Особливості клінічного перебігу хронічного обструктивного захворювання легень у хворих на гіпертонічну хворобу Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

mortality in preterm infants. Cochrane Database Syst Rev. 2014. CD000503.

4. Evans N. Patent ductus arteriosus in the neonate. Current Paediatrics. 2005; Vol. 15, N 5. P. 381-9. DOI: https://doi.org/10.1016/jxupe.2005.06.002

5. Hammerman C., Bin-Nun A., Markovitch E. Ductal closure with paracetamol: a surprising new approach to patent ductus arteriosus treatment. Pediatrics. 2011 Vol. 128, N 6. P. 1618-21. Epub 2011 Nov 7. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2011-0359

6. Knight D. B. The treatment of patent ductus arteriosus in preterm infants. A review and overview of randomized trials. Semin Neonatol. 2001. Vol. 6. P. 63-73. DOI: https://doi.org/10.1053/siny.2000.0036

7. Meta-analysis of standard, restrictive and supplemental fluid administration in colorectal surgery / Rahbari N. N. et al. Br. J. Surg. 2011. Vol. 96. P. 331-341. DOI: https://doi.org/10.1002/bjs.6552

8. Nankervis C. A., Martin E. M., Crane M. L. Implementation of a multidisciplinary guideline-driven approach to the care of the extremely premature infant improved hospital outcomes. Acta Paediatr. 2010. Vol. 99. P. 188-193.

DOI: https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.2009.01563.x

9. Oncel M. Y., Yurttutan S., Degirmencioglu H. Intravenous paracetamol treatment in the management of

patent ductus arteriosus in extremely low birth weight infants. Division of Neonatology. Zekai Tahir Burak Maternity Teaching Hospital, Ankara, Turkey, 2009. DOI: https://doi.org/10.1159/000345337

10. Perioperative Fluid Management Strategies in Major Surgery: A Stratified Meta-Analysis / Tomas C. et al. Society of Critical Care Anesthesiologists. 2012. P. 640-661.

DOI: https://doi.org/10.1213/ANE.0b013e318240d6eb

11. Soni N. British Consensus Guidelines on Intravenous Fluid Therapy for Adult Surgical Patients (GIFTASUP). Cassandra's view. Anaesthesia. 2011. Vol. 64. P. 235-238.

DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2044.2009.05886_1.x

12. Surgical closure of patent ductus arteriosus in preterm low birth weight infants / Mandhan P. et al. Congenit Heart Dis. 2011. Vol. 4, N 1. P. 34-37. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1747-0803.2008.00241.x

13. Surkov D., Obolonskiy A., Kapustina O., Vol-kov D. Use of rectal ibuprofen for PDA closure in pre-term neonates. Pediatric Anesthesia and Critical Care Journal. 2014. Vol.2, N 1. P. 11-16.

14. Tsai E. Withholding and withdrawing artificial nutrition and hydration. Paediatr. Child. Health. 2011. Vol. 16, N 4. P. 241-242.

DOI: https://doi.org/10.1093/pch/16.4.241

Crarra Haginm^a go pegaKmi' 18.02.2019

♦

УДК 616.12-008.331.1:616.24-007.272-036-06 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2019.2.170128

О.Л. Архткта ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ

ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ У ХВОРИХ НА ГШЕРТОШЧНУ ХВОРОБУ

Харювський нацюнальний медичний yuieepcumem пр. Науки, 4, XapKie, 61000, Украша Kharkiv National Medical University Nauka av., 4, Kharkov, 61000, Ukraine e-mail: arkhipkina. o.l@gmail. com

Цитування: Медичш перспективи. 2019. Т. 24, № 2. С. 40-45 Cited: Medicni perspektivi. 2019;24(2):40-45

Ключовi слова: xpoHiurn обструктивне захворювання легетв, гiпертонiчна хвороба, поеднаний переб^ Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, гипертоническая болезнь, сочетанное течение

