CC BY
17
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7105
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:612.1:612.664:636.2
Kлiнiкo-гематoлoгiчнi ^казники Kopie nÍBHÍ4Ho-cx^Hoi' 6ioreoxÍMÍ4Ho'í зoни У^аши за piзних пеpioдiв лактацп
Виникненню та поширенню патологи мтерального обмту у сыьськогосподарських тварин, зокрема у лактуючих Kopie, за взаемодп з природним дефщитом есенцшних мiкpoелементiв сприяе ускладнююча дiя негативних техногенних чинниюв довкмля. Недостатньо вивченим е питання впливу пiвнiчнo-схiднol бioгеoхiмiчнol зони Украши на клiнiкo-гематoлoгiчнi показники кopiв з урахуванням перюду лактацп.
До^дження проводились у трьох господарствах Черншвськог oбластi (пiвнiчнo-схiдна бioгеoхiмiчна зона).
В poбoтi викладен матеpiали власних до^джень автopiв щодо визначення клтчних показниюв (частота скорочень серця, частота дихання) у кopiв з використанням дiагнoстичнol системи. Експериментальна дiагнoстична система будуеться за принципом: датчик - тдсилювач - генератор УКХ - модулятор частоти - антена передавача - антена приймача - приймач - комп'ютер. Кров до^джували на бioхiмiчнoму аналiзатopi «Labline - 010» стандартними наборами pеактивiв i аналiзували умови утримання i ращони гoдiвлi кopiв за загальноприйнятими методиками.
Встановлено переваги застосування приладу для дистанцшног дiагнoстики клтчних показниюв кopiв за рахунок економп часу до^дника на 37,5%. До^джено клтчш показники та основш показники метабoлiзму кopiв пiвнiчнo—схiднol бioгеoхiмiчнol зони на 8 - 15, 55 - 65, 150 - 170 добу лактацп та за 55 - 60 дiб до отелення.
K.m4úei слова: корови, пiвнiчнo-схiдна бioгеoхiмiчна зона Украши, частота скорочень серця, частота дихання, гематoлoгiчнi показники, лактаця.
Возникновению и распространению патологии минерального обмена у сельскохозяйственных животных, в частности у лактирующих коров, при взаимодействии с природным дефицитом эссенциальных микроэлементов способствует осложняющее действие негативных техногенных факторов окружающей среды. Недостаточно изученным является вопрос влияния северо-восточной биогеохимической зоны Украины на клинико-гематологические показатели коров с учетом периода лактации.
Исследования проводились в трех хозяйствах Черниговской области (северо-восточная биогеохимическая зона).
В работе изложены материалы собственных исследований авторов по определению клинических показателей (частота сокращений сердца, частота дыхания) у коров с использованием диагностической системы. Экспериментальная диагностическая система построена по принципу: датчик - усилитель - генератор УКВ - модулятор частоты - антенна передатчика - антенна приемника - приемник - компьютер. Кровь исследовали на биохимическом анализаторе «Labline - 010»
Citation:
Grushanska, N.G., Kostenko, V.M. (2016). Clinical and hematological parameters of cows of the northern-eastern biogeochemical zone of Ukraine at different periods of lactation. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(71), 19-24.
Н.Г. Грушанська, B.M. Kocrerno grushanska_ng@nubip.edu.ua
Нацiональнuй утвер^тет бiоpеcуpciв i пpupодокоpucmування Укртт, вул. Геро'1'в Обоpонu, 11, м. Кшв, 03041, Украша
Kлиникo-гематoлoгические сказатели Kopoe севеpo-вoстoчнoй биoгеoхимическoй '^ны У^аины в |)азные пеpиoды лактации
Н.Г. Грушанская, B.M. KoCTe^o grushanska_ng@nubip.edu.ua
Нац^н^ьный уншер^тет бuоpеcуpcов u пpupодопользованuя Украты, ул. Героев Обороны, 11, Кшв, 03041, Украта
стандартными наборами реактивов и анализировали условия содержания и рационы кормления коров по общепринятым методикам.
Установлено преимущества применения прибора для дистанционной диагностики клинических показателей коров за счет экономии времени исследователя на 37,5%. Исследованы клинические показатели и основные показатели метаболизма коров северо-восточной биогеохимической зоны на 8-15, 55-65, 150-170 сутки лактации и за 60-55 дней до отела.
Ключевые слова: коровы, северо-восточная биогеохимическая зона Украины, частота сокращений сердца, частота дыхания, гематологические показатели, лактация
Clinical and hematological parameters of cows of the northern-eastern biogeochemical zone of Ukraine at different periods of lactation
N.G. Grushanska, V.M. Kostenko grushanska_ng@nubip.edu.ua
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 11, Kyiv, 03041, Ukraine
Complicating effect of the adverse technogenic environmental factors that cause changes of biogeocoenose at the interaction with the natural deficiency of biogenic microelements, contributes to appearing and spread of pathology of mineral metabolism in farm animals, particularly in lactating cows. The question about the impact of the northern-eastern biogeochemical zone of Ukraine on the clinical and hematological parameters of cows at lactation's period is studied insufficiently.
