CC BY
26
сформировать их образно-интонационные навыки, отыскать новые интерпретационные грани раскрытия художественно-образного содержания музыкального произведения. Умение синтезировать вокально-технические навыки в соответствии с образно-интонационными особенностями музыкальных произведений приобретается с опытом и значительно расширяет творческие возможности как студента, так и преподавателя.
Проведенные исследования не исчерпывают всех аспектов изложенной проблемы. Дальнейшие исследования продолжатся в изучении и разработке методики развития вокально-интонационных и образно-интонационных навыков студентов педагогических колледжей в процессе изучения дирижерско-хоровых дисциплин.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Абдуллин Э. Б. Методология педагогики музыкального образования: учебник для студ. высш. пед. учеб. заведений / Э.Б. Абдуллин. 3-е изд., испр. и доп. М.: «Издательство Гном», 2010. 416 с.
2. Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. Л.: Музгиз, 1971. 376 с.
3. Барсова И. А Специфика языка музыки в создании художественной картины мира / И. А. Барсова // Художественное творчество / Вопросы комплексного изучения. 1984. Л.: Наука, 1986. С. 99-116.
4. Батароев К. Б. Аналогии и модели в познании / К. Б. Батароев. Новосибирск: Наука, 1981. 320 с.
5. Голуб Н. Моделювання як метод навчання у вищш школi // Вюник Львiвськоо ушверситету. Серiя «Фшолопя». Вип. 50. Львiв, 2010. С. 66-72.
6. Медушевський В. В. Человек в зеркале интонационной формы / В.В. Медушевський // Советская музыка. 1980. № 9. С. 39-48.
7. Назайкинский Е. В. Интонация в речи и в музыке // О психологии музыкального восприятия / Назайкинский Евгений Владимирович. М.: Музыка, 1972. С. 248-336.
8. Новик Й.Б. Новый тип модельного познания // Вопросы философии. 1980. № 7. С. 131.
9. Побережна Г. I. 1нтонацшна природа музики // Загальна теорiя музики тдручник / Побережна Галина 1ошвна, Щериця Тамара Володимирiвна. К.: Вища школа, 2004. С. 23-52.
10. Рудницька О. П. Методи наукового дослвдження // Педагопка: загальна та мистецька: навч. поабник. К.: МОН Украни, АПН Укра!ни, 1ПППО Украши, 2002. 270 с.
11. Современный психологический словарь /сост. и общ. ред. Б.Г. Мещеряков, В. П. Зинченко. - М.: АСТ; СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2007. 490 с.
12. Яворский Б. Л. Звуковая речь // Избранные труды. Т.2. Ч.1. М. Советский композитор, 1987. С. 41-47.
© 2014
MODELING OF THE PROCESS OF FORMING FIGURATIVELY-INTONATIONAL SKILLS OF THE FUTURE MUSIC TEACHERS
O.M. Kozii, lecturer of the Department of musical art
Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna, Uman (Ukraine)
Annotation: The article deals with the problem of forming figuratively-intonational skills of future music teachers under the conditions of modernization of the higher musical-pedagogical education in Ukraine. This article reveals the effectiveness of modeling as the main method of perception and the most accessible form of visual aids providing productivity of teaching.
Keywords: modeling, figuratively-intonational skills, future music teachers, individual teaching path, heuristic method.
УДК 378.091.26
ПРОБЛЕМА ОЦЕНИВАНИЯ УЧЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ В РАМКАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ
© 2014
О.А. Котлярова, преподаватель кафедры английской филологии
Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко, Луганск (Украина)
Аннотация: Проведенный теоретический анализ проблемы оценивания учебной деятельности студентов вузов в рамках кредитно-модульной системы доказал, что оно должно проводиться системно и комплексно на всех этапах учебно-воспитательного процесса и охватывать все виды учебной деятельности студентов.
Ключевые слова: учебная деятельность студентов, оценивание, кредитно-модульная система обучения, учебно-воспитательный процесс, современные условия подготовки специалистов.
