CC BY
59
УДК 636.2.082:575.8:502(477)
Гузеев Ю.В., здобувач, головний зоотехшк © ТОВ «Голоспво», Броварський р-н, Кигвська обл.
ГЕНЕЗИС ГЕНОФОНДУ АБОРИГЕННИХ ПОР1Д ВЕЛИКО1 РОГАТО1
ХУДОБИ УКРА1НИ
В огляЫ висвтлено основш аспекти стратег1чного значення збереження генофонду великог рогатог худоби. Ц породи дкталися нашому народу в1д наших пращур1в i е нацюнальний скарб Украгнського народу, знищення якого е злочином. Щ порди необхiдно нам зберегти для можливого використання в новому породотвочому процесЫ та виробництвi оргашчних родукцтыв харчування. Шд час экспедицтного обстеження генофонду великог рогатог худоб, було виявлено новий тип невивченог худоби, який розводять в дельтi Дунаю липовани - старообрядщ.
Ключовi слова: аборигенш породи, бiорiзноманiття, генофонд, екологiя, полiморфiзм, продукщя, середовище, сателтш ДНК, фыогенез,
УДК 636.2.082:575.8:502(477)
Гузеев Ю.В.
«Голосеево», Броварской р-н, Киевская обл.
ГЕНЕЗИС ГЕНОФОНДА АБОРИГЕННЫХ ПОРОД КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА УКРАИНЫ
В данной работе отображены основные аспекты стратегического значения сохранения генофонда крупного рогатого скота. Эти породы достались нашему народу от наших предков и являются национальным богатством Украинского народа, уничтожение которого является преступлением. Аборигенные породы и породы реликтовые нам необходимо сохранить для будущего породоодбразовательного процесса и производства органических продуктов питания. Во время экспедиции была выявлена новая популяция не изученного типа крупного рогатого скота, который разводят в дельте Дуная липоване - старообрядцы.
Ключовые слова: аборигенные породы, биоразнообразие, генофонд, экологитя, полиморфизм, продукция, среда обитания, сателлитные ДНК, филогенез.
UDC 636.2.082:575.8:502(477)
J.V. Guzeev
"Holosiivo"Brovarskyi district, Kiev region.
GENEZIS OF THE GENE POOL OF ABORIGINAL BREEDS OF CATTLE IN UKRAINE
In this paper show the core aspects of the strategic importance of preservation of the gene pool of cattle. These rocks got to our people from our ancestors and are a national wealth of the Ukrainian people, the destruction of which
© Гузеев Ю.В., 2014
72
is a crime. Aboriginal breed and relict we need to save for the future breededucation process and production of organic food. During the expedition discovered a new population have not been studied type of cattle breeding the offspring of the old believers - lipovans
Key words: indigenous breeds, biodiversity, gene pool, ecologica, polymorphism, production, habitat, satellite DNA phylogeny.
Постановка проблеми. Бшьшкть порщ сшьськогосподарських тварин icHye з кшця 18 сторiччя. В статистичнш 3bîthoctî не юнуе точних даних щодо кшькосп порщ та породних груп велико1 рогато1 худоби, в свт ïx нараховувалося близько 1000. На привеликий жаль в Украм розводиться тшьки декшька високопродуктивних так званих «комерцшних» порщ яю е найбшьшими за чисельшстю та планетарним розповсюдженням - це голштино - фризи та частково бура худоба.
Коливання ринкових запиив, штенсифжащя тваринництва призвели до швидкого знищення мicцевиx порщ худоби, ïx характеризували як «непотрiбнi» в силу ïxньоï «економiчноï неефективностЬ» та перетворення ïx на високопродуктивш cпецiалiзованi породи «породами - полшшувачами» з пiдвищеними кормовими та комфортними вимогами. В 30 роках минулого cторiччя на територи колишнього СРСР було прийнято породне районування сшьськогосподарських тварин, метою якого було перетворення мкцевох' «малопродуктивно!» худоби в високопродуктивну, з врахуванням генетичного потенщалу аборигенних порщ та можливютю збереження невеликих популяцш чистопородних локальних тварин. Знищено украшську попyляцiю бyйволiв, шляхом поглинального схрещування знищено ciрy украшську , бшоголову украшську, червону степову, лебединську, буру карпатську, червону польську, тнцгаузську породу великое' рогато1' худоби, знищено втизняш породи виней, овець, юз, коней та птицi. Все до чого доторкнулася «наука» - знищено.
