CC BY
39
Науковий вюник Льв1вського нацюнального утверсигету ветеринарно! медицини та бютехнологш 1мен1 С.З. Гжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7119
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616:619:615.9
Вмкт мжроелемен^в в сироватщ кров1 тiльних Kopie рiзних
бioгеoхiмiчних пров1нц1й
В.В. Саулко [email protected]
Нацюнальний утверситет бюресурсгв i природокористування Укра'ши, вул. Герогв Оборони, 11, м. Кшв, 03041, Украша
В cmammi наведет дант щодо вмкту окремих MiKpoeneMenmie у сироватщ Kpoei клШчно здорових та i3 ознаками мк poeneMenmo3ie тыьних mpie i3 pi3mx бioгeoхiмiчних провтцт. BMicm окремих мiкpoeлeмeнmiв у сироватщ кpoвi клШчно здорових тыьних кopiв i3 piзних бюгеохжчних провтцт iсmomнo piзниmься, однак, знаходиться у фiзioлoгiчних межах. В умовах бioгeoхiмiчнoг провтцп Тернопыьськог oбласmi встановлено зниження вмкту Йоду та Цинку в сироватщ кpoвi кopiв на 2 - 23% вiдпoвiднo до показниюв у тварин пiвдeннo—схiдних провтцт Днтропетровськог, Сумськог, Миколагвськог та Донецьког областей. У сироватц кpoвi тварин бioгeoхiмiчнoг провтцп Сумськог oбласmi найнижчий вмiсm Купруму, Мангану та Кобальту. Грунти пiвнiчнo—схiдних бioгeoхiмiчних провтцт очевидно быьш насичеш даними мжроелементами, що випливае iз вищого гх вмiсmу у сироватц кpoвi кopiв, однак, даш теж не oднopiднi. У сироватц кpoвi кopiв бioгeoхiмiч-ног провтцп Днтропетровськог oбласmi нижче вмкт Йоду, Купруму та Кобальту при вищому вмiсmi Цинку та Мангану у пopiвняннi iз показниками тварин iз бioгeoхiмiчних провтцт Миколагвськог та Донецьког oбласmi.
Встановлено дoсmoвipнe зниження вмкту Йоду, Купруму, Мангану, Кобальту та Цинку в сироватц кpoвi тварин з ознаками мiкpoeлeмeнmoзiв piзних бioгeoхiмiчних провтцт. Так, вмкт Йоду в сироватц кpoвi тварин з ознаками мжроеле-мeнmoзiв був на 16 - 24%, Цинку на 17 - 29, Купруму на 22,6 - 41,1%, Кобальту на 2,4 - 51% та Мангану на 25 - 41% нижче вiд показниюв клШчно здорових тварин.
K.mnoei слова: Йод, Купрум, Манган, Кобальт, Цинку, корови, мжрроелементози, бioгeoхiмiчнi провтцп.
Содержание микроэлементов в сыворотке крови стельных коров разных
биогеохимических провинций
ВВ. Саулко [email protected]
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 11, Киев, 03041, Украина
В статье приведены данные по содержанию отдельных микроэлементов в сыворотке крови клинически здоровых и с признаками микроэлементозов стельных коров из разных биогеохимических провинций. Содержание отдельных микроэлементов в сыворотке крови клинически здоровых тельных коров из разных биогеохимических провинций существенно отличается, однако, находится в физиологических пределах. В условиях биогеохимической провинции Тернопольской области установлено снижение содержания йода и цинка в сыворотке крови коров на 2 - 23% в соответствии с показателями у животных юго-восточных провинций Днепропетровской, Сумской, Николаевской и Донецкой областей. В сыворотке крови животных биогеохимической провинции Сумской области низкое содержание меди, марганца и кобальта. Почвы северовосточных биогеохимических провинций, очевидно более насыщенные данными микроэлементами, что следует из высшего их содержания в сыворотке крови коров, однако, данные также не однородны. В сыворотке крови коров биогеохимической провинции Днепропетровской области ниже содержание йода, меди и кобальта при высоком содержании цинка и марганца по сравнению с показателями животных с биогеохимических провинций Николаевской и Донецкой области.
