CC BY
12
© Кузнецов О.В., Гоженко A.I., Пономаренко А.М. УДК 35177.773.341.222 (477)
ДО ПИТАННЯ САН1ТАРН0-ЕП1ДЕМ1ЧН0Г0 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАСАЖИРО-ВАНТАЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТ0Р1Й УКРА1НИ
Кузнецов О.В., Гоженко A.I., Пономаренко A.M.
Украшський НД1 медицини транспорту МОЗ Украши, м. Одеси
В связи с напряженной санитарно-эпидемиологическиой ситуацией в отношении вирусно-бактериалъных и паразитарных инфекций на приграничных территориях и международных транспортных коридорах Украины сохраняется опасностъ трансграничного их заноса и распространения. В связи с чем заслуживает внимания далънейшее изучение флоро-фаунистических особенностей отделъных биотопов Причерноморъя, которые лежат на трассах миграционных перелетов птиц, вирусных комариных лихорадок для разработки системы комплексной оценки санитарно-эпидемического состояния этих территорий и противоэпидемических санитарно-карантинных мероприятий.
Ключевые слова: санитарно-эпидемического состояние, карантинные мероприятия.
противоэпидемические санитарно-
У мюцях перетину рЬними видами транспорту меж1 Украши, у зв'язку з посиленням потоку пасажирв \ вантажв, збер1гаеться небезпека транскордонного занесения \ розповсюдження в1русно-бактер1йних ¡н-фекцш \ паразитозв, разом ¡з забрудненням навко-лишнього середовища. Про це свщчать числены дан1 л1тератури про захворювання, пов'язаш з перенесениям збудниш на велига вщстаы рЬними транспортни-ми засобами [1-6].
У зв'язку з цим завданнями саытарноТ охорони е поглиблене вивчення м1жнародних торгових, економь чних \ культурних зв'язгав, а також епщемюлопчноТ обстановки з карантинних \ ¡нших природновогнище-вих хвороб за кордоном, \ можливих шляхю завезення цих хвороб в сум1жш краТни, пов'язаш з м1жнародними морськими, пов1тряними \ сухопутними комункацтми [[7-9].
В даний час саытарно-епщемюлогнна ситуацт вщносно ¡нфекцмних \ паразитарних хвороб, як в масштабах краТни так \ на прикордоннихтеритортх Украши, залишаеться вельми напруженою. 1нтенсивы пе-ревезення, зокрема, через станцп, що пов'язують УкраТну з краТнами Свропи, Азп, зростають. На тери-торп останых, як вщомо, циркулюють активы природы вогнища небезпечних ¡нфекцм. Кр1м того, через стан-ци, розташоваы на захщнш меж1, транзитом через Польщу, Словешю, Румуыю, нерщко слщують паса-жири з багатьох краТн Азп, Африки, Америки. Як дже-рела завезення засобами транспорту збуднигав ¡нфе-кцм, що представляють загрозу, е епщеммно небез-печш вантаж1, гризуни \ Тх ектопаразити, а також худоба, шерсть, шкури, пух [10].
Разом з потенцшною небезпекою транскордонного занесения ззовш ¡нфекцм, на довколишшх територтх дислокацп контрольно-пропускних пункпв ¡снують, за даними лп"ератури, природновогнищев1 хвороби, що також представляють певну загрозу в умовах концент-рацп людей, що знаходяться в прикордонних мюцях дтльност1 рЬних видю транспорту.
ОсобливоТ уваги заслуговуе вивчення прикордонних райошв, яю лежать на трасах м1грац1йних пере-льотв, де ¡снуе реальна можливють занесения вфуав \ Тх переносниюв з рЬних мюць зимюель птахю. Разом
з цим, ранше були ¡зольоваы штами вфусу Захщного Нту вщ комарв Кулекс на територи Украши. Отже, формуванню ензоотичних природних вогнищ ¡нфекцм, мабуть, сприяють кл1мато-флоро-фаунютичш особли-вост1 окремих бютотв Причорномор'я.
Останшм часом, поза сумнвом, набувае актуальное^ проблема так званих «нових» хвороб (лихоманка Ласа, Ебола), а також необгрунтовано «забутих» (маловивчених) ¡нфекцм, таких як Ку-лихоманка, вфу-сы комариы лихоманки, вщкрит1 \ описаш на територи УкраТни ще в 80-х роках [11-13].
