CC BY
58
УДК 616.12-005.4/-008.331.1:616.24-007.272-036.1:616.124-07
В.А. Потабашнш НОВИЙ П1ДХ1Д ДО ВИЗНАЧЕННЯ
ГЕОМЕТРП Л1ВОГО ШЛУНОЧКА ПРИ ХРОН1ЧН1Й СЕРЦЕВ1Й НЕДОСТАТНОСТ1 У ХВОРИХ НА АГ ТА 1ХС У ПОСДНАНН1 З ХОЗЛ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши» кафедра терапИ, кардюлоги та сшейног медицини ФПО (зав. - д. мед. н., проф. В.А. Потабашнш) вул. Дзержинського, 9, Днтропетровськ, 49044, Украна SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of therapy, cardiology and family medicine Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: хронiчна серцева недостатнiсть, артерiальна гiпертензiя, iшемiчна хвороба серця, хронiчне обструктивне захворювання легень, геометрiя лiвого шлуночка
Key words: chronic heart failure, arterial hypertension, ischemic heart disease, chronic obstructive pulmonary disease, geometry of left ventricle
Реферат. Новый подход к определению геометрии левого желудочка при хронической сердечной недостаточности у больных с АГ и ИБС в сочетании с ХОЗЛ. Потабашний В.А. Целью исследования было определение направлений изменения геометрии левого желудочка (ЛЖ) при ХСН у больных артериальной гипертензией (АГ), ИБС и ХОБЛ в зависимости от выраженности клинических признаков ХСН и тяжести ХОБЛ согласно рекомендациям Американского общества по эхокардиографии и Европейской ассоциации по визуализации сердца (2015). Мы обследовали 67 больных с ХСН, ассоциированной с АГ и стабильной ИБС в сочетании со стабильной ХОБЛ. В результате исследования выявили различные типы геометрии ЛЖ: концентрическую гипертрофию ЛЖ (ГЛЖ), эксцентрическую ГЛЖ, смешанную ГЛЖ, дилатационную ГЛЖ, развитие которых зависит от уровня артериального давления, фиброзных и ишемических изменений миокарда, первичной доминирующей болезни - АГ, ИБС или ХОБЛ.
Abstract. Novel approach for identification of left ventricle geometry in patients with chronic heart failure, AH
and IHD in combination with COPD. Potabashniy V.A. The aim of this study was to examine the direction of change of left ventricle (LV) geometry in patients with chronic heart failure (CHF), arterial hypertension (AH) and ischemic heart disease (IHD) in combination with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) in dependence on severity of clinical signs of CHF and COPD based on recommendation of American Society of Echocardiography and European Association of Cardiovascular Images (2015). We examined 67 patients with CHF, associated with AH and stable IHD and stable COPD. By the results of this study there were determined different types of left ventricle geometry: concentric LV hypertrophy (LVH), eccentric LVH, mixed LVH, dilated LVH, dependent on blood pressure level, fibrosic and ischemic myocardial changes,, primary predominant disease - AH, IHD or COPD.
У реальнш ктшчнш практищ визначальне зокрема пояснюе часте поеднання цих патологш
мюце посщае коморбщна патолопя, що вносить [15]. Поеднання АГ, 1ХС i ХОЗЛ негативно
певш особливосп в nepe6ir та труднощi в впливае на довготривалий прогноз [21]. 1ХС,
дiагностицi й лшуванш окремих нозологш при !х включаючи шфаркт мюкарда (1М), е поширеною
поеднанш [1]. Останшм часом привертае увагу причиною смерт у пащеипв з ХОЗЛ [15],
поеднання патологи серцево-судинно! i ди- поступаючись лише загостренням ХОЗЛ [18].
хально! систем. В Укра!ш, як i в кра!нах Заходу, Важливють розробки пiдходiв до ведення
артерiальна гiпертензiя (АГ), iшемiчна хвороба пащенпв з кардюресшраторними коморбщними
серця (1ХС) i серцева недостатшсть (СН) е станами вщображена в сучаснш класифшаци
найбшьш поширеними причинами захворю- ХОЗЛ, в якш передбачаеться обов'язкова оцшка
ваносп i смертносп [9, 26]. Хрошчне об- поеднано! патологи, передуем серцево-судинно!