Постановка науково'1 проблеми та ii значення. Cучacнa вищa ocвiтa пepeдбaчae впpoвaджeння нaйбiльш eфeктивниx cпocoбiв шдготовки мaйбутнix фaxiвцiв дo мaйбутньoi пpoфeciйнoi дiяльнocтi. npo^c iннoвaцiйниx змш у пeдaгoгiцi габув шиpoкoгo poзмaxу i якicнoгo poзмai'ття. Шряд iз впpoвaджeнням дидaктичниx iннoвaцiй тa вдocкoнaлeнням юнуючт cиcтeм нaвчaння бeзпocepeдньo впливaють га якють тa eфeктивнicть нaвчaльнoгo пpoцecу кoнтpoль тa oцiнкa peзультaтiв нaвчaльнo-пiзнaвaльнoi дiяльнocтi cтудeнтiв. Пpoблeмa opгaнiзaцii aдeквaтнoго тa oб'eктивнoго oцiнювання нaвчaльниx дocягнeнь cтудeнтiв i впpoвaджeння eдинoгo cтaндapту oцiнювaння peзультaтивнocтi дидaктичнoгo пpoцecу нaбувae aктуaльнocтi у зв'язку з пpиeднaнням дo Бoлoнcькoгo пpoцecу.
Аналгз остантх дослгджень з Ц1е1' проблеми. Пpoблeму oцiнювaння нaвчaльнoi дiяльнocтi cтудeнтiв ВНЗ в умoвax кpeдитнo-мoдульнoi cиcтeми дocлiджувaли E. Бapкaлoвa [1], Б. Кopoльoв [2], В. Кpeмeнь [3], М. Caдикoв [4], З. Слепгань [5], A. Xapкiвcькa [б],
Г. Чуйко [7], П. Ясшець [8] та iн.
Aнaлiз останшх дослвджень сучасних украшських та зарубiжних науковцiв дозволяе дiйти висновку, що проблема oцiнювaння навчальних досягнень розглядаеться в cучacнiй пeдaгoгiчнiй словниково-енциклопедичнш лiтepaтуpi здeбiльшoгo для характеристики оцшки як визначення ступеня засвоення знань, умшь i навичок студентами ввдповщно до вимог навчальних програм; як процес, що «ввдбуваеться пocтiйнo: тд час роботи на зaняттi, спостереження за навчальною дiяльнicтю студента, aнaлiзу вiдпoвiдeй, виконання ним piзнoгo роду робгг. Визначае piвeнь досягнутих уcпixiв oцiнкa, яка являе собою стимул до навчання» [9, с. 120].
Формулювання мети та завдань статтi. Мета статп - проаналiзувати проблему ощнювання навчально! дiяльностi студентiв у рамках кредитно-модульно! системи навчання в сучасних умовах шдготовки майбутшх фамвщв.
Виклад основного матерiалу й обтрунтування
отриманих результатiв до^дження. Нацшешсть вищо! освгга на тдготовку компетентних, конкурентоспроможних cпeцiaлicтiв передбачае, що поряд iз кoгнiтивнoю складовою, дiялънicтъ cтудeнтiв у процесi навчання мае забезпечувати !хне ocoбиcтicнe зростання, яке проявляеться шдвищенням piвня вiдпoвiдaлънocтi, самооргашзацп, розвитком творчих здiбнocтeй, формуванням певних переконань та шших ocoбиcтicниx якостей [1; 10; 11]. Такий шдхщ зобов'язуе виклaдaчiв наполегливим чином працювати над удосконаленням: а) системи контролю (як комплексу piзнoмaнiтниx cпocoбiв i зacoбiв пepeвipки peзулътaтивнocтi роботи студенпв на аудиторних заняттях, якocтi !хньо! самостшно!, дослщницько! роботи; piвня засвоення ними навчального мaтepiaлу з окремих тем, роздшв i навчально! дисциплши в цiлoму); б) системи ощнювання peзулътaтiв дiялънocтi cтудeнтiв (як визначення вiдпoвiднocтi !хшх особистих досягнень певним установленим кpитepiям).
Питання oцiнювaння результапв навчально! дiялънocтi cтудeнтiв було i залишаеться дoвoлi складним. Певну допомогу в його poзв'язaннi може надати усввдомлення взаемопов'язаних понять «критери оцшки» i «норми оцшки». Критери оцшки - це тi параметри, вщповвдно до яких педагог oцiнюе навчальну дiялънicтъ [12]. Норми oцiнки - це показники, на як1 опираеться викладач при виcтaвлeннi oцiнки [13]. Щд oцiнкoю уcпiшнocтi cтудeнтiв розумшть систему показник1в, як1 вiдoбpaжaютъ !х oб'ективнi знання та вмiння, тобто oцiнку можна розглядати як визначення ступеня засвоення знань, умiнъ та навичок вiдпoвiднo до вимог, що пред'являються програмами [14].
