Пробіотична кормова біодобавка “ПРОГАЛ” в годівлі дійних корів Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького. CepiH: Сiльськогосподарськi науки

Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences

ISSN 2519-2698 print

https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture

doi: 10.32718/nvlvet-a9111

UDC 636.2.088.636.084

Probiotic feed supplement "PROGAL" in feeding the milking cows

B.S. Denkovich, Y.I. Pivtorak, N.M. Gordiychuk

Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine

Article info

Received 10.09.2019 Received in revised form

10.10.2019 Accepted 11.10.2019

Stepan Gzhytskyi National

University of Veterinary Medicine

and Biotechnologies Lviv,

Pekarska Str., 50, Lviv,

79010, Ukraine.

Tel.: +38-050-522-86-23

E-mail: yaroslavpivtorak@gmail. com

Denkovich, B.S., Pivtorak, Y.I., & Gordiychuk, N.M. (2019). Probiotic feed supplement "PROGAL" in feeding the milking cows. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(91), 65-70. doi: 10.32718/nvlvet-a9111

Full-fledged feeding of milking cows, based on scientifically based standards, is the key to realizing their genetic potential for productivity, preserving health, normalizing reproductive capacity, as well as the rational use of fodder resources and the proper payment of feed. Nowadays, the situation regarding the standardization of cattle feeding in the world and domestic, both in scientific and industrial practice, has changed radically, which requires a significant revision of the traditional provisions on the organization of full feeding of cows, especially high-productive ones. At the same time, the conceptual requirements for the organization of standardized nutrition andfull feeding of dairy cattle should be based on the generalization of the world experience of the animal's needfor energy, nutrients and biologically active substances, taking into account age and level of productivity, conditions of keeping with special emphasis on quality and products. In conditions of intensive milk production, in order to ensure high productivity and at the same time to maintain the health of animals, it is impossible to do it without the use of fodder of a natural substance, which should include additives with a probiotic effect. One of these is the "PROGAL" feed additive, which contains a probiotic component: Laktobacilus casei strain (CM 1759), a potentiating component is malto-dextrin, a fructo-oligosaccharide, and is a probiotic additive for ruminants. High dairy productivity requires constant monitoring of metabolism, animal health, early diagnosis and timely treatment and prevention. The whole process of metabolism takes place in the digestive tract and is transmitted to the cells of the body through blood. This explains the relevance of the study of biochemical processes in rumination. The basis of the research is the task of optimizing the normalized feeding of real cows due to the use in the diet of probiotic supplement "PROGAL " on the background of a semi-concentrated juicy silage-hay type feeding. On the basis of scientific-economic (90 days) experiment, to determine its influence on the processes of digestion in the rumen, milk productivity and quality indicators of milk and to conclude on the optimal amount of it in the diet. The studies were conducted on Simmental cows in the conditions of the "Pchany-Denkovych " farm in the Zhydachiv district of Lviv region. It was found that feeding of the diet with feed supplements "PROGAL" aided to improve the intensity of metabolic processes in the body of cows, in particular in the rumen. Possible growth of amylo- and cellulosolytic and proteolytic bacteria was found, which ensured their enzyme activity and caused intensive hydrolysis of feed carbohydrates, resulting in an increase in LFA as precursors to milk fat. A positive result was obtained with respect to the level of dairy productivity of the cows of the experimental groups in comparison with the control group on the average daily milk yield, which is 1. 0-2.3 kg, or 4.4-9.7% more. There was a steady upward trend in fat content in milk by 0.05% and protein by 0.02-0.04%, which indicates an improvement in its quality. Consequently, the studies conducted concerning the estimation of the productive action of bio supplement "PROGAL" on milking productivity of cows and quality indicators of milk, gives reason to confirm the feasibility of its use in the structure of the diet when feeding cows. The optimal dose of compoundfeed is 10 g/day, the maximum dose can be no more than 15 g/day. No adverse effects of "PROGAL " supplement on the overall functional status of cows were found.

Key words: "PROGAL " supplementation, active cows, milk productivity, microflora, feeding, nutrition, biochemical processes, scar, diet structure, type of feeding.