структивне захворювання легень (ХОЗЛ) посщае [2]. Поширеними е поеднання ХОЗЛ i АГ. В
трете мюце серед найбшьш частих причин середньому АГ зус^чаеться у пащеипв з ХОЗЛ
смертносп [15]. Хвороби серцево-судинно! у 34,3% [2]. При 1М перкутанш коронарш
системи (ХСС) i ХОЗЛ мають спшьш фактори втручання на rai ХОЗЛ супроводжуються
ризику - палшня i системне запалення, що меншою короткочасною i довготривалою
виживашстю [8, 17]. Затримка в дiагностицi 1М, використаннi коронарографи, 4aci та проведеннi реперфузи, а також застосуванш лiкiв для вторинно! профiлактики е потенцiальними чин-никами, як пояснюють бiльш високу смертнють пiсля 1М у пацiентiв з ХОЗЛ [25]. ХОЗЛ асоцшоване 3i зростанням ризику раптово! серцево! смерть Особливо зростае ризик у пащенпв з частими загостреннями протягом 5 роюв пiсля дiагностування ХОЗЛ. Це е новим шдикатором, що вказуе на необхвдшсть дiй щодо попередження раптово! серцево! смертi [19]. Прямим гемодинамiчним наслiдком ХОЗЛ е хрошчне легеневе серце [7]. Однак залучення серцево-судинно! системи при ХОЗЛ е бшьш складним [16]. Бiльшiсть пащенпв з ХОЗЛ по-мирае через СН, шж вiд дихально! недостатност [7]. Ризик серцево-судинних ускладнень при ХОЗЛ збшьшуеться в 4,98 разу, а шсульта - у 3,34 разу [22].
Супутня СН дiагностуеться у 20% пацiентiв з ХОЗЛ, яка майже в половинi випадюв мае систолiчну дисфункцiю ЛШ. Серед пащенпв з СН поширенiсть ХОЗЛ досягае 35%, яке менше шж у 25% вiдповiдае III-IV стади за класифша-цiею GOLD [20]. Бшьш тяжке ХОЗЛ спосте-рнаеться у випадках СН зi збереженою ФВ ЛШ [20]. При сшвюнуванш СН i ХОЗЛ ризик смерт зростае на 39% [20]. У дослщженш European Heart Failure Pilot Survey поширенють ХОЗЛ серед пащенпв з СН становила 15%. Спостер> галася тенденцiя до збiльшення смертност на 37% порiвняно з такою при вщсутносп ХОЗЛ. Частота СН зi зниженою i збереженою ФВ ЛШ в^^знялася недостовiрно [12]. У дослщженш Cardiovascular Health Study встановлено, що у пащенпв похилого вшу з СН найвищий ризик смерт спостер^аетъся у випадках поеднання систолiчно! дисфункцi! ЛШ з порушенням леге-нево! функцi!. Тому в такого контингенту у випадках СН слщ визначати також стан ле-генево! функцi! [10]. За даними Worcester Heart Failure Study, 35,9% госпiталiзованих пащенпв з гостро декомпенсованою СН мали в анамнезi ХОЗЛ. Серед пащенпв з ХОЗЛ, якi були виписаш з госпiталю, смертнiсть протягом 1 i 5 рокiв на 10% i 40% перевищувала таку у па-цiентiв без ХОЗЛ вщповщно [13]. ХОЗЛ часто зустрiчаеться у пацiентiв з СН як зi зниженою, так i збереженою ФВ ЛШ, а в бшьшосп випадюв залишаеться недiагностованою. У пащенпв з СН потрiбен скринiнг на наявшсть ХОЗЛ у стабiльну фазу переб^у [11]. Таким чином, ХОЗЛ е вiрогiд-ним i незалежним предиктором смертностi при СН як зi зниженою, так i збереженою ФВ ЛШ [3].
Структурно-функщональш змши серця, зокрема лiвого шлуночка (ЛШ), е основою ре-моделювання серця, тому визначення геометрi! ЛШ мае важливе значення як у дiагностицi, так i у виборi напрямку лшування. Класичний пiдхiд до стратифшаци геометрi! ЛШ включае критерi! концентричного ремоделювання, концентрично! та ексцентрично! гiпертрофi! ЛШ. Останнiм часом запропоновано бшьш ретельний тдхщ до стра-тифiкацi! геометрi! ЛШ у пащенпв з АГ [14, 24].
Метою дослщження було визначення на-прямюв змiни геометрi! ЛШ у пащенпв з АГ i стабшьною 1ХС у поеднаннi з ХОЗЛ залежно вiд вираженостi клiнiчних ознак ХСН i тяжкостi ХОЗЛ зпдно з рекомендацiями Американського товариства з ехокардюграфи та Свропейсько! асоцiацi! з вiзуалiзацi! серця Свропейського кардiологiчного товариства (2015) [24].
