CC BY
6
УДК 321.351
DOI: 10.21564/2075-7190.37.133439
Погрiбна Вiкторiя Леонiдiвна, доктор сощолопчних наук, професор,
професор кафедри сощологп та пол^ологл Нащонального юридичного унiверситету iMeHi Ярослава Мудрого, м. Харюв e-mail: vilpog2017@gmail.com ORCID ID: 0000-0002-5101-0386
ПРОБЛЕМА НАУКОВО1 ВИЗНАЧЕНОСТ1 ФЕНОМЕНУ «СОЦ1АЛЬН1 РИЗИКИ В СИСТЕМ1 СОЦ1АЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ»
У cmammi проводиться анал1з природи взаемозв'язку категорш «сощальний захист» та «соцiальнi ризики», доводиться, що соцiальнi ризики виникають i iснують не в надзвичайних, а в звичайнихумовах, тому закономiрно супроводжують функцюнування соцуму. Зазначаеться, що сощальний захист являе собою дiяль-мсть щодо попередження, пом'якшення та скасування факторiв сощальногори-зику, а сощальна безпека може розглядатися як мета сощального захисту та споЫб мiнiмiзацii сощальних ризиюв. Шдкреслюеться, що якщо одночасно iснуе вiрогiднiсть якустшного вiрiшення проблеми вибору, так i неустшного, торизик е характеристикою дш у ситуацп непевностi, а небезпека - характеристикою ситуацп.
Ключовi слова: сощальш ризики, сощальний захист, сощальна безпека сустль-ства, сощальна безпека особистостi.
Актуальтсть до^дження. Забезпечення дieвого сощального захисту населення е одним з фундаментальних завдань будь-яко! держави. Втсм ак-туалiзацiя ще! проблеми вщбуваеться в часи пол^ичних та сощально-еконо-мiчних криз, коли спостер^аеться масове зниження соцiально-eкономiчного статусу велико! кшькосп людей. Саме таю перюди потребують змши сутнос-т та змюту державно! сощально! пол^ики, ефектившсть чого багато в чому визначаеться якютю вщповщного наукового обгрунтування.
Дослщженням системи сощального захисту населення та його складових, процесу оргашзащ! та специфши щодо окремих груп населення займаються представники рiзних суспiльних наук - eкономiсти, сощологи, полiтологи, правознавцi. При цьому домшуе eкономiчний пiдхiд. Так, В. В. Лаврухш, узагальнюючи результати науково! розробки економютами дано! проблеми, констатуе, що «трактуеться вона (катeгорiя «сощальний захист». - В. П.) по© Погр1бна В. Л., 2018 77
рiзному, а саме: 1) тдтримка шдивща в бщносп (класичний пщхщ); 2) ви-ршення протирiч мiж багатством i бiднiстю, яке полягае в перерозподш нацiонального доходу вiд багатих до бщних верств населення (некласичний тдхщ); 3) соцiальне маневрування доходами шляхом пiдрiвнювання доходiв людини впродовж усього 11 життя (кейнсiанський пiдхiд); 4) виршення про-тирiч мiж можливостями ринку i потребами населення; 5) вирiшення проти-рiч мiж ефектившстю суспiльного виробництва i соцiальною справедливютю (iнституцiйний пiдхiд); 6) поеднання державно-стандартизованих (законодав-чо закрiплених i регламентованих) сощальних гарантiй по забезпеченню сощального самозахисту; 7) розробка державою механiзмiв локалiзащi не-гативних тенденцiй, що перешкоджають функцiонуванню системи оргашза-цп соцiального захисту населення (податкових, правових, шформащйних, адмiнiстративних, соцiально-полiтичних); 8) сприяння оргашв мiсцевого самоврядування суспiльним оргашзащям у розробцi i реалiзацii сощальних програм. Таким чином, соцiальний захист населення охоплюе практично все населення краши, але по вiдношенню до рiзних категорiй населення можуть бути використаш рiзнi форми i мехашзми соцiального захисту. 1з цих позицш соцiальний захист служить iнструментом виршення протирiч мiж ефектив-нiстю суспшьного виробництва i соцiальною справедливютю» [1, с. 68]. Не применшуючи значення напрацювань економiстiв, зазначимо, що бшьш перспективним ми вважаемо iнший ракурс аналiзу, а саме розгляд категорп соцiального захисту крiзь призму сощальних ризиюв, бо саме соцiальнi ризики виступають тим чинником, який створюе пiдrрунття для перегляду сощально!' пол^ики держави.
Аналiз останн1х до^джень i публЫацш. Будь-який суспiльний устрiй постшно породжуе соцiальнi ризики. Це доводиться великою кшьюстю вiтчизняних (М. Багмет, В. Дерега, Ю. Кириченко, I. Михайловська, О. Не-лiпович, Р. Пщлипна, В. Скуратiвський, О. Палш, О. Сахань, Н. Чудик-Бшо-усова та ш.) [2-9] та зарубiжних науковцiв (Р. П. Барк, С. Брейер, А. Б. Гараа, Ж.-В. Груат, Х. К. Дженкшс-См^, М. Д. Мета, Л. Сйоберг, Б. Фшкофф, Дж. Фромм та ш.) [10-18]. Ризик у широкому розумшш представляеться як «ршення або дп... (коли) людиною не тiльки виявляеться невщповщшсть бажаних i наявних чи потенщйних можливостей в управлiннi ситуащею, але й невизначеною е ощнка самого потенцiалу цих можливостей» [19]. До того ж слщ враховувати, що ризики порушення нормального сощального стану мають рiзну природу, тобто виникають i можуть вiдтворюватися з рiзних причин (стихiйнi лиха, вiйськовi дп, етдемп, революцп, державнi перевороти, демографiчнi вибухи i провали тощо). Тому соцiальнi ризики видiляються в системi ризикiв тим, що вони виникають i iснують не в надзвичайних, а в звичайних умовах розвитку сустльства, закономiрно, а не випадково
супроводжують нормальне функщонування соцiуму, i бiльше того, грун-туються саме на базових суспiльних вiдносинах, повсякденних суспшьних порядках. Прикладами таких сощальних ризикiв е ризики безпритульностi, бщносп, безробiття, стандартизацп споживання, сощально'].' дезштегрованосп (люмпешзацп). Для 1х подолання (або, принаймш, мiшмiзащi) державою традицiйно використовуються механiзми соцiального захисту, але наукове обгрунтування останнього досi не е усталеним у наущ, бо представники рiзних наукових напрямiв презентують рiзнi ракурси проблеми.
