CC BY
33
УДК 636.2.034:577.126
Ткач I. М., астрант1 © Вудмаска I. В., доктор сшьськогосподарських наук1 Дроник Г. В., доктор бюлопчних наук, професор, академж2 11нститут бюлоггг тварин НААН Украгни, м. Льв1в 2 Буковинський тститут АПВ НААН Украти, м. Чертвцг
ВПЛИВ ДОДАВАННЯ ДО РАЦ1ОНУ КОР1В Б1КАРБОНАТУ НАТР1Ю I КАРБОНАТ1В МАГН1Ю ТА КАЛЬЦ1Ю НА ОБМ1Н ЛЖК I Л1П1Д1В У ВМ1СТ1 РУБЦЯ
Досл1джували вплив згодовування високопродуктивним коровам буферног сумш1, яка мктить бжарбонат натрЮ, карбонат магтю г карбонат калгю нарубцеву ферментацт та молочну продуктивтсть.
Встановлено, що за введення до рацюну буферног добавки у рубц коргв тдвищуеться рН, збгльшуеться синтез оцтовог кислоти та фосфолгпгдгв, посилюеться лтол1з триацилглщерол1в. У молоц коргв зростае вм1ст жиру.
Ключо^^ слова: корови, буферна добавка, вм1ст рубця, ЛЖК, лгпгди, молочна продуктивтсть.
Вступ. Повноцшшсть рацюну жуйних тварин визначаеться не лише наявшстю у його складi необхщних поживних речовин, а й штенсившстю !х трансформаци та засвоення мшрофлорою рубця. Важливим фактором, вщ якого залежить молочна продуктивтсть корiв е штенсившсть утворення у рубщ летких жирних кислот, як використовуються для синтезу довголанцюгових жирних кислот, амшокислот, цу^в, забезпечують енергiею синтетичнi процеси [1].
Зростання у вмют рубця концентраци оцтово! кислоти сприяе пiдвищенню надо!в та жирностi молока. Масляна кислота також тдвищуе жирнiсть молока, але на надо! не впливае. Протонова кислота позитивно корелюе з величиною надо!в корiв, проте виявляе негативний вплив на синтез молочного жиру.
Кшькють утворених у рубцi летких жирних залежить вщ спiввiдношення структурних та неструктурних вуглеводiв у рацюш [2-6], оскiльки рiзнi фракци вуглеводiв вiдрiзняються за швидкiстю ферментаци рубцевими мжрооргашзмами та кiнцевими продуктами метаболiзму [7].
1з зростанням молочно! продуктивност потреба корiв у вуглеводах не може бути забезпечена за рахунок кл^ковини, тому у !х рацюнах збiльшують частку легкоферментуючих вуглеводiв - крохмалю та цукру. При зростанш у рацiонi корiв кiлькостi неструктурних вуглеводiв змiнюеться перебiг ферментацiйних процеав у рубцi. Це проявляеться у посиленш
© Ткач I. М., Вудмаска I. В., Дроник Г. В., 2010
153
протоновокислого бродшня, внаслщок чого знижуеться ацетат-пропюнатне спiввiдношення [2-4, 8-10].
Зростання у складi ращону корiв частки легкоферментуючих вуглеводiв — крохмалю та цукру часто викликае накопичення у вмшт рубця молочно! кислоти i зниження показника рН [10-12]. Оскшьки значення рН суттево впливае на життедiяльнiсть рубцево! мжрофлори, при закисленнi рубцево! рiдини змшюеться iнтенсивнiсть та спрямованiсть ферментацiйних процеЫв, порушуеться обмiн речовин у органiзмi корови, знижуеться молочна продуктивнiсть. Для попередження вказаних метаболiчних змiн рекомендуеться використовувати буфернi сумiшi, якi норм^зують кислотнiсть рубцево! рiдини [11,12]. Згодовування коровам рацiонiв з пiдвищеним вмштом легкоперетравних вуглеводiв при дотриманнi фiзiологiчно нормального !х спiввiдношення з шшими компонентами корму дозволяе збiльшити надо! у корiв i попередити метаболiчнi вiдхилення, пов'язанi з дефiцитом енерги та накопиченням молочно! кислоти.
Таким чином, при забезпеченш мiкрофлори рубця жуйних енергiею за рахунок легкоперетравних вуглеводiв виникае проблема порушення рубцевого травлення i метаболiчно!' дисфункци органiзму-господаря. Використання буферних сумшей дозволить нормалiзувати метаболiчнi процеси у рубщ.
Матер1ал i методи. Дослщ проведено на 10 коровах червоно-рябо! породи продуктивнiстю — 5-6 тис. кг молока, роздшених на 2 групи по 5 голiв у груш. Корови обох груп отримували збалансований за вмiстом поживних речовин ращон, який мiстив: сiна лучного — 4 кг, сшажу рiзнотравного — 10 кг, силосу кукурудзяного — 20 кг, барди пшенично! — 20 кг, дертi пшенично! — 5 кг, шроту соняшникового — 0,5 кг, меляси — 1,5 кг. До концентраив корiв дослiдно! групи додавали 100 г бжарбонату натрiю та по 50 г карбонаив магнiю i кальцш на голову в добу. Дослщ тривав 3 мюящ.
