Научная статья на тему 'Науковий доробок академіка В. П. Бурката - методологічна основа збереження генофонду тварин'

Науковий доробок академіка В. П. Бурката - методологічна основа збереження генофонду тварин Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
78
36
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СіЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКі ТВАРИНИ / ЗБЕРЕЖЕННЯ ГЕНОФОНДУ ТВАРИН / KEY WORD: FARM LIVESTOCK / PRESERVATION OF ANIMAL GENEFOND

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Бащенко В.М.

У статті здійснено науково-історичний аналіз внеску доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка УААН В.П. Бурката у розв`язання проблеми збереження генофонду тварин. Показано роль наукової спадщини вченого на сучасному етапі розвитку тваринництва.I

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

n the article the scientifically historical analysis of payment of doctor of agricultural sciences, professor, academician UAAS V.P. Burkat in the decision of problem of maintainance of gene pool of animals was resulted. The role of scientific inheritance of scientist on the modern stage of development of stock-raising was denoted.

Текст научной работы на тему «Науковий доробок академіка В. П. Бурката - методологічна основа збереження генофонду тварин»

КОРМОВИРОБНИЦТВО, ЖИВЛЕННЯ, СЕЛЕКЦ1Я ТА РОЗВЕДЕННЯ ТВАРИН

PRODUCING OF FEEDSTUFFS, NOURISHMENT, SELECTION AND ANIMAL BREEDING

УДК 636.082(091)

Бащенко В.М.1,

директор Черкасиплемсервку, Украгна

НАУКОВИЙ ДОРОБОК АКАДЕМ1КА В.П. БУРКАТА -МЕТОДОЛОГ1ЧНА ОСНОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ ГЕНОФОНДУ ТВАРИН

У статт1 здтснено науково-кторичний анал1з внеску доктора сшьськогосподарських наук, професора, академжа УААН В.П. Бурката у розвязання проблеми збереження генофонду тварин. Показано роль науковог спадщини вченого на сучасному етат розвитку тваринництва.

Ключовi слова: сгльськогосподарськг тварини, збереження генофонду тварин

Вступ. Одшею iз глобальних проблем сучасност е збереження бюлопчного рiзноманiття, у компонент якого штотне мюце посщае тваринництво. Його скорочення погрожуе людству невиправною втратою багатьох як уже освоених, так i потенцшних ресурав, а в перспективi -деградацiею i руйнуванням бюсфери. Особливо драматичнi змiни переживае сектор тваринництва, який ввдграе вирiшальну роль у розвязанш продовольчо! проблеми. Наразi його розвиток супроводжуеться процесами, що призводять до поширення досить обмежено! кiлькостi високопродуктивних спецiалiзованих порiд. Наслщком !х розширеного використання е зменшення поголiв,я аборигенних та локальних порщ, яким притаманнi високi адаптацiйнi та резистентш, вiдтворнi та материнськi характеристики, екстерерно-конституцiональна мiцнiсть, життездатнiсть, пластичшсть, подовжена тривалiсть використання, багатоплiднiсть, невибаглившть до кормiв та добра !х оплата тощо. Вони е ноаями унiкальних генiв i генних комплекЫв, вiдновити якi, навiть за допомогою генно! та кл^инно! шженери, неможливо. З огляду на це, пошуки ефективних шляхiв збереження та ращонального використання порiд сiльськогосподарських тварин набувають все бшьшо! значущостi для св^ового наукового спiвтовариства.

Мета досл1дження - здшснити комплексну оцiнку внеску у розвязання проблеми збереження генофонду тварин доктора сшьськогосподарських наук,

1 Науковий кершник - доктор сшьськогосподарських наук, академш НААН Украгни М.В. Зубець

Бащенко В.М., 2010

3

пpофесоpa, академка УААН В.П. Бypкaтa (1939-2009); обrpyнтyвaти знaчyщiсть цieï частини його нayкового спaдкy як методологiчноï основи пpи pозpобцi сyчaсниx пpогpaм pозвиткy твapинництвa.

Maтерiaл i методи. Автоpом викоpистaно низку спещальнж iстоpичниx (iстоpично-поpiвняльний, пpедметно-xpонологiчний, бiогpaфiчний), загально-нayковиx та джеpелознaвчиx методiв. Дослiдження rpyнтyeться на викоpистaннi ш^око^' джеpельноï бази, основу яко1' склали як опyблiковaнi, так i неопyблiковaнi мaтеpiaли (звiти пpо нayково-дослiднy pоботy тощо).