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
До дослiдження увiйшло 67 пащенпв з АГ, стабiльною 1ХС у поеднаннi з ХОЗЛ. Чоловшв було 45 (67,1%), а жшок - 22 (32,9%). Середнiй вш становив 63,4±10,1 року. Критерi! виклю-чення з дослiдження включали активну шемда мiокарда за клiнiко-ЕКГ даними, аневризми лiвого шлуночка (ЛШ), асиметричну гшертро-фiю ЛШ (ГЛШ) та загострення ХОЗЛ. Усi па-щенти дали згоду на проведення дослщження. Дiагностику АГ проводили за Наказом МОЗ Укра!ни № 284 вщ 2012 року [4]. АГ 1 ступеня дiагностована в 10 (15,0%) хворих, 2 ступеня - в 48 (71,6%) i 3 ступеня - в 9 (13,4%). АГ II стади мала мюце в 51 (76,1%) i III стади - в 16 (23,9%). Стабшьну КС дiагностували вiдповiдно до Наказу МОЗ Укра!ни № 152 вщ 02.03.2016 року [5]. Стенокардiя напруження мала мiсце в 55 (82,1%) випадках, яка у 39 (70,9%) була типовою i в 16 (29,1%) - атиповою. Безбольова форма КС виявлена в 12 (17,9%) хворих. У ктшчнш кар-тиш переважна симптоматика КС виявлена у 48 (71,6%) хворих, з них у 31 (64,6%) були ознаки хрошчно! серцево! недостатносп (ХСН) II-А стади. У 17 (35,4%) випадках не було клшчних ознак ХСН, але через наявшсть дисфункци ЛШ за даними ЕхоКГ вони вщнесеш до ХСН I стади. Переважна симптоматика ХОЗЛ i ознаки ХСН правошлуночкового типу (ПШН) мали мiсце в 10 (14,9%) хворих. У 9 (13,5%) випадках дiагно-стована ХСН II-Б стадi!, клiнiчна симптоматика вщповщала сполученому захворюванню без чiткого переважання ураження серця або легень. Дiагностику i стратифiкацiю тяжкостi ХОЗЛ виконували згiдно з Наказом МОЗ Укра!ни № 555 вiд 2013 року [6]. Обов'язковим було сшрометричне шдтвердження ХОЗЛ. Переважна
бшьшють чоловтв палила протягом багатьох роюв, у середньому 20 пачко-рокiв. Пащенпв з ХОЗЛ розподiляли на 4 групи (A, B, C, D), а кожну групу подiляли за рiвнем тяжкостi бронхiально! обструкцi! зпдно з класифiкацiею GOLD та ризиком загострень. ХОЗЛ 4 ступеня встановлено у 30 (44,8%), з них у груш «С» - 17,
а в груш «D» - 13. До ХОЗЛ 3 ступеня вщнесено 31 (46,3%) пащента, з яких у груш «С» було 14, а в груш «D» - 17. ХОЗЛ 2 ступеня виявлено лише в 6 (8,9%) хворих, як вщповщали груш «В». Розподш хворих залежно вщ вираженостi ХСН i ХОЗЛ вiдображено в таблицi 1.
Таблиця 1.
Розподш пащенпв основно!' групи залежно в1д вираженост ХСН i ХОЗЛ
Стадая ХСН
ХОЗЛ гр. В (n=6)
GOLD 1
GOLD 2
ХОЗЛ гр. С (n=14)
GOLD 3
GOLD 4
ХОЗЛ rp.D
(n=17)
GOLD 3
GOLD 4
=17)
14
1 9 5 2 17
3 8 3 3 17
7 2 4 13
6
I (n
II-А (n=31) -
ПШН (n=10) -
II-Б (n=9) -
Всього 0 6
П р и м i т к а . ПШН - правошлуночкова недостатшсть
ЕхоКГ виконували на апаратi "Sonos-1000" фiрми Hewlett Packard за допомогою мехашчного датчика потужнiстю 3,5 Мгц з одночасним за-писом ЕКГ. Визначення дiастолiчних лiнiйних i об'емних розмiрiв ЛШ та типiв геометрп ЛШ виконували згiдно з рекомендащями Амери-канського товариства з ехокардюграфи (АТЕ) та Свропейсько! ехокардiографiчно! асощаци (СЕА) 2015 року [24, 23]. Використовували новий тд-
хвд до стратифшаци геометрi! ЛШ, що воображено на рисунку. Вiдносну товщину стiнки ЛШ (ВТСЛШ) розраховували за вщношенням суми дiастолiчних товщин мiжшлуночково! перегородки (Тмшп) i задньо! стiнки ЛШ (Тзслш) до кiнцево-дiастолiчного розмiру ЛШ (КДРлш). Масу ЛШ, яку шдексували до площi поверхш тiла (IМЛШ), розраховували за формулою: МЛШ (г)=1,04х(КДРI+МЖП+ЗСЛШ)3х0,8+0,6.
Умовнi позначки: ВТСЛШ - вщносна товщина стiнки ЛШ; ГЛШ - гiпертрофiя ЛШ; ШЛШ - iндекс маси ЛШ.
