CC BY
58
УДК 636.2.083.312.3
Гуменний В. Д., д.с.-г.н. 1СГСЗ НААН Укра!ни, Бшоконь А. М., головний зоотехшк дослщного господарства «Поливашвка», Кирил1в Я. I., д.с.-г. н., професор, Шаловило С. Г., д.с.-г.н., професор ©
ГЕНЕТИКО - ПОПУЛЯЦ1ЙН1 ТА ОРГАН13АЦ1ЙН1 П1ДХОДИ ПРИ ЗБЕРЕЖЕНН1АУТОХТОННИХ ЛОКАЛЬНИХ ПОР1Д В УКРА1Н1
В статт1 наведено результаты дослгдженъ гз вивчення стану збереження, використання / значения генофонду худоби автохтонных, локальных пор1д стъсъкогосподарсъкых тварын для людства та методы гх збереження, значения цъого для теорп / практыкы селекцп у вгдповгдностг до вымог СОТ. Прыдыяетъся увага не тмъкы суто селекцтным тдходам, але ы робытъся змога обтрунтуваты необх1дшстъ адаптацИ розведення локальных пор1ду сучасну сыстему господарсъкых вгдносын.
Ключов1 слова, автохтонна порода, генофонд, в1дтворювалъна здатшстъ, тварынныцтво, СОТ (свтова оргашзащя торг1вл1), бюлоггчне розмагття.
Постановка проблеми та стан н вивчення. Сучасний етап розвитку Цившзаци характеризуемся тотальною хибною думкою населения про те, що Людство наче ще мае резерв часу, достатнього для запоб1гання розвитку глобального катастроф1чного ироцесу в екологи. Небезиека под1бно! думки иолягае в тому, що часу для здшснення чергових помилок у нас не залишаеться. Цившзащя поставила завдання щодо оптим1зацп природного середовища, рацюнального природокористування та збереження бюлопчно! р1зномаштност1 домашшх тварин. Це визначило актуальшсть проблеми збереження, рацюнального використання наявного генофонду, а також генетичних ресурав локальних, аборигенних, зникаючих порщ сшьськогосподарських тварин.
Метою дослщжень було вивчення I узагальнення досвщу св1тово! I в1тчизняно! практики, систематизация концептуальних I теоретичних метод1в збереження, обгрунтування необхщност1 I можливосп ефективного використання генофонду автохтонно!, локально! в1тчизняно! с1ро! украшсько! породи велико1 рогато! худоби на основ! запровадження сучасних анал1тичних пщход1в з визначення специфки законом1рностей розвитку породи у процеа генезису та селекцшно-генетичних, ¿муногенетичних, бюлопчних !! особливостей.
Результатн дослщжень. Загальновщомо, що еволющя е процесом поступальним, включаючи виникнення Розуму та утшення його творчого потенщалу - людсько! цившзацп. Ношем розуму, як вщомо, е особисткть, Людина, стутнь адекватное^ ршень яко! визначаеться особистою селективною тр1адою: Духовшсть-Моральшсть-Культура. Кожна ¿з складових названо!
© Гуменний В. Д., Бшоконь А. М., Кирил1в Я. I., Шаловило С. Г., 2013
47
тр1ади покликана виконувати одночасно ще й функцш базового ор1ентиру в систем! цшностних координат людсько! Цившзаци. Саме конструктивна цшсшсть ще! тр1ади, за умов И функционально! спроможност!, перетворюе банального представника бюлопчного виду в Людину, ноЫя найвищого досягнення еволюцшного процесу - Розуму.
Проблема збереження генофонду зникаючих в1тчизняних порщ охоплюе широкий спектр теоретичних i практичних питань. У тваринництв! генетичш ресурси е одним Í3 найдорожчих i у стратепчному вщношенш - найважливших багатств будь-яко! кра!ни [1 - 15]. Необхщшсть подальшого збереження аборигенних порщ обумовлена тим, що локальш породи мають ушкальний комплекс господарсько - корисних ознак, яю можуть використову-ватись у селекцшно - племшнш робот! як 3Í створення нових порщ, породних груп, так i полшшенш юнуючих. Одшею Í3 таких порщ е cipa украшська порода.
До цього часу порода, як нацюнальне надбання Укра!ни, 36epirae непов-торний комплекс законом1рностей еволюц1! пор1д, мае великий запас високо! генетично! ст1йкост1, витривалост1, подовженост1 продуктивного використання, пристосовашсть до умов утримання, високо! плодючост1 з легкими отеленнями, п1двищену актившсть життевих функц1й приплоду, др1бнопл1дн1сть та стшкють до стрес1в та шфекцшних захворювань.
Худоба cipo! укра!нсько1 породи характеризуемся високою життездатн1стю, м1цн1стю конституци, високим bmíctom жиру та бшка у молоц1, добрими смаковими показниками як молока, так i м'яса. Тварини пор1вняно велик! (висота в холщ буга!в - пл1дник1в становить 153 см, а повнов1кових KopiB - 133 см, в крижах - 135 см, ширина грудей - 48 см, глибина грудей - 67 см, обхват грудей - 196 см, коса довжина тулубу - 163 см, ширина в маклаках - 53 см, обхват п'ястку - 19 см. Тварини мають добру обмускулешсть та характерний тип будови тша. Жива маса дорослих буга!в - плщниюв становить 1100 кг, a KopiB - 531 кг, новонароджених телят 26,8 кг. Характерними ознаками тварин ц1е! породи е м1цна щшьна конституц1я, гармон1йна будова т1ла, cipa масть, мщшсть к1стяку i копитного рогу, тривал1сть господарського використання, понад 10 i б1льше лактац1й, невибагливкть до kopmíb. Оптимальним терм1ном отелень нетелей cipo! укра!нсько1 породи е bík до 25 -26 мюящв, що забезпечуе п1двищення власно! продуктивност1 KopiB та якост1 отриманого в1д них приплоду.
