CC BY
15
6. Костина А.В. Массовая культура как феномен постиндустриального общества.-3 изд., стер. - М.: Ком книга, 2006. - 350с.
7. Лютий Т.В. Культура масова i популярна: теори та практики / Т.В. Лютий, 0.А. Ярош; 1нститут фшософи iM. Г.С. Сковороди НАН Украши - К., 2007. - 124 с.
8. Мозговий М.П. Становлення i тенденци розвитку украшсько'1' естрадно'1' пiснi: Дис. ... канд. мистецтв. (17.00.01) / М.П. Мозговий; КНУЮМ. - К., 2007. - 175 с.
9. Музыкальный энциклопедический словарь / Глав. редактор Г.В. Келдыш. - М.: Советская энциклопедия, 1990, - 380 с.
10. Рева Ю.А. Творча особистють в умовах масово'1' культури: авториф. дис... канд. культурологи: 26.00.01 / КНУЮМ - К., 2008. - 19 с.
Стаття надшшла до редакци 11.12.2013
Y. Drabchuk
POP CULTURE AND ITS EFFECT ON HUMAN CONSCIOUSNESS
The article examines the impact of popular culture on people's consciousness. Traced the stages of it's formation and development in society. We consider the phenomenon of mass culture by the two countries, Ukraine and the United States of America.
Key words: mass culture, pop culture, showbiz, music culture, the culture of behavior, the system of education of young people, consciousness.
УДК 130.2 + 124.4 А О К1р1енко
ПРОБЛЕМА ДЕТЕРМ1НАЦ11 ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ 1СТОРИЧНИМ ЧАСОМ - ЯК ОДНА 3 НАЙАКТУАЛЬН1ШИХ ТЕМ СУЧАСНОСТ1
У статт1 доведено актуалътстъ досл1дження питання детермтацИ творчого процесу гсторичним часом, в контекст1 безпосереднъого впливу /сторичних реалт на становлення та розвиток кулътури. В1дм1чаетъся, що чим масштабтша областъ впливу на людсъке життя певного гсторичного явища, тим бшъший резонанс отримуютъ /сторичт подП в сфер1 мистецтва.
Ключов1 слова: творчий процес, /сторичний час.
Процес впливу ¿сторичних подш на вс1 сфери социального життя, та зокрема на сферу творчу, е природшм 1 цшком очевидним. На сучасному етат питання детермшаци творчого процесу юторичним часом викликае гарячу дослщницьку защкавлешсть в р1зних сферах наукових знань. Насамперед, це пов'язано з тим фактом, що ¿сторичний час не тшьки в певнш м1р1 визначае як1сш характеристики культурного контексту, обумовлюючи його форму 1 зм1ст, а й безпосередньо впливае на становлення 1 розвиток культури.
Давно усв1домлювана виняткова роль творчо! особистост1 в ютори людсько! культури в р1зних 11 областях (фшософи, науц1, мистецтв1, релш!), призводить до необх1дност1 розгляду цих двох основ - историчного часу 1 «творчого процесу» - не окремо одна в1д одно!, а в !х взаемозв'язку.
Максимальну глибину 1 повноту свого зм1сту ¿сторичний час проявляе на социальному р1вн1, як час людського буття, людсько! д1яльност1. На вщмшу в1д б1олог1чного св1ту, у свт
социальному, поколшня не просто слщують один за одним, вони пов'язаш м1ж собою бшьш глибокими зв'язками: зм1стом свое! життед1яльност1. 3 буденно!, рутинно! роботи мшьйошв 1 мшьйошв людей, з незл1ченного сплетшня 1 перехрещування народжених в цьому повсякденш воль 1 прагнень окремих шдив1д1в «створюеться одна р1внод1юча - юторична под1я». 3 под1й складаеться 1 сама 1стор1я, а !х зчеплення утворюе тканину историчного часу. Структура под1й, зм1ст, масштаби того, що вщбуваеться визначають основш параметри та характеристики цього часу. Сучасна зац1кавлен1сть проблематикою творчого процесу обумовлена, з одного боку, ростом шновацшних компонентов в людськш д1яльност1, розвитком науково-техн1чного прогресу та прагненням контролювати виховання та розвиток творчих особистостей. А з 1ншого, - бажанням п1знати творчу особист1сть шляхом виявлення аспектов творчо! д1яльност1, як одного з 11 фундаментальних проявив.
