CC BY
16training interns at the department of clinical laboratory diagnostics // Laboratory Diagnostics Eastern Europe, 2017. - №1. - P. 58 - 66.
3. Kamyshnikov V.S. New benchmarks in the implementation of research directions in the training of higher scientific qualifications in the specialty 14.03.10 - Clinical laboratory diagnostics // Laboratory diagnostics Eastern Europe. - 2017. - №1 .- p. 67-71.
Робота надшшла в редакщю 11.04.2019 року.
Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колеги тсля рецензування
УДК 614.449
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3267013
М. I. Голубятников, О. Ю. Бахмуцан, О. I. Борисенко, Н. О. Омагдзе
ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ЗД1ЙСНЕННЯ ЕП1ДНАГЛЯДУ ЗА ПЕРЕНОСНИКАМИ
ХВОРОБ В ЗОНАХ РИЗИКУ
ДУ «Лабораторний центр МОЗ Украни на водному транспорт», м. Одеса.
Summary. Golubyatnikov N. I., Bakhmutzan O. Yu., Borisenko O. I., Omaidze N. O. PRACTICAL ASPECTS OF THE IMPLEMENTATION OF THE EPIDEMIOLOGical SUPERVISION OF TRANSMITTED DISEASES IN AREAS OF RISK. - State Enterprise "Laboratory centre of Ministry of Health Care of Ukraine on the water transport"; - e-mail: nymba.od@gmail.com. Considering that at the interstate borders of Ukraine, maritime entry points cooperate with subjects of different jurisdictions, shipping links cover epidemic dangerous countries of the world, the decision on disease vector surveillance and control in ports, airports and land transport hubs is seen in the proper implementation of the recommendations of the International Health Regulations (2005). In Ukrainian legislation, it is necessary urgently to develop guidelines and make them obligatory in the fight against dangerous infectious diseases that are transmitted by rodents.
Key words: International Health Regulations (2005), Guidelines for Surveillance of Disease Vector Control and Fight at Ports, Airports and Ground Transportation Hubs, dangerous infectious diseases that are transmitted by rodents.
Реферат. Голубятников Н. I., Бахмуцан О. Ю., Борисенко О. И., Омаидзе Н. О. ПРАКТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ ЭПИДКОНТРОЛЯ ЗА ПЕРЕНОСЧИКАМИ БОЛЕЗНЕЙ В ЗОНАХ РИСКА. Учитывая, что на межгосударственных границах Украины, морских пунктах въезда сотрудничают субъекты различных юрисдикций, а судоходные связи охватывают эпидемические опасные страны мира, решение об эпиднадзоре за переносчиками болезней и борьба с ними в портах, аэропортах и наземных транспортных узлах, усматривается в надлежащей имплементации рекомендательных положений Международных медико-санитарных правил (2005). В украинское законодательство необходимо срочно разработать и добавить руководящие, обязательные для выполнения, документы по борьбе с опасными инфекционными болезнями, которые переносятся грызунами.
Ключевые слова: Международные медико-санитарные правила (2005), руководство «Эпиднадзор за переносчиками болезней и борьба с ними в портах, аэропортах и наземных транспортных узлах», опасные инфекционные болезни, которые переносятся грызунами.
© Голубятников М. I., Бахмуцан О. Ю., Борисенко О. I., Омащзе Н. О.
Реферат. Голубятников М. I., Бахмуцан О. Ю., Борисенко О. I., Омавдзе Н. О. ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ЗД1ЙСНЕННЯ ЕП1ДНАГЛЯДУ ЗА ПЕРЕНОСНИКАМИ ХВОРОБ В ЗОНАХ РИЗИКУ. Значним кроком щодо виконання кер1вних принцитв положень М1жнародних медико-саштарних правил (2005), було розроблення та запровадження експертами ВОЗ кер1вництва «Ешднагляд за переносниками хвороб та боротьба з ними в портах, аеропортах 1 наземних транспортних вузлах», яке адресовано, в першу чергу, органам нацюнального р1вня, оскшьки вони вщповвдають за дотримання вимог ММСП (2005) в пунктах в'1зду, а також керують, спрямовують 1 всшяко сприяють процесу розробки повноцшних плашв дш на випадок надзвичайних ситуацш в призначених пунктах в'!зду. Мета: проанал1зувати основш положення ММПС (2005) та !х виконання в Укра!ш. Висновок: Враховуючи, що судноплавш зв'язки Укра!ни охоплюють еп1дем1чш небезпечш кра!ни свиу, етднагляд за переносниками хвороб та боротьба з ними в портах, аеропортах 1 наземних транспортних вузлах, вбачаеться в належно! 1мплементацп рекомендацшних положень М1жнародних медико-саштарних правил (2005). В Укра!нське законодавство необхвдно термшово розробити кер1вш документи для додання !м прав1 у боротьби з небезпечними шфекцшними хворобами, яш переносяться гризунами.