Пробштична кормова бiодобавка "ПРОГАЛ" в годiвлi дшних кор1в

Б.С. Денькович, Я.1. Ивторак, Н.М. Горд1йчук

Львiвський нацюналъний унгверситет ветеринарное медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Украна

Повноцтна год1вля дшних Kopie, яка базуетъся на науково обтрунтованих нормативах, е запорукою реалЬзаци Чхнъого генетич-ного потенщалу npoдyктивнoстi, збереження здоров 'я, нopмалiзацii вiдтвopнoi здатнoстi, а також рацюналъного використання кормових ресур^в i налeжнoi оплати корму продукщею. Нит ситуащя стосовно нормування гoдiвлi худоби у свтовш i вШчизнятй як науковш, так i у виробничш практищ докортно змтилася, що вимагае суттевого перегляду традицтних положенъ з оргатзацп пoвнoцiннoi гoдiвлi кopiв, особливо високопродуктивних. При цъому концептуалъними вимогами щодо оргатзацп нормованого живлення i пoвнoцiннoi гoдiвлi молочног' худоби повинно будуватисъ на oснoвi узагалънення свтового дoсвiдy потреби тварин в енергп, поживних i бioлoгiчнo активних речовин з урахуванням вжу i piвня продуктивности умов утримання та експлуатацп з особливим акцентом на ямстъ i бюбезпеку продукци. В умовах ттенсивного виробництва молока, щоб забезпечити високу продуктивтстъ i при цъому зберегти здоров 'я тварин, неможливо обштисъ без застосування кормових засoбiв природног субстанцИ, до яких варто зарахувати добавки з пробютичною дiею. До одтег iз таких належитъ кормова добавка "ПРОГАЛ", яка мютитъ пробютичний компонент: Laktobacilus casei штам (СМ 1759), потенцюючий компонент - малътодекстрин, фрукто-олко-сахарид, i належитъ до пробютичног добавки для жуйних. Висока молочна продуктивтстъ потребуе постшного монторингу за станом обмн речовин, здоров 'ям тварин, раннъою дiагнoстикoю i своечасним проведенням л^валъно-профтактичних захoдiв. Весъ процес обмту речовин вiдбyваетъся у травному тpактi та передаетъся до клтин оргатзму через кров. Це пояснюе актуалъ-тстъ вивчення бioхiмiчних процеЫв у рубц жуйних. В основу проведення до^дженъ покладено завдання oптимiзацii нормованог гoдiвлi дтних кopiв за рахунок використання в складi рацюну пробюдобавки "ПРОГАЛ" на фон натвконцентратного соковито-силосно-стажного типу гoдiвлi. На oснoвi проведення науково-господарсъкого (90 дiб) до^ду, встановити ii вплив на процеси травлення в рубщ, молочну продуктивтстъ i ямсж показники молока та зробити висновок щодо оптималъно1' ii кiлъкoстi у ращо-т. До^дження проводили на коровах сименталъсъко1' породи в умовах фермерсъкого господарства "Пчани-Денъкович " Жидачiв-съкого району Лъвiвсъкoi oбластi. Встановлено, що згодовування в складi рацюну пробюдобавки "ПРОГАЛ" сприяло полтшенню iнтeнсивнoстi обмтних процеЫв в opганiзмi кopiв, зокрема у рубщ. Виявлено, вipoгiднe зростання амто- i целюлозолтичних, а також протеолтичних бактерш, що забезпечило ¡х ензимну активтстъ та зумовило нтенсивний гiдpoлiз вyглeвoдiв кopмiв, у peзyлътатi чого спостеркаетъся зростання ЛЖК, як попереднитв молочного жиру. Отримано позитивний резулътат щодо piвня молочно1' пpoдyктивнoстi кopiв до^дних груп пopiвнянo з контролъною групою за середнъодобовими надоями, що на 1,0-2,3 кг, або 4,4-9,7% бтъше. Спостер^алася стабтъна тенденщя до зростання вмюту жиру у молоц на 0,05%, та бтка на 0,02-0,04%, що вказуе на полтшення його якoстi. Отже, проведен до^дження, за ощнкою продуктивноi ди про бюдобавки "ПРОГАЛ" на молочну продуктивтстъ кopiв та ямсм показники молока даютъ тдставу твердити про доцтътстъ ii використання у стpyктypi рацюну при гoдiвлi кopiв. Оптималъною дозою введення до складу комбторму е 10 г гол./добу, максималъна доза може бути не бтъше 15 г гол./добу. Пoбiчнoгo негативного впливу пробюдобавки "ПРОГАЛ" на загалъний функцюналъний стан кopiв не виявлено.