В1дображення через мистецький тв1р реал1й историчного часу в1дбуваеться безпосередньо через творчий процес певно1 творчо1 особистост1, життед1яльн1сть яко1 п1дпорядкована вимогам часу, що вносять певн1 корективи в становлення мистецького твору чи напрямку творчо! д1яльност1.
Активн1сть прояву мистецько1 д1яльност1 напряму залежить в1д вимог 1сторичного часу, масштабу соц1ально-1сторичних под1й, а отже 1 творчий процес в будь як1й мистецьк1й сфер1 так чи 1накше, в1дбуваеться в конкретних соц1ально-1сторичних рамках. Але в будь-якому випадку актив1зац1я культурно-мистецького життя це завжди е реакц1я сусп1льства на конкретно соц1ально-1сторичш поди, яка може розвиватись у двох напрямках - всупереч юторичшй реальности або тдтримуючи !!. Чим масштабн1ша область впливу на людське життя певного историчного явища, тим больший резонанс отримують ¡сторичш поди в сфер1 мистецтва.
Як слушно зауважуе з цього приводу М. Лаптева, «час не т1льки ф1ксуе тривал1сть, посл1довн1сть, швидк1сть, ритм, напрямок сусп1льних процес1в, але 1 е реальним обмежувачем социального буття, яке обумовлюе його безперервшсть» [3, 191]. I ця безперервшсть (юторичний час), яка перериваеться в кожному конкретному суб'ект1, е детерм1нантою дол1, а значить 1 детерм1нантою творчого процесу.
Зауважимо, що все част1ше - 1 серед в1тчизняних, 1 серед заруб1жних досл1дник1в лунають думки щодо впливу историчного часу на творчий процес, !х оргашчно! взаемоди. У досл1дженнях, присвячених р1зним аспектам св1тогляду, творч1сть все част1ше розглядаеться в якост1 явища, що визначаеться в значн1й м1р1 св1тоглядною системою особистост1 (Л. Стеклова, К. Шуртаков). Рос1йськ1 та укра!нськ1 науковц1 досить докладно розглядають вплив суспшьно! св1домост1 на творч1сть (Ю. Андреев, М. Ашман1с, В. Баранов, Ф. Пренок,
B. Сшсеев, Н. Французова, Л. Левчук).
3 виникненням некласично! онтологи, ф1лософ1я все часпше наголошуе на м1ждисципл1нарност1 творчо! проблематики. Все б1льш очевидними стають взаемозв' язки 1нших категорий гуманитарного поля знань з категор1ею творчост1. 0нтолог1я творчост1 ц1кавить як заруб1жних (В. Д1льтей, А. Бергсон, Ж.-П. Сартр, А. Уайтхед, М. Бубер, Ж. Мар1тен, М. Бланшо, М. Гайдеггер, Г.-Г. Гадамер, Д. М1ллер та 1н..) так 1 росшських та укра!нських (В. Соловьов, М. Бердяев, Б. Вишеславцев, М. Бахтш, Г. Батищев,
C. Гольдентрихт, Т. Григор'ева, Л. Левчук, 0. 0н1щенко та 1н.) досл1дник1в р1зних покол1нь.
Вивченню 1стори питання та онтолог1чного п1дгрунтя темпорально визначено! людсько! креативности присвячено роботи В. В1зг1на, П. Гайденко, М. Трубникова та 1н. Естетичний аспект часу, його специф1ка як визначальний фактор творчого процесу розглядаеться в роботах М. Мамардашвш, С. Авер1нцева, В. Бичкова, М. Маньковсько! та 1н.