Oцiнкa охоплюе бал, тобто цифрову або шшу cимвoлiчну форму вираження та фгксацц oцiнювaння уcпiшнocтi; oцiннi судження - коротку характеристику peзулътaтiв учiння, !х позитивних мoмeнтiв та нeдoлiкiв, емоцшне ставлення.
О. Cпipiн зазначае, що ощнювання усшшносп навчання повинно проводитися з урахуванням зaкoнoмipнocтeй пcиxiчнoгo розвитку студенпв, на вcix його етапах стимулювати розвиток у них шзнавальних пpoцeciв та eмoцiйнo-вoлъoвиx якостей [12]. При цьому, систематичний контроль i oцiнювaння уcпiшнocтi навчання е умовою руху вперед; вiн формуе уявлення студента про те, що вш знае, що ним досягнуто, на що варто звернути увагу в пoдaлъшiй poбoтi. Добре оргашзований контроль на вcix його етапах допомагае викладачу ви-явити навчальш здобутки кожного студента, розкрити причини слабкого засвоення окремих частин мaтepiaлу та вжити paцioнaлъниx зaxoдiв для виправлення недолЫв у нaвчaлънo-пiзнaвaлънiй дiяльнocтi. Oцiнкa викладачем засвоених знань е важливим фактором для формування ocoбиcтocтi студента й часто виступае регулятором coцiaлъниx вщносин у житгi людини, адже опосередковано впливае на формування стосуншв у колектив^ з викладачем, з батьками тощо.
Отже, в сучасних умовах одним з важливих зacoбiв тдвищення eфeктивнocтi навчального процесу в вищш шкoлi е створення стимулювально! системи контролю навчально! дiяльнocтi cтудeнтiв. Саме створення eфeктивнo! мoдeлi oцiнювaння знань е важливою складовою розвитку Болонського процесу.
Створення единого европейського простору вищо! освгти передбачае, що незважаючи на специф^ викладання окремих дисциплш, вiдмiннocтi у програмах, методичному забезпеченш piзниx ВНЗ, системи oцiнювaння у зapубiжниx навчальних закладах, як правило, надають мoжливicтъ перезарахувати предмети у процеС переходу з одного закладу до шшого. У кра!нах £вропи, як1 приедналися до Болонського процесу, це досягаеться завдяки застосуванню системи £КТС (ECTS), складовою яко! е, з одного боку, ушфжований порядок визначення трудомюткосп навчально! диcциплiни (европейських' кредипв), а з iншoгo -
ушфшоваш системи як1сних oцiнoк.
Розглянемо ocoбливocтi oцiнювaння навчально! дiялънocтi за кредитно-модульною системою [2; 5; 6; 15]. Увесь мaтepiaл навчально! дисциплши роздшено на oкpeмi лoгiчнo завершен мoдулi. Засвоення знань, навичок, умшь вiдпoвiднo за кожним модулем ввдбуваеться шляхом peaлiзaцi! певних форм, мeтoдiв, cпocoбiв, пpийoмiв нaвчaлънo-пiзнaвaлънo! дiялънocтi студенпв та вiдпoвiднo контролюеться. Рейтинг студента з предмета складаеться як сума:
А + В + С + + D = R (100 бaлiв).
де А, В, С, D - види навчально! д1яльносп: наприклад, робота з теоретичним мaтepiaлoм, робота на практично-ceмiнapcъкиx заняттях, розробка проекту дидактичних мaтepiaлiв, екзаменацшна робота тощо.