Ключовг слова: пробюдобавка "ПРОГАЛ", дшн корови, молочна продуктивтстъ, мкрофлора, гoдiвля, живлення, бюхМчн процеси, рубецъ, структура рацюну, тип гoдiвлi.

Вступ

1нтенсиф1кац1я розвитку тако! галуз1 тваринницт-ва, як молочна спрямована на пошук шлях1в найбшьш ефективного використання корм1в, що за вартютю займають 55-60% i б1льше на виробництво молока (Sh^e^ty) et al., 2017; Kharko et al., 2017). У зв'язку з цим для збереження поголiв'я, тдвищення продуктивности та рентабельносп його виробництва фахiвцi працюють над виршенням проблеми повноцшно! збалансовано! годiвлi дшних корiв. Запорукою досяг-нення максимуму коефщенту корисно! ди кормiв i кормових добавок е створення тако! системи живлення, яка забезепечувала б найбшьш оптимальш умови для штенсифжаци процеств обмшу речовин. Одшею з основних передумов тдвищення як молочно! продуктивности, так i профшактики розладiв травлення е застосування пробютичних кормових добавок, що являють собою низькомолекулярш вуглеводи, з'еднаш мгж собою р-глжозидним зв'язком i можуть розщеплюватися у верхньому вщдш шлункового тракту виключно нормальною мшрофлорою та е поживою, яка стимулюе !! розвиток. В кшцевому подсумку полшшуеться загальний функцюнальний стан оргашзму тварин, пщвищуеться продуктившсть

(Lourens-Hattingh & Viljoen, 2001; LeBlanc, 2010; Kan-dyba et al, 2012; Czaplicka et al, 2014).

Багаторiчний досвщ застосування пробютишв i пращ багатьох вчених з рiзних кра!н свиу, тдтвер-джують !х позитивний вплив. Проте результати досль джень часто вiдрiзняються, а школи е навиъ супереч-ливими. Щ вщмшносп можуть залежати вщ багатьох факторiв, таких як умови навколишнього середовища, стади лактаци, типу годiвлi корiв, структури рацюну, дозу введення бюдобавок, способiв !х згодовування. Це обумовлюе необхщшсть перевiряти продуктивну дш окремо взятих пробютичних добавок на оргашзм тварин в конкретних умовах тваринницьких пщпри-емств. При цьому варто зазначити, що одним iз актуа-льних напрямшв тдвищення ефективносп засвоення поживних речовин кормiв е додаткове введення в структуру рацюшв пробютичних кормових добавок. До одше! iз таких належить пробiокормодобавка "ПРОГАЛ".

У зв'язку з цим в основу наших дослвджень покладено завдання оптимiзацi! процесу годiвлi дiйних корiв симентальсько! породи за рахунок використання у рацюнах пробiокормодобавки "ПРОГАЛ" i встанов-лення ii впливу на рубцеву ферментащю та молочну продуктившсть за найоптимальшшо! дози введення.

MaTepia™ i методи досл1джень

Результата та Тх обговорення

В основу дослвджень покладено завдання оптимь заци процесу год1вл1 високопродуктивних кор1в си-ментальсько! породи за рахунок використання в скла-д1 рацюну пробюкормодобавки "ПРОГАЛ". Науково-виробничий дослвд тривалютю три мюящ проводився у фермерському господарств1 "Пчани-Денькович" Жидач1вського району Льв1всько! обласп за схемою, яка наведена у (табл. 1).

Таблиця 1

Схема науково-виробничого дослвду, n = 10

Групи Особливоста годiвлi

Основний рaцiон (ОР) - сшо злаково-

1 - контрольна бобове - 15%, силос кукур. - 35%,

концентрати - 31%, премжс - 1%

2 - дослдаа ОР + "ПРОГАЛ" - 6 г гол/добу

3 - дослдаа ОР + "ПРОГАЛ" - 10 г гол/добу

4 - дослдаа ОР + "ПРОГАЛ" - 15 г гол/добу

Проби молока вщбиралися в шнщ кожного мюяця протягом останшх двох сум1жних дшв дослвдного перюду. Вихщ молока, вмют в ньому жиру, бшка, лактози та кшькосп соматичних клггин визначали за допомогою Milcoscan i Fosomatic.