0кремий пласт науково! л1тератури присвячено тем1 творчост1 та особистост1, що представлена в працях М. Бердяева, С. Франка, С. Левицького, Д. Богоявленсько!, М. Мамардашв1л1, 0. Лосева, В. Налимова.
ISSN 2226-2849
BICH^ MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ФIЛOCOФIЯ, KУЛЬTУPOЛOГIЯ, COЦIOЛOГIЯ, 2013, BИП. 6
Пpoблeми cпiввiднoшeння твopчocтi i традицп poзкpитi в poбoтax У. E^, I. Kacaвiнa, Б. Keдpoвa, Б. Meйлaxa та iн.
У cyчacниx нayкoвиx дocлiджeнняx гостро'1 aктyaльнocтi нaбyвae питання виникнeння пeвниx пiдcиcтeм дeтepмiнaцiï творчого пpoцecy icтopичним часом: ecтeтичнoï, oнтoлoгiчнoï та вiтaлicтичнo-пcиxoлoгiчнoï. Ocтaння зoкpeмa, що нaйбiльш актуальна в контекст! нашо'1 cтaттi, як слушно зayвaжye Л. Лeвчyк, нaйяcкpaвiшe пpeдcтaвлeнa в poбoтax французького фiлocoфa A. Бepгcoнa та швeйцapcькoгo культуролога К. Юнга, зпдно з якою людина те тiльки cтae peaльним цeнтpoм фшософського дocлiджeння, а час тлумачиться як визначальний пapaмeтp iндивiднoгo icнyвaння, а й що e нaйвaжливiшим - caмe миcтeцтвo, xyдoжня твopчicть e справжньою peaлiзaцieю часу, ocягнeнням ^нсу та cyтi cвiтy [4, 280].
Oнтoлoгiчнa пiдcиcтeмa дeтepмiнaцiï творчого пропсу icтopичним часом нaйбiльш повно apгyмeнтoвaнa на ocнoвi aнaлiзy ecтeтичниx астекпв icтopичнoгo часу у пpaцяx нiмeцькoгo фiлocoфa M. Гaйдeггepa, згiднo якого буття пocтae пepeд людиною як час вщкритосп життя до ютини, а cпpaвжнi миcтeцтвo та пoeзiя e засобами втiлeння ща вщкритость Heзвaжaючи на тe, що M. Гaйдeггep мaйжe зoвciм нe говорить про творчють, як про протес, cкoнцeнтpyвaвши дocлiдницькy увагу здeбiльшoгo на онтолопчному cтaтyci миcтeцькoгo твору, варто вщм^ити yнiкaльнe знaчeння останнього, що дoзвoляe вбачати у твopчocтi справжнш пpoцec вiдкpиття буття для ceбe, а за допомогою миcтeцькoгo твору осягнути сутшсть власного пpизнaчeння, виправляючи помилки, зpoблeнi протягом icтopичнoгo шляxy нашо'1 цившзацп.
Baгoмoгo знaчeння мист^ць^ визнaчeння пpoблeми взaeмoдiï icтopичнoгo часу i творчого пропсу cпocтepiгaeмo у твopax видaтниx пoeтiв та пиcьмeнникiв XX ст., що дoзвoляe говорити про ecтeтичнy дeтepмiнaцiю творчого пропсу icтopичним часом та вaжливe мюте вiдпoвiднoгo вiднoшeння у кoнтeкcтi сучасносп (X. Л. Бopxec, Г. Tecce, P. M. Piлькe). Taкий пiдxiд дoзвoляe констатувати нe тiльки тe, що icтopичний час e фактором творчого пропсу, що cyттeвo впливae на якicнi пapaмeтpи культурного контексту, а й дoзвoляe впритул наблизитись до визнaчeння cyтнocтi взaeмoдiï двox кaтeгopiй.
