CC BY
37
Artus M.M. Economy Legalization as a Means of Finance and Economic Security of Ukraine
The economic nature of the black economy is researched as a variation of legal and illegal production and sales, fictitious and criminal activities that cover all the areas of the economy and recovery stages in order to obtain mostly illegal benefits from the distribution and redistribution of GDP and GNI to increase own resources causing damage to the society. Its current scale in Ukraine is proved to be a real threat to the financial and economic security of our country. Necessity and directions for economy legalization by improving public pricing policy and government regulation of pricing for commodity products in production and marketing activities of different entities are substantiated.
Key words: black economy, government pricing, intermediate consumption costs, added value, gross national product, financial and economic security.
УДК 656.7:658(045) Доц. А.М. Штангрет, д-р екон. наук;
асист. М.М. Карам - Укратська академш друкарства
МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛ1ННЯ ПЕРСОНАЛОМ МАШИНОБУД1ВНИХ П1ДПРИ6МСТВ
Шляхом узагальнення доробку втизняних i закордонних науковщв, визначено ключов! шдходи стосовно трактування поняття "криза" та "антикризове управлшня", що стало основою для формування методичних засад антикризового управлшня на мж-рорiвнi. Охарактеризовано вплив кризи на персонал машинобудiвного шдприемства, зокрема рядових пращвнигав та управлшського персоналу, який за своею суттю може бути як позитивним, так i негативним, та визначено фактори, яга е визначальними для реалiзацii антикризового управлшня персоналом шдприемства.
Ключовг слова: персонал, пращвники, ресурси, криза, антикризове управлшня.
Постановка проблеми. Упродовж останшх двох десятюв роюв умови функцюнування впчизняних тдприемств, зокрема машинобуд1вних, можна охарактеризувати як кризов! внаслщок систематичноi змши законодавчого поля, надм1рного податкового тиску, наявносп здебшьшого лише декларативноi тд-тримки держави, зростання зовнiшньоi конкуренцп, негативного впливу неста-бшьносп свиового фшансового ринку, складносп прогнозування та змши зов-шшнього середовища. Зазначене актуал1зуе необхщнють застосування антикризового управлшня як такого, що уможливлюе розтзнавання моменту виникнен-ня та розвитку кризи та прийняття адекватних ршень не лише в загальному що-до шдприемства, але i стосовно його окремих ресуршв, зокрема - персоналу.
AHaii3 дослiджень та публiкацiй з проблеми. Досить широкий спектр погляд1в на р1зш аспекти антикризового управлшня тдприемством представлений у працях учених-економюпв I. Ансоффа, С. Беляева, А. Градова, П. Друке-ра, Г. 1ванова, А. Грязнова, А. Ковальова, Е. Короткова, В. Кошкина, В. Кузша, М. Мескона, Е. Мшаева, В. Панагушина, Л. Планкетта, Н. Родюново^ А. Томпсона, Е. Уткша, Р. Фостера, Г. Хейла, Й. Шумпетера. Серед украшських еко-номюпв, яю дослщжували i дослщжують цю проблему, варто вщзначити, передуем, таких учених: О. Ареф'ева, М. Бшик, М. Бойко, В. Василенко, Л. Кальш-ченко, А. Колос, О. Кузьмш, Л. Лтененко, В. Мiкловда, Н. Пашута, О. Пушкар, В. Савчук, Л. Ситник, Н. Скворцов, С. Слава, О. Терещенко, Н. Туленков, О. Тридщ, М. Туган-Барановський, А. Чернявський, I. Школа та ш. Разом з тим
Науковий вкник Н. 1ТУ Укра'1'ни. - 2014. - Вип. 24.4
питання цього наукового напряму залишаються ще недостатньо вивченими, зокрема немае теоретичних напрацювань щодо впливу кризи на ресурси тд-приемства та процесу розроблення вщповщних антикризових рiшень.
Мета роботи - охарактеризувати вплив кризи на процес управлшня та ефективнють використання персоналу як основи для розроблення та реатзацп антикризових ршень.
Виклад основного матер1алу. Практика функщонування вiтчизняних пiдприемницьких структур переконливо засвщчуе, що найбiльш важливу роль в умовах ринково! економiки вiдiграе чинник кризи, який проявляеться, насампе-ред, у масовш збитковостi та низькш рентабельностi виробництва, цiнових та структурних диспропорщях, недостатньому рiвнi конкурентоспроможностi, не-задовiльнiй структурi балансу на рiвнi пiдприемства, дефiцитi обiгових коштiв, незбалансованосп вiдтворювальних процесiв, неплатоспроможностi тощо.