На 30-, 50- i 70-ту добу дослiду, через двi години пiсля годiвлi за допомогою зонду ввд 4-ох корiв з ко-жно! групи брали зразки вмiсту рубця, у якому визначали загальний i бiлковий азот (за Кельдалем), азот амiаку (за Конвеем), ЛЖК-в апаратi Маркгама, рН- за допомогою юнометра GB-74, а також амшолггачну, целюлозолiтичну та протеолгтичну активностi (Vlizlo et al., 2012).

Статистичну обробку отриманих результатiв дос-лiджень проводили за допомогою загальноприйнятих методiв вaрiaцiйно! статистики з оцшкою (М), його похибки (m) i розрахунками вiрогiдностi рiзниць за методом Стюдента з використанням програмного забезпечення "Microsoft Excel 2003".

У процес дослвджень в годiвлi корiв використову-вали корми, якi вироблялися безпосередньо у госпо-дарствi, i за перюд дослвду (90 дiб) пщдослвдш корови всiх груп споживали практично однакову !х к1льк1сть, поживнiсть вщповвдно становила 1692 кг корм. од. та 227,7 кг перетравного протешу.

В процес проведення експеременту на дшних коровах тварини споживали корми господарського ви-робництва з введенням у структуру комбiкорму пробютично! кормово! добавки "ПРОГАЛ" в динамiцi 6-10-15 г гол./добу, з метою визначення оптимально! дози згодовування.

Загалом, варто зазначити використання у рацюнах пiддослiдних тварин пробюкормодобавки "ПРОГАЛ" по-рiзному позначалось на низщ годiвельних параме-трiв, зокрема, позитивно вплинуло на iнтенсивнiсть обмiнних процеав в органiзмi корiв, а зввдси й на !х молочну продуктившсть.

Про iнтенсивний перебiг обмiнних процеав свщ-чить перерозподiл чисельностi мiкрооргaнiмiв, як1 забезпечують засвоення основних поживних речовин кормiв рaцiону (табл. 2).

£фектившсть використання кормiв тваринами, зокрема жуйними, великою мiрою залежить вiд характеру рубцево! ферментацп. Важливим фактором, що визначае штенсившсть руменального бродiння, е величина рН, яка у пцщослвдних корiв коливалась в межах оптимуму (6,82-6,98) i практично була на рiвнi контрольно! групи. Що стосуеться концентраци бак-терiй, то нами виявлено вiрогiдне зростання !хньо! чисельностi, зокрема, амшолггачних та целюлозолi-тичних бaктерiй, кшьшсна перевага (третя i четверта група) порiвняно з контрольною вiдповiдно складае 23,1-23,7 та 27,8-29,2% (P < 0,001). Анaлогiчнa картина спостертаеться за к1льк1стю протеолiтичних бaктерiй. Шдвищений рiвень наведених популяцiй мiкрооргaнiзмiв у руменальному середовищi рубця корiв дослщних груп вказуе на iнтенсифiкaцiю процеав под^ й розмноження клгтин бaктерiй, !х росту, i, як наслвдок, супроводжуеться накопичення в остан-ньому сиро! мiкробiaльно! маси.

Таблиця 2

Показники популяцi! мiкрооргaнiмiв середовища рубця пiддослiдних корiв (М ± m, n = 5)

Групи тварин

Показники контрольна 1 2 дослiднi 3 4

Мжрооргашзми млн/мг:

-амшолгшчш 9,97 ± 0,16 11,35 ± 0,23 12,27 ± 0,27*** 12,33 ± 0,26***

-целюлозолгшчш 8,85 ± 0,28 11,21 ± 0,39 11,31 ± 0,37*** 11,43 ± 0,40***

-протеолгшчш 3,69 ± 0,17 4,17 ± 0,37 4,21 ± 0,38 4,33 ± 0,38

рН 6,80 ± 0,01 6,82 ± 0,02 6,96 ± 0,03*** 6,98 ± 0,04**

Сира бюмаса бактерш, мг/100 мк 993 ± 21,3 1047 ± 24,5 1233 ± 25,3*** 1257 ± 25,7***

Ензимна актившсть мгкрофлори :

