CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 23 (62). № 2. 2010 г. С. 75-81.
ГРАЖДАНСКОЕ ПРАВО И ПРОЦЕСС. ХОЗЯЙСТВЕННОЕ ПРАВО
УДК 339.727.24:347
ПРОБЛЕМА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕЖИМУ 1НОЗЕМНОГО 1НВЕСТУВАННЯ
Белова О. I.
Кримський економ1чний шститут КНЕУ ¡м. В. Гетьмана, Симферополь, Украта
У статп дослщжуються проблеми правового регулювання режиму шоземних швестицш. Розгля-даеться доцшьшсть визначення некого порядку лега^зацп i проведення реестрацй iноземних швестицш, розкриваються недолжи та сильнi сторони законодавства Украши у сферi iноземного швестуван-ня.
Ключов1 слова: режим шоземного швестування, суб'ект зовшшньоекономiчноi дiяльностi, реест-ращя швестицш, легалiзацiя, мiжнароднi договори.
Теоретична база законодавчого характеру, що регулюе режим шоземного швестування мае довол1 сформовану систему державних регулятор1в яю дають впевне-шсть для шоземного швестора, мати можливють прибутку по результатам каштало-вкладень [1; 2; 3]. Та як показуе практичне застосування, то дана структура мае не-досконалий характер, що виражаеться в нестабшьносп законодавства, що регулюе швестування як такого, бо в шшому випадку чгткють { яснють закону стае гарантом для швестора, та певною м1рою страхуе останнього вщ можливих негативних про-яв1в тшьово! економши.
Метою роботи е проведення детального анал1зу системи законодавчого регулювання режиму шоземних швестицш, визначення ч1ткого порядку легатзацп 1 проведення реестрацй шоземних швестицш, та визначення можливих негативних наслщюв для шоземного швестора та для тдприемств Украши в як проводяться шоземне швестування, шляхи 1х подолання та розкриття недолтв та сильних сто-рш законодавства нашо! держав^ що стосуеться шоземного швестування.
До шоземних швестор1в в Укра1ш, застосовуеться нацюнальний правовий режим, що е в принциш найоптимальшшим вар1антом. Але таке можливе у раз1 досяг-нення крашою певного р1вня розвитку продуктивних сил. I, навпаки, з метою досяг-нення такого р1вня, залучення передових технологш й кошт1в для 1х впровадження на певному еташ доцшьно шоземним швестищям надати пшьговий режим. Проте допуск 1х у нацюнальну економшу може мати { несприятлив1 наслщки. У м1жнарод-нш практищ юнують прецеденти, коли ТНК, як е економ1чно потужшшими, шж в1тчизняш швестори, здшснювали значш швестицп, що негативно впливали на по-л1тичний або економ1чний розвиток.
Законодавство Украши про шоземш швестицп комбшуе принцип свободи швестування з можливим одержанням дозволу. Такий висновок базуеться на тому, що здшснення певних вид1в шоземних швестицш може бути обмежене вщповщно до
порядку, встановленого законодавством Укра1ни. Зокрема, про це свщчать таю по-ложення Господарського кодексу Украши: шоземш швестори мають право здшс-нювати всi види швестицш, передбаченi законодавством, i у формах, вказаних Гос-подарським кодексом; заборона або обмеження будь-яких видiв i форм iноземних iнвестицiй можуть визначатися виключно законом [4].
У державних програмах залучення iноземних iнвестицiй у прюритетш галузi економiки i сощальну сферу може бути передбачено встановлення додаткових пшьг для суб'eктiв господарювання, якi дiють у цих сферах. Водночас законом можуть визначатися галузi господарювання та/або територи, в яких визначаеться загальний обсяг участi шоземного iнвестора, а також територи, на яких дiяльнiсть пiдприемств з шоземними iнвестицiями обмежуеться або забороняеться вщповщно до вимог збе-реження нащонально! безпеки. Правовий статус i порядок дiяльностi пiдприемств з iноземними швестищями визначаються цим кодексом, Законом «Про режим шоземного швестування в Укра!ш» та iншими законодавчими актами. 1ноземш тдпри-емства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, як мають стратеп-чне значення для безпеки держави. Вимоги i порядок утворення, а також оргашзаци та дiяльностi iноземних пiдприемств визначаються цим кодексом, Законом про режим шоземного швестування та шшими законами.
