CC BY
56
УДК 330.322:34(477) Пров. економкт Г.С. Стефанишин; пров. тженер
О.1. Лиса - 1нститутрегюнальних дослгджень НАН Украти, м. Львiв
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРА1Н1
Дослщжено особливостi сучасного стану нормативно-правово! бази щодо залу-чення та регулювання швестицшно! дiяльностi в Укра!ш. Висвiтлено основнi недол1-ки правово! бази здiйснення швестицшно! дiяльностi та вплив змiн у законодавчш базi на обсяги надходжень iноземних iнвестицiй. Розглянуто заходи, яких вживае уряд з метою удосконалення нормативно-правово! бази у сферi швестицшно! д1яль-ностi та механiзмах залучення прямих iноземних iнвестицiй.
Ключовг слова: закон, нормативно-правова база, правове регулювання.
Створення нормативно-правово! бази щодо залучення та регулювання швестицшно! д1яльност1 е одним 1з головних чинниюв формування приваб-ливого швестицшного ктмату, що сприяе тдвищенню м1жнародно! швестицшно! привабливосп Укра!ни, значному збшьшенню обсяпв швестицш, за-безпеченню захисту швестора вщ швестицшних ризиюв. В Укра!ш створено правову базу для здшснення швестицшно! д1яльност1, яка охоплюе понад 100 правових i нормативних докуменлв (закошв, постанов, указ1в, положень, шструкцш). Законодавчу базу державного регулювання шоземних iнвестицiй становлять: Закон Укра!ни "Про швестицшну дiяльнiсть" (перший норматив-ний акт, у якому викладено загальш правовi, економiчнi та соцiальнi умови швестицшно! дiяльностi на територп Укра!ни) [2], Закон Укра!ни "Про за-хист iноземних iнвестицiй" [3] та Закон Укра!ни "Про режим шоземного ш-вестування" [4]. Особливiстю державного правового регулювання дiяльностi iнвесторiв на територп Укра!ни е те, що поряд iз зазначеними Законами, як регламентують виключно iнвестицiйну сферу в нашш державi, використову-ють положення низки мiжгалузевих Законiв та тдзаконних нормативних ак-тiв, а також те, що законодавча база у сферi регулювання швестицшно! дiяль-носп з року в рiк змшюеться, впливаючи на притiк (вiдтiк) шоземних швес-тицiй та на варiацiю рiвня ефективностi !х використання. Зокрема, це сто-суеться: ускладнення (спрощення) процедури внесення iноземних швестицш; дозвшьно! системи; надання (або скасування) податкових пшьг для шозем-них iнвесторiв; конкретизацп напрямкiв вкладень iнвестицiй та обмежень (заборони) дiяльностi шоземних iнвесторiв в окремих сферах економжи; гаран-тування незмiнностi законодавства щодо дiяльностi нерезидентiв протягом тривалого перюду; обгрунтування вiдмiни наданих гарантiй та ш.
Так, згiдно з Декретом Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни "Про режим шоземного швестування" [1], державна реестращя iноземних iнвестицiй могла здшснюватись до моменту фактичного внесення шоземно! швестицп, тобто фактично рееструвалися намiри здiйснення iноземного iнвестування. Таке упущення було спростоване Законом Укра!ни "Про режим шоземного швестування" [4], зпдно з яким державна реестращя шоземних швестицш може здшснюватись лише тсля фактичного !х внесення. Порядок i процедуру реестрацп фактично внесених шоземних швестицш, а також договорiв (контракта) на спiльну швестицшну дiяльнiсть за участю iноземного швестора
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.11
визначено у постановах КМ Укра!ни "Про затвердження Положення про порядок державно! реестрацп шоземних швестицш" i "Про затвердження Положення про порядок державно! реестрацп договорiв (контракпв) про спшьну iнвестицiйну дiяльнiсть за участю iноземного iнвестора". Прийняття у 2009 р. змш до Закону Укра!ни "Про режим iноземного швестування", викладених у Законi Укра!ни "Про внесення змш до деяких закошв Укра!ни з метою подо-лання негативних наслщюв фiнансово! кризи" [5] стало значною перешкодою для залучення шоземних швестицш. Зазначеш у цьому документ змiни не узгоджувались iз чинним порядком реестрацп шоземних швестицш, о^м цього, потребували прийняття Нацiональним банком Укра!ни окремого порядку державно! реестрацп шоземних швестицш у вигл_вд валютних цшнос-тей, що взагалi унеможливлювало внесення прямих iноземних швестицш в економжу Укра!ни у грошовш формi (хоча ця складова у структурi прямих iноземних iнвестицiй на цей час е найбшьшою - 90,7 %). Цю, встановлену Законом у 2009 р., адмшстративну перешкоду для входження шоземного кат-талу в Укра!ну було усунуто Законом Укра!ни "Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни щодо стимулювання iноземних iнвестицiй та кредитування" [6], згiдно з яким було знято обов'язковють окремого порядку державно! реестрацп шоземних швестицш у виглядi валютних цшностей.
