CC BY
14Г1Г1еНА, САН1ТАР1Я ТА ПРОФЕС1ЙН1 ХВОРОБИ
УДК 616.936-036.22(477)
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.2639545
М. I. Голубятников, О. Ю. Бахмуцан, О. I. Борисенко ПРО ЗАВ1ЗН1 ВИПАДК1 МАЛЯРП НА ТЕРИТОР1Ю УКРА1НИ
ДУ «Лабораторний центр МОЗ Украни на водному транспорт», м. Одеса
Summary. Golubiatnikov M. I., Bakhmutsan O. Yu., Borisenko O. I. ABOUT IMPORTED MALARIA IN UKRAINE. - SE "Water Transport Laboratory Centre under the Ministry of Health Care of Ukraine", Odessa. - e-mail: nymba. od@smail.com. Malaria is one of the most widespread infectious diseases of our time, causing 655 000 deaths during 2010 (WHO). During the last few years an increasing number of imported malaria cases is reported in Europe and Mediterranean countries, supported by the increasing number of international travel in association with the important influx of immigrants from malaria-endemic countries. The presence of Anopheline vectors in Mediterranean countries, the returned infected travellers, including seafarers as a source of parasite and climate changes may result in the reappearance of malaria in countries where it was previously eradicated, e.g. Ukraine, especially its Southern regions. Several cases of autochthonous malaria have recently been reported to support the need of an ongoing surveillance for mosquito control and an increased vigilance by health professionals. The aim of this paper is to analyse the statistics as to the situation with imported malaria in Ukraine for ten past years, critically review all the available literature about the problemmentioned and the potential consequences of this.
Key words: imported malaria, infected traveler, seafarer.
Реферат. Голубятников Н. И., Бахмуцан О. Ю., Борисенко О. И. О СЛУЧАЯХ ЗАВОЗНОЙ МАЛЯРИИ НА ТЕРРИТОРИЮ УКРАИНЫ. Малярия является одним из самых распространенных инфекционных заболеваний нашего времени, в результате которого в течение 2010 года было зафиксировано 655 000 случаев смерти (ВОЗ). В последние несколько лет в Европе, в частности в странах Средиземноморья , находящихся в непосредственной близости от морских границ Украины, отмечается рост числа случаев завоза малярии, что подтверждается увеличением числа международных поездок и в связи с значительным притоком иммигрантов из эндемичных по малярии стран. Присутствие переносчиков анофелина в средиземноморских странах, возвращенных инфицированных путешественников, в том числе моряков, как источника паразитов и изменения климата, может привести к повторному появлению малярии в странах, где она была ранее ликвидирована, в т.ч. в Украине, особенно в ее южных регионах. Зафиксированные случаи автохтонной малярии подтверждают необходимость постоянного наблюдения за борьбой с комарами и повышения бдительности со стороны медицинских работников. Целью данной работы является анализ статистики относительно ситуации с завозной малярией в Украине за последние десять лет, критический обзор всей доступной литературы о упомянутых проблемах и возможных последствиях этого.
Ключевые слова: завозная малярия, инфицированный путешественник, моряк.
Реферат. Голубятников М. I., Бахмуцан О. Ю., Борисенко О. I. ПРО ЗАВ1ЗН1 ВИПАДК1 МАЛЯРП НА ТЕРИТОР1Ю УКРА1НИ. Малярiя е одшею з найпоширешших шфекцшних захворювань нашого часу, що призвело до 655 000 смертей протягом 2010 року (ВООЗ). Протягом останшх кшькох рошв в £врош та кранах Середземномор'я спостертаеться все б№ша шлькють iмпортованих випадшв маляри. Наявшсть векторiв
© Голубятников М. I., Бахмуцан О. Ю., Борисенко О. I.
