CC BY
205
УДК 636.2.082
Гуменний В.Д., д.с.-г.н.,
1нститут сыъсъкого господарства степовогзони НААН Украши Шаловило С.Г., д.с.-г.н., професор, Кнрнл1в Я.1., д.с.-г.н., професор, член-кор. НААН ©
Лъв\всъкий нацюналънийутверситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З. Гжицъкого
ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ IУДОСКОНАЛЕННЯ ГЕНОФОНДУ ЛОКАЛЬНИХ, АБОРИГЕННИХ ПОР1Д С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН III ЗНАЧЕНИЯ ДЛЯ ТЕОР111 ПРАКТИКИ СЕЛЕКЦИ В1ДПОВ1ДНО до вимог сот
У статт1 наведено результаты дослгдженъ гз вивчення стану збереження, використання / удосконалення генофонду худоби локальных, аборигенных пор1д стъсъкогосподарсъких тварин, його значения для теорп / практики селекцп вгдповгдно до вимог СОТ. Визначено основт методолог1чш засади з формування нацюналъног системи збереження, використання / удосконалення уткалъного, релжтоеого генофонду локальног аборигенног с\рог украгнсъкогпороди.
Ключое1 слова: збереження, удосконалення, використання, генофонд, аборигеннии, локалъний, порода, законодавство, продукщя, стандарт, тваринництво, СОТ (Свтова Оргашзащя Торг1вл1), бюлог1чнерозмаЫтя.
Постановка проблеми та стан н вивчення. Сучасний етап розвитку цившзацп характеризуеться тотальною хибною думкою населения начебто людство ще мае резерв часу, достатнього для запоб1гання розвитку глобального катастроф1чного процесу в екологи. Небезпека под1бно! думки полягае в тому, що часу для здшснення чергових иомилок у нас не залишаеться. Цившзащя поставила завдання щодо оптим1заци природного середовища, рацюнального природокористування та збереження бюлопчно! р1зномаштност1 домашшх тварин. Це визначило актуальшсть проблеми збереження, рацюнального використання та удосконалення наявного генофонду, а також генетичних ресуршв локальних, аборигенних, зникаючих порщ сшьськогосподарських тварин.
Метою дослщжень було вивчення й узагальнення досвщу св1тово! I в1тчизняно! практики, систематизация концептуальних I теоретичних метод1в збереження, обгрунтування необхщност1 I можливост1 удосконалення та ефективного використання генофонду локально! в1тчизняно! Ыро! украшсько! породи велико1 рогато! худоби на основ! запровадження сучасних анал1тичних пщход1в з визначення специфки законом1рностей розвитку породи у процеа генезису та селекцшно-генетичних, ¿муногенетичних, бюлопчних !! особливостей.
© Гуменний В.Д., Шаловило С.Г., Кирил1в Я.1., 2013
61
Результати дослщжень. Загальновщомо, що еволющя е процесом поступальним, включаючи виникнення Розуму та втшення його творчого потенщалу-людсько! цившзаци. HocieM розуму, як вщомо, е особисткть, Людина, ступ1нь адекватное^ ршень яко! визначаеться особистою селективною тр1адою: Духовшсть-Моральшсть-Культура. Кожна i3 складових названо! тр1ади покликана виконувати одночасно ще й функцш базового ор1ентиру в систем! цшностних координат людсько! Цившзаци. Саме конструктивна цшсшсть ще! тр1ади, за умов И функцюнально! спроможност1, перетворюе банального представника бюлопчного виду в Людину, нос1я найвищого досягнення еволюцшного процессу - Розуму.
Людство наприкшщ другого тисячол1ття усвщомило ще одне i3 глобальних завдань, неможливкть виршення якого може завдати невиправно! шкоди людськш цившзаци. Продовольчою i сшьськогосподарською оргашзащею ООН - ФАО (Food and Agricultural Organization-FAO) в 1995 рощ, 161 крашою, включаючи й Украшу, було пщписано важливий документ -ршення Мгжнародно! Конвенци 3i збереження бюлопчно! р1зномаштностг Документом свщчилось визнання крашою збереження генетично! р!зномаштност! домашшх тварин. Це е одне i3 найважливших завдань, яке сто!ть перед людством протягом перших десятир1ч нашого стор1ччя. Дещо рашше такий документ був пщписаний стосовно рослин.
Система характеристики, використання, розвитку, збереження та управлшня генетичними ресурсами тварин, як важливого сектору бюлопчного кашталу, е життево необхщним, важливим для краши заходом, як для нормального управлшня навколишшм середовищем, так i для захисту виробництва продовольства, пщтримки його якост1, Bciei' сшьськогосподарсько! продукци тваринного походження.
Генетичш ресурси сшьськогосподарських тварин е одним i3 найбшьш цшних i в стратепчному вщношенш найважливших багатств краши. У багатьох крашах св1ту е мкцев1 види та породи тварин, вклад яких у виробництво продовольства i сшьськогосподарсько! продукци потенцшно Mir би бути значно бшьшим та вагомшим, що краще б задовольнило потреби людей. ФАО та Мгждержавною комюею ФАО з генетичних pecypciB у галуз1 продовольства та сшьського господарства, яка е визнаним м1жнародним форумом з розробки стратеги вщносно генетичних pecypciB у сфер1 продовольства та сшьського господарства, запропоновано пщготувати шляхом збору шформаци з кожно! кра!ш, першу доповщь про стан св1тових генетичних pecypciB тварин у сфер1 продовольства та сшьського господарства. На основ! цих матер1ал1в можуть бути розроблеш прюритетш напрямки в масштабах краши, perioHy та надано допомогу в cnpaBi збереження та збшьшення вкладу генетичних pecypciB тварин у виробництво продовольства i сшьськогосподарсько! продукци.
Головною метою збору шформаци е поширення можливостей кра!ни та змщнення м1жнародного сшвроб1тництва у cnpaBi забезпечення стшко! штенсифжацп систем тваринницького виробництва. Цього можливо досягти, використовуючи та розвиваючи мкцев! адаптоваш генетичш ресурси тварин, i3 врахуванням обмежень та можливостей, яю з'явились внаслщок вимог, що
62
зросли до сектору тваринництва при змшах кл1мату, захворювань та технологш. Ставиться завдання не обмежуватись описом генетичних pecypciB, а знайти можливкть управлшня ними, позначити проблеми та прюритети. Це надасть можливкть передбачити майбутш потреби, тенденцп, а також необхщшсть поширення можливостей краши вщносно Bcix аспекта управлшня генетичними ресурсами тварин.
Проблема збереження генетично! р1зноман1тност1 домашшх тварин передбачае виршення ряду методолопчних, оргашзацшних, фшансових, наукових, виробничих, кадрових та шших питань. Необхщне наукове обгрунтування та визначення критерпв оцшки господарсько-бюлопчних особливостей порщ, а також розроблення i вщпрацювання оргашзацшно-технолопчних схем ¿з збереження in situ та ex situ, рацюнальному використанню, удосконаленню наявного генофонду «культурно!» бюр!зномаштност!, а також генетичних pecypciB локальних, аборигенних, зникаючих порщ сшьськогосподарських тварин.
Одним ¿з першочергових питань постае створення в кра!ш нацюнального банку даних з шформацп щодо розвитку аграрного виробництва, створення шформацшно! системи з управлшня yciMa внутршшми процесами та взаемод1ею i3 зовшшшми структурами (еколопя, ветеринарно-саштарний нагляд, лопстика, метролопя, лабораторний контроль та ш.).
Головною метою м1жнародно! сшвпращ визначаеться стшка штенсифжащя систем виробництва тваринницько! продукцп. Розумне досягнення ще! мети передбачаеться на основ! мкцевих адаптованих генетичних pecypciB тварин (ГРТ), з урахуванням обмежень i можливостей, визначених збiльшeнням ветеринарних та технолопчних вимог до продукцп сектора тваринництва. Стан pecypciB, згщно з вимогами ФАО, oцiнюeтьcя на 0CH0Bi стратегш, що визначають як досягнутий стан, так i icHyro4i мoжливocтi його регулювання [1 - 7].