Попри негативне сприйняття кризи не лише на мiкрорiвнi, у науковш ль тературi присутнi вiдмiннi точки зору щодо сутност цього поняття стосовно суб'екпв господарсько! дiяльностi. Так, група авторiв, зокрема I. Бланк, Л. Бар-тон, П. Грша, Ю. Розенталь, Б. Пiдзненбург, В. Кошкш, Г. Базаров, С. Беляев, Л. Белих, А. Крутж, А. Чернявський, С. Короткова та ш. трактують це поняття як невизначенiсть, яка загрожуе iснуванню пiдприемства.
Основу шшого тдходу формують результати наукового пошуку Л. Лшо-ненко, С. Корецько!, В. Короля, О. Стрекалова, Е. Заршова, якi розглядають у кризi пiдприемства виключно негативнi тенденцп, яю спричиняють погiршення основних параметрiв його функщонування.
Вщмшно! точки зору дотримуються Роуф-Дуфорт, Т. Пошан, Е. Морен, Ю. Яковец, Ю. Осiпов та Р. Попов, яю вбачають в результатах виникнення та розвитку кризи не виключно негативш наслiдки, а скорше позитивнi. Так, Т. Пощан i Е. Морен доводять, що функщя кризи мае позитивний характер, тому що дае змогу тдприемствам навчатися, мобiлiзувати зусилля, спрямоваш на змiни [6].
На наш погляд, визначенi вище пiдходи, внаслщок багатогранностi та неоднозначностi ролi кризи в процес функцiонування кожного окремого тд-приемства, доповнюють один одного та яюсно i всесторонньо характеризуюсь !! суть. Водночас, вiдповiдно до визначено! вище мети, наше завдання полягае в бшьш детальному розглядi кризи та, вщповщно, i антикризового управлiння стосовно одного iз найбшьш важливих ресурсiв пiдприемства - персоналу.
Перш шж сконцентрувати увагу на зазначеному аспектi, пропонуемо ре-тельно розглянути процес розвитку кризи, тобто визначити !! ключовi етапи [2]. Так, найпроспшою (елементарною) складовою кризи е кризове явище - один з найперших i найважливiших симптомiв розвитку кризи пiдприемства. Кризове явище - це перехщ вiд стабшьносп до погiршення будь-якого з параметрiв, що характеризують стан пiдприемства як системи. За своею суттю окремi кризовi явища не спричиняють постшно! та глибоко! дестабЫзацп функцiонування суб'екта господарювання, вони е наслщками змш окремих систем i внутршньо-го та зовшшнього середовищ, але, своею чергою, мають властивють збшьшува-тися та породжувати iншi кризовi явища. Якщо тдприемство не реагуе на ви-
никнення кризових явищ (а вiдбуваeться так практично завжди), то 1х кiлькiсть зростае, i процеси набувають негативного вщлнку - вiдбуваeться перехiд до кризово1 ситуацп.
Кризова ситуацiя - це зростання кшькост взаемопов'язаних кризових явищ, яке призводить до незначного попршення показниюв дiяльностi тд-приемства, але не спричиняе руйнацп системи самозбереження. Як i будь-яке iнше системне утворення, тдприемство функцiонуе в постшному саморегулю-ваннi. Якщо в процеш дiяльностi й виникають кризовi явища, то протягом пев-ного часу саморегулювання досягае успiху, вiдновлювальнi процеси та необхвд-нi пропорцп тдтримуються у визначених межах або з незначним вщхиленням. Це свiдчить, що механiзми пiдтримки адаптивностi, гнучкостi та сталосп, якi забезпечують повернення системи або до попереднього стану рiвноваги, або до нового рiвноважного стану, залишаються непошкодженими. Проте, якщо кшь-кiсть та обсяг кризових явищ невпинно зростають, система саморегулювання е недосконалою, то безладдя (вiдхилення вщ стану рiвноваги) посилюеться, супе-речност нагромаджуються, внутрiшнiй механiзм та сили саморегуляцп послаб-люються, i система втрачае можливють самостiйного повернення до стану рiв-новаги. Саме на етат руйнацп системи саморегулювання доцшьно говорити про перехiд вiд кризово! ситуацп до кризового стану.