The research was conducted in the three farms of Chernihiv region (northern-eastern biogeochemical zone).
In the article the materials of our scientific research on determination of the clinical indicators among cows (heart rate, respiratory rate) are represented. The experimental diagnostic system is built on the principle: the sensor - amplifier - generator USW - modulator frequencies - antenna transmitter - receiver antenna - receiver - the computer. Blood was tested on the biochemical analyzer «Labline - 010» with standard set of reagents and the keeping conditions and ration of feeding cows were analized according to conventional methods.
The benefits of remote diagnostic device for clinical signs of cows by researcher's saving time on 37.5% are established. The clinical indicators and main indicators of metabolism among cows of the northern-eastern biogeochemical zones in the 8 - 15, 55 -65, 150 - 170 day of lactation and 55 - 60 days befor calving are investigated.
Key words: cows, northern-eastern biogeochemical zone of Ukraine, heart rate, respiratory rate, hematological indicators, lactation
Вступ
Подолання дефщиту продукци тваринництва та забезпечення населення високояшсними продуктами харчування е основними завданнями аграрного виро-бництва Укра!'ни. Виршення зазначених питань мож-ливе завдяки науково обгрунтованш систем! ведения тваринництва у вах бюгеох1м1чних зонах Украши.
Вщомими укра!'нськими вченими М.О. Судаковим, В.1. Левченком та !х учнями проведет дослщження бюгеох1м1чних зон i провшцш Украши, вивчено спе-цифшу клшчного прояву та переб^ мжроелементо-зiв у велико! рогато! худоби (Sudakov et al., 1991; Tsvilihovsky et al., 2013; Slivinska, 2013).
Проте, протягом останшх десятирiчь у бiогеоxiмi-чних зонах Укра!ни вщбуваються змши мшерального складу грунпв через антропогенний та техногенний вплив. Так, наприклад, тдвищення вмюту мжроеле-менлв у грунтах Люостепу Укра!'ни вщбуваеться в напрямку з швшчного заходу на швшчний схвд. У накопиченш мжроелеменпв у грунтах ще! зони вели-ке значення мають карбонати, яш безпосередньо та опосередковано впливають на накопичення важко-розчинних сполук Мангану (Fateev and Paschenko, 2003). Тому, отримаш рашше дан щодо мшроелемен-тозiв в шших бiогеоxiмiчниx зонах потребують уточ-нень.
На виникнення та поширення патологи мшерального обм^ у сшьськогосподарських тварин, зокрема, у лактуючих корiв впливають техногенш чинники
довкшля, що спричиняють змши бюгеоценозу за вза-емодп з природним дефiцитом есенцiйниx мшроеле-ментiв (Retsky et al., 2005; Mishchenko, 2008; Abramov and Goridovets, 2011).
Сьогоднi, поруч iз традицшними теxнологiями утримання тварин, впроваджуються новi iнтенсивнi технолог^'. Питання щодо впливу технологи утримання на клшчш, гематолопчш показники тварин в рiзниx бiогеоxiмiчниx зонах i провiнцiяx Укра!ни залежно в1д перiоду лактацй' дослвджеш недостатньо (Safonov, 2008; Romanenko et al., 2010; Leybova and Lebedeva, 2011; Terentieva and Bagmanov, 2011; Kudrin and Izhboldina, 2012; Samburov et al., 2012; Doletsky, 2015). Тому це питання пiдлягае вивченню, оск1льки дасть змогу розв'язати завдання комплексно! профiлактики порушень мiнерального обмшу речовин у велико! рогато! худоби з урахуванням бiогеоxiмiч-но! зони та молочно! продуктивностi.
Мета дослщження - визначити клiнiчнi та гематолопчш показники корiв у швшчно-схвднш бiогеоxi-мiчнiй зонi залежно ввд перiоду лактацй. Для досяг-нення мети необxiдно було дослiдити клшчний стан та показники кровi лактуючих корiв у господарствах пiвнiчно-сxiдноi' бiогеоxiмiчноi' зони.