Ст. 7 Закону «Про режим шоземного швестування» визначае нащональний режим швестицшно! та шшо! господарсько! дiяльностi для iноземних iнвесторiв, за винятками, передбаченими законодавством та мiжнародними договорами Укра!ни [2]. Все це створюе основу для прийняття законодавчих актiв, якi встановлювати-муть винятки з принципу свободи шоземного швестування. Так, Законом «Про вне-сення змiн i доповнень до Закону Украши «Про телебачення i радiомовлення» вiд 2 червня 1995 р. в Укра!ш забороняеться створення телерадюоргашзацш iноземними юридичними i фiзичними особами та особами без громадянства, а також створення та дiяльнiсть телерадiоорганiзацiй, у статутному фондi яких понад 30% iноземних iнвестицiй. 1ноземне iнвестування телерадiоорганiзацiй Укра!ни здiйснюеться тд контролем та за згодою Нащонально! ради Украши з питань телебачення i радюмо-влення (ст. 13 Закону).
Вщповщно до ч. 3 ст. 2 Закону «Про страхування» загальна частка iноземних юридичних ошб та iноземних громадян у статутному фондi страховика не може пе-ревищувати 49%, крiм випадку, коли допускаеться залучення до учасникiв страховика шоземних громадян за умови здшснення ними всiх розрахункiв щодо зобов'язань та боргiв страховиюв, термiн сплати яких минув [5]. При цьому частка шоземних учасниюв у статутному фонд може бути встановлена на рiвнi не бшьше 50% статутного фонду, крiм страховиюв, котрi отримали лiцензiю на право страхування життя, для яких частка шоземних учасниюв не може перевищувати 49% зага-льного розмiру статутного фонду (ст. 43 Закону). 1ноземш iнвестори практично не обмежеш у формах та об'ектах швестування. 1нвестици можуть здiйснюватися у формах учасп в пiдприемствах (!х створення), придбання частки уже дiючих тд-приемств, створення фiлiй або шших вiдокремлених пiдроздiлiв iноземних юридичних ошб, придбання нерухомого чи рухомого майна, щнних паперiв, придбання прав на користування землею та використання природних ресурсiв на територil
Украши, придбання шших майнових прав, здшснення господарсько! дiяльностi на основi угод про розподiл продукци, в шших формах, як не заборонеш законами Украши [6-9].
Як зазначено у ст. 4 Закону «Про режим шоземного швестування», iноземнi ш-вестицп можуть вкладатися в будь-яю об'екти, iнвестування в якi не заборонено законами Украши. Згаданий Закон не мютить тлумачення поняття об'екпв iноземного iнвестування, водночас, не дозволяе швестувати в об' екти, швестування в яю заборонено законом.
Вщповщно до ст. 4 Закону «Про швестицшну дiяльнiсть», який мае застосову-ватись як загальний закон, що регулюе порядок здiйснення швестицшно! дiяльностi, об'ектами швестицшно! дiяльностi може бути будь-яке майно, зокрема, основш фо-нди i обiговi кошти в ушх галузях та сферах народного господарства, щнш папери, цiльовi грошовi вклади, науково-технiчна продукцiя, iнтелектуальнi щнносп, iншi об'екти власностi, а також майновi права. Забороняеться iнвестування в об'екти, створення i використання яких не вiдповiдае вимогам санiтарно-гiгiенiчних, радiа-цiйних, екологiчних, архiтектурних та шших норм, встановлених законодавством Украши, а також порушуе права та штереси громадян, юридичних осiб i держави, що охороняються законом [6]. Вказана норма сконструйована не досить вдало, по-заяк вона не дае можливост ч^ко i однозначно визначити, що ж саме е об'ектом швестування: це те майно i майновi права, яю iноземний швестор отримуе в обмiн на свою швестищю, чи це тi об'екти, яю е, так би мовити, рецитентами шоземно! швестици. З'ясування цього питання може набути актуальност у тому випадку, якщо постане проблема швестування в об' екти, швестування в яю заборонено законом.