-aмiлолiтичнa, тис. умов. амшолгг од. 381 ± 13,7 415 ± 15,4 424 ± 16,1 425 ± 16,7

-целюлозолiтичнa, % 15,23 ± 1,21 19,36 ± 1,29 20,53 ± 1,20 20,59 ± 1,21

-протеолгшчна, мекв. трозин, в 100 мл/хв 3,76 ± 0,19 3,84 ± 0,20 3,87 ± 0,27 3,88 ± 0,23

ЛЖК, ммоль/100 мл 9,73 ± 0,27 10,63 ± 0,33 11,63 ± 0,35** 11,61 ± 0,42**

Примтка: у цш та наступних таблицях рiницi вiрогiдностi поршняно з контролем: * Р < 0,05; **P < 0,01; ***P < 0,001

3a aHajoriero, ctocobho 3MiH HHcenbHOcri py6ueB0i 6ioTH y TBapHH gocjigHHx rpyn uro 3aK0H0MipHicrb BcraHOBjeHO i y BHnagKy 3 ix eH3HMH0ro aKTHBHicTro, mo 06yM0BH^0 iHTeHCHBHHH rigpom3 ByrjeBogiB KopMiB y pe3yjbTari Horo cnocTepiraeTbca BiporigHe 3pocraHHa (Ha 9,2-19,5%; P < 0,01) KijibKOcri HKK. Ag®e Big0M0, mo jeTKi ®upHi khcjoth: 0UT0Ba, np0ni0H0Ba MacjaHa, cjyryroTb rojOBHHM g^epejOM MeTa60jiHH0i eHeprii i

nicja BCMOKTyBaHHa BHK0pHCT0ByroTbca b opraHi3Mi jaKTyronHx KopiB aK nonepegHHKH mojohhoto ®Hpy (Ibatulin et al, 2015).

OgHiero i3 kjtohobhx jaHOK o6MiHy peHOBHH b opra-Hi3Mi ^yHHHx, aKa gae ouiHHTH e^eKTHBHicrb rogiBji TBapHH 3a gii gocjig^yBaHoro $aKT0pa e $i3ionoro-6ioxiMiHHi n0Ka3HHKH BMicTy py6ua (Ta6j. 3).

Ta6.^H 3

noKa3HHKH a30T0B0r0 i ByrjeBogHoro o6MiHy y BMicri py6ua niggocjigHHx KopiB (M ± m, n = 5)

rpynu KopiB

noKa3HHKH KOHTpojbHa 1 gocjigHi

2 3 4

3arantHHH a30T, Mr % 79,56 ± 0,67 84,50 ± 0,71*** 85,73 ± 0,72*** 85,90 ± 0,72***

3annmK0BHH a30T, Mr % 20,87 ± 0,83 23,51 ± 0,81 24,13 ± 0,80 24,35 ± 0,92

Eljkobhh a30T, Mr % 58,69 ± 3,73 60,99 ± 3,75 61,60 ± 3,67 61,61 ± 3,78

A30T aMiaKy, Mr % 38,73 ± 2,85 38,78 ± 2,87 38,81 ± 2,86 38,75 ± 2,88

CyMa uyKpiB, Mr % 3,25 ± 0,21 3,93 ± 0,42 3,95 ± 0,22 3,96 ± 0,23

HaKTaT, mmojl 7,5 ± 0,12 5,3 ± 0,15*** 4,7 ± 0,14*** 4,3 ± 0,16***

3a pe3yjbTaTaMH gocnig^eHb cnocTepiraeTbca Ha-CTynHa KapTHHa: y BMicri py6ua KopiB gocjigHHx rpyn BCTaHOBjeHO BiporigHe 3pocTaHHa 3arajbHoro i 6ijK0B0-ro a30Ty Bign0BigH0 Ha 6,2-8,0 i 3,9-4,9% (P < 0,001) nopiBHaHO 3 KOHTpojbHoro rpynoro. 3pocTaHHa KOHueH-rpauii 3arajbHoro Ta 6ijK0B0r0 a30Ty BKa3ye Ha iHTeH-CHBHy yTHji3auiro aMiaKy MiKpo^Joporo Ta nojinmeHHa yMOB ii ^HrregiajbHOCTi. TaK, 3a BMicTOM aMiaKy y BMi-CTi py6ua TBapHH gocjigHHx rpyn BHaBjeHO Horo 3MeH-meHHa, mo nigTBepg®ye n03HTHBHHH BnjHB gocjig^y-BaHoro $aKTopy Ha npouecu, aKi Big6yBaroTbca b pyMe-HajbHOMy cepegoBHmi.