Матерiал i методи дослщжень
Досл1дження проводились у господарствах Чершпвсько! областi (пiвнiчно-сxiдна бiогеоxiмiчна зона): господарство I - ФГ «Напорiвське», надш на
$ypaKHy KopoBy - 4,2 thc. n; rocnogapcTBo II - BAT «HepHiriBCbKe ronoBHe nignpueMCTBo no nneMmmH cnpaBi», HagiH Ha $ypaKHy KopoBy - 7,2 thc. n Ta rocnogapcTBo III - non iM. BoHKoBa, HagiH Ha $ypaKHy KopoBy - 5,3 thc. n. KopoBH 6ynu 2-3 naKTaqii 3 HagoeM Big 3,5 go 7,9 thc. kt MonoKa 3a naKTauiro. KniHiHHi gocnigKeHHH npoBogunu 3a
3aranbHonpHHHaToro cxeMoro 3aranbHonpHHHaTHMH MeTogaMH. KniHiHHi noKa3HHKH: HacToTa CKopoHeHb cepua Ta HacroTa guxaHHa - gocnigKyBanu 3 BHKopucTaHHHM eKcnepuMeHranbHoi giaraocTHHHoi CHCTeMH, no6ygoBaHoi 3a npuHuunoM: gaTHHK -nocunroBaH - reHeparop yKB - MogynaTop HacroTH -aHTeHa nepegaBaHa - aHTeHa npuHMaHa - npuHMaH -KoMn'roTep. KpoB CTa6ini3yBanu renapuHoM Ta gocnigKyBanu Ha 6ioxiMiHHoMy aHani3aTopi «Labline -010» CTaHgapTHHMH Ha6opaMH peaKTHBiB Ta aHani3yBanu
yMoBH yTpHMaHHa i pauioHH rogiBni KopiB 3a 3aranbHonpHHHHTHMH MeTogHKaMH.
Pe3y.iTaTH Ta 'ix oßroBopeHHH
AHani3 paqiomB KopiB noKa3aB, ^o y Bcix Tpbox roc-nogapcTBax pauioHH TBapHH 6ynu 36anaHcoBaHi 3a oc-hobhhmh noKa3HHKaMH.
KniHiHHi noKa3HHKH KopiB BignoBiganu $i3ionoriHHHM MeKaM. Pe3ynbTaTH BH3HaHeHHa oKpeMHx KniHiHHHx noKa3HHKiB KopiB 3 BHKopucTaHHaM po3po6neHoro HaMH giaraocTHHHoro npunagy OK-1 CBignaTb npo BigcyTHicTb gocTOBipHoi' pi3HHui MiK noKa3HHKaMH TBapHH gocnigKyBaHHx rocnogapcTB Ha 8 - 15, 55 - 65, 150 - 170 go6y naKTauii Ta 3a 60 - 55 gi6 go oTeneHHa (Ta6n. 1). Bci noKa3HHKH KnimHHoro CTaHy KopiB 3a pi3HHx nepiogiB naKTaqii 6ynu b MeKax $i3ionoriHHoi HopMH.
Та6мицм 1
Peiy.ii.'i ai ii BiiMipKmaiiiisi K.iiiii'iimx iioKaiiniKiB KopiB 3 niiKopiiciaiiimM iipii.iagy OK-1, (M ± m, n =5)
noKa3HHK Oi3ionoriHHi MeKi nepiog naKTauii, go6a
8-15 55-65 150-170 60-55 go oTeneHHa
"HacTOTa CKopoHeHb cepua, yg/xB 50 - 80 59,8 ± 3,56 64,4 ± 3,90 69,2 ± 6,37 68,4 ± 1,80
HacToTa guxaHHa, pyxiB/xB 12 - 25 26,0 ± 1,75 27,4 ± 0,55 59,8 ± 3,56 25,4 ± 1,30
Ha npoBegeHHa BHMiproBaHb KniHiHHHx noKa3HHKiB KopiB 3 BHKopucTaHHaM npunagy gna gucTaHuinHoi giarHocTHKH HaMH 6yno BHrpaHeHo 15 xBHnHH gna po3ropTaHHa i HanamTyBaHHa npunagy i 10 xBHnHH Ha BHMiproBaHHa KniHiHHHx noKa3HHKiB n'aTH KopiB. B gocnigax npuHManu yHacTb 2 nrogHHH - oneparop, aKHH 3 o6nagHaHHaM 3HaxoguBca y Ka6iHeTi niKapa BeTepuHapHoi MeguuHHH Ta ^axiBeub, aKHH 3aKpinnroBaB nepegaBaH i gaTHHKH Ha TBapHHax. gaHuH o6'eM
po6iT BHKoHyBaTH KnacHHHHMH MeTogaMH 6e3 BHKopucTaHHa npunagy, to BHrparH Hacy CKnagarorb 6nH3bKo 30 - 40 xBHnHH.
TaKHM hhhom, 3a BHKopHcraHHa eKcnepuMeHranbHoi giarHocTHHHoi cucreMH gna BH3HaHeHHa KniHiHHHx noKa3HHKiB TBapHH eKoHoMia Hacy CKnagae 37,5% nopiBHaHo i3 KnacHHHHMH MeTogHKaMH.