Ми хочемо перебудувати тварин пщ нашi «сучасш» вимоги ведення високоефективного тваринництва. Але це утошчш гасла, так як, те що створила природа, ще до появи людства не може бути збитковим. Збитковкть робить не просте людство а в першу чергу новоспечеш «феодали», яким необxiдно любою цiною поповнювати cвоï мiльярднi статки, вони штучно пщшмають вимоги до навколишнього середовища, а 1м потакають в цьому «недоосвщчеш» i пiдкyпленi академiки та професори, заводячи в оману не лише себе але i все людство. Зараз настав той час коли необхщно зупинитись людству i в першу чергу пщвищити вимоги вщповщальност за живий органiчний св^ до себе, не зробивши такого кроку, ПРИРОДА знищить людство. Все в природi знаходиться в повнш гармони, i займае свое мкце в еколопчнш нiшi Вcеcвiтy [1].
Початковий перюд icторiï порiд - це icторiя мicцевиx порiд, яю слугували основою i виxiдним матерiалом для створення вcix порiд. Перевага вах мicцевиx порiд перед шшими полягае в тiм, що вони найкращим чином приcтоcованi до умов того середовища кнування звiдки вона походить.
Мicцевi породи позитивно вiдрiзняютьcя вiд завозних наступними властивостями: пристосовашстю до конкретного клiматy, кормам, грунту,
73
стшкктю до мкцевих шкщниюв, кращими реактивними властивостями, ушверсальшстю продуктивности рiзноманiттям спадкових задатюв, непорушеною рiвновагою «генотип - середовище».
Генофонд цих порiд е надзвичайним скарбом нашого народу i знищення його е злочином проти народу.
Аборигенш породи та породи релiктовi дiсталися нам в спадок i являються нацiональним скарбом украшського нараду. Аборигеннi тварини високо цiняться в розвинутих крашах свiту як носи генофонду та рщкюних генетичних блоюв, якi забезпечують формування господарсько-корисних ознак, втрачених в сучасних високо штенсивних породах, а саме: висока плодючкть, висока яккть продукци, тривале господарське використання, стшккть до захворювань, здатшсть ефективно використовувати природнi луки, сшожат i т.д. Цi тварини не потребують значних енергетичних затрат при 1х обслуговуваннi i т.д. Породи е основними засобами виробництва тваринницько! продукци.
Досвiд показуе, що схрещування локальних порiд з голштинською дозволяе отримати швидку вiддачу в першому та другому поколiннях за рахунок об'еднання контрастних геномiв. Однак, в наступному при розведенш "в собГ', наступае генетичне розщеплення i настае затухання ефекту гетерозису. Така ситуащя потенцiйно загрозлива тим, що при цьому втрачаеться адаптований до конкретних умов господарювання генофонд порiд. В зв'язку з цим необхщна мобшзащя думки широких верств суспiльства, пращвниюв сiльського господарства, сумiжних галузей аграрно! науки та виробництва на збереження генофонду локальних порщ, створення стшких умов та екологiчно безпечного розвитку тваринництва в рiзних еколого- географiчних зонах Украши.
