, a body mass index (BMI) was calculated in 51,9%, and a carotid ultrasound examination was carried out in 7.4% of cases. The total cholesterol level was determined in 59.2% of patients, while the level of low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C) was determined in only 43.5%. Transthoracic echocardiography (TTE) was performed in 62.9 % of patients, but stress-echocardiography and exercise ECG were not performed. Daily ECG monitoring was performed in 60.2% of cases. The levels of brain natriuretic peptide (BNP) or N-terminal proBNP (NT-proBNP) were not detrmined to precise etiology of dyspnea. It was also found that beta-blockers (29.6% of patients), ivabradine (11.1% of patients) and statins (65.7% of patients) are seldom administered to patients with IHD and COPD. The targeted doses of these drugs are not reached. Fixed combinations of long-term bronchodilalarors were insufficiently used in therapy of COPD. However, patients' adherence to basic IHD and COPD therapy is weak. 45.4 % of patients were non-adherent to treatment, 43.5% were medium-adherent, and only 11.1% of patients were adherent to treatment.
taeMi4rn хвороба серця (1ХС) посщае перше мюце в рейтингу Глобального тягаря захворю-вань (2019) в оаб старше 50 роюв, а хрошчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) знаходиться на 4-му мющ в ошб 50-74 роюв та на 3-му мющ в оаб 75 роюв i старше [14].
1ХС - одна з найпоширешших хвороб сер-цево-судинно! системи, на яку страждае майже 24% дорослого населення Укра!ни, а в И струк-турi переважають хрошчш форми [8, 9]. Хрошч-на 1ХС часто поеднуеться з ХОЗЛ, що не е
стохастичним явищем, а розглядаеться в якосп коморбщносп перш за все за рахунок таких сшльних факторiв ризику, як куршня, вш, сис-темне запалення [4, 7, 16].
В окремих дослщженнях зроблено акцент на тому, що пащенти з поеднанням 1ХС та ХОЗЛ мають бшьш тяжкий переб^ захворювання, пршу якють життя, шдвищений ризик розвитку хро-тчно! серцево! недостатносп (ХСН) та смери, тж пащенти без ХОЗЛ [3, 12, 13]. У 2019 рощ експер-ти Свропейського кардюлопчного товариства
21/ Том XXVI/ 2
73
(СКТ) [18] до екываленпв стенокардп вiднесли задишку, котра е спiльним симптомом з ХОЗЛ. Це потребуе проведення ретельного диферен-цшного дiагнозу мiж задишкою серцевого i легеневого походження. 1снують труднощi в оцшщ iшемiчних змiн у мiокардi за даними електрокардюграфи (ЕКГ) в сташ спокою та технiчнi помилки при реестраци трансторакально! ехокардюграфп (ЕхоКГ), що ускладнюе своечасну дiагностику 1ХС [12]. На жаль, на нишшнш час вiдсутнi мiжнароднi та нацюнальш керiвництва з дiагностики i лiкування хрошчно! 1ХС у поеднанш з ХОЗЛ. Навiть в останньому керiвництвi СКТ з хронiчних коронарних син-дромiв (2019) вiдсутнi рекомендаци щодо дiагностики та лiкування 1ХС на тлi ХОЗЛ. З шшого боку, в мiжнародному керiвництвi GOLD (2020) [15] i нацiональнiй настановi з ХОЗЛ (2020) [1] тдкреслюеться, що спостерiгаеться гiподiагностика 1ХС при поеднанш з ХОЗЛ.
У лшуванш пащенпв iз хронiчною 1ХС на rai ХОЗЛ виникае низка проблем, пов'язаних з полiпрагмазiею, необхiднiстю врахування взае-моди мiж призначеними препаратами, яюстю життя та прихильнiстю пащенпв до лiкування [1, 3, 11]. В останнш нацiональнiй настановi з ХОЗЛ звертаеться увага на можливють застосування при поеднаннi з 1ХС в1-адреноблокаторiв i застереження щодо призначення надвисоких доз в2-агонiстiв. На сьогодш доведена ефективнiсть i безпечнiсть довготривалого застосування шгаля-цiйних холiнолiтикiв пролонговано! ди в пацiентiв з ХОЗЛ [6].