В1тчизняна, стародавня, ушкальна cipa укра!нська порода велико! рогато! худоби, як продукт тривало! народно! селекц!!, в Укра!н! до 1900 року за чисельшстю погол!в'я пос!дала перше м!сце i була найб!льш поширеною. li' к!льк!сть становила понад 5,8 млн гол!в, або 75,3 % в!д загального погол!в'я велико! рогато! худоби. У XIX i до половини XX стор!ччя породу розводили на великш територ!! у багатьох господарствах двох природно - кл!матичних зон -лко - степов!й та степовш. Проте, починаючи Í3 першо! половини XX стор!ччя i до нашого часу, чисельн!сть погол!в'я cipo! украшсько! породи катастроф!чно скорочуеться. Hhhí кшьюсть погол!в'я зникаючо! cipo! укра!нсько! породи по bcíx репродукторах Укра!ни нал!чуе понад 1000 гол!в, у тому рахунку б!льше
48
500 KopiB, що ставить И на межу зникнення i потребуе розробки термшових дшчих заход1в, направлених на И збереження.
Одним Í3 базових господарств по збереженню i розведенню cipo! украшсько! породи в держав! е племшний завод дослщного господарства 1нституту сшьського господарства степово! зони Нацюнально! академи аграрних наук Украши «Поливашвка». За результатами проведених дослщжень малочисельно! популяци cipo! укра!нсько1 породи виявлено, що вщтворна здатшсть репродуктивного погол1в'я породи досить висока, i це дозволяе збер1гати особливост1 генофонду тварин породи, добре адаптованих до умов степового perioHy Украши i, як одного Í3 заход1в у збереженш погол1в'я. Встановлено, що при тривалому чистопородному розведенш у невеликому закритому стад1, cipa украшська порода 36epirae ochobhí специф1чш породш особливостк добру пристосовашсть до мюцевих умов, др1бноплщшсть i високу репродуктивну здатшсть. Жива маса телят при народженш по стаду складае 5-6 % вщ живо! маси маточного погол1в'я (28,6 ± 2,1 кг), за мшливктю ознаки 14,5 %.
Коефщент др1бноплщност1 у кор1в-перв1сток та повновжових становить 0,052 - 0,061 i на такому píbhí залишаеться понад останшх 45 pokíb (табл. 1). Показники живо! маси новонароджених телят становлять 28,6 кг, при цьому жива маса бугайщв - 30 - 34 кг, а теличок - 23 - 31 кг. За показниками живо! маси телят при народженш коефщент успадкування живо! маси м1ж матерями та i'x дочками складае 0,66 i мае позитивну кореляцш за живою масою у вщ1 40 дшв - + 0,52. Оцшку вщтворно! здатност1 проанал1зовано за показниками коефщенту вщтворно! здатност1, тривалост1 сервк - перюду, ембрюнального та м1жотельного перюду, вжу першого отелення, шдексу плодючост1, частоти легких i важких отелень за загальноприйнятими методиками. Показник ембрюнального перюду за бугайцями - нащадками склав вщ 284 до 293 дшв. Тривалють тшьносп маточного погол1в'я по стаду в межах ф1зюлопчно! норми i в середньому становить 281,9 ± 2,24 дш У залежност1 вщ стат1 отриманого приплоду, пори року термши тшьност1 у KopiB pÍ3HÍ i тривають вщ 279 дшв (при народженш телиць) до 284 дшв (при народженш бугайщв). Енерпя росту плоду бугайщв за абсолютними показниками становила 113 г, а плоду телиць - 104 г на добу. Середня тривал1сть м1жотельного перюду у маточного погол1в'я становить 337,9 ± 5,63 дшв. Показник знаходиться в межах ф1зюлопчно! норми вщ 331 до 384 дшв, за м1нливктю ознаки 18,2 %. Середня тривалють м1жотельного перюду у маточного погол1в'я становить 337,9 ± 5,63 дшв. Показник знаходиться в межах ф1зюлопчно! норми вщ 331 до 384 дшв, за м1нливктю ознаки 18,2 %. Тривалють сервю - перюду маточного погол1в'я по стаду також знаходиться у межах ф1зюлопчно! норми, вщ 72 до 105 дшв, i в середньому становить 85,9 ± 2,76 дш. М1нливкть ознаки - 21,5 %.