В нинiшнiй час дуже гостро сто!ть питання збереження генофонду аборигенних порщ сшьськогосподарських тварин. Свггова тенденцiя iндустрiалiзацil сiльського господарства несе в собi дуже багато рiзноманiтних ризикiв, Один з них це скорочення нацюнальних генетичних ресурЫв тваринного та рослинного свiту в т.ч. i сiльськогосподарських тварин. 1нтенсифжащя виробництва, введення широкомасштабно! селекци, урбашзащя великих територiй, економiчнi та пол^ичш революци призвели до знищення генетичного рiзноманiття сiльськогосподарських тварин. За останш 100 рокiв в Укра1ш знищено всi вiтчизнянi породи с/г тварин, домшуючими стали породи Свропейсько! та Американсько! селекци [2,3]. Iнтродукцiя в втизняне тваринництво транснацiональних iндустрiй створюе небезпеку скорочення власних генетичних ресурЫв сiльськогосподарських видiв, створюе залежнiсть вщ iмпорту, а також загрозу глобалiзацil розповсюдження iнфекцiй та прихованих генетичних дефекив. В Gвропi близько 200 порщ с/г тварин знаходиться пщ загрозою знищення, що складае третину вiд загально! вщомо! кiлькостi [4,5]. Створення iндустрiальних ланцюгiв виробництва харчових продукив зменшують ефективнiсть використання природних комплекЫв (ландшафтiв), особливо рiзноманiтних на територи Украши, та гальмують розвитку бюоргашчному сiльському господарству. Звiдси випливае необхiднiсть збереження генофондiв вiтчизняних сшьськогосподарських видiв
74
тварин. Швидке зникнення мкцевих порщ - тенденщя зниження генетичного рiзноманiття, потребуе найшвидшого зупинення, в заявку з цим надзвичайним актуальним завданням повинно бути створювання резервацiй для цiнних порщ домашшх тварин.
В спецiальних програмах всiх розвинутих кра1н та кра1н що розвиваються пропонуеться ретельне вивчення мкцевих порiд та збереження в чистой 1х генофонду. При регюнальних сiльськогосподарських тваринницьких органiзацiях - в Сврош (ЕААР), Латинськiй Америцi (АLPA), Африцi (1ВАР), Ази та Океани (SABRAO) - створенi комiтети по генетичним ресурсам. В програмi FAO (Мiжнародна продовольча органiзацiя) таПКБР (Програма ООН по збереженню генетичних ресурЫв) здiйснюють проект «Збереження генофонду тварин» та створена консультативна група для координаци, непереривного обмшу шформаци, ефективного управлшня та консерваци генетичних ресурЫв. З 1988 року ЕААР сумкно з FAO здiйснюе проект по створенню Всесвiтнього банку даних по генетичним ресурсам тварин (збiр шформаци по генетичнiй мiнливостi) [6,7].
Проблема контролю та управлшня породами сшьськогосподарських тварин набуло мiжнародного значення, оскшьки чiпають багато кра1н свiту, особливо тих котрi володiють великими територiями, рiзними агроекологiчними та економiчними умовами. Проблему збереження генетичних ресурЫв мкцевих порiд тварин свiтова спiльнота ткно пов'язуе з збереженням культурних традицш, бюлопзацп сiльського господарства, продовольчою безпекою, стiйким розвитком сiльського господарства, агроеколаншафив в свiтi та його окремих регюнах, а також якостi життя в цшому.
Необхiдно зазначити, що вперше питання про збереження рщккних та зникаючих мiсцевих порiд с/г тварин тдняв Радянський вчений , генетик О.С. Серебровський. В 1938 рощ. Його ще1 знайшли свое вщображення в державнiй програмi по фундаментальним дослiдженням ООБ АН СРСР «Оптимiзацiя використання та розширення вщтворення бiологiчних ресурЫв», де особливе значення до недавнього часу надавалося створенню та пщтримщ генетичних колекцiй тварин для збереження генетичного фонду та тдвищення ефективност !х використання в практищ. Нинi в Укра1ш не кнуе жодно! надшно1 системи (оргашзацшно1 та бюлопчноГ) збереження генетичних ресурав.