Ефектившсть терапп значною мiрою визна-чаеться прихильнiстю пащента до лiкування. У системному огщщ епiдемiологiчних дослiджень iз серцево-судинних захворювань показано, що рiвень прихильносп до лiкування залежить вiд численних факторiв, зокрема пов'язаних зi складшстю схем лiкування, кiлькiстю призначених препарапв, що асоцiйовано з гiршими ктшчними наслiдками [10]. Тому суттеве значення мае оцiнка прихильностi пацiента до л^вання. Одним iз пiдходiв для ощнки прихильностi до лiкування е вашдована шкала Морiскi-Грiна (MMAS-8), яка мае високий рiвень чутливостi [5, 17].
Мета дослщження - виявити проблеми в дiагностицi та лшуванш пацiентiв з хронiчною 1ХС у поеднанш з ХОЗЛ на стацюнарному еташ медично! допомоги на пiдставi ретроспективного аналiзу та оцiнити прихильнють пацiентiв до лiкування.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Дослiдження проводилось у вщдшеннях тера-певтичного профiлю КП «Криворiзька мiська
KniHiHHa niKapHa №2» KpHBopi3bKoi MicbKoi pagH, aKa e KniHiHHoro 6a3oro Ka^egpH Tepanii, Kapgio-norii Ta ciMeÖHoi мegнцннн OnO flmnpoBcbKoro gep:aBHoro MegHHHoro yHiBepcHTeTy.
KpHTepii BKnroneHHa: xpoHiHHi $opMH IXC -creHOKapgia HanpyrH II-III ^yHK^oHanbHoro Knacy, eKBiBaneHTH CTeHOKapgii (3agHmKa, apHT-Mii); nepeHeceHHÖ iH^apKT MioKapga noHag 6 Mica^B; сepцeвa HegocTaTHicTb I-IIA cTagii II-III ^yHK^oHanbHoro Knacy 3a NYHA; HonoBiKH BiKOM noHag 40 poKiB; XO3H, ^o giarHOCTOBaHO (nig-TBepg:eHe cnipoMeTpiero) go Mam^ecTa^i IXC.
KpHTepii BHKnroneHHa: CTeHoKapgia Hanpy:eH-Ha IV ^yHK^oHanbHoro Knacy, rocTpHÖ KopoHap-hhh CHHgpoM, iH^apKT MioKapga go 6-MicaHHoi gaBHHHH; rocTpe nopymeHHa Mo3KoBoro KpoBo-o6iry (rnMK) a6o TpaH3HTopHa imeMiHHa aTaKa (TIA) MeHme 6 Mica^B ToMy; cepцeвa HegocTaT-HicTb IIE-III cTagii; giarHo3 XO3H, He nigTBepg:e-hhh cnipoMeTpiero; 6poHxianbHa acTMa; BigMoBa пaцieнтa Big ynacri b gocnig:eHHi.
3 MeToro peTpocneKTHBHoro aHani3y 3rigHo 3 KpHTepiaMH BKnroneHHa Bigi6paHo MegHHHi KapTH cтaцioнapнoгo xBoporo 108 na^emiB 3 noegHaH-HaM IXC Ta XO3H, aKi 3Haxogunuca Ha cra^oHap-HoMy o6cTe:eHHi Ta niKyBaHHi npoTaroM 20172020 poKiB. noKa3aHHa gna rocmTani3a^i o6rpyH-ToByBanucb nono:eHHaMH HaKa3y MO3 YKpaiHH № 152 Big 02.03.2016 poKy, aKHÖ nepeg6anae
HagaHHa MegHHHoi gonoMoru Ha BTopHHHoMy i TpeTHHHoMy piBHi i3 3acTocyBaHHaM cKnagHHx MeTogiB gocnig:eHHa Ta BH3HaneHHa pH3HKy i npoBegeHHa eKcnepTH3H пpaцeзgaтнocтi, aKi He Mo:Ha BHKoHaTH b aM6ynaTopHHx yMoBax.