Верховна Рада Украши сво!м piшeнням вщ 29 листопада 1994 р. ратифшувала piшeння, пpийнятi ФАО та Мжнародною Конвенщею з збереження бioлoгiчнoi р!зноман!тност!.
Постановою Бюро Президи УААН вщ 11 березня 2004 року затверджена науково-техшчна програма «Збереження генофонду сшьськогосподарських тварин», протокол № 3. Проте, фшансування програми в 2004 рощ не проводилось, а розпочате тшьки ¿з 2005 року. Виконавцями науково-техшчно! програми - е 16 установ, з яких 15 шституив, у тому числ1 4 - агропромислового виробництва та 1 дослщна станщя. Державною програмою селекцп у тваринництв1 на перюд до 2010 року передбачалось збереження генофонду в1тчизняних зникаючих порщ. U,i заходи свщчать про надзвичайну важливють збереження та рацюнальне використання генофонду ycix порщ, у тому числ1 i аборигенних, локальних, яю розводяться у кра!ш.
Широкомасштабний м1жнародний оборот генетичного Marepiany проходить як у форм1 обмшу м1ж розвиненими крашами, так i при передач! ¿з розвинених держав до кра!н, що розвиваються. При цьому генетичн! потоки фокусуються на обмежену к!льк!сть nopifl. KpiM цього, мае мюце i деяке перем!щення генетичних pecypciB i3 perioHiB, що розвиваються, до розвинених
63
perioHiB, переважно для дослщницько! роботи. Сьогодш найбшьш розповсюджену у свт породу велико1 рогато! худоби, голштинську, можна зустр!ти як м!н!мум у 128 кра!нах. Якщо вести мову про rnmi види тварин, то англ!йська велика б!ла порода свиней, за наявно! шформацп, присутня у 117 кра!нах, зааненська порода юз - у 81 кра!ш, в!вц! суффольксько! породи розводяться у 40 крашах св!ту. Найб!льш повним джерелом шформацп про генетичне розма!ття с!льськогосподарських тварин на глобальному piBHi е система шформацп з р!зномаштносп домашн!х тварин [8]. Вона мютить дан! про 7616 порщ, включаючи 6536 м!сцевих та 1080 транскордонних пор!д. 3 них 1491 порода вщнесена до розряду «що знаходяться п!д загрозою». BiporiflHi дан!, певно, нав!ть вищ!, оск!льки для 36 вщсотюв пор!д в!дсутня шформащя про розм!ри популяц!!. У кра!нах св!ту нал!чуеться б!льше 1200 р!зних порщ велико! рогато! худоби. Т!льки деяю ¿з них мають св!тове значения з чисельност! погол!в'я, розповсюдження, продуктивное^ та участ! в породотворчому процес! при створенн! нових пор!д та генотитв (голштинська, чорно-ряба, червона степова, симентальська, герефордська, абердин-ангуська, шароле та ш.). Породи перебувають у постшнш динам!ц!. В одних кра!нах деяю ¿з них швидкими темпами прогресують по р!вню продуктивност!, р!зко поширюючи св!й ареал. В шших крашах-залишаються на попередньому piBHi продуктивност! та поступово, п!дпадаючи п!д схрещування ¿з пол!пшуючими породами, переходять в нечисельш аборигенн! породи. Створення ряду нових порщ, вщеелекцюнованих за певним напрямком продуктивност!, призводить до р!зкого зменшення погол!в'я в!тчизняних аборигенних пор!д, як! не можуть конкурувати ¿з класичними породами. Д!алектика цього явища полягае в тому, що для потреб майбутшх селекц!онер!в необх!дне все це розма!ття пор!д, як генофондне джерело „бос таурус". Але до цього часу в теори великомасштабно! селекци не в!дпрацьована проблема збереження генофонду нечисельних аборигенних та зникаючих порщ [9 - 16].
Регюни, в яких п!д загрозою знаходиться найбшьша кщьюсть пор!д, - це Свропа та Кавказ (28 в!дсотк!в порщ ссавщв та 49 в!дсотк!в пород птиц!). Вщсутшсть шформацп е серйозним обмеженням з ефективного розставлення прюритеив та планування зусиль, що направлен! на збер!гання пор!д. Необх!дн! полшшення в частин! в!дсл!дкування та обл!ку po3MipiB структури популяц!й окремих порщ, а також ¿ншо! ¿нформац!! про породи тварин та птиц!. Безпосередшми причинами втрати б!орозма!ття та ослабления екосистемних взаемостосунк!в е зм!на природнього середовища проживания (наприклад, зм!ни у землекористуванш, зм!ни русла i течи р!чок, забору води з них, змши кл!мату, швидке розповсюдження виробництва тваринницько! продукц!! за ¿нтенсивними технолопями. При цьому використовуеться мала кшьюсть пор!д, що i привело до маргшал!зацп традиц!йних виробничих систем i пов'язаних з ними м!сцевих порщ. PicT св!тового виробництва м'яса, молока та яець опираеться на декщька високопродуктивних пор!д, як! при сьогодшшшх методах господарювання та в кнуючих ринкових умовах промислового виробництва забезпечують найб!льшу рентабельн!сть.
3 метою мш!м!зацп глобальних утрат сусп!льних благ, утшених у генетичному розма!тт! тварин, необхщш пол!тичн! заходи. Знания про те, як!
64
породи володшть характеристиками, що визначають прюритетшсть !х охороии, як щ породи розповсюджеш за географ1ею та виробиичими системами, мае визначне значения для планування вщповщних дш ¿, в бшьш широкому плаш, для стшкого управлшня розма!ттям сшьськогосподарських тварин.
У вересш 2007 року м1жнародне ствтовариство прийняло перший Глобальний план дш в галуз! генетичних ресурав тварин [9], який включае двадцять три стратепчних прюритети, направлених на боротьбу ¿з руйнуванням генетичного р!зномашття тварин та стшкого використання !х генетичних ресурЫв. Кр1м того, була прийнята 1нтерлакенська Декларащя про генетичш ресурси тварин. Декларащя визнае наявшсть значних вад \ слабких сторш у м1жнародному та национальному потенщал! з1 складання каталопв, мошторингу, опису, сталому використанню, удосконаленню \ збереженню генетичних ресурав тварин, що потребуе вживання термшових заход1в. У документ! також мютиться заклик до моб!л1зац11 значних фшансових ресурс1в { довготривало! п1дтримки м1жнародних та нац1ональних програм з генетичних ресурав тварин.
Порода належить до категори, «що знаходиться п1д загрозою», якщо загальна к1льк1сть здатних до вщтворення самок нижче чи дор1внюе одн1й тисяч1 гол1в, або якщо загальна кшькють здатних до вщтворення самщв нижче чи дор1внюе 20 головам, а також при загальнш кшькост1 тварин у популяц1! вище тисяч1, але нижче чи дор1внюе 1200, \ популяц1я продовжуе зменшуватись, а сп1вв1дношення к1лькост1 здатних до вщтворення самок до кшькост1 здатних брати участь у в1дтворенн1 самщв нижче 80 вщсотюв [9]. Як правило, утрата бюрозма!ття е наслщком поеднання р1зних процес1в деградац11 навколишнього середовища.
У господарствах Укра!ни р1зно! форми власност1 для виробництва продукта харчування та с1льськогосподарсько1 продукц1! використовують генетичн1 ресурси т1льки 32 порщ велико! рогато! худоби. 1з них - 17 порщ молочного та молочно-м'ясного напрямк!в продуктивност!. Потенц!ал порщ м'ясного скотарства складають 7 в!тчизняних пор!д ! тип!в. Створених рашше - с!ро! укра!нсько!, укра!нсько! м'ясно!, волинсько! м'ясно!, пол!сько! м'ясно!; та тих, що зараз створюються - симентальсько! м'ясно!, знам'янсько! м'ясно!, твденно! м'ясно! (як! складають 76 % всього погол!в'я м'ясного напрямку продуктивност!), а також 8 спещал!зованих ¿мпортних пор!д-герефордсько!, абердин-ангусько!, симентальсько! (австршсько!! американсько! селекц!!), л!музинсько!, шароле, св!тло! акв!тансько! та п'емонтсько! (24 %, вщповщно). Разом ¿з тим, на меж! повного зникнення перебувають генетичн! ресурси чистопор!дних с!ро! украшсько!, б!логолово! укра!нсько!, червоно! польсько!, лебединсько!, п!нцгау, буро! карпатсько!, симентальсько!, червоно! степово! пор!д велико! рогато! худоби та шших пор!д коней, овець, свиней та ¡н. Погол!в'я кор!в зникаючих пор!д становить в!д 300 гол!в с!ро! укра!нсько! до 10 тис. гол!в симентальсько!. Це критичнав!дм!тка чисельност! погол!в'я, при зниженн! яко! в!дновлення породи стае неможливим [2]. Породи, де розводять менше 100 самок ! 5 самц!в, належать до порщ «критичного статусу» [10 - 15].