o6MiHy b py6ui niggocjigHHx KopiB $oc$ariB, npHHeTHHx go CHHTeTHHHHx Ta eHepreTHHHHx npoueciB

6iojorinHoro cepegoBHma 3a yMOB Hamoro gocjigy, BigcTe^yeTbca HacTynHe (Ta6j. 4). TaK, KOHueHTpauia 3arajbHoro KHCj0T0p03HHHH0r0 ®oc$opy BMicTy py6ua KopiB gocjigHHx rpyn nepeBa®ae aHajor KornpoflbHHx -Ha 29,7-29,9% (P < 0,001). Ctocobho nepeBaru opraHi-HHoro $oc$opy gocjigHHx rpyn Hag KOHTpojbHoro, to ueH n0Ka3HHK CTaHOBHTb 24,3-31,4%. AHajoriHHa TeH-geHuia cnocTepiraeTbca i y nepeBa3i ®oc$opy PHK i AHK Hag KOHTpojbHoro rpynoro. nopiBHroroHH pi3HHuro 3a nepepaxoBaHHMH ^paKuiaMH $oc$ariB y BMicTi py6ua KopiB gocjigHHx rpyn, BapTO nigKpecjHTH OHeBHgHi nepeBaru peaKuiH raiK0ni3y i npoueciB CHHTe3y Hag TaKHMH KopiB K0HTp0jbH0i rpynu (Vovk et al., 2002; Vojtovych, 2008; Polulix, 2012).

Ta6.^H 4

KoHueHTpauia $oc$opHHx cnojyK y BMicTHMOMy py6ua Ta KpoBi niggocjigHHx KopiB (M ± m, n = 5), mmoWj

rpynH KopiB

noKa3HHKH KOHTpojbHa 1 gocjigHi

2 3 4

py6eut

Ooc^op:

-3arantHHH khcjotopo3hhhhhh 3,54 ± 0,17 10,53 ± 0,18*** 10,57 ± 0,18*** 10,60 ± 0,19***

-HeopraHiHHHH 7,19 ± 0,06 7,36 ± 0,05 7,43 ± 0,09 7,37 ± 0,13

-opraHiHHHH 2,55 ± 0,12 3,17 ± 0,19 3,24 ± 0,18 3,35 ± 0,89

PHK 605,9 ± 18,3 673,3 ± 16,5 679,3 ± 16,7 685,0 ± 21,3

flHK 392,9 ± 20,1 429,4 ± 13,4 433,1 ± 19,3 435,4 ± 18,6

KpOB

Ooc^op: -3arantHHH khcjotopo3hhhhhh -HeopraHiHHHH -opraHiHHHH PHK 2,55 ± 0,06 1,49 ± 0,02 1,06 ± 0,03 608,9 ± 3,26 2,89 ± 0,03*** 1,58 ± 0,02 1,33 ± 0,04 641,7 ± 4,51*** 2,91 ± 0,03*** 1,66 ± 0,01*** 1,25 ± 0,04 667,5 ± 5,3*** 2,92 ± 0,04*** 1,67 ± 0,01*** 1,24 ± 0,04 661,7 ± 5,4***

flHK 267,0 ± 6,18 282,6 ± 10,43 315,3 ± 11,2** 318,6 ± 11,3**

3rogoByBaHHa KopoBaM b CKjagi pauioHy np06i0K0-pMogo6aBKH "nPOrAH" cyrreBO no3HaHHjoca i Ha piBHi (b Me^ax $i3iojoriHHo! hopmh) BMicTy $oc$ariB y KpoBi TBapHH (Ta6j. 4).