Poзгляд icтopичнoï peтpocпeктиви, що втiлюe yявлeння про час фiлocoфiв та миcлитeлiв минулого (Платон, Apicтoтeль, Плoтiн, Aвгycтин, H. Кузанський, I. Ш>ютон, I. Кант) та aнaлiз кoнцeпцiй, що намагалися визначити cпiввiднoшeння icтopичнoгo часу та творчого пропсу у XX ст. (A. Бepгcoн, К. Юнг, M. Гaйдeггep, H. Aббaньянo) дoзвoляe дати вiдпoвiдь на питання: як peaлiзyeтьcя людcькe буття у чаа, кpiзь час та завдяки часу, визначити cпeцифiчнi риси, форми та змют творчого пропсу у ту чи iншy юторичну eпoxy.
B украшськш фiлocoфcькiй та ecтeтичнiй традицп пpoблeмaтикa icтopичнoгo часу у cпiввiднoшeннi з творчим пропсом також мae пeвнy тpaдицiю вивчeння, для яко! xapaктepнo визнaчeння часу як категорп coцiaльнo-icтopичнoгo буття, що тpaнcфopмyeтьcя протягом cycпiльнoгo розвитку людства та втiлюe вiдпoвiднi типи практики. Taкий пiдxiд дoзвoляe нe тшьки констатувати вaжливicть впливу coцiaльнoгo часу на людську культуру, а виявити стецифшу тeмпopaлiзaцiï кyльтypнo-icтopичниx та мисте^ки*: пpoцeciв (A. Лой, C. Курбатов, B. Пaнчeнкo, M. Бровко, B. €фiмeнкo, Д. Kyчepюк, B. Личкoвax, Ю. Пeтpoв, O. Шeвчeнкo, P. Шульга, Л. Лeвчyк. та in).
Зазначимо, що плiдний внecoк в розробку питання дeтepмiнaцiï зробили пpeдcтaвники укра^-нсь^ ф^^ф^^ думки. Зoкpeмa видатний украшський пoeт i фiлocoф Г. ^оворода, проголошуючи нeoбмeжeнi мoжливocтi людського тзнання, силу людського розуму, самотзнання, cтвepджyвaв, що вiд природи в людиш зaклaдeнi вeликi твopчi можливосп i пoтpiбнo тiльки створювати умови для ïx розвитку. Як зaпeвняe наш сучасник Б. Hoвiкoв, « ... для ^овороди свобода e запорукою й умовою здiйcнeння вищиx пoтeнцiй ocoбиcтocтi та cycпiльcтвa ... He родовщ, мaйнoвe багатство та чини, aлe "cpoднicть" мae визначати ютинш вимipи людини в суспшьст^ та cycпiльcтвa в людинi ... №дзвичайно цiнним у
пoглядax Г. Cкoвopoди нa cyraicib cpoднocтi як визнaчaльнoгo чинникa 6уття ютинно1 людини e тe, що вш чiткo ycвiдoмлюe coцiaльнy, кyльтypнy зyмoвлeнicть тa дeтepмiнoвaнicть ocoбиcтocтi [5].
Baгoмий вклaд y дocлiджeннi питания твopчocтi пoв'язaний з фiлocoфcькими мipкyвaннями T. Шeвчeнкa. Зoкpeмa, пpo погляди у^ти^кого пoeтa тa eтнoгpaфa та твopчicть мoжнa cyдити з його пoлeмiки з пoльcьким ecтeтикoм Kapoлeм Лiбeльтoм з пpивoдy poбoти ocтaнньoгo «Estetyka czyli umnictwo piekne», poзгopнyтoï у^ти^ким кoбзapeм нa cтopiнкax його щoдeнникa. T. Шeвчeнкo пepeкoнaний в об^ктивый зaлeжнocтi митця вiд пpиpoди, якa caмa пiдлягae пeвним зaкoнaм, пpo вiдпoвiднicть миcтeцькиx твopiнь пpeдмeтy зoбpaжeння, peaльнiй пpиpoдi, peaльнoмy буттю. <^чта кpacyня пpиpoдa» poзyмiлacь ним як ecтeтичнe джepeлo миcтeцтвa, i зpaдy цього джepeлa з боку людини-твopця, нaймeнший вiдcтyп вщ нього пoeт poзглядaв як зpaдy миcтeцькoгo пoкликaння, як мopaльнy й ecтeтичнy пoтвopнicть [6, 88].
