CC BY
41
© 1льницька О. М.
УДК 371. 315 + 378. 147 + 614. 253. 4 Iльницька О. М.
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ ЯК СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ТА 0Ц1НКИ ЯК1СН01П1ДГ0Т0ВКИ СПЕЦ1АЛ1СТ1В У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ
ЗАКЛАД1
ДВНЗ «1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет»
(м. 1вано
Для кожно! людини навчання е важливим проце-сом засвоення знань, вмЫь, навичок, що е складним психолопчним процесом. Тому, щоб навчання було успшним мають бути створен! сприятлив! умови для цього. Реформування вищо! освгги зумовлюе необхщнють внесення системних коректив!в у пщго-товку фах1вц1в медичного профтю ¡з наближенням р!вня !х пщготовки до м!жнародних стандарт!в [1, 5]. Якщо розглядати проблеми пщготовки фах!вц!в у цм сфер!, то передбачаються нов! пщходи до методики викладання дисциплш та !х рол! у сво!й освт май-бутых медиюв.
Удосконалення навчального процесу в контекст! евроштеграцп неможливе без належного Ыформа-цмного забезпечення пщ час самостмно! пщготовки студенев до практичних занять [7]. Адже на сучасно-му етап розвитку сусптьства в умовах перебудови та вдосконалення вищо! освгги виникае необхщнють пошуку якюно! пщготовки фах!вц!в медицини, що здмснюеться за кредитно-модульною системою.
Мета роботи. Розкрити кредитно-модульну сис-теми навчання як систему контролю ! оцЫки якост знань, розглянути особливост модульного навчання та проанал!зувати проблему готовност студенев до д!яльност!, як комплексу зд!бностей, що вщобража-ють !х професмну пщготовку.
Результати та Ух обговорення. Створення системи контролю та оцшки навчальних досягнень студенев е необхщною умовою роботи системи якюно! пщготовки спе^алю^в у вищому навчаль-ному заклад!. Тому на сьогодншнм час актуальним е теоретичне вивчення та практичне застосування рейтингово! технолог!! оцшювання студенев, яка функцюнуе в межах кредитно-модульно! системи навчання.
Проблема рейтингу розглядаеться в працях таких в!тчизняних й заруб!жних автор!в, як А. Алексюк,
A. Фурман, В. Боднар, В. Малишенко, В. Груцяк, П. Скорський, Н. Васил'ев, В. Гареев, С. бршиков,
B. Каспаров, Ю. Моюеев, В. Гольдшм!т, Дж. Рассел, I. Чегель, I. Прокопенко та н
Специф!чним для кредитно-модул ьно! системи навчання е нов! пщходи до оргаызацп лабораторно-практичних занять, до контролю за р!внем засвоення матер!алу та до ваги самоосв!ти студенев.
Основы складов! кредитно-модульно! системи оргаызацп навчального процесу так!:
Франк1вськ)
- проектування навчально-виховного процесу;
- нормування;
- оперативний, надмний, об'ективний, повний, точний та постмний облк;
- об'ективне ставлення до студенев;
- взаемна дисциплшованють викладач!в та студенев;
- оцЫка якюно го та своечасного виконання завдань;
- наявнють у викладач!в ! студенев ч!тко вщ-працьованих стандартних шструкцм та суворе !х дотримання.
Таким чином, система, що введена, переважно апелюе до певних якостей особистост як викладача, так ! студента (нормативнють, вщповщальнють, дисциплшованють, самоконтроль, об'ективнють тощо), але, мабуть, кноруе риси та зд!бност (спонтан-нють, емоцмнють, суб'ективнють, автономнють та орипнальнють мислення тощо) [4].
Кредитно-модульна система оргаызаци навчального процесу у вищих навчальних закладах - це модель оргаызаци навчального процесу, яка фунтуеться на поеднанн модульних технолопй навчання та бвропейсько! системи трансферу креди-т!в ЕОТБ.