BigoMo, ^o noKa3HHKH KpoBi TBapHH 3aneKarb Big 6ararbox ^aKTopiB ($i3ionoriHHHH CTaH, pauioH, npogyKTHBHicTb to^o). HaMH gocnigKeHo ocHoBHi noKa3HHKH KpoBi, aKi Bigo6paKarorb craH o6mmhhx npoueciB b opraHi3Mi TBapHH. Eyno BcraHoBneHo, ^o BMicT reMorno6iHy y KpoBi KopiB Bcix nepiogiB naKTaqii He BHxogHTb 3a $i3ionoriHHi MeK (Ta6n. 2). npoTe, b KpoBi HoBoTinbHHx KopiB cnocTepiranucb KonHBaHHa Uboro noKa3HHKa Big MiHiManbHHx go MaKCHManbHHx $i3ionoriHHHx 3HaHeHb. 3pocTaHHa KoHueHTpaqii reMorno6iHy cnocTepiraeTbca 3a M'a3oBoi btomh, 3a pi3HHx naTonoriHHHx CTaHiB noB'a3aHHx i3 3ry^eHHaM KpoBi, a 3HHKeHHa - 3a pi3HHx 3axBoproBaHb, ^o cynpoBog5KyiOTbca aHeMiero. CyrreBHx BigMiHHocTeH MiK uhm noKa3HHKoM y KpoBi KopiB 3a pi3HHx nepiogiB naKTauii He BuaBHnu.
rinonpoTeiHeMia CBigHHTb npo HecraHy KopMy, 6inKoBe ronogyBaHHa a6o HegocTarae 3acBoeHHa npoTeiHiB 3 KopMy Hepe3 po3nagu CHCTeMH TpaBneHHa,
ge^iuHT ByrneBogiB, MaKpo- i MiKpoeneMeHTiB. BigHocHo bhcokhh BMicT 3aranbHoro 6inKy MoKe 6yTH noB'a3aHHH 3 6inbm iHTeHCHBHHM o6MiHoM peHoBHH i HagnumKoBHM HagxogKeHHaM 6inKy 3 kopmom.
B KpoBi KopiB pi3HHx nepiogiB naKTauii BMicT 3aranbHoro 6inKy He BHxogHB 3a $i3ionoriHHi MeKi, npoTe y oKpeMHx TBapHH b 3anycKy BuaBnanu rinonpoTeiHeMiro Ta rinepnpoTemeMiro, aKi MoKHa noacHHTH Mo6ini3auiero b opraHi3Mi noKHBHux peHoBHH nepeg oTeneHHaM, a TaKoK pi3KHM 36inbmeHHaM o6'eMy KpoBi MaTepi Hepe3 picT nnoga.
BMicT ceHoBHHH tohho Bigo6paKye KoHuempauiro aMiaKa b py6ui KynHux TBapHH. npu6nu3Ho 80% cuporo npoTeiHy pauioHy b py6ui rigponi3yeTbca go aMiHoKHcnoT i aMiaKy. npu gocTaTHboMy HagxogKeHHi eHeprii aMiaK BHKopucTOByeTbca MiKpo^noporo py6ua gna no6ygoBH 6inKiB opraHi3My i Ha yTBopeHHa MiKpo6ianbHoro 6inKy, aKHH 3acBoroeTbca y KHmeHHHKy. HagnumoK aMiaKy nepeTBoproeTbca b ceHoBHHy. ToMy 3a BMicToM ceHoBHHH b KoMnneKci 3 noKa3HHKaMH KoHueHTpaqii anb6yMiHiB i rnroKo3H b cupoBaTui KpoBi MoKHa 3 gocTaTHboro ToHHicTro ouiHHTH 36anaHcoBaHicTb pauioHy Ha Bcix CTagiax naKTauii KopiB 3a eHepro-npoTeiHoBHM cniBBigHomeHHaM. Heo6xigHo BHKnroHHTH ^yHKqioHanbHi nopymeHHa neHiHKH Ta BpaxyBaTH CTyniHb 3acBoeHHa kopmobhx npoTeiHiB.
BMicT anb6yMiHiB b KpoBi TBapHH He BHxogHB 3a $i3ionoriHHi MeKi, npoTe y HoBoTinbHHx KopiB (8 - 15 go6a naKTaqii) ueH noKa3HHK 6yB Ha6nHKeHHH go MiHiManbHHx 3HaHeHb, a y oKpeMHx KopiB ycix nepiogiB naKTauii, oKpiM II $a3H naKTauii (150 - 170 go6a) BigMiHanu rinoanb6yMiHeMiro. BigHocHo 3HHKeHHH BigcoToK anb6yMiHiB cnocTepiranu y HoBoTinbHHx KopiB, npoTe b cepegHboMy, ueH noKa3HHK He BHxogHB 3a $i3ionoriHHi MeKi.