Виявлено позитивний достов1рний зв'язок м1ж живою масою матер1в i нащадюв (бугайщв i телиць) у 12 мкячному bíuí: г = + 0,4 ± 0,13. Мае мюце достов1рний взаемозв'язок м1ж живою масою KopiB - первкток при народженш i
49
новонароджених телят - г = + 0,36 ± 0,17. Популящя племшного заводу аро! украшсько! худоби збер1гае висою показники вщтворювально! здатностг
Таблиця 1
Динамжа живо1 маси молодняку с1ро1 укра'шськоУ породи по роках 1 за _вжом (кг)_
Рж Вж, м1с
при народженш 6 12 18
бугайщ телищ бугайщ телищ бугайщ телищ бугайщ телищ
1930 33 31 168 152 321 260 436 355
1939 31 30 157 156 232 219 335 307
1940 29 28 148 142 225 217 344 322
1957 34 31 176 165 286 260 410 350
1961 30 28 170 150 255 220 389 272
1965 31 28 156 145 244 220 361 308
1975 33 31 184 162 288 274 382 380
1984 31 28 172 164 318 289 491 385
1987 29 27 117 157 307 275 440 382
1990 29 27 156 151 281 272 396 380
2000 28 26 155 150 276 271 392 379
2007 31 28 155 150 279 271 394 376
2008 30 27 154 151 289 274 420 381
2009 28 26 156 162 288 272 418 378
2010 29 27 169 161 284 278 425 380
2011 29 26 166 151 296 273 443 347
2012 28 26 171 148
Заплщнення ремонтного погол1в'я телиць вщбуваеться у вщносно молодому вщ - 17,6 ± 0,51 мюящв, за середньою живою масою 350 - 370 кг та бшьше. Шсля заплщнення вони добре ростуть та нормально розвиваються. Встановлено, що для визначення часу першого заплщнення велике значения мае не вж, а жива маса та загальний розвиток тварин. Виявлено, що вж проявления перших безумовних статевих рефлекав, статевих цикл1в та встановлення !х цикл1чност1 залежить вщ генотипу буга!в - батьюв.
Вихщ телят у стад! плем1нного заводу Ыро! укра!нсько1 породи, за останш роки становив 85 - 96 %. Матер1али останн1х шести роюв подано у таблиц! 2. За 2012 р1к вих1д телят на 100 кор1в по плем1нному заводу становив 96 %.
Таблиця 2
Вихщ телят на 100 кор1в по роках у стад! племшного заводу ароУ __украУнсько! породи (%)_
Показ ник Роки
2007 2008 2009 2010 2011 2012
Вихщ телят, % 92 90 85 95 95 96
Показники вщтворювально! здатност! маточного та ремонтного погол!в'я сучасного стада досить висок!, що св!дчить про можливост! породи збер!гати
50
характеры! для не! господарсько - корисш ознаки та добр1 пристосувальш якост1 (табл. 3).
Таблиця 3
_Вщтворна здатшсть телиць i KopiB cipo'i укра'шсько! породи_
Показники
M ± m 17, 6 ± 0,5 26,9 ± 0,6
Cv %
lim
BiK, Mic: ефективного парування першого отелення
14,8 15,4
16 - 20 25 - 30
Тривалють дшв: тшьносп
cepeic - перюду м1жотельного перюду
281,9 ± 2,2 56,4 ± 2,9 337,9 ± 5,6
14,2 21,5 18,2
278 47
331
284
74
384
КВЗ
0,84
0,80 - 0,86
Жива маса новонароджених телят, кг
26,8 ± 2,1
14,5
23 - 37
Заплвднюватсть теля 1 - го парування, %
68,0
1ндекс заплщнення
1,6
1,4 - 1,7
Анал1з динамжи живо! маси дослщжуваних на тварин показав, що у них в yci BiKOBi перюди проявляеться аналопчна законом1ршсть формування м'ясно! продуктивное^, характерно! для породи.
Людиною у сво!й практичн!й д!яльност! по удосконаленню с!льськогосподарських тварин вже дек!лька в!к!в назад в!дпрацьовано та сформульовано поняття «порода». Воно е базовим у побудов! Teopi! селекци та практики. Визначення породи, не дивлячись на пост!йн! доповнення та удосконалення, зводиться до достатньо великого, створеного працею людини, масиву тварин, як! володшть певними (схожими) фенотипами та загальним генофондом. За останнш час у CBiTi, в зв'язку ¿з глобал!зац!ею економ!чних, сусп!льних, технолопчних та шших вщношень, нам1тилась тенденщя до ун1ф1кац1! пор1д тварин, яю розводяться в кра!нах. В Укра1ш цей процес також мае ускладнення. Порушений контроль за генетичними потоками племшних pecypciB, зменшено к1льк1сть погол1в'я, що привело до втрат ряду цшних у плем1нному в1дношенн1 тварин. Вщносно легкий доступ до селекцшних досягнень ¿нших кра!н дозволив забезпечити ¿нтенсивне перетворення генофонд1в ¿снуючих стад та популяцш. У певному ступеш порушена внутр1шня популяц1йна структура в1тчизняних пор1д. Деяк1 i3 них опинились на меж1 зникнення через свою неспроможшсть до конкуренц11 i3 активно проникаючими на ринок сучасними, так званими комерц1йними породами.