Кризовий стан - це нагромадження розбiжностей мiж структурою, обся-гами дiяльностi, процесами пiдприемства й ринковою ситуащею, що призводить до подальшого нарощування кiлькостi кризових явищ i погiршення фшан-сового стану.
На нашу думку, важливим для розроблення вщповщних методичних засад антикризового управлшня е щентифжащя розвитку кризи саме на етат явища та ситуацп, адже саме це уможливлюе зменшення величини втрат вщ 11 ре-алiзацil. Не менш важливим е i те, що здшснення iдентифiкацil та подальше розтзнавання етапiв розвитку найбiльшою мiрою залежить вiд персоналу пiд-приемства.
Доцiльно зазначити, що багато фахiвцiв особливу увагу в кризових ситу-ацiях придшяе ролi керiвника. Так, наприклад, П. Лагедек зауважуе, що бiль-шють керiвникiв сприймають кризу так само як надзвичайну ситуацiю, зiткнен-ня з проблемами, що виходять за звичш рамки; необхщшсть дiяти точно за вщ-сутностi орiентирiв, що додають сенсу шдивщуальним i колективним дiям; криза - це надзвичайна ситуащя, супроводжувана дестабiлiзацiею [5].
На наш погляд, кризу потрiбно розглядати не лише стосовно керiвникiв пiдприемства, тобто менеджерiв верхньо! та середньо! ланок, але передушм за-галом вiдносно усiх працiвникiв, адже перехщ вiд кризового явища до ситуацп е в полi зору скорше рядових працiвникiв, а не управлшського персоналу. Ок-рiм цього, ми переконаш, що вiдповiдно до наявних та охарактеризованих вище ключових пiдходiв до сутi кризи тдприемства, вплив кризи може мати як нега-тивний, так i позитивний характер, що i вiдображено на рис. 1. Для чггкосп формування результатiв впливу кризи на персонал машинобудiвного пiд-приемства, його умовно подшено на двi групи: "рядовi працiвники" та "управ-лiнський персонал".
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.4
Рис. 1. Вплив кризи на персонал тдприемства
Серед позитивних наслщюв, яю несе в собi криза, найбшьш ютотними е для обох груп е набуття досввду та виникнення передумов для розвитку: для пращвниюв через можливють виявлення та реалiзацii шдиввдуальних якостей, що може сприяти iх кар'ерному росту, а для управлшського персоналу - удос-коналення структури та принцишв функцiонування пiдприемства. Своею чертою, негативш наслiдки можуть мати рiзноманiтний характер: вiд дестабшзацп ситуацii упродовж кiлькох днiв до лшшдаци пiдприемства, тобто втрати робо-чого мiсця для кожного пращвника [2, 4].
Позитивнi чи негативш наслщки кризи вимагають розроблення та реаль зацii певних антикризових ршень, тобто здiйснення антикризового управлiння, яке е специфiчним i iстотно вiдрiзняеться в умовах кожного окремого тдприемства, зокрема машинобудiвного.
Здiйснене теоретичне дослщження дало змогу виокремити найпоширеш-шi пiдходи до сутi антикризового управлшня. Так, перша група, до складу яко'' ввiйшли такi науковщ, як I. Бланк, В. Василенко, Н. Герасименко, А. Градов, Б. Кузин, М. Кожевшков, Е. Коротков, I. Кривов'язюк, I. Ларюнов, В. Марти-ненко, Е. Мiнаев, В. Панагушин, Л. Мiхайлов, А. Пушкарь, А. Тридед, А. Колос, С. Салига, Л. Ситник, О. Терещенко, Е. Уткш та А. Чернявський, тракту-ють антикризове управлшня як складову загального менеджменту, що спрямо-вана на здшснення послщовних заходiв щодо дiагностики, попередження, усу-нення наслiдкiв кризових явищ.
С. Бурий, Д. Мацеха, А. Грязнова, Г. 1ванов, С. 1ванюта, Л. Лшоненко, О. Манойленко та С. Рамазанов у сво'х працях сформували основу другого подходу, зпдно з яким дослiджене поняття трактують як систему управлiння, що мае комплексний, системний характер i спрямована на завчасне виявлення кризи та розроблення заходiв для протидп.