Key words: chronic obstructive pulmonary disease, hypertension, combined course

Реферат. Особенности клинического течения хронического обструктивного заболевания легких у больных гипертонической болезнью. Архипкина О.Л. Сегодня проблему коморбидного течения хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ) и гипертонической болезни (ГБ) рассматривают с позиции наличия общих факторов риска и патогенетических механизмов. Целью работы было изучение особенностей функционирования кардиореспираторной системи у больных с ХОЗЛ и ГБ и анализ основных факторов сердечно-сосудистого риска. Было обследовано 284 пациента с ХОЗЛ, которые были разделены на 2 группы: основная группа - 167 больных с ХОЗЛ и сопутствующей ГБ, группа сравнения - 117 больных ХОЗЛ с нормальными значениями артериального давления. Анализ клинической картины ХОЗЛ выявил, что у больных на фоне ГБ достоверно чаще наблюдаются обострения основного заболевания, наблюдается ухудшение клинических проявлений болезни, меняется фенотипическое распределение больных. У всех больных ХОЗЛ выявлена тенденция к повышению артериального давления, глюкозы крови и общего холестерина по сравнению с контролем с наивысшими значениями в основной группе. К тому же больные имели больший индекс массы тела и интенсивнее курили в группе с ГБ. Согласно данным ЕГК, у большинства больных ХОЗЛ наблюдалась тахикардия, нарушения ритма и проводимости, гипертрофия миокарда желудочков, что чаще имело место при наличии ГБ. Функция легких, кроме обструктивных изменений, характеризовалась еще и рестриктивными, что более выражено было при сочетанной патологии. Таким образом, при наличии ГБ клинические проявления ХОЗЛ менялись, демонстрируя влияние сосудистой патологии на респираторные нарушения этих больных. Выводы: Сочетанное течение ХОЗЛ с ГБ характеризовалось модификацией клинических проявлений заболевания, а ХОЗЛ ассоциировалось с увеличением сердечно-сосудистого риска обследованных пациентов.

Abstract. Pecularities of the clinical course of chronic obstructive pulmonary disease in hypertensive patients. Arkhipkina O.L. Nowadays, the problem of comorbid chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and arterial hypertension (AH) is considered from the point of view of the presence of common risk factors and pathogenetic mechanisms. The aim of the study was to investigate cardiorespiratory system function in patients with COPD and AH and to analyze the main cardiovascular risk factors. 284 patients with COPD were divided into 2 groups: the main group - 167 patients with COPD and concomitant hypertension, the comparison group - 117 patients with COPD and normal blood pressure values. An analysis of the clinical picture of COPD revealed that patients with AH more often had exacerbation of underlying disease, more expressed clinical manifestations of the disease, differed in phenotypic distribution of patients. All patients with COPD showed a tendency to increase in arterial pressure, blood glucose level and total cholesterol compared with the control group with enhanced tendency in hypertensive patients. In addition, in hypertensive group the patients had a higher body mass index and smoked intensively. According to EGC data, the majority of patients with COPD experienced tachycardia, arrhythmia and conduction disturbances, hypertrophy of ventricules, which occurred more often in hypertensive patients. Pulmonary function was characterized both by obstructive and restrictive changes that were more expressed in the comorbidity. Thus, in the presence of AH the clinical manifestations of COPD varied, demonstrating the contribution of vascular pathology to the respiratory disorders in those patients. The combined course of COPD with AH is characterized by a modification of clinical manifestations of the disease and COPD was associated with increased cardiovascular risk in patients examined.

Хрошчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) залишаеться одшею з найрозповсюдже-шших патологш оргашв дихання з тенденщею до подальшого зростання захворюваносп в ошб працездатного вшу, характеризуеться хрошчним прогресуючим переб^ом та потребуе довiчного лшування. З огляду на те, що захворювання дiагностуеться за допомогою сшрометри, складно ощнити справжню поширенють ХОЗЛ серед населення, а ранш прояви хвороби часто залишаються недоощненими клшщистами [9]. Одшею з головних скарг хворих е задишка, яка нерщко розщнюеться лшарями як прояв серцево! недостатносп. Вщомо, що коморбщшсть швид-ше правило для ХОЗЛ, оскшьки 88% таких хворих мають не менш одного хрошчного супут-нього захворювання [2, 7] i провщне мюце тут належить серцево-судинним захворюванням, яю е основною причиною смертност як у всьому свт, так i в Укра!ш зокрема (67,3%) [1].

Сьогодш проблему коморбщного nepe6iry ХОЗЛ та серцево-судинно! патологи обговорюють з точки зору формування при ХОЗЛ умов, що сприяють розвитку ендотелiальноl дисфункци, атеросклерозу, артерiальноl гшертензи. У струк-тyрi серцево-судинних захворювань гшертошчна хвороба (ГХ) е ключовим фактором !х прогресу-вання та ускладнення. ГХ не викликае дiагнос-тичних трyднощiв та тддаеться модифшаци, проте кшьюсть пащенпв, яю досягають цшьових цифр артерiального тиску, незначна. З огляду на незадовшьний рiвень контролю артерiального тиску, бшьшють патолопчних механiзмiв про-довжуе впливати на хворого. Крiм того, ХОЗЛ та ГХ мають багато спшьного: вщ факторiв ризику до патогенетичних механiзмiв, яю включають системне (low-grade) запалення, ппоксда, окси-дативний стрес, дисфункщю ендотелда. Перед-бачаеться, що лшування кожного захворювання окремо сприятиме покращенню переб^у

19/ Том XXIV/ 2

41

супутнього за рахунок впливу на спшьш пато-генетичш ланки та зниження навантаження на кардюресшраторну систему в цшому. Однак не стд забувати про потенцшно негативний вплив медикаментозного лшування обох захворювань на коморбщний ктшчний переб^ кожного з них. Отже, для м1н1м1зацИ несприятливого прогнозу для хворих з коморбщною патолопею найваж-лившою е задача розтзнавання коморбщностс, адекватного лшування обох захворювань та профшактики ускладнень. Отже, складним питанням для клшщиста залишаеться ведення хворого з коморбщною патолопею, особливо за умови залучення взаемопоеднаних систем.

Метою ще! роботи було вивчення особли-востей функщювання кардюрестраторно! системи у хворих на ХОЗЛ з ГБ та анашз основних фактор1в серцево-судинного ризику у цих хворих.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

До обстеження було залучено 284 доросл1 пащенти з ХОЗЛ, яю були розподшеш на дв1 групи залежно вщ наявност гшертошчно! хвороби. Основну групу склали 167 оаб з ХОЗЛ та супутньою ГХ II ст., а групу зютавлення - 117 хворих на ХОЗЛ з нормальним р1внем артер1аль-ного тиску. Ус обстежеш мали тдтверджений д1агноз ХОЗЛ гр. В зпдно з критер1ями GOLD -Global Initiative for Obstructive Lung Disease (2015 р.) та наказом МОЗ Украши вщ 27.06.2013 № 555 i на момент залучення до дослщження перебували у фазi ремюп основного захворювання, тобто бшьше нiж 4 тижнi тсля закiнчення лiкування попереднього загострення або 6 тиж-нiв вiд початку попереднього загострення у випадку, коли лшування не проводилося. Дiагноз ГХ I-II стадп 1-3 ступеня встановлювали пiсля детального клiнiко-iнструментального обстеження на тдстав наказу МОЗ Украши № 384 вщ 24.05.2012. До дослщження не залучали хворих iз супутнiми захворюваннями органiв дихання (бронхiальна астма, туберкульоз, пневмонiя, рак та ш.), ГХ III ст., симптоматичну артерiальну гiпертензiю, клiнiчно вираженi форми iшемiчноl хвороби, структурнi захворювання серця, деком-пенсовану хронiчну серцеву недостатнють (бiльше СН IIA). Група контролю складена з 38 нормотензивних ошб без ознак бронхообструкцп, якi проходили щорiчне медичне обстеження. Це дослщження виконано в клiнiцi науково-дослщного iнституту гiгiени працi та про-фесiйних захворювань ХНМУ. Комплексне дослщження хворих включало детальний збiр скарг, анамнезу захворювання, зовшшнього огляду, виявлення факторiв серцево-судинного ризику. Електрокардiографiя в 12 стандартних