Втрата породного рiзноманiття е втрата ушкального та безцiнного генетичного рiзноманiття, але i звужуванням генетичного потенщалу, принципово обмежуе можливостi селекцшно1 роботи, породотворчого процесу в майбутньому.
В уЫх випадках для збереження генетичного рiзноманiття необхiдний генетичний монiторинг, з метою вивчення структури генофондних об'екив якi потребують збереження та охорони методами сучасно1 генетики [8].
Мета 1 завдання дослщження. Обстеження та дослiдження на сателiтнi ДНК локальних порiд велико1 рогато1 худоби (ВРХ) зроблено з метою вивчення !х бюлопчних характеристик. Створення банку ДНК-бюпрб для вивчення фiлогенетичних зв'язкiв локальних порщ ВРХ яю в спермобанках та колекцшних стадах та заповщниках Укра1ни.
75
Дослщження проведен в лаборатори молекулярное' генетики i цитогенетики тварин Державного Нащонального Ушверситету Всеросiйського 1нституту Тваринництва Росiйськоï сшьськогосподарсько1 Академiï пiд керiвництвом академiка Зiнов'eвоï Н.А та канд. бiол. наук Гладир О.О. (с.Дубровицi, Московська обл.).
Матер1ал i методика досл1джень. Матерiалом для проведения генетичних дослiджень слугували бiопроби (вушний вищип та сперма плщниюв) великоï рогатоï худоби, вдабраш пiд час експедицiй з рiзних географiчних куточкiв Украши. Для порiвняння слугували чистопороднi тварини 18 порщ, проби ДНК зберiгаються в банку ДНК Центру бютехнологи i молекулярное' дiагностики ДНУ ВНД1Т Россшьгоспакадеми.
В якостi молекулярно-генетичних маркерiв були вибраш мжросател^и-коротко - ланцюговi (1-7 п.о.), тандемно розмiщенi дшянки ДНК, якi мають високу стутнь полiморфiзму/9/. Дослiдження проводились по 13 локусам: TGLA126, TGLA122, INRA023, ILST005, ЕТН185, ILST006, ВМ1818, ВМ1824, ВМ2113, ЕТН10, ЕТН225, SPS115, TGLA227. Електрофоретичне роздiлення фрагментiв ДНК шляхом катлярного електрофорезу проводили на приладi MegaBace 500. Для iдентифiкацiï алелей дослщжених локусiв МС використовували програмне забезпечення Genetic Profiler 2.0. Данi про алелi кожноï тварини додавали в електроннш таблицi Microsoft Excel. Отримана матриця генотитв слугувала основою для статистичноï обробки результатiв. Статистичну обробку даних проводили з використанням програмного забезпечення Structure, верая 2.3.1. (2009 р.), GenAlEx, верая 6 (2006 г.) и Phylipe Tree View (2005). Породну належшсть тварин ощнювали за критерieм Q - коеффщента членства кажноï особини в вщповщнш популяцiï (кластерi), використовуючи базовий метод, описаний Pritchard з спiвавторами /10/ (Structure, верЫя 2,0) з модифкащею для дрiбних виборок, запропонований Hubisz з спiвавторами /11/. (Structure, версия 2,0).
Результати дослщжень та ïx обговорення. На основi аналiзу полiморфiзму мiкросателiтних послiдовностей для рiзних порщ ВРХ була побудована (по Nei, 1983) дендрограма генетичноï спорiдненостi (рис. 1) [12].
Аналiз структури генеолопчного дерева (рис. 1) показуе, що формування кластерiв та гiлок носить ч^ко виражений породний характер [12].
Перший кластер представлений старим типом украшського симентала, сiрою украшською, юанською та джерсейською породами. Пояснюеться це ти що симентальська порода в украм створювалася на основi сiроï украïнськоï породи а кiанська порода е родинною з сiрою украшською, а в XVIII - IX сторiччях в Чернiгiвськiй губернiï ару украшську породу схрещували з юанами, тому i виник найкрупнiший тип симентала в Украшг Джерсейська порода приедналася до кластеру сiроï украïнськоï породи, також спiльнiстю походження, так як мають ознаками зебувидностг [13,14,15,16].