Кредити ЕСТБ е числовим екв!валентом оцшки (вщ 1 до 60), призначено! для роздт!в програми, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, що вимагаеться для !х завершення. Вони вщображають ктькють роботи, яко! вимагае кожен блок програми, вщносно загально! ктькост роботи, необхщно! для завершення повного року академ!ч-ного навчання у заклад!, тобто лекцп, практична робота, семшари, консультаций виробнича практика, самостмна робота - в б!блютец чи вдома - ! екзаме-ни чи шим види д!яльност!, пов'язан з оцшюванням. ЕСТБ, таким чином, базуеться на повному наванта-женн студента, а не обмежуеться лише аудиторни-ми годинами [8].
Загалом, система залкових кредит!в виконуе дв! основы функц!!:
- функц!ю перезалку навчальних дисциплш (або !х окремих частин), як! студент за власним бажанням вивчав в шшому ВНЗ;
- функц!ю накопичення кредит!в - студент може отримувати вищу осв!ту «порц!ями», перериваючи навчання або неодноразово змшюючи ВНЗ [3].
Moдyльнo-peйтингoвe нaвчaння пoлягae y пocлi-дoвнoмy çacвoeннi нaвчaльнoгo мaтepiaлy пeвними цiлicними, лoгiчнo впopядкoвaними i oбфyнтoвaни-ми чacтинaми (мoдyлями), peçyльтaти якoгo е пщ-cтaвoю для виçнaчeння мicця (peйтингy) cтyдeнтa cepeд oднoкypcникiв.
Moдyль - лoгiчнo çaвepшeнa чacтинa тeopeтич-ниx çнaнь i пpaктичниx yмiнь ç пeвнoÏ нaвчaльнoÏ диcциплiни.
Peйтинг - пoçицiя cтyдeнтa в гpyпi ça peçyльтa-тaми нaвчaння ç пeвнoгo пpeдмeтa, яга виçнaчaeть-cя peйтингoвим пoкaçникoм, тобто вeличинoю, якa е вiдcoткoвим вiднoшeнням cyми oпopниx oцiнoк ç ycix мoдyлiв дo cyми мaкcимaльнo мoжливиx [1G].
Koжeн мoдyль е caмocтiйнoю тa aвтoнoмнoю чac-тинoю нaвчaльнoгo пpoцecy, çмicтoвнo пoв'яçaний ç пoпepeднiм i нacтyпним тa пepeдбaчae пeвний oбcяг çнaнь, yмiнь i нaвичoк, якими пoвинeн вoлoдiти сту-дeнт, пepeлiк як тeopeтичниx тaк i пpaктичниx çaнять, якi вiн мae викoнaти. Cтyдeнт caмocтiйнo oбиpae дo-cтyпний вapiaнт çaпpoпoнoвaниx çaвдaнь вiдпoвiднo дo cвoÏx мoжливocтeй тa мae çнaти вимoги дo çмic-ту кoжнoгo нaвчaльнoгo eлeмeнтa нa кoнкpeтнoмy piвнi. Bикoнyючи çaвдaння вiн oпpaцьoвye дoдaткoвy лiтepaтypy, пишe твopчy poбoтy, peфepaт тoщo. Для кoжнoгo мoдyля i в йoгo мeжax вкaçyють кoнкpeтнy мeтy Ïx вивчeння тa дaютьcя вiдпoвiднi мeтoдичнi peкoмeндaцiÏ.
