CC BY
16
19. Малинин К.Г. Устойчивость функционирования предприятия в рыночной экономике : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук / К.Г. Малинин / Московская государственная академия химического машиностроения. - М. : Изд-во МГАХМ, 1997. - 21 с.
20. Медведев В.А. Устойчивое развитие общества: модели, стратегия / В.А. Медведев. -М. : Академия, 2001. - 267 с.
21. Омех Ю.А. Визначення поняття конкурентостшкють шдприемства / Ю.А. Омех // Вюник Мiжнародного Слов'янського ушверситету. - Сер.: Екож^чш науки. - 2007. - № 1, т. X. - С. 12-16.
22. Харитонова О.С. Конкурентное преимущество как стратегическая цель предприятия / О.С. Харитонова // Прометей : регюнальний зб. наук. праць з екож^ки. - Донецьк : ТОВ "Юго-Восток, ЛТД". - 2006. - Вип. 2(20). - С. 183-186.
Романко О.П., Савчын И.З. Экономическая устойчивость нефтегазового предприятия: сущность и свойства
Актуализирована потребность в глобальном изучении такого экономического явления как экономическая устойчивость предприятия. На основании изучения и анализа литературных источников уточнена трактовка категории "экономическая устойчивость нефтегазового предприятия". Выделены и охарактеризованы основные свойства состояния экономической устойчивости нефтегазового предприятия
Ключевые слова: экономическая устойчивость, свойства экономической устойчивости, устойчивость нефтегазового предприятия.
Romanko O.P, Savchun I.Z. Economic stability of the oil and gas enterprise: the substance and the properties
There is the actualized demand for more global study of such an economic phenomena as the economic stability of the enterprise. On the basis of study and analysis of literary sources the interpretation of the category of "economic stability of oil and gas enterprise" has been specified. The main properties of economic stability of oil and gas company have been defined and characterized.
Keywords: economic stability, properties of economic stability, stability of oil and gas company.
УДК 65.016.8(477) Доц. О.Р. Рудик, канд. екон. наук -
Львгвський НУ ïm. 1вана Франка
ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦН АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛ1ННЯ ДО СЕРЕДОВИЩА Д1ЯЛЬНОСТ1 СУБЁКТШ ГОСПОДАРЮВАННЯ В ЕКОНОМ1Ц1 УКРАШИ
Розглянуто проблеми формування загальних пiдходiв до оргашзаци антикризо-вого управлшня суб'ектами господарювання в економщ Украши. На базi втизня-ного та зарубiжного досвщу й результа™ власних дослщжень автора запропоновано психолопчний тип антикризового менеджера.
Ключовг слова: криза, антикризовий менеджер, людський каштал, соцюшка.
Постановка проблеми. Фшансову стшюсть суб'екта господарювання забезпечують трудов! ресурси. Як економ1чна категор1я, трудов! ресурси е частиною населення, яка, використовуючи ф1зичш можливосп та розумов1 зд1бносп, створюе матер1альш блага та вщтворювальш процеси. Однак тру-дов1 ресурси можна розглядати як кшьюсну сторону, що характеризуе ресурси пращ i ïï структуру. З переходом до ринково1 економжи виникло поняття "людський каттал". "Наразi формуеться економжа, в якш найважлившими
активами виявляються не матерiально вiдчутнi ресурси - товари, сировина, обладнання, а щось невщчутне - штелект, шформащя, знання" [1].
Керування людським капiталом - це фiлософiя бiзнесу, ефективне ви-користання виробничих можливостей працiвника. Досягнути цього можна, якщо створити йому такi умови, щоб вiн мт повнiстю розкрити свiй творчий потенщал. Тодi стають можливими й активiзацiя виробництва, i перемога над конкурентами, й утримання власних позицш на ринку [1, с. 217].
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Теоретичш основи антик-ризового управлiння в економiчних системах висвiтлено у працях В. Васи-ленка, С. 1ванюти, С. Короткова, Л. Лтененко, В. Плиси, А. Чернявського та ш. Проте наявш теоретичнi розробки та шдходи щодо вирiшення ще! пробле-ми охоплюють тiльки окремi аспекти антикризового менеджменту. З огляду на це, юнуе потреба в 11 комплексному вивченш та дослiдженнi.