Дуже важливим е таке питання як ощнка швестицш. 1ноземш швестици та ш-вестицп укра!нських партнерiв, у тому числi внески до статутного фонду тдпри-емств, оцшюються в конвертованiй валютi та у валюп Укра!ни за домовленiстю сторш на пiдставi цiн мiжнародних ринюв або ринку Укра!ни. Перерахування швес-тицiйних сум в iноземнiй валюп у валюту Укра!ни здiйснюеться за офщшним курсом валюти Украши, визначеним Нацюнальним банком Укра!ни. За решвестицш прибутку Укра!ни, доходу та шших кош^в, одержаних у валюп Укра!ни внаслiдок здiйснення iноземних швестицш, перерахування швестицшних сум вiдбуваеться за офщшним курсом валюти Украши, визначеним Нацюнальним банком Украши на дату фактичного здшснення решвестицп. Певш проблеми юнують при оцшщ iнозе-мних iнвестицiй у виглядi прав штелектуально! власностi. Однiею з проблем спшь-но! пiдприемницькоl дiяльностi та шоземного швестування загалом е оцiнка шозем-них iнвестицiй. Щоправда, Кабiнет Мшс^в Укра!ни Постановою вiд 20 липня 1996 р. затвердив «Положення про порядок залучення експертiв до ощнки майна, що перебувае у загальнодержавнш власностi, пiд час створення шдприемств з iно-земними iнвестицiями». Але зазначений акт регулюе лише порядок та умови залучення експер^в до ощнки майна, що перебувае в державнш власносп, тд час створення шдприемств з шоземними швестищями з метою впорядкування мехашзму визначення вартостi внескiв укра!нського засновника до статутних фондiв таких ш-дприемств.
Особливе питання - про визнання шоземних документа у зв'язку з шоземним швестуванням. Перший спошб визнання - легал1защя документа. Вщповщно до законодавства Укра!ни легатзащя шоземних документа здшснюеться консульсь-кими установами Укра!ни закордоном, чи Мшютерством 1ноземних справ Укра!ни, шляхом шдтвердження справжносп шдпис1в та печаток на шоземному документ^ про що на документ робиться вщповщна пом1тка. 1нша основа для визнання документу - м1жнародний догов1р [10; 11]. Укра!на е учасником ( у тому числ1, в порядку правонаступництва по вщношенню до колишнього СРСР) багатьох двостороншх договор1в про надання правово! допомоги, враховуючи взаемне визнання документа, наприклад з колишшми кра!нами сощалютично! сшвдружносп. Нарешт1, Укра!-на е учасницею Гаагсько! конвенцп 1961 р., скасовуе вимоги легатзацп шоземних офщшних документа (Закон Укра!ни вщ 10.01.2002 р.). Зпдно Конвенци, уповно-важеш органи держав-учасниць проставляють на документ спещальну вщм1тку -апостиль, яка визнаеться у вс1х державах-учасницях.
Наслщком залучення швестицш в економшу будь-яко! держави е створення но-вих виробничих потужностей, зростання кшькосп робочих мюць, штенсифшащя виробництва, що, врештьрешт, зазвичай збшьшуе надходження до бюджету держави у вигляд1 податюв. З погляду юридично! техшки вщстежити пряму залежнють м1ж прибутком (доходом) держави { здшсненням швестици не виявляеться можли-вим. Тому не можна стверджувати, що шоземний швестор мае надати докази того, що його швестищя обов'язково мае принести прибуток резидентам Укра!ни чи дер-жав1 загалом.
З шшого боку, держава стимулюе швестора здшснювати довгостроков1 кашта-ловкладення саме в т обекти промисловосп, сшьського господарства, транспорту тощо, функцюнування яких приноситиме прибуток або матиме сощальне значення. Тому, скаж1мо, вкладення нерезидентом кошта у придбання квартири або автомо-б1ля для власних потреб не може бути визнане шоземною швестищею. Натомють розмщення депозиту в укра!нському банку слщ вважати шоземною швестищею нав1ть у тому випадку, якщо банк не отримае прибутку вщ розмщення вкладених кошта.
Суперечки м1ж шоземними швесторами { державою з питань державного регу-лювання шоземних швестицш тдлягають розгляду у судах Укра!ни, якщо шше не передбачене м1жнародними договорами про захист шоземних швестицш. Вс шш1 суперечки тдлягають розгляду в судах та господарських судах Укра!ни, а за угодою сторш - третейських судах, у тому раз1 1 закордоном. 1нвестицшний ктмат не мож-ливий без наявност гарантш д1яльност1 швестора чи захисту його прав у раз1 !х по-рушення [12].