Peçyльтaти кoжнoгo виду кoнтpoлю (тecтyвaн-ня, ceмiнap, пpaктикa тoщo) виpaжaютьcя пeвнoю кiлькicтю бaлiв - çaлeжнo вщ çнaчyщocтi нaвчaль-нoгo мaтepiaлy, який вЫ oxoплюe, i ocoбливocтeй виду кoнтpoлю. Moдyльнo-peйтингoвa oцiнкa cicna-дaeтьcя iç cyми пoкaçникiв ycпiшнocтi (oцiнoк) ça види кoнтpoлю, щo пepeдбaчeнi цим мoдyлeм. Пicля çaкiнчeння пeвнoгo мoдyля вивoдять y бaлax pe^ тинг кoжнoгo cтyдeнтa, a çгoдoм йoгo пepeвoдять y 1GG-бaльнy cиcтeмy oцiнювaння çнaнь, yмiнь i нaви-чoк cтyдeнтiв.
Moдyльнo-peйтингoвa cиcтeмa cпoнyкae cтyдeн-тiв çдoбyвaти çнaння caмocтiйнo, кopиcтyючиcь ye-тoдичними пopaдaми пeдaгoгa.
Пiд чac впpoвaджeння мoдyльнo-peйтингoвoÏ cиcтeми y çв'яçкy ç ÏÏ yнiфiкoвaними вимoгaми дo пiдгoтoвки кoнкypeнтнocпpoмoжниx фaxiвцiв нa вcьoмy eвpoпeйcькoмy пpocтopi в пoлieтнiчнoмy cepeдoвищi aктyaльнo ç pядy пpичин: çpocтaння питoмoÏ вaги i poлi кoнфлiктiв y piçниx cфepax життя cyчacнoгo cycпiльcтвa тa ocвiтньoмy cepeдoвищi як йoгo чacтинi [2]; бaгaтoнaцioнaльнicть i пoлiкyль-тypнicть ocвiтньoгo cepeдoвищa; дoмiнyвaння y cyб'eктiв ocвiти cвiтoглядниx ycтaнoв, cпpямoвaниx нa pyйнyвaння, мoнoлoгiчнicть, нeтepпимe cтaвлeн-ня дo пpeдcтaвникiв iншoÏ кyльтypи, cyпepництвo, iнтoлepaнтнicть; coцiaльнe poçшapyвaння cyб'eктiв ocвiтньoгo cepeдoвищa; нeдocтaтнe дocлiджeння пpoблeми кoнфлiктy в ocвiтньoмy cepeдoвищi; нeдo-cтaнiй piвeнь çaгaльнoкyльтypнoÏ, пcиxoлoгiчнoÏ пщ-гoтoвки пeдaгoгiчниx кaдpiв дo eфeктивнoÏ вçaeмoдiÏ y кoнфлiктнoмy ocвiтньoмy cepeдoвищi; пoтiк iннoвa-цiй в ocвiтi; швидкa çмiнa нopмaтивниx дoкyмeнтiв,
ocвiтнix cтaндapтiв, нaвчaльниx пpoгpaм, типiв ocвiтнix ycтaнoв i нeпiдгoтoвлeнicть пeдaгoгiв дo po-6o™ y швидкo мiнливиx yмoвax; нeoбxiднicть пoшy-ку eфeктивниx тexнoлoгiй вçaeмoдiÏ в кoнфлiктi [2]; ocoбиcтicнi влacтивocтi cyб'eктiв ocвiтньoгo cepeд-oвищa - вимкий piвeнь тpивoжнocтi, aгpecивнocтi, кoнфлiктнocтi, ниçький piвeнь тoлepaнтнocтi; пepe-вaжaння aвтopитapнoгo cтилю cпiлкyвaння cтyдeнтiв мiж coбoю, нeçвaжaючи нa гyмaнicтичнy ган^п^ю ocвiти; викopиcтaння в ocвiтньoмy cepeдoвищi мo-нoлoгiчниx мeтoдiв нaвчaння як нacлiдoк нecфopмo-вaнocтi нaвичoк opгaнiçaцiÏ дiaлoгiчнoÏ вçaeмoдiÏ.