Ha о^бливу yвaгy, cepeд нayкoвиx po6^ cyчacнocтi, пpиcвячeниx питaнню взaeмoдiï icтopичнoгo чacy i твopчoгo пpoцecy, зacлyгoвye poбoтa у^ти^кого ecтeтикa C. Kypбaтoвa «^от^ичний чac як дeтepмiнaнтa твopчoгo ^o^cy», дe нaгoлoшyeтьcя нa тому, що icтopичний чac дeтepмiнyючи твopчий пpoцec cyттeвo впливae нa якюш пapaмeтpи кyльтypнoгo кoнтeкcтy, обумовлюючи фopми, змicт тa його peзyльтaт. «Унiвepcaльнicть ecтeтичнoгo пiдxoдy до peaльнocтi, його iндифepeнтнicть до yтилiтapниx пapaмeтpiв буття дoзвoляe нaблизитиcя до визнaчeння cyтнocтi взaeмoдiï icтopичнoгo чacy тa твopчoгo ^o^cy» [1, 5]. Зaзнaчимo, що aвтop poзглядae icтopичний чac як cимвoлiчний кoнтeкcт, y якому, i ^зь який poзгopтaeтьcя cпeцифiчнo люд^те буття y cвiтi, i пpoпoнye нacтyпнy клacифiкaцiю icтopичниx eпox: «a) eпoxи зi cтaтичним кoнтeкcтoм, коли диcгapмoнiйнicть тeпepiшньoгo cпiввiднocитьcя з гapмoнieю минулого, a oнтoлoгiчнa cитyaцiя людини визнaчaeтьcя "oдвiчним пoвepнeнням" до витоюв; б) eпoxи з динaмiчним кoнтeкcтoм, коли пopяд зi cпiввiднoшeнням з минулим з'являeтьcя бiльш вaжливий piвeнь cпiввiднoшeння з мaйбyтнiм, який aктивiзye твopчiй iмпyльc, cпoнyкae людину aктивнo cтвopювaти peaльний кoнтeкcт влacнoгo icнyвaння; тa в) пoзaкoнтeкcтyaльнi eпoxи, peпpeзeнтoвaнi тaк звaним "пepexiдним чacoм", xapaктepнoю pиcoю якого e вiдcyтнicть тeмпopaльниx opieнтиpiв» [1, 1б].
Пiдвoдячи пдаумки cвoïм дocлiджeнням у^Е^ький нayкoвeць зaзнaчae, що pyx icropii чимocь нaгaдye кaлeйдocкoп, в якому знову i знову змiнюeтьcя кoнфiгypaцiя вiзepyнкa люд^ко!' кyльтypи. Caмe цю динaмiкy кyльтypнoгo буття людcтвa мoжнa зaфiкcyвaти зa допомогою тaкиx фyндaмeнтaльниx фiлocoфcькиx тa ecтeтичниx понять як icтopичний чac i твopчий пpoцec, понять, що втшюють в co6í нe витадковють, i нaвiть фaтaльнicть icтopичнoгo pyxy.
Koжeн кyльтypний фeнoмeн e peзyльтaтoм твopчoгo пpoцecy, його кoнcтитyювaнням в тевному icтopичнoмy пpocтopi як гapмoнiйнoгo (aдeквaтнoгo) aбo диcгapмoнiйнoгo (нeaдeквaтнoгo) eлeмeнтa цього пpocтopy. Пpoцec гapмoнiзaцiï буття здiйcнюeтьcя зaвдяки твopчoмy пpoцecy. Як в тeoлoгiчнiй пapaдигмi твopчий a^ пepeдye буттю cвiтy i людини, твopчий пpoцec пepeдye кyльтypi, визнaчaючи cтaн ocтaнньoï. Якщо poзглядaти icrop^ як пepмaнeнтний твopчий пpoцec, то caмe в ньому i зaвдяки йому вiдбyвaeтьcя гapмoнiзaцiя буття. Ця гapмoнiзaцiя пoгoджye icнyвaння людини i людcтвa з peaльнicтю, в якш ïx icнyвaння пpиpeчeнe пpoтiкaти [2, 37-42].