Citation:
Saulko, V. (2016). Trace elements in serum calf cows of various biogeochemical provinces. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(71), 83-86.
Установлено достоверное снижение содержания йода, меди, марганца, кобальта и цинка в сыворотке крови животных с признаками микроэлементозов различных биогеохимических провинций. Так, содержание йода в сыворотке крови животных с признаками микроэлементозов было на 16 - 24%, цинка на 17 - 29%, меди на 22,6 - 41,1%, кобальта на 2,4 -51% и марганца на 25 - 41% ниже показателей клинически здоровых животных.
Ключевые слова: йод, медь, марганец, кобальт, цинка, коровы, микрроелементозы, биогеохимические провинции.
Trace elements in serum calf cows of various biogeochemical provinces
V.Saulko [email protected]
National University of life and environmental sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 11, Kyiv, 03041, Ukraine
The article presents data on the content of certain trace elements in the blood serum of healthy and signs of micronutrient malnutrition calf cows from different biogeochemical provinces. The content of certain trace elements in the blood serum of healthy calf cows from different biogeochemical provinces varies significantly, however, is in the physiological range. In terms of biogeochemical province Ternopil region set reduction iodine and zinc in serum of cows at 2 - 23% to reflect the animal's south-eastern provinces of Dnipropetrovsk, Sumy, Nikolaev and Donetsk regions. Serum animal's biogeochemical province Sumy Oblast lowest content of copper, manganese and cobalt. Soils northeastern provinces biogeochemical obviously richer data micronutrients, resulting from the higher their content in blood serum of cows, however, the data is also not homogeneous. Serum cow's biogeochemical province Dnipropetrovsk region below iodine, copper and cobalt at higher zinc and manganese compared to the figures of animal's biogeochemical provinces Mykolayiv and Donetsk region. Even in clinically healthy cows of the experimental farms zinc in serum rather low (14.8 - 17.4 mmol/l). In animals with signs of disease on the lack of trace elements zinc in serum is lower at 17 - 29% (r < 0.05 -0.01) from healthy animals. Moreover, lowest zinc in the blood serum of animal's biogeochemical province Ternopil region.
In clinically healthy animals with biogeochemical province Dnipropetrovsk region manganese content in serum is the highest (4.10 ± 0.15 mmol/l), and even in animals with clinical signs of the disease was not significantly changed, whereas in animals from other provinces manganese content within 1.96 - 2.32 mmol/l, respectively 25 - 41% (r < 0.01 - 0.001) below that of the clinically healthy animals in respective farms. The authentic reduction iodine, copper, manganese, cobalt and zinc in serum of animals with signs lack micronutrients different biogeochemical provinces. Thus, the iodine content in the blood serum of animals with signs lack micronutrients was at 16 - 24% Zinc at 17-29, on 22.6 - 41.1% copper, cobalt to manganese and 2.4 - 51% to 25 - 41% below that of the clinically healthy animals.
Key words: iodine, copper, manganese, cobalt, zinc, cows, biogeochemical province.
Вступ
Збереження здоров'я тварин, тдвищення !х про-дуктивносп та отримання життездатного потомства неможливе без забезпечення оптимального piBra мь нерального живлення (Klicenko et al., 2001). Нестача або надлишок окремих макро- i мжроелеменпв у ращош тварин призводять до зниження продуктивно-сп та резистентносп оргашзму. Мшеральш елементи, яш надходять iз кормами в оpганiзмi включаються в структурш елементи клггин i тканин, беруть участь у метаболiчних реакциях, входять до складу багатьох ферменпв, е !х активаторами, а тому вщграють важ-ливу роль у обмш речовин (Avcyn et al., 1991).