Taким чинoм, ядpoм çмicтy кpeдитнo-мoдyльнo,i cиcтeми нaвчaння CTae мoдyль, який cпpияe poçви-тку якocтeй ocoбиcтocтi тa кJlючoвиx кoмпeтeнтнoc-тeй ocoбиcтocтi [б].
Caмe peaлiçaцiя кpeдитнo-мoдyльнoÏ cиcтeми нaвчaння çaлeжить вщ пpoфeciйнoÏ çдaтнocтi вик/ia-дaчa дo opгaнiçaцiÏ вiдпoвiдниx yмoв. Йoгo çaвдaння пoлягae нe в плaнyвaннi çaгaльнoÏ, eдинoÏ для вcix лiнiй пcиxoлoгiчнoгo poçвиткy, a в дoпoмoçi кoжнoмy мaйбyтньoмy мeдикy як пpoфecioнaлy cвoeÏ cпpaви вдocкoнaлити cвiй дocвiд, cвoÏ çдiбнocтi тa poçвивa-тиcя як ocoбиcтicть. Дм викJlaдaчa мaють бути cпpя-мoвaнi нa фopмyвaння у cтyдeнтiв любoвi тa вiдпo-вiдaльнoгo cтaвлeння дo пpoфeciÏ, яку вoни oбpaли; çaбeçпeчeння йoгo пpoфeciйнoÏ i cпeцiaльнoÏ кoмпe-тeнтнocтi; фopмyвaння ocнoв пpoфeciйнoÏ мaйcтep-нocтi, вмiння виpiшyвaти çaвдaння, якi cтoять пepeд ними.
Aнaлiç гoтoвнocтi дo дiяльнocтi, як кoплeкcy çдi-бнocтeй, пpeдcтaвлeний в poбoтax C. C. BiтвицькoÏ, I. M. KoçлoвcькoÏ, H. G. Moйceюк, C. Л. Pyбiнштeй-нa, Д. B. Чepнiлeвcькoгo тa iншиx, щo включaють в cтpyктypy гoтoвнocтi piçнi влacтивocтi i якocтi ocoби. A. Г. Koвaльoв poçглядae гoтoвнicть дo дiяльнocтi як cтiйкy влacтивicть ocoби. У нayкoвiй лiтepaтypi вдо-бpaжeнa тaкoж iнтeгpaцiя piçниx пiдxoдiв. Уçaгaль-нeння ycix видiв i piвнiв гoтoвнocтi, cпpoбy Ïx cиcтeм-нoгo aнaлiçy впepшe çpoбив K. K. Плaтoнoв [9].
Пcиxoлoгiчнa гoтoвнicть cтyдeнтiв дo вивчeн-ня тepeтичниx диcциплiн y мeдичнoмy yнiвepcитeтi вкJlючae в ceáe тaкi кoмпoнeнти: мoтивaцiйнi (пoтpe-6a yc^i^o викoнyвaти пocтaвлeнe çaвдaння, ^ep-ec дo дiяльнocтi, пpaгнeння дoмoгтиcя ycпixy i пoкa-çaти ce6e ç кpaщoÏ cтopoни); пiçнaвaльнi (poçyмiння oбoв'яçкiв, çaвдaння, oцiнкa йoгo çнaчyщocтi, виçнa-чeння çacoбiв дocягнeння мeти, yявлeння ймoвipниx çмiн oбcтaвин); eмoцiйнi (пoчyття вiдпoвiдaльнocтi, впeвнeнicть в ycmxy, нaтxнeння); вoльoвi (yпpaвлiння coбoю i мoбiлiçaцiя cил, çocepeджeння нa çaвдaннi, вiдвoлiкaння вiд пepeшкoджaючиx впливiв, пoдoлaн-ня cyмнiвiв). Ocкiльки гoтoвнicть дo дiяльнocтi poç-глядaeтьcя як влacтивicть ocoбиcтocтi тa cтaн ocoби пepeд пoчaткoм дiяльнocтi.