анофел^ в кранах Середземномор'я, повернення шфжованих мандрiвникiв, у тому числi моряшв, як джерела паразитiв i змши клiмату, може призвести до появи маляри в кра!нах, де вона рашше була лiквiдована, наприклад, в Укра!ш, особливо !! пiвденних репонах. Випадки автохтонно! маляри пiдтримують необхвдшсть постiйного спостереження за контролем над чисельшстю комарiв i пiдвищеною пильшсть медичних працiвникiв. Метою дано! роботи е аналiз статистики щодо ситуаци з iмпортованою малярieю в Укрш'ш протягом останнiх десяти рок1в, критичне розглядання наявно! лiтератури про проблему та потенцшш наслвдки цього.
Ключовi слова: iмпортована малярiя, iнфiкований мандрiвник, моряк.
Здiйснення комплексу медико-санiтарних заходiв щодо недопущения завезення маляри моряками займае важливу роль в повсякденнш дiяльностi лiкарiв - епiдемiологiв санггарно-карантинного пiдроздiлу, як1 здiйснюють вiдповiдно мiжнародного та нацiонального законодавства, епiднагляд в мiжнародних пунктах пропуску через державний кордон.
Iснуючi нормативно-правовi акти Укра!ни з питань профшактики маляри забезпечуеться нащональною законодавчою базою, а саме:
- Закону Укра!ни «Про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб» №1645-III -2000;
- Закону Укра!ни «Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення» 4004-XII -94;
- «Правила з саштарно! охорони територи», затвердженi Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни №893 ввд 22.08.2011 р
- Наказ МОЗ №113 вш 12.03.2017р. « Про затвердження Методичних вказiвок планування заходiв щодо попередження занесення i поширення в Укра!ш небезпечних iнфекцiйних хвороб»
- Постанова Головного Державного саштарного лжаря Укра!ни № 19 ввд 07.11.2011. «Про заходи щодо профшактики маляри в Украíнi»
Мета дано! роботи здшснити аналiз причин захворюваносп на малярiю у моряков шд час здiйснення мiжнародних рейсiв.
Малярiя залишаеться ендемiчною для 101 кра!ни i територи (45 в Африщ, 21 в Америцi, 14 в Сходному Середземномор'!, 9 в Захвднш Океани, 8 в Пiвденно-Схiднiй Ази i 4 в европейському регiонi), де мешкае близько 2400 млн. оаб, або майже 40 % населення Землт Серйозною проблемою охорони здоров'я багатьох кра!н стае завiзна малярiя, число випадкiв яко! неухильно зростае. Заизна малярiя, особливо викликана P. falciparum, часто протiкае несприятливо з летальнiстю близько 5%. При наявносл необх1дних геобiоценологiчних умов завезення маляри, в першу чергу Р. vivax-малярп, може зумовити формування нових вогнищ iнвазil, що спостерiгалося в багатьох крашах. Найважливiшою проблемою малярюлогп стало формування стiйкостi Р falciparum до хлорох1ну i iнших протималяршних препаратiв, широко поширеною в 53 кра!нах i територiях в Африщ (33), Швденно-Схвдно! Азil (12), Латинськш Америцi (8), на рядi островiв зах1дно! частини Тихого океану. У Камбоджу М'янмi (колишня. Бiрма), Таlландi i частково у В'етнамi наростае резистентшсть збудника до хiнiну, в басейш Амазонки, в Пiвденно-Схiднiй Ази i деяких кра!нах Схiдноl i Пiвденноí Африки (Кенiя, Малавi, Мозамбщ Танзанiя, Уганда i ПАР) сформувалася резистентнiсть P. falciparum i до фансвдару.