За наявнютю рухомих форм мжроелеменпв у грунтах всю територш Укра!ни подiляють на чотири геохiмiчнi зони: захщну, швшчно-схщну, центральну i швденну. Грунти захщно! геохiмiчно! зони характеризуются дефщитом I, Co, Zn, Mn i в окремих мюцях Cu. У грунтах швшчно-схщно! геохiмiчно! зони вияв-лено дефщит рухомих форм Co, Zn, а в окремих мюцях - Mn i Cu. E У грунтах центрально! геохiмiчно! зони дещо краще забезпечеш мжроелементами, однак тут виявлено дефщит Zn, Co, а в окремих мюцях -надлишок Mn i В (Sudakov et al., 1991; Levchenko et al., 2002).
Основними кормами велико! рогато! худоби в гос-подарствах е корма власного виробництва. У той же час грунти i вода, а в результата i рослинш корми окремих бiогеохiмiчних провшцш, як було вiдмiчено,
недостатньо забезпечеш деякими мшроелементами (Georgievskij et al., 1979; Kondrahin, 1989). Бшьшють тварин адаптуеться до недостач! або надлишку мшро-елеменпв, однак у них спостертаеться зниження продуктивности У шших тварин виникають клшчш прояви м!кроелементоз!в.
Виходячи i3 вищенаведеного, наукову актуаль-нють становлять комплексш дослщження щодо ви-значення вмюту бюгенних мжроелеменпв у сироватщ кровi тварин, за вмютом яких можна дiагностувати щ захворювання i виявляти ввдповвдш бiогеохiмiчнi провшци.
Мета дослщжень - дослцщти вмiст Йоду, Купру-му, Мангану, Кобальту та Цинку в сироватщ кровi тiльних корiв рiзних бiогеохiмiчних провiнцiй.
Матерiал i методи дослвджень
Робота виконувалась упродовж 2015 - 2016 рр. на кафеда фiзiологii, патофiзiологii та iмунологii Нащо-нального унiверситету бiоресурсiв i природокористу-вання Украi'ни.
Для виконання даноi мети було проведено п'ять серш дослiджень в господарствах рiзних бiогеохiмiч-них провiнцiй Укра!ни, зокрема: I дослщ - у ТзОВ «Украша», с. Скорики П1дволочиського району Тер-нопiльськоi областi; II досл!д - у ТзОВ «Впчизна», м. Конотоп сумсько! областi; III дослiд - у ТзОВ «Промшь», с. Воеводське, Арбузинського району Миколаiвськоi областi; IV дослщ - у ДП «Iллiч-Агро
^.OHÖac» m. Mapiynonb, MapiynonbCbKoro panoHy ,3,o-HeubKoi' oönacri; V gocnig -y TOB «MBK «GKaTepuHo-CflaßCbKHH» c. ^yMaKiß ,3pinponeTpoBCbKoro panoHy ^.HinponeTpoBCbKoi oönacri.
gocnig npoBogunu Ha TinbHux KopoBax ronmTuHCb-Kol' nopogH BiKoM 5 - 6 poKiB. yTpHMyBa^HCb TBapHHH Ha npuB'a3i b THnoBHx KopiBHHKax. rogiBna HopMyBa-nacb BignoBigHo go $i3ionoriHHoro CTaHy, npogyKTHB-HocTi Ta MacH Tina TBapuH. HanyBaHHa uempani3oBaHe. 3a npoBegeHHM KnirnnHuM ornagoM TBapHH öyno Bigiö-paHo y KoKHoMy rocnogapcTBi no 10 TBapHH i3 KniHiH-hhmh npoaBaMH MiKpoeneMeHTo3iB Ta KniHiHHo 3gopo-bhx. MaTepianoM gna gocnigKeHb cnyryBana cupoBaTKa KpoBi TBapuH oTpuMaHa y 5 TBapuH i3 kokho' rpynu i3 apeMHol' BeHH 3a 10 gHiB go oTeneHHa. B cupoBaTui KpoBi BH3Hananu BMicT Hogy, KynpyMy, MaHraHy, KoöanbTy Ta Цннкy MeTogoM aTOMHo-aöcopöuiHHoi cneKTpo^o-ToMeTpil' b nonyM'aHoMy peKuMi.