вiдведеннях проводилася на апарат Heart Mirror. Функцiю зовшшнього дихання визначали за до-помогою спipогpaфiчного комплексу СП1РОКОМ. Статистичний aнaлiз pезультaтiв експеримен-тальних дослiджень проводили з використанням комп'ютерного пакету прикладних програм для обробки статистично! шформацп Statistica 6.1 (StatSoft, Inc., США).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА 1Х ОБГОВОРЕННЯ

Серед обстежених усiх груп переважали чоловши: 67,07% в основнiй гpупi та 74,36% у груш зютавлення (табл.). Середнш вш хворих лише на ХОЗЛ становив 52,4±3,18 року, а при поеднанш патологи - 55,47±5,17 року, групи контролю - 54,16±5,31. Таким чином, популяцiя пaцiентiв з ХОЗЛ представлена переважно чоло-вшами зpiлого вiку, що спiвпaдaе з традицшними уявленнями про це захворювання [5], а таю немодифшоваш фактори, як вш та стать, на наявнють гшертошчно! хвороби у хворих на ХОЗЛ суттево не впливали.

Зпдно з даними анамнезу, тривашсть ХОЗЛ мiж клiнiчними групами не piзнилaся. У бiльшостi хворих основно! групи дiaгноз ГХ був встанов-лений одночасно (14,97%) або тсля верифкацп ХОЗЛ (65,27 %) та лише в 19,76% передував захворюванню дихально! системи. З огляду на те, що шдгрунтя для незворотно! обструкцл ХОЗЛ формуеться протягом десятиpiчь, на повiльний розвиток симптомiв та недооцiнку кшшчно! симптоматики лшарями, що часто е причиною гiподiaгностики ХОЗЛ, можна смiливо стверджу-вати, що це захворювання машфестуе рашше за ГХ. Так, хвоpi вах обстежених груп мали тривалий анамнез бронхолегеневих захворювань. Скарги на кашель та/або задишку були протягом 12,4±2,13 року у хворих з iзольовaним пеpебiгом ХОЗЛ та 13,87±3,5 року у хворих з поеднаною патолопею. Одним з фaктоpiв розвитку ХОЗЛ в обстежених оаб було забруднення повiтpя на робочому мiсцi в минулому силiковмiсним пилом. Сеpеднiй стаж пращ у шкщливих умовах хворих групи зютавлення становив 17,35±2,31 року та 18,06±3,84 року та статистично мiж групами не в^^знявся. Таким чином, aнaлiз анамнестичних даних хворих на ХОЗЛ суттево не в^^знявся залежно вiд нaявностi ГХ. Анашз частоти загострень виявив, що хвоpi з комоpбiдною пaтологiею в середньому достовipно чaстiше мали загострення поpiвняно з iзольовaним пеpебiгом ХОЗЛ. Обтяжений сiмейний анамнез щодо серцево-судинних захворювань (СС захво-рювання в амейному aнaмнезi: до 55 роив у чоло-вiкiв та до 65 роюв - у жшок) мали 68 (40,72%) хворих основно! групи, в той час як у груп зютавлення лише чверть хворих - 31 (26,5%).