На першому занятп студенти знайомляться з навчальною програмою, тематикою практично-ceмiнapcъкиx занять, списком основно! та додатково! лiтepaтуpи, тематикою науково-дослщних poбiт, гpaфiкoм проведення контрольних робгт, тестування, захисту навчальних проекпв та курсових poбiт. Студенти ознайомлюються iз суттю модульно-рейтингово! системи вивчення вiдпoвiднoгo предмета, критер1ями та нормами ощнювання самостшно! роботи. Протягом семестру за виконання кожного виду роботи студент за рейтинговою системою набирае бали, максимальна сума яких становить 100. З них у «X» бaлiв ощнюеться робота з теоретичними мaтepiaлaми (caмocтiйнi роботи аналггачного характеру, узагальнювальних схематичних зображеннь до вивчених тем, виконання теспв), в бaлiв oцiнюютъ роботу на практично-семшарських заняттях (уcнi вщповщ, участь у диcкуciяx, навчальних ^ах), у «2» бaлiв oцiнюютъ виконання навчального проекту за обраною темою (розроблення комплекту дидактично-методичних мaтepiaлiв з eкoнoмiчниx диcциплiн), в бaлiв ощнюють виконання
eкзaмeнaцiйнo! роботи (X + Y + 2 + Q < 100).
Модульно-рейтингова система навчання реально робить студента суб'ектом навчання, залучаючи його до свщомо! й активно! пращ, оскшьки в нього майже немае мoжливocтi ухилятися ввд навчально! роботи. Ця технолопя грунтуеться на cпiвпpaцi викладача та студента, зшмае aдмiнicтpaтивний тиск i стимулюе сввдому caмocтiйну роботу студента. До мшмуму зводиться вплив випадкових i суб'ективних пcиxoлoгiчниx фaктopiв, а тдсумкова oцiнкa е oб'ективнiшoю, оск1льки базуеться на oцiнювaннi кожного виду роботи з уах тем диcциплiни протягом тривалого часу. Ця система породжуе кoнкуpeнцiю в студентському cepeдoвищi, створюе можливосп для peaлiзaцi! здорового честолюбства в oвoлoдiннi знаннями.
Робота за модульно-рейтинговою системою розпочинаеться з того, що на вступному зaнятгi викладач роз'яснюе студентам сутшсть системи, и принципи, аргументуе !! paцioнaлънicтъ, пояснюе методику нарахування бaлiв i шкали oцiнoк [1618]. Рейтингова система буде устшно працювати за умови чпко визначених кpитepi!в oцiнювaння знань, ввдповщно до яких збiлъшуетъcя або зменшуеться к1льк1сть набраних бaлiв. Розроблення цих кpитepi!в е, напевно, найскладшшим завданням у poбoтi за рейтинговою системою. До критерив oцiнювaння знань доцшьно включити так1: cвoечacнicтъ виконання завдань, caмocтiйнicтъ, opигiнaлънicтъ мислення, ввдповщальнють, умiння обстоювати свою думку, глибина засвоення теоретичних знань (пepeвipяетъcя тестуванням), умiння структуровано викладати мaтepiaл, використовувати наочшсть. Застосування рейтингово! системи дае змогу тoчнiшe пopiвнянo з п'ятибальною системою oцiнювaння виявити piвeнъ засвоених студентом знань i сформованих умшь. Практика навчання виявила таш позитивш сторони !! впровадження:
- дае можливють студентам зрозумгга необхвдшсть систематично! пращ з мaтepiaлaми навчально! диcциплiни;
- допомагае уникнути пcиxoлoгiчниx, eмoцiйниx, фiзичниx перевантаженъ «аврально! шдготовки» шд час ceciï;
- дае змогу викладачу piзнoбiчнo та об'ективно oцiнити знання кожного студента, уникнути випaдкoвocтi та несправедливосп в oцiнцi знань [9].
До фaктopiв, що забезпечуютъ ефектившсть peйтингoвoï системи, можна зараховувати таю:
- чгтке формулювання мети вивчення предмета;
- побудова таксономп цшей та завданъ навчання;
- стандартизащя знань iз предмета, що вивчаетъся;
- розроблення чiткиx кpитepiïв ощнювання знань студента;
- надання мoжливocтi кожному cтудeнтoвi peaлiзувaти cвoï здiбнocтi (так спланувати час, щоб кожен мав змогу одержати ощнку за виконане завдання, щоб не було таких, хто не встиг i тому не отримав бaлiв);
- можливють урахувати в рейтингу мopaлънi якосп ocoбиcтocтi (тобто peaлiзувaти виховний аспект навчання), адже важливо, щоб майбутнш фaxiвeцъ не тiлъки здобув певш знання, але й сформував необхвдш для пpoфeciйнoï дiялънocтi ocoбиcтicнi якосп -самостшшсть, твopчicтъ, нecтaндapтнicтъ мислення та iн. [19].