Ключовi слова: М1жнародш медико-саштарш правила (2005), кер1вництво «Етднагляд за переносниками хвороб та боротьба з ними в портах, аеропортах 1 наземних транспортних вузлах», небезпечш шфекцшш хвороби, як переносяться гризунами.
Вступ. Значним кроком щодо виконання кер1вних принцитв положень М1жнародних медико-саштарних правил (2005), було розроблення та запровадження експертами ВОЗ кер1вництва «Етднагляд за переносниками хвороб та боротьба з ними в портах, аеропортах 1 наземних транспортних вузлах», яке адресовано, в першу чергу, органам нацюнального р1вня, оскшьки вони вщповвдають за дотримання вимог ММСП (2005) в пунктах в'!зду, а також керують, спрямовують 1 всшяко сприяють процесу розробки повноцшних плашв дш на випадок надзвичайних ситуацш в призначених пунктах в'!зду.
Мета: проанал1зувати основш положення ММПС (2005) та !х виконання в Укра1ш
Головне завдання кер1вництва полягае в тому, щоб допомогти органам охорони здоров'я в пунктах в'!зду в змщненш основних можливостей, в управл1нн1 програмами еп1днагляду за переносниками та боротьби з ними за рахунок надання !м техн1чних рекомендац1й щодо оптимального використання ресурс1в, планування, мон1торингу та прийняття р1шень.
Додаток 5 М1жнародних медико-сан1тарних правил (2005) рекомендуе державам -учасникам розробляти програми боротьби з переносниками шфекцшних агент1в, яш можуть являти собою загрозу для здоров'я населення, на в1дстан1 не менше 400 метр1в в1д тих частин споруд пункту в'!зду (ПВ), як1 використовуються для операц1й, що стосуються пасажир1в, перев1зних засоб1в, контейнер1в, вантаж1в 1 поштових посилок, або на ввдсташ, що перевищуе мшмальний, в раз1 б1льшого рад1усу поширення переносник1в.
Кр1м цього, ММСП (2005) передбачають, в1дпов1дно до статей 22, 24, 27 1 Додатка 4, що компетентш органи повинш забезпечити тдтримку вс1х споруд 1 об'екпв на м1ждержавних кордонах, в пунктах в'!зду в надежному сан1тарному сташ та в1дсутн1сть в них джерел 1нфекцИ 1 зараження, включаючи переноснишв 1 резервуари збудник1в 1нфекцИ. Аналопчш завдання встановлен1 перед операторами перев1зних засоб1в.
За останн1 роки значно зрю обсяг вантажооб1гу морських порт1в Укра1ни, в першу чергу за рахунок експорту товар1в рослинного походження (зернов1 культури). У зон1 порт1в активно будуються нов1 зернов1, олшш комплекси. Це впливае на рют економ1ки кра!ни, к1льк1сть робочих мюць, але з другого боку, в зош порт1в створюються сприятлив1 умови для зростання к1лькост1 переносник1в або резервуар1в збудник1в 1нфекцИ - мишопод1бних гризун1в, наявн1сть яких може сввдчити при недотриманн1 сан1тарно-г1г1ен1чних норм, про санггарно-епвдемюлопчне неблагополуччя дано! припортово! зони.
Гризуни можуть переносити близько 200 збуднишв р1зних 1нфекц1йних та швазшних хвороб людини, домашн1х тварин. Економ1чний збиток, що запод1юеться гризунами, великий 1 р1зномаштний. Вони знищують 1 псують продукти харчування (один арий щур за р1к з'!дае 20-24 кг продукпв в перерахунку на зерно 1 в 10 раз1в б1льшу к1льк1сть продукт1в забруднюе), псують споруди (пошкоджують ст1ни, п1длоги, перекриття, перегородки 1 т. д.),
пдротехшчш споруди, порушують 1золяцш електричних, телефонних кабел1в 1 р1зного електрообладнання.
