CC BY
10
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 16
УДК 321.01:32.001
Р.Б. Демчишак
ПРОБЛЕМА ФОРМИ ДЕРЖАВИ ТА РОЗПОД1ЛУ ВЛАДИ У ПОЛ1ТОЛОГ1ЧН1Й КОНЦЕПЦП В'ЯЧЕСЛАВА ЛИПИНСЬКОГО
Досл1джено погляди В 'ячеслава Липинського щодо проблематики форми держави та розподшу влади у контекст1 украгнськог полтичног думки консервативного спрямування. З 'ясовано типологт державно-полтичного ладу, запропоновану мислителем. Охарактеризовано концепцт «правовог трудовог монархи» з класократичною оргатзащею сустльства та спос1б функцюнування iнститут1в влади у тй.
Ключоei слова: монархiя, республта, демократiя, охлократiя, класократiя.
Аналiз в^чизняно! полтично! думки i практики полтично! оргашзацп набувае важливого значення у наш час не лише у плаш актуалiзащi пол^олопчно! спадщини укра!нських мислшешв, але, передусiм, оптимального використання щейно-теоретичних напрацювань i практичного досвщу минулого. Особливо це твердження стосуеться наукового доробку визначного мислителя, щеолога укра!нського консерватизму та одного iз основоположникiв в^чизняно! полтично! науки В'ячеслава Липинського (1882-1931 рр.). Нинi, у час розбудови державно-пол^ичних iнститутiв в Укра!ш, процесу конституцiйного реформування, коли Укра!на знову перебувае «на переломЬ», ще! великого укра!нського патрiота набувають нового звучання та актуальностi.
Загальний аналiз наукових концепцiй В. Липинського проводився у наукових працях В. Потульницького [14], I. Передерш [13], М. Гордiенка [2]. Окремi аспекти пол^олопчного вчення мислителя були предметом дослщження ряду iнших авторiв, зокрема О. Гришва [3], Н. Демиденка [4 ], Ю. Тишкуна [16], О. Ситника [15]. Водночас залишаеться потреба у комплексному дослщженш конкретно! пол^олопчно! проблематики форми держави та розподшу влади у пол^олопчнш концепцп В. Липинського.
Джерельна база дано! проблематики представлена працями В. Липинського «Листи до бра^в хлiборобiв. Про iдею i органiзацiю укра!нського монархiзму» (1926 р.), «Укра!на на переломi. 1657-1659» (1920 р.), «Релшя i церква в юторп Укра!ни» (1925 р.), а також листуванням мислителя та архiвними матерiалами.
Метою дано! розвiдки виступае комплексне дослщження проблематики форми держави та розподшу влади у науковому доробку В. Липинського у контекст укра!нсько! полтично! думки консервативного спрямування.
Розчарування у неефективносп республшансько-демократичних методiв оргашзацп влади в епоху нащонально-визвольних змагань Укра!нського народу 19171921 рр. пщштовхнуло В. Липинського до пошуку бiльш адекватних форм державно! оргашзацп. У вах державах, незалежно вщ !х форми, вважав мислитель, ноаем влади та органiзатором державного будiвництва виступае провiдна верства або ж нащональна аристократiя. В. Липинський видшяв мiлiарну елiту, господарську та штелектуальну. Залежно вiд методiв оргашзацп нащонально! аристократ^' та ii взаемовщносин з iншими суспiльними верствами мислитель визначав три форми державно-полтичного ладу: 1) демократ^ з республiкою; 2) охлократш з диктатурою; 3) класократю iз правовою монархiею [8, с.216, 230, 261].
При демократп, за В. Липинським, вщбуваеться розпад та змшування традицiйних для даного суспшьства (нацп) класiв, внаслiдок чого провщну верству формують вихiдцi
з рiзних суспiльних прошарюв, якi здобувають владу шляхом сощально' демагоги. Для цього ладу е характерним «порушення рiвноваги мiж владою i свободою на користь останньо'» [13, с.439].
При охлократи, за умов вщсутносп ч^ко' сощально' диференщаци та примiтивного цивiлiзацiйного розвитку, провщна верства, що формуеться i3 завойовниюв чи здекласованих елементiв, користуеться необмеженою владою разом iз диктатором.