Анал!з стану чисельност! тварин по породах, !х яккного складу, надае можлив!сть зробити невт!шний прогноз: якщо не вжити конкретних ! швидких
65
заход1в ¿з збереження в1тчизняних порщ, то в середньому 25 % порщ, що ниш розводяться, будуть втрачеш найближчим часом. Мова ще про нацюнальш агроресурси, як! з року в рк втрачають головне, а саме: свою «цшющу силу»-породш асощацп гешв, генотипи, ушкальний генофонд. При такому становищ! I ставленш до власних генетичних ресурЫв, Украша протягом останшх десятил1ть «стабшьно» втрачае стол1ттями сформовану порщну р1зномаштшсть. Такий стан неминуче призведе (або вже прив1в):
- до селекцшних, сощальних, еколопчних проблем;
- до гостро! нестач1 власно! (не ¿мпортного походження) тваринницько! сировини;
- втрат1 традицшного в1тчизняного тваринництва та ушкальних, що юторично склалися, агроекосистем;
- лжвщуванню основи для виробництва еколопчно чистих продукта оргашчного походження.
Тварини кожо1 ¿з порщ мають сво!, притаманш, специф1чш бюлопчно-господарсью особливост1 I здатш до поширеного вщтворення 1х в певних геокл1матичних та еколопчних умовах Украши. Подальший розвиток галузей тваринництва, молочного та м'ясного скотарства повинен передбачати не тшьки виведення та широке використання спещал1зованих високопродуктивних порщ, а також I використання генофонду локальних порщ (с1ро! украшсько! та шших). У кожно! локально! породи е своя, особлива ознака, родзинка, яка е важливою в селекцшному плаш I вщр1зняе породу ввд шших консолщованих груп тварин. Цд цшш властивост1 обумовлеш р1зними асощащями гешв. Втрата порщ означатиме втрату ушкальних порщних генних асощацш, вщновити яю в бшьшост1 випадюв буде дуже складно. Аборигенш породи не загубили сво! природш та продуктивш якосп I можуть брати участь у бшьш повному задоволенш потреб суспшьства у виробництв1 продукпв тваринництва. Так, генофондне погол1в'я, аборигенно! с1ро! укра1нсько1 породи характеризуемся надзвичайно цшними господарськими особливостями та продуктивними якостями. Це-1 висока життездатнють та резистентшсть, невибагливкть до мкцевих корм1в та умов утримання, мщнють конституци, кшщвок, тривалкть продуктивного використання, висока вщтворювальна здатнють, др1бноплщшсть, багатоплщшсть, пщвищений вмют жиру та бшка в молощ, добра енергш росту, а також вщмшш м'ясш якосп та чудовий смак м'яса, добра шюряна сировина. Порода е ноаем цшних спадкових якостей та генних комплекав, яю вщсутш в сучасних комерцшних породах. В 1нститут1 агроекологи I бютехнологи УААН з використанням пол1меразно! ланцюгово! реакци I наступного рестриктного анал1зу виконаш дослщження частот знаходження С№3 А I В. Частота находження В-алеля капа-казе1ну у чорно-рябих голштишв, ¿мпортованих в Украшу ¿з Канади I Шмеччини, а також у чорно-рябо! худоби в1тчизняно! селекци становила дВ = 0,105-0,208, ВВ-0-10%. Винятком була група голштишзовано! худоби ¿з господарства "Ново-Шепелич1", розташованого в 10-юлометровш зош Чорнобильсько! АЕС, в яюй спостер1гався нетиповий для голштишв розподш алельних частот-дВ = 0,344, ВВ-19 %. Тод1 як у аборигенних порщ-аро! укра!нсько1-дВ = 0,5, ВВ-50 %, буро! карпатсько!-дВ = 0,364, ВВ-14 %, симентальсько!-дВ = 0,27, ВВ-23 %. Практика сировиробництва
66
свщчить, що тверд! сири виготовляються тшьки Í3 молока кор1в, яю мають ВВ-генотип. Це зумовлено тим, що В-алель асоцшований з бшьш високим bmíctom бшка у молощ, а також кращими його коагуляцшними властивостями. Низька яккть молока голштинсько! породи на придатшсть до виробництва сиру пояснюеться низькою концентращею алеля В гену капа-казе1ну в !х гуртах. В той же час у cipo! украшсько! худоби bíh зустр1чаеться в 2-3 рази частше.
Cipa укра!нська порода вже послужила генетичним пщгрунтям i була материнською основою при створенш в Укра!ш таких в1тчизняних порщ, як симентальська, лебединська, i частково червона степова. Генетичш ресурси cipo! украшсько! породи, як материнсько! породи, також брали участь у вщтворному схрещуванш i створенш внутршньопорщних придншровського та черн1г1вського тип1в та кшцевого генотипу ново!, першо! укра!нсько1 м'ясно! породи, а в подальшому i польсько! м'ясно! породи велико! рогато! худоби. 3 метою штенсифжацп виробництва яловичини, у промисловому схрещуванн! плщниюв cipo! укра!нсько! породи Í3 маточним погол!в'ям червоно! степово! породи одержан! також позитивш результати.
За клопотанням колишнього 1нституту тваринництва центральних райошв Укра!ни Укра!нсько! академ!! аграрних наук, Рада Míhíctpíb УРСР щодо дослщного господарства „Поливан!вка" Магдалин!вського району як репродуктора cipo! украшсько! породи прийняла розпорядження за № 473-р вщ 31.08.83 р., а колишне MiHicTepcTBO с!льського господарстваУкра!ни видало наказ за № 230 вщ 12.09.83 р. "Про збереження генофонду cipo! украшсько! породи велико! рогато! худоби."
Можливост! породи, !! генетичний потенц!ал до юнця не вичерпан!. Без такого нацюнального багатства подальший породотворчий процес буде зб!днений i генетичне полшшення тварин в Укра!н! проводитиметься неповною м!рою. 1з повним зникненням генетичних pecypciB пор!д зникае генофонд, зменшуеться розма!ття господарсько-корисних ознак, значно обмежуються можливост! селекц!!. Тому, збереження аборигенних, локальних пор!д, нац!онального надбання е надзвичайно важливою державною справою [10-11].
Виршенням проблеми 3Í збереження cipo! украшсько! худоби займались Ф.Ф. Ейснер, М.А. Кравченко, М.В. Зубець, О.Г. Тимченко, Ю.С. MycieHKO, Е.М. Доротюк, Г.З. Кононенко, О.П. Чиркова, Л.В. Годованець, B.C. Козир, Г.С. Маринчук, В.П. Буркат, А.П. Кругляк, Б.С. Подоба, I.T. Харчук, I.B. Гузев, та ц!лий ряд ¿нших дослщниюв [12-13].
Багатор!чн! досл!дження, участь та практичний досв!д у сфер! рацюнального використання i збереження генофонду худоби cipo! украшсько! породи надали нам можлившть з!брати i узагальнити певний матер!ал, всеб!чно проанал!зувати науково-соц!альну проблему 3Í збереження генофонду домашн!х тварин. Нашим завданням було не тшьки розпов!сти про проблему, але i запропонувати свое бачення !! виршення. Науковий пошук - творчий i динам!чний процес. Можливо, що сучасне бачення проблеми збереження генетичних pecypciB у майбутньому зм!ниться, та i «культурна» б!ор!зноман!тн!сть розглядатиметься нашими нащадками в ¿Hmiñ площин! св!тогляду.
В ochobí bcíx стратег!й i плашв д!й, що стосуються проблеми рацюнального використання та збереження «культурно!» б!ор!зноман!тност!