Гальмiвним чинником покращення iнвестицiйно! привабливостi в Ук-ра!нi та найбiльш суперечливою е система надання дозволiв (донедавна нара-ховувалось 227 видiв документiв дозвшьного характеру та безлiч дозволiв, запроваджених органами виконавчо! влади рiзних рiвнiв), яка е недоскона-лою i потребуе системно! реформи. Для здшснення реформи необхiдно, на-самперед, завершити iнвентаризацiю усiх документiв дозвiльного характеру, що видаються суб'ектам господарювання; узагальнити перелiк документiв дозвiльного характеру та визначити недоцшьш та непередбачуванi законами Укра!ни дозвiльнi документи; iнiцiювати законодавче визначення перел^ видiв дiяльностi, для яких слщ отримувати дозволи; опрацювати на реп-ональному рiвнi i за результатами iнiцiювати законодавче роздшення усiх дозволiв на двi групи (одна група - дозволи на дiяльнiсть, пов'язану з висо-ким ступенем ризику для здоров'я громадян, безпеки суспiльства чи навко-лишнього середовища; друга група - дозволи, необхщш для здiйснення бшь-шосп видiв дiяльностi). У цьому напрямi вже зроблено першi кроки, а саме у 2010 р. прийнято Закон Укра!ни "Про внесення змш до Закону Укра!ни "Про дозвшьну систему у сферi господарсько! дiяльностi" [7], яким передбачено удосконалення процедури видачi юридичним та фiзичним особам докуменпв дозвiльного характеру. Пiсля внесення змш до чинного законодавства кшь-юсть видiв документiв дозвiльного характеру скоротилась до 91. Зпдно з цим Законом, суб'ект господарювання мае право провадження певних дш щодо здшснення господарсько! дiяльностi або !! видiв на пiдставi подання деклара-цi! без отримання документа дозвшьного характеру, за винятком тих видiв господарсько! дiяльностi, перелiк яких визначаеться Кабшетом Мiнiстрiв Ук-ра!ни. Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни "Про затвердження перел^ певних дiй щодо провадження господарсько! дiяльностi або видiв госпо-
дарсько! дiяльностi, якi не можуть провадитися на пiдставi подання деклара-цi! вщповщносл матерiально-технiчно! бази суб'екта господарювання вимо-гам законодавства" [14], передбачено, що ус дi! щодо здiйснення господарсько! дiяльностi, якi не були включеш до Перелiку, отримають право на провадження дiяльностi на пiдставi декларацi!.