КлМчна характеристика обстежених хворих (M±m)

Контрольна група (n=38) Група з1ставлення (n=117) Основна група (n=167)

Чоловши/жшки 29/11 87/30 112/55

Вмк рокчв 54,16±5,31 52,4±3,18 55,47±5,17

Тривал1сть ХОЗЛ, рокчв - 5,3±2,4 7,1±3,4

Кшьюсть загострень ХОЗЛ на р1к - 0,8±0,3 1,4±0,2**

Тривалкть ГХ, рок1в - - 3,8±1,6

Тривал1сть тютюнопалшня, рокчв 7,05±1,63 25,16±2,81* 23,5±2,51*

1ндекс тютюнопалшня, пачко/рок1в 6,02±1,3 26,5 ± 2,4 33,1 ± 2,4*'**

1МТ, кг/м2 26,7±2,41 29,4±3,27 32,5±2,14*

САТ, мм рт. ст. 127,5±3,7 134,9±3,51* 147^5,14^**

ДАТ, мм рт. ст. 82,6±4,7 86,3±2,16 93,85±1,36***

Глюкоза натщесерце, ммоль/л 4,5±0,2 5,7±0,8* 6,1±0,4*

ЗХ ммоль/л 4,8±0,9 6,2±1,2 6,1±1,4

ЧСС, уд/хв 74,2±3,5 84,4±3,6* 92,8±3,2*'**

ОФВ1, % 102,7±1,54 73,3±2,7* 68,5±1,38***

Фжел, % 101,5±2,37 59,28±3,48* 52,17±2,21*'**

Примаки: * - рiзниця достовiрна з контрольною групою, р<0,05, ** - рiзниця достовiрна мiж клiнiчними групами, р<0,05.

Також була проведена ощнка спiльних факто-рiв ризику для ХОЗЛ та ССЗ. Серед хворих лише на ХОЗЛ курцями на момент обстеження вияви-лось 43,59% хворих, а палили в минулому -32,48%. В основнш груш кшьюсть оаб, що палили та палять, була статистично вищою (36,53% та 56,89% вщповщно, р<0,05). Трива-лiсть палiння в обох групах хворих не мала достовiрноl вщмшносп, однак iндекс тютюно-палiння був достовiрно вищим у груш, де поряд з ХОЗЛ була ГХ. Отже, саме штенсившсть палшня була бшьш вираженою у хворих з поеднаною патолопею та, вiрогiдно, асоцiювалася з розвитком ГХ у цих хворих [6, 8].

Клшчш прояви ХОЗЛ у хворих групи зютав-лення проявлялися типовими скаргами на постшний кашель у 79 (67,52%) ошб, з видшен-ням харкотиння - у 54 (46,15%), переважно вранщ - у 68 (58,12%) та задишкою при фiзич-ному навантаженнi - 102 (87,18%). Найбшьш типовими ознаками при поеднаному переб^у були кашель - у 118 (70,66%) обстежених, який мав непродуктивний характер - у 120 (71,86%) та турбував хворих протягом дня - 112 (67,07%), задишка - у 164 (98,2%).

Серед пащенпв з ХОЗЛ було верифковано декшька фенотитв ХОЗЛ: з домiнуванням хрошчного бронх^у, з домшуванням емфiземи та змшаним варiантом (тобто хворi, в яких ч^ко

визначити превалювання бронх1тичного або емф1зематозного вар1анта не можливо). Так, серед хворих з ¡зольованим переб1гом ХОЗЛ бшьшють мала бронх1тичний вар1ант фенотипу (47,86%), а на частку емф1зематозного та змша-ного вар1анту припало 28,21% та 23,93% вщпо-вщно. У грут, де ХОЗЛ поеднувалось з ГХ, ситуа-щя була протилежною. Основна група була представлена переважно хворими з емф1зематозним (36,53%) та змшаним вар1антом (40,12%), а брон-хгтичний - спостер1гався лише в 23,35% хворих.