67
порщ сшьськогосподарських тварин, лежать ршення ФАО та М1жнародно! конвенци з1 збереження бюр1зномаштностг Передбачаеться, що:
- бюр1зномаштшсть порщ сшьськогосподарських тварин е нацюнальною базою з формування концепци продовольчо! безпеки держави. Погол1в'я порщ, 1х юльюсть е одним ¿з найважливших стратепчних ресурЫв в задоволенш, з науково - обгрунтованими норми, демограф1чно-обумовлених потреб населения корисними для здоров'я людини продукта харчування тваринного походження;
- породи сшьськогосподарських тварин та птищ е невщ'емною частиною природно-культурних комплекав в м1сцях населения численних народ1в Укра!ни. Бшьшкть одомашнених вид1в тварин не може ¿снувати поза нацюнально-культурними традищями людини. Вони е елементом культури людського суспшьства I вже тому ми зобов'язаш!х збер1гати;
- генетичний потенщал кнуючих аборигенних, локальних порщ Укра!ни, 1х внутршньовидова м1нливкть та адаптацшш зд1бност1 до умов середовища забезпечують стшкий незалежний розвиток традицшного тваринництва в кожному конкретному регюш.
Вважаемо, що збер1гати порщну р1зномаштшсть потр1бно, в першу чергу, для виршення двох взаемозв'язаних фундаментальних завдань, а саме:
- для забезпечення нацюнально! продовольчо! безпеки та стшкого розвитку власного сшьського господарства, виробництва яюсних р1зномаштних продукта харчування (у тому числ1 I оргашчного походження). Домашш породи е основою тваринництва, а р1зномашття порщ е генетичним пщгрунтям сталого розвитку галуз1 тваринництва за нашого часу I в майбутньому, з виконання життево важливо! функцп для людства -виробництва тваринних продукта харчування;
- збереження р1зномашття порщ або генетичних ресурЫв «культурно!» бюр1зномаштност1 е ключовим моментом в еволюцшному розвитку сшьського господарства, в пщтримщ I пщвищенш продуктивное^ сшьськогосподарських вид1в, а також невщ'емною частиною збереження бюлопчно! р1зномаштност1 нашо! планети в цшому.
Розгляд концепци продовольчо! безпеки Украши повинен передбачати обговорення можливостей земельних ресурав та !х бюкл1матичного потенщалу ¿з багатьма сукупними питаниями. Нарощування потенщалу тваринницьких ресурав, яю забезпечують таю прюритетш види продукта харчування як молоко I м'ясо, а також виробництво стратепчно важливо! тваринницько! сировини (шюра, шерсть, мед, ендокринна сировина, оргашка I т. ш.) розглядаються не на р1вш чисельност1 I продуктивное^ тварин, сшввщношення в1тчизняного та ¿мпортного продовольства в споживанш населениям кра!ни, паритетное^ цшових вщносин, а в повному обсягу умови, що визначають стратепчш можливост1 забезпечення продовольчо! безпеки краши з тваринницьких продукта, а саме:
- порщна р1зномаштшсть домашшх тварин;
- яюсний склад погол1в'я, що розводиться;
- внутршньопорщна та м1жпорщна генетична мшливють;
- особливост1 та принципи структури I збереження «культурно!» бюр1зномаштност1;
68
- наявшсть у пород! достатньо! чисельносп погол1в'я для нормального вщтворення;
- можливоси традицшного тваринництва [3, 14]. G ще один аргумент на користь збереження порщно! р1зноман1тност1. Територ1я Украши з ïï природно-кл1матичними умовами мае pi3Hi агроеколопчш зони. Для цих зон необхщш pi3Hi тварини, адаптоваш до м1сцевих умов, здатш приносити в цих умовах яккну, а деколи i ушкальну продукцш, завдяки шсоляци та чорноземам. Необхщш породи для традицшного, або штенсивного тваринництва, породи для певно1 життево! фшософп. Природно-кл1матичш умови Украши е сприятливими для створення розвинуто! галуз1 м'ясного скотарства. 3 метою устшного розвитку м'ясного скотарства, враховуючи розма1ття природно-кл1матичних зон Украши, необхщно мати бшьше м'ясних порщ, створити ïx "ринок", що нараховував би не менше 15-20 порщ [15]. Закордонний досвщ свщчить, що для кожно1 зони, нав!ть мжрозони, необхщно мати декшька м'ясних порщ. U,i породи добре схрещуються м1ж собою, а також i з погол1в'ям районованих молочних порщ. У Bcix розвинених крашах св1ту кшьюсть порщ м'ясно! худоби i 1хня чисельшсть е довол1 значними.
В той же час необхщно вщзначити, що виходячи з положень Мжнародно! конвенци про бюлопчну р1зноман1тн1сть, одним i3 першочергових завдань е "збереження, стшке використання та швентаризащя генетичних pecypciß живих оргашзм1в". Прюритетними об'ектами охорони в агробюценозах е локальш породи одомашнених тварин та культивованих сорт1в рослин.
Доля в1тчизняних порщ сприймаеться громадкктю далеко неоднозначно. 3 одного боку, пояснюють, що порщна р1зноман1тн1сть необхщна для розвитку тваринництва. 3 шшого - ми методично знищуемо наявш генетичш ресурси тваринництва. На фош вщомих етзоотш в Сврош, украшсью породи (особливо cipa украшська порода) можуть становити безперечний штерес для м1жнародного сшвтовариства як реальний i потенцшний резерв спадкових якостей, необхщних для стшкого розвитку св1тового тваринництва. Це, у свою чергу, вимагае продуманих поетапних дш по збереженню цих pecypciß.
Провщну роль з збереження м1жнародних агентств, що займаються збереженням «культурно!» б1ор1зноман1тност1, займае FAO (програми GAGRMP, RARE, MoDAD). FAO здшснюе сумкш проекти з UNEP i активно ствпрацюе i3 крашами европейського сшвтовариства. Проте крупш проекти FAO, пов'язаш i3 збереженням генетичних pecypciß, до останнього моменту були не доступш для украшщв. В KpaÏHi необхщно провести ряд заход1в, щодо м1жнародно1 акредитаци нацюнального тваринництва:
- провести реестрацш нацюнально1 системи облжу i управлшня тваринництвом у пщком1тетах FAO-ICAR, Interbull та вщповщних Свропейських структурах, як1 функцюнують за ушфжованими системами облжу якост1 сшьськогосподарсько! продукци й управлшня, на 6a3i Нацюнального Агентства i3 щентифжацп тварин;
- здшснити процедуру стандартизацп та гармошзаци процеЫв управлшня тваринництвом в Рад1 FAO-UN's Food and Agriculture Organization, Президи Свропейського вщдшення Interbull-International Bull Evaluation Service, Президи
69
Свропейсько! Асощаци тваринниюв EAAP-European Association of Animal Producers;
- провести формування комп'ютерних мереж та пакет1в програмного забезпечення з обл1ку та анал1зу процеав виробництва продукцп тваринництва та генетичного матер1алу. PiBHi акредитаци нацюнально1 системи передбачають: атестацш виробниюв продукцп тваринництва, атестацш виробниюв генетичного матер1алу, реестрацш продуктивное^ тварин, реестрацш генетичного матер1алу [4]. Вважаемо, що дшча законодавча база повшстю не сприяе виршенню завдань 3i збереження «культурно! бюр1зномаштностЬ>. В KpaÏHi необхщно розробити концептуальну стратегш з збереження нацюнального багатства - мюцевих порщ сшьськогосподарських тварин, пщготувати проект Закону Украши «Про збереження генофонду сшьськогосподарських тварин». Законом необхщно передбачити впровадження в р1зних природно - економ1чних зонах заказниюв для порщ, релштових ферм, генофондно - племшних господарств, генофондних сховищ сперми плщниюв. Необхщно розпочати клопотання перед Мшстерством аграрно! пол1тики i продовольства Украши щодо надання генофондному стаду cipoï украшсько! породи статусу об'екту, що становить нацюнальне надбання Украши [10-11].