Стратифжащя геометрil лiвого шлуночка
Для характеристики вираженост змш КДО1, 1МЛШ i ВТСЛШ залежно вiд стал використо-
1МЛШ
Жтки Чоловiки ВТСЛШ ( Жтки Чоловжи КДО1 (мл Жтки Чоловiки
П р и м i т к а . КДО1 - iндекс кiнцево-дiастолiчного об'ему ЛШ.
Математико-статистичний аналiз результатiв дослщження проводили за допомогою лщен-зшно! програми STATISTICA (версiя 6.1), серш-ний номер AGAR 909 E415822FA з розрахуван-
вували таблицi 2. Типи геометрй ЛШ визначали за критерiями, вiдображеними в таблицi 3.
Таблиця 2
ням середнiх величин (М), середньо-квадратич-ного вiдхилення (SD), помилки середньо! вели-чини (m). Результати представлено як M±SD. За достовiрнi вiдмiнностi приймали величину p<0,05.
Градац1я КДО1, 1МЛШ та ВТСЛШ залежно вщ стат1 зг1дио з рекомендащями Америкаиського товариства з ехокардюграфй та СвропейськоТ асощацй з в1зуал1зацй серця (2015)
Норма Незначне збмыисиии Пом1рне збiльшення Виражене зГмлыиеиии
43-95 96-108 109-121 >122
49-115 116-131 132-148 >149
0,22-0,42 0.43-0.47 0,48-0,52 >0,53
0,24-0,42 0.43- 0.46 0,47-0,51 >0,52
29-61 62-70 71-80 >80
(г/м2) (ж/ч)
:ум.од.) (ж/ч)
/м2) (ж/ч)
34-74
75-89
90-100
>100
Таблиця 3
Критерй д1агиостики тишв геометрй ЛШ зг1дио з рекомендащями Америкаиського товариства з ехокардюграфн та СвропейськоТ асощацй з в1зуал1зацй серця (2015)
Типи геометрй ЛШ КДО1 (мл/м2) 1МЛШ (г/м2) ВТСЛШ (ум.од)
Нормальней ЛШ < 75 < 115 (ч) < 95 (ж) 0,32-0,42
Ф1зюлог1чна ГЛШ > 75 > 115 (ч) > 95 (ж) 0,32-0,42
Концентричне ремоделювання ЛШ < 75 < 115 (ч) < 95 (ж) > 0,42
Ексцентричне ремоделювання ЛШ > 75 < 115 (ч) < 95 (ж) > 0,32
Концентрична ГЛШ < 75 > 115 (ч) > 95 (ж) > 0,42
Змшана ГЛШ > 75 > 115 (ч) > 95 (ж) > 0,42
Дилатацшна ГЛШ > 75 > 115 (ч) > 95 (ж) 0,32-0,42
Ексцентрична ГЛШ > 75 > 115 (ч) > 95 (ж) < 0,32
РЕЗУЛЬТАТИ ТА 1Х ОБГОВОРЕННЯ
У таблиц 4 представлено результати аналiзу порiвняно не лише з контрольною групою, а й
дiастолiчних лiнiйних i об'емних показникiв ЛШ хворими на АГ, КС i ХОЗЛ груп зютавлення. У
в основнiй i групах порiвняння. У цiлому серед пащенпв з IХС i АГ у поеднанш з ХОЗЛ середня
хворих на АГ i ГХС в поеднаннi з ХОЗЛ (основна величина ВТСЛШ становила 0,44±0,129. група) виявлено достовiрне збiльшення КДОI
Таблиця 4
Лшшш й об'емн дiастолiчнi розмпри лiвого шлуночка в основнш rpyni та групах пор1вняння (M±SD)
Пара-метри Конт-роль (n=30) АГ без ХСН (n=30) 1ХС без ХСН (n=30) ХОЗЛ без ХСН (n=30) АГ+1ХС+ХОЗЛ з ХСН (n=67)
КДР (см) 4,6 ± 0,36 4,5 ± 0,41 4,6 ± 0,32 4,7 ± 0,38 5,4 ± 0,72*
КДР1 (см/м2) 2,6 ± 0,41 2,5 ± 0,39 2,6 ± 0,28 2,6 ± 0,31 2,9 ± 0,46
КДО (мл) 97,7 ± 2,64 94,1 ± 8,61 98,2 ± 7,63 103,4 ± 9,07 146,7 ± 44,86*
КД1 (мл/м2) 55,8 ± 1,87 52,1 ± 4,76 55,0 ± 3,91 58,4 ± 7,49 75,6 ± 24,72*
Примiтка. * - достовiрна (p<0,05) рiзниця з контрольною групою.
У таблищ 5 вщображено змши д1астол1чних лшшних i об'емних розм1р1в ЛШ залежно вщ стади ХСН. У цшому спостерiгалося достовiрне збiльшення КДО1 порiвняно з контрольною групою. Зпдно з даними таблицi 6, в основнш груш
1МЛ111 достовiрно перевищував такий як у контрольнiй групi, так i в групах порiвняння. Однак привертае увагу великий рiвень середньо-квадратичного вiдхилення, що вказуе на значну гетерогеннiсть хворих.