Внаслiдок ряду соцiальних i бiогеоценологiчних умов ареал малярií мае моза!чний характер. До проведення компанп по лiквiдацil малярil ареал швазп займав величезну територiю (вiд 64 °швшчно1 широти в Gвропi i 49° пiвнiчноl широти В Америщ до 35° пiвденноí широти в Швденнш Америцi i 21° швденно! широти в Африцi i 20° твденно! широти в Австралií), на якш в 30-тi роки XX ст. налiчувалося понад 700 млн. хворих на малярш. Найбшьш значним був ареал Р. vivax, що доходив в швшчнш пiвкулi майже до субполярних райошв. В ходi проведення протималярiйних заходiв велика частина ареалу P. vivax (в £врош, Америщ та Ази) стала вшьною ввд збудника. Стiйка межа ареалу P. falciparum проходила в Ази, Африщ та Америщ по 45-61° захвдно! широти до 20 ° швденно! широти в Африщ. Незважаючи на порiвняно обмежений ареал Р. falciparum, цей збудник спричиняе бшьше половини вах випадк1в захворювания малярiею в свiтi i близько 98% вах смертей малярií.
Ареал P. malariae представляеться вогнищевим i розкиданим i досягае 53° швшчно! широти и 29° швденно! широти в даний час чотириденна малярiя рееструеться переважно в Африцi, складаючи близько 1% вiд усiх зареестрованих випадк1в малярп.
Найбiльш небезпечною («злояшсною») е тропiчна (P. falciparum) малярiя, на частку яко! припадае понад 98% смертей маляршно! шфекцп, в першу чергу серед не iмунних оаб. Це обумовлено унiкальними агресивними властивостями збудника трошчно! малярп, здатного блокувати мжроциркуляцш кровi в головному мозку, легенях, нирках та шших органах. При несвоечасному або неадекватному лгкувант часто розвиваеться полiорганна недостатшсть, що призводить до загибелi хворих. Серйозною проблемою е формування х1мюрезистентносп P. falciparum.
В основi патогенезу злояшсних форм (Н. Н. Озерецковская, 1980 г.) лежить системне ураження мiкросудин з тромбогеморрагiчний синдромом: шдвищення проникностi капiлярiв, гемодинамiчнi порушення, зрушення в системi згортання кровi, васкулгга, гемораги, що зустрiчаються головним чином при трошчнш малярп. Часто спостержаються при цiй формi малярй' ураження головного мозку пов'язаш з тим, що еритроцитарна шизогонiя P. falciparum проходить переважно в кашлярах внутршшх органiв, перш за все мозку, де швидко накопичуеться велика кшьшсть паразитiв. В результатi порушення проникносп судинно! стiнки виникае периваскулярний набряк, шдвищуеться в'язкiсть кровi, сповiльнюеться кровоток, що призводить до утворення паразитарних тромбiв. Важливе значення в розвитку злояк1сних форм тротчно! малярй' мають прояви iнфекцiйно -токсичного шоку i алергп.
Типовi для малярп рецидиви. Причиною ближнiх рецидивiв в першi 3 мiсяцi пiсля заюнчення первинних гострих симптомiв е збереження частини еритроцитарних шизонтiв, як1 в зв'язку з падiнням iмунiтету починають знову активно розмножуватися. Пiзнi або вщдалеш рецидиви, характернi для триденно! i овальмалярп (через 6-14 шсяцш), пов'язанi iз завершенням розвитку брадюпорозоггов.
По оцiнцi Всесвгтньо! оргашзацп охорони здоров'я, у 2016рощ у свт було зареестровано бiля 212 мшьйонш випадк1в захворювання населення на малярш, яка призвела до 500000 летальних випадк1в.
До недавнього часу було зареестровано чотири види збуднику:
- Plasmodium falciparum - викликае небезпечну форму малярй' (тропiчну);
- Plasmodium vivax -викликае триденну малярш;
- Plasmodium malaria- викликае чотириденну малярш;
- Plasmodium ovale- триденна овале маляр1я, дуже сходна Plasmodium vivax.
В останнш час науковцями виявлено ще один вид малярп' -Plasmodium knowlesi, який в еп1дем1чному ланцюгу малярп' мало вивчений.