Класократiя, за Липинським, - це суспшьно-пол^ичний лад, що передбачав сощальну диференцiацiю на оргашчш класи та стани. Класи - хлiборобський (помiщики, селяни); промисловий (власники пщприемств, iнженери, робiтники); фшансовий i купецький; комунiкацiйний (залiзничники, шофери, поштар^; iнтелiгенцiя (духовенство, учителi, журналюти, адвокати, лiкарi). Стани (iснують в межах клаав) - органiзатори i органiзованi; першi - активна меншють, другi - пасивна бiльшiсть. У хлiборобiв це -помiщики i селяни, у промисловцiв - власники i робiтники тощо. Активна меншють обмежуе свою владу послухом монархов^ Монарх, у свою чергу, обмежуеться законами, прийнятими у законодавчих установах представниками уах клаав.
Активна меншють - кращi представники класiв та сташв - складае нацiональну аристократ^, що виступае полiтичною елiтою. Саме останнш В. Липинський вiдводив винятково важливу роль у процес украшського державотворення. Особливо пiдкреслювалося значення основного для украшського народу класу хлiборобiв.
Однозначно засуджуючи диктатуру, мислитель водночас доводив переваги монархи над республшою: «Автор^ет, влада й вщповщальшсть у народа внизу, а свобода й безвщповщальшсть зверху - це державний принщп Народньо' Республiки. Свобода внизу, а авторитет, влада й вщповщальшсть зверху - це держаний принщп Трудово' Монархи» [9, с.355]. Недолшами демократи та республши В. Липинський вважав: популiзм полiтичних лiдерiв; партiйну диференцiацiю з «отаманщиною», що перешкоджали досягненню сустльно' едностi; прiоритетнiсть групових та особистих штереав над загальнонацiональними; використання перюду перебування при владi для задоволення власних цiлей.
Як вiдомо, адепти республшансько' форми правлiння принцип короткотермшовосп перебування на посадах розцiнюють як перевагу демократи, що запобiгае безконтрольносп у дiяльностi влади та ii узурпаци. Призначенням полiтичного плюралiзму та багатопартшносп як його прояву також виступае запоб^ання вище перелiченим вадам пол^ично' влади. В. Липинський дотримувався протилежно' позици, вважаючи, що термшовють перебування на посадi провокуе лише бажання використати роки урядування задля власного збагачення за задоволення рiзноманiтних его'стичних штереав, в жоднiй мiрi не сприяючи поступальному суспiльному розвитковь Водночас багатопартiйнiсть веде до суспшьного роз'еднання, ставить вузькопартiйнi iнтереси вище загальнонащональних. Монархiчна форма правлiння, особливо у варiантi класократи, позбавлена цих недолив. «Тiльки той, хто заштересований у зростаннi, в скрiпленню, а не використовуванню держави, - писав мислитель, - хто несе за цю державу не часову, а постшну аж до смерти i по смерти перед сво'ми нащадками вiдповiдальнiсть - тiльки Господар Монарх захоче й зможе тих органiзаторiв (державних чиновниюв - Р.Д.) знайти, до дша державного поставите...» [9, с.354]. Водночас монарх сто'ть «понад класами, понад партiями, понад щлою Землею i понад цiлою Нащею» [9, с.351].
Саме монархiчну форму держави з класократичною оргашзащею суспшьства В. Липинський вважав оптимальною для украшщв на даному етапi пол^ично' зрiлостi та нащонально' самощентифшаци. «Не розперезана республшанська свобода i не самодержавна диктатура», а саме помiркована монархiя уособлюе, на думку
В. Липинського, ус переваги державно-полiтичного ладу [12, с. 417]. Учений позицюнував себе як принциповий прихильник монархй у традицшнш для украшщв формi гетьманату. Саме спадщиною козацько' держави В. Липинський обгрунтовував «iсторичний легiтимiзм» украшщв на власну державу та виправдашсть монархiчноi форми паравлiння.