У роботах ряду авторю останых роюв вказано на необхщнють оргаызаци цтеспрямованих м1р з попере-дження занесения \ епщемнного розповсюдження на територтх, зокрема, пунктах перетину кордону, як карантинних так \ небезпечних вфусних геморагмних лихоманок транспортними засобами, а також розгля-даються конкреты питання, направлен! на посилення саытарноТ охорони територм \ здмснення в повному об'ем1 всього комплексу протиепщеммних заходв шляхом створення додаткових спец1ал1зованих лабо-раторм з д1агностики, раннього розпЬнавання \ про-фтактики природновогнищевих захворювань на транспорт! [7, 14,15].
Метою роботи була оргаызацт комплексно! сис-теми диференцшованого саштарно-протиепщеммного забезпечення безпеки пасажирв, обслуговуючого персоналу \ екологмного захисту територш контроль-но-пропускних пунктв дорожнього перетину транспортом меж1 нашоТ краТни. Для виконання намменоТ мети в робот1 виршувалися наступш завдання:
- складання банку даних за основними л1м1тую-чими показниками, що стосуються ¡снуючого облаштування пунктю;
- анал1з ¡нформацшно-аналп"ичних матер1алв зпдно категоршносп, щодю;
- проведения саытарно-епщемюлогнного карт1 -рування прикордонних територ1й;
- розробка системи комплексно! оцшки сан1тар-ного стану за даними паспортизацп.
Том 12, №1-2, 2008 piK
Матер1али i методи дослвджень
Для виршення поставлених завдань розроблена система паспортизацп контрольно-пропускних пунктю санепщстанцм (КПП) з нижченаведеного перелку позицш:
- особливос"п дислокаци КПП (морський i рмко-вий транспорт, повп"ря, залЬничний, автомобь льний), топографнна характеристика довко-лишшх пщтоплюваних ентомогенних дтянок, сезонн1 погоды особливост1;
- спец1ал1зацт КПП (морський, рнковий, зал1з-ничний, ав1ацшний, автомобтьний транспорт, пасажирсью операци, ммнародш зв'язки, об'-еми вантажю);
- стан i характер житлових, сусптьних i склад-ських примщень для особового складу КПП з лжи митниц1 i прикордонних вшськ, принцип районування мюць дислокаци;
- характер водопостачання i каналЬаци КПП на Bcix видах транспорту; особливосп водопостачання ix питною водою;
- саытарно-побутове обслуговування працюючо-го персоналу i пасажирю; оргашзацт забезпе-чення тих, що працюють в спецодяз1, а також оргаызацт ix харчування (що працюють i па-сажирв);
- оргаызацт очищения територм, утилЬацт BiflxofliB на КПП р1зних видю транспорту;
- заселенють територп КПП i прилеглих об'ектв гризунами, характер дератизацшних заходв, що проводяться;
- план оперативних заходв, в т.ч. саштарно-протиепщеммних;
- категоршнють i штати саштарно-контрольних вщдтень CEC, обслуговуючих КПП, ix функцп;
- об'ем виконуваноТ роботи з ycix напрямюв дт-льност1 КПП i СКО, в т.ч. 3i здшснення поточного саытарного нагляду за BciMa видами транспорту, що перевозиться з ¡мпорту продо-вольчоТ сировини i харчових продукпв.
Вибфково, KpiM ¡нформацшно-анал1тичноТ обробки даних КПП, обстежеш контрольно-пропускн1 пункти морських nopTiB, aeponopTiB, автодорожшх i залЬнич-них станцм Одеси, 1ллм1вська, Южного, Кучурган, Львова.
В результат! проведених спостережень обстежено 204 КПП (80% обхвату) з 255 пункпв пропуску, що fli-ють. За основними л1м1туючими критертми оцЫки виконано понад 6000 дослщжень. Для визначення значущост1 отриманих результата використовували методи статистичноТ обробки матер1алв [16-19].