Pe3ymTaTH Ta ix oßroBopeHHH
AHani3 npoBegeHux gocnigKeHb CBignuTb, ^o BMicT oKpeMux MiKpoeneMeHTiB y cupoBaTui KpoBi KniHiHHo 3gopoBux TBapuH i3 pi3Hux öioreoxiMiHHux npoBmuin icToTHo pi3HHTbca, ogHaK, 3HaxoguTbca y $i3ionoriHHux MeKax, xona i nogeKygu Ha HuKHin ll' MeKi. TaK, y T3OB «yKpai'Ha» TepHoninbCbKo'' oönacTi BMicT Hogy Ta uuh-Ky b cupoBaTui KpoBi KopiB öyB Ha 2 - 23% hukh Big-noBigHo go noKa3HHKiB y mmux gocnigHux rocnogapcT-Bax. y cupoBaTui KpoBi TBapuH T3OB «BrrnroHa» BCTa-HoBneHo HaHHuK^uH BMicT KynpyMy, MaHraHy Ta KoöanbTy. IpyHTu niBHi^Ho-cxigHux öioreoxiMiHHux npo-BiHuin oneBugHo öinbm HacuHem gaHuMu MiKpoeneMeH-TaMu, ^o BunnuBae i3 Bu^oro Ix BMicTy y cupoBaTui KpoBi KopiB, ogHaK, gaHi TeK He ogHopigHi. TaK, y cupo-BaTui KpoBi KopiB i3 TOB «MBK «GKaTepuHocnaBCb-kuh» (^HinponeTpoBCbKa oönacTb) HuKHe BMicT Hogy Ta KynpyMy Ta KoöanbTy npu Bu^oMy BMicTi Цннкy Ta MaHraHy y nopiBHaHHi i3 noKa3HuKaMu TBapuH i3 T3OB «npoMiHb», Ta ^n «InniH-Arpo ^oHöac» (III-IV goc-mg).
450
-100
1 .'[«oil'j II iioejLui
jiouuiu iv jiucjiii v tfocjiiu
HuKHe 12 - 22% HiK y KniHiHHo 3gopoBux TBapuH i3 gaHux rocnogapcTB, ogHaK 3HaxoguTbca y $i3ionoriHHux MeKax (319 - 325 MMonb/n).
I3 niTepaTypHux gaHux BigoMo, ^o BMicT uuHKy b cupoBaTui KpoBi KopiB b HopMi CTaHoBuTb 15-23 MMonb/n. -3k BugHo i3 pucyHKy 2, HaBiTb y KnimnHo 3gopoBux KopiB i3 gocnigHux rocnogapcTB BMicT gaHoro MeTany b cupoBaTui KpoBi gocuTb HrobKun (14,8 -17,4 MMonb/n). y TBapuH i3 o3HaKaMu MiKpoeneMeHTo3iB BCTaHoBneHo hukhbh BMicT Цннкy b cupoBaTui KpoBi Ha 17 - 29% (p < 0,05 - 0,01). npu HoMy HanHuKHun BMicT uuHKy b cupoBaTui KpoBi TBapuH rocnogapcTBa 3axigHo-ro perioHy.