Таблиця 2
Бiохiмiчнi показники кров1 uopiit, n = 5_
Показник Фiзiоло- Перюд лактацц, доба
гiчиi межi 8 - 15 55 - 65 150 - 170 55 - 60 до отелення
Гемоглобш, г/л 95 - 125
Lim 93,9 - 123,4 89,7 - 108,2 93,4 - 102,9 89,2 - 104,5
M ± m 104,72 ± 5,98 103,12 ± 3,39 97,48 ± 1,54 94,48 ± 3,09
Загальний бшок, г/л* 65 - 85
Lim 76 - 85,4 61,4 - 81,8 69,7 - 91,1 45,3 - 94,3
M ± m 81,3 ± 1,70 71,82 ± 7,25 81,94 ± 4,43 82,44 ± 9,31
Альбумши, г/л* 28 - 40
Lim 23,6 - 32,1 26,2 - 40,7 29,7 - 33,2 21,5 - 37,7
M ± m 28,82 ± 1,54 32,88 ± 2,92 32,06 ± 0,78 32,28 ± 2,97
Альбумiии, % 38-50
Lim 31,05 - 39,58 42,77 - 49,16 26,47 - 47,49 35,29 - 47,46
M ± m 35,39 ± 1,60 45,96 ± 1,31 37,86 ± 4,65 39,98 ± 2,04
Глюкоза, ммоль/л* 2,5 - 3,8
Lim 2,11 - 2,83 1,93 - 3,52 1,86 - 3,45 2,42 - 2,98
M ± m 2,52 ± 0,16 2,71 ± 0,35 2,88 ± 0,26 2,64 ± 0,13
Сечовина, ммоль/л* 3,0 - 6,5
Lim 0,6 - 4,8 1,6 - 5,2 1,5 - 5,1 1,6 - 5,7
M ± m 3,24 ± 0,99 3,54 ± 0,73 3,16 ± 0,72 3,44 ± 0,81
Креатинш, мкмоль/л* 70 - 130
Lim 120,7 - 181,4 94,8 - 174,0 34,7 - 179,9 121,7 - 170,6
M ± m 146,0 ± 13,08 136,06 ± 19,95 106,7 ± 27,64 138,72 ± 7,99
Кальцш загальний, 2,3 - 3
ммоль/л* Lim M ± m 2,1 - 2,5 2,1 - 2,8 2,1 - 2,8 2,0-2,9
2,24 ± 0,11 2,40 ± 0,15 2,42 ± 0,16 2,28±0,16
Фосфор, ммоль/л* Lim 1,5 - 2,2
M ± m 1,16 - 1,97 1,19 - 1,55 1,15-1,7 1,34 - 1,95
1,58 ± 0,20 1,39 ± 0,07 1,47±0,13 1,66 ± 0,09
Бiлiрубiи загальний, 1,7 - 7,0
мкмоль/л* Lim M ± m 1,75 - 7,37 2,64 - 6,38 3,78 - 8,31 3,04 - 7,15
5,19 ± 0,94 4,69 ± 0,59 6,12 ± 0,65 5,40 ± 0,91
ЛФ, Од/л* 0 - 200
Lim 54 - 166,5 31,1 - 156 44,2 - 155,8 39,7 - 89,0
M ± m 102,06 ± 17,59 115,28 ± 29,21 93,22 ± 21,96 69,22 ± 8,36
АСТ, Од/л* 0 - 80
Lim 17,3 - 70,8 31,8 - 77,8 39,3 - 126,1 14,4 - 101,5
M ± m 40,1 ± 7,69 54,68 ± 6,68 66,26 ± 15,00 50,12 ± 13,97
АЛТ, Од/л* 0 - 30
Lim 0,2 - 31,9 10,6 - 21,3 10,3 - 18,4 6,1 - 19,2
M ± m 10,5 ± 5,36 13,76 ± 1,90 14,0 ± 1,15 13,14 ± 3,13
ГГТП, Од/л* 0 - 50
Lim 0,2 - 12,0 0,3 - 4,8 1,0 - 33,3 7,8 - 32,7
M ± m 5,94 ± 2,78 2,96 ± 0,83 12,48 ± 5,97 17,44 ± 4,64
Приметка: * - показники дослвджували в плазм1 кров1
Зниження р1вня сечовини вказуе на дефщит сирого протешу в рацют кор1в. В той же час внаслвдок надлишку б1лка в рацюш у тварин ослаблюеться синтетична функщя печшки, що призводить до зниження синтезу сечовини через незасвоення б1лка, який надходить в оргашзм. Шдвищення р1вня сечовини при зниженш концентрацй' альбумшв i глюкози сввдчить про незбалансовашсть рацiону за енерго-протешовим спiввiдношенням. Високий вмiст сечовини при нормальних значеннях шших показник1в сввдчить про високий стутнь засвоення проте!шв кормiв.