O^HroBanH aKicTb giarHocTHKH Ta niKyBaHHa
IXC BignoBigHo go HaKa3y MO3 YKpaiHH №152 Big 02.03.2016 poKy [8], 3 ypaxyBaHHaM peKoMeHga^M GKT 2019 poKy [18]. fliaraocraKy Ta niKyBaHHa XO3H o^HKraanH BignoBigHo go AganroBaHoi KniHiHHoi HacTaHoBH, 3acHoBaHoi Ha goKa3ax «XpomHHe o6cTpyKTHBHe 3axBoproBaHHa nereHb», 3aTBepg:eHoi HAMH YKpaiHH b 2020 poцi [1] 3 ypaxyBaHHaM peKoMeHga^ö GOLD 2020 [15]. npuxunbHicTb go niKyBaHHa BH3Hananu 3a Banigo-BaHoro mKanoro MopicKi-rpiHa (MMAS-8). no 1 6any HapaxoByBanu 3a Ko:Hy BignoBigb «Hi», 3a BHKnroneHHaM 3anHTaHHa npo npuöoM ycix npena-pariB 3a BHopammM geHb (1 6an 3a BignoBigb «TaK»). Y 3anHTaHHi 3 paH: oBaHHMH BignoBigaMH 1 6an Ha-paxoByBanH TinbKH Ha BignoBigb «HiKonH». Bhcoko npuxunbHHMH BBa:anuca пaцieнтн, aKi Ha6panu 8 6aniB, noMipHo npuxunbHHMH - 6-7 6aniB, Ta no-raHa npHXHnbHicTb y thx, xto Ha6paB MeHme 6 6aniB.
CTaTHcTHHHHH aHani3 pe3ynbTaTiB gocnig:eHHa npoBegeHo 3a gonoMororo nporpaMHoro npogyKTy
STATISTICA 6.1 (StatSofftlnc., серiйний № AGAR909E415822FA). Анатз нормальностi розподiлу даних проводили за крш-epieM Шашро-Вiлкa. Результати описово1 статистики при нормальному тит розподiлу кiлькiсних ознак представлено як середня арифметична (M) та стандартна похибка середньо! арифметично! (m). При розподш кiлькiсних ознак, вiдмiнному вщ нормального, визначалася медiaнa та штерквар-тильний розмах (Ме (25,0%; 75,0%)). Для порiв-няння двох непов'язаних вибiрок при ненормальному розподш використовувався критерiй Манна-У1тш (U). За достовiрний рiвень статис-тично! значущосп (р) приймали < 0,05 [2].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Середнш вiк пaцieнтiв з 1ХС у поеднанш з ХОЗЛ становив 61,4±8,04 року, виключно чоло-вiчоl стать У вшх випадках 1ХС дiaгностовaно пiсля ктшчно1 машфестаци ХОЗЛ, шдтвердже-но! за допомогою сшрометри. Середня трива-лiсть 1ХС становила 6,5 (5;9) рокiв, середня тривaлiсть ХОЗЛ - 9,5 (6;11) рокiв (р<0,05). Ста-бiльнa стенокaрдiя напруги (ССН) без шфаркту мiокaрдa в aнaмнезi дiaгностовaнa у 81 (75,0%) пащента, з них ССН II функщонального класу (ФК) у 65 пащента (80,2%), а ССН III ФК - у 16 пащента (19,8%). Постшфарктний кaрдiосклероз мав мiсце в 27 пащента (25,0%). У 16 (59,3%) з них виявлена ССН, яка в 7 випадках (43,8%) вщповщала ССН II ФК i в 9 (56,2%) - ССН III ФК. Супутня aртерiaльнa гiпертензiя виявлена в 49 пaцiентiв (45,4%). Хрошчна серцева не-достaтнiсть I стади за клaсифiкaцiею М.Д. Стра-жеска - В.Х. Василенка дiaгностовaнa в 79 пaцiентiв (73,1%), IIA стади - у 29 пащента (26,9%). В aнaлiзовaних даних медичних карт стащонарного хворого в жодному випадку не визначалася претестова iмовiрнiсть обструктив-но! форми IХС.
Виявлено, що анамнез куршня зiбрaний лише в 25 пащента (23,1%), iндекс маси тша (IMT) розрахований у 51,9% випадюв, а окружнiсть тали вимiрянa у 8,3%. Загальний aнaлiз кровi, визначення глшеми, aртерiaльного тиску й ЕКГ у сташ спокою виконано у вшх випадках. Трансторакальна ЕхоКГ проведена 68 пaцiентaм (62,9%), але в жодному випадку не виконувалась стрес-ЕхоКГ. Ультразвукове дослщження сонних aртерiй в якосп маркера коронарного атеросклерозу виконано лише 8 пащентам (7,4%). Корона-роaнгiогрaфiя була проведена 6 (22,2%) пащентам шсля перенесеного шфаркту мюкарда, з них стентування - у 3.