Проблеми виходу пiдприемства iз кризового становища та ефективно-го управлiння фшансовою стiйкiстю постають перед будь-якими суб'ектами господарювання та потребують оперативного виршення. Це, водночас, вима-гае вироблення ушверсального пiдходу до оргашзацп антикризового менеджменту з урахуванням шдивщуальних особливостей дiяльностi тд-приемства. Сьогодш головною задачею залишаеться так перебудувати й адаптувати всю систему управлшня суб'екта господарювання, щоб вона вщ-повiдала ринковим умовам [2, с. 77].
Мета дослщження - проанатзувати чинники ефективностi антикризового управлшня суб'ектами господарювання в економщ Укра1ни.
Виклад основного матер1алу. Можна видшити основнi рiзновиди кадрово1 полiтики за умов кризи:
• пасивна - на тдприемстт ввдсутня передкризова програма дш у вдаошент персоналу. За умов кризи кадрова робота зводиться до лжыдаци негативних наслщюв, що проявилися;
• реактивна - кершництво тдприемства контролюе симптоми кризових явищ i вживае заход1в 1з локал1зацИ кризи;
• превентивна - приймаються иоиереджуюч1 м1ри, проводяться прогнози роз-витку ситуаци, але у тдприемства недостатня наявтсть основних i оборот-них засобгв для иротидИ кризовш ситуаци;
• активна - кер1вництво иiдприемства мае у своему розпорядженш можливос-та яюсно! дiагностики розвитку кризового явища, i е необхщт засоби для впливу на не1;
• авантюристична - кергвництво тдприемства не мае яюсного дiагнозу розвитку кризово! ситуаци й обгрунтованого прогнозу 11 розвитку, але прагне впливати на не! доступними для нього методами [2, с. 230].
Головне завдання антикризового управлшня полягае в прийнятп найбшьш ризикових управлшських рiшень, якi давали б змогу досягнути мету з мшмальними додатковими витратами i негативними наслщками. Прове-дення полiтики формування кадрового потенщалу шляхом пiдбору фахiвцiв дае змогу тдприемству пiдготувати нестандартнi передкризовi заходи за умов загально! кризи з метою оздоровлення тдприемства та виходу iз кризово! ситуаци.
Завдання антикризового менеджера - допомогти фiрмi вщновитися. Коли пiдприeмство запускае у виробництво новий товар або укладае важливу угоду, воно зазвичай ще на ризик. 1нколи трапляеться так, що витрати вияв-ляються невиправданими i пiдприемство потрапляе в складне становище. То-дi антикризовий менеджер - фахiвець щонайпершо! потреби. У таких випад-ках важливо умiння швидко знайти компромiс мiж кредиторами i боржника-ми, вирiшити всi поточш питання для пiдтримки виробництва i не допустити банкрутства. Антикризовий керiвник повинен досконало знати антикризовi заходи, мати досвщ роботи з договорами, вмшо проводити оцiнку майна i фондiв. Переважно антикризовий менеджер працюе разом з логiстами, аудиторами, економютами i юристами для бшьшо! ефективностi [1].
Для подолання кризово! ситуацп рекомендують розподiлити функцп в такий спошб [2, с. 229]:
• перша оперативна група оргашзовуе контроль [ забезпечення здорового пси-холопчного кл1мату в колектив1, а також запоб1гае панщ персоналу;
• друга група виконуе звичайну оперативну роботу в систем1 управлшня, на-магаючись не допускати зривш або зводити !х наслщки до мшмально мож-ливих втрат;
• третя група займаеться питаннями антикризового управлшня зпдно з1 стра-тепчними планами [ з урахуванням обставин, що склались у ироцеа розвит-ку кризи.
Кризовi оперативш групи створюються у таких цшях:
• виявлення нових технологш, впровадження шновацш (збирання проиозицш ирацшниюв щодо вдосконалення технологи виробництва тощо);
• оргашзаци фшансового менеджменту у кризових ситуащях;
• вивчення та виршення сощальних проблем, що виникають.
Важливим елементом у кадровш полiтицi е пiдбiр стресово-стiйких менеджерiв кризових ситуацш. Оскiльки людськi стосунки в оргашзаци до-сить часто е причиною конфлжпв, антикризовому менеджеру належить, для досягнення усшху реалiзацil антикризових процедур, оцшити природу та динам^ вiдносин у дiловiй одиницi, культуру бiзнесу, подолати опiр шноващ-ям та переконати власниюв у необхщносп змiн. Для цього необхiдно володь ти основами поведiнкових наук та шноватики.