На даний момент, майбутня доля значно! бшьшост1 украшських аборигенних порщ тварин - невщома. Немае точних вщомостей про стан популяцш цих тварин, ïx чисельшст1, розповсюдження. Вщсутнш повний опис генотишчних та фенотишчних характеристик, потенцшно! продуктивное^ i т. i. Утворився своерщний шформацшний вакуум, який не дозволяе, з одного боку, в повному об'ем1 оцшити ушкальшсть порщно! р1зномаштност1 Украши, з шшого боку, затребувати щ бюлопчш ресурси для стшкого використання ïx на внутршньому i м1жнародному сшьськогосподарському ринках. Втрати бюлопчно! р!зномаштност! серед сшьськогосподарських вид1в очевидш. В бшьшост1 випадюв цей факт розглядаеться, як окремий випадок глобального процесу втрати генетично! р1зномаштност1 в бюсферг Проблема збереження бюр!зномаштност! в цшому у «bcîx на вустах», а ось проблема збереження «культурно! бюр!зномаштност!» у значно меншш Mipi представлена в засобах масово1шформаци (3MI), проектах, програмах, наукових дослщженнях.
1ноземш породи е також невщ'емною частиною украшського генофонду сшьськогосподарських порщ, але в даному аспект! вони не являються об'ектами збереження. Щ породи, як правило, нормально розводяться в шших крашах св!ту.
Люди, далею вщ проблем тваринництва та збереження генетичних pecypciB, вважають що види сшьськогосподарських тварин шкуди не зникнуть, як не зникнуть людсью потреби в тваринницькш продукцп. А значить, i обговорювати власне шчого. Термш «культурна» бюр1зномаштшсть надае можливкть побачити, перш за все, яюсть одомашнених, приручених тварин, що розводяться, ïx ушкальш властивосп, яю передаються за спадковктю. Саме породи сшьськогосподарських тварин - головш компоненти «культурно!» бюр!зномаштност!, створено! людиною.
М1ркування 3i збереження генофонду задае також i таке питания, наскшьки необхщна Укра1ш порщна р1зномаштшсть, i яка р1зномаштшсть? Чи
70
ми скористаемось досвщом деяких кра!н Свропи та Близького Сходу (Чехи, 1зра!лю) та й зум1емо обштися розведенням 2-3 кращих порщ cbItoboi селекци р1зного иаирямку продуктивности
На вщмшу вщ Укра!ни, збереженням порщно! р!зномаштност! активно займаються провщш кра!ни европейського сшвтовариства - Франщя, 1тал1я, Великобриташя, Имеччина, Угорщина. У цих кра!нах передбачеш на законодавчому piBHi питания з збереження та примноження «культурно!» бюр!зномаштност! на cboix територ1ях. У багатьох кра!нах св1ту робота над збереженням генофонду нацюнальних порщ здшснюеться при пщтримщ суспшьних i урядових орган1зац1й. 3 метою визначення критер1!в в пр1оритетному збереженш «культурно!» б!ор!зноман!тност! необх!дно оц!нити ту спадщину, яку ми ще маемо. Оптимально зберегти все, всю наявну р!зноман!тн!сть, використовуючи в!дом! методи збереження (in situ i ex situ), оскшьки у багатьох випадках сьогодш ми не знаемо i не можемо оц!нити до кiнця генетичний потенц!ал тварин та !х окрем! характеристики. n0Tpi6H0 визначитись в цшях збереження породи. Первинна мета полягае у вcтaнoвлeннi статусу (стану) дано! породи, !! чисельност!, BiKy, спорщненоси тварин усередин! породи, виявлення ступеню iH6pifliHry, подальшого напрямку селекц!! i взаемозв'язку з ¿ншими породами, !! зоотехн!чного та «молекулярно-генетичного» паспорта. Необхщно визначати економ!чну uiHHicTb породи. Для цього виявляють eKOHOMi4Hi особливоси тварин, а також оц!нюють культурш, естетичн! i coцiaльнi аспекти !х збереження [16].
Вважаемо, на першому Micui в збереженн! nopifl повинш бути породи, яким загрожуе небезпека вимирання. HaBiTb, якщо !х ушкальшсть надал! не одержить 4iTKoro i молекулярно-генетичного пiдтвepджeння, необх!дно зробити Bci д!! з !х охорони. Можливо, при цьому можуть зберегтися деяю породи, що не е ушкальними, але це необх!дна частина ц!ни за гарант!ю Bifl повно! втрати пор!д, що знаходяться в реальнш небезпец!.
При збepeжeннi породи як потенцшного мaтepiaлy для подальшого використання в селекц!! дуже важливо зберегти весь !! генофонд. В бшьшоси випадк!в, на даному eTani розвитку науки, нам нев!домо, якими саме генами або !х поеднаннями визначаються господарсько важлив! влacтивocтi породи. Проблему вибору погол!в'я для збереження порщ здшснюють на 0CH0Bi оц!нки його молекулярно-генетично! pi3HOMaHiTHOCTi, яку встановлюють генетичними досл!дженнями, а також гeнeaлoгiчним анал!зом за HaflBHicTro плем!нно! документац!!. До уваги беруть фiзioлoгiчнi, бioлoгiчнi i молекулярн! ознаки. Головна мета вщбору погол!в'я для збереження полягае в отриманн! репрезентативно! виб!рки BiflHOCHO породи. Для цього враховують !! icTopiro розведення, 300TexHi4Hi ознаки i гeoгpaфiчний розпод^л. Завдання полягае в тому, щоб виб!р CTpaTeri! збереження був адекватний наявност! генетичних pecypciB у кра!н!. На нашу думку, наступш критер!! визначають пр!оритет у збереженш генофонду локально!, cipo! укра!нсько! породи:
- вщносний внесок, який порода може внести cboroflHi i в осяжному майбутньому у виробництво продукта харчування та с!льськогосподарсько! продукц!!;
71
- ушкальшсть генотипових та фенотипових характеристик, внутршньопорщних особливостей;
- адаптацшна здатшсть та резистентшсть;
- поточний економ1чний стан кра!ни;
- знания про м1жвидов1 еволюцшш зв'язки;
- чисельшсть генетичних pecypciB у вигляд1 наявного погол1в'я, що збер1гаеться в репродукторах, наявшсть запаЫв сперми в крюгенних банках;
- можливкть залучення спонсор1в для збереження породи;
- можливкть збору матер1алу вщ порщ i створення шформацшно-генетичного банку даних (бюлопчного матер1алу);
- юторичш i сучасш шляхи перемщення (м^рацшш шляхи), включаючи в1дом1 випадки пбридизацп;
- ушкальшсть того навколишнього середовища, де виникла дана порода (враховуються Bci perioHH i краши усередиш природного ареалу породи);
- чи знаходиться порода пщ загрозою знищення?
Критери 3i збереження генофонду локально!, cipo! укра!нсько! породи дозволяють !х використовувати при виршенш наступних завдань з збереженню «культурно!» б!ор!зноман!тност!, а саме:
1) розробити i застосувати принципи комплексно! швентаризацп генетично! р1зноман1тност! цшних локальних порщ для вщпрацювання стратег!! i тактики !х подальшого використання та збереження, „в чистот!" генетичних pecypciB;
2) здшснити правильний (об'ективний) виб!р вид!в, порщ для збереження;
3) розробити генетичш принципи моб!л!зац!! генних pecypciB i здшснити 36ip бioлoгiчниx 3pa3KiB вщ найцшшших порщ, порщних груп на територп Укра!ни;
4) розробити комплексш системи спостереження (M0HiT0pHHr) або довготривале стеження за станом гeнoфoндiв популяцш (в середиш породи та мiжпopoднoi i видово! генетично! pi3HOMaHiTHOCTi);
5) провести оцшку i прогнозування !х динамжи в 4aci i npocTopi;
6) розробити i застосувати експрес-методи комплексного вивчення фенотипово! pi3HOMaHiTHOCTi i виявити нaйбiльш 3Ha4Hi центри розведення o6'eKTiB «культурно!» 6iopi3HOMaHiTHOCTi;
7) виявити reH0THn0Bi та гeoгpaфiчнi 3aKOHOMipHOCTi мшливоси, i характер спадковоси господарсько-корисних ознак порщ;
8) створити iнфopмaцiйний банк генетичних pecypciB «культурно!» 6iopi3HOMaHiTHOCTi (Bcix цшних порщ, BHfliB для розвитку ciльcькoгo господарства Укра!ни);
9) провести aHani3 структури генофонду порщ домашшх тварин з основних BHfliB сшьськогосподарських тварин;
10) розробити програми 3i збереження, продуктивному використанню та управлшню генетичними ресурсами домашшх тварин - in situ;
11) розробити HOBi технологи надшного довготривалого збереження генетичних pecypciB «культурно!» 6iopi3HOMaHiTHOCTi на 0CH0Bi створення KpioreHHHx 6aHKiB, генотек (клонотек)-ех situ.