Сприятливiсть iнвестицiйного кшмату для iноземного iнвестування характеризуеться системою гарантш, передбачених Укра!нським законодав-ством. Проте численш змiни у законодавствi спричинили надмiрну його складнiсть i суперечливiсть у правозастосуваннi, передусiм це стосуеться одного iз видiв державних гарантiй захисту iноземних швестицш - гарантп !х захисту вщ змiни законодавства. В Укра!нi гарантп прав суб'екпв швести-цiйно! дiяльностi i захист iнвестицiй встановлено Законом Укра!ни "Про ш-вестицiйну дiяльнiсть" [2], у якому зазначено, що державними гаранпями захисту швестицш визнаеться система правових норм, яю спрямоваш на захист iнвестицiй та не стосуються питань фшансово-господарсько! дiяльностi учас-никiв iнвестицiйно! дiяльностi та сплати ними податюв, зборiв (обов'язкових платежiв). Вiдповiдно до положень Декрету Кабшету Мшс^в Укра!ни "Про режим шоземного швестування" [1] у разi змши законодавства на вимогу шоземного швестора впродовж 10 рокiв повинно б застосовуватися спещаль-не законодавство, що дiяло на момент реестрацп швестицш. Проте, прийня-тий Верховною Радою Укра!ни Закон "Про режим шоземного швестування" [4], скасував чиннють Декрету Кабшету Мшс^в Укра!ни "Про режим шоземного швестування" [1], Закону Укра!ни "Про iноземнi швестищ!" [8], та Закону Укра!ни "Про Державну програму заохочення iноземних швестицш в Укра!ш" [9]. Згiдно з цим Законом, для шоземних iнвесторiв на територп Ук-ра!ни встановлено нацюнальний режим швестицшно! та шшо! господарсько! дiяльностi, за винятками, передбаченими законодавством Укра!ни та мiжна-родними договорами Укра!ни. Разом з тим, змшами, внесеними до Постанови Верховно! Ради Укра!ни "Про порядок введення в дто Закону Укра!ни "Про режим шоземного швестування" [13], передбачено, що до шоземних швестицш, яю були здшснеш до набуття чинносп Закону Укра!ни "Про шоземш ш-вестицi!", застосовуються державнi гарантп, встановлеш чинним на той час законодавством. Тобто, до шоземних швестицш, що були фактично здшснеш та зареестроваш у перюд дп Закону Укра!ни "Про iноземнi iнвестицi!", протя-гом десяти рокiв з дня реестрацп швестицп, на вимогу шоземного швестора застосовуються положення зазначеного Закону, а також iншi акти спещаль-ного законодавства Укра!ни, зокрема податкового, митного, швестицшного тощо, яке дiяло на момент реестрацi! iнвестицi!. До шоземних швестицш, що були фактично здшснеш та зареестроваш у перюд дп Декрету Кабшету Мь шс^в Укра!ни "Про режим iноземного швестування", застосовувалися положення ст. 8 цього Декрету. Така змша законодавчих умов забезпечення шоземного швестування спричинила плутанину щодо застосування податкового законодавства до шдприемств з шоземними швестищям, зокрема на га-рантп вiд змiни законодавства протягом 10 роюв. Одночасно, згiдно з офь цiйним роз'ясненням ДПА, Законом Укра!ни "Про iноземнi iнвестицi!" чiтко
^укрвий вкник 11.1ТУ УкраУни. - 2011. - Вип. 21.11
poзмeжoванo поняття гаpантiй заxиcту iнoзeмниx iнвecтицiй на ocнoвi i в мe-жаx нацioнальнoгo peжиму вiд поняття винятюв та пiльг вiднocнo цього pe-жиму. Тобто нopма гаpантiï вщ змiни закoнoдавcтва пpoтягoм 10 po^ засто-coвуeтьcя "тiльки у pазi змiн cпeцiальнoгo закoнoдавcтва Укpаïни ^о iнoзeм-нi iнвecтицiï (а œ загального закoнoдавcтва - податкового, митного тощо) i тiльки cтocoвнo змш умов заxиcту iнoзeмниx iнвecтицiй (а œ умов змiни об-cягiв вилучeнь з нацioнальнoгo peжиму та пшьг, що надавалиcя iнвecтopам). Тате ж тлумачeння давалocя й щодо вiдпoвiдниx гаpантiй заxиcту, вcтанoвлe-ниx Дeкpeтoм КМ Укpаïни "npo peжим iнoзeмнoгo iнвecтування".