3oKpeMa, KijbKicrb 3arajbHoro KHCj0T0p03HHHH0r0 ®oc$opy b KpoBi KopiB gocjigHHx rpyn nepeBa®ae aHa-

jorinHHH n0Ka3HHK KOHrpojbHOi Ha 11,3-14,5% (P < 0,001), Bign0BigH0 HeopraHiHHoro - 6,0-12,1% i opraHinHoro - Ha 25,5-17,9%. Ha tj npegcTaBjeHoro y Mi®rpyn0B0My nopiBHaHHi cnocrepirajH TaKO® BHmy Ha 5,4-9,6 i 5,8-19,3% KOHueHTpauiro ®oc$opy PHK i flHK Bign0BigH0. TaKa TeHgeHuia e nigTBepg®eHHaM

наростання процеав анабол1зму в орган1зм1 тварин можна розщнювати як позитив впливу дослщжувано-дослвдних груп або сввдченням штенсифжацп окисно- го фактора на загальний функцюнальний стан органь го фосфорелювання, тобто акумулювання енергп, що зму тварин.

Таблиця 5

Молочна продуктившсть та ф1зико-х1м1чн1 показники молока пщдослвдних кор1в, (М ± m, n = 10)

Групи корш

Поканики контрольна 1 досл1дн1

2 3 4

Середньодобовий надш молока : натурально! жирносп, кг базисно! жирносп, кг 21.5 ± 0,44 24.6 ± 0,52 22,5 ± 0,46 26,2 ± 0,55* 23,8 ± 0,51** 28,1 ± 0,56*** 23.0 ± 0,51* 27.1 ± 0,56**

Вм1ст в молощ, %: жиру 3,89 ± 0,07 3,96 ± 0,08 4,02 ± 0,09 4,00 ± 0,09

бiлка 3,27 ± 0,02 3,29 ± 0,03 3,31 ± 0,01 3,30 ± 0,02

лактози 4,94 ± 0,07 5,09 ± 0,13 5,10 ± 0,12 5,18 ± 0,13

Густина, г/см2 1027 ± 2,03 1029 ± 1,93 1029 ± 1,93 1030 ± 1,92

СЗМЗ - сухий знежирений молочний залишок, % 11,51 ± 0,07 11,71 ± 0,08 11,75 ± 0,07 11,73 ± 0,07

MOrOHHa npogyKTHBHiCTb Ta $i3HKO-xiMiHHi nOKa3-hhkh MOrOKa niggOcrigHHx KopiB 3a o6Mkobhh nepiOg HaBegeHO y (ra6r. 5). CepegHbOgO6OBHH Hagift HaTy-parbHOrO MO^OKa KopiB gOcrigHHx rpynn nepeBa®aB KOHipo^bHy rpynny TBapHH Ha 4,7-10,7% (P < 0,010,001) i 6a3HCHoro - BignOBigHO Ha 6,5-11,4% (P < 0,05-0,001). Big3HaneHO nigBH^eHHa piBHa C3M3 Ha 2,1%, a toko® тснgeнцiro gO 3pOCTaHHa BMicTy ®upy, 3ara^bHOrO 6irKa Ta raKTO3H BignOBigHO Ha 3,3; 1,2 Ta 3,2%, i aK HacrigOK - rycTHHH MOrOKa KOpiB gOcrigHHx rpyn, ^O BKa3ye Ha nOrinmeHHa HOrO aKOCTi Ta gae nigcTaBy TBepgHTH npO gO^rbHiCTb BHKOpHCTaHHa npO-6iOTHHHOi' KOpMOBOi' gO6aBKH "nPOrAn" y rOgiBri giH-

HHX KOpiB.

Ehchobkh

npOBegeHi gOcrig®eHHa 3a o^hkom npOgyKTHBHOCTi gii npO6iOTHHHOi' KOpMOBOi' gO6aBKH "nPOrAn" Ha $i3iO^OrO-6iOxiMinHi nOKa3HHKH, 3ararbHHH ^yHKqiOHa-

rbHHH craH OpraHi3My giHHHx KOpiB, a TaKO® MOrOHHy npOgyKTHBHicTb, gaMTb nigcTaBy TBepgHTH npO gO^rb-HicTb i'i BHKOpucTaHHa b CTpyKTypi paцioнy 3a OgHOTH-nOBOi rOgiBri.