Дослщження рiвня загального холестерину (ХС) проведено в 64 пащенпв (59,2%), а холесте-
рину лшопротещв низько1 щiльностi (ХСЛПНЩ) - лише в 43,5%. PiBeHb креатиншу визначався в 49,1% випадкiв. Жодному пащенту з метою уточнення генезу задишки не визначався рiвень мозкового натршуретичного пептиду (BNP) або його попередника (NT - proBNP).
Тести з дозованим фiзичним навантаженням (велоергоме^я, тредмiл-тест) взагалi не проводились, а тест з 6-хвилинною ходьбою в комплекс з пульсоксиметрiею з визначенням рiвня десатурацiï застосовувався в 7 (6,5%) випадках. Добове мош-торування ЕКГ виконано 65 пащентам (60,2%).
Загальний аналiз базисноï антиiшемiчноï терапiï 1ХС, яку отримували пащенти, показано на рисунку 1. Бета-адреноблокатори (БАБ) були призначеш 32 пащентам (29,6%), з них небiволол (2,5-5мг) приймали 12 пащенпв (37,5%), бюо-пролол (2,5-5 мг) - 15 пащенпв (46,9%), а 7 (15,6%) пащента отримували неселективний БАБ карведилол (12,5-25мг), який визнано неба-жаним на rai ХОЗЛ. 1вабрадин (10-15 мг) був призначений у 12 випадках (11,1%). Серед бло-каторiв кальщевих каналiв (БКК) 64 пацiенти (59,2%) отримували амлодитн 5-10 мг. Нгграти пролонгованоï дiï (НПД) приймали 16 пащенпв (14,8%), а триметазидин - 68 пащенпв (62,9%). Антитромбоцитарнi препарати отримували 102 пащенти (94,4%), з них ацетилсалщилову кислоту - 76 пащенпв (74,5%), клошдогрель - 26 пащенпв (25,5%). Пероральнi антикоагулянти (варфарин, ривароксабан) призначеш 6 (5,6%) пащентам у зв'язку з фiбриляцiею передсердь.
1з 65 пащенпв зi ССН 11ФК 19 (29,3%) отримували БАБ, 45 (69,2%) - БКК, 4 (6,2%) -iвабрадин та 25 (38,5%) - триметазидин. Пащентам iз ССН III ФК у 6 (37,5%) випадках iз 16 призначено БАБ, у 10 (62,5%) - БКК, 4 (25,0%) пащентам був призначений iвабрадин, 7 (43,8%) пащентам - НПД. Ушм пащентам ща групи був призначений триметазидин. 1з 27 пащенпв з постшфарктним кардюсклерозом, у тому чи^ в поеднаннi зi ССН, 7 (25,9%) призначено БАБ, 9 (33,3%) - БКК, 4 (14,8%) - iвабрадин, 9 (33,3%) -НПД та всм пащентам - триметазидин. Отже, серед препарата, яю покращують якють життя i позитивно впливають на прогноз у пацiентiв з хрошчною 1ХС, БАБ при поеднанш з ХОЗЛ призначалися лише в 29,6% випадюв.
Статини (аторвастатин 20 мг, розувастатин 10 мг) отримував лише 71 пацiент (65,7%). При цьому в жодному випадку при ïх тривалому прийомi не досягнуто цiльових рiвнiв ХС або ХСЛПНЩ, передбачених у рекомендацiях з дисль пiдемiï Всеукрашсько!' асоцiацiï кардiологiв (2020).
21/ Том XXVI/ 2
75
в "н я а я С
о &
с № Я Я
о Г я Я
м
Я &
я
я н о н и я
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
у
:
1
>
1
У
3
И
59,2 59,2
И
3
'й
я &
»о я
д
14,8
1 ш
■v
94,4 Ту
5,6
С,
н
я я я н я н
и
я н о
Я &
н
Примiткa: БАБ - бетаадереноблокатори, БКК - блокатори кальщевих каншйв, НПД - нiтрати пролонговано! ди, АТП - антитромбоцитарнi препарати, ОАК - оральш антикоагулянти.