Щомiсяця у корiв за допомогою зонду брали зразки вмюту рубця. У вмют рубця дослiджували вмiст летких жирних кислот та стввщношення окремих клаав загальних лiпiдiв. Концентрацiю ЛЖК визначали методом газорiдинно! хроматографi! на газовому хроматографi Chrom-4, набивна колонка Carbowax 20M TPA (Supelco) довжиною 1 м, температура термостату 100 °С, газ носш - азот, температура дозатора 150 °С, температура детектора 100 °С. Лiпiди роздiляли на класи методом тонкошарово! хроматографi! на силiкагелi у системi розчинникiв гексан-диетиловий ефiр-оцтова кислота (70:30:1) i визначали вмют кожно! фракцi! у перерахунку на суху речовину.
Пiд час контрольних надо!в брали зразки молока i визначали !х склад на приладi „Екомшк".
Результати дослщження. Як видно з даних, наведених у таблиц 1, додавання до ращону карбонаив вплинуло на вмiст i концентрацiю летких жирних кислот у вмют рубця ( табл. 1). Зокрема, у вмют рубця корiв дослiдно! групи порiвняно до корiв контрольно! групи збiльшувалась кiлькiсть оцтово! кислоти (P<0,05), за рахунок чого зростав загальний вмiст летких жирних кислот (P<0,05). Концентрацiя пропiоново! кислоти у вмшт рубця корiв
154
дослщно! групи була меншою, що викликано пiдвищенням рН вмюту рубця пiд впливом згодовування буферно! добавки.
Карбонати впливали на утворення розгалужених летких жирних кислот у рубцi корiв. Добавка до рацiону буферу тдвищувала у вмiстi рубця корiв дослщно! групи кшькють iзомасляноl та iзовалерiаново! кислот порiвняно вмiсту рубця корiв, якi отримували рацiон, що не мютив добавки (P<0,05). Оскiльки розгалужеш леткi жирнi кислоти утворюються з розгалужених амiнокислот корму i використовуються для синтезу амiнокислот i жирних кислот рубцево! мiкрофлори, одержанi результати свщчать про
Концентрацiя масляно! кислоти у рубщ корiв дослщно! групи дещо знижувалася (P<0,05).
Таблиця 1
Вмкт ЛЖК, ммоль/л (М±т, п=5)
Показники Групи корш
контрольна дослщна
Всього ЛЖК, ммоль/л 112,22±2,49 124,73±4,86*
Оцтова 71,59±4,40 90,15±5,86*
Протонова 27,04±1,95 22,91±1,27*
1зомасляна 1,02±0,04 0,86±0,07*
Масляна 8,43±0,92 7,24±0,39
1зовалер1анова 1,63±0,10 1,38±0,07*
Валер1анова 2,51±0,11 2,19±0,14
рН 6,65±0,15 6,98±0,11
Примтка: Г — < 0,05; ** — Г < 0,01; *** — Г < 0,001
У вмют рубця корiв дослщно! групи зростав вмiст фосфолшвдв (Р<0,05), що свiдчить про збшьшення чисельностi рубцево! мiкрофлори. Кiлькiсть триацилглiцеролiв у рубцi корiв дослiдно! групи була меншою (Р<0,05), а кшьюсть неетирифiкованих жирних кислот, моноацилглiцеролiв i диацилглiцеролiв бiльшою, нiж у рубщ корiв контрольно! групи. Це свщчить про iнтенсивнiший лiполiз у вмют рубця корiв дослiдно! групи, що може бути пов'язано iз збшьшенням кiлькостi мiкроорганiзмiв та пiдвищенням ферментативно! активностi за нормалiзацi! рН рубцево! рщини.
Таблиця 2
Вмiст i сшввщношення лшЫв, мг% (М±т, п=5)_
Показники Групи корш
контрольна дослвдна
Загальш лшщи 564,57±32,12 632,04±41,34
Фосфолшвди 129,92±6,58 155,11±8,35*
Гриацилглщероли 47,78±3,81 35,16±4,36*
Моно- 1 д1ацилглщероли 71,58±8,10 93,34±9,62
НЕЖК 99,70±7,39 122,38±5,77*
Стерини 93,94±5,36 96,64±7,61
Воски 121,65±8,43 129,41±10,11
155
Як видно з таблищ 3, додавання буферно! cyMrni статистично Bipor^HO пщвищувало жиршсть молока та добовий вихщ молочного жиру (P<0,05).