Щодо гаpантiй, що cтocуютьcя пpимуcoвиx вилучeнь, а також теза-кoнниx дiй дepжавниx opганiв та ïx пocадoвиx ocí6; кoмпeнcацiï i вщшкоду-вання збиткiв iнoзeмним iнвecтopам у pазi пpипинeння iнвecтицiйнoï дiяль-ностц пepeказу пpибуткiв, дoxoдiв та iншиx кoштiв, oдepжаниx внамщок здiйcнeння iнoзeмниx iнвecтицiй, то вони вpeгульoвувалиcь Законом Укpаïни "npo iнвecтицiйну дiяльнicть" [2]. Пpoтe, уxвалeнi в подальшому нopмативнi акти, cпpияли виниктенню пpавoвиx кoлiзiй пpи заcтocуваннi вщповщного закoнoдавcтва. Так, пунктом 5 Постанови Bepxoвнoï Ради Укpаïни "npo по-pядoк ввeдeння в дiю Закону У^аши "npo peжим iнoзeмнoгo iнвecтування" [13] вcтанoвлювалocь, що до iнoзeмниx iнвecтицiй, як були фактично втете-нi до набpання чиннocтi цього Закону, на вимогу iнoзeмнoгo iнвecтopа засто-coвуютьcя дepжавнi гаpантiï заxиcту iнoзeмниx iнвecтицiй, пepeдбачeнi rne-щальним закoнoдавcтвoм Укpаïни пpo iнoзeмнi imecra^ï, якe дiялo на мо-мeнт внeceння iнвecтицiй. У даному Закош дepжавoю вcтанoвлeнo гаpантiï щодо пpимуcoвиx вилучeнь, а також нeзакoнниx дш дepжавниx opганiв та ïx пocадoвиx ocí6 (iнoзeмнi iнвecтицiï в У^аш нe пiдлягають нацioналiзацiï, дepжавнi opгани нe мають пpава peквiзувати iнoзeмнi iнвecтицiï, за винятком випадкiв здiйcнeння pятiвниx заxoдiв у pазi crax^^re лиxа, аваpiй тощо). Разом з тим у законодавчш базi œ зазначeнo тepмiну виплати вiдшкoдувань, джepeл, з якиx такi виплати повинш здiйcнюватиcь, а гoлoвнe, нe визначeнo мexанiзму пoвepнeння iнвecтopу його irneCT^rn в pазi пpипинeння irnecra-цiйнoï дiяльнocтi.
Визначальною умовою залучeння imed^^ в Укpаïну e якicть подат-кoвoï cиcтeми та piвeнь податкового навантажeння. В Укpаïнi наpаxoвуeтьcя 98 видiв пoдаткoвиx платeжiв, 92 стишки пoдаткoвиx дeклаpацiй, тoдi як ce-peднiй у cвiтi показник становить 35 cтopiнoк, а у кpаïнаx €С пiдпpиeмcтва cплачують 25 видiв пoдаткiв. Фактично, податкова cиcтeма У^аши e oднieю з найбiльш уcкладнeниx та гpoмiздкиx. Пpoтe найбiльш гальмiвним чинни-ком для пoлiпшeння iнвecтицiйнoгo клiмату e мexанiзм адмiнicтpування по-даткiв, збopiв та oбoв'язкoвиx платeжiв, а також нeпpoгнoзoванicть дiй уpяду щодо вcтанoвлeння та адмiнicтpування податюв. Часта змiна закoнoдавчиx умов забeзпeчeння iнoзeмнoгo iнвecтування cпpичинила плутанину щодо за^ тocування податкового законодавства до п^^жм^в з iнoзeмними iнвecти-щями. Так, згiднo з законом У^аши "npo cиcтeму оподаткування" [10] ставки, мexанiзм cпpавляння пoдаткiв i збopiв нe можуть вcтанoвлюватиcь або зм^Е^ата^ iншими законами Укpаïни, о^м закoнiв пpo оподаткування.
Проте, Декрет КМ Украши "Про режим шоземного швестування" [1] на п'ятирiчний термш звiльняв вiд оподаткування прибутки тдприемств i3 ква-лiфiкованими iноземними швестищями.
Одним Î3 механiзмiв створення сприятливого швестицшного клiмату для залучення швестицш в Укра^ е введення пшьгового режиму швести-цiйноï дiяльностi у податковому, митному i валютному регулюванш. Законом Украïни "Про режим шоземного швестування" [4] передбачено надання вщ-повщних пiльг для окремих суб'екпв iнвестицiйноï дiяльностi, якi здшсню-ють iнвестицiйнi проекти i3 залученням шоземних швестицш, що реалiзува-лися вщповщно до державних програм розвитку прюритетних галузей еконо-мiки, соцiальноï сфери i територш. Водночас, цим Законом були визначеш територiï, на яких дiяльнiсть iноземних iнвесторiв та тдприемств з шоземни-ми iнвестицiями обмежуеться або забороняеться, виходячи з вимог забезпе-чення нацiональноï безпеки. Прийняття даного Закону скасувало чиннiсть Декрету Кабшету Мiнiстрiв Украïни "Про режим шоземного швестування" i встановлювало нацюнальний режим швестицшного та шшого тдприемниц-тва (крiм випадкiв, передбачених законодавством Украши i мiжнародними угодами Украши), тобто тдприемства з iноземними швестищями сплачують податки вiдповiдно до законодавства Украши. Проте питання вщносно оподаткування тдприемств з шоземними швестищями на той момент врегульо-вувались Законом Украïни "Про оподаткування прибутку пiдприемств", зпд-но якого тдприемствам з iноземними iнвестицiями встановлювались пшьги з податку на прибуток, яю надалi, згiдно з внесеними у 1997 р. змшами до цього Закону, були втрачеш.