Таблиця 5
Лшшш й об'емш дiастолiчнi розм1ри лiвого шлуночка у хворих з АГ та 1ХС у поеднанш з ХОЗЛ у рiзних кл^чних пiдгрупах ХСН (M ± SD)
Параметри Контроль (n=30) ХСН I стада (n=17) ХСН II-А стада (n=31) ПШН (n=10) ХСН II-Б стада (n=9) У щлому по груп1 (n=67)
КДР (см) 4,6 ± 0,36 5,1 ± 0,60* 5,6 ± 0,63* 4,8 ± 0,46 5,6 ± 0,62* 5,4 ± 0,72*
КДР1 (см/м2) 2,6 ± 0,41 2,8 ± 0,33 3,1 ± 0,50 2,4 ± 0,31 3,0 ± 0,42 2,9 ± 0,46
КДО (мл) 97,7 ± 2,64 123,1± 36,88* 154,2 ± 38,79* 106,7 ± 24,83 153,3 ± 39,97* 146,7 ± 44,86*
КДО1 (мл/м2) 55,8 ± 1,87 69,1 ± 19,88 84,9 ± 25,10* 52,8 ± 8,13 82,6 ± 22,30* 75,6 ± 24,72*
Примiтка. * - достовiрна (p<0,05) рiзниця з контрольною групою.
1ндивщуальний аналiз довiв, що при ХСН I стади величина ВТСЛШ становила 0,47±0,121. Виражена дилатащя ЛШ з ВТСЛШ менше 0,32 (ексцентрична ГЛШ) зареестрована у 3 випадках. У 13 (48,2%) хворих ВТСЛШ перевищувала 0,42 при помiрнiй дилатаци ЛШ (змiшана ГЛШ). В 1 випадку ВТСЛШ перевищувала 0,42 при нормальних дiастолiчних параметрах ЛШ (кон-центрична ГЛШ). Отже, у хворих на АГ та 1ХС у поеднанш з ХОЗЛ, особливо 2-го i 3-го ступеня
за GOLD та клшчних груп В i С, переважае формування ГЛШ змшаного типу.
При ХСН II-А стади середня величина ВТСЛШ становила 0,41±0,171. З 23 (76,7%) ви-падюв з вираженою дилатащею ЛШ у 9 (39,2%) вона супроводжувалася ВТСЛШ у межах 0,32 -0,42 (дилатацшна ГЛШ) i в 7 (30,4%) - менше 0,32 (ексцентрична ГЛШ). У 7 (30,4%) випадках ВТСЛШ перевищувала 0,42 (змшана ГЛШ). У 8 хворих (23,3%) мала мюце концентрична ГЛШ
Таким чином, у пащенпв з ХСН II-А стади при Привертае увагу те, що серед хворих ще!
1ХС i АГ у поеднанш з ХОЗЛ виявлена широка шдгрупи ХОЗЛ вiдповiдало виключно 3-му i 4-
палiтра тишв геометри ЛШ з переважанням му ступеню за GOLD i клшчним групам С i D. перебудови геометри ЛШ у 6iK дилатаци.
Таблиця 6
Маса та шдекс маси ЛШ в основн1й i групах пор1вняння
Параметри Контроль АГ без ХСН 1ХС без ХСН ХОЗЛ без ХСН АГ+1ХС+ХОЗЛ з ХСН
n=30 n=30 n=30 n=30 n=67
МЛШ (г) 119,6 ± 28,9 191,1 ± 56,08* 149,6 ± 35,72* 139,5 ± 24,48* 260,2 ± 56,33*
1МЛШ (г/м2) 69,1 ± 14,71 108,6 ± 29,15* 85,1 ± 17,92* 79,3 ± 13,76 138,5 ± 32,89*
Примiтка. * - достовiрна (p<0,05) рiзниця з контрольною групою.
У випадках з ХСН 11-Б стади середня величина ВТСЛШ становила 0,42 ± 0,110. У 6 (66,7%) випадках мала мюце виражена дилатацiя ЛШ, з них у 3 (50,0%) ВТСЛШ становила менше 0,32 (ексцентрична ГЛШ), а в iнших 3 хворих ВТСЛШ знаходилася в межах 0,32-0,42 (дила-тацiйна ГЛШ). У 3 (33,3%) хворих з вщсутньою дилатащею ЛШ показник ВТСЛШ перевищував 0,42 (концентрична ГЛШ) Слщ зауважити, що в цш пiдгрупi хворих ХОЗЛ у переважнш бшь-шостi випадюв (77,8%) вiдповiдало 3-му i 4-му ступеню за GOLD i клшчнш групi D.