Метою даноИ статт е визначення природи та дослщження механiзмiв взаемозв'язку категорiй «сощальш ризики» i «сощальний захист».
Виклад основного матер1алу. В монографп О. Ф. Новшово! О. Г. Осау-ленко та I. В. Калачево'1' «Сощальна захищенiсть населення Украши» соцiальний захист розглядаеться в межах теорп сощально']! безпеки, яка забезпечуеться при оргашзацп системи нащонально']! безпеки пiд час управлшня соцiальними процесами, формування та реалiзацii державою сощально'].' полiтики. При цьому вони визначають безпеку як стан, що харак-теризуе результатившсть та ефективнiсть дiяльностi щодо п забезпечення. Науковцi пiдкреслюють, що соцiальна безпека тiсно пов'язана з уама сферами суспiльства, i якщо в них не буде захисту, пов'язаного з проблемами на-щонально'1 безпеки, то це неодмiнно вплине i на соцiальну сферу [20, с. 196197]. Вiдповiдно до цього формулюеться загальне визначення термша «соцiальна безпека» як стану захищеност соцiальних iнтересiв особи i сус-пiльства вiд загроз нацiональнiй безпещ. На думку авторiв, соцiальна безпека особи i соцiальна захищенiсть особи - тотожнi поняття, а поняття «за-гроза соцiальнiй безпещ» тотожне поняттю «соцiальний ризик». Тому сощальний захист розглядаеться ними як дiяльнiсть щодо попередження, пом'якшення та скасування факторiв соцiального ризику, а сощальний ризик - як небезпека, що викликае сощальш деформаци та диспропорцп в функ-щонуванш i розвитку людини, суспiльства, держави [20, с. 200]. ^ сентенцп були запропонованi авторами ще у 2001 р., але, зазначимо, що в монографп одного з тих авторiв проф. О. Ф. Новшово'1, яка вишла друком у 2012 р., щ ще'1 пiдтверджуються [21, с. 50-59].
В щлому подшяючи представлену думку, вважаемо за дощльне проаналi-зувати, вiд чого саме охороняе людину система соцiального захисту i якому стану суспiльства вона сприяе, якою е 11 кшцева мета, тобто поняття соцiаль-но'1 безпеки та ризику потребують уточнення.
У монографП росiйських соцiологiв В. I. Серебряншкова i О. Т. Хлоп'ева «Сощальна безпека Росп» формулюеться авторське розумшня проблеми со-щально! безпеки послiдовно, через розкриття загального термша «безпека» з подальшим детальним розглядом помилкових, з 1хньо1 точки зору, уявлень
про нього. Автори виходять з того, що безпека - це дiяльнiсть людей, суспшьства, держави, св^ового ствтовариства щодо пошуку, запобiгання, по-слаблення, лшвщацп та спростування загроз, здатних призвести до втрати фундаментальних та духовних щнностей, вчинити невиправну шкоду щодо виживання i розвитку громадян. При цьому пiдкреслюеться, що безпека не е станом, що це - д1я. Виходячи з представленого бачення загального змюту термiна «безпека», автори монографп пiд соцiальною безпекою розум^ть сукупнiсть заходiв щодо захисту штереав кра'ни та народу в сощальнш сфе-рi, розвиток сощально'1 структури i вiдносин у суспшьста, системи життеза-безпечення i сощалiзащi людей, образу життя вiдповiдно до потреб прогресу, теперiшнiх i майбутшх поколiнь [22, с. 215].
На вщмшу вiд В. I. Серебряншкова i О. Т. Хлоп'ева, автори поабника «Соцiальна пол^ика» визначають сощальну безпеку саме як стан - стан життедiяльностi людини та суспшьства, що характеризуеться сформованою сталою сощальною системою забезпечення сощальних умов дiяльностi особи, п сощально'1 захищеносп, стiйкiстю щодо впливу чинникiв, яю тдви-щують соцiальний ризик. Воно розпадаеться на три складов^ стан життедь яльностi людини i суспшьства; сощальна система його забезпечення i його стiйкiсть щодо соцiального ризику [23, с. 158]. Цю позищю подшяе також А. Б. Качинський, який у монографп «1ндикатори нацiональноi безпеки: ви-значення та застосування 1'х граничних значень» також розглядае безпеку як стан, окремо вщокремлюючи «дiяльнiсть системи забезпечення нацiональноi безпеки» [24, с. 9].
Як стан безпека визначаеться i в ст. 1 Проекту Закону про нащональну безпеку Украши: «Громадська безпека i порядок - захищешсть (тобто вщпо-вiдний стан соцiуму. - В. П.) життево важливих для суспшьства та особи штереав, прав i свобод людини та громадянина, забезпечення яких е прiори-тетним завданням дiяльностi сил безпеки, iнших державних оргашв, органiв мiсцевого самоврядування, 1'х посадових осiб та громадськостi, якi здiйснюють узгодженi заходи щодо реалiзацii i захисту нацiональних iнтересiв ввд впливу загроз» [25, с. 1-2].