Особливють правового положення шоземного швестора проявляеться в особ-ливост охорони та захисту його прав та законних штерешв як юридичних гарантш досягнення цшей швестицшно! д1яльност1. Одним з найважливших фактор1в, як стимулюють приплив шоземних швестицш в Укра!ну е не тшьки наявшсть ефекти-вного, стабшьного законодавства про шоземш швестици та зовшшньо економ1чну д1яльшсть, але 1 можливють своечасно безперешкодно захистити права швестора. Тому в спещальному внутршньому законодавств1 закршленш основш принципи та
шдходи стосовно надання гарантш захисту шоземним iнвесторам. Такi гаранти пе-редбачаються i мiжнародними угодами про сприяння та захист iнвестицiй [14]. Так Угодою держав-учасниць сшвдружносп незалежних держав про спiвпрацю в галузi швестицшно! дiяльностi вiд 24.12.1993 р. передбачеш спецiальнi гаранти швесто-рам. В Укра!ш гарантуеться захист швестицш незалежно вiд форм власностi. 1нвес-торам, у тому числi шоземним забезпечуеться рiвноправний режим, який виключае можливють застосування до них заходiв дискримiнацiйного характеру, котрi могли б заважати керуванню швестищями, !х використанню та лшвщаци, а також перед-бачають умови та порядок вивозу вкладених цiнностей та результатiв швестицш. Норми про гаранти та забезпечення прав та законних штерешв шоземних iнвесторiв складають основу законодавства про шоземш швестици.
Згiдно з Законом Укра!ни «Про зовнiшньо економiчну дiяльнiсть» на територи Укра!ни вводяться правовi режими для iноземних суб'ектiв господарсько! дiяльнос-тi та з'ясовуеться !х змiст [15].
Таким чином, на сьогоднi в Укра!ш розроблено законодавство про шоземш ш-вестицп, до якого входять понад 100 рiзних нормативно-правових актiв, законiв, постанов, указiв, положень, iнструкцiй та iнших. Серед них важливе мюце посiдае Закон Украши «Про режим шоземного швестування». У ньому е позитивнi момен-ти, пов'язанi з особливостями режиму шоземного швестування, чггким визначенням видiв iноземних iнвестицiй i форм !х здiйснення, а також системи державних гаран-тiй захисту iноземного кашталу. Для iноземних iнвесторiв на територи Укра!ни встановлюеться нацiональний режим швестицшно! дiяльностi. Зазначаеться, що для швестицшних проектiв iз залученими iноземними швестищями, яю реалiзуються вiдповiдно до державних програм розвитку прюритетних галузей економши, соцiа-льно! сфери та територш, може встановлюватися пiльговий режим швестицшно! та шшо! господарсько! дiяльностi.
Недолгом Закону Укра!ни «Про режим шоземного швестування» е перехре-щення двох названих пiдходiв до формування правово! бази. Бiльшiсть статей цього Закону мютять формулювання «згiдно з чинним законодавством» без конкретних посилань. У зазначеному Закош вiдсутнi будь-якi конкретш положення щодо най-важливiших об'екпв регулювання, прiоритетних галузей економiки, сощально! сфери й територiй, що заплутуе розв'язання проблем пiльгового режиму швестування, а також положення про квалiфiкацiйний мшмум iноземно! iнвестицi!, яю, на мiй по-гляд, були б необхщш для системи шоземного швестування. У ст. 1 роздшу 1 Закону визначаеться тшьки частка шоземно! iнвестицi! у статутному фоцщ пiдприемства з iноземними швестищями (щонайменше 10%).
Порядок переказу (трансферту) прибутюв, доходiв та iнших кош^в, одержаних унаслiдок здiйснення iноземних швестицш, визначаеться тшьки Нащональним банком Укра!ни, а вiдповiдного законодавчого акта, прийнятого Верховною Радою Укра!ни, не юнуе. Це ще один недолш законодавчо! бази iноземного iнвестування, що дiе в Укра!нi.
Законодавча база процесу iноземного iнвестування повинна охоплювати вш ас-пекти цiе! багатогранно! дiяльностi. На сучасному етапi в Укра!ш законодавче не визначенi, або мають суттевi недолiки процеси шоземного кредитування, створення
кредитних ствтовариств, концесш, надання прав власност на землю; не розроблено також мехашзми державного страхування шоземних швестицш, створення страхо-вих фонд1в.
Кр1м того, юнують й шш1 негативш моменти: насамперед це бюрократичш перешкоди та лептимна невизначешсть у процес приватизации вщсутшсть реально! приватизацп та закону про приватизащю землц об1г на внутршньому ринку грошових одиниць захщних кра!н; вщсутшсть вщповщного правового забезпечен-ня кредитування, страхування, валютного об1гу; обмежешсть канал1в репатр1ацп прибутку.