Haдзвичaйнy цiннicть в контекст! пopyшeнoгo питaння, пpeдcтaвляe для rac пpaця щe одного cyчacнoгo у^ти^кого дocлiдникa Б. Hoвiкoвa «Tвopчicть як отоаб здiйcнeння гyмaнiзмy», в якому нayкoвeць гoвopить пpo пpoцec тpaнcфopмaцiï люд^кох дiяльнocтi y твopчicть, як явищe зaгaльнoicтopичнe. Bиxoдячи з пoлoжeння пpo тe, що твopчicть icнyвaлa зaвжди, тeopeтик доводить, що ïï cyб'eктoм виcтyпae cycпiльcтвo, як cвoepiдний aгpeгaт
соц1ально-абстрактних 1ндив1д1в. I ц1на ц1е! творчост1 в даних умовах - це та маса соц1альних 1 особист1сних аномал1й (страждань, нещасть, смертей 1 т. 1н.), що вона 1нод1 (а саме час в1д часу - у вигляд1 соц1альних революций) набувае значення маси критично!. Але перед1стор1я, як уже давно доведено наукою, е необх1дною сходинкою у формуванш цившзацп, стад1ею виникнення умов для 1снування ун1версальних громадських зв'язк1в м1ж 1ндив1дами, яка здатна в реальности, при наявност1 реальних фактор1в (умов, метод1в, форм) забезпечити реальний гуман1зм. Т1льки в1н е формою адекватного звершення творчо! особистост1, так як е способом 1снування творчого сусп1льства [5].
На основ1 анал1зу ф1лософських та естетичних теор1й часу у !х сп1вв1дношенн1 з творчим процесом, стае очевидним, що науковц1 сходяться на тому, що найпершим зовн1шн1м фактором в умовах якого перебувае творча особист1сть е реалп историчного часу, що безпосередньо знаходить в1дображення спершу у внутр1шн1х переживаннях митця, а згодом 1 в к1нцевому творчому результата Адже, 1сторичний час - це не т1льки певний часовий в1др1зок 1стор1!, що мае окреслен1 хронолог1чн1 меж1, з особливим, притаманним т1льки для нього розвитком пол1тичних, сощальних 1 культурних под1й, а й культурний код, що мае свое в1дбиття у людських долях 1 впливае на !хню д1яльн1сть, зокрема творчу. Процес творчост1 завжди в1дбуваеться в конкретних соц1ально-1сторичних умовах, що безпосередньо на нього впливають, в т1сному зв'язку з навколишшм св1том, формами вже створено! культури, в розгалужену мережу яких завжди включений суб'ект творчост1. 0тже, факт впливу 1сторичного часу на формування творчого св1тогляду митця, а отже 1 на сам творчий процес е беззаперечним.
0днак, не дивлячись на те, що в област1 вивчення питання детерм1нац1! творчого процесу 1сторичним часом ми спостер1гаемо позитивну динам1ку зац1кавленост1 вчених 1 активне зростання науково! уваги до дано! проблеми, все ж на даний момент спец1альних досл1джень, що стосуються дано! теми не достатньо. Подальше б1льш глибоке вивчення питання детерм1нац1! творчого процесу 1сторичним часом дозволить в1дкрити нов1 горизонти в досл1дженн1 стор1нок св1тово! культури, наблизитись до визначення сутност1 взаемод1! двох категор1й, дати в1дпов1д1 на питання: як реал1зуеться людське буття у час1, визначити специф1чн1 риси, форм та зм1ст творчого процесу у ту чи 1ншу епоху.