З метою захисту конкуренцп мiж суб'ектами тдприемниць^ дiяль-ностi, створеними без залучення кошпв або майна iноземного походження, та суб'ектами тдприемниць^ дiяльностi, створеними за участю iноземного капiталу, а також для забезпечення державного захисту впчизняного вироб-ника та конституцшних прав i свобод громадян Украши, було прийнято Закон Украши "Про усунення дискримшацп в оподаткуванш суб'екпв тд-приемницькоï дiяльностi, створених з використанням майна та кошпв вггчиз-няного походження" [11], зпдно з яким суб'екти пiдприемництва, зокрема постшш представництва нерезидентiв, створених за участ iноземних швес-тицiй, незалежно вiд форм та часу ïх внесення втратили всi своï пшьги у податковому, митному i валютному регулюванш. Для ушх суб'екпв господарювання, створених за участ швестицш, як впчизняних, так i шоземних, ство-рюються рiвнi умови щодо питань валютного i митного регулювання та справляння податюв, зборiв (обов'язкових платежiв). З метою остаточного скасування пшьг, у ст. 5 цього Закону вказуеться, що вш поширюеться на пiдприемства з шоземними швестищями, незалежно вщ часу внесення шоземних швестицш та ïх реестрацп, у тому чи^ до введення в дж> та протя-гом дiï Закону Украïни "Про шоземш iнвестицiï", Декрету КМ Украши "Про режим шоземного швестування" та Закону Украши "Про режим шоземного швестування". Тобто, з дня набрання чинност Закону Украши "Про усунення дискримшацп в оподаткуванш суб'екпв тдприемниць^ дiяльностi, ство-
рених з використанням майна та кошта вичизняного походження", припине-но пiльговий режим валютного регулювання, оподаткування та митного оформлення для тдприемств, створених iз залученням iноземних швестицш, незалежно вщ форми та часу !х внесення. Надалi цьому Закону було надано зворотно! сили. Вiдповiдно до змш, внесених до ст. 7, iз прийняттям Закону Укра!ни "Про внесення змш до деяких закотв Укра!ни з метою усунення ви-падюв ухилення окремих тдприемств, створених за участю iноземних швес-торiв, вщ сплати податюв, зборiв, обов'язкових платежiв", ст. 1-4 та ст. 5 Закону Укра!ни "Про усунення дискримшацп в оподаткуваннi суб'eктiв тд-приемницько! дiяльностi, створених з використанням майна та кошта вичиз-няного походження" [11] набирають чинностi з дня введення в дш Закону Укра!ни "Про режим iноземного швестування" [4]. Пункт 5 Постанови Верховно! Ради "Про порядок введення в дто Закону Укра!ни "Про шоземш ш-вестицi!" вiдповiдно до статп Закону Укра!ни "Про усунення дискримшацп в оподаткуванн суб'eктiв тдприемницько! дiяльностi, створених з використанням майна та кошта вiтчизняного походження" було скасовано. Отже, поло-ження частини першо! ст. 5 е пiдставою як для вiдмови у наданш, так i для припинення рашше наданих пiльг у сферi валютного i митного регулювання та справляння податюв, зборiв (обов'язкових платежiв) пiдприемствам з iно-земними швестищями, !х дочiрнiм тдприемствам, а також фЫям, вщдшен-ням, iншим вщокремленим тдроздшам, включаючи постiйнi представництва нерезидента, незалежно вiд часу внесення шоземних iнвестицiй та !х реестрацi!. Проте, хоча скасовано преференцп для тдприемств з шоземними iнвестицiями, у законодавст зазначено, що цей Закон не поширюеться на правовiдносини, визначенi Законом Укра!ни "Про стимулювання виробниц-тва автомобшв в Укра!нi". Тобто в Укра!ш, по сутi, створена система захисту тдприемств з мiзерними швестищями, а не самих швестицш