У процесi свое! дiяльностi антикризовий керiвник зiштовхуеться з великим рiзноманiттям ситуацiй, у яких йому доводиться виступати в конкрет-них ролях. Усi цi ролi нерозривно пов'язанi мiж собою, але в конкретнiй ситуацп найчастше домiнуе одна визначена роль. Василенко В.О. видшяе такi ролi антикризового менеджера [3, с. 466-469]:
Керiвник - це одна з головних складових комплексу ролей в антикризовому управлшш. У цш ролi антикризовий менеджер керуе шдприемством, роз-робляе його стратепю (стратег), визначае основш завдання реоргашзацшно! полiтики (концептолог), здшснюе делегування повноважень (органiзатор).
Лiдер. Ця роль визначае сощальний статус менеджера в антикризовому управлшш. Керiвник обов'язково повинен бути лщером. У стиснутих ча-сових рамках, вщведених йому законом, неможливо домогтися намiченого результату, не користуючись шдтримкою колективу. От чому в процеш реор-
гашзацп виробництва йому необхiдно створити згуртовану команду одно-думщв, сприятливу моральну атмосферу для кожного службовця. Саме роль лщера найбiльшою мiрою реалiзуe штегращю цiлей.
Наставник. Вiдзначною ознакою ще! ролi е та обставина, що в цьому амплуа антикризовий менеджер повинен мати максимальний потенцiал знань та професшну компетентнiсть.
Дипломат. У цш ролi антикризовий керiвник виконуе функцiï фахiв-ця зi зв'язюв iз громадськiстю i представника. Перша пов'язана iз сощально-психологiчною складовою в дiяльностi менеджера, друга - з зовшшньою дь яльнiстю оргашзацп (представлення фiрми, укладення договорiв, ведення пе-реговорiв).
П^приемець. Роль тдприемця вiдрiзняeться вiд професiï тим, що ос-тання визначае власника, а роль передбачае комплекс визначених функцш. Специфжа цieï ролi "виражаеться" в подальшому:
• постачальник забезпечуе безперебшне постачання пiдприeмства для ефек-тивного функцiонування: матерiальними, кадровими, технiчними, фшансо-вими ресурсами;
• маркетолог оргатзовуе збут готово! продукци. Для цього йому необхщно знати кон'юнктуру ринку, оцшити конкурентоспроможнiсть товару, визначи-ти напрями й адреси товаропотокiв;
• комерсант-фшансист е сполучною ланкою мiж двома поиередтми, забезпе-чуючи матерiальну основу збуту i постачань. Пошук iнвестицiй, залучення iнвесторiв - неввд'емна частина плану зовнгшнього управлшня. 1нноватор. Антикризовий менеджер повинен мати шновацшний
склад мислення. Часто проблеми неспроможност тдприемства полягають у застарiлiй технологи виробництва.
До^дник-прогнозист. Ця роль дуже важлива в сучасному дослщжен-ш, тому що в нiй реалiзуeться одна з основних функцiй менеджменту. Значения дослiджень важко переоцшити. Саме завдяки !м стае можливим оптималь-не поеднання внутрiшнiх можливостей фiрми i зовнiшнiх проблем ринку.
1нформацшний центр. 1нформащя посiдаe особливе мюце в системi антикризового управлшня. Повнота, точшсть, своeчаснiсть, вiрогiднiсть зов-нiшньоï i внутрiшньоï iнформацiï вдаграють вирiшальну роль у кризовiй ситуаци. Менеджер з антикризового управлшня дшсно стае деякою вузловою ланкою на перетиш рiзноманiтних каналiв шформацшних потокiв.
Аналiз комплексу ролей менеджера з антикризового управлшня пока-зуе, що виконання конкретно! ролi мае на уваз^ що в рамках кожно! з них вiн повинен умгги рацiонально органiзовувати рiзпу за характером i змютом дь яльнють з огляду на ïï специфжу. Здiйснюючи пiдбiр ролей у конкретнш си-туацiï, менеджер з антикризового управлшня створюе найбiльш сприятливу основу для реалiзацiï поставлених цiлей i досягнення результату.