В минулому столттп, бшьше десяти м1льйошв людей померли через хвороби, що передаються за допомогою гризушв. Вони переносять таю небезпечш хвороби, як чума, черевний тиф, паратифи, енцефалтг, сказ, туберкульоз, тулярем1я, глисти та ш. Спос1б перемщення збудника шфекцшно! або паразитарно! хвороби з зараженого оргашзму щура в сприйнятливий може ввдбуватися через паразитуючих на ньому блох та клщ1в, пил, !жу, рани, подряпини на шшр1 [1]
Зростання шлькосл гризушв в портах може вщбуваеться на тл1 ввдсутносп або при недостатньому фшансуванш дератизацшних та дезшсекцшних робгт, що е передумовами для масового поширення шфекцшних хвороб в раз1 занесения 1х на кордон. На даний час, вщсутня правдива шформащя про фактичну к1льк1сть та види популяцш мишопод1бних гризушв, як1 знаходиться в межах порт1в на 1 м2. Тшьки на шдстав1 фактичного знання про справжнш стан територи порт1в, розташованих в межах мюта або за мютом на ввдкритш територи, ми можемо судити про саштарно-ешдемюлопчне благополуччя зони, але, якщо провести рейтинг серед джерел шфекцшних захворювань, то перше мюце займуть мишопод1бш гризуни (щури).
Судноплавш зв'язки порт1в Укра!ни охоплюють вс краши свпу, з яких 29 е ешдемюлопчно небезпечними. Питання саштарно! охорони територИ Укра!ни в1д занесення та поширення шфекцшних захворювань е одним з прюритетних напрямшв иротиеп1дем1чного забезпечення населення. Забруднеш щурами м1жнародн1 судна або забруднеш !х сечею 1 фекал1ями вантаж1, можуть перевозити 1нфекц1йн1 захворювання через кордони, та при сприятливих для них на новш територЦ умовах, сприяти поширенню захворювань, в тому числ1 не характерних для дано! зони. Гризуни отримують доступ до суден безпосередньо через швартов1 канати, корпуси 1 сх1дц1, можуть бути приховаш у вантажному в1дс1ку, суднових 1 в шших матер1алах, прийнятих на судно. Проф1лактика 1нфекц1йних хвороб полягае в запобтанш м1грацИ щур1в з судна на берег 1 назад, а велика плодюч1сть щур1в 1 здатн1сть !х до швидкого пересування ускладнюють боротьбу з !х винищуванням. Виконання цих умов досягаеться шляхом створення щуронепроникн1ст1 на стади проектування суден 1 портових споруд 1 при !х експлуатацИ [2].
Зпдно з 1нформац1ею Всесвиньо! орган1зац11 охорони здоров'я з 1989 по 2004 р1к заф1ксовано близько сорока тисяч випадшв хвороби на чуму в 24 кра!нах, причому летальн1сть склала близько 7% ввд числа захвор1лих. Щор1чно число хворих на чуму становить близько 2,5 тисяч1 чолов1к, причому без тенденцп до зниження. Наприклад, з серпня 2017 р. на Мадагаскар1 вщбуваеться серйозна еп1дем1я чуми.
Боротьба з переносниками на м1ждержавних кордонах 1 в пунктах в'!зду мае велике значення для запоб1гання приживлюваност1 швазивних особ в м1сцевому середовищ1, а також для попередження експорту м1сцевих вид1в переносник1в в 1нш1 кра!ни. В1дпов1дно до ММСП (2005), компетентш органи кра!н повинн1 п1дготувати або переглянути в1дпов1дне нац1ональне законодавство та норми, забезпечити !х ефективне виконання та застосування. Кра!на повинна розробити програми мон1торингу, плани регулярного етднагляду пункт1в в'!зду та стратег1ю комплексно! боротьби з переносниками хвороб для рацюнального процесу прийняття р1шень з метою оптимального використання ресурс1в для боротьби з переносниками, що складаеться з п'яти ключових елемент1в:
1) прийняття ршень, заснованих на фактичних даних;
2) всеб1чн1 п1дходи;
3) сшвробггаицтво в рамках сектора охорони здоров'я та сшвробггаицтво з шшими секторами (м1ж державним 1 приватним сектором);
4) шформацшно-пропагандистська робота, сощальна моб1л1зац1я та вдосконалення законодавства;
5) змщнення кадрового потенц1алу (Beier та ш., 2008).