Результати дослщження. Методологiчнy основу теоpiï збеpеження генофондy твapин складають нayковi pозpобки зapyбiжниx та у^аш^к^ yчениx: C. Дpaгонескy, I. Бодо, Л. С. Жебpовського, Б.М. Вепpинцевa, М.Ф. 1ванова, Ф.Ф. Ейснеpa, М.А. ^авченка, Я.Л. Глембоцького, М.В. Зубця, В.П. Бypкaтa, Ю.Д. Рубана, Б.G. Подоби, Д.Т. Вшничука, В.1. Глазка, А.П. ^угляка, Й.З. Сipaцького, С.В. Уxaновa та iн.

Акaдемiк В.П. Бypкaт, як основну ланку у в^шент пpоблеми збеpеження генофонду твapин, pозглядaв генофондовий банк. Ще в юнщ 80-x pокiв на пpиклaдi оpгaнiзaцiï банку генетичниx pесypсiв пpи 1нститут pозведення i генетики твapин (1РГТ) вiн обrpyнтyвaв виpiшaльне значення центpaлiзовaного накопичення спеpми цiнниx плiдникiв, яйцекл^ин та ембpiонiв зникaючиx поpiд.

Завдяки зусиллям вченого у œpnm 2002 p. банк генетичнж pесypсiв твapин вiднесено до нayковиx обекив, що становлять нaцiонaльне надбання, вiдкpито його фши у piзниx pегiонax ^аши. Hapaзi в банку збеpiгaeться понад 137 тис. високоцiнниx доз спеpми вiд 210 кpaщиx плiдникiв 27 rnpw великоï pогaтоï xyдоби. Одеpжaно й закладено на збеpiгaння близько 3800 доз епiдидимaльниx спеpмaтозоïдiв кнypiв, а також стaтевi клiтини коней, коpопiв та ембpiони великоï pогaтоï xyдоби. KpiM того, для ДНК-тестування зaмоpожено зpaзки кpовi 22 rnp^ великоï pогaтоï xyдоби, 8 rnpw коней i 3 поpiд свиней [5].

Генофондовий банк функщонуе як наукова, теxнологiчнa й оpгaнiзaцiйнa база збеpеження й paцiонaльного викоpистaння генофонду локaльниx, зникaючиx та iснyючиx вiтчизняниx поpiд сiльськогосподapськиx твapин. Для оптимiзaцiï його фyнкцiонyвaння систематично iнвентapизyють i пеpевipяють якiсть генетичного мaтеpiaлy, який одеpжyють з племзaводiв, племpепpодyктоpiв, племптaxоpaдгоспiв та племпiдпpиeмств.

З 2004 p. В.П. Бypкaт здiйснювaв кеpiвництво нayково-теxнiчною пpогpaмою «Збеpеження генофонду сiльськогосподapськиx твapин», зaтвеpдженою Пpезидieю УААН, тодi як очолюваний ним 1РГТ - ïï кооpдинyвaння. На виконання пpогpaми були нацшеш зусилля 11 iнститyтiв, дiяльнiсть якиx безпосеpедньо спpямовyвaлaся на pозв,язaння глобaльноï пpоблеми збеpеження бiоpiзномaнiття ^и одночасному виpiшеннi селекцшно-генетичниx питань щодо ствоpення pезеpвy спaдковоï мiнливостi, дослiдження зaкономipностей генетичниx пpоцесiв, як вiдбyвaються пpи pозведеннi твapин у малочисельнж зaкpитиx попyляцiяx [2].

^ограма збеpеження генофонду твapин rpyнтyeться на pозpобцi методологiï комплексноï оцiнки, paцiонaльного викоpистaння i довготpивaлого

4

збереження ресурав тварин; удосконаленш методiв генетико-популяцшного мошторингу в генофондових стадах i системи регуляцп й оптимiзацп чисельностi генофондових популяцш на основi поеднання бiотехнологiчних i генетико-селекцiйних технологiй крiоконсервування сперми, ембрюшв, ооцитiв, первинних зародкових клiтин i ДНК, спрямованого добору, пiдбору i створення вiртуальних крiоконсервованих генофондових стад.