За умови зб^ реальних характеристик антикризового менеджера з необхщними управлiнськими навиками, з облжом рацiонального, збалансова-ного комплексу ролей професшно! дiяльностi модель менеджера набувае идеально! форми. Пiдготовку i навчання менеджерiв необхiдно планувати за дво-
ма напрямами: професшним i психологiчним. Психологiчна тдготовка груп криз повинна бути спрямована на виршення таких завдань:
• психолопчне iнформування про специфжу емоцшнл сторони сприйняття кризових ситуацш та поведшки працiвникiв на рiзних етапах розвитку цих ситуацш;
• психолопчне консультування за окремими аспектами сприйняття та реагу-вання менеджерiв за умов шформацшно-емоцшних перевантажень;
• вироблення комунгкативних навичок спiлкування за умов високого емо-цшного напруження та конфлшшосп сторiн;
• соцiально-психологiчний трешнг сутсносл, спраи^ова^си та згуртованостi;
• освоення прийомiв i технiки зняття та профiлактики стресових станiв [1 ]. Пошук чинниюв, що зумовлюють устх чи невдачi антикризового управлшня, привiв нас до усвiдомлення ролi особи антикризового менеджера. Зрозумшо, що велике значения мае не лише сукупшсть знань та навиюв свь домо здобутих особою в процеш навчання чи професiйиоï дiяльностi, але й психологiчиий тип людини, який ще називають типом iиформацiйиого мета-болiзму. Вiи впливае на швидюсть та якiсть прийняття ршень, стшюсть пси-хiки у ситуацiï стресу. Щкаво, що типознавство широко застосовуеться фiр-мами та державними органами США тд час оцiиюваиия ймовiрностi успiхiв людини в тiй чи шшш сферi дiяльиостi. В якосп теоретичиоï бази для вияв-лення оптимального типу антикризового менеджера ми зупинились на таких пов'язаних мiж собою наукових розробках:
Типолог1я К.Г. Юнга. Талановитий учень З. Фрейда К.Г. Юнг ствер-джував, що кожна особистiсть спочатку орiеитоваиа на сприйняття або зов-иiшиiх сторш життя (увага переважно спрямована на об'екти зовшшнього свггу), або внутршшх (увага в бiльшостi випадкiв спрямована на суб'ект). Тага способи усвщомлення свггу, себе i свого зв'язку з ним вiн назвав установками людсь^ психiки. Вш визначив ïх як екстраверсiю (орiентацiя на зов-нiшне середовище, тобто залежнють особистостi вiд шформацп, яка надхо-дить ззовнi) та штроверию (орiентир на внутрiшне середовище, особа е бшьш самодостатня).
Окрiм опису установок, К.Г. Юнг ввiв поняття психолопчних фун-кцiй, що дали змогу згодом розробити аналiтичний апарат i побудувати моде-лi структури людсь^ психiки. Юнг видiлив чотири базовi функцiï: мислен-ня, почуття, iнтуïцiя, вiдчуття. Вчений роздiлив вш психологiчнi функцiï на два класи: рацiональнi (мислення та почуття) та iррацiональнi (iнтуïцiя, сенсорика (вщчуття)). Кожну людину можна описати в термшах одного з юн-говських психолопчних титв. Тип показуе вщносно сильнi та вiдносно слаб-к мiсця у функцiонуваннi психiки i той стиль дiяльностi, який переважае в особистосп. З погляду типологп Юнга, кожна людина - не тшьки шдивщу-альнiсть, але i представник певного типу.
Типолопя Маерс-Бригс (версiя типознавства, яка широко використо-вуеться на практицi у США). Найбшьший внесок у розвиток типологп Юнга на Заходi зробили його послщовнищ Бригс i Маерс. Протягом 40 рокiв вона роз'яснювала i поширювала теорiю Юнга, а також розробила систему теспв для визначення типу особи, яку назвала "1ндикатор титв особи Маерс-Бригс"
(The Myers-Briggs Type Indicator) або МВТ1. Функцп i класи типологл Маерс-Бригс об'еднаш в едину систему незалежних ознак. Таким чином, вийшли чо-тири пари ознак, позначенi латинськими буквами:
1) екстравершя (Е) - штровермя (I);
2) мислення або лопка (T) - почуття або етика (F);
3) штущш N - сенсорика або вiдчуття (S);
4) ршення або рацiональнiсть (J) - сприйняття або iррацiональнiсть (P).
З цих ознак у системi Маерс-Бригс виходять типи, тобто зроблено но-вий крок, порiвняно з теорiею Юнга. Вiн описав функцп вщчуття - штущш i мислення - почуття як попарно альтернативш й незалежш. Незалежнiсть функцiй наводить на думку про те, що кожна функщя з одше! пари може поеднуватися з кожною функщею з шшо! пари. Попарне поеднання функцш приводить до подвоення кшькост типiв.