72
Принципи збереження «культурно!» б!ор!зномян!тност! засноваш на збереженн! ц!нних характеристик представниюв породи (стад). Управл!ння будь-якою популяц!ею тварин, що збер!гаеться, повинно вщбуватися з використанням метод!в, що ведуть до зменшення, до мтмуму втрати плодючост! i життездатност!. Пщвищена пристосован!сть тварин до умов середовища, як правило, асоц!юеться ¿з гетерозиготшстю. Ефективн!сть в!дбору при безперервн!й селекци в замкнутих стадах поступово знижуеться i надал! може зникнути зовам. Щоб уникнути цього негативного процесу, у популяц!! що збер!гаеться, маточне погол!в'я розпод!ляеться на дек!лька лшш зг!дно генеалог!чно! структури i, надал! використовуеться певна систему п!дбору пар, вщповщно до належност! до лшш. Коли субпопуляци одночасно випробовують ди дрейфу i Mirpaui! ген!в, ктотно п!двищуеться ст!йк!сть породи в цшому, зб!льшуеться в!рог!дн!сть збереження генетично! р!зномаштност! в середин! популяц!! i, що важливо, значно б!льше зменшуеться стутнь шбрщшгу, н!ж при звичному ротацшному схрещуванн!.
Анал!з генетично! структури у середин! породи базуеться на визначенш i оц!нц! основних параметр!в генетичного мон!торингу, таких як частота генотитв i алел!в в досл!джених локусах для кожно! популяц!! або породи. Пор!вняльний анал!з пор!д, як правило, включае п!драхунок генетичних дистанц!й м!ж породами на основ! даних з частоти ген!в, пот!м проводиться дослщження взаемостосунк!в i генетично! в!дм!нност!. Р!вень ф!логенетично! вщмшноси, або Mipa еволюцшно! в!дстан! м!ж породами визначаеться числом загальних i альтернативних генетичних ознак. Наприклад, порода, яка мае велику еволюц!йну в!дстань в!д шших порщ, несе в co6i i велику в!дм!нн!сть з генетичних ознак, i, тим самим, представляе безперечну защкавлешсть для !! подальшого збереження.
Дан!, одержан! при вивченш молекулярно! мшливоси, дозволяють оц!нити ефективний розм!р популяцп для окремо! породи (особливо актуально для зникаючо! породи), а також швидк!сть зм!ни р!зних характеристик генофонду пщ тиском агроеколог!чних чинник!в. Використовуючи пол!морф!зм, наприклад, по м!кросател!тним ДНК, визначають пропорц!! зм!шування у пород!. Цей параметр в!дображае в дослщжуванш популяц!! генетичний внесок двох та бшьше батьк!вських, або вих!дних популяцш. За допомогою кластерного анал!зу визначають консолщацш породи, в!дносний ступ!нь !! чистопорщностг П!дсумовуючи розгляд можливостей при збереженн! «культурно!» б!ор!зноман!тност!, сл!д зазначити, що генетична оц!нка породних pecypciB, збереження !х як елементу загально! б!ор!зноман!тност! планети, украй важлива для нишшнього i майбутнього потенц!алу сшьського господарства Укра!ни.
Способи збереження «культурно!» б!ор!зноман!тност!, доповнююч! один ¿ншого, е in situ та ex situ. Збереження in situ-e п!дтримка погол!в'я локальних стад, що живуть, головним чином, в первинних умовах середовища !х незаселеного. Саме там, де в!дбуваеться динам!чний процес в!дтворення, розведення, в!дбору, генетичних зм!н, який повинен пщтримуватися у в!дносн!й р!вноваз! i над!йно контролюватися. Стратег!я збереження in situ особливого значения надае «мудрому використанню» м!сцевих генетичних pecypciB тварин
73
в сукупносп i3 м1сцевими традищями господарювання. Популящя тварин продовжуе розвиватися i удосконалюеться для ефектившшого використання за допомогою введения i виконання генетико-селекцшних програм для стшких (стабшьних) систем виробництва сшьськогосподарсько! продукцп. 1нший вар1ант збереження «культурно!» б!ор!зноман!тност!, коли вживаються заходи з обер!гання, що забезиечують ¿золяцш иоиуляц!! з обмеження виливу на них чинниюв цив!л!зац!!.
Cnoci6 збереження ex situ-довготривале кр!огенне збер!гання сиерми, ооцит!в, ембрюшв, соматичних (зародкових) кл!тин, тканин, зразюв ДНК в генофондних банках, з урахуванням сиециф!ки perioHiB i кшькост! иор!д, що збер!гаються. Ha6ip i види кр!огенного устаткування, розм!ри примщень, лабораторного устаткування i штат фах!вщв для обслуговування генофондних банк!в визначаеться у в!диов!дност! до зооветеринарних норм, встановлених для держилеми!дириемств i центр!в з трансилантац!! ембр!он!в Укра!ни.
Збер!гання, реиродукц!я i и!дтримка генофонду популяцш, иор!д домашн!х тварин проводиться також в господарствах, розпл!дниках, запов!дниках, зоопарках, тобто розведення тварин поза середовищем !х традиц!йного проживания. При крюконсерваци генетичн! ресурси тварин повн!стю ¿золюються в!д еволюц!йного процесу, якому вони пщдаються в природ!. При такому збереженш в!дсутн!й i селекц!йний тиск. Перешкодою до широкого використання методу ex situ служить вщсутшсть добре розроблено! технолог!! консервац!! гамет самщв i, особливо, самок для бшьшост! вид!в, що представляють штерес для збереження «культурно!» б!ор!зноман!тност!. При створенн! кр!обанк!в немае досить жорсткого стандарту з нормами закладки сперми i ембр!он!в для збереження i подальшого в!дновлення пор!д (с!льськогосподарських вид!в). Завершальним етапом вир!шення завдань з збереження «культурно!» б!ор!зноман!тност! ex situ i in situ e реал!зац!я програми з управл!ння, збереження та рацюнального використання "культурно!" б!ор!зноман!тност!.
Напрямки дослщжень «культурно!» б!ор!зноман!тност! на генетичному piBHi (табл. 1) передбачають:
- дослщження генетично! м!нливост! в середин! i м!ж породами;
- забезпечення накопичення, орган!зац!! i збереження в глобальному масштаб! шформаци про пол!морф!зм мжросателтв локус!в i шших посл!довностей ДНК для виршення широкого спектру завдань (щентифжащя пор!дних комб!нац!й, що володшть щонайвищою потенц!ею до гетерозису з адаптац!йних ознак iiH.);
- анал!з молекулярно-генетично! ¿нформац!! та одержаних даних з внутр!шньовидово! та м!жпородно! мшливостг
Збереження «культурно!» б!ор!зноман!тност! потребуе обов'язкову генетичну паспортизац!ю в!тчизняних пор!д (необхщна розробка ¿деолог!!, технолог!й, стандартних ознак для основних вид!в); визначення руйнування генофонду с!льськогосподарських тварин.
74
Таблиця 1.
Значения молекулярноУ бшлоги 1 генетики для збереження _ «культурно!» бшр1зномаштност1_
Вивчення молекулярно! м1нливост1 Дозволяе з'ясувати еволюц1йне минуле породи, ступ1нь 11 ге -нетично! ун1кальност1, оц1нити необх1дн1сть збереження
Картування геном1в Дозволяе щентифжувати, локал1зувати 1 використовувати гени, асоц1йован1 з господарсько-ц1нними ознаками та !х комб1нац11
Пол1меразна ланцюгова реакц1я Дозволяе швидко одержати к1льк1сть ДНК, достатню для анал1зу 1 пор1вняння з ДНК шших вид1в, шляхом в!дтворення окремих фрагмент1в ДНК
Генетична !нженер1я Дозволяе одержувати тварин, яю волод1ють комплексом властивостей, не юнуючих в св1т1
Обов'язковим для генофондних господарств { ферм е дотримання системи чистопорщного розведення з аутбредним типом пщбору буга!в - плщниюв. При крайшх можливостях у вибор! плщниюв I обмеженш чисельност! погол1в'я маток у схрещуваннях, допускають певний стутнь шбридингу.