Результати та üx обговорення
В процеа комплексного аналЬу д1яльност1 контро-льно-пропускних пункт1в (КПП) в мюцях перетину pi3-ними видами транспорту меж1 УкраТни визначеы i класифковаы пункти пропуску через державний кордон УкраТни з урахуванням добовоТ ¡нтенсивносп па-сажиро-вантажопотоку i особливостей Тхдтльност1 на територ1Т 20 областей УкраТни. За наслщками оцшки вивчених 204 КПП добовий пасажиропотк скпадав 187847 чоловк, перевезених 45347 транспортними одиницями з усього периметру держкордону. У щодо-бовш дтльносп контрольно-пропускних пункпв опи-нилися задтш понад 29 тис. фахвцю. При цьому опе-
рацЛ з фактичного контролю особистих речей паса-жирв, багажу за допомогою технмних 3aco6¡B скпада-ли менше 30%.
В процеа проведеного аналЬу добових наванта-жень пасажиро- -вантажопотоку на чисельнють пра-цюючих cn¡Bpo6ÍTHHK¡B, останн1 виявилися неадекват-ними за вщношенням категоршност1 КПП. Так, ттьки у ВЫницьш области на 16 пунктах, що д1ють, - м1жнаро-дн1 - 6 авто, 1 - залЬничний, мюцев1 - 9, при добовому пасажиропотоку - 12002 i 4165 - вщповщно, число тих, що працюють скпадало 93 людини. У той же час у АР Крим на обстежених 12 пунктах (мжнародш - 11 вод-них i 1 ав1ацшний) при добовому пасажиропотоку 4270 i 73 BiflnoBiflHO - число тих, що працюють скпало 231 людину.
3 приведених даних виходить, що добове наван-таження на КПП по пасажироперевезеннях автомобь льного i запЬничного транспорту скпадае вщ 80% до 20% BiflnoBiflHO, на останшх - водний i мюцевий - до 3,5%. При вантажоперевезеннях переважае водний транспорт - до 12% i вщ 8 до 1% -автомобтьний i мюцевий. В цтому, на формування митного i прикордон-ного контролю громадян, Тх особистих речей, багажу, вантажю 3¡ всюю Тх ¡нфраструктурою навантаження неадекватш. Як виявилось, в систем! оргаызацп npaqi на мюцях BiflcyTHicTb належного диференцшованого п1дходу пов'язана з невиконанням вимог про атеста-ц1ю робочих мюць в повному o6'cm¡ bcima пщроздта-МИ контрольно-пропускних пункпв 3 боку BiflnOBiflHHX BiflOMCTB i MiHicTepcTB. Звщси неможливють у ряд1 випадгав створення комфортних умов в сервюному обслуговуваны пасажирв, а також забезпечення нор-мальними умовами роботи обслуговуючого персоналу прикордонних пункпв, незалежно вщ Tieí, що ¡снуе Тх категоршностг
Добове навантаження пасажиро-вантажопотоку p¡-зного виду транспорту також виявилося неадекватним в1дносно сум1жних краТн на меж1 УкраТни. Максималь-ний в1дсоток навантаження за пасажирами - 29,2% i вантажами -5,2% вщммений на меж1 з Молдовою, мУмальний - 1,2% i 1,3% вщповщно -на меж1 з Руму-нюю. За усередненими даними до 78% вантажопотоку доводиться на водний транспорт. KpiM вщммених краТн прюритетними в даному вщношены виявилися Рост, Польща, Binopycb i Угорщина. Останне, мабуть, свщчить про p¡3H¡ eKOHOM¡4H¡ i культуры зв'язки УкраТни з цими краТнами.
Специфкацы вантажю в мюцях перетину транспортом меж1 УкраТни з сум1жними краТнами свщчить про те, що x¡MÍ4H¡ потенцмно небезпечш вантаж1 (палив-но-мастильы матерели, xímíhhí добрива i речовини, миюч1 засоби) так само як i продукти харчування, с/г продукцы, спирти, вино, n¡Keporopin4aH¡ вироби пере-возяться зал1зничним i автодорожним транспортом всим периметром меж1. Що стосуеться умовноТ enifle-м1олог1чно небезпечноТ продукцп (шкури, пух, жив-HicTb), то превалюючими пунктами перетину вантаж1в виявилися транспорты напрями PociT i Польщг На ав1ал1н1ях переважають швидкопсувн1 продукти, медикамента, зброя. Водою, в основному перевозяться xímí-чно небезпечы вантаж1: aMiaK, cipa, руда, а також метал, nanip, продукти харчування i с/г продукти.