Бшьшють випадшв, зареестрованих за останш роки в Украхш, е зав1зними, серед моряшв та шших громадян, як1 поверталися з ендем1чних кра1н по малярп'.
За перюд 2012-2017 рок1в на територи Украши зареестровано б1льше 350 випадшв зав1зно! малярй, в основному це туристи, моряки та громадяни Украши, як1 працюють на берегових тдприемствах в ендем1чних кранах свиу.
На жаль, щороку мають м1сце летальш випадки i серед громадян Украши в1д цього захворювання.
В Украхш професiйна група - моряк закордонного плавання е чисельною, станом на 2017 рж, кшьшсть моряков на суднах тд нацiональним прапором становить близько 50 тисяч та близько 150 тисяч укранських громадян працюють на суднах шоземних судновласнишв по вах регiонах свiту.
Щорiчно в морськ порти Украни прибувае бшя 13-18 тисяч суден мiжнародного плавання, як вiдвiдують рiзнi регiони свиу, в тому числi крани ендемiчнi з малярп' (див. табл. 1)
Таблиця 1.
Статистична звiтнiсть за останш 10 рок1в о кшьшсл суден та членiв екiпажей, що прибули до Укра1ни з кра!н, епiднеблагополучних по малярй'
Рш Юльшсть суден, яш Кшьшсть суден, яш Кшьшсть члешв ешпажу
прибули до м1жнародних прибули з кра!н етднеблагополучних по на суднах, яш прибули з кра1н етднеблагополучних
морських та малярп по малярй
рiчкових пунктiв
пропуску Украши
2007 17 146 839 17 912
2008 19 134 1 039 23 548
2009 16 702 1 026 20 520
2010 16 066 855 18 298
2011 16 835 744 16 066
2012 14 065 520 10 400
2013 14 822 688 13 760
2014 10 058 662 13 240
2015 13 340 746 14 920
2016 13414 1013 20260
2017 12064 1470 29400
Професiйна група «моряк» рiзко вiдрiзняеться вiд шших груп, особливо туристiв або «заробгтчан». По особливостi у роботi, моряки на суднах, за короткий перюд часу можуть вiдвiдувати дек1лька краш(порпв), як1 е епiднебезпечними по малярп, з рiзними видами збудник1в в рiзних кра1нах. Iнфiкування здiйснюеться шд час проведення нiчних робiт на транспортних засобах - несення вахти, виконання виробнично- технологiчних робiт на судш, а також виходу у звшьнення в мiсто у вечiрнiй час або просто у зв'язку з зальотом комарiв у примщення судна, при стоянцi судна на рейдi або бiля причалу.
За останш роки почастшали випадки шф^вання моряков в1дразу дек1лькома видами малярй', так звана «мiкст-малярiя», яка вщповщно до висновк1в лiкарiв медичних установ, перебтае бiльш в тяжких формах. Найбшьш частiше зустрiчаеться мiкст-малярiя -Plasmodium falciparum + ovale.
Таблиця 2.
Заиз маляри на територш Украши моряками через мiжнароднi морсьш порти
за 2007 -2017 р. р.
Рж Випадки маляри Летальш випадки
2007 5 0
2008 9 0
2009 3 0
2010 6 2
2011 8 0
2012 6 1
2013 7 3
2014 4 1
2015 5 0
2016 1 1
2017 2 1
Фaхiвцi сaнiтaрно-кaрaнтинних пiдроздiлiв при проведенш медико-сaнiтaрних оглядiв регулярно виявляють порушення щодо хiмiопрофiлaктики проти маляри на суднах серед членiв екшаж1в, як громадян Украши так i iноземцiв, основнi порушення, яш зафжсоваш :
- порушення схеми прийому препaрaтiв - не регулярний прийом препaрaтiв проти маляри членами ешпажв, не витримування перiодiв початку прийому препарату до заходу в ендемiчну зону та перюду прийому препарату тсля виходу ;
- самовшьна вiдмовa деяких моряков вiд прийому препарапв проти маляри;
- мала шлькють або вiдсутнiсть на транспортних засобах препарапв проти маляри;
- прийом резистентних препарапв по ввдношенню до району перебування;
- вщсутшсть на суднах репелентiв проти комaрiв;
- не своечасне iнформувaння з боку судновласнишв про ввдввдування судном ендемiчних кра1н та отримання чггких iнструкцiй з профiлaктики;
- слабку тдготовчу базу ввдповвдальних офiцерiв щодо надання медично! допомоги морякам.