Чимало непорозумшь виникають у питаннях порядку пропуску через кордон майнових шоземних швестицш Статтями Закону Укра!ни "Про режим шоземного швестування" [4] передбачено, що внесок шоземного швес-тора до статутного фонду тдприемств з шоземними швестищями, а також за договорами (контрактами) про спшьну швестицшну дiяльнiсть, звшьняеться вiд обкладання митом. Пропуск такого майна на територт Укра!ни здiйснюеться на пiдставi виданого пiдприемством простого векселя, порядок видач^ облiку i погашення якого встановлюеться Кабiнетом Мiнiстрiв Укра-!ни. Якщо протягом трьох рокiв з часу зарахування шоземно! iнвестицi! на баланс тдприемства з iноземними швестищями майно, що було ввезене в Укра!ну як внесок шоземного швестора до статутного фонду зазначеного тдприемства вщчужуеться, зокрема у зв'язку з припиненням дiяльностi цього пiдприемства (^м вивезення iноземно! iнвестицi! за кордон), тд-приемство з iноземними швестищями сплачуе ввiзне мито, яке обчислюеться виходячи з митно! вартостi цього майна, перераховано! у валюту Укра!ни за офщшним курсом, визначеним Нащональним банком Укра!ни на день здшснення вiдчуження майна. Вiдчуження такого майна протягом трьох ро-кiв з часу зарахування на баланс тдприемства тягне застосування наслщюв,
передбачених частиною п'ятою ст. 18 Закону Украши "Про режим шоземного швестування". 1з змюту зазначеноï норми випливае, що законодавець ставить у залежшсть сплату тдприемством ввiзного мита з фактом вщчуження тд-приемством майна, що було ввезено в Укра^, як внесок шоземного швестора до статутного фонду шдприемства.
Пщсумовуючи, варто зазначити, що законодавча база в Украш е не-досконалою i не сприяе надходженню швестицш. Присутшсть двох пiдходiв до формування правовоï бази, де поруч з прийняттям единого акта, який ре-гулюе допуск iноземного капiталу в економ^ краïни, регулювання рiзних аспектiв iноземноï iнвестицiйноï та пiдприемницькоï дiяльностi здшснюеться сукупнiстю правових актiв (галузевих, мiжгалузевих Законiв та пiдзаконних нормативних акпв) ускладнюе ïх сприйняття. У законах бшьшють статей мю-тять неточносп у формулюваннях. Часта змiна законодавчих умов забезпе-чення iноземного швестування спричинюе плутанину щодо застосування законодавства до тдприемств з шоземними швестищями. Вщсутш будь-як конкретнi положення щодо найважливших об'ектiв регулювання, прюритетних галузей економiки, соцiальноï сфери та територп, що заплутуе розв'язан-ня проблем пiльгового режиму швестування. Сумшвним е пiдхiд щодо нада-них гарантiй. Законодавство Украïни про шоземш iнвестицiï, а також держав-нi гарантiï захисту iноземних швестицш недостатньо регулюють валютне, митне та податкове законодавство, чинне на територп Украши, якщо шше не передбачено мiжнародними договорами Украши.
Незважаючи на те, що уряд постшно вживае заходiв з метою удоско-налення нормативно-правовоï бази у сферi iнвестицiйноï дiяльностi, вона, поза сумшвом, потребуе удосконалення. Насамперед потрiбнi докоршш змiни у практицi впровадження та мехашзмах залучення прямих iноземних швестицш. Необхщним е вдосконалення механiзмiв забезпечення ринкових прав i свобод iнвесторiв, а також пiдвищення рiвня захисту iнвесторiв.
Л1тература
1. Декрет Кабшету Мшютр1в Украши № 55-93 "Про режим ¡ноземного швестування" / Законодавство Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
2. Закон Украши "Про швестицшну д1яльшсть" вщ 18.09.1991 р., № 1560-XII / Законодавство Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.ua.