ts 16 14 12 10
I Mit
I Hocjm II ajc.inzi III IV V jiocjim
aocjiia hoc.im
■ K'iüiinno wjpoui 3 o3HaiaMH Mispo ejieMeHTO3iB
Phc. 2. BMicT Цннку y ciipoBaiiii KpoBi TimHux ko-piB mkmo^b/^ (M ± m, n = 5)
BMicT KynpyMy b cupoBaTui KpoBi KniHiHHo 3gopo-Bux KopiB pi3Hux rocnogapcTB gocToBipHo He pi3HuTbca, xona i KonuBaeTbca b mupoKux MeKax. He 3aneKHo Big öioreoxiMiHHo'' npoBmun 3a MiKpoeneMeHTo3y KopiB BMicT KynpyMy 3HuKyeTbca go noKa3HuKa 8,3 -12,5 MKMonb/n, ^o HuKHe Ha 22,6 - 41,1% Big noKa3Hu-KiB 3gopoBux TBapuH. Cnig ogHaK BigMiTuTu, ^o nume y TBapuH i3 ^n «InniH-Arpo ^oHöac» (IV gocnig) BMicT gaHoro eneMeHTy xona i HuKHe Ha 23 % Big noKa3HuKa 3gopoBux TBapuH, ogHaK gaHe 3HuKeHHa HegocToBipHe, a aöconMTHun noKa3HuK BMicTy - 12,5 ± 2,4 MMonb/n He BHxogHTb 3a (|)i'!io.ioriLiHi Me5Ki (12,5 - 22 MMOJib/n).
20
15
i! 10
I r 111
T I T1 I:';| III IV V Äocjiia Ä>c.iia
■ Koiiiiiiio 'uopoEi 'i oiiraKüSDi MUipoeneMeirrö^iD
Phc. 1. BMicT Hogy y cnpoBaTui KpoBi twbhhx KopiB HMO^b/^ (M ± m, n = 5)
BcTaHoBneHo icTOTHe 3HuKeHHa BMicTy Hogy b cu-poBaTui KpoBi TBapuH 3 o3HaKaMu MiKpoeneMeHTo3y Ha 16-24% y KopiB Bcix gocnigHux rocnogapcTB. OgHaK, aK^o y I, II Ta III gocnigi oTpuMaHi gaHHi BKa3yMTb Ha 3HuKeHHa noro BMicTy go noKa3HuKa 246 - 271 MMonb/n (miKKie $i3ionoriHHoi' HopMu) Ta y TBapuH aicux gocni-gKyBanu y III Ta IV gocnigi xona BMicT gaHoro MeTany i
0
■ Knüii^no Moposi 3 omaEaMii \iik~p oe.ue mskto liß
Phc. 3. BMicT KynpyMy y cupoBami KpoBi TinbHux KopiB MKMO^b/n (M ± m, n = 5)
^k BugHo i3 puc. 4, BMicT KoöanbTy b cupoBaTui KpoBi KopiB 3 o3HaKaMu MiKpoeneMeHTo3iB icToTHo 3a-neKuTb Big öioreoxiMiHHo'' npoBiHui'' b aKin nepeöyBae rocnogapcTBo. TaK, y TBapuH i3 rocnogapcTB niBHiHHo-cxigHux öioreoxiMiHHux npoBmuin (III-IV gocnig) noro BMicTy y cupoBaTui KpoBi KopiB 3HaxoguTbca y $i3iono-riHHux MeKax, xona i miKHe Big noKa3HuKa 3gopoBux TBapuH. TaK, y III gocnigi oTpuMam gaHHi BKa3yMTb Ha
нижчий вмют Кобальту у сироватщ KpoBi KopiB з ознаками мжроелемештав на 25,5% (р < 0,05) у порь вняннi i3 показником здорових тварин у даному гос-пoдаpствi, однак даний показник дoстoвipнo не piз-ниться iз показниками здорових тварин, що отримаш у I та II дослщ та знаходиться у фiзioлoгiчних межах.
Найнижчий вмiст Кобальту в сироватщ кpoвi кopiв встановлено в господарствах ТзОВ «Украша» Терно-шльсько! обласп та ТзОВ «Вггчизна» Сумсько! области Навiть у клiнiчнo здорових тварин вмют даного мiкpoелементу був в середньому на 18% нижче вiд показника тварин що знаходились у господарствах пiвнiчнo-схiдних pегioнiв Укра!ни (III—V дoслiд). У тварин з клшчними проявами мiкpoелементoзiв вмiст кобальту в сироватщ кpoвi був на 43 - 51% нижче вцщовцщо до такого у здорових тварин (р < 0,01).