Окремо хочеться вщмггати на не як1сну роботу установ та фiрм, як1 здшснюють вiдпрaвку моряков та туристiв в ендемiчнi зони та на транспортш судна, як1 з виробничою необхвдшстю можуть вiдвiдувaти епiднебезпечнi краши. Моряки та громадяни Украши вiдбувaючи на роботу отримують не повну шформацш щодо профiлaктики iнфекцiйних хвороб при перебуванш в цих крашах, у т.ч. проти маляри.
Проблемою в краш залишаеться вiдсутнiсть в аптечнш мереж1 медичних препaрaтiв проти маляри, що не дае змогу громадянам Украши зaздaлегiдь почати прийом препарату, а це в основному за 2 тижня до ввдввдування ендемiчноl зони крахи, порушуючи норми проведения хiмiопрофiлaктики.
Висновок. Необх1дно на законодавчому рiвнi зaкрiпити за медичними установами або фiрмaми, як1 вiдпрaвляють громадян Украши за кордон, особливо в ендемiчнi райони з небезпечних шфекцшних хвороб, що мають мiжиaродне значення, у т.ч. з мaлярil щодо обов'язкового шформування, можливо юридично закршленого, профiлaктики, можливостi iнфекцiйного захворювання, симптомiв та впливу на стан здоров'я аж до летальних нaслiдкiв.
Лпература:
1. Odolini S., Gautret Ph., Parola Ph. Epidemiology of imported malaria in Mediterranean region // Mediterr J Hematol Infect Dis. 2012; 4(1): e2012031.
2. WHO, World Malaria Report 2011 Available at http://www.who.int/malaria/world malaria report 2011/en/ (accessed on February 22nd, 2012)
3. Romi R, Boccolini D, D'Amato S, Cenci C, Peragallo M, D'Ancona F, Pompa MG, Majori G. Incidence of malaria and risk factors in Italian travellers to malaria endemic countries. Travel Med Infect Dis. 2010 May;8(3):144-54. doi:
10.1016/j.tmaid.2010.02.001. IPubMcdl ICrossRcfl
4. Mucntcncr P, Schlagenhauf P, Steffen R. Imported malaria (1985-95): trends and perspectives.Bull World Health Organ. 1999;77:560-566. IpMC free articlcl IPubMcdl
5. European Centre for Disease Prevention and Control. Annual Epidemiological Report 2011. Reporting on 2009 surveillance data and 2010 epidemic intelligence data. Ch.2.4. Emerging and vector-borne diseases, Malaria. Stockholm: ECDC; 2011. pp. 125-128.