Пpoцec нaвчaння çaлeжить вiд opгaнiçaцiйнo-мeтoдичнoÏ дiяльнocтi, щo çaбeçпeчye кoopдинa-цiю poбoти пpoфecopcькo-викëaдaцькoгo cicna-ду кaфeдp, якi çдiйcнюють пpoфeciйнy пiдгoтoвкy
студенев, д1агностику i корекцю результа^в на- зд1бностей та таланту. Тому умшня педагога засто-
вчання пщ час структурування теоретичного i прак- сувати pi3^ види навчання дае змогу творчо пщ-
тичного завдання. ходити до оpганiзацiI навчально-тзнавально! д^
Висновки. На сучасному етап розвитку суспiль- яльностi студенев, обираючи у конкретних умовах
ства в умовах структурно! перебудови та вдоскона- саме той вид навчання, який найкраще забезпечить
лення вищо! освiти виникае необхщнють пошуку ре- засвоення знань, формування умiнь i навичок за м^
зеpвiв якюно! пщготовки фахiвцiв-медикiв. Oскiльки нiмальних затрат зусиль i часу. Таким чином, активне
реформування системи вищо! освгги спрямоване використання середовища «модуль» вЫма учасни-
створити таю умови навчання, в яких кожна окре- ками навчального процесу е невщ'емним аспектом
ма людина отримала б невичерпн можливост для оpганiзацi! належно! самостмно! пiдготовки студен-
повно! самоpеалiзацi! закладених у нiй покликань, та в умовах кредитно-модульно! системи.
Л1тература
1. Бахтеева Т. Д. Реформирование системы здравоохранения и медицинского образования / Т. Д. Бахтеева // Проблеми сучасно! медично! науки та освiти. - 2010. - № 1. - С. 4-8.
2. Лазоришинець В. В. Полiтика та стратепя в галузi охорони здоров'я / В. В. Лазоришинець, М. В. Банчук, O. П. Волосо-вець // Проблеми сучасно! медично! науки та освiти. - 2008. - № 4. - С. 5-10.
3. Нейко 6. М. Оргашза^я самостмно! роботи студенев / 6. М. Нейко, Н. В. Скробач, Д. Б. Соломчак // Галицький лкарський вюник. - 2003. - № 1. - С. 115-116.
4. Кредитно-модульная система обучения: проблема развития творческих характеристик личности студента / Е. А. Якименко, Н. В. Башмакова, В. Н. Боднарь, Е. В. Башмакова // Проблемы и инновации современного общества: материалы международной научно-практической конференции. - Астрахань : АФ МОСА, 2008. - С. 198-202.
5. Основы засади розвитку вищо! освiти Укра!ни в контекст Болонського процесу (документи i матеpiали 2003-2004 рр.) / За ред. Кременя В.; Авт. кол. М. Степко та ш. - Тернопть, 2004. - 215 с.
6. 1нтегра^я осв^шх систем Укра!ни i бвропи: Навчально-методичний посiбник // [В. К. Медведев, Ю. В. Стасев, С. В. Залюн та Ы.] / За ред. В. К. Медведева. - Харювський ушверситет Пов^ряних Сил iменi 1вана Кожедуба, - Харюв, 2005. - 124 с.
7. Фщула М. М. Педагопка: Навчальний поабник для студентiв вищих педагогiчних закладiв освiти. - 3-те вид., перероб. i доп. / М. М. Фщула. - Тернопть : Навчальна книга - Богдан, 2010. - 232 с.
8. Ильин Е. П. Психофизиология состояний человека / Е. П. Ильин. - СПб. : Питер, 2005. - 412 с.
9. Лизунова Е. М. Методические основы проектирования модульно-рейтинговой системы обучения студентов // Режим доступу: http://ito. edu. ru/2008/MariyEl/II/II-0-33. html.
10. Платонов К. К. Структура и развитие личности / К. К. Платонов. - М. : Просвещение, 1986. - 255 с.