В процеа саытарно-епщемюлогмного вивчення КПП, територ1ально дислокованих на р1знор1дних 6¡o-ценотичних д1лянках, як передумови хвороб нами
були використаы дан1 кл1мато-ландшафтних i фауню-тичних характеристик. В результат! розроблена кон-цепцт функцюнальноТ структури вогнища i круговороту потенцмного збудника, що д1е, за прямими i непря-мими зв'язками ¡з сп1вчленами i чинниками природи (умовно). BiflMineHi за своТм характером досить склад-Hi бюценотичы взаемини, згщно представлених даних, знаходяться пщ постмною д1ею ландшафту, рельефу i
ф1зичних умов зовышнього середовища; людський же чинник при з1ткненн1 з вказаною структурою може безпосередньо сприяти формуванню ¡нфекцмноТ ос-нови.
Узагальнеы матерели паспортизацп КПП \ Тх сумь жних територм за саытарно-епщемюлопчними крите-ртми приведен! нижче (рис 1).
Ландшафтно-фаушстична характеристика мюцевих бютотв
Потеицшш переносники шфекцш
Резервуари збудника, фактори передач! захворювань
КПП санешдстанцш
СТРУКТУРА
Загальш свщчення
Стан об'екпв довкшля (джерела господарчо-питного водокористування, водовщведення, очисш споруди, Mieneва канашзащя, 3oip i переробка емптя; стан елужбових, громадських i саштарш-побутових примпцень; ппешчш показники об'екпв довкшля (вода, грунт, повпря)
1нфекцшна захворюванють мшцевого населения. пращвник1в ирикордонного загону i таможш за даними мюцевих CEC i CEO швденного направления вшськ
Система диференцшних саштарно-
п р от и е п i д е м i ч н и х та оздоровчих заход ¡в, наиравлених на збереження здоров я людей i захист довкшля
Pic.1. CaHimapHO-enideMi4Ha паспортизацп для диференцшованих 3axodie на КПП в м/'сцях перетину пасажиро-
вантажопоток'ю держкордону
Домнуючими показниками при цьому були: наяв-н1сть або вщеутнють мишопод1бних гризуыв, крово-ссальних комах, а також характер небезпечних ван-таж1в, що перевозяться, з ознаками xiMi4Horo забруд-нення навколишнього середовища речовинами, що порошать, газопод1бними, або нафтопродуктами. 3ri-дно даним зонування 111 КПП (54,4 ± 1,2%) за вище-зазначеними показниками - ступеы гаданоТ епщемю-
лопчноТ небезпеки для людини регламентоваы п'ять-ма зонами: I - «ентомогенна» зона (ЕЗ), II - «зооген-на» зона (33), III - «токсикогенна» зона (ТЗ), IV - «змь шана» зона (СЗ), V -«безпечна» зона (БЗ). 3 них вста-новлеы КПП, що працюють на територтх: СЗ -99 (88,1 ± 3,1%), ТЗ - 3 (0,8 ± 0,1%), 33-2 (0,7 ± 0,05%), ЕЗ - 2 (0,7 ± 0,05%), БЗ - 6 (5,2 ± 0,7%) (рис.2).
Рис. 2. Карта-схема потенцшних резервуар1в \ переносник1в природно-осередкових хвороб на тл1забруднення навколишнього середовища територЮ КПП УкраТни ( С^ - ентомогенна зона (ЕЗ); © - зоогенна зона (33); ® - токсикогенна зона (ТЗ);
О - зм\шана зона (СЗ); © - безпечна зона (БЗ)
Найбтьш неблагоприемна ситуац1я в процеа про-веденого зонування виявлена на меж1 УкраТни з Рось ею, Молдовою \ Польщею. Розроблеы саытарно-епщемюлопчы критерп територ1альноТ оцшки КПП в основному корелювали з показниками забруднення природного середовища УкраТни. Представлен! дан1 паспортизацп КПП надал1 дозволять здшснювати в прикордонних районах додатковий комплекс заход1в, направлених на збереження здоров'я людей \ захист навколишнього середовища в мюцях пасажиропотоку \ перетину р1зними видами транспорту держкордону УкраТни.