Усi великi держави, за переконанням мислителя, обов'язково проходили монархiчний етап розвитку, на якому у них викристалiзовувалося почуття нащонально'' iдентичностi, персонiфiковане в особi монарха. Такий етап повинна пройти i укра'нська нацiя. «Ми досi не розвинулися в нащю через те, що пщ час Ру'ни знищили свою козацьку монархй. Весь час тсля смертi Великого Богдана був для нашого нацiонального розвитку... «пропащим часом»...Без надолуження того «пропащого часу», - писав В. Липинський, - без збудування укра'нського Гетьманства-Монархш.. .ми на вiки останемось нацiею недорозвиненою, нащею в лiтературi, нацiею калшою» [8, с. 86].
Таким чином, майбутня незалежна держава видавалася В. Липинському спадковою монархiею на чолi з Гетьманом як символом нацй та представником всього суспiльства. При цьому мислитель не був адептом абсолютних монархш росiйського зразка («напiвазiатських деспотiй»), називаючи 'х «спадковими диктатурами» [8, с. 42]. Укра'нська «правова монархiя», що «сто'ть пiд одним для щлого народу законом» будувалася на принципах конституцiоналiзму та розподшу влад на три гiлки [12, с. 417].
Функцй влади у майбутнш монархй розподiлялися так: Гетьман, який персошфшуе i репрезентуе державу, е представником аристократично' династй, що уособлюе вищють i авторитет; Гетьманська Управа - виконавчий орган, який очолюе i оргашзовуе внутрiшню i зовнiшню полiтику (члени управи призначаються Гетьманом за погодженням з Радою Присяжних); Законодавчий Орган - класократичне представництво, куди обираються кращi представники вщ селянських, робiтничих, купецьких та шших станiв (партiйне представництво заперечувалося); Рада Присяжних -вищий судовий орган, на який покладалися в тому чист наглядовi функцп за Гетьманом [18].
В. Липинський, вщповщно до сучасних класифшацш форм правлшня, був прихильником дуалютично' конституцшно' монархй. Гетьман як «суверен незалежносп укра'нсько' нацй» та верховний головнокомандувач формував i очолював виконавчу владу. Орган законодавчо' влади мав складатися з двох палат, територiальноi та трудово', або нижчо' та вищо'. Перша мала представляти iнтереси окремих земель Укра'ни, друга - органiзацiй пращвниюв та професiйних спiлок. До нижчо' палати (з''зду Рад окремих земель) входили представники окремих земельних Рад (по 3-4 представники вщ кожно' землi), вибранi у кожнiй землi вiдповiдно до усiх демократичних принцитв виборчого права. Вища палата представляла класократичш трудовi органiзацii та професшш спiлки - селянсько-хлiборобськi, робiтничi, науков^ релiгiйнi, освiтнi, промисловi, фiнансовi тощо [14, с. 147].
Таким чином, модель «правово'», «трудово'» монархй В. Липинського базувалася на юнуванш трьох незалежних гiлок влади - виконавчо' (Гетьман та Гетьманська Управа), законодавчо' (Законодавчий Орган, що складався з двох палат, територiальноi та трудово', або нижчо' та вищо') та судово' (Рада Присяжних). В концепцй мислителя спостерiгаемо наявнiсть елементiв системи стримувань та противаг мiж гшками влади. В дусi дуалiстичноi конституцшно' монархй передбачалися два сильних центри влади: монарх та парламент. При цьому фрагментаршсть думок, залишених мислителем у мiркуваннях щодо балансу влади, не дозволяе пролити бшьше св^ла на дану проблематику. Водночас двопалатна будова Законодавчого Органу наводить на думки щодо прихильносп В. Липинського або до щей федеративного державно-
територiального устрою, або ж до теорш децентралiзацii у виглядi виразно вираженого розвитку мюцевого самоврядування.
Попри заперечення полiтичних партш (замiсть партiйного представництва проголошувався принцип класократп) та властивого лiберальнiй демократа парламентаризму, В. Липинський виступае прихильником поличного плюралiзму, стверджуючи, що «для опозицп Його Величностi завжди буде мюце поруч уряду Його Величносп в нашiй Гетьманськiй Укра!ш» [8, с. 40]. Залишаючи за опозищею традицiйне для не! у демократичнш полiтичнiй системi мiсце контролера та критика влади, мислитель водночас бачить у легальнш опозицп мехашзм ротацп пол^ично! елiти. У полiтичнiй концепцп В. Липинського також проголошувалися гарантп дотримання демократичных прав та свобод, зокрема недоторканосп особи та приватно! власносп. Як помiтно з вище викладеного, мислитель був прихильником принципу розподшу влади та демократичних принцитв виборiв.