Рис. 1. Базисна антшшем1чна терап1я пащент1в з 1ХС в посднанн1 з ХОЗЛ (п=108)
Серед 49 пащенпв !з супутньою артер1альною гшертенз1ею (АГ) шпбпори ангютензинперетво-рюючого ферменту (1АПФ) отримували 28 пащенпв (57,1%). З них еналаприл (10-20 мг) був призначений 6 пащентам (21,4%), л1зиноприл (10 мг) - 7 пащентам (25,0%), периндоприл (510 мг) - 5 пащентам (17,9%), рамшрил (2,510 мг) - 10 пащентам (35,7%). Блокатори рецеп-тор1в ангютензину II (БРА) призначеш 21 па-щенту (42,9%), з них валсартан (80-160 мг) -14 пащентам (66,7%), кандесартан (4-16мг) -
3 пащентам (14,3%), лосартан (50-100 мг) -
4 пащентам (19,0%).
Антагонют мшералокортико!дних рецептор1в (АМР) стронолактон приймали 32 пащенти (29,6%). Т1азидш або пазидопод1бш д1уретики (ш-дапамщ 1,25-2,5 мг, пдрохлорпазид 12,5 мг) отримували 15 пащенпв (13,9%), а петльов1 д1уретики (торасемщ 5-10 мг) - 26 пащенпв (24,1%).
Д1агноз ХОЗЛ був сшрометрично шдтвердже-ний у вс1х випадках на еташ постановки клш1ч-ного д1агнозу. Кр1м того, вс1м пащентам на стащонарному еташ, медична документащя яко! анал1зувалася, проводилася сшрометр1я. Не було можливосп провести ощнку ктшчних груп ХОЗЛ у зв'язку з вщсутшстю анкетування за тестом оцшки ХОЗЛ (ТОХ) та Модифшованою шкалою задишки Медично! дослщницько! ради (мМДР).
На рисунку 2 представлено анал1з базисно! терапп ХОЗЛ залежно вщ ступеня тяжкосп бронх1ально! обструкцп в пащенпв з хрошчною 1ХС. За результатами постбронходилятацшно! сшрометри, проведено! в стащонар^ 2-й стушнь бронх1ально! обструкци за GOLD було зареестровано в 56 пащенпв (51,8%), у яких р1вень об'ему форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) становив 62,4 (54,9;68,4)% вщ належного, сшввщношення ОФВ1/ФЖЕЛ - 0,64 (0,60;0,67). З цих 56 пащенпв 39 (69,6%) був призначений тривало! ди р2-агошст (ТДБА) формотерол, 10 пащентам (17,9%) - тривало! ди холшолпики (ТДХЛ) тютрошуму бромщ, 7 пащентам (12,5%) - комбшащя ТДБА сальмете-ролу з шгаляцшним кортикостеро!дом (1КС) флютиказону протонатом. У 36 пащенпв (33,4%) встановлено 3-й стушнь бронх1ально! обструкци, р1вень ОФВ1 - 40,5 (32,1;46,1)% вщ належного, ОФВ1/ФЖЕЛ - 0,55(0,46;0,60). З них 20 (55,6%) пащентам призначено ТДХЛ, 3 пащентам (8,3%) - фшсовану комбшащю ТДХЛ та ТДБА (умеклщишуму бромщ+вшантерол), 8 (22,2%) пащентам - комбшащю ТДБА та 1КС, а 5 (13,9%) пащентам - комбшащю ТДХЛ, ТДБА та 1КС. У 16 пащенпв (14,8%) д1агностовано 4-й стушнь бронх1ально! обструкци за GOLD, р1вень ОФВ1 у них становив 27,7 (29,7;22,9)% вщ належного, ОФВ1/ФЖЕЛ - 0,48 (0,39;0,63).
3 (18,7%) з них була призначена комбшащя ТДБА та ТДХЛ, 13 (81,3%) - потршна терапiя ТДХЛ, ТДБА та 1КС. Серед пащенпв з 2-м ступенем бронхiальноl обструкци нерегулярно
приймали препарати базисно! терапп 32 (57,1%), серед 36 пащенпв з 3-м ступенем - 13 (36,1%), а серед 16 пащенпв з 4-м ступенем - 4 (25,0%).
120
и
Р 100
я &
я =
& & =
в Я
я
&
я Я
м =
=
80
60
40
н о н и я
V
20
f* Г гт
! :
; .....
: ! : i ..... ; r'
81, 3 ..... 3
i
E ' 1
J
i. ¡3
— 18,8 —;
GOLD II GOLD III GOLD IV
Стушнь тяжкостi бронхiальноl обструкщ!