Загальновщомо, що надлишкова маса тша та ожиршня достов1рно шдвищують ризик серцево-судинних подш, нав1ть за вщсутносп гшертензи чи метабол1чних порушень [4]. 1МТ достов1рно перевищував показники контрольно!' групи у хворих ¡з супутньою ГХ, а в груш зютавлення не вщр1знявся м1ж групами. Проте серед хворих на ХОЗЛ ожиршня (1МТ>30 кг/м2) мали 30 (25,64%) ос1б, а серед хворих з ГХ - 61 (36,53%). Хворих з недостатньою масою тша не було виявлено в жод-нш грут. Китайськими вченими було проведено метаанал1з [3], результати якого свщчать про нега-тивний вплив надлишково! маси тша та ожиршня на переб1г ХОЗЛ у вигляд1 частих загострень та швидкого зниження значень ОФВ1. До того ж, ожиршня per se асоцдаеться 1з задишкою, що попршуе кшшчну картину таких хворих.

19/ Том XXIV/ 2

43

Вимiрювання артерiального тиску виявило, що середнi значення брахiального систолiчного та дiастолiчного тиску в обстежених групи зютавлення знаходилися в межах встановлено! норми, проте за загальноприйнятою градацiею вiдповiдали високому нормальному тиску, а значення систолiчного тиску достовiрно вщ-рiзнялося вiд контролю. У хворих з дiагнозом ГБ та ХОЗЛ цифри артерiального тиску були вщпо-вiдно найвищими. Усi хворi на ГХ отримували базисну гшотензивну терапiю, проте, на жаль, цiльовi цифри артерiального тиску були досяг-нутi лише в 58 (34,73%) хворих основно! групи. Серед варiантiв гшертензп у 80 (73,4%) хворих основно! групи переважав систоло-дiастолiчний варiант. 1зольований систолiчний варiант мали 19 (17,43%), а дiастолiчний - 10 (9,17%).

За результатами лабораторно-шструменталь-ного дослщження встановлено, що у вшх пащен-тiв з ХОЗЛ середш показники глюкози кровi натще були достовiрно вищi порiвняно з групою контролю. Серед хворих групи зютавлення ком-пенсований цукровий дiабет II типу виявлено в 16,24% (19 хворих), а у хворих основно! групи -26,95% (45 хворих). Рiвень загального холестерину перевищував допустим значення у хворих обох клшчних груп, проте мiж групами спостереження статистично не вiдрiзнявся. Слщ зауважити, що серед хворих групи зютавлення лшщознижувальне медикаментозне лiкування отримували 63 (53,85%) хворих, а в основнш груш - 147 (88,02%). З огляду на прийом гшо-лiпiдемiчних препаратiв коректна оцiнка ттдного обмiну не представляеться можливою, проте сам факт вживання цiе! групи препарата серед половини хворих на ХОЗЛ та майже усiма хворими на ХОЗЛ з ГХ свщчить про високу активнiсть атерогенезу в обстежених хворих на ХОЗЛ.

За даними елекрокардiографiчного дослiдження синусовий ритм мали 109 (93,19%) хворих на ХОЗЛ та 124 (74,25%) хворих з поеднаним пере-б^ом. Хворi обох кшшчних груп мали схильнiсть до тахшардп: ЧСС за одну хвилину у групi зютав-лення становила 84,4±3,6 та достовiрно в^^зня-лась вщ основно! групи 92,8±3,2 (р<0,05). Така тенденцiя може бути пояснена наявнютю вентиля-цiйних порушень з розвитком гiпоксi! у хворих з ХОЗЛ та базисною терашею p-адреномiметиками, а особливо !х зловживанням хворими. Порушення серцевого ритму та провщносп зафiксовано в 36 (30,77%) хворих групи зютавлення та в 79 (47,30%) хворих основно! групи. ЕКГ ознаки гшертрофп правого шлуночка виявленi у 18 (15,38%) хворих лише на ХОЗЛ, а при поеднаному переб^у - у 38 (22,75%). Гiпертофiя мюкарда лiвого шлуночка

встановлена в 6 (5,13%) оаб групи зютавлення та в закономiрно бiльшо! частки хворих на ГХ -98 (58,68%). Ознак пошкодження мiокарда не було зафшсовано в жодного хворого.