Перетворення порщ - процес пост1йний та безпреривний, який ¿де незалежно в1д постанов уряду чи бажань селекц1онер1в. BiH зд1йснюеться на основ! закон1в популяцшно! генетики, коли у кожне наступне покол1ння тварин передаються не caMi генотипи, a ix дискретн1 частки - алел1, i3 яких i комб1нуються генотипи нового покол1ння, що формуються у генофонд популяц11. Мехашзмами управл1ння е природн1й чи селекцшний в1дб1р, д1ючий через зм1ни частота того чи шшого алеля i тим самим ефективно впливае на перетворення генофонду. Алел1 визначають направлешеть розвитку одн1е! i Tie! ж ознаки. Але, якщо у природних популяц1ях вектор в1дбору направлений у сторону максимально! пристосованост1 до умов середовища через коадаптац1ю,
51
то у культурних породах вектор знаходиться у руках селекцюнера i залежить вщ кон'юнктури сьогодення, що звичайно не вщповщае природному прагненню популяцп сформувати генофонд, який забезпечить «стшю» генотипи. Таким чином, зниження адаптацп наших культурних порщ тварин е розплатою за направлешсть селекцшного вщбору бшьш продуктивних тварин («+» вар1ант) у одну сторону. I чим бшьш продуктивна популящя, тим бшьш знижуеться И пристосовашсть. 3 тим, щоб забезпечити И виробниче функцюнування, необхщна бшьша кшькють витрат i на якомусь еташ виробництво продукцп вщ таких популяцш стае для суспшьства неращональним.
Сказане пщтверджуеться хворобами i синдромами висококультурних порщ велико1 рогато! худоби, як! викликаш генетичним, популяц!йним «вантажем». Так ноаями гена BLAD - Bovine Leukocyte Adhesion Deficiency (aдгeзiя лейкоцшгв велико! рогато! худоби) вже у 1995 рощ у США були 15 % племшних буга!в та 6 % Kopie, у Шмеччиш - до 30 %, в Укра!ш - 3,2 %. Доля !х у гуртах зростае. BLAD е точечного MyTauiero гена, який контролюе синтез глюкопроте!ду В - штегршу, що грае ключову роль у Mirpan;ü нeйтpoфiлiв до осередка запалення. Гомозиготи по цьому гену гинуть у nepmi мicяцi життя. У тварин виражена cxильнicть до ресшраторних захворювань, fliape!, низька резистентшсть, стан, nofliÖHnft на захворювання лейкозом та шше.
Також серед вщомих генетичних захворювань у високопродуктивних порщ худоби необхщно BiflMiTHTH DUMS - дефщит aKTHBHOCTi ypiдiнмoнoфoc-фази та CVM - комплекс aнoмaлiй хребетного стовпа (мaлeнiзaцiя), якi ведуть до гибeлi eMÖpioHiß, aöopTiß та калщтва. Частота цих reHiß достатньо велика, i у деяких пoпyляцiяx досягае у гетерозигот 20 % [14]. BipycHi та npioHHi захворювання домашшх тварин та nTnn;i стали проблемою тваринниюв усього CßiTy у останш дecятиpiччя. Тваринництво ставить вимогу освоения, не дивлячись на декларування енергозбереження, все бiльш дорогих тexнoлoгiй i тварин.
HeoöxiflHO пiдкpecлити, що фaxiвцi попереджали про Ti HeraTHBHi наслщки, якi чекають пoпyляцii за штенсивно! та направлено! у одну сторону селекцп. nepeflyciM це зменшення генетично! мiнливocтi, яке peaлiзyeтьcя через понижения стшкоси до середовища [3 - 6].
Сьогодш питания по збереженню генетично! мiнливocтi у пoпyляцiяx домашшх тварин стало настшьки актуальним, що потребуються HeoöxiflHi pimeHHA на державному та мiждepжaвнoмy piвняx [7, 8].
Продовольчою i ciльcькoгocпoдapcькoю opraHi3au;iero ООН - ФАО (Food and Agricultural Organization - FAO) у 1992 рощ, на Всесв^ньому самт у Pio -де - Жанейро 167 кра!нами, включаючи i Украшу, було niflnncaHO piшeння М^жнародно! Конвенцп по збереженню бioлoгiчнoi pi3HOMaHiTHOCTi, яке 27 листопада 1994 року ратифкувала Верховна Рада Украши. Документом свщчилось признания кра!ною збереження генетично! pi3HOMaHiTHOCTi AOMamHix тварин, що е одним i3 нaйвaжливiшиx завдань, яке сто!ть перед людством на nepmi дecятиpiччя поточного cтopiччя.
52
Нацюнальна доповщь Украши про збереження бюлопчного р1зномашття ставить прюритетним завдання на перюд до 2015 року пщвищення рол1 сшьського господарства у пщтримщ бюр1зномаштност1 та сприяння у справ1 збереження та збшьшення вкладу мкцевих генетичних ресурЫв тварин у виробництво продовольства I сшьськогосподарсько! продукци [8].
Чисто теоретичш проблеми генетичного розма!ття сшьськогосподарських популяцш переходить у розряд признаних св1товим сшвтовариством, як стратепчно важлив1 для збереження нашо! цившзаци.
Глобальна стратепя сталого розвитку I управлшня генетичними ресурсами тварин передбачае серед сво!х цшей 1 завдань стимулювання у застосуванш ефективних метод1в збереження генетичного розма!ття I локальних порщ тварин.