Соц1он1ка (версiя типознавства, яка поширена на теренах колишнього СРСР). Засновниця цього напряму Аушра Августе--Нашчуте за своею профе-шею економiст-соцiолог. У 1956 р. закшчила економiчний факультет Вшь-нюського ушверситету за спецiальнiстю "фiнанси". 1з 16 титв, якi загалом аналогiчнi у двох останшх концепцiях, ми зупинились на ESTP (екстраверт сенсорно-лопчний сприймаючий) як на оптимальному психолопчному тиш антикризового менеджера. 1снують рiзнi методи щентифшаци психолопчно-го типу людини. Однак вони не стосуються теми нашого дослщження. Тому далi зосередимо увагу на описi типу ESTP та обгрунтуванш його оптималь-носп для професп чи тимчасового виконання обов'язюв антикризового менеджера (таблиця).
Табл Психологiчний тип антикризового менеджера
Рекомендацп щодо характеристик антикризового менеджера (за результатами досль джень фахiвцiв з економжи та управлшня) Характеристики типу ESTP (за результатами дослщжень психологiв)
Потрiбно керуватись такими правилами: - звшьняти не окремих людей, а скорочува-ти цiлком тдроздши (вщдши); - лiквiдувати пiдроздiли (вщдии), без яких тд-приемство може обштися в кризовш ситуаци; - при масових скороченнях i звшьненнях людям варто сказати правду про реальне положення пiдприемства й наявш на ньому проблеми; - рекомендують знаходити для звiльнених iншу роботу; - звшьнення та скорочення варто починати з верхнього ешелону управлшня; - в уих випадках намагатися зберегти ди-лерську мережу. Ефективнiсть роботи оцшюе за кнце-вим результатом, при цьому не кон-тролюе методи його досягнення. Кон-тролюе лише вузловi пункти. Роботу, яку починае, завжди доводить до кн-ця. У справах не схильний до економп.
Почуття власно! пдноста, дух тд-приемництва, iнiцiативнiсть. Прийняття найбiльш ризикових управлшських рь шень, якi давали б змогу досягнути мету з мшмальними додатковими витратами i не-гативними наслiдками. Сила, влада, цшеспрямоватстъ, завзятють та наполегливiстъ i ршучють в дiях, вчин-ках - основы програмнi цшносп. Для будь-яко1 справи вiдводиIъ певний час, тсля заюнчення якого виносить остаточ-ну ухвалу: продовжити або припинити.
Чесшсть, об'ективне оцшювання власних можливостей, вр1вноважен1сть, незалеж-н1сть поглядш, можливють протистояти пресингу. Ршучий i жорстокий, суворий та справедливий.
Здатн1сть за умов загально! кризи одержа-ти переваги перед конкурентами. За будь-яких обставил бажае перемогти "супротивника". Добре вловлюе логжу шших людей, тому перемогти його мо-же тшьки той, хто постайно !! змшюе.
Здатшсть готувати нестандарта передкри-зов1 заходи. Здатшсть анал1зувати, швидке засвоення великих шформацшних масивгв, топка, творчють та оригшальшсть мислен-ня, здатнють синтезувати, узагальнювати, продукувати нов1 вде!. Хороший тактик. Швидко оцшюе си-туащю, що склалася. Волод1е сильною логжою, яка служить йому для твор-чого пошуку найкоротшого шляху до мети. Гнучко иереорiелтовуеться, як-що справа втратила перспективу.
Людина 1з мщними нервами, холоднокровна, вршноважена, стримана, об'ективно мис-ляча в найскладнших ситуащях. Збережен-ня працездатних кадргв, недопущення пан1-ки серед пращвниюв. Вмшня адаптуватися до роботи в 1нших сощально-психолоичних умовах, здатшсть витримувати певн1 ште-лектуальн1 та ф1зичш навантаження, стрес. Важко вивести iз себе. Не схильний до страху, ненавист та шших негативних емощй. Чим бiльш небезпечна ситуацш, тим вш бiльш зiбралий i ршучий. Характеризуеться великою працездат-лiстю, лаиолегливiстю, яка зростае пропорцИно кiлькостi перешкод.
Умшня швидко знайти компромю м1ж кредиторами i боржниками, виршити вс по-точн1 питання для тдтримки виробництва 1 не допустити банкрутства. Здатний чинити силовий тиск, якщо цього вимагае ситуацш. Налаштований на перемогу за будь-яко! цши. Впевнений у сво!й правотт В оцшках - категоричний.
Антикризовий менеджер повинен доконало знати антикризов1 заходи, мати досввд роботи з договорами, вмшо проводити оцшку майна i фонд1в Добре прораховуе рiзлi стратегiчлi плани, зупиняючись при цьому на найголовншому.