Умют сечовини у кровi корiв уах груп не перевищував максимальнi фiзiологiчнi значения,
проте у окремих тварин уах перiодiв лактацп спостерiгалось зниження вмюту сечовини, яке найбiльш виражене було у новотiльних корiв i було на 80% нижче за мшмальне фiзiологiчне значення.
На вмют глюкози в кровi тварин впливають рiвень i тип, структура та яшсть годiвлi. При силосному та силосно-жомовому типах годiвлi спостерiгаеться зниження показнишв вуглеводного обмiну. Бiльшiсть хвороб корiв супроводжуеться зниженням рiвня глюкози в кров^ що е симптомом серйозних порушень вуглеводного обмiну i вiдсутнiстю запасiв глiкогену в печшщ i м'язах. Найбiльш часто спостертаеться зниження вмiсту глюкози в кровi за нестачi легкозасвоюваних вуглеводiв в кормах. За
HegocTaTHboro 3a6e3neneHHa rgwKo3ow, oco6gHBo b nepiog nepeg oTegeHHaM i b I $a3i gaKTaiii, opraHi3M HaMaraeTbca KoMneHcyBaTH eHepreTHHHHH ge^iiHT mgaxoM BHKopucTaHHa ®upiB, ^o i cnpuHHHae nigBH^eHHH KoHiempaiii KeToHoBHx Tig, ®upoBe nepepog®eHHa neniHKH, 3HH®eHHa npogyKTHBHocri, 6e3ngigga i Hapog®eHHa cga6Koro MogogHaKa (Vlizlo, 1998).
BcMoKTyBaHHH rgwKo3H i3 TpaBHoro KaHagy Big6yBaeTbca b He3HanHiH KigbKocTi, a BMicT nonoBHwerbca 3a paxyHoK 11 cuHTe3y i po3nagy rgiKoreHy. rinorgiKeMMHuH cTaH e aganraiiew opraHi3My i BKa3ye He TigbKH Ha He3agoBigbHy rogiBgw, a H Ha BigcyTHicTb 3anaciB rgiKoreHy b neniHii, M'a3ax Ta e noKa3HHKoM nopymeHHa o6MiHy ByrgeBogiB. OgHaK, gga 3a6e3neneHHa bhcokoi npogyKTHBHocri opraHi3M KopoBH mgaxoM HenporyMopagbHoi perygaiii Mo6igi3ye He TigbKH rgiKoreH i3 Horo geno, age H pe3epBHHH ®up i ®HpHi KucgoTH, a TaKo® 6igoK y $opMi ginonpoTeigiB, ^o npu3BoguTb go po3BHTKy rinepKeToHeMii (Mishchenko, 2008; Tsvilihovsky et al., 2013).
yMicT rgwKo3H b KpoBi TBapHH Bcix rpyn He BHxogHB 3a $i3iogorinHi Me®i, npoTe y oKpeMHx KopiB cnocTepiragu 3HH®eHHa BMicTy rgwKo3H Ha 25,6%, nopiBHHHo i3 MiHiMagbHHM $i3iogorinHHM 3HaneHHaM.
y nepiog 3MeHmeHHH gaKTaiii i pocra ngoga (y TigbHHx TBapuH) Big6yBaeTbca 3HanHa nepe6ygoBa ropMoHagbHoro cTarycy. 3HH®eHHa KoHiempaiii rgwKo3H b ieH nepiog Mo®e 6yTH BHKgHKaHo nocugeHow ceKpeiiew iHcygiHy i nigBH^eHHM pe3epByBaHHHM no®HBHHx penoBHH nepeg oTegeHHaM Ta HacrynHow gaKTaiiew.
yMicT KpeaTHHiHy b KpoBi TBapuH Bigo6pa®ae ^igbTpaqinHy ^yHKiiw HupoK, a TaKo® onocepegKoBaHo, ^yHKiioHagbHHH cTaH neniHKH. B KpoBi KopiB ycix gocgig®eHux rpyn yMicT KpeaTHHiHy 6yB y Me®ax $i3iogorinHux noKa3HHKiB. npoTe, y oKpeMux TBapuH ycix nepiogiB gaKTaiii BiH nepeBH^yBaB BepxHW $i3iogorinHy Me®y Ha 39,5 %.