Важливе мiсце в обгрунтуванш оптимально! для Укра!ни форми держави у науковш спадщинi В. Липинського займае розумшня спiввiдношення понять «нащя» -«держава». У мислителя щ поняття по сутi ототожнюються. Принцип формування наци за Липинським - «територiальний патрютизм» - почуття солщарносп мiж усiма мешканцями Укра!ни незалежно вщ !хнього етнiчного походження. Територiальний патрiотизм В. Липинський протиставляе етшчному нацiоналiзму та шовiнiзму. Погляди мислителя вщповщають концепцiям пол^ично! та громадянсько! наци.
Згiдно з преконаннями В. Липинського, без власно! держави Укра!на нiколи не зможе мати перспективи державотворчо! нацп. Через «державу» до «нацп» - варiант нацiетворення за Липинським. Причому формою держави повинна бути пропонована мислителем спадкова монархiя. В. Липинський писав: «Без укра!нсько! Монархп - в формi дщичного, а не виборного Гетьманства - не може повернути до Укра!нсько! Нацп пол^ично-чесна, державно-творча частина помосковлених i спольщених дворянських верхiв хлiборобського класу: не може бути сформована.. .селянсько-хл1боробська аристократiя», покликана об'еднати укра!нське суспшьство i повести його до державо-та нацiе творення [9, с. 387].
Специфша позицй В. Липинського щодо проблематики форм держави стае бшьш зрозумiлою у контекстi поглядiв iнших iдеологiв укра!нського консерватизму -С. Томашiвського та В. Кучабського, яю, у значнiй мiрi, розвивають та доповнюють концепщю основоположника укра!нського консерватизму.
С. Томашiвський, на вщмшу вiд В. Липинського, не проводить ч^кого розмежування мiж монархiею i республiкою, не ототожнюючи останню iз демократiею водночас. Мислитель дотримуеться вiрного з позицiй сучасно! полiтичноi науки постулату, що як демократична так i недемократичнi режими можуть бути властивi як республiканським, так i монархiчним формам правлiння. При цьому С. Томашiвський однозначно засуджуе абсолютну форму монархп, передуам у ii схiднодеспотичному (московському) варiантi.
Аналiзуючи пол^ичний лад держав епохи античностi, вчений приходить до висновку про можливють самозамши форм правлшня шляхом переходу у свою протилежшсть внаслiдок мирно! еволюцп. С. Томашiвський не вщкидае прийнятностi для Укра!ни республiканськоi форми державного правлшня за умови, що вона еволюцюнуе з традицшно! для украшщв монархiчноi форми правлiння. Лише остання, на думку мислителя, допоможе консолщувати суспшьство, подолати протирiччя мiж соцiальними угрупованнями та чвари мiж полiтичними лiдерами, тому починати традищю укра!нського державотворення однозначно потрiбно з монархп. С. Томашiвський був прихильником виборносп посади монарха. Мислитель водночас
пiдкреслював особливу роль Галичини та греко-католицько1 церкви у процес украшського державотворення та европйзацп украшщв.
В основу полiтичних тверджень В. Кучабського було покладено детальний аналiз розвитку украшсько1 державностi в епоху нащонально-визвольних змагань 19171921 рр. Мислитель доходить висновку про неможливють створення концепцп ушверсального, придатного для рiзних епох та культурних традицш державно-полiтичного ладу. Наслiдком процеав демократизацп та супроводжуючо'1 ïï анархiезащï суспiльно-полiтичного життя, вважае учений, часто виступае перехiд до диктатури, вади яко'1' В. Кучабський нещадно викривае на прикладi бiльшовизму. Засуджуючи республшанську форму правлiння як демократичного, так i диктаторського зразка, мислитель позищонуе себе адептом монархп.