У документах ФАО пщкреслюеться, що у сшьськогосподарськш продукци свпу тваринництво займае вщ 30 до 40 %. До попиту на не! веде зростання чисельност1 населения. Але штенсифжащя систем виробництва супроводжуеться тенденщею до одномаштност1 порщ. У розвинутих крашах використовуються усього декшька високо продуктивних порщ, що замшили адаптоваш I локальш породи. Кра1ни, яю розвиваються, займаються трансформащею традицшних систем розведення на породи що завозяться до кра!н, через що м1сцев1 породи зменшуються I зникають. Вщзначаеться, що у цих крашах виведено мало нових порщ, нав1ть жодно! I у них процес зменшення р1вня забезпеченост1 продовольством найбшьш високий. Вважаеться, що фактори впливу на навколишне середовище у свт залишаться старими та будуть збшьшуватись. Змши кл1мату визвуть нов1 проблеми ¿з адаптащею порщ. Аграри будуть мати потребу у р1зномаштному генофонд! порщ [7]. Вищенаведене пщкреслюе стутнь значущост1 локальних порщ I актуальшсть питань, пов'язаних ¿з методами та оргашзащею роб1т по 1х збереженню.
Украша, пщписавши Конвенцш про бюлопчне розмаггтя визнае важливють проблеми I бере на себе зобов'язання активно приймати участь у збереженш наявних на И територп генетичних ресурЫв. У зв'язку ¿з цим виникають блоки питань. До одного ¿з них входять теоретичш питания, пов'язаш ¿з методами розведення, яю направлен! на збереження генофонд1в. Другий блок передбачае оргашзацш м1роприемств ¿з забезпечення можливост1 юнування локальних порщ I популяцш у реальних економ1чних умовах ринку.
По - перше, у основоположних документах Украши про тваринництво, законах: «Про племшну справу у тваринництвЬ) та «Про загальнодержавну програму селекци у тваринництвЬ) ряду порщ, що розводяться в Укра!ш наданий статус «локальна», тобто вони офщшно визнаш у цш якостг До них вщносять 1 ару украшську породу.
По - друге, проведено первинну швентаризацш локальних порщ. 1нститутом розведення I генетики тварин НААН Украши у 2006 рощ проведене вперше на всш територи Украши експедицшне обстеження стану породного генофонду основних вид1в сшьськогосподарських тварин. Для кожного виду
53
визначений спектр ycix генофондових об'екив, яю передбачеш для довгого i тривалого збер1гання.
По - трете, урядом розроблений та запроваджений до ди мехашзм дотацп на збереження цих порщ. Разом з щм, у питаниях теоретичного обгрунтування метод1в роботи ¿з локальними породами до цього часу зроблено надто мало. Сучасне розумшня будь - яко! популяци розглядае И як складну систему ¿з визначеною супщрядною структурою. 1ерарх!чшсть структурних елемент1в популяци забезпечуе адекватну змшу генофонду ¿з поколшня у поколшня у вщповщь на змши середовища. У культурних популящях, а у локальних особливо, можливо спостер1гати дефщит структурних елеменив, спричинений направлениям селекци у одну сторону. Розведення за лш!ями, що пропонуеться практиками тваринництва, як метод структурування порщ, дуже часто проводиться формально i не забезпечуе необхщно! диференщацп внутршньопопуляцшних (породних) елемент1в.
Вивчення всеб1чно1 характеристики структури популяцш показало, що у р1зних вид1в, незважаючи на в1дм1нност1 у !х екологп, вдаеться згрупувати два як1сних орган1зац1йних р1вня, характерних за генетичними особливостями. 1з одн1е! сторони - це генетично стаб1льн1 популяц1йн1 системи, вщповщш моделям розд1лених популяц1й. 1з шшо! - б1льш елементарн1, дуже м1нлив1 (не стаб1льн1) популяц1йн1 одиниц1, як1 е структурними елементами перших систем [9]. З'ясувалось, що така субпопуляцшна орган1зац1я виступае у якост1 дуже потужного фактору п1дтримки генотипово! стабшьност1 ¿зольовано! популяц1!. Питания про структуру популяци та И оптимальшсть важливе i актуальне для селекци як у зв'язку ¿з збереженням пор1д домашн1х тварин, так i для розкриття i'x генетичного потенщалу через систему схрещувань.
С. Четвериков першим звернув на це увагу. У cboix працях в1н пщкреслював, що за умов под1лення загально! чисельност1 даного виду на ряд ¿зольованих колон1й, то частота виникнення нових генних вар1ац1й у межах усього виду не постраждае. Бшьш того, в1рог1дн1сть виявлення таких генних вар1ацш буде значно вище, якщо число особин у колон1! буде меншою [10].
М. Дуб1н1н та Д. Ромашов експериментально це пщтвердили у розробц1 Teopii' генетико - автоматичних процес1в [11]. Р.Ф1шер та С. Райт у cboix роботах також прийшли до аналог1чних висновюв [12, 13]. Подальший розвиток це направления одержало у дослщженнях О. Малиновського, О. Колмогорова, Г. Холдейна та ¿нших [14 - 16]. О. Серебровським вперше уведено науковий термш «генофонд». BiH п1дняв питания по оргашзацп господарств по збереженню генофонду с1льськогосподарських тварин [17]. Таким чином була створена теоретична та методична база популяцшно! генетики, одним ¿з основних завдань яко! е вивчення генетично! стаб!льност! та змши у популяц!ях.