,3ga ouiHKH 36agaHcoBaHocTi MiHepagbHoro ®HBgeHHa b pi3Hi $a3H gaKTaiii Heo6xigHo BHKopHcTarH noKa3HHKH BMicTy 3aragbHoro Kagbiiw Ta HeopraHinHoro ®oc$opy b KpoBi. B nepiog pocTy TBapuH, BariTHocTi Ta 3a bhcokoi npogyKTHBHocri noTpe6a b Kagbiii 36igbmyeTbca. 3 o6mmom Kagbiiw TicHo 3B'a3aHHH o6MiH ®oc$opy. ®oc$op Heo6xigHHH gga HopMagbHoro o6MiHy 6igKiB, ®upiB, ByrgeBogiB. Ha $oc$opHo-KagbuieBHH o6MiH BnguBae nepiog gaKTaiii. B nepiog bhcokhx HagoiB KopoBH He b 3Mo3i 3acBoiTH cTigbKH Kagbiiw i ®oc$opy i3 KopMy, cKigbKH BugigawTb 3 MogoKoM, y 3B'a3Ky 3 hhm BHKopucToBywTb ii egeMeHTH i3 KicTKoBoi TKaHHHH.
B nepiog cyxocTow Big6yBaeTbca BigKgageHHa iux egeMeHTiB b KicTKoBy TKaHHHy. ToMy BMicT 3aragbHoro ®oc$opy nicga oTegeHHa pi3Ko 3pocTae, a nignac gaKTaiii - 3HH®yerbca. Ha niKy gaKTaiii BMicT Kagbiiw b KpoBi nigBH^yeTbca, noTiM nocTynoBo 3HH®yeTbca go MoMeHTy 3anycKy, gocarae MiHiMyMy nicga oTegeHHa. B KpoBi KopiB ycix rpyn BMicT Kagbiiw i ®oc$opy 6ygu b Me®ax $i3iogorinHux 3HaneHb, npoTe b oKpeMux TBapuH ycix rpyn BMicT ®oc$opy 6yB hh®hhm 3a MiHiMagbHe $i3iogorinHe 3HaneHHa Ha 23,3%. HaHBH^uH BMicT
®oc$opy cnocrepiraBca b KpoBi KopiB 3a 55 - 60 gi6 go oTegeHHa Ta y HoBorigbHHx.
®yHKqioHagbHHH cTaH neniHKH KopiB oiiHWBagu 3a aKTHBHicTW $epMeHTiB (AHT, ACT, .H®, rrTn) Ta BMicroM 6igipy6iHy b KpoBi. Bci BH^e3a3Hanem noKa3HHKH y KpoBi KopiB ycix rpyn He Buxogugu 3a $i3iogorinHi Me®i 3HaneHb, npoTe y oKpeMux TBapuH cnocTepiragu HH3bKy aKTHBHicTb AHT i rrTn (HoBoTigbHi KopoBH i b I-iH $a3i gaKTaiiii) Ta BucoKy aKTHBHicTb ACT ( KopoBH y II-iH $a3i gaKTaiii, y 3anycKy). nigBH^eHy aKTHBHicTb ACT cnocrepirawTb 3a rocTpux i xpoHinHux xBopo6, iH^eKiiH, MacTHTy.
OT®e, 3a gocgig®eHHa KgiHinHux i reMaTogorinHux noKa3HHKiB KopiB rocnogapcTB niBHinHo-cxigHoi 6ioreoxiMiHHoi 3ohh 3a pi3HHx nepiogiB gaKTaiii' Magu Micie nogiMop6igHi cTaHH 3a npuxoBaHoro nepe6iry xBopo6, ^o oco6gHBo npoaBgagocb b rocnogapcTBax i3 npuB'a3How cucTeMow yTpuMaHHa. B TaKux rocnogapcTBax He gocTaTHbo BpaxoBywTb nepiog gaKTaiii i npogyKTHBHicTb ko®hoi oKpeMoi KopoBH, ^o yHeMo®gHBgwe mBHgKe 36agaHcyBaHHa paiioHy.
BpaxoBywHH oTpuMaHi pe3ygbTaTH 6ioxiMinHoro cTaTycy opraHi3My KopiB gga BHKgwneHHa naTogorii Ta yTOHHeHHa giarHo3y Heo6xigHo npoBoguTH gogaTKoBi gocgig®eHHa.
BnCMOBK'M
1. BuKopucTaHHa po3po6geHoi HaMH eKcnepuMeHTagbHoi giarHocTHHHoi cucTeMH go3Bogae Ha 35,7% mBHgme BH3HanHTH noKa3HHKH KgimnHoro cTaHy BegHKoi poraToi xygo6u b yMoBax Bupo6HHiTBa, nopiBHaHo i3 KgacuHHHMH MeTogHKaMH.
2. B nga3Mi KpoBi KopiB ycix nepiogiB gaKTaiii 3HH3HBca yMicT cenoBHHH Ha 80%, HH®ne 3a MiHiMagbHe $i3iogorinHe 3HaneHHa, oco6gHBo y KopiB Ha 8 - 15 go6y gaKTaiii.
3. yMicT rgwKo3H b nga3Mi KpoBi KopiB ycix nepiogiB gaKTaiii He BHxogHB 3a $i3iogorinHi Me®i, npoTe y oKpeMHx KopiB cnocTepiragu 3HH®eHHa BMicTy rgwKo3H Ha 25,6%, nopiBHaHo 3 MiHiMagbHHM $i3iogorinHHM 3HaneHHHM.