□ ТДБА ОТБХЛ аТДБА+ЖС ВТДХЛ+ТДБА □ ТДХЛ+ТДБА+1КС
0
Рис. 2. Базисна терашя ХОЗЛ у пащент!в з поеднанням 1ХС та ХОЗЛ (n=108)
Для полегшення симптомiв за потребою у 86 (79,6%) випадках пащенти отримували комбь нащю iнгаляцiйних препаратiв коротко! ди холшо-лiтика (КДХЛ) iпратропiуму бромiд та р2-агошста (КДБА) фенотеролу. У 22 (20,4%) випадках за потребою призначався КДБА сальбутамол.
Загалом середня кшьюсть препаратiв, при-значених одному пащенту, становила 6 (4;9). Високу прихильшсть продемонстрували лише 12 пащенпв (11,1%), помiрну - 47 пащенпв (43,5%), неприхильними до лiкування виявились 49 хворих (45,4%).
ВИСНОВКИ
1. Проблеми в дiагностицi хрошчно! 1ХС в поеднаннi з ХОЗЛ пов'язаш з вiдсутнiстю визна-чення претестово! iмовiрностi обструктивно! форми 1ХС за ктшчними даними, недостатнiм використанням ехокардюграфи, холтерiвського монiторування ЕКГ, ультразвукового дослщжен-ня каротид, визначення толерантностi до фiзич-ного навантаження, дислшщеми, змш коро-нарних артерiй за даними коронароангюграфи та NT-proBNP для уточнення походження задишки.
2. При хрошчнш 1ХС у пацiентiв з коморбщ-ним ХОЗЛ недостатньо призначаються в-адрено-
блокатори, альтернативний препарат iвабрадин при протипоказаннях або недостатнiй дозi в-адреноблокаторiв, протокольнi препарати мета-болiчноl ди (триметазидин та ранолазин), а також статини.
3. У визначенш ктшчно! групи ХОЗЛ у пащенпв з хронiчною 1ХС не використовуеться анкетування за тестом оцiнки ХОЗЛ (ТОХ) та Модифшованою шкалою задишки Медично! дослщницько! ради (мМДР). У базиснш терапи стабiльного ХОЗЛ недостатньо призначаються передбачеш протоколами фiксованi комбшаци iнгаляцiйних холiнолiтикiв та в2-агонiстiв три-вало! ди, а в лшуванш ХОЗЛ тяжкого перебiгу додатково застосовуються iнгаляцiйнi кортико-стеро!ди без урахування рiвня еозинофши.
4. У реальнш практицi пацiенти з хронiчними формами 1ХС у поеднаннi з ХОЗЛ мають низьку прихильнiсть до л^вання, що потребуе визначення параметрiв якостi життя, яю перешкоджають досягненню комплаентностi до лiкування.
Конфлiкт штерешв. Автори заявляють про вiдсутнiсть конфлшту iнтересiв.
21/ Том XXVI/ 2
77
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Адаптована клшчна настанова, заснована на доказах «Хрончне обструктивне захворювання легень» / Нац. акад. мед. наук. Украши. Ки!в, 2020. 70 с. URL: http://www.ifp.kiev.ua/ftp1/metoddoc/nastanova_h ozl_2020.pdf
2. Антомонов М. Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. Киев: МИЦ «Мединформ», 2018. 2-е изд. 579 с.
3. Войнаровська Г. П., Асанов Е. О. Iшемiчна хвороба серця та хрошчне обструктивне захворювання легень: актуальна проблема коморбщносп у внутршнш медициш. ScienceRise: Medical Science. 2020. Vol. 36, No. 3. P. 20-24.
DOI: https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.203968
4. Коваленко В. М. Проблема коморбщносл в кардюлоги. Укр. мед. часопис [Електронний ресурс]. 2019. 5 Жовт. (Т. 133, № 1).
URL: https://www.umj.com.ua/artide/162879/yuvilej-najmasshtabnishoyi-podiyi-u-vitchiznyanij-kardiologiyi
5. Лукина Ю. В., Кутишенко Н. П., Марцевич С. Ю., Драпкина О. М. Опросники и шкалы для оценки приверженности к лечению — преимущества и недостатки диагностического метода в научных исследованиях и реальной клинической практике. Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2020. Т. 19, № 3. С. 232-239.