Нами розглянут1 аспекти найбтьш важливих в патологи людини природновогнищевих ¡нфекцш \ маля-рп. Проанал1зована в динамщ (1986-2000 рр.) захво-рюванють (¡нтенсивы показники) окремими нозофор-мами населения УкраТни. ДомЫуючими виявилися: лептостроз - 88,25 (Вшницька, Запор1зька, 1вано-Франшвська, Юровоградська, Льв1вська, МиколаТвська, Одеська обласп); тулярем1я - 8,12 (МиколаТвська, Одеська, Донецька, Черкаська облает^; сиб1рська виразка - 3,05 (Донецька, Херсонська, Луганська, Черкаська, АР Крим) з тенденц1ею Тх зростання остаными роками; спорадичы випадки сказу, орытозу, Ку-рикетсюзу - вщповщно 1,53; 1,19; 2,29 - вщм1чеы лише в окремих областях краТни. Захворюванють маля-р1ею - 87,93 - носить повсюдний характер.
Вщповщно до доктрини, що д\е в УкраТы, захист населения вщ небезпечних, в т.ч. екзотичних захво-
рювань, весь комплекс заход1в регламентуеться дво-ма основоположними напрямами:
- заходи, що проводяться в пунктах перетину транспортними засобами державного кордону УкраТни;
- заходи, здшенюваы на веш територп краТни.
На територ1ях, в мюцях перетину р1зними видами
транспорту державного кордону УкраТни, у зв'язку з посиленням потоку пасажир1в i вантаж1в, збер1гаеться небезпека трансграничного занесения i розповсю-дження в1русно-бактер1альних i паразитарних ¡нфек-ц!й разом ¡з забрудненням навколишнього середовища, що продовжуеться. Пункти пропуску транспорту i пасажир1в нерщко не вщповщають саытарно-ririeHiHHHM нормам i потребують вщповщного облаш-тування.
Вважаемо за необхщне посилювання заход1в, направлених на вдосконалення саытарно-карантинного, митного i прикордонного контролю, для чого:
- заходи на транспортних засобах повины здш-снюватися вщповщно до вимог М1жнародних саытарних правил;
- не допускати вщкриття пункпв пропуску через державний кордон УкраТни, не вщповщних ви-могам саытарних правил охорони меж, що дь ють, а також матер1ально-техычного забезпе-чення д1яльност1 митних, прикордонних служб i саытарно-карантинних пункпв CEC;
- приймати необхщы \ невщклады заходи, направлен! на виконання вама зацкавленими вь домствами своТх обов'язгав в частит створен-ня умов \ оснащения на сучасному р1вн1 пункпв пропуску через державний кордон УкраТни, що вже д1ють, проввши заздалегщь ретельну \ об'ективну перев1рку вщповщност1 вказаних пунктв пропуску вимогам, що пред'являються;
- оформляти пасажирсьга перевезення через поромний комплекс 1ллн1вського морського торгового порту \ зобов'язати зацкавлеы органь зацп створити на поромному комплекс! вщповь дну ¡нфраструктуру, або заборонити перевезення пасажирв на поромному комплекс! 1МТП;
- приймати необхщш заходи до полтшення ма-тер1ального забезпечення сп1вроб1тнигав мит-ниц1 \ прикордонних вшськ, Тх соц1альноТ захи-щеносп, залучення до роботи у вказаних органах висококвалфкованих кадрв.
Оргашзацт саштарно-карантинних заходю повинна бути пов'язана з планами заходю кожного окремо-го району (репону) за мюцем розташування КПП, також як такого роду план повинен бути складовою час-тиною плану заходю щодо запоб1гання завезенню карантинних \ ¡нших ¡нфекцшних захворювань вщповь дного району (облает^ репону).
Медичне обслуговування пасажирю (туристю) пщ час Тх знаходження на територи держкордошв повинне бути визначене окремим розпорядженням Мшютерст-ва охорони здоров'я, вщповщно до виршення Кабше-ту Мшютрв УкраТни.