0,6 0,5 0,4 T I 0,3 1 Pi s 0,1 »tri
i дослщ ■ Юптчно здс 11 дослщ III досл1д IV дослщ V дослщ > p о m Зознаками мшроелементозш
Рис. 4. Вмкт Кобальту у сироватщ KpoBi тшьних KopiB мкмоль/л (M ± m, n = 5)
5
1 дослщ [I досл1д 111 до cm д IV до смд V дослщ
■ Клйично здоров! 3 о знакам г! м i кр о еден ei гго в
Рис. 5. Вмкт Мангану у сироватщ KpoBi тiльних KopiB мкмоль/л (M ± m, n = 5)
Слад вщмггити, що у клшчно здорових тварин i3 ТОВ «МВК «£катеринославський» Дшпропетровсь-ко! областi (V дослщ) вмiст Мангану в сироватщ кровi е найвищий (4,10 ± 0,15 ммоль/л) i навiть у тварин i3
клiнiчними проявами мжроелемештав дoстoвipнo не змiнюeться (рис. 5).
У кopiв iз клiнiчними ознаками мшроелемеш^в (I-IV дoслiд) вмiст Мангану дoстoвipнo не piзниться i знаходиться в межах 1,96 - 2,32 ммоль/л, що вщповь дно на 25 - 41% (р < 0,01 - 0,001) нижче ввд показни-шв клiнiчнo здорових тварин у вщповщних господар-ствах.
Висновки
Вмют окремих мiкpoелементiв у сиpoватцi кpoвi клiнiчнo здорових тiльних кopiв iз piзних бioгеoхiмiч-них пpoвiнцiй ютотно piзниться, однак, знаходиться у фiзioлoгiчних межах. Встановлено дoстoвipне зни-ження вмюту Йоду, Купруму, Мангану, Кобальту та Цинку в сироватщ кpoвi тварин з ознаками мжроеле-меш^в piзних бioгеoхiмiчних пpoвiнцiй.
Перспективи подальших дослгджень полягають у дoслiдженнi вмюту мiкpoелементiв в сиpoватцi кpoвi телят отриманих вiд клiнiчнo здорових тварин та тварин iз ознаками мшроелемештав та poзpoбцi методу корекци вмiсту мiкpoелементiв в сиpoватцi кpoвi ко-piв та телят iз урахуванням piзних бioгеoхiмiчних пpoвiнцiй.
Бiблioгpафiчнi посилання
Klicenko, G.T., Kulyk, M.F., Kosenko, M.V., Lisovenko, V.T. (2001). Mineral'ne zhyvlennja tvaryn. K.: SVIT (in Ukrainian). Avcyn, A.P., Zhavoronkov, A.A., Rish, M.A., Strochkova, L.S. (1991). Mikrojelementozi cheloveka: etiologija, klassifikacija, organopatologija. AMN SSSR. M.: Medicina (in Russian). Levchenko V.I., Vlizlo V.V., Kondrahin I.P. (2002). Veterynarna klinichna biohimija. Bila Cerkva (in Ukrainian).
Sudakov, M.O., Bereza, V.I., Pogurs'kyj, I.P. (1991). Mikroelementozy sil's'kogospodars'kyh tvaryn. Za red. M.O. Sudakova. 2-e vyd. K.: Urozhaj (in Ukrainian). Kondrahin, I.P. (1989). Alimentarnye i jendokrinnye
bolezni zhivotnyh. M.: Agropromizdat (in Russian). Georgievskij, V.I., Annenkov, B.N., Samohin, V.T. (1979). Mineral'noe pitanie zhivotnyh. M. (in Russian).
Стаття над1йшла до редакцп 5.09.2016