За шщативи вченого на базi 1РГТ розроблено концепцiю та принципи створення й розмщення об'ектiв генофонду, визначено !х призначення у системi збереження ресурсiв сiльськогосподарських тварин. Розроблено концептуальш принципи експедицiйного обстеження, генетико-селекцшного дослiдження й аналiзу генофондових популяцш сшьськогосподарських тварин усiх видiв. Визначено спектр тесив i методiв генетичного мошторингу в генофондових стадах для ощнки специфiчних особливостей племiнного матерiалу на iндивiдуальному i популяцiйному рiвнях.

Проведено вибiркове експедицiйне обстеження та ощнку генофонду основних локальних та зникаючих порiд велико! рогато! худоби, коней, свиней, овець, птицi, риб, бджш та шовковичного шовкопряда. Створено реестр генофондових об'екпв сiльськогосподарських тварин Укра!ни. Встановлено iмуногенетичний статус генофондових стад бшоголово! укра!нсько!, симентальсько!, аро! укра!нсько!, червоно! степово!, червоно! польсько!, пiнцгау, лебединсько! та буро! карпатсько! порiд велико! рогато! худоби [3].

Визначено оптимальш розмiри депонування i розроблено вимоги (органiзацiйнi та технолопчш) до збереження рiзного генетичного матерiалу (заморожених сперми, ооцитiв, ембрiонiв i ДНК-зразкiв) вiд кожного генофондового обекта основних видiв сiльськогосподарських тварин. Академш В.П. Буркат вважав за необхщне збереження якомога бiльшо! генетично! шформаци про кожну системну категорiю (субпопуляцш) всiх видiв сiльськогосподарських тварин i забезпечення надiйних технологiчних засобiв !х вiдтворення за потреби та створення умов (геобюценоз + праця людей) для подальшо! нормально! репродукцi!. Запевняв, що репрезентувати популяцiю та !! структуру мають (всупереч домiнуючим канонам селекци) не лише плюс-варiанти, а й представники всього варiацiйного спектру [1].

Ученими iнституту для кожного виду сшьськогосподарських тварин визначено спектр генофондових обекив, передбачених для довготривалого зберкання iз вiдповiдною категоризащею. Вперше у свiтовiй практицi розроблено нормативи основних параметрiв генофондових популяцш на основi запропоновано! трьохетапно! процедури визначення ефективно! чисельностi популяцiй, !х маточного поголiв,я, плiдникiв i на останньому етапi -вiдповiдного сшввщношення статей в популяцiях. Запропонованi параметри розглядаються як недоторканий запас живих тварин (певно! колекцi! вiдiбраних натуральних генофондових мiкропопуляцiй), що мае охоронятися законодавством Укра!ни [4].

В.П. Буркат значно! уваги надавав розробцi ефективних методiв збереження племiнних ресурсiв на основi створення генофондових стад. До останнього часу основним призначенням генофондових стад вважали вщтворення генетичного матерiалу, притаманного окремим породам, типам,

5

локальним популящям, а також збереження певно! генетично! мшливоси, рiвня резистентностi i механiзмiв адаптованост тварин. Учений роль генофондових стад також вбачав у виробнищв генофондово! продукци з урахуванням всiх особливостей И використання на рiзних етапах комплексу заходiв щодо регульованого збереження генетично! рiзноманiтностi. При такому пiдходi генофондове стадо доцiльно розглядати з точки зору його ролi у виршенш цiлого ряду взаемоповязаних завдань, основне з яких - оптимiзацiя його чисельносп [5].

При обгрунтуванш та конкретизацп ефективних методiв збереження сшьськогосподарських тварин гостро постало завдання розроблення методологи взаемоди мiж основними объектами генофонду, забезпечення впровадження сучасних бютехнолопчних методiв, пошуку оптимальних способiв одержання гамет i ембрiонiв як носпв певно! генетично! iнформацi!, придатно! для вiдтворення в наступних поколшнях. У звязку з цим Валерiем Петровичем окреслено досить широке коло питань, яю потребують першочергового виршення, зокрема:

1. Концепцiя вiртуального генофондового крiостада.

2. Генофондовi субекти.