6. Odolini S, Parola P, Gkrania-Klotsas E, Caumcs E, Schlagenhauf P, Lopcz-Vclcz R, Burchard GD, Santos-O'Connor F, Weld L, von Sonnenburg F, Field V, de Vries P, Jensenius M, Loutan L, Castclli F. Travel-related imported infections in Europe, EuroTravNet 2009. Clin Microbiol Infect.2011. Jun 10, IPubMcdl ICrossRcfl ICrossRcfl
9. Mascarcllo M, Gobbi F, Angheben A, Concia E, Marocco S, Anselmi M, Montciro G, Rossancsc A, Bisoffi Z. Imported malaria in immigrants to Italy: a changing pattern observed in north eastern Italy. J Travel Med. 2009;16:317-321. doi: 10.1111/j.1708-8305.2009.00321.x.TPubMcdl ICrossRcfl
10. Calleri G, Behrens RH, Schmid ML, Gobbi F, Grobusch MP, Castclli F, Gascon J, Bisoffi Z, Jclinck T, Caramcllo P. Malaria chcmoprophylaxis recommendations for immigrants to Europe, visiting relatives and fricnds-a Delphi method study. Malaria Journal. 2011;10:137. doi: 10.1186/1475-2875-10-137. IPMC free articlcl IPubMcdl ICrossRcfl
11. Jclinck T, Schulte C, Behrens R, Grobusch MP, Coulaud JP, Bisoffi Z, Matteelli A, Clerinx J, Corachán M, Puente S, Gjerup I, Harms G, Kollaritsch H, Kotlowski A, Björkmann A, Dclmont JP, Knobloch J, Nielsen LN, Cuadros J, Hatz C, Beran J, Schmid ML, Schulze M, Lopcz-Vclcz R, Flcishcr K, Kapaun A, McWhinney P, Kern P, Atougia J, Fry G, da Cunha S, Bocckcn G. Imported falciparum malaria in Europe: Sentinel surveillance data from the European Network on Surveillance of imported infectious diseases. CID. 2002;34:572-6. doi: 10.1086/338235.IPubMcdl TCrossRcfl
12. Vincente JL, Sousa CA, Alten B, Caglar SS, Facultá E, Latorre JM, Toty C, Barré H, Demirci B, Di Luca M, Toma L, Alves R, Salgueiro P, Silva TL, Bargues MD, Mas-Coma S, Boccolini D, Romi R, Nicolcscu G, do Rosário VE, Ozcr N, Fontenille D, Pinto J. Genetic and phenotypic variation of the malaria vector Anopheles atroparvus in southern Europe. Malar J. 2011 Jan 11;10:5. doi: 10.1186/1475-2875-10-5. IPMC free articlcl IPubMcdl ICrossRcfl
13. Bezirtzoglou C, Dckas K, Charvalos E. Climate changes, environment and infection: facts, scenarios and growing awareness from the public health community within Europe. Anaerobe.2011;17(6):337-40. doi: 10.1016/j.anaerobe.2011.05.016. IPubMcdl ICrossRcfl
14. Santa-Olalla Peralta P, Vazquez-Torres MC, Latorre-Fandos E, Mairal-Claver P, Cortina-Solano P, Puy-Azón A, Adicgo Sancho B, Lcitmcycr K, Lucientes-Curdi J, Sierra-Moros MJ. First autochthonous malaria case due to Plasmodium vivax since eradication, Spain, October 2010. Euro Surveill. 2010 Oct 4;5(41):19684. IPubMcdl
15. Florcscu SA, Popcscu CP, Calistru P, Ccausu E, Nica M, Todcran A, Zaharia M, Parola P.Plasmodium vivax malaria in a Romanian traveller returning from Greece, August 2011. Euro Surveill. 2011;16(35) pii=19954. IPubMcdl
16. Queyriaux B, Pradincs B, Hasscinc L, Coste S, Rodriguez P, Coffinct T, Haus-Cheymol R, Rogier C. Airport malaria. Presse Med. 2009. Jul-Aug. pp. 38pp. 1106-9. IPubMcdl ICrossRcfl
17. Praetorius F, Altrock G, Blees N, Schuh N, Fauldc M. Imported Anopheles: in the luggage or from the airplane? A case of severe autochthonous malaria tropica near an airport. Dtsch Med Wochenschr. 1999 Aug 27;124(34-35):998-1002. doi: 10.1055/s-2007-1024464. IPubMcdl ICrossRcfl
18. Peric D, Skrobonja I, Skrobonja A. Malaria in Croatia in the period between 1987 to 2006.Lijec Vjcsn. 2009 Jul-Aug;131(7-8):192-5. IPubMcdl
Работа поступила в редакцию 19.02.2019 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