Можливо, на даний час гризуни, як переносники хвороб, становлять незначну реальну загрозу для громадського здоров'я, але всесв1тн1й досв1д свщчить, що в довгостроков1й перспектив! з одного випадку м1сцевого або заизного випадку може розвитися спалах або ешдем1я. Тому мета програм мониторингу, регулярного еп1днагляду та боротьби з переносниками хвороб полягае в тому, щоб вийти на нульовий р1вень популяци гризун1в за рахунок здшснення вс1х можливих заход1в щодо недопущення 1х розмноження
на територп державного кордону. У кожному ПВ необхвдно домогтися ефективного мониторингу переносник1в при наявностi необхгдно! шфраструктури i професiйно пгдготовлено! програми етднагляду за переносниками та боротьби з ними.
Для порту, припортових об'екпв, яш мають особливе епiдемiологiчне значення (об'екти високого ступеня ризику) в зв'язку з ризиками зумовленими переносниками, важливо розробити вщповщш заходи мониторингу та боротьби з гризунами, враховуючи мiсцеву специфiку, екологiчний стан територп, маршрути суден.
З метою лшвщацп або зниження чисельностi гризунiв, зменшення !х шкодливого впливу на людину i навколишне середовище, необхвдно проводити дератизацiйнi заходи, як1 включають в себе комплекс профшактичних, органiзацiйних, iнженерно-технiчних, санiтарно-гiгiенiчних, винищувальних мер.
За дератизацшш питання на територп порту, припортових об'ектах вщповщають адмистрацп, юридичнi особи та iндивiдуальнi пiдприемцi, як1 оргашзовують i проводять дератизацiйнi заходи силами спецiалiзованих органiзацiй, що займаються дезшфекцшною дiяльнiстю на пiдставi договору. В зв'язку вгдсутносп державного нагляду у даному питаннi, показник ефективностi дератизацшних робiт (обем вГльно! вгд гризушв площi в даному мiсяцi) приватних органiзацiй дуже низький або сумшвний. В !х роботi вiдсутнiй системний тдхгд, який необхвдно враховувати, коли приймаеться рiшення щодо здiйснення заходiв боротьби з популяцiями гризунiв. Необхщно враховувати таки епiдемiологiчнi чинники: сезоннють, обстеження та встановлення кiлькостi та видiв гризунiв, план мiсцевостi iз зазначенням меж закрито! зони, будiвель, пгд'!зних шлях1в, зон завантаження / розвантаження, вантажних примiщень, складських вгдсЫв, мiсць, де ведуться вантажно -розвантажувальш роботи i технiчне обслуговування, опис видiв i кiлькостi вантаж1в, загальна площа. При вираховуваннi площi всiх будiвель, органiзацiями, як правило, не враховуеться вщкрип територп, яш являються мiсцями проживання гризунiв, у тому числГ, територп' на вщсташ не менше 400 метрiв вщ споруд пункту в'!зду. Важливо, щоб боротьба з гризунами велась регулярно та методично на всш площГ, а не час вгд часу.
На даний час в кра!ш вщсутш регламентуючи державнi нормативно - правовi документи, не розробленi шструктивно - методичнi санiтарнi вказiвки щодо боротьбi з гризунами, вiдсутня вщповвдальшсть за забезпечення санiтарно - ппешчних норм на окремiй пiдконтрольнiй територп. В минулому за контроль оргашзацш та проведення дератизацiйних заходiв з обстеженням об'екту з метою обл1ку чисельностi та визначенням заселеностi об'екпв i територп' видами переносник1в, !х технiчного та гiгiенiчного стану, вщповвдала нинi зруйнована система Державно! саштарно-епгдемюлопчно! служби Укра!ни (що iснувала з 1933 року). Шдставами для цього були ЗУ № 4004-Х11 вщ 24 лютого 1994 року «Про забезпечення санГтарного та епiдемiчного благополуччя населення», стаття 7 «Обов'язки тдприемств, установ i оргашзацш», як1 зобов'язувала за пропозищями посадових осГб державно! саштарно-епгдемюлопчно! служби «розробляти i здшснювати санiтарнi та протиепiдемiчнi заходи»; ЗУ № 1645-III вгд 06 квГтня 2000 р. «Про захист населения вгд шфекцшних хвороб», стаття 16 «Захист населення вгд iнфекцiйних хвороб, стльних для тварин i людей (зооантропонозних шфекцш). Щ документи забезпечують систематичне проведення дератизацй' на територГях населених пункпв, у мюцях масового вГдпочинку населення та рекреацшних зонах», а також на тдставГ ДСаНПГН 7.7.4.-046-99 «Державш саштарш правила i норми для морських та рГчкових порпв», роздш 3.3. «Об'екти громадського харчування».