На чолi процесу державотворення В. Кучабський бачив «людей вшськового духу i оргашзацп» з огляду на втрату шшими суспшьними верствами можливостей очолити даш процеси. Водночас мислитель не заперечував ролi у державному будiвництвi великих землевласниюв, селянства та штел^енцп за умови вщродження 1хшх державницьких шстинкпв.
Стае зрозумiлим, що представники украшсько1 пол^ично"1 думки консервативного спрямування В. Липинський, С. Томашiвський та В. Кучабський були прихильниками монархiчноï форми правлшня, спираючись у сво'1'х теорiях державного будiвництва на щй вщповщно «правово'1 трудово'1 монархп», «клерикально'1 монархп» та «мшарно'1 монархп». Аналiзуючи нащонально-визвольш змагання Украшського народу 19171921 рр., вище перелiченi мислителi високо щнували надбання держави гетьмана П. Скоропадського, при цьому рiзко критикуючи анархiю та мiжусобицi перiоду Центрально1 Ради та Директорп. Погляди учених у багатьох питаннях були ствзвучними. В обгрунтуванш монархiчноï форми правлшня найбшьш унiверсальну теорiю вибудував В. Липинський. Водночас мехашзм балансу влади не був ч^ко розписаний у жоднш iз концепцiй.
Таким чином, визначний щеолог украшського консерватизму та один iз основоположникiв в^чизняно1 полггично"1 науки В'ячеслав Липинський у своему науковому доробку визначав три форми державно-пол^ичного ладу: демократ^ з республшою, охлократiю з диктатурою та класократю iз правовою монархiею. Саме третю форму державного будiвництва В. Липинський вважав оптимальною для украшщв на даному етат 1хньо1 пол^ично"1 зршосп та нащонально1 самощентифшацп. Учений позищонував себе як принциповий прихильник монархп у традицшнш для украшщв формi гетьманату.
Украшська «правова трудова монархiя», за В. Липинським, будувалася на принципах конституцiоналiзму та розподiлу влади на три гшки: Гетьман, який персошфшуе i репрезентуе державу, е представником аристократично1 династп, що уособлюе вищiсть i авторитет (глава держави та глава виконавчо1 влади); Гетьманська Управа - виконавчий орган, який очолюе i оргашзовуе внутрiшню i зовшшню полiтику (члени управи призначаються гетьманом за погодженням з Радою Присяжних); Законодавчий Орган (мав складатися з двох палат, територiальноï, що мала представляти штереси окремих земель Украши, та трудовой що мала представляти штереси органiзацiй пращвниюв та професiйних спiлок - класократичного представництва, куди обираються кращi представники вщ селянських, робiтничих, купецьких та шших станiв); Рада Присяжних - вищий судовий орган, на який покладалися в тому чист наглядовi функцп за Гетьманом.
Попри заперечення пол^ичних партiй (замiсть партiйного представництва проголошувався принцип класократп) та властивого лiберальнiй демократп парламентаризму, В. Липинський виступае прихильником поличного плюралiзму,
наявностi пол^ично' опозицп, гарантш дотримання демократичниx прав та свобод, а також принципу розподшу влади та демократичниx принципiв виборiв.
Можемо констатувати, що конститyцiйна модель В. Липинського, вщповщно до сyчасниx класифшацш форм правлiння, в найбiльшiй мiрi була наближеною до дуалютично' конституцшно'' монарxiï, зберiгаючи при цьому основш ознаки демократичного режиму.
Hаyковi концепцп та ще1 В. Липинського потребують нового прочитання та подальшого глибокого вузькопроблемного аналiзy.
Список використаноУ лггератури
1. Гелей С. Д. Василь Кучабський: вщ нащонально1 ще1 до державносп / С.Д. Гелей. - Львiв : Коопосвiта, 1998. - 532 с. ; Helei S. D. Vasyl Kuchabskyi: vid natsionalnoi idei do derzhavnosti / S.D. Helei. - Lviv : Kooposvita, 1998. - 532 s
2. Гордieнко M. Г. Сутшсть та основш засади концепцп украшсько'' державносп В'ячеслава Липинського : автореф. дис. ... канд. полгг. Наук : спец. 23.00.01 / Микайло Григорович Гордieнко ; Кшвський ун-т iм. Тараса Шевченка. - Кшв, 1999. - 23 с. ; Hordiienko M. H. Sutnist ta osnovni zasady kontseptsii ukrainskoi derzhavnosti Viacheslava Lypynskoho : avtoref. dys. ... kand. polit. Nauk : spets. 23.GG.G1 / Mykhailo Hryhorovych Hordiienko ; Kyivskyi un-t im. Tarasa Shevchenka. - Kyiv, 1999. - 23 s.