Ми вважаемо вщсутшсть едино'! думки щодо зазначено! дефiнiцii результатом не цшком коректних способiв 11 дослiдження, бо доцiльно розрiзняти поняття «соцiальна безпека суспiльства» i «сощальна безпека особи». Першу пропонуемо розглядати як характеристику умов життед1яльност1 суспшьства, що визначае стшкють до впливу чинниюв, що створюють загрозу со-цiальноi деформацй та диспропорцп в функцiонуваннi та розвитку людини, сощально'! групи, iнституту або суспшьства в цшому. Така характеристика може мати i статичнi, i динамiчнi прояви. Соцiальна безпека особи - це, на
наш погляд, р1вень (стан) захищеност1 людини вщ загроз i небезпек для 11 життя, здоров'я, майна, прав, гарантш i свобод. Отже, сощальна безпека пе-редбачае не лише недопущення умов, яю б призвели до зниження рiвня та якост життя людей, але й реальну наявшсть соцiальних перспектив для вах верств населення. Забезпечення сощально'1 безпеки вiдбуваеться саме через оргашзащю та реалiзацiю заходiв iз сощального захисту в межах сощально'1 пол^ики. Це е вкрай важливим, бо «особливосп оргашзацп нащонально'1 системи сощального захисту багато в чому визначають порядок в кра'1ш, стутнь згоди в сустльсга, а також стшюсть i динамiку економiчного i сощального розвитку» [1, с. 66]. Отже, сощальна безпека може розглядатися як мета сощального захисту та споаб мiнiмiзацii сощальних ризикiв. Останш також потребують грунтовного теоретико-методологiчного аналiзу.
Не маючи можливостi провести ретельне дослщження категорп «ризик» в межах окремо'1 статтi, наведемо результати узагальнення юнуючих у на-уковiй лiтературi пiдходiв до вивчення дано'1 категорп. Все рiзноманiття таких пiдходiв можна об'еднати в два основних. Перший (умовна назва -«техшчний»), позищонуючи ризик як фiзичний атрибут технологш i абстра-гуючись вiд суб'ективних щнностей, зводить розумiння сутностi цього феномену до кшькюно'! оцiнки можливостей отримання певного збитку в координатах простору i часу. Другий тдхщ (умовна назва - «сощальний») розкривае дослщжувану категорiю через спiввiдношення з щнностями i нормами сощального характеру та враховуе пол^ичш, сощолопчш, психоло-гiчнi, економiчнi й iншi аспекти, що тiсно переплетенi мiж собою.
Пропонуемо звернутися до найбшьш цiкавих вiтчизняних та зарубiжних публшащй, що вийшли друком в останш десяташття в рамках другого, «сощального», тдходу.
Вельми корисною з науково'1 точки зору е монографiя колективу авторiв за редакцiею Ш. З. Султанова «Полiтичний ризик: аналiз, оцiнка, прогнозу-вання, управлiння», в якш представлений досить об'емний матерiал, що мiстить грунтовне дослiдження юнуючих пiдходiв до аналiзу соцiальноi природи пол^ичних ризикiв [26].
Психологiчнi аспекти поняття «ризик» досить докладно висв^леш в роботах вiдомого психолога В. А. Петровського [27-29]. Аналiз його роб^ показав, що в бшьшосп з них ризик розглядаеться як прагматична тенденщя, пов'язана з розрахунком шанав на успiх, i трактуеться в рамках теорй мо-тивацй досягнення, теорй ухвалення ршення i теорй iгор.
У правовш лiтературi найчастiше увага зосереджуеться на проблемi кримiналiстичного ризику. Найбiльш ретельно це питання дослщжено Г. О. Зоршим у роботi «Кримiналiстична евристика» [30], в якiй пропону-
еться аналiз методiв, за допомогою яких людина може ощнювати ризики у правозастосовнш дiяльностi та визначати способи дш (в тому чи^ i нестандарты) у ситуащях правовоi невизначеносп.
Такий мультидисциплiнарний пiдхiд до аналiзу сутностi поняття «ризик» пояснюеться багатоаспектшстю цього явища, що обумовлюе можливють спiвiснування множинностi визначень природи взаемозв'язку сощальних ризикiв i соцiального захисту. Отже, пропонуемо узагальнити iснуючi точки зору.
1. Не тшьки у науковш лiтературi, але й у масовш свiдомостi вельми по-ширена думка про ризик як можливу небезпеку або невдачу. Такий тдхщ мае давню ютор^. Ще на зорi розвитку людства, коли люди теоретично не усвщомлювали вирогiдного характеру сощальних процеав, життя змушу-вало 1х шукати способи i форми захисту вщ можливих небажаних наслiдкiв власних дш. Одним iз таких способiв було створення запасiв продовольства на випадок посухи, вшськових дiй, етдемш тощо. Можна припустити, що саме таю ситуацп i сформували передумови для ототожнення ризику з яви-щами, настання яких могло викликати рiзного роду збитки, тобто ризик ототожнювався з небезпекою. Ототожнення ризику з небезпекою стало активно тдтримуватися вченими, починаючи з юнця 50-х рр. ХХ ст. Навт ще твстол^тя тому на цьому наполягали юристи: М. С. Гршберг прямо вказував, що ризик - це небезпека [31, с. 124], а А. О. Собчак тдкреслював, що «ризик - це завжди небезпека виникнення несприятливих наслщюв (май-нового або особистого характеру), про яю невщомо, наступлять вони чи ш» [32, с. 55]. Психолог М. А. Котик визначав ризик як дш (вчинок), що вико-нуеться в умовах вибору, коли юнуе небезпека у випадку невдачi опинитися в пршому сташ, шж до вибору [33, с. 87]. Як бачимо, у приведених визна-ченнях видшяеться, зокрема, така риса ризику, як можливють (або мiра) передбачувано! невдач^ небезпека стосовно конкретного виду дiяльностi. Отже, якщо розглядати ризик з цих позицш, то сощальний захист буде зво-дитися до страхування вщ нещасних випадюв, природних катастроф тощо. При цьому немае рiзницi, виконувала людина ризиковаш дii на вимогу iнших оаб чи за власним бажанням.
2. Iнодi ризик розумтть як д1яльн1сть, що здтснюеться з1 спод1ванням на вдалийрезультат. Так, В. А. Абчук визначае ризик як «дп в умовах не-певносп, при яких вiрогiднiсть устху оцiнюеться людиною вище, шж мож-ливiсть невдачЬ» [34, с. 24]. Це означае, що в ризикованш дii цшком ймовiрним е i невдалий результат. Такий вид ризику не потребуе спещального сощаль-ного захисту, бо е абсолютно добровшьним.