Висновок: Враховуючи, що на мГждержавних кордонах Укра!ни, морських пунктах в'!зду ствпрацюють суб'екти рГзних юрисдикцш, судноплавш зв'язки охоплюють ешдемГчш небезпечш кра!ни свГту, ршення щодо етднагляду за переносниками хвороб та боротьба з ними в портах, аеропортах i наземних транспортних вузлах, вбачаеться в належно! Гмплементацп рекомендацшних положень М1жнародних медико-санГтарних правил (2005) в Укра!нське законодавство необхГдно термшово розробити керГвш документи для додання !м обов'язковостГ у боротьби з небезпечними шфекцшними хворобами, як1 переносяться гризунами.
References:
1. World Health Organization, "International Health Regulations and Emergency Committees," June 2016. [Online]. Available: http://www.who.int/features/qa/emergency-committees/en/. [Accessed 2019].
2. B. Bennett, et al. Public Health Emergencies of International Concern: Global, Regional, and Local Responses to Risk, Medical Law Review, Vol. 25, no. 2, pp. 223-239, 2017.
3. B. Bennett et al. Public Health Emergencies of International Concern: Global, Regional, and Local Responses to Risk. Medical Law Review, vol. 25, no. 2, pp. 223-239, 2017.
4. S. Moon et al. Post-Ebola reforms: ample analysis, inadequate action. BMJ, vol. 356,
2017
5. K. Stowman. International Sanitary Regulations // Public health Reports.- 1952.-Vol.67, N 10 (oct.).- P. 972-6
6. Методические указания 3.5.3. Дератизация. Борьба с грызунами в населенных пунктах, на железнодорожном, водном, воздушном транспорте. Методические указания 3.5.3. - Федеральная служба по надзору в сфере защиты прав потребителей и благополучия человека. Утв. 27 июня 2011 г.
7. Адамовский Э. В. Организация сохранной перевозки продовольственных грузов на морском транспорте: Дис. ...канд. технич. наук; спец. 05.22. 19.- М., 1983. - 258 с.
Робота надшшла в редакщю 22.04.2019 року. Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колегй тсля рецензування
УДК 661.16.032.3:658.61
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3267045
12Е. П.-Белобров 1Н. С. Бадюк,3А. А. Рангаева
УСЛОВИЯ ТРУДА И РИСКИ МОРСКИХ ФУМИГАТОРОВ И ЧЛЕНОВ ЭКИПАЖЕЙ ПРИ ФУМИГАЦИИ ГРУЗОВ В ТРЮМАХ СУДОВ
:Центр «Медицинская и эколого-гигиеническая безопасность технологий морской фумигации и перевозки опасных грузов» ГП «УкрНИИ медицины транспорта МЗ
Украины», Одесса;
2Морской Институт Украины ( Nautical Institute of Great Britain, London), Одесса;
3Морская фумигационная компания «Скаллопс-Украины», Черноморск
Summary. Belobrov E. P., Badiuk N. S., Rangaeva A. A. LABOR CONDITIONS AND RISKS OF SEA FUMIGATORS AND CREW MEMBERS UNDER CARGO FUMIGATION IN VESSELS' HOLDS. - SE "Ukrainian Research Institute for Medicine of Transport ", Odessa; e-mail: nymba. od@gmail. com. The work is devoted to a problem that is practically not solved in Ukraine, namely, the study of working conditions, occupationally dangerous and harmful factors affecting fumigators of marine cargoes and crew members of grain-carrier vessels during fumigation and transportation of dangerous quarantine cargo fumigated with phosphine in ships' holds during the voyage. A detailed description of the extended set of life-threatening and unhealthy risks when working with toxic fumigants on board a ship is given. Recommended effective measures to prevent the risk of accidents and occupational diseases during transportation of fumigated goods.
Key words: fumigated goods, transportation in flight, working conditions, risks, dangerous and harmful factors, preventive measures, preservation of life and health of fumigators and seamen.
© Белобров Е. П., Бадюк Н. С., Рангаева А. А.