3. Гришв О. L. Украшська нащолопя мiж св^овими вшнами: юторичш нариси / О.1. Гришв. - Львiв : Св^, 2008. - 430 с. ; Hryniv O. I. Ukrainska natsiolohiia mizh svitovymy viinamy: istorychni narysy / O. I. Hryniv. - Lviv : Svit, 2GG8. - 43G s.
4. Демиденко H. М. «печник сусшльно1 злагоди»: В'ячеслав Липинський та його щеолопчна доктрина державотворення в Укра1ш у 20-x рокаx ХХ столiття [Eлектронний ресурс] / Н. М. Демиденко // Сумська старовина. - 2G14. - № 43-44. - С. 100-Юб. -Pежим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/SumS_2G14_43-44_12 ; Demydenko N. M. «Rechnyk suspilnoi zlahody»: Viacheslav Lypynskyi ta yoho ideolohichna doktryna derzhavotvorennia v Ukraini u 2G-kh rokakh ХХ stolittia [Elektronnyi resurs] / N.M. Demydenko // Sumska starovyna. - 2G14. - № 43-44. - S. 1GG-1G6. - Rezhym dostupu : http://nbuv.gov.ua/UJRN/SumS_2G14_43 -44_12
5. Консерватизм : антолопя / упоряд. О. Проценко. - Кшв : Смолоскип, 2008. -82G с. ; Konservatyzm : antolohiia / uporiad. O. Protsenko. - Kyiv : Smoloskyp, 2GG8. - 82G s.
6. Кучабський В. Большевизм i сучасне завдання украшського заxодy / В. Кучабський. - Львiв, 1925. - 126 с. ; Kuchabskyi V. Bolshevyzm i suchasne zavdannia ukrainskoho zakhodu / V. Kuchabskyi. - Lviv, 1925. - 12б s.
7. Липинський В. Листи до бра^в xлiборобiв. Про щею i оргашзащю украшського монарxiзмy/ В. Липинський. - Кшв : Киïв-Фiладельфiя, 1995. - 470 с. ; Lypynskyi V. Lysty do brativ khliborobiv. Pro ideiu i orhanizatsiiu ukrainskoho monarkhizmu/ V. Lypynskyi. - Kyiv : Kyiv-Filadelfiia, 1995. - 47G s.
8. Липинський В. Листи до бра^в xлiборобiв. Про щею i оргашзащю украшського монарxiзмy [Блектронний ресурс] / В. Липинський. - Вщень, 1919-192б. - 580 с. -Pежим доступу : httpV/diasporiana.org.ua/ideologiya^^-lipinskiy-v-listi-do-brativ-hliborobiv-pro-ideyu-i-organizatsiyu-ukrayinskogo-monarhizmu/ ; Lypynskyi V. Lysty do brativ khliborobiv. Pro ideiu i orhanizatsiiu ukrainskoho monarkhizmu [Elektronnyi resurs] / V. Lypynskyi. - Viden, 1919-192б. - 58G s. - Rezhym dostupu : http://diasporiana.org.ua/ideologiya/3б15-lipinskiy-v-listi-do-brativ-hliborobiv-pro-ideyu-i-organizatsiyu-ukrayinskogo-monarhizmu/
9. Липинський В. Листи до бра^в xлiборобiв. Про щею i оргашзащю украшського монарxiзмy // Пол^олопя. Кшець XIX - перша половина ХХ ст. : xрестоматiя / за ред. О. I. Семюва. - Львiв : Св^, 1996. - С. 328-477 ; Lypynskyi V. Lysty do brativ khliborobiv.