3. Поеднання першого i другого пiдходiв дозволяе розглядати ризик як можлив1сть помилки або неустху вибору в ситуацИз декшькома альтерна-
тивами, або як д^ «навмання» в умовах можливо'1 небезпеки зi сподiванням на вдалий результат. При цьому цiкавою е iдея М. В. Ручкшо'!, що «в умовах глобалiзацii... та глобальних ризикiв, яю провокуються та вiдтворюються суб'ектом ризику, пщвищення вiдповiдальностi... бачиться як компенсаторний захист вщ породження тотальних ризиюв. ...У суб'екта «застрягае» думка про тотальну вщповщальшсть перед майбутнiм» [35, с. 22].
4. У науковш лiтературi також зустрiчаються спроби дати бшьш узагаль-нене визначення ризику, виявити риси, що характеризують його як загально-наукове поняття. Наприклад, у «Стислому психологiчному словнику» тд редакцiею В. А. Петровського зазначаеться, що «ризик - це ситуативна характеристика дiяльностi, що складаеться в непевносп 11 виходу i можливих несприятливих наслiдкiв у випадку неустху» [36, с. 308]. Ггалшсью достд-ники Л. Новiелло та А. Бассанеллi розглядають ризик як едшсть обставин i iндивiдуально-групових переваг, критерпв оцiнки ситуацп, на основi яких приймаеться оперативне рiшення [37, р. 428]. Вщомий швецький дослщник Л. Сйоберг презентуе категорiю «ризик» через перегляд психометрично'1 парадигми, доводячи, що в умовах сучасного суспшьства юнуе досить ваго-ма корелящя мiж сприйманням людьми ризику та довiрою до найважливiших соцiальних шститупв [38].
Уточнення поняття ризику у вщповщносп до особливостей соцiального середовища, дiяльностi, пов'язано'1 з регулюванням рiзноманiтних сторiн громадського життя на основi врахування iнтересiв, потреб, цiльових настанов суб'екпв дiяльностi, проведено А. П. Альгшим i В. Г. Зубковим. А. П. Альгш розумiе ризик як дiяльнiсть, пов'язану з подоланням непевносп в ситуацп неминучого вибору, в процес яко'1 е можливють кiлькiсно i якiсно оцiнити здатнють досягнення передбачуваного результату, невдачi або вщхилення вiд цiлi [39, с. 37]. З погляду В. Г. Зубкова, ризик являе собою сощальну поведш-ку суб'екта, здшснювану в умовах непевносп 11 результатiв. На його думку, знаючи рiзноманiття джерел непевносп, можна стверджувати, що громадське життя постшно продукуе ризики [40, с. 24].
М. М. Саппа вщзначае, що ризик i небезпека (загроза) не е тотожними поняттями. У людини викликае страх (побоювання) не сама загроза, а пов'язаш з нею власш уявлення про шкоду i користь. Тому ризик - це сприйняття суб'ектом небезпеки, що передбачае його вшьний вибiр (або деяку iмiтацiю вибору). Виходячи з цього, на думку науковця, люди сприймають ризик у двох аспектах: як можливють несприятливо'1 поди i з точки зору тяжкосп його на-слiдкiв. Причому, як правило, обидва аспекти об'еднуються в оцшщ одше'! людини [41, с. 71].
Отже, кожне з наведених визначень видшяе особливi риси ризику, хоча мiж ними е спшьне: мова йде про процес ухвалення рiшення суб'ектом i його
дй в ситуацй непевносп. Виняток складае група думок, де ризик пов'язуеться зi збитком, отриманим, наприклад, у результат стихшного лиха. Проте, на наш погляд, такий збиток не можна назвати ризиком. Ризик мае мюце тод^ коли людина свщомо приймае ршення, наслiдки якого можуть бути неспри-ятливими. Якщо причини збитку знаходяться зовш, ми можемо говорити про небезпеку. Це означае, що ризик одних може стати небезпекою для шших. Таким чином, небезпека може визначатися як об'ективно юнуюча можливють негативного впливу на сощальний об'ект, в результат! якого йому може бути заподiяний певний збиток, шкода, що попршуе його стан та надае його роз-витку небажаш динамшу або параметри (характер, темпи, форми тощо). При-чому суб'ект дiяльностi може мати шформащю про небезпеку (наприклад, небезпека залишитися без способiв iснування у випадку уродженоi швалщ-ностi), а може i не мати й (стихшне лихо), але в будь-якому випадку вщ його дiй або бездiяльностi нiчого не залежить. Тому, оскшьки небезпека е одним iз можливих результапв дй людини, розмежування ризиюв i небезпек на практицi е вельми умовним. У кожному конкретному випадку одна i та сама подiя може розглядатися i як ризик, i як небезпека.
Дуже часто, говорячи про ризик, автори наголошують на небезпещ, якiй тддаються люди, а не на можливих перевагах, якщо бажана цшь буде до-сягнута. Проте нагадаемо, що у випадку ризику цшком можливим е як устх, так i невдача. Тому ми подiляемо думку А. П. Альгiна, що стосовно здшснен-ня практичних дiй у ситуацп ризику доцшьно враховувати три головних елементи ризику: 1) можливють отримання бажаного результату (удача); 2) можливють настання небажаних наслщюв (невдача) у ходi вибору альтер-нативи та й реалiзацй; 3) можливють вщхилення вiд обраноi цiлi [39, с. 102].