Третш пiдхiд, прихильниками якого можна вважати таких науковщв як М. Гончаров, А. Гончарук, М. Колюник, П. 1льчук, П. Вiблий, В. Король,
О. Мороз, I. Шварц, О. Проскура, Н. Родюнова, О. Сюбщький та Г. Тельнова, дотримуються думки, що для антикризового управлшня прюритетним е адапта-цiя до змiн зовнiшнього та внутршнього середовища.
Своею чергою, ми погоджуемося iз думкою закордонних та втизняних науковцiв, зокрема Н. Туленкова, який доводить, що будь-яке управлшня орга-шзащею повинно бути антикризовим, тобто побудованим на врахуванш ризику та небезпеки кризових ситуацш [1], а вщтак у процесi розроблення антикризо-вих рiшень, тобто будь-яких ршень стосовно персоналу пiдприемства, необхщ-но враховувати сукупнiсть факторiв, джерелом походження яких як зовшшне, так i внутрiшне середовище (рис. 2).
Рис. 2. Фактори, ят с визначальними для реальзаци антикризового управлшня персоналом машинобудьвного тдприемства
Окремо потрiбно наголосити на вщмшностях персоналу порiвняно з ш-шими ресурсами, яю варто враховувати в процесi антикризового управлшня [3]:
• пращвники тдприемства, внаслщок сво1х св1домих та несввдомих д1й, можуть бути джерелом виникнення кризи;
• людина над1лена штелектом, а в1дтак здатна до самоудосконалення та розвитку, що сприяе самоспйному вир1шенню частини проблем;
• реакция прац1вник1в на зовн1шн1й вплив (управл1ння) може бути негативною, викликати супротив та спричиняти виникнення та поглиблення кризи. Враховуючи специфiку персоналу, який в умовах ринково! економiки
стае ключовим ресурсом та конкурентною перевагою певного машинобудiвно-
Науковий вкник Н. 1ТУ УкраУни. - 2014. - Вип. 24.4
го тдприемства, та беручи до уваги сукупнють визначених зовшшшх та внут-рiшнiх факторiв, якi необхiдно враховувати у розробленш кожного антикризо-вого ршення, визначено перелiк основних завдань антикризового управлшня стосовно персоналу :
• формування тдроздшу антикризового управлшня або визначення вщповвдаль-ного пращвника 1з узгодженим перелжом завдань та обов'язюв;
• встановлення функцюнальних взаемозв'язюв м1ж тдроздшами;
• розроблення програми дш у кризових ситуащях;
• оцшювання персоналу, зокрема i щодо можливост та ефективност дш у кризових ситуащях;
• визначення вдаовщальних оиб;
• мотивацiя та стимулювання персоналу за активнiсть та шщатившсть д1й у не-передбачуваних ситуацiях;
• ротацiя персоналу;
• перемщення виконавщв з метою збшьшення ефективностi ïх використання;
• визначення потреби в тдвищенш квалiфiкацiï.
Висновок. За результатами здшсненого теоретичного дослщження вияв-лено, що процес реалiзацiï антикризового управлiння персоналом машинобудiв-них тдприемств мае низку особливостей, як спричиненi як вiдмiннiстю впливу кризи, тобто наявшстю позитивних та негативних наслщюв, так i значним пере-лiком зовнiшнiх i внутрiшнiх факторiв, якi необхiдно враховувати пiд час розроблення кожного окремого антикризового ршення.
Л1тература
1. Туленков Н.В. Антикризисный менеджмент / Н.В. Туленков // Персонал. - 1998. - № 6. -С. 19-25.
2. Штангрет А.М. Криза тдприемства: позитивш та негативш аспек-ти / А.М. Штангрет, В.1. Воробйов // Науков1 записки. - Льв1в : Вид-во Укр. акад. друкарства. - 2009. - № 2. - С. 157164.
3. Штангрет А.М. Окрем1 методичш аспекти антикризового управлшня трудовими ресурсами / А.М. Штангрет, 1.В. Зубрей // Сучасш науков1 дослщження - 2006 : матер. II М1жнар. на-ук.-практ. конф. - Дншропетровськ, 2006. - Т. 29. Екон. науки. - С. 55-57.
4. Штангрет А.М. Суть i ключов1 параметри кризи та антикризового управлшня на вггчиз-няних шдприемствах / А.М. Штангрет, B.I. Воробйов // Науков1 записки. - Льв1в : Вид-во Укр. акад. друкарства. - 2009. - № 1. - С. 109-117.
5. Lagadec P. Un nouveau champ de responsabilité pour les dirigeants / P. Lagadec // The Virtual Corporation. New York, 1993; Rev française de gestion. - Paris, 1996. - № 108. - Pp. 110.