Збереження I подальше рацюнальне використання в1тчизняного генофонду можливе за наявност! нацюнально! пол1тики або национально! стратег!! ! плану д!й з! збереження «культурно!» бюр!зномаштност!, яких на сьогодн!шн!й день в Укра!ш немае. Для реал!заци ц!е! пол!тики необх!дн! розробки, затвердження ! виконання комплексу наукових дослщжень, орган!зац!йно-господарських ! правових заход!в, видшення матер!ально-техн!чних та ф!нансових кошив. Поряд ¿з цим, можливо, потр!бне створення нових орган!зац!й, як! пщтримуватимуть ц!льову активн!сть з вир!шення проблем збереження «культурно!» бюр!зномаштност!. Ц! структури повинн! зд!йснювати зв'язок ¿з урядовими ! неурядовими орган!зац!ями так само, як ! з сторонн!ми оргашзащями, що працюють над проблемою генетичних ресурс!в тварин усередин! Укра!ни та за !! межами. Нов! оргашзаци повинн! включати кр!огенн! банки генетичного матер!алу та ¿нформац!йн! банки генетичних даних тварин.
Необх!дно передбачити пщготовку програм навчання нац!ональних кадр!в для виконання р!зних завдань з! збереження ! подальшого рац!онального використання в!тчизняного генофонду, включаючи навчання аспектам генетики ! менеджменту у тваринництв!, розробку в!дпов!дних план!в створення, збереження, рацюнального використання пор!д, прийоми розмноження, обробку даних, узяття зразк!в у тварин-донор!в, обробку сперми ! ембр!он!в, контроль за станом здоров'я тварин ! т. ¿н. У ц!й робот! можуть взяти участь ! внести свш вклад в проблему збереження ! удосконалення генофонду локальних, аборигенних пор!д с!льськогосподарських тварин вчен!, викладач!, кер!вники зоотехн!чних, ветеринарних факультет!в та навчально-дослщних господарств аграрних вуз!в, техшкум!в кра!ни. 3 метою навчання майбутшх спец!ал!ст!в тваринництва, на баз! навчально-дослщних господарств бажано скомплектувати колекц!йн! гурти представниками велико! рогато! худоби (або
75
шших вид1в тварин) локальних, та й шших порщ, щоб майбутш спещалюти могли !х вивчати на живих тваринах.
Послщовшсть реал1заци национально! стратег!! 3i збереження «культурно!» б!ор!зноман!тност! повинна передбачати:
1. Визначення обсяг!в ф!нансових, матер!ально-техн!чних та шших витрат на орган!зац!ю i утримання генофондових господарств, орган!зац!й, шших юридичних oci6, проведения досл!джень, мон!торингу i т.п.
2. Визначення учасник!в (виконавщв) проекту з збереження «культурно!» б!ор!зноман!тност!. Створення в!тчизняно!, нац!онально! програми д!й за даною темою.
Елементи нацюнально! стратег!! (програми) 3i збереження генофонду сшьськогосподарських тварин в Укра!н! включають наступи! положения:
1. 1нвентаризац!я та паспортизащя «культурно!» б!ор!зноман!тност!, складання повно! б!бл!ограф!! arpopecypciB. Розробка держав них вимог (потр!бних обсяг!в, якост!, маркування i t.i.) до усього спектру генетично! шформаци та технолог!! його подальшого, довгострокового збер!гання ex situ в умовах генофондних кр!обанк!в за сучасними м!жнародними стандартами. Розробити положения, порядок створення i ведения Червоно! Книги аборигенних пор!д Укра!ни, як! будуть основою з створення законодавства у облает! збереження аборигенних порщ тварин i сорт!в рослин;
2. визначення перел!ку nopifl i популяц!й домашшх вид!в с!льськогосподарських тварин Укра!ни, ощнка !х стану i потенц!алу для цшей подальшого збереження !х генофонду;
3. визначення системи пр!оритет!в i ухвалення в!дпов!дних правових документ!в, що регламентують д!яльн!сть 3i збереження б!ор!зноман!тност! з урахуванням наявних економ!чних можливостей. Розробка положень Закону Укра!ни про збереження генофонду сшьськогосподарських тварин в рамках Еколопчно! i Продовольчо! безпеки Укра!ни. Регулювання внутр!шньо - та зовшшньоеконом!чно! д!яльност! по обм!ну генетичними ресурсами;
4. розробка систем генетичного мон!торингу i систем шформацшного забезпечення збереження «культурно!» б!ор!зноман!тност!;
5. виб!р метод!в збереження для конкретних домашн!х вид!в i nopifl с!льськогосподарських тварин;
6. розробка i реал!зац!я локальних (регюнальних) програм ¿з ст!йкого розвитку, використання та збереження «культурно!» б!ор!зноман!тност! perioHy, з урахуванням !х б!олог!чних i господарських особливостей;
7. створення мереж! генофондних господарств, ферм, стад та колекщонарив. Оргашзащя нац!онального i рег!ональних кр!обанков i рег!ональних центр!в в!дпов!дальних за збереження «культурно!» б!ор!зноман!тност!. Вир!шення проблеми !х пост!йного ф!нансування;
8. навчання управл!нню генетичними ресурсами. Необхщш програми навчання нац!ональних кадр!в для виконання р!зних завдань з збереження «культурно!» б!ор!зноман!тност!;
9. оргашзащя шформацшно! бази даних по впчизняних аборигенних породах домашн!х тварин; национального шформацшного банку, створення шформацшно! системи под!бно! GRIN-USDA-ARS Genetic Information Network
76
system, входження в глобальну шформацшну систему (Domestic Animal Genetic Diversity-DAD-IS), складання мереж! ушкальних баз даних, що охоплюють глобальну швентаризащю, мошторинг pecypciB вид!в, порщ, генобанюв, оргашзацш.
10. створення web-сайту в глобальнш мереж! i забезпечення його функщонування та доступное^ наявно! шформаци;
11. стимулювати д1яльн1сть у обласи збереження генетичних pecypciB Украши, виявити защкавлених oci6, фах!вщв, оргашзаци, яю можуть стати основою для створення регюнально! мереж! 3i збереженню генофонду сшьськогосподарських тварин;
12. створення Нащонально! служби «Генетичш ресурси Украши».
Ми ставилили перед собою завдання, дати привщ для роздум1в i поштовх, основу для реальних дш багатьом защкавленим особам. Приемно в1дзначити, що Hami зусилля в популяризац1! i пропаганд! щеологп збереження «культурно!» б!ор!зноман!тност!, ун!кального, рел!ктового генофонду локальних nopifl, зокрема cipoï укра!нсько! знаходять вщгук серед р!зних верств укра!нського суспшьства. Багато людей прагнуть на практищ в!дстояти, захистити право на кнування в!тчизняних nopifl, як! свого часу були народними годувальницями, а сьогодш потребують нашого захисту. Люди чудово розум!ють, якщо роботи з збереження генетичних pecypciB сшьськогосподарських тварин будуть найближчим часом про!гнорован!, б!льш!сть погол!в'я р!дк!сних ендем!чних nopifl буде безповоротно загублена. ïx втрата, у свою чергу, обмежить селекц!йн! можливост!, у багатьох випадках призведе до дисбалансу в тих, що кторично склалися агроекосистемах, соц!альн!й напруз! в окремих perioHax i поставить п!д сумшв ст!йкий, подальший розвиток с!льського господарства Укра!ни в ц!лому.