Ще одним поняттям, яке потребуе уточнення в рамках аналiзу природи взаемозв'язку категорш «сощальний захист» та «соцiальнi ризики», е по-няття «ситуацiя ризику» або «ризикована ситуацiя». В. I. Зубков вважае, що ситуащя ризику не е окремим випадком ситуацй непевносп, а розрiзнення повно'1 непевностi i просто непевностi для визначення ризику не ввдграе iс-тотно'1 роль Непевшсть виступае конституюючою ознакою, тобто середови-щем появи ризику, тому зростання непевносп може спричинити за собою ще бшьший ризик. Суб'ективно повна непевнють означае абсолютний ризик, тобто полягання на волю випадку. Масштаби же ризику науковець пропонуе розглядати в системi трьох координат: ризик зростае зi зменшенням можли-восп досягнення цiлi i збшьшенням непевностi (кiлькостi альтернатив) i щни помилки. Розглядаючи непевнiсть як ситуащю, коли iснуе два i бшьше ви-ходи, В. I. Зубков висувае тезу, з якою можна погодитися: непевшсть е се-редовищем для появи ризику [42, с. 4-6]. Продовжуючи лопку його мiр-кувань, зазначимо: ризик виникае тод^ коли суб'ект дiяльностi буде
здшснювати вибiр в умовах наявносп альтернатив дп (бездiяльнiсть теж е варiантом дп). При цьому юнуе ймовiрнiсть як успiшного вiрiшення про-блеми вибору, так i несприятливого (ситуацп небезпеки), тому ризик можна вважати характеристикою дт у ситуацИ непевностг, а небезпеку - характеристикою ситуацИ.
Висновки. Проведений аналiз природи взаемозв'язку категорш «сощаль-ш ризики» та «соцiальний захист» показав, що:
- сощальш ризики виникають i iснують не в надзвичайних, а в звичайних умовах, тому закономiрно супроводжують функщонування соцiуму;
- якщо аналiзувати соцiальний захист у межах теорп сощально'1 безпеки, то вш являе собою дiяльнiсть щодо попередження, пом'якшення та скасуван-ня чинниюв соцiального ризику;
- доцшьно розрiзняти поняття «соцiальна безпека суспшьства» (характеристика умов життедiяльностi суспшьства) i «соцiальна безпека особи» (характеристика рiвня захищеностi людини вщ загроз i небезпек);
- сощальна безпека може розглядатися як мета сощального захисту та спосiб мiнiмiзацii соцiальних ризикiв, оскiльки вона передбачае не лише не-допущення умов, яю б могли призвести до зниження якост життя людей, але й реальну наявшсть соцiальних перспектив для вах верств населення;
- визначаючи сощальш ризики як процес ухвалення ршення суб'ектом щодо його дш в ситуацп непевностi, можна стверджувати, шо небезпека е одним iз ймовiрних результатiв дп, а ризикованою дiею може бути тшьки соцiальна дiя;
- розмежування ризиюв i небезпек на практицi е вельми умовним, бо у кожному конкретному випадку одна i та сама подiя може розглядатися i як ризик, i як небезпека;
- одночасне iснування ймовiрностi не тшьки устшного вирiшення про-блеми вибору, але i неуспiшного дозволяе розглядати ризик як характеристику дш у ситуацii непевностi, а небезпеку - як характеристику ситуацп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Лаврухш В. В. Державне управлшня у сфер1 сощального захисту населення:
теоретичш аспекти. Аспекты публ1чногоуправлтня. 2015. 1-2 (15-16). С. 66-72.
2. Багмет М. О., Дерега В. В. Шляхи вдосконалення системи сощального захисту
в Укра'ш: полгголопчний анал1з. Сучасна украгнсъка пол1тика. Ки!в, 2009.
Вип. 17. С. 250-258.
3. Герасша Л. М., Погр1бна В. Л. Проблема полпичного консенсусу кр1зь призму
сучасно! пол1тично! морал1. Evropsky роННс^ а ргтт diskurz. 2015. № 2.
С. 98-108.
4. Кириченко Ю. Право людини на сощальне забезпечення в конституцшних нормах Украши та зарубiжних держав: порiвняльно-правовий ан^з. Jurnalul juridic national: teorie §ipractica. 2014. № 4 (10). С. 51-55.
5. Михайловська I. М., Нелшович О. В. Система сощального захисту населення в Украш: сутнють, основнi складовi та напрямки вдосконалення. В1сник Хмель-ницького нацюнального университету. 2011. № 6, Т. 4. С. 255-260.
6. Пщлипна Р. П. Система сощального захисту населення в Укра!ш в сучасних умовах: сутнють i основш складовг Науковий вгсник Полтавського yHieepcumemy економти i mоpгiвлi. 2015. № 1 (69), ч. 1. С. 16-22.
7. Pogribna V. L., Sakhan O. M. Resources and risks of personal autonomy in the modern Ukrainian society: sociological aspects of the analysis. BicHUK Нащонального yHieepcumemy «Юридична акадeмiя Украгни iMern Ярослава Мудрого». Серiя: Сощолопя. 2017. № 3. С. 118-131.
8. Скурапвський В., Палш О. Сощальна полггика. Кшв: Вид- во УАДУ, 2003. 265 с.
9. Чудик-Бшоусова Н. I. Новi сощальш ризики як шдстава сощального забезпечення в Укра!ш. Утверситетсью наyковi записки. 2015. № 1 (53). С. 82-108.
10. Barke R. P., Jenkins-Smith H. C. Politics and scientific expertise: scientists, risk perception, and nuclear waste policy. Risk Analysis. 1993. Vol. 13, No. 4. Р. 425-439.
11. Garcia A. В., Gruat J.-V. Social protection: a life cycle continuum investment for social justice, poverty reduction and sustainable development. Geneva: International Labour Office, 2003. 57 р.
12. Breyer S. Breaking the vicious circle: toward effective risk regulation. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1993. х, 127 p.
13. Eyles J., Baxter J. Environments, risks and health: social perspectives. London; New York : Routledge, Taylor & Francis Group, 2017. xvi, 239 p.
14. Fromm J. Experts' views on societal risk attention. Journal of Risk Recearch. 2006. Vol. 9, Issue 3. P. 243-264.
15. Fischhoff B. The psychological perception of risk. The McGraw-Hill homeland security handbook / David G. Kamien, editor: with a foreword by Richard Falkenrath. New York: McGraw-Hill, 2006. P. 463-492.
16. Mehta M. D. Risk and decision-making: A theoretical approach to public participation in techno-scientific conflict situations. Technology in Society. 1998. Vol. 20, Issue 1. P. 87-98.
17. Risk, resilience, inequality and environmental law / edited by Bridget M. Hutter. Cheltenham, UK; Northampton, Massachusetts, USA: Edward Elgar Publishing, 2017. xi, 286 p.