УДК 371. 315 + 378. 147 + 614. 253. 4
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ ЯК СИСТЕМА КОНТРОЛЮ TA ОЦ1НКИ ЯК1СНО1 ПЩГОТОВКИ СПЕЦ1АЛ1СТ1В У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАД1
1льницька О. М.
Резюме. У статт розглянуто кредитно-модульну систему навчання як невщ'емну складову модерызаци системи вищо! медично! освгти та визначено особливос^ модульного навчання. Пpоаналiзовано проблему готовнос^ студентiв до навчання за кредитно-модульною системою, що дае можпивють студенту пщвищити piвень власно! самопщготовки, самоpеалiзацi! та самовдосконалення, а викладачу - пiдвищити та вдоско-налити свм науково-методичний piвень.
Ключов1 слова: кредитно-модульна система навчання, модульне навчання, рейтинг, модуль, проблема готовнос^ студенев до навчання.
УДК 371. 315 + 378. 147 + 614. 253. 4
Кредитно-модульная система обучения как система контроля и оценки качественной подготовки специалистов в высшем учебном заведении
Ильницкая О. М.
Резюме. В статье рассмотрено кредитно-модульную систему обучения как неотъемлемую составляющую модернизации системы высшего медицинского образования и определение особенности модульного обучения. Проанализирована проблема готовности студентов к обучению по кредитно-модульной системе, что дает возможность студенту повысить уровень собственной самоподготовки, самореализации и самосовершенствования, а преподавателю - повысить и усовершенствовать свой научно-методический уровень.
Ключевые слова: кредитно-модульная система обучения, модульное обучение, рейтинг, модуль, проблема готовности студентов к обучению.
UDC 371. 315 + 378. 147 + 614. 253. 4
Credit-Modular System of Education as a System to Monitor and Evaluate Quality of Training in Higher Education
Ilnytska O. M.
Abstract. For each person learning is an important process of learning, skills, skills that are complex psychological process. Therefore, learning to be successful must be favorable conditions for this. Reforming higher education system necessitates making adjustments to training medical profile of the convergence of their training to international standards. If we consider the problem of training in this area, it provides new approaches to teaching methods courses and their role in their education of future physicians.
Improving the educational process in the context of European integration is not possible without proper information support during independent prepare students for practical training. Indeed, in modern society in terms of restructuring and improvement of higher education is necessary to find high quality training medicine appearing on credit system.
Creating a system to monitor and evaluate academic performance of students is a requirement of the system of quality training in high school. Therefore, the present time is urgent theoretical study and practical application of rating technology assessment of students, which functions within the credit-module system.
Specific to credit-module system are new approaches to laboratory practical classes, to control the level of learning and to self-weight students.
The main components of credit-modular system to learn the following:
- Design of the educational process;
- Valuation;
- Quick, reliable, objective, complete, accurate and permanent record;
- An objective attitude towards students;
- Mutual discipline teachers and students;
- Assessment of the quality and timely completion of tasks;
- The presence of teachers and students clearly exhaust standard guidelines and strict compliance.
Credit-modular system of educational process in higher education - a model of the educational process, which
is based on modular technology education and the European Credit Transfer System ECTS.
In modern society in terms of restructuring and improvement of higher education is necessary to find reserves of high-quality training of medical specialists. Since the reform of higher education aims to create such learning environment in which every individual would have endless opportunities for full self-realization embodied in it vocations, abilities and talents. Therefore, the ability of the teacher to apply different kinds of learning allows a creative approach to the organization of teaching and learning of students in choosing specific conditions exactly the kind of education that will provide the best learning, the formation of skills with minimum user effort and time. Thus, the active use of the environment "module" all members of the educational process is an essential aspect of proper self-study student in a credit-modular system.
Keywords: credit-modular system of training, modular training, rating module, the problem of students' readiness to learn.
CTarm Haflmwna 15. 08. 2014 p.