OnTHMarbHOM gO3OM BBegeHHa b CKiag KOM6iKOpMy BBa®aeMO 10 r rOr./gO6y, MaKCHMarbHa gO3a MO®e 6yTH He 6irbme Hi® 15 r rOr./gO6y. npH цbOмy HeO6xigHO HarOrOCHTH, ^O HaMH He BigMineHO nO6iHHOrO HeraTHB-HOrO BnrHBy KOpMOBOi' gO6aBKH Ha 3ararbHHH ^yHKqiO-HarbHHH CTaH KOpiB.

nodcrnhwi docmdwenHH 6ygyTb cnpaMOBaH Ha o^h-

Ky aKiCHHX nOKa3HHKiB MOrOKa i BHrOTOBreHHX MOrOH-hhx npOgyKTiB 3a BHKOpHCTaHHa npO6iOKOpMOgO6aBKH "nPOrAn" y pi3HHx 3a THnOM rOgiBri paцioнaх aK 3H-MOBOrO, TaK i riTHbOrO nepiOgiB. nepeg6aneHO TaKO® npOBegeHHa gOcrig®eHb Ha nreMiHHOMy MOrOgHaKy i HeTerax BerHKOi' pOraTOi xygO6u.

References

Czaplicka, M., Puchajda, Z., & Pawlak M. (2014). Efek-tywnosc stosowania drozdzy Saccharomyces cere-visiae w zywieniu krow mlecznych [Efficacy of Sac-

charomyces cerevisiae yeast in feeding dairy cows]. Roczniki Naukowe Polskiego Towarzystwa Zootech-nicznego, 10(4), 69-75.

http://ptz.icm.edu.pl/download/2014/tom_ 10_4/VI_Cz aplicka.pdf (in Polska).

Ibatulin, I.I., Melnyk, Y.F., & Otchenashko, V.V. (2015). Praktykum z hodivli silskohospodarskykh tvaryn: Navch. Posibnyk. Zh.: PP "Ruta" (in Ukrainian).

Kandyba, V.M., Ibatulin, I.I., & Kostenko, V.I. (2012). Teoria i praktyka normovanoi hodivli velykoi rohatoi khudoby: Monohraphia (in Ukrainian).

Kharko, M.V., Denkovich, B.S., Pivtorak, Y.I., Naumyuk, A.S., Petryshak, R.A., Holodyuk, Y.P. (2017). Milk yield and metabolic processes in cows during the usage of the biosprint drug in the diet structure. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 122-126. doi: 10.15421/nvlvet7924.

LeBlanc, S. (2010). Monitoring metabolic health of dairy cattle in the transition period. J. Reprod Dev, 56, 293 5. https://www.ncbi.nlm. nih. gov/pubmed/20629214.

Lourens-Hattingh, A., & Viljoen, B.C. (2001). Growth and survival of a probiotic yeast in dairy products. Food Res. Int, 34(9), 791-796. doi: 10.1016/S0963-9969(01)00085-0.

Polulix, M.I. (2012). Metabolizm azotovyx spoluk u rubci dijnyx koriv za vykorystannya u godivli standartoyi ta eksperymentalnoyi bilkovo- vitaminno-mineralnoyi dobavky (BVMD). Zb. Nauk. Pracz VNAU, 4(62), 45-49 (in Ukrainian).

Shcherbatyj, Z.Y., Bodnar, P.V., & Kropyvka, Y.G. (2017). Milk productivity and reproductive ability of ukrainian black-spotted dairy breed cows of different type of constitution. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 182-187. doi: 10.15421/nvlvet7440.

Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., & Ratych, I.B. (2012). La-boratorni metody doslidzhen u biologiyi, tvarynnycztvi ta veterynarnij medycyni: dovidnyk. Lviv, Spolom (in Ukrainian).

Vojtovych, N.G. (2008). Produktyvnist ta funkcionalna aktyvnist rubcya koriv pry zastosuvanni vysokobilkovyx kormiv i mineralnyx dobavok. Avtoreferat dysertaciyi na zdobuttya naukovogo

HayKOBHH BicHHK .HHyBME iMeHi C.3. r®H^KOrO. Cepia: CirbCbKOrOcnOgapcbKi HayKH, 2019, t 21, № 91

stupenya kandydata silskogospodarskyx nauk. Kyiv (in Ukrainian). Vovk, Ya.S., Vrydnyk, B.F., Vojtovych, N.G. ta in. (2002). Obmin rechovyn u rubci ta produktyvnist vidgodivelnyx bychkiv na foni riznoyi struktury

sokovytoyi chastyny sylosno- koreneplidno-koncentratnogo racionu. Peredgirne ta girske zemlerobstvo i tvarynnycztvo, 44, 127-131 ( in Ukrainian).