Проте варто ще раз зазначити, що законодавча база мае принаймш два основ-них недолши: по-перше, нестабшьшсть та ненадшшсть; по-друге, вщсутшсть ком-плексност та наявшсть суперечностей у законодавчих актах. Нестабшьшсть зумов-люе неможливють спрогнозувати виробничо-господарську та фшансову д1яльшсть об'екпв швестування. Забезпечення стабшьност нормативно! бази для !ноземного швестора важлив1ше, н1ж п1льги.
Список лггератури
1. Про захист iноземних швестицш в Украlнi : Закон Украши вiд 10.09.91 // Вiдомостi Верховно! Ради Украши. - 1991. - N 46. - Ст. 616.
2. Про режим шоземного швестування : Закон Украши вщ 19.03.96 // Вщомоси Верховно! Ради Укра!ни. - 1996. - N 19. - Ст. 80.
3. Цившьний кодекс Укра!ни вiд 16.01.2003 // Офщшний вiсник Укра!ни. 2003. - N 11. - Ст. 461.
4. Господарськш кодекс Укра!ни вщ 16.01.2003 // Офiцiйний вiсник Укра!ни. 2003. - N 11. -Ст. 460.
5. Про режим шоземного швестування : Закон Укра!ни вщ 19.03.96// Вщомоси Верховно! Ради Укра!ни. - 1996. - N 19. - Ст. 80.
6. Про страхування : Закон Укра!ни вщ 07.03.93 // Вщомоси Верховно! Ради Укра!ни. - 1996. - N 18. - Ст. 78.
7. Про швестицшну дiяльнiсть : Закон Укра!ни вщ 18.09.91 // Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни.
- 1991. - N 47. - Ст. 646.
8. Про власшсть : Закон Укра!ни вщ 07.02.91 // Вщомоси Верховно! Ради Укра!ни. - 1991. - N 20.
- Ст. 249.
9. Про господарсью товариства : Закон Укра!ни вщ 19.09.91 // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни.
- 1991. - N 49. - Ст. 682.
10. Про промислово-фiнансовi групи в Укра!ш : Закон Укра!ни вiд 21.11.95 // Вщомоси Верховно! Ради Укра!ни. - 1996. - N 23. - Ст. 88.
11. Про дш мiжнародних договорiв на територи Укра!ни : Закон Укра!ни вщ 10.12.91 // Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни. - 1992. - N 10. - Ст. 137.
12. Про мiжнароднi договори Укра!ни : Закон Укра!ни вiд 22.12.93 // Вщомоси Верховно! Ради Укра!ни. - 1994. - N 10. - Ст. 45.
13. Конвенщя «Про порядок виршення швестицшних спорiв мiж державами та iноземними особами» вщ 18.05.65 // Iнформацiйно-пошукова система «Лжа», файл Ми65К01и.ЬНТ.
14. Конвенщя кра!н СНД «Про захист прав швестора» вщ 28.03.97 // 1нформацшно-пошукова система «Лiга», файл Ми97К08И.ЬНТ.
15. Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть : Закон Укра!ни вiд 16.04.91 // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 1991. - N 29. - Ст. 377.
Белова О. И. Проблема правового регулирования режима иностранного инвестирования/ О. И. Белова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 23 (62). № 2. 2010. - С. 75-81.
В статье исследуются проблемы правового регулирования режима иностранных инвестиций. Рассматривается целесообразность определения четкого порядка легализации и проведения регистрации иностранных инвестиций, раскрываются недостатки и сильные стороны законодательства Украины в сфере иностранного инвестирования.
Ключевые слова: режим иностранного инвестирования, субъект внешнеэкономической деятельности, регистрация инвестиций, легализация, международные договоры.
Belova O. The problems of legal regulation of regime for foreign investment / О. Belova //
Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2010. - Vol. 23 (62). № 2. 2010. - Р. 75-81
The problems of law regulation of procedure of foreign investments are analyzed in the article. The expediency of the definition of careful order of legalization and carrying out of registration of foreign investments is examined, disadvantages and strong points of the legislation of Ukraine in the field of foreign investment are revealed here.
Keywords: the regime of foreign investment, foreign economic entity, registration of investments, legalization, international treaties.
Поступила в редакцию 14.12.2010 г.