6. Pauchant T.C. La gestion systemique des crises et la prevention de la contr-production / T.C. Pauchant, E.M. Morin // Rev francaise de gestion. - Paris. - 1996. - № 108. - Pp. 80-99.
Штангрет А.М., Караим М.М. Методические основы антикризисного управления персоналом машиностроительных предприятий
Путем обобщения наработки отечественных и заграничных научных работников, определены ключевые подходы относительно трактовки понятия "кризис" и "антикризисное управление", которое стало основой для формирования методических принципов антикризисного управления на микроуровне. Охарактеризовано влияние кризиса на персонал машиностроительного предприятия, в частности рядовых работников и управленческого персонала, который по своей сути может быть как позитивным, так и негативным, и определены факторы, которые являются определяющими для реализации антикризисного управления персоналом предприятия.
Ключевые слова: персонал, работники, ресурсы, кризис, антикризисное управление.
Shtanhret A.M., Karaym M.M. The Methodological Principles of Personnel Crisis Management at Engineering Plants
Some certain key approaches are identified concerning the interpretation of such concept as "crisis" that became the basis for forming methodical principles of crisis management at the micro level by generalization of Ukrainian and foreign researchers' works. The crisis influence on the engineering enterprise staff, including employees and managerial staff that can be both positive and negative by its very nature, and certain factors that are determining for providing crisis management of the enterprise staff is characterized.
Key words: staff, workers, resources, crisis, management.
УДК 657 Ст. викл. Н.М. Воськало, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАЦЮНАЛЬНИХ I М1ЖНАРОДНИХ СТАНДАРТ1В БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛ1КУ ДЛЯ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРУ
Проведено пор!вняння вщповщност! вимог затверджених 19 нацюнальних поло-жень (стандарта) бухгалтерського облжу в державному re^opi до 26 мiжнарoдних стандарта бухгалтерского oблiку в державному сектора Визначено oснoвнi вщмшнос-т у вимогах до складання фшансово!' зв^ност (балансу, звiту про фiнансoвi результата, зв^у про рух грошових кoштiв, звiту про власний каштал, пpимiтoк), зокрема у складi ïï статей, пoдiлу на poздiли, термшах формування; кoнсoлiдoванoï фiнансoвoï звiтнoстi та загально!' кoнсoлiдoванoï звiтнoстi; витрат тощо.
Ключовг слова: державний сектор, нацюнальш положення (стандарти) бухгал-терського облжу в державному сектopi, мiжнаpoднi стандарти бухгалтерского oблiку в державному сектора
Постановка проблеми у загальному виглядi та ïï зв'язок Ï3 важливи-ми науковими та практичними завданнями. В Укpаïнi вщбуваеться рефор-мування бухгалтерського обл1ку в державному сектор^ яке полягае у переход1 1з складання зв1тност1 за касовим методом на метод нарахування, який вщповь дае вимогам м1жнародних стандарпв. Як зазначено у встут до м1жнародних стандарпв у державному сектор^ ïх прийняття органами деpжавнoï влади пок-ращить яюсть i пор1внюванють фiнансoвoï iнфopмацiï, наведенoï у зв1тносп суб'екпв господарювання державного сектору в усьому свт. Визнаючи право уряд1в та нацюнальних оргашзацш, як розробляють та затверджують стандарти, встановлювати рекомендацп та стандарти бухгалтерського обл1ку для фь нансoвoï звггаосп державного сектору у свoïх юрисдикщях, Комгтет з питань державного сектору Мiжнаpoднoï федерацп бухгалтер1в зазначае, що фшансов1 зв1ти потр1бно визначати як таю, що вщповщають вимогам МСБОДС, лише як-що вони вщповщають ус1м вимогам кожного застосовного МСБОДС. Тому до-цшьно проанал1зувати стввщповщнють м1жнародних та нацюнальних стандарта бухгалтерського облжу в державному секторь
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй, в яких започатковано вир^ шення цieï проблеми. Дослщженням особливостей обл1ку в державному секто-pi займались багато науковщв, зокрема: П.Й. Атамас, Р.Т. Джога, Т.1. Сфимен-ко, О.О. Канцуров, Л.Г. Ловшська, С.В. Св1рко та шш1. Пор1вняння обл1ку в державному сектор! за нацюнальними та м1жнародними стандартами окремих