DOI: https://doi.org/10.15829/1728-8800-2020-25624
6. Перцева Т. О., Конопшна Л. I., Басша Б. О. Ефектившсть та безпечшсть застосування холшо-лгтика тривало! ди на етапах довготривало! медично! реабiлiтацii хворих на хрошчне обструктивне захворювання легень. Медичнi перспективи. 2012. Т. 17, № 1. С. 59-65.
7. Перцева Т. О., Конопшна Л. I., Коваль Д. С., Губа Ю. В. Процеси запалення та фiброзування у хворих на хрошчне обструктивне захворювання легень. Медичт перспективи. 2020. Т. 25б № 4. С. 59-65. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.4.221229
8. Про затвердження та впровадження медико-технолопчних докуменпв зi стандартизаци медично! допомоги при стабшьнш iшемiчнiй хворобi серця: наказ МОЗ Укра!ни № 152. Ушфшований клiнiчний протокол первинно!, вторинно! (спецiалiзованоi') та третинно! (високоспецiалiзовано!) медично! допомоги «Стабшьна iшемiчна хвороба серця» ввд 02.03.2016. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/2016_152_ykpmd_ihs.pdf
9. Серцево-судиннi захворювання - головна причина смертi укра!нцiв. Висновки з дослщження
глoбaльнoгo тягаря xвopoб y 2019 poцi I Цнтр
громадського здоров'я МОЗ Украши [Eлeктpoнний pecypc]. 2021. 4 ciч.
URL: https:IIphc.org.uaInewsIsercevo-sudinni-zakhvoryu-vannya-golovna-prichina-smerti-ukrainciv-visnovki-z-doslidzhennya. (дата звернення 14.02.2021)
10. Adherence to cardiovascular medication: a review of systematic reviewsl Leslie K.H. et al. Journal of Public Health. 2019. Vol. 41, No. 1. P. e84-e94. DOI: https:lldoi.orgl10.1093lpubmed/fdy088
11. Cardiovascular disease and COPD: dangerous liaisons? I K. F. Rabe et al. Eur Respir Rev. 2018. Vol. 27. P. 1-32.
DOI: https:IIdoi.orgI10.1183I16000617.0057-2018
12. Chronic Obstructive Pulmonary Disease and Cardiac Diseases: An Urgent Need for Integrated Care I S. Roversi et al. Am J Respir Crit Care Med. 2016. Vol. 194, No. 11. P. 1319-1336.
DOI: https:IIdoi.orgI10.1164Irccm.201604-0690SO
13. Chronic Obstructive Pulmonary Disease and Left Ventricle I K. Portillo et al. Arch Bronconeumol. 2015. Vol. 51, No. 5. P. 227-234.
DOI: https:lldoi.orgl10.1016lj.arbres.2014.03.012
14. Global burden of 369 diseases and injuries in 204 countries and territories, 1990-2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet. 2020. Vol. 396. P. 1204-1222.
DOI: https:IIdoi.orgI10.1016IS0140-6736(20)30925-9
15. Global Strategy for the Diagnosis, Management and Prevention of Chronic Obstructive Pulmonary Disease (2020 Report). URL: https:llgoldcopd.orglwp-contentluploadsl2019I1 1/GOLD-2020-REPORT-ver1.0wms.pdf
16. Managing comorbidities in COPD I G. Hillas Et al. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2015. Vol. 7. P. 95109. DOI: https:lldoi. orgI10.2147ICOPD.S54473
17. Questionnaires on adherence to antihypertensive treatment: a systematic review of published questionnaires and their psychometric properties I E. Pareja-Martínez et al. Int J Clin Pharm. 2020. Vol. 42, No. 2. P. 335-365. DOI: https:IIdoi.orgI10.1007Is11096-020-00981-x
18. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. The Task Force for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2020. Vol. 41. P. 407-477. DOI: https:lldoi.orgl10.1093leurheartjlehz425
REFERENCES
1. [Adapted evidence-based clinical guideline "Chronic obstructive pulmonary disease"]. Kyiv: National Academy of Medical Sciences. 2020. p. 70. Ukrainian. Available from: http://www.ifp.kiev.ua/ftp1/metoddoc/nasta-nova_hozl_2020.pdf
2. Antomonov MYu. [Mathematical processing and analysis of biomedical data]. MITC "Medinform". 2018;2:579. Russian.
3. Voinarovska HP, Asanov EO [Ischemic heart disease and chronic obstructive pulmonary disease: the
topical problem of comorbidity in internal medicine]. ScienceRise: Medical Science. 2020;3(36):20-24. Ukrainian.