18. Sjoberg L., Drottz-Sjoberg B.-M. Risk perception by politicians and the public. Energy & Environment. 2008. Vol. 19, No. 3-4. Р. 455-483.
19. Прокофьева Е. Н. Характеристика безопасности и риска: аспекты понимания. Казанский педагогический журнал. 2015. № 1. URL: http://cyberleninka.ru/ article/n/harakteristika-bezopasnosti-i-riska-aspekty-ponimaniya (дата звернення: 06.05.2018).
20. Сощальна захищешсть населення Укра1ни / О. Ф. Новшова, О. Г. Осауленко, I. В. Калачова та ш.; НАН Укра1ни, 1н-т екoнoмiки пром-сп. Донецьк; Ки1в: 1ЕП НАН Укра1ни. 2001. 359 с.
21. Новикова О. Ф. Социальная безопасность в Украине: возможности человеческого развития: мoнoгрaфiя. Saarbrucken: LAP Lambert Academic Publishing GmbH & Co. KG., 2012. 172 c.
22. Серебрянников В. И., Хлопьев А. Т. Социальная безопасность России. Москва: Инф.-изд. центр МНИИПУ, 1996. 352 с.
23. Скурапвський В., Палш О., Лiбaнoвa Е. Сощальна политика: навч. пошб. Кшв: Вид-во УАДУ, 1997. 360 с.
24. Качинський А. Б. 1ндикатори нацюнально! безпеки: визначення та застосування ix граничних значень: мoнoгрaфiя. Кшв: Н1СД, 2013. 104 с.
25. Проект Закону про нащональну безпеку Украши. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63531 (дата звернення: 02.05.2018).
26. Политический риск: анализ, оценка, прогнозирование, управление / [А. Г. Коваленко, Г. В. Коржов, В. З. Вдовенко и др.; под ред. Ш. З. Султанова]; Рос.-амер. ун-т. Москва: ИПЦ РАУ, 1992. 60,[2] с.
27. Петровский В. А. Тенденция к свободному риску и самоутверждение личности. Социально-психологические проблемы формирования личности и учебно-воспитательного коллектива. Москва: Изд-во МГПИ, 1975. С. 77-87.
28. Петровский В. А. Психология неадаптивной активности. Москва: ТОО «Горбунок», 1992. 223 с.
29. Петровский В. А. Неадаптивный риск: феноменология и опыт интерпретации. Управление риском. 1997. № 3-4. С. 13-20.
30. Зорин Г. А. Криминалистическая эвристика: учеб. пособие по курсу «Криминалистика»: в 2 т. Гродно: Изд-во ГрГУ, 1994. Т. 1. 212 с. Т. 2. 222 с.
31. Гринберг М. С. Проблема производственного риска в уголовном праве. Москва: Госюриздат, 1963. 132 с.
32. Собчак А. А. О некоторых спорных вопросах общей теории правовой ответственности. Правоведение. 1968. № 1. С. 49-57.
33. Котик М. А. Психология и безопасность. Изд. 3-е, испр. и доп. Таллинн: Валгус, 1989. 448 с.
34. Абчук В. А. Теория риска в морской практике. Ленинград: Судостроение, 1983. 150 с.
35. Ручкина М. В. Субъект риска: социальные способы самозащиты в условиях глобализации: автореф. дис. ... канд. филос. наук. Тверь, 2009. 23 с.
36. Краткий психологический словарь / под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Яро-шевского. Москва: Политиздат, 1985. 431 с.
37. Noviello L., Bassanelli A. Need for risk analysis approach to nuclear energy consistent with other hazards. ICONE 4: ASME/JSME international conference on nuclear engineering; New Orleans, LA (UnitedStates); 10-13Mar 1996: Proceedings. Volume 4: Nuclear plant operations and maintenance, nuclear fuel cycle, institutional and energy
policy, non-proliferation and safeguards / edited by A. S. Rao, R. B. Duffey and D. Elias. New York, NY: American Society of Mechanical Engineers, 1996. P. 425-432.
38. Sjoberg L. Risk perception is not what it seems: The psychometric paradigm revisited. VALDOR 2003: VALues in Decisions On Risk. Proceedings / Editor Kjell Andersson. Stockholm: VALDOR, 2003. Р. 14-29.
39. Альгин А. П. Риск и его роль в общественной жизни. Москва: Мысль, 1989. 187 с.
40. Зубков В. И. Социологическая теория риска: учеб. пособие для вузов. Москва: Академический Проект, 2009. 380 с.
41. Саппа Н. Н. О социальной оценке экологического риска. Современное общество. 1994. № 4. С. 71-74.
42. Зубков В. И. Риск как предмет социологического анализа. Сoцuологuчecкue исследования. 1999. № 4. С. 3-9.
REFERENCES
1. Lavrukhin, V. V. (2015). Derzhavne upravlinnia u sferi sotsialnoho zakhystu naselennia: teoretychni aspekty. Aspekty publichnoho upravlinnia - Public Administration Aspects, 1-2 (15-16), 66-72 [in Ukrainian].
2. Bahmet, M. O., Dereha, V. V. (2009). Shliakhy vdoskonalennia systemy sotsialnoho zakhystu v Ukraini: politolohichnyi analiz. Suchasna ukrainska polityka - Modern Ukrainian politics, issue 17, 250-258 [in Ukrainian].
3. Herasina, L. M., Pohribna, V. L. (2015). Problema politychnoho konsensusu kriz pryzmu suchasnoi politychnoi morali. Evropsky politicly a pravni diskurz - European political and legal discourse, 2, 98-108 [in Ukrainian].
4. Kyrychenko, Yu. (2014). Pravo liudyny na sotsialne zabezpechennia v konstytutsiinykh normakh Ukrainy ta zarubizhnykh derzhav: porivnialno-pravovyi analiz. Jurnalul juridic national: teorie §i practica - National Law Journal: Theory and Practice, 4 (10), 51-55 [in Ukrainian].