3. Нормативи чисельносп генофондово! популяцi! у певному ареалi чи окремих стадах, а також чоловiчих та жшочих гамет, ембрiонiв, соматичних клiтин для збереження у генофондових банках.

4. Число мюць збер^ання живих тварин i крiобанкових колекцiй на випадок екологiчних, епiдемiчних негараздiв чи антрополопчного впливу людини.

5. Методи вiдновлення втраченого (ресинтез) вщ поглинального схрещування до клонування.

6. Електронна пошуково-аналiтична система «Генофонд тваринництва Укра!ни» (можливо й шших кра!н).

7. Нетрадицiйнi методи селекци у релiктових стадах - вщ елементарно! панмiксi! до iндивiдуального генетично контрольованого пiдбору за спещальними методиками i схемами.

8. 1нбридинг-депреая - чому вона не настшьки руйнiвна, як теоретично розрахована.

9. Варiабельнiсть мастi i генетичний статус.

10. Система висококвалiфiкованого обстеження релштових стад, !х iнвентаризацiя.

11. Розроблення i здiйснення програм створення нових популяцiй (вiд прилиття кровi до вщтворювального схрещування) на основi локальних i зникаючих порiд.

12. Використання релжтових порiд у якостi модельного матерiалу в селекцiйних та генетичних експериментах.

13. Державна стандартизацiя генофондового матерiалу, умов його зберiгання i вiдтворення.

14. Законодавча база збереження генофонду, фшансування його з державного бюджету.

15. Державш каталоги субекив збереження генофонду [1].

6

На жаль, за життя Валер1я Петровича Бурката не вдалося виршити yd i3 тднятих ним питань. Тому цю частину його наукового спадку слщ розглядати як методолопчну основу при розробленш перспективних програм збереження в1тчизняних племшних ресурав тварин.

Висновки. 1. Проблема збереження генофонду тварин посщае центральне мюце у науковому доробку академша В.П. Бурката. Найбшьш штотними напрацюваннями вченого е: 1) розроблення концепци та принцитв розмщення об'ект1в генофонду; 2) обгрунтування виршального значення генофондових банюв як основно! ланки вщновлення бюр1зномашття; 3) впровадження оригшальних методичних шдход1в до функцюнування генофондових стад; 4) визначення норматив1в основних параметр1в генофондових популяцш; 5) застосування сучасних бютехнолопчних метод1в та ш.

2.Окреслена ученим програма збереження генофонду тварин, зокрема таю И першочергов1 заходи, як: 1) концепщя в1ртуального генофондового крюстата; 2) створення електронно! пошуково-анал1тично! шформацшно! системи; 3) державна стандартизащя генофондового матер1алу; 4) законодавче забезпечення та ш., не втратила свое! актуальной i може бути використана як методолопчна основа для подальшого рацюнального ведення тваринництва на сучасному етат.

Л1тература

1.Буркат В. П. Post scriptum // Перспективи використання досягнень генетики i бютехнологи у практичнш селекци тварин: матер. творч. дискуси (23 травня 2006 року) / 1РГТ УААН. - К.: Аграрна наука, 2006. - С. 94-99.

2.Буркат В. П. Розведення тварин i збереження !хнього генофонду / В. П. Буркат // Вкник аграрно! науки. - 2006. - №3-4. - С. 100-105.

3.3вгг про науково-дослщну роботу за 2001-2005 роки / УААН. 1РГТ. -Чубинське, 2006.

4.Методолопчш аспекти збереження генофонду сшьськогосподарських тварин : до 75-р1ччя створення Укра!нсько! академи аграрних наук / М. В. Зубець, В. П. Буркат, Ю.Ф. Мельник та ш.; за наук. ред. I. В. Гузева. - К.: Аграрна наука, 2007. - 119 с.

5.Науково-техшчна програма «Збереження генофонду сшьськогосподарських тварин» / В. Буркат, М. £ф1менко, Б. Подоба та ш. // Тваринництво Укра!ни. - 2007. - №2. - С. 6-9.

Summary

In the article the scientifically historical analysis of payment of doctor of agricultural sciences, professor, academician UAAS V.P. Burkat in the decision of problem of maintainance of gene pool of animals was resulted. The role of scientific inheritance of scientist on the modern stage of development of stock-raising was denoted.

Key word: farm livestock, preservation of animal genefond

Стаття надшшла до редакцИ 12.09.2010

7

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.