Список використано¥ лггератури:
1. Курбатов С. В. 1сторичний час як детерм1нанта творчого процесу / Серг1й Володимирович Курбатов - К. : 1нформ. системи, 2008. - 172 с.
2. Курбатов С. В. Час як чинник створення контексту 1стор1! / Курбатов С. В. // Зб1рка наукових праць. Науковий в1сник Ки!вського нац1онального ун1верситету 1м. Тараса Шевченка. - Ки!в, 2001.- Вип. 34. - С. 37 - 42.
3. Лаптева М. П. Теория и методология истории: курс лекций / М. П. Лаптева. - Пермь : Перм. гос. ун-т., 2006. - 254 с.
4. Левчук Л. Специф1ка творчого процесу в мистецтв1 / Л. Левчук // Естетика : П1дручник. -К. : Вища шк., 1997. - 399 с.
5. Нов1ков Б. В. Творч1сть як спос1б зд1йснення гуман1зму / Борис Володимирович Нов1ков. - К. : Вид. ПАРАПАН, 2005. - 332 с.
6. Шевченко Т. Г. Собрание сочинений в пяти томах / Т. Г. Шевченко [ред. М. Рыльского, Н. Ушакова] — Москва : Государственное издательство художественной литературы, 1948-1949. - Т. 5. : Автобиография. Дневник. - 1949 - 337 с.
Стаття над1йшла до редакцп 07.11.2013
A. A. Kiriyenko
THE PROBLEM OF DETERMINATION OF THE CREATIVE PROCESS BY
HISTORICAL TIME - AS ONE OF THE HOTTEST TOPICS OF OUR TIME.
The article focuses on the question of determination creative process by historical time, as a direct component of the formation and development of a culture. Though the process of influence of historical events on all spheres of social life, and especially on the creative sphere, there is a natural and seemingly obvious problem of determination presently studied not enough.
The article provides a number of research studies that address the topic of organic interaction categories of «historical time» and the «creative process». It primarily works in which creativity is seen as a phenomenon that is determined by the system outlook personality, which, in turn, is influenced by the historical reality (L. Steklova, K. Shurtakov). Emphasized that many modern scientific research devoted to the topic of creative interdisciplinary perspective. Ontology creative interests as foreign (W. Dilthey, H. Bergson, J.-P. Sartre, A Whitehead, M. Buber, J. Maritain, M. Blanchot, M. Heidegger, H.-G. Gadamer, D. Miller and others) and domestic (V. Soloviev, N. Berdyaev, B. Vysheslavtsev, M. Bakhtin, G. Batishchev, S. Goldentriht, T. Grigorieva et al.) researchers.
Separately, the article discusses the problems of the interaction of historical time and the creative process in Ukrainian philosophical and aesthetic tradition, which is characterized by determination of the time, as a category of social and historical existence, which is transformed during the social development of society and embodies the appropriate types of practices. Such an approach allows not only to establish the importance of the social impact of time on human culture, but also to determine the temporal specifics of cultural and historical processes. Particular attention is paid to the views on the problem of interaction between the two categories in the works of T. Shevchenko and G. Scovoroda.
Particular emphasis in this article is devoted to the scientific work of contemporary Ukrainian researcher S. Kurbatov «Historical time as a determinant of the creative process», which is an essential first step towards the realization of the question posed. Versatility aesthetic approach to reality, ukrainian scientist, his indifference to being utilitarian parameters you closer to defining the essence of the interaction of historical time and the creative process.
Summing up the results of his research, S. Kurbatov says that the movement of history something like kaleidoscope, which again and again, changing the configuration of the pattern of human culture. And this dynamic cultural life of mankind can be secured with such fundamental philosophical and aesthetic categories as «historical time» and «creative process», concepts that embody the non-randomness, and even fatality historical movement.