Таблиця 3
Показники Групи корш
контрольна дослдна
Добовий надш, кг 23,51±1,69 24,73±1,05
Бшок, % 3,39±0,15 3,45±0,11
Жир, % 3,38±0,09 3,67±0,07*
Лактоза, % 4,52±0,22 4,55±0,14
Вих1д бшка, кг 0,80±0,03 0,85±0,04
Вих1д жиру, кг 0,79±0,04 0,91±0,02*
Вих1д лактози, кг 1,06±0,05 1,10±0,04
Висновки. Додавання до ращону високопродуктивних кopiв буферно! cyмiшi, що мicтить 100 г бжарбонату натpiю та по 50 г карбонаив магнiю i кальцш нopмалiзye рН рубцево! piдини, позитивно впливае на пеpебiг рубцево! ферментацп та пiдвищyе жиpнicть молока i вихщ молочного жиру.
Лггература
1. Hristov A. N. Effect of dietary carbohydrate composition and availability on utilization of ruminal ammonia nitrogen for milk protein synthesis in dairy cows / A. N. Hristov, J. K. Ropp // J. Dairy Sci. — 2003. — Vol. 86. — P. 2416-2427.
2. Вудмаска I. В. Вплив пщвищеного piвня неструктурних вyглевoдiв у ращош кopiв на показники вуглеводно-бшкового oбмiнy у вмют рубця / I. В. Вудмаска // Аграрш вicтi. — 2007. — №2. — С. 27-29.
3. Вудмаска I. В. Вплив стввщношення неструктурних вyглевoдiв на обмш летких жирних кислот i азотних сполук у вмшт рубця кopiв в умовах in vitro / I. В. Вудмаска // Аграрний вкник Причорномор'я. — 2007. — № 38. — С. 34-41.
4. Ткач I. М. Вплив стввщношення структурних i неструктурних вyглевoдiв в ращош кopiв на показники азотного oбмiнy i утворення ЛЖК у рубщ / I. М. Ткач, Н. В. Голова, I. В. Вудмаска // НТБ !нституту бюлогп тварин i ДНДК! ветпрепараив та кормових добавок. — 2008. — Вип. 9, № 1, 2. — С. 133-137.
5. Effect of increasing availability of water-soluble carbohydrates on in vitro rumen fermentation / M. R. F. Lee, R. J. Merry, D. R. Davies [et al.] // Anim. Feed Sci. Technol. — 2003. — Vol. 104. — P. 59-70.
6. Rates of production of acetate, propionate, and butyrate in the rumen of lactating dairy cows given normal and low-roughage diets / J. D. Sutton, M. S. Dhanoa, S. V. Morant [et al.] // J. Dairy Sci. — 2003. — Vol. 86. — Р. 36203633.
7. Effect of increasing availability of water-soluble carbohydrates on in vitro rumen fermentation / M. R. F. Lee, R. J. Merry, D. R. Davies [et al.] // Anim. Feed Sci. Technol. — 2003. — Vol. 104. — P. 59-70.
156
8. Supplemental carbohydrate sources for lactating dairy cows on pasture / J. E. Delahoy, L. D. Muller, F. Bargo [et al.] // J. Dairy Sci. — 2003. — Vol. 86. — P. 906-915.
9. Murphy M. Rumen fermentation in lactating cows selected for milk fat content fed two forage to concentrate ratios with hay or silage / M. Murphy, M. Âkerlind, K. Holtenius // J. Dairy Sci. — 2000. — Vol. 83. — P. 756-764.
10. Russell J. B. The importance of pH in the regulation of ruminal acetate to propionate ratio and methane production in vitro / J. B. Russell // J. Dairy Sci. —
1998. — Vol. 81. — P. 3222-3230.
11. Kennelly J. J. Influence of carbohydrate source and buffer on rumen fermentation characteristics, milk yield, and milk composition in early-lactation Holstein cows / J. J. Kennelly, B. Robinson, G. R. Khorasani // J. Dairy Sci. —
1999. — Vol. 82. — P. 2486-2496.
12. Khorasani G. R. Influence of carbohydrate source and buffer on rumen fermentation characteristics, milk yield, and milk composition in late-lactation Holstein cows / G. R. Khorasani, J. J. Kennelly // J. Dairy Sci. — 2001. — Vol. 84. — P. 1707-1716.
Summary
Tkach I.M., Vudvaska I. V.1, Dronyk G. V.2
1 Institute of Animal Biology NAASU Ukraine, Lviv 2 Bukovina Institute of APK NAAS Ukraine, Chernivtsi EFFECT OF SODIUM BICARBONATE AND MAGNESIUM AND CALCIUM
CARBONATES SUPPLEMENTATION OF COWS DIET ON VFA AND LIPIDS METABOLISM IN THE RUMEN
Influence of supplementation of cows' diet with buffer contained sodium bicarbonate and magnesium and calcium carbonates on rumen fermentation and milk yields were investigated.
It has been found that addition of buffer increased ruminal fluid pH, stimulated synthesis of acetic acid and phospholipids and lipolysis of triacylglycerols in the rumen. Supplementation with buffer increased milk fat yield.
Cmammx nadiùrnna do pedaKuiï 1.09.2010
157