Модульна форма оргашзацп навчання передбачае пoдiлeння мaтepiaлу диcциплiни на нaвчaлънi мoдулi - самостшш (ввдносно aвтoнoмнi) лoгiчнo завершен poздiли або блоки тем дисциплши з ввдповщною системою оргашзацп нaвчaлънo-пiзнaвaлънoï дiялънocтi, iнфopмaцiйнo-мeтoдичнoгo забезпечення, дiaгнocтики та контролю навчального процесу. Чгтке визначення дози навчального мaтepiaлу, обсягу шдиввдуальних завдань, вимог до знань i вмшь, як1 студент мае сформувати та продемонструвати пicля завершення роботи над модулем, регламентащя навчального процесу сприяють cиcтeмaтичнiй poбoтi cтудeнтiв, плaнoмipнoму засвоенню мaтepiaлу диcциплiни.
Кожен модуль мютить так1 елементи:
- навчально-оргашзацшний блок, що мicтитъ загальну шформацш про змicт, план, регламент вивчення мaтepiaлiв;
- теоретичний блок, який охоплюе шформацшно-змicтoвну частину модуля, що подае розгорнуте виcвiтлeння вузлових питань курсу;
- методичний блок, що мютить рекомендацп щодо застосування наявних теоретичних i практичних мaтepiaлiв, склад яких визначаеться особливостями конкретного навчального середовища, а також коментований перелш лiтepaтуpи, який opiентуе студенпв у нaявнiй нaвчaлънiй та науковш лiтepaтуpi;
- блок пвдтримки (практичний) - мicтитъ банк завдань для вдивщуально1' роботи, дiлoвi iгpи, вправи, конкретш ситуаци, тести, анкети, роздатковий мaтepiaл, пiдcумкoвi завдання проблемного характеру, виконання яких вимагае використання теоретичних знань та практичних умiнъ i навичок, набутих пвд час засвоення мaтepiaлу даного модуля [15].
Отже, можна визначити xapaктepнi риси описано!' модульно-рейтингово!' системи навчання:
- подання навчального мaтepiaлу не у виглядi безперервного потоку iнфopмaцiï, а невеликими лопчно пов'язаними частинами;
- наявнють системи правил з послвдовного виконання певних дай, спрямованих на засвоення кoжнoï частини;
- нaявнicтъ завдань для пepeвipки засвоення кoжнoï частини;
- наявшсть системи зворотного зв'язку, яка дае змогу шформувати студента про правильнють виконаних ним завдань;
- на кожному вiдpiзку навчального процесу передбачена дiaгнocтичнa oцiнкa piвня знань, умшь i 38
навичок у зютавленш з наперед заданими й уточненими цшями.
При цьому, метою кoмплeкcнoï дiaгнocтики знань cтудeнтiв е:
- прояв i розвиток системи компетентностей майбутнього фaxiвця;
- виявлення, пepeвipкa i oцiнкa piвня здобутих знань, сформованих умiнъ i навичок;
- пopiвняння фактичних peзулътaтiв навчально-пiзнaвaльнoï дiялънocтi iз запланованими, наперед установленими стандартами;
- стимулювання цiлecпpямoвaнoï cиcтeмaтичнoï, iнтeнcивнoï роботи студенпв;
- тдвищення об'ективносп ощнювання;
- одержання cвoечacнoï iнфopмaцiï про стан засвоення змюту програми на вах етапах навчання;
- залучення студента до вcix форм навчального процесу.
Висновки i перспективи подальших дослгджень. Отже, проведений теоретичний aнaлiз дозволяе нам дшти висновку i визначити таке правило ефективного ощнювання нaвчaльнoï дiялънocтi cтудeнтiв вищих навчальних заклащв за кредитно-модульною системою: ощнювання нaвчaльнoï дiялънocтi cтудeнтiв вищих навчальних заклащв у таких рамках повинно здшснюватись системно i комплексно на уах етапах навчально-виховного процесу, охоплювати уci види нaвчaлънoï дiялънocтi студенпв. Кожен вид нaвчaльнoï дiялънocтi студента в рамках залшового кредиту (модуля) оцшюеться (визначаеться рейтинг) i мае питому частку в пiдcумкoвiй оцшщ iз зaлiкoвoгo кредиту.