doi: https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.203968
4. Kovalenko VM. [Problem of comorbidity in cardiology]. Ukr. med. chasopys. [Internet]. 2019;5(1):133. Ukrainian. Available from: https://www.umj.com.ua/article/162879/yuvilej -najmasshtabnishoyi-podiyi-u-vitchiznyanij-kardiologiyi
5. Lukina YuV, Kutishenko NP, Martsevich SYu, Drapkina OM. [Questionnaires and scores for assessing medication adherence - advantages and disadvantages of the diagnostic method in research and actual clinical practice]. Cardiovascular Therapy and Prevention. 2020;19(3):232-9. Russian.
doi: https://doi.org/10.15829/1728-8800-2020-25624
6. Pertseva TA, Konopkina LI, Basina BO. [Efficacy and safety of prolonged action cholinolytic at the stages of long-term medical rehabilitation of patients with COPD]. Medicni perspektivi. 2012;17(1):59-65. Ukrainian.
7. Pertseva TA, Konopkina LI, Koval DS, Gu-ba YuV. [The processes of inflammation and fibrosis in patients with chronic obstructive pulmonary disease]. Medicni perspektivi. 2020;25(4):59-65. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020A221229
8. [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated March 2, 2016 N 152 "On Approval anv Implementation of Medical-Technological Documents for the Standardization of Medical Assistance in Stable Ischemic Heart Disease"]. Kyiv; 2016. Ukrainian. Available from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/-2016_152_ykpmd_ihs.pdf
9. [Cardiovascular diseases - the main cause of death of Ukrainians. Conclusions from the study of the global burden of disease in 2019]. Public Health Center of the Ministry of Health of Ukraine. [Internet]. 2021 Jan 4. Ukrainian. Available from: https://phc.org.ua/news/ser-cevo-sudinni-zakhvoryuvannya-golovna-prichina-smerti-ukrainciv-visnovki-z-doslidzhennya
10. Leslie KH, McCowan C, Pell JP. Adherence to cardiovascular medication: a review of systematic re-
views. Journal of Public Health. 2019;41(1):e84-e94. doi: https://doi.org/10.1093/pubmed/fdy088
11. Rabe KF, Hurst JR, Suissa S. Cardiovascular disease and COPD: dangerous liaisons? Eur Respir Rev. 2018;27:1-32.
doi: https://doi.org/10.1183/16000617.0057-2018
12. Roversi S, Fabbri LM, Sin DD, Hawkins NM, Augusti A. Chronic Obstructive Pulmonary Disease and Cardiac Diseases: An Urgent Need for Integrated Care. Am J Respir Crit Care Med. 2016;194,11:1319-36. doi: https://doi.org/10.1164/rccm.201604-0690S0
13. Portillo K, Abad-Capa J, Ruiz-Manzano J. Chronic Obstructive Pulmonary Disease and Left Ventricle. Arch Bronconeumol. 2015;51(5):227-34. doi: https://doi.org/10.1016/j.arbres.2014.03.012
14. Global burden of 369 diseases and injuries in 204 countries and territories, 1990-2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet. 2020;396:1204-22.
doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30925-9
15. Global Strategy for the Diagnosis, Management and Prevention of Chronic Obstructive Pulmonary Disease (2020 Report). Available from: https://goldcopd.org/wp-content/uploads/2019/! 1/GOLD-2020-REP0RT-ver1.0wms.pdf
16. Hillas G, Perlicos F, Tsiligiani I, Tzanakis N. Managing comorbidities in COPD. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2015;7:95-109.
doi: https://doi.org/10.2147/C0PD.S54473
17. Pareja-Martínez E, Esquivel-Prados E, Martínez-Martínez F, García-Corpas JP Questionnaires on adherence to antihypertensive treatment: a systematic review of published questionnaires and their psychometric properties. Int J Clin Pharm. 2020;42(2):335-65. doi: https://doi.org/10.1007/s11096-020-00981-x
18. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. The Task Force for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2020;41:407-77. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425
Crarra Haginmga go pega^ii' 02.03.2021
♦
21/ TOM XXVI/ 2
79