В цтях попередження захворюваност1 населения природновогнищевими ¡нфекц1ями необхщно пщви-щувати епщнасторогу медичних працвнигав з лепто-строзу, туляремп, сибфськоТ виразц1, сказу \ ¡н. небезпечних ¡нфекцш, зокрема екзотичних хвороб; регулярно здшенювати саытарно-епщемюлогнну розвщку, ептьно з органами охорони здоров'я, з1 своечасною огорожею \ доставкою проб на ¡ндикацю \ експертизу; категорично забороняти розмщення людей на тери-тортхз високою чисельнютю гризунв \ кровоссальних членистоногих (комарв, кпщв, москтв \ ¡н.); пщеили-ти контроль за якютю дератизацшних заходю на епь деммно важливих об'ектах в т.ч. транспорту; придтя-ти особливу увагу на ветеринарне обслуговування тваринних кооперативних, пщеобних господарств \ тварин, що належать ¡ндивщуальним господарствам; забезпечувати ч1тку взаемод1ю в робот1 з профтакти-ки сказу, пщеилити контроль за проведениям роб1т з винищення вах бродячих тварин, повного обхвату щепленнями гашок \ собак; категорично заборонити забм тварин на необладнаних майданчиках \ безпо-середньо в тваринницьких примщеннях; пщвищувати рвень епщемюлогмного обстеження у вогнищах захворювань; добиватися максимального \ своечасного дослщження на природновогнищев1 ¡нфекцп хворих, що лихоманять, в районах концентрацп населения \ мюцях перетину р1зними видами транспорту територм сум1жних держав; оперативно використовувати дат епщемюлого-етзоотологмних дослщжень для органь зацп \ проведения додаткових заходв щодо профлак-тики природновогнищевих ¡нфекцш \ маляри; облич-чям, потерпшим вщ укушення тварин, необхщно не-гайно звертатися до лкаря-травматолога, а тварину,
що нанесла укус, - ¡золювати, встановивши вщповщне спостереження; забезпечити своечасну оргашзацю проведения комплексу ¡золяцшних, режимно-обмежувальних, саштарно-ветеринарних i протиепь деммних заход1в, що вкпючають дезинфекц1ю, дезш-секц1ю i саытарну обробку ¡з застосуванням ¡муно-профтактики oc¡6, що знаходяться в епщвогнищ1; виконувати рекомендаци ¡з захисту населения вщ уку-cíb KOMapiB i ¡нших кровоссальних членистоногих ¡з застосуванням репелентю проти комах, qi засоби необхщно використовувати для вщкритих поверхонь тта, в nepiofl максимальноТ активное^ переноснигав (диетилметатулуамщ, диметилфталат i ¡н.).
Заходи щодо охорони вщ бюлогмного забруднен-ня зон рекреаци поверхневих вод Чорноморського по-бережжя повинн1 включати: попередження скидання неочищених мюьких i суднових стнних вод; регулю-вання стоку; саытарне очищения населених мюць; боротьбу з бездоглядними тваринами; устаткування упорядкованих туалетю i контроль за Тх саытарним станом; а також транспортних засобв накопичуваль-ними системами i ефективними установками 3¡ зне-шкодження вод багатокомпонентного складу i опадв, що утворюються.
Висновки
1. Розроблеш (вперше) науково обгрунтоваы кри-Tepii оцЫки пасажиро-вантажопотоку, добовоТ ¡нтенси-bhoctí руху транспорту, а також рекомендаци з пода-льшого облаштування контрольно-пропускних пункпв держкордону УкраТни. На niflCTaBi поглибленого ана-л1зу 204 (80% ± 0,9%) КПП, що д1ють, i виконаних до-сл1джень i спостережень (понад 6000) визначено реа-льне навантаження з пасажирських перевезень авто-моб1льним i зал1зничним транспортом, що екпало 80% i 20% BiflnoBiflHO, водним - 3,5% вщ загального об'ему перевезень. При вантажоперевезеннях переважаю-чим виявився водний транспорт - 12% i 8% - автомо-б1льний.