5. Mykhailovska, I. M., Nelipovych, O. V. (2011). Systema sotsialnoho zakhystu naselennia v Ukraini: sutnist, osnovni skladovi ta napriamky vdoskonalennia. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu - Bulletin of the Khmelnytsky National University, Vol. 4, 6, 255-260 [in Ukrainian].
6. Pidlypna, R. P. (2015). Systema sotsialnoho zakhystu naselennia v Ukraini v suchas-nykh umovakh: sutnist i osnovni skladovi. Naukovyi visnykPoltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli - Scientific Bulletin of Poltava University of Economics and Trade, 1 (69), part 1, 16-22 [in Ukrainian].
7. Pogribna, V. L., Sakhan, O. M. (2017). Resources and risks of personal autonomy in the modern Ukrainian society: sociological aspects of the analysis. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Se-riia: Sotsiolohiia - Bulletin of the National University «Yaroslav the Wise Law Academy of Ukraine». Series: Sociology, 3, 118-131.
8. Skurativskyi, V., Palii, O. (2003). Sotsialna polityka. Kyiv: Vyd- vo UADU [in Ukrainian].
9. Chudyk-Bilousova, N. I. (2015). Novi sotsialni ryzyky yak pidstava sotsialnoho za-bezpechennia v Ukraini. Universytetski naukovi zapysky - University scientific notes, 1 (53), 82-108 [in Ukrainian].
10. Barke, R. P., Jenkins-Smith, H. C. (1993). Politics and scientific expertise: scientists, risk perception, and nuclear waste policy. Risk Analysis, Vol. 13, 4, 425-439.
11. Garcia, A. B, Gruat, J.-V. (2003). Social protection: a life cycle continuum investment for social justice, poverty reduction and sustainable development. Geneva: International Labour Office.
12. Breyer, S. (1993). Breaking the vicious circle: toward effective risk regulation. Cambridge, Mass.: Harvard University Press.
13. Eyles, J., Baxter, J. (2017). Environments, risks and health: social perspectives. London; New York: Routledge, Taylor & Francis Group.
14. Fromm, J. (2006). Experts' views on societal risk attention. Journal of RiskRecearch, Vol. 9, 3, 243-264.
15. Fischhoff, B. (2006). The psychological perception of risk. The McGraw-Hill homeland security handbook / David G. Kamien, editor: with a foreword by Richard Falkenrath. New York: McGraw-Hill, 463-492.
16. Mehta, M. D. (1998). Risk and decision-making: A theoretical approach to public participation in techno-scientific conflict situations. Technology in Society, Vol. 20, 1, 87-98.
17. Hutter, B. M. (2017). Risk, resilience, inequality and environmental law. Cheltenham, UK; Northampton, Massachusetts, USA: Edward Elgar Publishing.
18. Sjöberg, L., Drottz-Sjöberg, B.-M. (2008). Risk perception by politicians and the public. Energy & Environment, Vol. 19, 3-4, 455-483.
19. Prokofeva, E. N. (2015). Harakteristika bezopasnosti i riska: aspektyi ponimaniya. Kazanskiy pedagogicheskiy zhurnal - Kazan Pedagogical Journal, 1. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/harakteristika-bezopasnosti-i-riska-aspekty-ponimani-ya [in Russian].
20. Novikova, O. F., Osaulenko, O. H., Kalachova, I. V. et al. (2001). Sotsialna zakhysh-chenist naselennia Ukrainy / NAN Ukrainy, In-t ekonomiky prom-sti. Donetsk; Kyiv: IEP NAN Ukrainy [in Ukrainian].
21. Novikova, O. F. (2012). Sotsialnaya bezopasnost v Ukraine: vozmozhnosti chel-ovecheskogo razvitiya: monogr. Saarbrucken: LAP Lambert Academic Publishing GmbH & Co. KG. [in Russian].
22. Serebryannikov, V. I., Hlopev, A. T. (1996). Sotsialnaya bezopasnost Rossii. Moskva: Inf.-izd. tsentr MNIIPU [in Russian].
23. Skurativskyi, V., Palii, O., Libanova, E. (1997). Sotsialna polityka: Navch. posibnyk. Kyiv: Vyd-vo UADU [in Ukrainian].
24. Kachynskyi, A. B. (2013). Indykatory natsionalnoi bezpeky: vyznachennia ta zasto-suvannia yikh hranychnykh znachen. Monohrafiia. Kyiv: NISD [in Ukrainian].
25. Proekt Zakonu pro natsionalnu bezpeku Ukrainy. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=63531 [in Ukrainian].
26. Sultanov, Sh. Z. (1992). Politicheskiy risk: analiz, otsenka, prognozirovanie, upravle-nie / [A. G. Kovalenko, G. V. Korzhov, V. Z. Vdovenko i dr.; Ros.-amer. un-t. Moskva: IPTs RAU [in Russian].
27. Petrovskiy, V. A. (1975). Tendentsiya k svobodnomu risku i samoutverzhdenie li-chnosti. Sotsialno-psihologicheskie problemyi formirovaniya lichnosti i uchebno-vospitatelnogo kollektiva. Moskva: Izd-vo MGPI, 77-87 [in Russian].
28. Petrovskiy, V. A. (1992). Psihologiya neadaptivnoy aktivnosti. Moskva: TOO «Gor-bunok» [in Russian].
29. Petrovskiy, V. A. (1997). Neadaptivnyiy risk: fenomenologiya i opyit interpretatsiiii. Upravlenie riskom - Risk management, 3-4, 13-20 [in Russian].
30. Zorin, G. A. (1994). Kriminalisticheskaya evristika: Ucheb. posobie po kursu «Krim-inalistika»: Vols 1-2. Grodno: Izd-vo GrGU [in Russian].
31. Grinberg, M. S. (1963). Problema proizvodstvennogo riska v ugolovnom prave. Moskva: Gosyurizdat [in Russian].
32. Sobchak, A. A. (1968). O nekotoryih spornyih voprosah obschey teorii pravovoy ot-vetstvennosti. Pravovedenie - Jurisprudence, 1, 49-57 [in Russian].