Аналiз функцiонального стану бронхолеге-нево! системи закономiрно виявив обструктивнi та рестриктивш змiни у хворих обох груп спостереження. При порiвняннi ключових показ-никiв було виявлено, що ОФВ1 та ФЖСЛ були найнижчими в основнш грут, а вщношення ОФВ1 до ФЖСЛ втратило свое дiагностичне значення. Бiльша вираженiсть рестриктивних змш може бути пояснена превалюванням емфiзе-матозного фенотипу хворих в основнш грут. З шшого боку, наростання ригiдностi легенево! тканини у хворих з патолопею серцево-судинно! системи можливе за рахунок iнтерстицiального набряку легень. З огляду на те, що до дослщжен-ня не залучалися декомпенсованi хворi, такi прояви можуть бути наслiдком минулих епiзодiв серцево! недостатностi у хворих на ГБ. Крiм того, лiвошлуночкова недостатнють здатна поси-лювати прояви бронхообструкцп та, як наслiдок, прискорювати перебудову бронхiального дерева за рахунок зовшшньо! компресi!, набухання слизово! оболонки та гшерреактивносп. Отже, наявнiсть ГХ з розвитком серцево! недостатносп обтяжуе вентиляцшш порушення ХОЗЛ.

Аналiз клiнiчно! картини ХОЗЛ виявив, що у хворих на тл ГХ достовiрно часпше спостерi-гаються загострення основного захворювання, бiльш вираженим е класичш прояви хвороби, вiдрiзняеться фенотипiчний розподш хворих. У всiх хворих на ХОЗЛ виявлена тенденщя до шдвищення артерiального тиску, глюкози кровi та загального холестерину порiвняно з контролем, що найвиражешше представлено в грут з ппертотчною хворобою. До того ж, хворi мали вищий iндекс маси тiла та штенсившше палили за наявност ГХ. Зпдно з даними ЕГК, у бшь-шостi хворих на ХОЗЛ спостершалася тахiкардiя, порушення ритму та провщносп, гiпертрофiя мiокарда шлуночюв, що часпше мало мiсце за наявностi ГХ. Функщя легень, окрiм обструк-тивних змш, характеризувалася ще й рестриктив-ними, особливо при поеднанiй патологи. Таким чином, за наявносп ГХ ктшчш прояви ХОЗЛ змiнювалися, що демонструе вплив судинно! патологi! на ресшраторш порушення цих хворих.

ЩДСУМОК

Поеднаний перебiг ХОЗЛ з ГХ характеризу-вався модифiкацiею клiнiчних проявiв захворювання, а ХОЗЛ ассощювалось зi збiльшенням серцево-судинного ризику в обстежених хворих.

MEffHHHI nEPCnEKTHBH / MEDICNIPERSPEKTIVI

CnHCOK .ÏÏITEPATYPH

1. K0Ba^eHK0 B. M., KopHa^Kuu B. M. npoö^eMH 3gopoB'a i MeguHHOi gonoMora Ta Moge^b noKpameHHa y cynacHHx yMOBax. Khïb: ropgoH, 2016. 261 c.

2. Associations between chronic comorbidity and exacerbation risk in primary care patients with COPD / Westerik J. A. M. et al. Respir Res. 2017. P. 18-31. DOI: https://doi.org/10.1186/s12931-017-0512-2

3. Body mass index and mortality in chronic obstructive pulmonary disease A dose-response metaanalysis / Guo Y. et al. Medicine (Baltimore). 2016. Vol. 95, N 28. e4225. Published online 2016 Jul 18. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000004225

4. Changes in vasodilator reactivity and vasoconstrictor tone in metabolically healthy obesity and the metabolic syndrome / Iantorno M. et al. Circulation. 2015. Vol. 132. A18950 Abstract 18950.