Висновки. Одним з основних етап!в стратег!! е розробка довгостроково! програми з збереження i стшкому управл!нню Укра!нськими генетичними ресурсами с!льськогосподарських тварин. Першим етапом створення тако! програми пропонуеться початок широко! сшвпращ з такими оргашзащями як IUCN, FAO, EAAP, а також ¿ншими зац!кавленими м!жнародними i нацюнальними урядовими та сусп!льними оргашзащями у облает! глобально! швентаризацп генетичних pecypciB Украши [4]. Пропонуеться створення Реестру порщ тварин i Червоно! книги аборигенних nopifl, якi повинш BiflnoBiflaTH мiжнapoдним вимогам.
Л1тература
1. Поддержка развития доклада Страны при подготовке первого доклада по Состоянию мировых генетических ресурсов животных. Учебный пакет SoW-AnGR FAO, 2001.-c.192.
2. Зубець M. В., БуркатВ. П., МельничукД. О., Костенко О. I., Мельник Ю. Ф. та ¿н. Дoпoвiдь про стан генетичних pecypciB тваринництва Укра!ни.-К., 2003.-72 с.
3. Нащональна програма збереження та ращонального використання генетичних pecypciB сшьськогосподарських тварин Украши / Зубець М. В., Бур кат В. П., £фiмeнкo М. Я. i iH. // Розвиток науково! спадщини aKafleMiKa
77
М.Ф.1ванова щодо породоутворення та селекци сшьськогосподарських тварин.-К.: Асощащя „Укра!на", 1996.-С. 53-56.
4. Гуменний В. Д., Козловська М. В. Методолопя ФАО в формуванш продовольо! безпеки кра!ни. // Наукове забезпечення розвитку тваринництва (Матер1али XVII (XXVIII) науково! конференци) / УААН 1нститут тваринництва центральнихрайошв. Дншропетровськ -2006.-е. 4-12.
5. Козир В. С., Олшник С. О., Руденко О. О., Вщоменко О. В., Козловська М. В., Мовчан Т. В., Гуменний В. Д., Рубан В. I., та ш. // Концепщя наукового обгрунтування напрямюв гармошзаци нормативно! бази в аграрному сектор! Укра!ни до системи взаемозв'язк!в з Свропейськими регламентами та вимогами св!тових орган!зац!й (FAO, ICAR, Interbull, RASFF, HACCP, ISO). На виконання Розиорядження Каб!нету MiHicTpiB Украши в!д 15 березня 2006 р. №151- р. / УААН, 1нститут тваринництва центральних район!в УААН, 1нститут розвитку аграрних ринк!в. Дн!ироиетровськ - 2006.- с. 2-166.
6. Мельник Ю.Ф., Буркат В.П., Гузев И.В. Селекционный процесс и состояние генетических ресурсов животноводства в Украине - К.: Аграрная наука, 2002.- 68 с.
7. Буркат В. П, Подоба Б. С., Гузев I. В. Генофонд тварин // Енциклопед!я сучасно! Украши.- 2006. Т. 5.-С. 467- 470.
8. (http://dad.fao.org).
9. Положение дел в области продовольствия и сельского хозяйства. -Продовольственная и сельскохозяйственная организация объединённых наций. / Рим, - 2009.- 187 с.
10. Дмитриев Н. Г. Породы скота по странам мира. Справочная книга -Л., Колос, 1978.-350 с.
11. Винничук Д. Т. Порода животных как биологическая система.- К., 1993.-70с.
12. Алтухов Ю.П. Генетические процессы в популяциях. М.: Наука, 1989. 328 с.
13. Алтухов Ю. П., Захаров И. А., Столповский Ю. А. и др. Динамика популяционных генофондов животных / В кн. "Динамика популяционных генофондов при антропогенных воздействиях" (под ред. акад. Ю. П. Алтухова). М.: Наука. 2004. С. 110-294.
14. Столповский Ю.А. Красная книга домашних животных // Природа. 1993. № 2. С. 32-38.
15. Столповский Ю. А. Консервация генетических ресурсов сельскохозяйственных животных: проблемы и принципы их решения / Под ред. П. А. Захарова. М.: Эребус. 1997. 112 с.
16. Столповский Ю. А. Сохраним ли мы генофонд сельскохозяйственных животных? // Животновод.1999. № 10.
17. Сулимова Г. Е., Столповский Ю. А., Каштанов С. Н., МоисееваИ. Г., Захаров И. А. Методы управления генетическими ресурсами доместицированных животных / Фундаментальные основы управления биологическими ресурсами. М.: Товарищество научных изданий КМК. 2005. С. 331-340.
78
18. Проблеми збереження локальних порщ худоби на Укра!ш / Ейснер Ф. Ф., Дасюк О. П., Подоба Б. С. та íh // Bíchhk с.-г. науки.-1973.- № 11.- С. 7882.
19. Маринчук Г.Е, Годованец Л.В. Характеристика генофондного стада серого украинского скота племзавода „Поливановка" по биохимическим полиморфным системам белков молока // Эффективные разработки и передовой опыт-в животноводство: Тезисы докл. обл. конф. молод. учёных / ЦЛКСМ, Мин-во сельского хозяйства УССР, ДФУНИИР, Обл. комитет ЛКСМУ-Днепропетровск: Гортипография № 3, 1984.-С. 91-93.
20. Годованец Л. В. Влияние изменения техники использования серого украинского скота на его некоторые хозяйственно-биологические показатели // Ускорение научно технического прогресса-в животноводство: Тезисы докл. обл. научно-производ. конф. /Госагропром УССР, ДНПО „Элита", ДФУНИИР-Днепропетровск: Гортипография№ 3, 1986.-Ч.1.-С. 34-35.
21. Генофонд серого украинского скота и использование его для интенсификации производства говядины // Преобразование генофонда пород. Зубец М. В., Карасик Ю. М., Буркат В. П., Козырь В. С. и др.-К.: Урожай, 1990 -С. 149-164.
22. Козир В. Збереження генофонду cipo! украшсько! породи // Тваринництво Укра!ни.-2006.- № 11/12.-С. 25-29.
23. Буркат В. П, Дзщюк В. В., Подоба Б. С., Коновалов В. С., Стоянов Р. О., Заблудовський С. С., Шмельов А. В. Генетичш особливост! с!ро!укра!нсько! породи // Bíchhk аграрно! науки.-2006.-№ 9.-С. 47-51.
24. Буркат В., £ф1менко М., Подоба Б., Гузев I., Порхун М., Б1рюкова О., Ковтун С. Збереження генофонду сшьськогосподарських тварин // Тваринництво Укра!ни.-2007.-№ 2.- С. 6-9.
25. Гуменний В. Д. Cipa украшська худоба-нацюнальне надбання Укра!ни // Матер. м1жн. наук.-практ. конф. XVIII (XXIX) «Кроки науки назустр1ч виробництву». 1ТЦР УААН., Дшпропетровськ:-2006.-С. 69-74.
26. Харчук И. Т., Чиркова О. П. Методика сохранения генофонда в гомо-и гетерогенном состоянии // Методики научных исследований по селекции в скотоводстве.-К., 1984.-е. 134-144.
27. Гузев I. В.,Чиркова О. П. Методика збереження генофонду локальних порщ у закритих популящях//Методики наукових дослщжень Í3 селекцй', генетики та бютехнологи в тваринництв1. Науковий зб1рник.-К.:Аграрна наука.2005.-с.14-21.
28. Козир В. С., Гуменний В. Д., Ткалич В. В. Деяю питания продовольчо! безпеки // Матер. м1жн. наук.-практ. конф. XVIII (XXIX) «Кроки науки назустр1ч виробництву». 1ТЦР УААН., Дншропетровськ:-2006.-С. 12-15.
29. Доротюк Е. М. Рац1ональне використання генофонду м'ясних пор1д в Укра!н1 // Молочне i м'ясне скотарство: М1жв1д. тем. наук. зб. / УААН. 1нститут тваринництва.-К.: Урожай, 1995.-Вип. 87.-С. 72-78.
30. Зубець М. В., Шаран П. I., С1рацький И. 3. Економ1чна оц1нка пор1д велико! рогато! худоби // К., Аграрна наука.-1996.-122 с.
79
Summary
The results of research on the state of conservation, utilization and improvement of livestock gene pool of local, indigenous breeds of farm animals, its importance for the theory and practice of selection in accordance with WTO requirements. The basic methodological principles of formation of national preservation, use and improvement of unique, relict gene pool of local native Ukrainian gray rock.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Щербатий 3.£.
80