Другий кластер об'еднуе чотири породи, таю як лебединська, бура карпатська, сучасний тип украшського симентала та костромська, об'еднуе ïx спшьшсть методiв виведення. Лебединська порода створювалась на основi сiроï украïнськоï худоби, та сименталiзованоï сiроï степовоï худоби, полшшуючою породою були плiдники швiцькоï породи, щ плiдники використовувалися при
76
виведенш костромсько1 породи, а також костромськ1 плщники використовувалися для полшшення лебединсько1 породи, в свою чергу лебединська порода використовувалась для покращення буро1 карпатсько1 породи [17].
0
0 2
0 6
0
1
0. 2. 4. 6.
Г
удТзв-х-эш
SALER
-GRON
UKR-BEL
SW SIM-A
1
PJEM _ ^^
СН-Р LEB
SIM-UKR B-KARP KOSTR
KIAN
SIM-UKR-OL
Рис.1. Схема фшогенетитчного древа великоУ рогатоУ худоби УкраУни .
Третш кластер формують три породи п'емонтська, червоно-рябий голштин та чорно-ряба худоба. Червоно-рябий голштин та чорно-ряба худоба мають один коршь походження, а п'емонтська худоба приеднялася до худоби голландського кореня мабуть через "прилиття" голштинсько1 кров1 для збшьшення молочност у п'емонтськш порода
Четвертий кластер представлений двома породами: бурою швщькою европейською та симентальською австршською. Об'еднання цих порщ в единий кластер пояснюеться спшьшстю географ1чного походження (батьювщина швщько1 та симентальсько1 худоби - Швейцар1я).
П"ятий кластер сформували дв1 породи - бшоголова укра1нська та гроншгенська. 1х спшьшсть пояснюеться тим, що при виведенш бшоголово1 укра1нсько1 породи активну участь приймала гроншгенська худоба [17].
Шостий кластер представлений трьома породами \ е найщкавший. В нього об'едналися салерська худоба, липованська червона остр1вна худоба та худоба Ватус з заповщника «Аскашя - Нова». Поясюеться це процесом колошзаци твдня Укра1ни ( кшець XVIII та початок XIX стор1ччя ) Царскою РоЫею, основна маса селян переселилась на твдень Укра1ни, на той час ш в
2
4
6
8
77
Роси, ш в державах Центрально1 Свропи, звщки пере1хали шоземш колошсти, за винятком Англи \ Голланди, ще не було худоби культурних порщ.
Поява Липовансько1 червоно1 остр1вно1 худоби повязана з поселенням в Дунайсько-Чорноморсью плавш старообрядщв-липован в 17 стор1чч1. Старообрядщ розселялися по диких, вщдалених та непрохщних мюцях з метою зберегтися вщ переслщувань, приводили з собою в необжит мкця \ р1зну домашню худобу. Липовани розпочали розводити власну худобу на дунайських островах.
На островах дельти Кшйського гирла на вшьному випаа отримують також коней, а в Румунськш частиш транскордонного бшатерального резервату "Дельта Дунаю", загальна площа якого сягае 630 тис га, утримують \ свиней [18,19].
Салерска порода зявилась в вулкашчному райош Центрального масиву Франци I вщселекщонувалася в кшщ XIX стор1ччя в тит червоно1 однокольорово1 худоби з комбшованим напрямком продуктивности робочому, молочному I м'ясному. Вважають, що це дуже давня порода червоно1 маст з курчавою шерстю. Походить вона з колишнього вулкашчного району високопрного масиву Овернь, вщр1зняеться довгорослктю та невибагливктю. У Франци салерська худоба в основному розводиться в вулкашчних зонах Канталя, худоба тсля зимування в долиш, переганяеться на л1тш прсью пасовища [20,21].