Антикризовий менеджер працюе разом з лопстами, аудиторами, економгстами i юристами для бшьшо! ефективност! Вмiе групувати людей навколо себе тд конкретну мету. Кожному вводить належне мiспе у сво!й команда Пращв-никв иеревiряе у справ^ кидаючи не-навчених вiдразу "плавати на глибилi".
Висновки та перспективи подальших досл1джень. Важливою скла-довою сучасно! державно! стратеги Укра!ни стосовно виходу нацюнально! економiки з кризи е ефективна антикризова полиика, зокрема, на макрорiвнi 11 кадровий аспект. Саме тому прюритетним е напрям тдготовки фахiвцiв, здат-них за умов неусталено! економiчноl системи та кризових ситуащях приймати оптимальш та ефективнi рiшення, спрямованi запоб^ати кризовим явищам.
Л1тература
1. 1ванюта С.М. Антикризове управлшня : навч. поабн. / С.М. 1ванюта. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2007. - 228 с.
2. Плиса В.Й. Антикризове управлшня фшансовою стшкютю страховика / В.Й. Плиса // Науковий вюник Ушверситету "Льв1вський Ставроп1г1он". - Сер.: Економ1чна. - Льв1в : Вид-во Ушверситету "Льв1вський Ставроп1г1он". - 2006. - Вип. II. - С. 77-84.
3. Чернявський А.Д. Антикризове управлшня шдприемством : навч. поабн. / А.Д. Чер-нявський. - К. : Вид-во МАУП, 2006. - 256 с.
4. Василенко В.О. Антикризове управлшня шдприемством : навч. поабн. / В.О. Василенко. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп. ]. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2005. - 504 с.
Рудик O.P. Проблемы адаптации антикризисного управления к среде деятельности субъектов хозяйствования в экономике Украины
Paccмотрены проблемы формирования общиx подxодов к организации антик-ризиcного yпрaвления cyбъектaми xозяйcтвовaния в экономике Украины. На базе отечественного и зaрyбежного опыта и резyльтaтов cобcтвенныx и^ледований автора предложен нcиxологичеcкий тип ант^ши^ого менеджера.
Ключевые cлoвa: кризис aнтикризиcный менеджер, человечеcкий капитал, œ-ционика.
Rudyk O.R. Challenges of adaptation to environmental crisis management of business entities in economics Ukraine
This article is devoted to the problems of development of general approaches to crisis management entities in the economy of Ukraine. On the basis of national and international experience and results of the author's own research suggested psychological type of crisis manager.
Keywords: crisis, crisis manager, human capital, socionics.
УДК330.[341.1+131.7] Ст. викл. О.Б. Свгрська, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
РИЗИКИ РИНКОВО-ОР1ЕНТОВАНОГО ПЛАНУВАННЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ПРОДУКЦП ПРОМИСЛОВИМИ
шдприемствАМи
Визначено област ризику у процес стратепчного i тактичного (поточного, оперативно-календарного) ринково-орiентованого планування та запропоновано адекватш методи його опти]шзацп на кожному з еташв розроблення та виконання плану виготовлення продукцп.
Ключовг слова: област ризику, методи оптимiзацii, ринково-орiентоване планування, виробництво продукцп.
Постановка проблеми та и зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями. Ринковi умови господарювання потребують вiд украшських пiдприемств розроблення гнучко! системи планування, здатно! оперативно реагувати на постшш та непередбачуванi змiни факторiв зов-нiшнього середовища, зокрема пiд час виготовлення продукцп. На основi аналiзу лiтературних джерел зроблено висновок про доцшьнють подiлу ви-робничого планування на стратепчне i тактичне, яке охоплюе поточне та опе-ративно-календарне планування. При цьому однiею iз важливих вiдмiнностей мiж стратегiчним i тактичним плануванням е рiзнi рiвнi невизначеностi, фор-мальним вiдображенням яко! е рiвень ризику.
У процеш планування процесу виготовлення продукцп ризик необхщ-но розглядати як економiчне явище, що характеризуе ступiнь вщхилення фактичних та планових значень показниюв дiяльностi пiдприемства, що були встановлеш з певним рiвнем ймовiрностi та можуть мати як позитивнi, так i негативнi наслiдки щодо результапв дiяльностi пiдприемств. Проблемним i таким, що потребуе виршення, завданням е розроблення методичного тдхо-ду до визначення областей ризику та його оптимiзацii тд час планування процесу виготовлення продукцп промислових тдприемств в умовах ринку.