Pro ideiu i orhanizatsiiu ukrainskoho monarkhizmu // Politolohiia. Kinets XIX - persha polovyna XX st. : khrestomatiia / za red. O. I. Semkiva. - Lviv : Svit, 1996. - S. 328-477
10. Липинський В. Релшя i церква в юторп Украши [Електронний ресурс] / В. Липинський. - Фiладельфiя, 1925. - 111 с. - Режим доступу : http://diasporiana.org.ua/religiya/1197-lipinskiy-v-religiya-i-tserkva-v-istoriyi-ukrayini/ ; Lypynskyi V. Relihiia i tserkva v istorii Ukrainy [Elektronnyi resurs] / V. Lypynskyi. -Filadelfiia, 1925. - 111 s. - Rezhym dostupu : http://diasporiana.org.ua/religiya/1197-lipinskiy-v-religiya-i-tserkva-v-istoriyi-ukrayini/
11. Липинський В. Украша на перелома 1657-1659 [Електронний ресурс] / В. Липинський. - Вщень, 1920. - 304 с. - Режим доступу : http://diasporiana.org.ua/politologiya/6515-lipinskiy-v-ukrayina-na-perelomi-1657-1659-zamitki-do-istoriyi-ukrayinskogo-derzhavnogo-budivnitstva-v-xvii-im-stolitti/ ; Lypynskyi V. Ukraina na perelomi. 1657-1659 [Elektronnyi resurs] / V. Lypynskyi. - Viden, 1920. - 304 s. -Rezhym dostupu : http://diasporiana.org.ua/politologiya/6515-lipinskiy-v-ukrayina-na-perelomi-1657-1659-zamitki-do-istoriyi-ukrayinskogo-derzhavnogo-budivnitstva-v-xvii-im-stolitti/
12. Листування В. Липинського / ред. Я. Пеленський, Р. Залуцький, X. Пеленська та ш. — Кшв : Смолоскип, 2003. - Т.1. - 960 с. ; Lystuvannia V. Lypynskoho / red. Ya. Pelenskyi, R. Zalutskyi, Kh. Pelenska ta in. — Kyiv : Smoloskyp, 2003. - T.1. - 960 s.
13. Передерш I. Г. В'ячеслав Липиннський: етшчний поляк, полггичний украшець : моногр. / I. Г. Передерш. - Полтава : ПолтНТУ, 2012. - 621 с. ; Perederii I. H. Viacheslav Lypynnskyi: etnichnyi poliak, politychnyi ukrainets : monohr. / I. H. Perederii. - Poltava : PoltNTU, 2012. - 621 s.
14. Потульницький В. А. Iсторiя украшсько1 пол^ологп (Концепцп державносп в украшськш зарубiжнiй юторико-пол^ичнш думщ) / В. А. Потульницький. - Кшв : Либщь, 1992. - 232 с. ; Potulnytskyi V. A. Istoriia ukrainskoi politolohii (Kontseptsii derzhavnosti v ukrainskii zarubizhnii istoryko-politychnii dumtsi) / V. A. Potulnytskyi. - Kyiv : Lybid, 1992. - 232 s.
15. Ситник О. В'ячеслав Липинський i Дмитро Донцов: двi концепцп украшсько1 державносп [Електронний ресурс] / О. Ситник // Украшознавчий альманах. - 2011. -Вип. 5. - С. 108-111. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2011_5_37 ; Sytnyk O. Viacheslav Lypynskyi i Dmytro Dontsov: dvi kontseptsii ukrainskoi derzhavnosti [Elektronnyi resurs] / O. Sytnyk // Ukrainoznavchyi almanakh. - 2011. - Vyp. 5. - S. 108-111. - Rezhym dostupu : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2011_5_37
16. Тишкун Ю. Я. Термшолопчний аналiз поняття державний апарат у «Листах до братiв-хлiборобiв» В. Липинського / Ю. Я. Тишкун // Науковi пращ [Чорноморського державного ушверситету iменi Петра Могили]. Сер. : Пол^олопя. - 2012 . - Т. 197, Вип. 185. - С. 16-20 ; Tyshkun Yu. Ya. Terminolohichnyi analiz poniattia derzhavnyi aparat u «Lystakh do brativ-khliborobiv» V. Lypynskoho / Yu. Ya. Tyshkun // Naukovi pratsi [Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly]. Ser. : Politolohiia. - 2012. -T. 197, Vyp. 185. - S. 16-20.