У пацiентiв з клшчно iзольованою правошлу-ночковою ХСН (ПШН) середня величина ВТСЛШ становила 0,46±0,113. У 6 (60,0%) випадках не виявлено дилатаци ЛШ, а ВТСЛШ перевищувала 0,42, тобто спостерпалася концентрична ГЛШ. У 4 хворих з дилатащею ЛШ i показником ВТСЛШ бшьше 0,42 дiагностована змшана ГЛШ. У цш пiдгрупi хворих тяжкiсть ХОЗЛ вщповщала 4-му ступеню за GOLD i клiнiчним групам C i D.
Проведене дослщження дозволило встано-вити, що напрямки змiни геометри ЛШ при ХСН у хворих на АГ та 1ХС у поеднанш з ХОЗЛ рiзноманiтнi, на як зокрема впливають рiвень артерiального тиску, гiпертрофiя ЛШ, розвиток фiброзних та iшемiчних змiн у мiокардi на rai гшокси.
ВИСНОВКИ
1. Одним з визначних механiзмiв розвитку i прогресування ХСН у хворих на АГ та 1ХС у поеднанш з ХОЗЛ е ремоделювання ЛШ
2. При ХСН у хворих на АГ та 1ХС у поеднан-ш з ХОЗЛ спостериаеться рiзний профiль геометри ЛШ залежно вiд типу i стади ХСН, переважаючо! симптоматики 1ХС / АГ або ХОЗЛ.
3. Застосування нового шдходу до бiльш ретельно! стратифшаци напрямкiв ремоделю-вання ЛШ у такого контингенту хворих е базисом для подальшого вивчення прогно-стичного значення окремих тишв геометри ЛШ, можливосп впливу терапи на !х прогресування i несприятливий напрямок трансформаций
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дзяк Г.В. Эффективность ивабрадина у пациентов с кардиореспираторной патологией / Г.В. Дзяк // Укр. пульмонол. журнал. - 2008. - № 3, додаток. - С. 55.
2. Долгушева Ю.А. р-агонисты различной длительности действия у пациентов с сочетанием сердечно-сосудистой патологии и бронхообструктивных заболеваний / Ю.А. Долгушева, К.А. Зыков, И.Е. Чазова // Практ. пульмонология. - 2015. - № 2. - С. 41-47.
3. Коваль Е.А. ХСН при коморбидных состояниях: выбор оптимального Р-блокатора / Е.А. Коваль // Здоров'я Укра!ни. - 2015. - № 3. - С. 19.
4. Ушфшований клшчний протокол первинно!, вторинно! (спецiалiзованоl), третинно! (високоспеща-
л1зовано!) медично! допомоги «Артер1альна гшер-тенз1я»: Наказ МОЗ Украши № 284 в1д 2012 року.
5. Ушф1кований клш1чний протокол первинно!, вториннох' (спецiалiзовано!), третинно! (високоспе-цiалiзовано!) медично! допомоги «Стаб1льна шем1чна хвороба серця»: Наказ МОЗ Укра!ни № 152 в1д 02.03.2016.
6. Ушф1кований кл1н1чний протокол первинно!, вторинно! (спещал1зовано!), третинно! (високоспе-щал1зовано!) медично! допомоги та медично! реабь лггаци «Хрошчне обструктивне захворювання ле-гень»: Наказ МОЗ Укра!ни ввд 27.06.2013 № 555. -Ки!в, МОЗ Укра!ни, 2013. - 92 с.
7. Barnes PJ. Systemic manifestations and comorbidities of COPD / P.J.Barnes, B.R.Celli // Eur. Respir. J. -2009. - Vol. 33. - P. 1165-1185.
8. Campo G. Impact of COPD on long-term outcome after ST-segment elevation myocardial infarction receiving primary percutaneous coronary intervention / G. Campo, P. Guastaroba, A. Marzocchi, A. Santarelli [et al.] // Chest.-2013. - Vol. 144. - P. 750-757.
9. Campo G. Overview of the pharmacological challenges facing physicians in the management of patients with concomitant cardiovascular disease and chronic obstructive pulmonary disease / G. Campo, R. Pavasini, S. Biscaglia, M. Contoli, C. Ceconi // Eur. Heart J. - Car-diovasc. Pharmacother. - 2015. - Vol. 1. - P. 205-211.
10. Cardiovascular and mortality outcomes in the elderly with impaired cardiac and pulmonary function: The Cardiovascular Health Study (CHS) / S. Waheed, P.H.M. Chaves, J.M. Gardin, J.J. Cao // J. Am. Heart Assoc. - 2015. - Vol. 4. - P. 1-10.
11. COPD in patients with stable heart failure in the primary care setting / M.J. Valk, B.D. Broekhuizen, A. Mosterd, N.P. Zuithoff [et al.] // Inter. J. COPD. -2015. - Vol.10. - P. 1219-1224.