2. Закон Украши "Про швестицшну д1яльшсть" вщ 20.05.2009 р., № 19 / Законодавство Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.ua.
3. Закон Украши "Про захист 1ноземних швестицш вщ 10.09.1991 р., № 1540 / Законодавство Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
4. Закон Украши "Про режим 1ноземного швестування" Верховна Рада Украши" вщ 19.03.1996 р., № 93/96-ВР / Законодавство Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
5. Закон Украши "Про внесення змш до деяких закошв Украши з метою подолання не-гативних наслщюв фшансово! кризи" вщ 24.11.2009 р., № 1533 / Законодавство Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
6. Законом Украши "Про внесення змш до деяких законодавчих ак™ Украши щодо стимулювання 1ноземних швестицш та кредитування" вщ 27.04.2010 р., № 2155-VI / Законодавство Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
7. Закон Украши "Про внесення змш до Закону Украши "Про дозвшьну систему у сфе-р1 господарсько!' д1яльносп" вщ 11.02.2010 р., № 1869-VI / Законодавство Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
8. Закон Украши "Про iH03eMHi швестици" вщ 13.03.1992 р., № 2198 / Законодавство Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
9. Закону УкраИни "Про Державну програму заохочення iноземних iнвестицiй в Укра-!ш" вiд 17.12.93 р., № 1457-Ш / Законодавство Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
10. Закону Украши "Про систему оподаткування" / Законодавство Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
11. Закон Украши "Про усунення дискримшаци в оподаткуванш суб'екпв шд-приемницько! дiяльностi, створених з використанням майна та коштiв вiтчизняного похо-дження" вiд 17 лютого 2000 р., № 1457-Ш / Законодавство Украши. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
12. Закон Украши "Порядок проведення аналiзу результатов функщонування спещаль-них (вiльних) економiчних зон i територiй зi спецiальним режимом швестицшно! дiяльностi" вiд 28.02.01р., № 94/96-ВР / Законодавство Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
13. Постанова Верховно! Ради Украши "Про порядок введення в дто Закону Украши "Про режим шоземного швестування" вщ 19 березня 1996 р., № 94/96-ВР / Законодавство Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.niss.gov.ua/Monitor/Marrch/12.htm
14. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни "Про затвердження перел^ певних дiй що-до провадження господарсько! дiяльностi або видiв господарсько! дiяльностi, якi не можуть провадитися на пiдставi подання декларацi! вщповщносп матерiально-технiчно! бази суб'екта господарювання вимогам законодавства" вiд 25.08.2010 р., № 725 / Законодавство Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
Стефанишин Г.С., Лыса О.И. Правовое регулирование инвестиционной деятельности в Украине
Исследованы особенности современного состояния нормативно-правовой базы для привлечения и регулирования инвестиционной деятельности в Украине. Освещены основные недостатки правовой базы осуществления инвестиционной деятельности и влияние изменений в законодательной базе на объемы поступлений иностранных инвестиций. Рассмотрены меры, принимаемые правительством с целью усовершенствования нормативно-правовой базы в сфере инвестиционной деятельности и механизмов привлечения прямых иностранных инвестиций.
Ключевые слова: закон, нормативно-правовая база, правовое регулирование.
Stefanyshyn G.S., Lysa O.I. The legal regulate the investment activities in Ukraine.
The features of the current state regulatory framework to attract investment and regulation in Ukraine are explored. The main shortcomings of the legal framework for investment activity and the impact of changes in the legal framework for foreign investment revenues are elucidated. The measures taken by the Government to improve the regulatory framework governing investment activities and mechanisms to attract foreign direct investment are considered.
Keywords: law, regulatory and legal framework, the legal regulation.
УДК331.522.4:655.1/.3 Проф. З.М. Холод, канд. екон. наук;
ст. викл. О.Б. Волович - Укратська академш друкарства, м. Львiв
ЕФЕКТИВШСТЬ УПРАВЛ1ННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ПОЛ1ГРАФ1ЧНИХ ПВДПРИеМСТВ
Дослщжено процес управлшня трудовими ресурсами, зокрема етапи, принципи та методи. Подано оцшку трудоресурсно! ситуаци на полшра(^чному шдприемств^ здшснено оцшку забезпечення шдприемства трудовими ресурсами, аналiз ягасного складу, розраховано показники, що характеризують рух трудових ресурав.