5. Global and regional estimates of COPD prevalence: Systematic review and meta-analysis / Adeloye D.

et al. J. Glob. Health. 2015. Vol. 5, N 2. Abstract 020415. DOI: https://doi.org/10.7189/jogh.05.020415

6. Leone A. Smoking and Hypertension. J. Cardiol. Curr. Res. 2015. Vol. 2, N 2. P. 00057. DOI: https://doi.org/10.15406/jccr.2015.02.00057

7. Negewo N. A., McDonald V. M., Gibson P. G. Comorbidity in chronic obstructive pulmonary disease. Respir Invest. 2015. Vol. 53, N 6. P. 249-258. DOI: https://doi.org/10.1016Zj.resinv.2015.02.004

8. The association between smoking and blood pressure in men: a cross-sectional study / Li G. et al. BMC Public Health. 2017. N 17. P. 797. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-017-4802-x

9. Underdiagnosis and Overdiagnosis of Chronic Obstructive Pulmonary Disease / Diab N. et al. Am. J. Respir. Crit. Care. Med. 2018. Vol. 198, N 9. DOI: https://doi.org/10.1164/rccm.201804-0621CI

REFERENCES

1. Kovalenko VM. [Health and medical care and a model of improvement in modern conditions]. Kyiv, Hordon. 2016;261. Ukrainian.

2. Westerik JA, Metting EI, van Boven JF, Tiers-ma W, Kocks JW, Schermer TR. Associations between chronic comorbidity and exacerbation risk in primary care patients with COPD. Respir Res. 2017 Feb 6;18(1):31. doi: https://doi.org/10.1186/s12931-017-0512-2

3. Guo Y, Zhang T, Wang Z, Yu F, Xu Q, Guo W, et al. The body mass index and mortality in chronic obstructive pulmonary disease A dose-response metaanalysis. Medicine (Baltimore). 2016 Jul;95(28):e4225. doi: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000004225

4. Iantorno M., Schinzari F., Mores N, et al.Changes in vasodilator reactivity and vasoconstrictor tone in meta-bolically healthy obesity and the metabolic syndrome. Circulation. 2015;132:A18950.

5. Adeloye D, Chua S, Lee C, et al. Global Health Epidemiology Reference Group (GHERG). Global and

regional estimates of COPD prevalence: Systematic review and meta-analysis. J Glob Health. 2015;5(2):020415. doi: https://doi.org/10.7189/jogh.05.020415

6. Leone A. Smoking and Hypertension. J. Cardiol. Curr. Res. 2(2):00057.

doi: https://doi.org/10.15406/jccr.2015.02.00057

7. Negewo NA, McDonald VM, Gibson PG. Co-morbidity in chronic obstructive pulmonary disease. Respir Invest. 2015;53(6):249-58.

doi: https://doi.org/10.1016/j.resinv.2015.02.004

8. Li G, Wang H, Wang K, Wang W, Dong F, Qian Y, et al. The association between smoking and blood pressure in men: a cross-sectional study. BMC Public Health. 2017;17:797 doi: https://doi.org/10.1186/s12889-017-4802-x

9. Diab N, Gershon A, Sin DD, Tan WC, Bourbeau J, Boulet L-P, et al. Underdiagnosis and Overdiagnosis of Chronic Obstructive Pulmonary Disease. Am J Respir Crit Care Med. 2018 Nov;9:1-2. doi: https://doi.org/10.1164/rccm.201804-0621CI

Crana Hagium^a go pegaKmi' 07.03.2019

♦

19/ TOM XXIV/ 2

45