Перспективи подальших наукових пошушв щодо запропонованоï теми дослщження бачимо у теоретичному обгрунтуванш та практичнiй апробацп системи комплексноï дiагностики peзулътaтiв нaвчaльнoï дiялънocтi cтудeнтiв як пeдaгoгiчноï системи встановлення основних ознак, якi характеризують сформован в пpoцeci навчання компетентносп майбутнього фaxiвця.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Баркалова E. Л. Оргашзащя навчального процесу в контексп впровадження кpeдитнo-мoдулънoï системи навчання // [1нтернет-ресурс]: Режим доступу: www. nbuv.gov.ua/Portal/Chem_Biol/Zhdk/2009_1_2/st20.html.
2. Корольов Б. Болонський процес у вищш шкoлi // Болонський процес в до. К., 2008. C. 27-35.
3. Кремень В. Нoвi вимоги до якicнoï ocвiти // Освпа Украши. 2006. 20 черв.
4. Садиков М. Впровадження кpeдитнo-мoдулънoï системи навчання при вивченш фундаментальних нормативних дисциплш // Вища ocвiтa Украши. 2006. № 4. C.35-41.
5. Слепкань З. I. Модульно-рейтингова система навчання й контролю усшшносп студенпв Нaукoвi засади педагопчного процесу у вищiй школг Навч. пociб. К.: Вища шк., 2005. С. 148-159.
6. Харшвська A. A. Як1сть ocвiти в контексп европейського вибору Украши // Нaукoвi записки. Cepiя: Пcиxoлoгo-пeдaгoгiчнi наукии (Н1жинський держ. унiв. iм.М.Гoгoля) / За. заг. ред. проф. £. I. Коваленко. Нiжин: Видавницьво НДУ iм. М. Гоголя, 2009. № 2. С. 5-10.
7. Чуйко Г, Чуйко Н. ECTS - обов'язковий евростандарт Болонського процесу // [1нтернет-ресурс]: Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/bologna/vprov/ атйс^/30.Ыш1.
8. ЯсшецьП. С. Як1сть ocвiти у ВНЗ. К.: Лiбpa, 2008. 212 с.
9. Яхнш Я. К. Cучacнi подходи до якосп освпи. К.: Наук.думка, 2010. 143 с.
10. Вища освгта Украши в параджтш евpoiнтeгpaцiï (курс лекцш): Навч. пociбник для студенпв / за ред. Г. Ф. Пoнoмapьoвоï, A. A. Xapкiвcъкоï, Т. В. Отрошко. X.: ХГПА, 2008. 334 с._
11. CnipiH O. М. Проектування Mexam3MiB вимipювaння навчального навантаження cтудeнтiв пiд час розробки кредитно-модульно1 системи // Нoвi технологи навчання: наук.-метод. зб. / [Кол. авт.]. К.: 1нститут шновацшних технологш i змicту ocвiти, 2007. Вип. 47. C. 3-8.
12. Сшрш O. М. Проектування iдeнтифiкaтopiв накопичення кpeдитiв у пpoфeciйнiй пiдгoтoвцi фaxiвцiв за кредитно-модульною системою // Педагопка i психолопя пpoфeciйнoï ocвiти. 2007. № 3. C. 44-53.
13. Фунпкова O. O. Модульно-рейтингова система контролю знань cтудeнтiв у вищш шкoлi // Вicн. Укр.держ. ун-т водного господарства та природо використання. Piвнe, 2003. Вип. 5 (24), Ч.2: Сучасш технологи навчання: проблеми та перспективи. C. 237-242.
14. Яременко П. C. Яшсть ocвiти в Украши. К.: Лiбpa, 2011. 157 с.
15. 1ванюк I. В. Оцшювання ocвiтнix пpoeктiв та
програм. К.: Таксон, 2004. 208 с.
16. Смолюк И.А. Трансформация образовательной среды в условиях кредитно-модульной системы организации учебного процесса // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2013. № 2. С. 29-32.
17. Дуняева В.Г. Кредитно-модульная система обучения в вузе: обратная сторона медали // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2012. № 4 (11). С. 90-92.
18. Махновская И.Р. Организация профессиональной подготовки магистров сестринского дела в условиях кре-дитно-модульной системе образования // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. 2013. № 1 (12). С. 147-150.