Але сучасн! умови експлуатац!! домашн!х тварин стають все бшьш жорсткими. 1з одн!е! сторони, завдяки антропогенним д!ям зм!нюеться сама природна складова середовища проживания. 1з друго! - кон'юнктура ринку вимагае б!олог!чно! ун!ф!кац!! популяц!й, як! розводяться, що згубно
54
вщбиваеться на ix структур! та стшкостг Перед тваринниками на сьогодш сто!ть яюсно нове завдання - не тшьки забезпечити поставлений р1вень продуктивное^ тварин, але й зберегти !х, забезпечити життездатшсть у багатьох поколшнях порщ, популяцш та субпопуляцш, яю розводяться. Виршити його можливо тшьки обпираючись на системний пщхщ, за основу якого е розробка теоретично! модел! об'екта управлшня - популяци.
Вони розглядаються як велик! макросистеми, що знаходиться у функцюнальнш едност! Í3 середовищем та е бюлопчним засобом виробництва, тобто об'ективно залучеш у економ1чш вщносини суспшьства. У теори систем приставка «макро - » застосовуеться для визначення складних o6'cktíb вивчення, яю складаються Í3 велико! юлькост! процеЫв, об'еднаних у один макропроцес - наприклад, продуктившсть.
У живих системах численш 6íoxímÍ4hí процеси об'еднуються за взаемод1ею елементарних процеЫв у фенотип особини Í3 послщуючою штегращею И у макросистему бшьш високого, надоргашзмового р1вня -популяцш, яка пщлегла генетичнш оргашзаци елементарних процеав.
Виходячи Í3 вищенаведеного, становиться зрозумшим головне стратепчне направления селекцшно! роботи Í3 локальними породами домашшх тварин в Укра!ш. Перш за все - формування внутршньо! генофондово! реально! генеалопчно! структури, яка складаеться Í3 деюлькох субпопуляцш, дивергентних одна вщ шшо! за генофондом. У залежност! вщ розм1ру локально! породи, щ диференцшоваш структурш одинищ можуть формуватись у р1зних господарствах, якщо таю е, або шляхом жорсткого лшшного розведення, якщо популящя настшьки мала i розводиться у одному чи двох господарствах (наприклад cipa украшська худоба). Але при цьому вщразу виникае проблема шбридингу. Вщ селекцюнера необхщна дуже старанна, ювел1рна робота по ротаци тварин за добором, щоб звести нашвець, або понизити негативш виявлення цього явища.
Виникае звичайно питания, як бути Í3 заплщненням тварин кращими плщникам в1тчизняно! та закордонно! селекцп. Вщповщь проста. Якщо ми говорим про збереження локальних порщ, то не може бути i мови про використання генофонду шших порщ, шакше здшсниться вже схрещування, яке вир1шуе ÍHmi задача Необхщно зрозум1ти i дуже серйозно вщнестись до того, що ¿мпорт плщниюв руйнуе структури, що склались у порода Шсля такого схрещування потр1бно деюлька поколшь напружено! селекц!йно! роботи, щоб сформувати ст!йку популяц!ю. А у зв'язку Í3 спонтанними явищами трансм!сивно! енцефалопати (сказ) велико! рогато! худоби, вщноситись до ¿мпорту худоби та продукпв !! переробки потр!бно обережно.
За тако! постановки центр селекц!йно - племшно! роботи вертаеться у господарство, безпосередньо до зоотехн!ка - селекцюнера, який за останн! десятир!ччя Í3 людини, що в!дпов!дае за перетворення стада, практично обернувся у статиста, який забезпечуе c6ip шформаци для шших потреб. За ц! роки тшли ц!л! покол!ння талановитих фах!вщв, а у зв'язку що потреби немае, hobí покол!ння спец!ал!ст!в не виховаш.
55
На нашу думку, сьогодш племшним заводам необхщно повернути первкне завдання по формуванню гурт1в виключно за рахунок сво!х тварин, заборонивши 1м використовувати придбання «чужерщного» генетичного матер1алу. Статус племшного заводу забезпечуеться необхщним р1внем продуктивное^, а внутршньо популяцшна мшлившть дозволяе вдабрати високопродуктивних маток i плщнимв для вщтворення. Ця робота датуеться державою i тому е yci можливост! створювати у племшних заводах власш заводсью (еколопчш) внутршньопорщш типи порщ i вимагати вщ них виконання ще! роботи. Такий пщхщ спшьно Í3 закршленням за заводами конкретних репродуктор1в забезпечить формування структури породи i повернення !м було! ст1йкост1.
Ще у 70 - i роки минулого стор1ччя Всесоюзний НД1 розведення i генетики сшьськогосподарських тварин розробив i рекомендував декшька оргашзацшних форм збереження генофонду локальних порщ i малочисельних груп худоби, яю не втратили свою актуальшсть i у наш час (табл.. 2).