33. Kotik, M. A. (1989). Psihologiya i bezopasnost. Izd. 3-e, ispr. i dop. Tallin: Valgus [in Russian].
34. Abchuk, V. A. (1983). Teoriya riska v morskoy praktike. Leningrad: Sudostroenie [in Russian].
35. Ruchkina, M. V. (2009). Sub'ekt riska: sotsialnyie sposobyi samozaschityi v usloviyah globalizatsii. Extended abstract of candidate's thesis. Tver [in Russian].
36. Petrovskiy, A. V., M. G. Yaroshevskiy, M. G. eds (1985). Kratkiy psihologicheskiy slovar. Moskva: Politizdat [in Russian].
37. Noviello, L., Bassanelli, A. (1996). Need for risk analysis approach to nuclear energy consistent with other hazards. ICONE 4: ASME/JSME international conference on nuclear engineering; New Orleans, LA (UnitedStates); 10-13Mar 1996: Proceedings. Volume 4: Nuclear plant operations and maintenance, nuclear fuel cycle, institutional and energy policy, non-proliferation and safeguards / edited by Rao A. S., Duffey R. B. and Elias D. New York, NY: American Society of Mechanical Engineers, 425-432.
38. Sjoberg, L. (2003). Risk perception is not what it seems: the psychometric paradigm revisited. VALDOR 2003: VALues in Decisions On Risk. Proceedings / Editor Kjell Andersson. Stockholm: VALDOR, 14-29.
39. Algin, A. P. (1989). Risk i ego rol v obschestvennoy zhizni. Moskva: Myisl [in Russian].
40. Zubkov, V. I. (2009). Sotsiologicheskaya teoriya riska: ucheb. posobie dlya vuzov. Moskva: Akademicheskiy Proekt [in Russian].
41. Sappa, N. N. (1994). O sotsialnoy otsenke ekologicheskogo riska. Sovremennoe ob-schestvo - Modern society, 4, 71-74 [in Russian].
42. Zubkov, V. I. (1999). Risk kak predmet sotsiologicheskogo analiza. Sotsiologicheskie issledovaniya - Sociological research, 4, 3-9 [in Russian].
Погребная Виктория Леонидовна, доктор социологических наук, профессор, профессор кафедры социологии и политологии Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина
ПРОБЛЕМА НАУЧНОЙ ОПРЕДЕЛЕННОСТи ФЕНОМЕНА «СОЦиАЛЬНЫЕ РиСКи В СиСТЕМЕ
социальной защиты населения»
В статье проводится анализ взаимосвязи категорий «социальная защита» и «социальные риски». Доказывается, что поскольку социальные риски возникают и существуют не в чрезвычайных, а в обычных условиях и поэтому закономерно сопровождают функционирование социума, социальная защита представляет собой деятельность по предупреждению, смягчению и преодолению факторов социального риска, а социальная безопасность может рассматриваться как цель социальной защиты и способ минимизации социальных рисков. Подчеркивается, что если одновременно существует вероятность как успешного разрешения проблемы выбора, так и неуспешного, то риск является характеристикой действий в ситуации неопределенности, а опасность - характеристикой ситуации.
Ключевые слова: социальные риски, социальная защита, социальная безопасность общества, социальная безопасность личности.
Pohribna Victoria Leonidivna, Doctor of Sociological Sciences, Professor, Professor of Department of Sociology and Political Sciences Yaroslav the Wise National Law University, Kharkiv, Ukraine
THE PROBLEM OF SCIENTIFIC CERTAINTY
OF THE PHENOMENON OF «SOCIAL RISKS IN THE SYSTEM OF SOCIAL PROTECTION OF THE POPULATION»
Problem setting. Representatives of various social sciences - sociologists, political scientists, lawyers, economists - are engaged in the research ofproblems ofsocial protection of the population in general and its individual components, the process of organization, specifics about particular groups of the population.
Analysis of scientific publications. A large number of domestic (M. Bagmet, V. Dere-ga, Yu. Kirichenko, I. Mikhailovsky, O. Nelipovich, R. Pidlipna, V. Skuratovsky, O. Paliy, O. Sahan, N. Chudik-Bilousova et al.) and foreign scholars (R. P. Barke, J. Baxter, S. Breyer, J. Eyles, H. C. Jenkins-Smith, A. B. Garcia, J.-V. Gruat, J. Fromm, B. Fischhoff, M. D. Mehta, L. Sjöberg et al.) are studying thisproblem.Traditionally, they define social protection as a system offunds from state bodies, organizations and officials that protect any citizen from economic and social degradation. The article proposes an alternative
view on the problem of social protection, namely to consider it through the prism of social risks.
Therefore, the purpose of the article was to identify and analyze the nature of the relationship between the categories of «social risks» and «social protection».
Presenting main material. The analysis of the basic psychological, sociological, and legal approaches to the definition of the categories «social risk» and «social protection» is carried out.
The analysis carried out in the article allowed to reach the following conclusions:
- social risks arise and do not exist in extraordinary situations, and in normal conditions, therefore, naturally accompany the functioning of society;
- if to analyze social protection within the framework of the theory of social security, it is an activity on prevention, mitigation and elimination of social risk factors;
- it is advisable to distinguish between the notion of «social security ofsociety» (characteristic of the conditions of the life of society) and «social security of the person» (characteristic of the level ofprotection of a person from threats and dangers);
- social security can be considered as a goal of social protection and a way of minimizing social risks, as it involves not only avoiding conditions which could lead to a decrease in the quality of life ofpeople, but also the real availability of social prospects for all segments of the population;
- when defining social risks as a process of decision-making by the subject about his actions in a situation of uncertainty, it can be argued that danger is one of the likely outcomes of action, and risk action can be only social action;
- the delineation of risks and dangers in practice is highly arbitrary, because in each particular case, one and the same event can be considered both as a risk and as a danger;
- the simultaneous existence of the probability of not only successful solution to the problem of choice, but unsuccessful allows you to consider the risk as a description of actions in the situation of uncertainty, and the danger - as a characteristic of the situation.
Keywords: social risks, social protection, social security of a society, social security of the person.