4. B nga3Mi KpoBi KopiB ycix nepiogiB gaKTaiii BMicT KpeaTHHiHy 6yB y $i3iogorinHHx Me®ax. npoTe, y oKpeMHx TBapHH BiH nepeBH^yBaB BepxHW $i3iogorinHy Me®y Ha 39,5%.
5. B nga3Mi KpoBi KopiB ycix nepiogiB gaKTaiii BMicT Kagbiiw 3aragbHoro i ®oc$opy HeopraHinHoro 6ygu b Me®ax $i3iogorinHHx 3HaneHb, npoTe b oKpeMHx TBapHH BMicT ®oc$opy 6yB hh®hhm 3a MiHiMagbHe $i3iogorinHe 3HaneHHa Ha 23,3%. HaHBH^uH BMicT ®oc$opy cnocTepiraBca b KpoBi KopiB 3a 55 - 60 gi6 go oTegeHHa Ta Ha 8 - 15 go6y gaKTaiiHHoro nepiogy.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. nepcneKTHB-hhm e gocgig®eHHa 3 BHKopucTaHHaM po3po6geHoro npugagy gga giarHocTHKH KgiHinHHx noKa3HHKiB TBapHH 3a pi3HHx naTogoriH i cucTeM yTpuMaHHa b 6ioreoxiMin-hhx 3oHax yKpaiHH Ta BH3HaneHHa BnguBy cynacHHx TexHogoriH BegeHHa TBapuHHHiTBa Ha noKa3HHKH MeTa-6ogi3My KopiB.
EiS^iorpa^inm nocH^aHHH
Abramov, S.S., Goridovets, E.V. (2011). General clinical and biochemical parameters of the blood of cows during the internal polymorbidity Pathology. Simferopol, Naukovi pratsi PF NUBiP Ukraine «KATU» Seriya «Veterinarni science». 133, 6-13 (in Ukrainian).
Vlizlo, V.V. (1998). Fatty liver in cows. Bila Tserkva (in Ukrainian).
Tsvilihovsky, M.I., Grishchenko, V.A., Grushanska, N.G., Kostenko, V.M. (2013). Diagnosis of the functional state of the liver: guidance. Kyiv, «TP KOMPRYNT» (in Ukrainian).
Doletsky, S.P. (2015). Theoretical and experimental and clinical substantiation prevention of mineral metabolism in cows in biogeochemical zones of Ukraine. Kyiv (in Ukrainian).
Kudrin, M.R., Izhboldina, S.N. (2012). Physiological indicators of cows with different systems content. Kazan, Scientific notes of the Kazan State Academy of Veterinary Medicine named after Bauman, 209, 186-192 (in Russian).
Leybova, V.B. Lebedeva, I.Y. (2011). The activity of metabolic enzymes in the blood of dead time in high productive cows with different reproductive potential. Moscow, Advances in science and agribusiness technology. 10, 45-47 (in Russian).
Mishchenko, V.A. (2008). Analysis of the causes of diseases of highly productive cows. Orel, Herald OrelGAU. 2, 20-24 (in Russian).
Sudakov, M.O., Bereza, V.I., Pogursky, I.G. (1991). Microelementosis of farm animals. Kyiv, Urozhaj (in Ukrainian).
Retsky, M.I., Shahov, A.G., Degtyarev, D.V. (2005). Application of selekor for newborn calves. Kyiv, Veterinary Medicine. 11, 52-54 (in Ukrainian).
Romanenko, L.V., Volgin, V.I., Fedorov, Z.L. (2010). Protein metabolism in dairy highly productive cows. Moscow, International Journal of Applied and Basic Research, 9, 69 (in Russian).
Samburov, N.V., Kibkalo, L.I., Lebedko, E.Y. (2012). Evaluation of metabolic state at highly productive cows. Kursk , Bulletin of the Kursk State Agricultural Academy. 1, 83-86 (in Russian).
Safonov, V.A. (2008). Metabolic profile of highly productive cows during pregnancy and infertility. Moscow, Agricultural Biology. 4, 64-67 (in Russian).
Slivinska, L.G. (2013). Anemia syndrome in chronic hematuria of cows: Monograph. Lviv, SPOLOM (in Ukrainian).
Terentieva, N.Y., Bagmanov, M.A. (2011). Hemostatic blood parameters of cows depending on the level of milk production. Kazan, Scientific notes of the Kazan State Academy of Veterinary Medicine named after Bauman, 206, 210-213 (in Russian).
Fateev, A.I., Paschenko, Y. (2003). Background content of trace elements in soils of Ukraine. Harkiv, 117 (in Ukrainian).
Cmammn nadiûMxa do peda^iï 3.10.2016