Зрозумшо, що шяка структура сама по co6i не забезпечить комерцшну приваблив1сть локальних низькопродуктивних пор1д. Тому зусилля наукових заклад1в НААН Укра!ни можуть бути направлен! на вивчення генетичних, 6íoxímÍ4hhx та яккних показник1в продукцй' цих тварин. Стае необхщним застосування сучасних метод1в б1оф1зики, 6íoxímíi, маркерно! 6íoxímÍ4hoi та популяцшно! генетики для контролю селекцшних процес1в при використанн1 у породотворному процес1 м1сцевих аборигенних пор!д. Бажано не просто показати, наприклад, що cipa украшська порода ст1йка до туберкульозу, лейкозу та мае смачне молоко i м'ясо, але й те , що ст1йк1сть забезпечуеться наявшстю у генофонд! конкретних алелей великого комплексу ген!в ricTOcyMÍCHOCTÍi i концентрация !х знаходиться на такому píbhí, що забезпечуе 100 % стшюсть до названих захворювань генотишв. Б!лков! продукти тваринництва ц!нуються за !х б!олог!чну повноц!нн!сть, особливо незамшних ам!нокислот у pauioHi харчування людини. Ц!нн!шим компонентом молока KopiB е проте!н та його основна частина - казеш. А частота, з якою зустр!чаеться високоц!нний генотип ВВ гена казе!ну складае б!ля 2/3 стада i робить молоко ще! породи дуже привабливим для сироваршня та д!етичного харчування. Таким чином, необхщно yci позитивш якocтi локальних nopifl, !х reheth4hí та 6íoxímÍ4hí особливост!, ступ!нь еколог!чно! чистоти та корисшсть продукт!в, як! в!д них одержують, описувати i обов'язково виразити к!льк!сно. Т!льки за тако! основи можливо розвинути niap - компанш по приданию !м комерц!йно! привабливостг
Саме у цьому напрямку необхщш фундаментальн! досл!дження, як! чекае тваринництво в!д науки. У прикладних НДР могли б розроблятись технолог!! доведения локальних порщ i продукцй' вщ них до товару, проводити кон'юнктурш та маркетингов! досл!дження по пошуку та створенню для них ринкових н!ш. Якщо говорити по проблем! генетично! диференц!ац!! пор!д та !х структур, необх!дно розробити об'ективн! !х критер!!, опираючись на генетичн! маркери.
56
Таблиця 4.
Оргамзацшм форми збереження генофонду сшьськогосподарських тварин
Назва Призначення М1сце Умови
Заказник для породи Збереження селекцшного ядра порщ та 1х вдосконалення методами внутршньопородн о! селекцп Територ1я району чи група господарств у м1сщ головного розпов-сюдження породи Чистопорщне розведення. Заборона на перетворювальне схрещування та зам1ну породи, яка збержаеться, на !ншу
Генофон- дове сховище сперми юнуючих порад Довготривале збереження сперми плвднишв уах порщ УНД1 тваринництва та племоб'еднаннях Спещал1зоваш примщення, першокласне крюгенне обладнання, обгрунтування структури запасу сперми кожно! породи, основних лшш, кращих плщнишв. Державш асигнування.
Релжтова ферма чи ферма -заказник Генетичний резерв На баз1 гурпв зникаючих аборигенних порщ {популяцш Внутршньопородне розведення !з аутбредним типом пщбору. Державна дотащя.
Генофон- дово -племшне господар-ствво Вирошування щнних плщнишв для племшних завод1в На баз1 ел1тних стад племшних завод1в Чистопорщне розведення за лшями !з застосуванням ращональних форм шбридингу.
Колекщона-рш для сшьсько-господарсь-ко! птищ Генетичний резерв УНД1 та дослщних станщях Колекщя у склад! 10 - 15 гурпв кожно! породи !з погол1в'ям по 250 - 300 курей та 80 - 100 твнш. Розведення - вшьне парування.
Ферма резервного генофонду Генетичний резерв, що систематично використовуеть ся у селекцп сшьськогоспо-дарсько! птищ У племшних заводах та НД1 Склад вщ 1 до 3 1 бшьше щнних мюцевих порщ !з мшмальним погол1в'ям по кожнш пород! - 300 - 200 гол1в.
Породи повинш мати розроблеш генетичш паспорти порщ, а також \ лшш. Виявлення ушкальних генотитв за допомогою генетично! паспортизаци, включения 1х у селекцшну систему вщбору та добору дали змогу у останш роки ирииинити втрати деяких иородосиециф1чних алелей \ стабшзувати генофонд замкнутого стада Ыро! укра!нсько! породи по пщконтрольних системах. Оцшка генетично! ситуаци стада с!ро! укра!нсько! породи (дослщного господарства «Поливашвка») вказуе, що на сучасному етап! головним завданням роботи ¿з породою вважаеться збереження !! чистоти, п!дтримання високого р!вня генетично! р!зноман!тност! ! проведения контрольованих схрещувань зг!дно плану селекц!йно - племшно! роботи. Збереженню генофонду породи сприяе також! створення доч!ршх генофондових стад у п!дсобному господарств! Киево - Печерсько! Лаври, Кшвсько!, агроформуваннях Донецько! областях.
57
Звичайно, коло питань, пов'язаних Í3 проблемою, яка розглядаеться, не обмежуеться тим матер1алом, про що розповши. Автори загострили увагу на тих питаниях, яю для них бшьш близькг Висновки:
1. Проблема збереження генофонду автохтонних локальних порщ в Укра1ш охоплюе широкий спектр теоретичних i практичних питань. У тваринництв1 генетичш ресурси е одним Í3 найдорожчих i у стратепчному вщношенш - найважливших багатств будь - яко! краши.
2. Cipa украшська порода характеризуеться високою життездатшстю, мщшстю конституцп, високим bmíctom жиру та бшка у молощ, добрими смаковими показниками як молока, так i м'яса. Тварини породи пор1вняно велию (висота в холщ буга!в - плщниюв становить 153 см, а повновжових кор1в - 133 см, в крижах 135 см, ширина грудей 48 см, глибина грудей 67 см, обхват грудей 196 см, коса довжина тулубу 163 см, ширина в маклаках 53 см, обхват п'ястку 19 см. Тварини добре обмускулеш з характерним типом будови тша. Жива маса дорослих буга!в - плщниюв становить 1100 кг, а кор1в - 531 кг, новонароджених телят 27 кг.