Процес диференщаци худоби на високопродуктивш породи в Середнш Сврош I в Центральних областях Роси почався у другш половиш Х1Х стор1ччя, коли червона степова порода вже склалась.
Червона степова порода вважаеться породою мкцевою (аборигенна). До кшця 1941 року вона називалась червоною шмецькою, або червоною колошстською породою. Про походження червоно1 степово1 худоби серед дослщниюв едино1 думки не юнуе. Очевидно одне, що мюцев1 групи худоби твдня Укра1ни мали вагомий вплив на формування червоно1 степово1 худоби. А.Браунер (1922) вважае аборигенною для твденного степу ару укра1нську породу. Кр1м основно1 для твденних стетв аро1 укра1нсько1 породи, можливо, як вважае П. Нейфельд (1927) та Г. Луцкер (1939) в Новоросшському кра1 в ногайщв - коч1вник1в була розповсюджена худоба червоно1 маст1, яка близька по сво1м якостям до червоно1 калмицько1 худоби. На Кримському твостров1 I на швдш Новоросшського краю, як вказуе С.Семешко (1868), розводили худобу кримсько - татарсько1 породи, св1тло - червоно1 та рижо1 маст1, на тип якого впливала ара укра1нська худоба.
1снуе думка, що переселенщ з центрально1 Роси привели в швденш степи мюцев1 популяци червоно1 великорусько1 худоби. Переселенщ з кра1н Балканського твострова - болгари, волохи, молдавани, македонщ - привели з собою ару болгарську, а також ару молдавську або волошську худобу. Колошсти з Схвдно1 Пруси (меношти) привели мюцеву данцигську худобу, яку називали остфризляндською; мешканщ Шваби та Швденно1 Бавари - мюцеву червону прську худобу (франковську), з Морави ( чехи ) - моравську худобу (I.
78
Коль ); вихщщ з Селези - селезську худобу [19]. Звщси витжае, що шоземш колошсти могли привести з собою не культурш породи Захщно! Свропи, а лише европейську мюцеву [17].
Худоба Ватусi належить до типу худоби санга, яка розводиться Африканським плем'ям ВатуЫ, звщки i пiшла назва худоби. Худоба Ватус е автентичний представник зебувидно! худоби з дуже великими та товстими рогами, червоно! маст з невеликим горбом. Тварини стшю до жари, утримують !х в саваннах, степах i лiсових заростях, африканськi племена Ватус розводять цю худобу як робочу та для отримання кров^ м'яса, шкiр, кiсток для будiвництва житла в пустелi та частково молока, яке розмшують з свiжеотриманою кров'ю для харчування [20,21]. В бюсферному заповiднику «Аскашя - Нова» розводиться невелике колекцшне стадо худоби ВатуЫ.
Висновки. Проблема стрiмкого знищення аборигенних порiд сiльськогосподарських тварин набула планетарного масштабу, тому збереження генофонду локальних порщ i популяцiй сшьськогосподарських тварин в Укра!ни повинно бути державним завданням стратепчного значення.
Л1тература
1. Гузеев Ю.В. Збереження бiорiзноманiття генетичних ресурсiв в Карпатському регюш / Тези. - Ю.В. Гузеев, 1.В. Гончаренко, Д.Т. Вiнничук //Закарпатська державна сiльськогосподарська дослiдна станцiя НААН. - с. Велика Бакта. - 2014. - с. 115 - 118.
2. Винничук Д.Т. Сохранение генофонда сельскохозяйственных животных / Молочно-мясное скотоводство.//74 выпуск.УРОЖАЙ 1989.с-3-8.
3. Фомичев Ю.П., Марзанов Н.С. Некоторые направления генетических исследований в животноводстве Российской Федерации /Эколого-генетические проблемы животноводства и экологически безопасные технологии производства продуктов питания.// ТЕЗИСЫ ДОКЛАДОВ . Дубровицы,1998.с-79-82.
4.Браунер А.А. Животноводство: История животноводства в степной Украине /Одесса; Всеукраинский госиздат.-1922.-341с.