According to S. Kurbatov every cultural phenomenon is the result of the creative process in a particular historical space as harmonic (adequate) or disharmonic (inadequate) in this space. Harmonization process being carried out thanks to the creative process. As a theological paradigm creative act precedes the world and man, the creative process precedes culture, determine the state of the latter. If we consider history as a permanent creative process, it is in him and because of him being carried out harmonization.
Extraordinary value in the context of the question, is the scientific work of another modern Ukrainian scientist B.Novikov «Creativity as a method of humanism» in which the scientist talks about the process of transformation of human activity in creativity as general historical phenomenon.
Claiming position that creativity has always existed, scientist proves that its subject is the society as a kind of aggregate socio-abstract individuals. And the price of creativity in these conditions - it is the weight of social and personal anomalies, that's sometimes (namely, from time to time - in the form of social revolution) becomes important critical mass.
But prehistory, as has long been proven by science, is a necessary step in the formation of civilization stage of the conditions for the existence of universal social relationships between individuals, which can, in reality, when there are real factors (conditions, methods, forms) provide real humanism. Only it is a form of adequate fulfillment of the creative person, as there is a creative way of existence of society.
In the final section of the article author summarized the research identified ways to further possible solutions of the problem. Despite the fact that in the study of the question of determination the creative process by historical time we are seeing a positive trend the interest of scientists and active growth of scientific attention to the problem, special studies on this topic are practically no. Further more in-depth study this problem will open up new horizons in the study of world culture pages will help to understand the nature of interaction between the two categories, to identify the specific features of the form and content of the creative process.
Keywords: creative process, historical time.
УДК 008:002.2(477) С.П. Ковальчук
ДО ПИТАНИЯ ПРО ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ10НУВАННЯ НАЦЮНАЛЬНО! КНИГИ В КУЛБТУР1 УКРА1НИ НАПРИК1НЦ1 XX - ПОЧАТКУ
XXI СТОЛ1ТТЯ.
Статтю присвячено деяким особливостям функцюнування нацгоналъног книги в кулътург Украгни кшця XX - початку XXI ст. Визначено тенденци розвитку книжковог справи та основт ознаки трансформаци книги в украгнсъкому сустлъствг у зазначении перюд. Розкрито роль громадсъких оргашзацт у розвитку нацюналъног книжковог справи Украгни шнця XX - початку XXI ст. Охарактеризовано нацюналъну книгу як об'ект науки та мистецтва.
Ключов1 слова: книга, нацгоналъна книга, кулътура, книжкова справа.
Кшець XX - початок XXI ст. - особливий перюд для национально! книги, що з одного боку характеризуеться актуал1зац1ею нац1ональних наукових досл1джень, зверненням уваги науковщв до книжково! спадщини, а з 1ншого - недооцшка рол1 национально! книги в розвитку укра!нсько! культури, у процесах державотворення призвела до зниження р1вня духовности, культури окремо! особи, до серйозних проблем у книговиданш та книгорозповсюдженш. Вивчення особливостей та нових тенденций функцюнування книги в незалежнш Укра!ш сприяе накопиченню, систематизаци значного обсягу науково! шформаци про не! як головного нос1я культури сусп1льства в !! р1зноман1тних проявах. Ц1 знання е внеском до бази знань культурологи та цшого ряду 1нших гумаштарних наук (1сторп, ф1лософ1!, соц1олог1!, мистецтвознавства тощо).
Проблеми книги у в1тчизнян1й культура розглядали укра!нськ1 науковщ: 0. Афонш, I. Дзюба, Л. Дубровша, Я. Запаско, Я. 1саевич, Т. К1вшар, Г. Ковальчук, В. Маркова, М. Сенченко, М. Тимошик, В. Теремко, С. Франчук, Г. Швецова-Водка та 1н.
Анал1з л1тератури св1дчить про вщсутшсть узагальнень щодо особливостей функц1онування нац1онально! книги в сучасн1й культур1 Укра!ни. Подальше досл1дження дае змогу глибше осмислити нацюнальну специфику процес1в у книжковш галуз1, розкрити !х основн1 тенденци, закономерности розвитку й усв1домити значения книги у формуванш