3. Ставиться завдання не тшьки обмежуватись описом генетичних pecypciB, а також найти можливкть управлшня ними, позначити проблеми та прюритети. Це надасть можлив1сть передбачити майбутн1 нужди, потреби, тенденц11, а також необхщшсть поширення можливостей краши в1дносно bcíx аспект1в управл1ння генетичними ресурсами тварин.
4. Проблема збереження генетично! р1зноман1тност1 домашн1х тварин передбачае вир1шення ряду методолог1чних, орган1зац1йних, фшансових, наукових, виробничих, кадрових та шших питань. Необх1дне наукове обгрунтування та визначення критер1!в оц1нки господарсько-б1олог1чних особливостей пор1д, а також розроблення i вщпрацювання орган1зац1йно-технолог1чних схем по збереженню in situ та ex situ, рацюнальному використанню, удосконаленню наявного генофонду «культурно!» 6iopÍ3HOMaHÍTHOCTÍ, а також генетичних pecypciB локальних, аборигенних, зникаючих nopifl с!льськогосподарських тварин.
Л1тература
1. Шмальгаузен И.И. Факторы эволюции. Теория стабилизирующего отбора. / И.И. Шмальгаузен. - Москва: Наука, 1969. - С. 451.
2. Эйснер Ф.Ф. Использование и совершенствование серого украинского скота / Ф.Ф. Эйснер // Каталог животных серой украинской породы крупного рогатого скота. - К.: Урожай, 1986. - С. 3 - 5.
3. Алтухов Ю.П. Генетические процессы в популяциях. - М.: ИКЦ «Академкнига», 2003. - 431 с.
4. Венжик С. Сохранение генетических фондов // Актуальные вопросы прикладной генетики в животноводстве. - М.: Колос, 1982. - С. 59 - 70.
5. Яковлев А., Терлицкий В., Митрофанов О., Дементьева Н. Определение носителей генетических дефектов среди быков - производителей // Молочное и мясное скотоводство. - 2004. - № 6 - С. 31 - 32.
58
6. ФАО. Учебный пакет. Поддержка развития доклада страны при подготовке первого доклада по состоянию мировых генетических ресурсов животных. 2001.-218 с.
7. Мельник Ю.Ф., Буркат В.П., Гузев И.В. Селекционный процесс и состояние генетических ресурсов животноводства в Украине - К.: Аграрная наука, 2002. - 68 с.
8. Зубець М.В., Буркат В.П., Мельничук Д.О., Костенко O.I., Мельник Ю.Ф. та ¿н. Доповщь про стан генетичних pecypciB тваринництва Украши. - К., 2003. - 72 с.
9. Алтухов Ю.П., Рычков Ю.Г. Популяционные системы и их структурные элементы. Генетическая стабильность и изменчивость // Журн. общ. биологии. - 1970. - Вып. 31, № 5. - С. 507 - 526.
10. Четвериков С.С. О некоторых моментах эволюционного процеса с точки зрения современной генетики // Журн. эксперим. биологии. - 1926. - Т. 2, вып. 1. - С. 3 - 54.
11. Дубинин Н.П., Ромашов Д.Д. Генетическое строение вида и его эволюция. I. Генетико - автоматические процессы и проблема экогенотипов // Биол. журн. - 1932. - Т.1, вып. 5 - 6. - С. 52 - 95.
12. Fisher R.F. The genetic theory of natural selekction // Oxford Clar. Press 1930. - 2 nd ed. - N.Y. - Dover, 1958. - 368 p.
13. Wright S. Evolution in Mendelian populations. - Genetiks. - 1931. - Vol. 16. - P. 97 - 159.
14. Малиновский A.A. Роль генетических и фенотипических явлений в эволюции вида. I. Плейотропия // Язв. АН СССР. Отд. биол. - № 4. - 1939. - С. 575 - 614.
15. Колмогоров А. Уклонение от формул Харди при частичной изоляции //ДПАН. - 1935. - Т. 3 (8), № 3 (63). - С. 129 - 132.
16. Holdane J.B.S. The effect of variations of fitness // Amer. Nat. - 1937. -vol. 71. - P. 337 - 339.
17. Серебровский А.С. Селекция животных и растений. М., Колос -1969. - С. 31 - 119.
Summary
Gumennyi V. D., Belokon A. M., Kyryliv Y. I., Shalovylo S. G.
GENETICS-POPULATION AND ORGANIZATIONAL APPROACHES WHILE MAINTAINING AUTOCHTHONOUS LOCAL BREEDS IN
UKRAINE
The paper presents the results of studies on the state of conservation, the use and value of livestock gene pool of indigenous, local breeds of farm animals to humans and methods for their conservation significance of this for the theory and practice of selection in accordance with WTO requirements. Attention is paid not only pure breeding approaches, but also is an opportunity to justify the need to adapt local breeding species in the present system of economic relations.
Keywords: autochthonous species, genes, reproductive capacity, livestock, WTO (World Trade Organization), biodiversity.
Рецензент - д. с.-г. н., професор Федорович I.
59