17. Томашiвський С. Пщ колесами юторп [Електронний ресурс] / С. Томашiвський. - Нью-Йорк, 1962. - 111 с. - Режим доступу : http://diasporiana.org.ua/politologiya/151-tomashivskiy-s-pid-kolesami-istoriyi/; Tomashivskyi S. Pid kolesamy istorii [Elektronnyi resurs] / S. Tomashivskyi. - Niu-York, 1962. - 111 s. -Rezhym dostupu : http://diasporiana.org.ua/politologiya/151-tomashivskiy-s-pid-kolesami-istoriyi/
18. Центральний державний юторичний архiв Украши у м. Львовi - Ф. 359, оп.1, спр. 9, арк. 23, 24, 74 ; Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u m. Lvovi -F. 359, op.1, spr. 9, ark. 23, 24, 74.
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 16_
Стаття надiйшла до редакцп 10.10.2016 р.
R. Demchyshak
FORMS OF GOVERNMENT AND AUTHORITY DISTRIBUTION ISSUE IN VYACHESLAV LYPYNSKY'S CONCEPT OF POLITICAL SCIENCE
The article deals with the scientific views of Vyacheslav Lypynsky, a well-known thinker, an ideologueof Ukrainian conservatism and one of the national political science founders. The activist's politological concept is analyzed in connection with forms of government, political system and authority distribution issues.
It is stated that the philosopher determines three forms of political system such as a democracy with a republic, an ochlocracy with dictatorship and klasokratia (classocracy) with a legal monarchy.The article confirms just a third form of political system to be recognized by V. Lypynsky as themost favorable one for the Ukrainians under existing conditions of political development and national identification. The scientist showed himself as ahigh-principled supporter of monarchy in the traditional for Ukrainian people form, known as Hetmanate.
According to V. Lypynsky Ukrainian «legal monarchy» was based on the principals of constitutionalism and authority distribution into three branches such as Hetman (head of state) who personifies and deputizes the state being a representative of an aristocraticdynasty that impersonates the supreme power as well as prestige; Hetman Board being an executive branch that stands at the head of internal and external policies (members of the Board are nominated by a hetman and agreed with Jury trial); Legislative Body (supposed to formed of two chambers: territorial to represent the interests of Ukrainian regions and labor to stand for concerns of organizations, workers and trade unions that is representation of klasokratia form where the best delegates of peasant, working, merchant and other classes are chosen to); Jury Trial is the highest judicial authority fulfilling supervisory functions for Hetman.
The author clarified that despite the denial of party representation (it was replaced by delegates ofklasokratia), V. Lypynsky was a supporter of political pluralism, democratic principles of elections, personal immunity, private property and other symbols of democracy.
Key words: monarchy, republic, klasokratia, democracy, ochlocracy.
УДК 327.36:327.7(477)
Л.О. Дорош, О.Б. Лагода
SWOT-АНАЛВ МИРОТВОРЧО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 УКРА1НИ У КОНТЕКСТЕ СУЧАСНИХ ВИКЛИК1В МЕЖНАРОДНШ ТА НАЦЮНАЛЬНШ БЕЗПЕЦ1
Досл1джено специфту миротворног д1яльност1 Украгни на сучасному emani 1з врахуванням подт на Сходi Украгни. Виокремлено загальш переваги та недолжи, а також можливi перспективи та загрози подальшог учaсmi Украгни у дiяльносmi з тдтримання мiжнaродного миру i безпеки та розроблено оптимальний вaрiaнm збереження учaсmi Украгни у миротворчт дiяльносmi i водночас залучення украгнських миротворщв до врегулювання конфлжту на Сходi Украгни.
Ключов1 слова: миротворч^ть, мiжнaроднi мироmворчi операцгг, збройш конфлжти, конфлжт на Сходi Украгни.
Кшець ХХ - початок ХХ1 ст. ознаменувався значною кшьюстю пол^ичних трансформацш на глобальнш ареш: крах бшолярно!' системи мiжнародних вщносин, виникнення велико!' кшькосп конфл^тсв як локального, так i регионального характеру, деструктивна дiяльнiсть терористичних оргашзацш, юнування значно!' кшькосп