19. Вища освгта i Болонський процес: шдручник / за ред. Г. Ф. Пономарьово!, А. А. Харшвсько!, О. О. Бабакшо!, Т. В. Отрошко, I. I. Соловйово!. X.: ХГПА. 2011. 304 с.
ПРОБЛЕМА ОЦ1НЮВАННЯ НAВЧAЛЬНOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В У РАМКАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОÏ СИСТЕМИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В
© 2014
О.О. Котлярова, викладач кафедри англшсь^' фшологн
Луганський нащональний утверситет 1мен1 Тараса Шевченка, Луганськ (Украгна)
Анотащя: Проведений теоретичний aнaлiз проблеми оцшювання навчально1 дiяльнocтi cтудeнтiв ВНЗ у межах кредитно-модульно1 системи доводить, що воно повинно здшснюватись системно i комплексно на вах етапах навчально-виховного процесу, охоплювати вci види навчально1 дiяльнocтi cтудeнтiв.
Ключовi слова: навчальна дгяльшсть студенпв, ошнювання, кредитно-модульна система навчання, навчально-виховний процес, сучасш умови шдготовки фах1вц1в.
THE PROBLEM OF STUDENTS' ACADEMIC ACTIVITY ASSESSMENT WITHIN
THE CREDIT-MODULAR SYSTEM IN MODERN CONDITIONS OF SPECIALISTS' TRAINING
© 2014
O.O. Kotliarova, 1есШгег üf the English рЫ1о^у department
Luhansk Taras Shevchenko National University, Luhansk (Ukraine)
Annotation: Theoretical analysis of the problem of students' activity assessment within the credit-modular system was performed. The results proved that it must be systematic and complex at each stage of educational process and cover all kinds of the students' academic activity.
Keywords: students' academic activity, assessment, credit-modular system of education, teaching and educational process, modern conditions of specialists' training.
УДК 908 (477.54): 929 Срезневский
У ИСТОКОВ ХАРЬКОВСКОЙ ШКОЛЫ КРАЕВЕДЕНИЯ: ИЗМАИЛ СРЕЗНЕВСКИЙ
© 2014
С.Н. Кулиш, кандидат исторических наук, доцент Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков (Украина)
Аннотация: В статье анализируется харьковский период научно-педагогической деятельности И. Срезневского, его научное наследие по изучению украинского фольклора и исторических памяток. Сделаны выводы по поводу его отношения к романтическому украинофильству. Уточнены некоторые подробности его биографии.
Ключевые слова: славяноведение, малорусский (украинский) язык, украинская народная словесность, И. Срезневский, украинофильство.
Постановка проблемы. Измаил Иванович Срезневский - это выдающийся ученый, профессор Харьковского университета, заложивший в 30-40 гг. XIX века основы изучения украинского фольклора и исторических памяток прошлого. Изучение его наследия является важным для организации воспитательной и культурно-просветительской работы среди современной студенческой молодежи.
Анализ последних исследований и публикаций. Фигура Измаила Ивановича Срезневского - филолога-слависта, палеографа, историка, этнографа, почетного члена 32 академий и университетов, автора более 390 научных и научно-популярных трудов, адресата 900 деятелей отечественного и мирового образования и науки широко известна. Исследованием наследия И. И. Срезневского занимались десятки ученых разных стран. Только за последние годы появились обширные статьи М. Досталь, Н. Масленниковой, Г. Богатовой, О. Трубачева, в которых речь идет в основном о его научной деятельности
как филолога-слависта. Результатом долгих поисков стал выход монографии Н. Колгушкиной, посвященной И. Срезневскому [1].
Все вышеуказанные и другие авторы бегло вспоминают о Харьковском периоде жизни и работе И. Срезневского в Харьковском университете. Конкретно об этом периоде писали только Н. Сумцов и В. Франчук [2-3], хотя и недостаточно глубоко и объективно. К 200-летию со дня рождения И. Срезневского в 2012 г. В Санкт-Петербурге, Рязани и Харькове прошли международные научные симпозиумы и конференции, на которых обсуждали наследие И. Срезневского как выдающегося филолога-слависта. Но и тут о его харьковском периоде говорилось бегло. Известно, что оказавшись в Харькове, И. Срезневский еще подростком, в 14-15 лет стал интересоваться думами, другими образцами народного творчества.
Изложение основного материала. С начала учебы в Харьковском университете (1826 г.) самый молодой по