12. Co-morbidities in patients with heart failure: an analysis of the European Heart Failure Pilot Survey / V.M. van Deursen, R. Urso, C. Laroche, K. Damman [et al.] // Eur. J. Heart Failure. - 2014. - Vol. 16. - P. 103-111.
13. Fisher K.A. Impact of COPD on the mortality and treatment of patients hospitalized with acute decompen-sated heart failure (The Worcester Heart Failure Study): A Masters Thesis / University of Massachusetts Medical School. - 2014. - GSBS Dissertations and Theses. Paper 717. http://escholarship .umassmed.edu/gsbs_diss/717
14. Gaasch W.H. Left ventricular structural remodeling in health and disease:with special emphasis on volume, mass, and geometry / W.H.Gaasch, M.R.Zile // J. Am. Coll. Cardiol. - 2011. - Vol.58. - P.1733-1740.
15. Global Initiative for chronic obstructive lung disease - global strategy for the diagnosis, management and prevention for chronic obstructive pulmonary disease. Updated 2016.
16. Guzik T.J. "Radical" Link Between Chronic Obstructive Pulmonary Disease and Cardiovascular Disease? / T.J. Guzik, T. Grodzicki // Hypertension. - 2014. -Vol. 63. - P. 444-446.
17. Impact of chronic obstructive pulmonary disease on acute phase outcome of myocardial infarction /
K. Wakabayashi, M.A. Gonzalez, C. Delhaye, I. Ben-Dor, G. Maluenda // Am. J. Cardiol. - 2010. - Vol. 106. -P. 305-309.
18. Increased risk of myocardial infarction and stroke following exacerbation of COPD / G.C.Donaldson, J.R.Hurst, C.J.Smith, R.B.Hubbard [et al.] // Chest. -2010. - Vol.137. - P.1091 -1097.
19. Lahousse L. Chronic obstructive pulmonary disease and sudden cardiac death: the Rotterdam study / L. Lahousse, M.N. Niemeijer, M.E. van den Berg // Eur. Heart J. doi:10.1093/eurheartj/ehv121; Advance Access published April 28, 2015.
20. Lainscak M. Heart failure, chronic obstructive pulmonary disease, and asthma: numbers, facts, and challenges / M. Lainscak, S.D. Anker // ESC Heart Failure. - 2015. - Vol. 2 - P. 1-5.
21. Maclay D. Cardiovascular disease in COPD /
D. Maclay, W. MacNee // Chest. - 2013. - Vol.143. -P. 798 -807.
22. Prevalence of major comorbidities in subjects with COPD and incidence of myocardial infarction and stroke: a comprehensive analysis using data from primary care / J.R. Feary, L.C. Rodrigues, C.J. Smith, R.B. Hubbard, J.E. Gibson // Thorax. - 2010. - Vol. 65. - P. 956-962.
23. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J.Am.Soc. Echo-cardiogr. - 2015. - Vol. 28. - P. 1-39.
24. Recommendations on the use of echocardio-graphy in adult hypertension: a report from the European Association of Cardiovascular Imaging (EACVI) and the American Society of Echocardiography (ASE) / T.H. Marwick, T.C. Gillebert, G. Aurigemma, J. Chirinos [et al.] // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imag. - 2015. - Vol. 16. -P. 577-605.
25. Rothnie K.J. Closing the mortality gap after a myocardial infarction in people with and without chronic obstructive pulmonary disease / K.J. Rothnie, L. Smeeth,
E. Herrett // Heart. - 2015. - Vol. 101. - P. 1103-1110.
26. The Task Force on Myocardial Revascularization of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Guidelines on myocardial revascularization // Eur. Heart J. - 2014. -Vol.35. - P.2541 -2619.
REFERENCES
1. Dziak GV. [Effectiveness of ivabradine in patients with cardiorespiratory pathology]. Ukr. Pulmonol. Zh. 2008;3(supl.):55. Russian.
2. Dolgusheva YA, Zikov KA, Chasova IY. [B-ago-nists different actions in patients with combined cardiovascular pathology and bronchoobstructive diseases]. Practical pulmonology. 2015;2:41-47. Russian.
3. Koval EA. [CHF in comorbities condition: choice of optimal b-blocker]. Health of Ukraine. 2015; 3(40):19. Russian.
4. [On approval and implementation of medical and technological documents on standartization of medical care in arterial hypertention: Order N 284 MoH of Ukraine]; 2012. Ukrainian.]
5. [On approval and implementation of medical and technological documents on standartization of medical care in stable ischemic heart disease: Order N 152 MoH of Ukraine]; 2016. Ukrainian.
6. [On approval and implementation of medical and technological documents on standartization of medical
care in chronic obstructive pulmonary disease: Order N 555 MoH of Ukraine]; 2013. Ukrainian.]