5.Вепринцев Б.Н., Ротт Н.Н. Проблемы сохранения генофонда /М.: Знание.-1985.- 64 с.
6. Гузеев Ю.В. О необходимости сохранения доместикационного биоразнообразия сельскохозяйственных животных / Ю.В. Гузеев, Н.С. Папакина // «Херсонський державний аграрний ушверситет ». Тавршський науковий вкник.-.№ 83.- Херсон. - 2013.- с. - 165 - 170.
7. Найденова В.О. Збереження бiорiзноманiття порщ - гарания здоров'я наци, продовольчо! безпеки та сталого розвитку тваринництва в Укра!ш / В.О. Найдьонова, Ю.В. Гузеев, В.Н. 1овенко, Д.Т. Вшничук// 1нститут бюлоги тварин. - Науково - техшчний бюлетень. - № 1 - 2.Львiв. -2013. - с. 505 - 510.
8. Жебровский Л.С., Бабуков А.В., Иванов К.М. Генофонд сельскохозяйственных животных и его использование в селекции / Л.:Колос.-1983.- 352 с.
79
9.Tautz D. (1989). Hypervariability of simple sequences as a general source for polymorphic DNA markers / Nucl Acids Res., 1989, 17, 6463-6471.
10. Pritchard J. K., Stephens M., Donnelly P. (2000). Inference of population structure using multilocus genotype data / Genetics, 2000, 155, 945-959.
11. Hubisz, М., Falush, D., Stephens, М., and Pritchard, J. (2009). Inferring weak population structure with the assistance of sample group information / Molecular Ecology Resources, In Press.
12.Nei M., Tajima F., Tateno, Y. (1983). Accuracy of estimated phylogenetic trees from molecular data / J. Mol. Evol., 1983, 19, 153-170.
13. Машуров А.М. Генетические маркеры в селекции животных /-Изд.-«Наука».-М.-1980.-С.-318.
14. Маринчук Г.Е., Годованец Л.В. Состояние генофонда стада серого Украинского скота племзавода «Поливановка» на основе изучения биохимического полиморфоза лактопротеинов /-Каталог животных серой Украинской породы крупного рогатого скота.-Киев.-«Урожай».-1986.-С.-26-28.
15. Гузеев Ю.В. Зебувидный скот - перспективы развития в Украине / Ю.В. Гузеев // «Тваринництво Украши».-.№12.-2012.- с.-17 - 20.
16. Гузеев Ю.В. Симентальська худоба - порода свггового значення / Ю.В. Гузеев, 1.В. Гончаренко, Д.Т. Вшничук //- «Тваринництво Украши». - №7. - 2014. - с. - 25 - 28.
17. Колектив авторiв. Племшна робота з породами велико1 рогато1 худоби / За редакщею проф. М.А.Кравченко. К., 2-ге видання, «Урожай», 1970р., стор. 328.
18. Гузеев Ю.В. Липованська червона острiвна худоба Украши / Ю.В. Гузеев, М.П. Демчук, О.М. Волошкевич, Д.Т. Вшничук // «Тваринництво Укра1ни».-№3.-2013.- с.- 11 - 14.
19. Гузеев Ю.В. Генезис Липовансько1 червоно1 острiвноï худоби / Ю.В. Гузеев, М.П. Демчук, О.М. Волошкевич, Д.Т. Вшничук / Збiрник наукових праць Вшницького нащонального аграрного ушверситету. - Серiя: Сшьськогосподарсью науки. - Випуск 1(71). - Вшниця. - 2013. - с. 56 - 62.
20. Дмитриев Н.Г. Породы скота по странам мира /Ленинград.-Колос.-1978.- 361 с.
21. Руководство по разведению животных. Сост. и ред. Дж. Хеммонд, И.Иоганссон, Ф.Харинг.- Т. 3,- кн.1. -М., «Колос».-1965.-488 с.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Щербатий З.£.
80