7. Barnes PJ, Celli BR. Systemic manifestations and comorbidities of COPD. Eur. Respir. J. 2009;33:1165-85.
8. Campo G, Guastaroba P, Marzocchi A, Santarelli A, Varani E, Vignali L, Sangiorgio P, Tondi S, Serenelli C, De Palma R, Saia F. Impact of COPD on long-term outcome after ST-segment elevation myocardial infarction receiving primary percutaneous coronary intervention. Chest. 2013;144:750-7.
9. Campo G, Pavasini R, Biscaglia S, Contoli M, Ceconi C. Overview of the pharmacological challenges facing physicians in the management of patients with concomitant cardiovascular disease and chronic obstructive pulmonary disease. Eur. Heart J. - Cardiovasc. Pharmacother. 2015;1:205-11.
10. Waheed S, Chaves PHM, Gardin JM, Cao JJ. Cardiovascular and mortality outcomes in the elderly with impaired cardiac and pulmonary function: The Cardiovascular Health Study (CHS). J. Am. Heart Assoc. 2015;4:1-10.
11. Valk MJ, Broekhuizen BD, Mosterd A, Zuithoff NP, Hoes AW, Rutten FH. COPD in patients with stable heart failure in the primary care setting. Intern. J. COPD. 2015;10:1219-24.
12. van Deursen VM, Urso R, Laroche C, Damman K, Dahlstrom U, Tavazzi L, Maggioni AP, Voors AA. Co-morbidities in patients with heart failure: an analysis of the European Heart Failure Pilot Survey. Eur. J. Heart Failure. 2014;16:103-11.
13. Fisher KA. Impact of COPD on the mortality and treatment of patients hospitalized with acute decompen-sated heart failure (The Worcester Heart Failure Study): A Masters Thesis. University of Massachusetts Medical School. - GSBS Dissertations and Theses; 2014. Available from: http://escholarship.umassmed.edu/gsbs_diss/717.
14. Gaasch WH, Zile MR. Left ventricular structural remodeling in health and disease:with special emphasis on volume, mass, and geometry. J.Am.Coll. Cardiol. 2011;58:1733-40.
15. Global Initiative for chronic obstructive lung disease - global strategy for the diagnosis, management and prevention for chronic obstructive pulmonary disease. Updated; 2016.
16. Guzik TJ, Grodzicki T. "Radical" Link Between Chronic Obstructive Pulmonary Disease and Cardiovascular Disease? Hypertension. 2014;63:444-6.
17. Wakabayashi K, Gonzalez MA, Delhaye C, Ben-Dor I, G.Maluenda G. Impact of chronic obstructive pulmonary disease on acute phase outcome of myocardial infarction. Am. J. Cardiol. 2010;106:305-9.
18. Donaldson GC, Hurst JR, Smith CJ, Hubbard RB, Wedzicha JA. Increased risk of myocardial infarction and stroke following exacerbation of COPD. Chest. 2010;137:1091-7.
19. Lahousse L, Niemeijer MN, van den Berg ME. Chronic obstructive pulmonary disease and sudden cardiac death: the Rotterdam study. Eur. Heart J. doi:10.1093/eurheartj/ehv121; 2015.
20. Lainscak M, Anker SD. Heart failure, chronic obstructive pulmonary disease, and asthma: numbers, facts, and challenges. ESC Heart Failure. 2015;2:1-5.
21. Maclay D, MacNee W. Cardiovascular disease in COPD. Chest. 2013;143:798-807.
22. Feary JR, Rodrigues LC, Smith CJ, Hubbard RB, Gibson JE. Prevalence of major comorbidities in subjects with COPD and incidence of myocardial infarction and stroke: a comprehensive analysis using data from primary care. Thorax. 2010;65:956-62.
23. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. J.Am.Soc. Echocar-diogr. 2015;28:1-39.
24. Marwick TH, Gillebert TC, Aurigemma G, Chi-rinos J, Derumeaux G, Galderisi M, Gottdiener J, Haluska B, Ofili E, Segers P, Senior R, Tapp RJ, Zamorano JL. Recommendations on the use of echocardiography in adult hypertension: a report from the European Association of Cardiovascular Imaging (EACVI) and the American Society of Echocardiography (ASE). Eur. Heart J. - Cardiovasc. Imag. 2015;16:577-605.
25. Rothnie KJ, Smeeth L, Herrett E. Closing the mortality gap after a myocardial infarction in people with and without chronic obstructive pulmonary disease. Heart. 2015;101:1103-10.
26. The Task Force on Myocardial Revascularization of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Guidelines on myocardial revascularization. Eur. Heart J. 2014;35:2541-619.
CraTra Haginmga go pega^ii' 08.04.2016
♦