2. Встановлено добове навантаження пасажиро-вантажопотоку р1зних вид1в транспорту bíahocho cyM¡-жних краТн за периметром меж1 УкраТни. Максималь-ний в1дсоток навантаження за пасажирами - 29,2% i вантажами -5,2% в1дм1чений на меж1 з Молдовою i м1н1мальний - 1,2 i 1,3% - з Румушею. За усереднени-ми даними до 78% вантажопотоку екпадае водний транспорт. Менш напруженими за напрямками вияви-лися Рос1я, Б1лорусь i Угорщина. За л1н1ею специф1ка-цИ' вантажв: x¡m¡4h¡ потенц1йно небезпечн1 вантаж1 (па-ливно-мастильн1 матер1али, x¡m¡4h¡ добрива, миюч1 засоби i ¡н.) так само як i продукти харчування, пере-возяться зал1зничним i автомоб1льним транспортом через bc¡ меж1 краТни; епщемнно небезпечна (умовно) продукц1я (шкури, пух, живнють) транспортуються, в основному, до PociT i Польщ1; на ав1алштх превапю-ють перевезення швидкопсувних продукта, медика-мент1в, зброТ; водою перевозяться xímíhhí, небезпечн1 вантаж1 (aMiaK, cipa, руда), а також метал, nanip, продукти харчування i стьськогосподарського виробницт-ва.
3. Обгрунтована концепцы т.з. функц1ональноТ структури вогнища i круговороту потенцшних джерел i переносниюв ¡нфекц1йноТ основи, що flie, за прямими i непрямими зв'язками ¡з ствчленами i чинниками при-роди (умовно) за наслщками сан1тарно-
Том 12, №1-2, 2008 piK
епщемюлогмного зонування прикордонних територш УкраТни. Зпдно даних зонування контрольно-пропускних пунктю (54,4% ± 1,2%) ступЫь вважаноТ епщемюлогнноТ небезпеки, за показниками наявност1 або вщсутност1 мишопод1бних гризушв, кровоссальних комах, а також характером небезпечних вантажв, що перевозяться, ранжирован! п'ять зон: з них КПП, що функцюнують на територп змшаноТ зони (СЗ), - 99 КПП (88,1 ± 3,1%), токсикогенноТ зони (ТЗ) - 3 КПП (0,8 ± 0,1%), зоогенноТ зони (33) - 2 КПП (0,7 ± 0,05%), ентомогенноТ зони (ЕЗ) - 2 К1Ш (0,7 ± 0,05%), безпеч-ноТ зони (БЗ) - 6 КПП (5,2 ± 0,7%).
4. Здшснене медико-географмне картирування за ступенем потенцшноТ епщеммноТ небезпеки циркуляци в природ! джерел, переноснигав \ резервуарв ¡нфекцп на прикордонних територтх. ОцЫы критерп, в основному, корелювались з показниками забруднення навколишнього середовища \ несприятливою екологн-ною ситуацию, що склалася на УкраТнг
5. Опублкований новий нормативний документ «Саштарш правила для контрольно-пропускних пункта в мюцях перетину рЬними видами транспорту державного кордону УкраТни», що регламентуе дтльнють КПП, розроблений з метою посилювання контролю \ впорядкування вимог з оргаызаци комплексно!' систе-ми диференцшованого саытарно-протиепщемнного забезпечення безпеки пасажирю, обслуговуючого персоналу \ екологнного захисту прикордонних територм - пункпв дорожнього перетину транспортом держкор-дону УкраТни.
Л1тература
1. Кассирский И.А., Плотников Н.И. Болезни жарких стран. - М.:Медгиз, 1959. 112 с.
2. Боярин О.В. Очерки по мировому распространению важнейших заразных болезней. - М., 1962. -206 с.
3. Чумаков М.П. Вирусные геморрагические лихорадки. - М., 1979. -189с.
4. Васильев К.Г., Вольт Э.Ю., Марчук Л.М. От санитарной охраны границ к санитарной охране территорий. - М.: Медицина, 1974. - 207 с.
5. Сиденко В.П. Некоторые серологические и парази-тологические данные по разведке арбовирусных инфекций на юге Украинского Причерноморья// Вопросы медицинской вирусологии. Тез. докл. Института вирусологии им.Д.В.Ивановского АМН СССР. - М., 1971. - С. 124-125.
6. Климчик М.Д., Курганов! 1.1., Любинський С.Ю., Кицара М.С.Значення м1грацшних процеав в роз-повсюджены антропозних рикетсюзю//Мат. первой межд. научно-практ. конф. «Проблемы гигиены и эпидемиологии на железнодорожном транспорте». - Львов, 23-25 сентября 1998.-С. 137-138.
7. Андрющенко Н.С. К вопросу совершенствования работы по санитарной охране территории Украины от завоза и распространения карантинных и особо опасных заболеваний в пунктах пересечения границы железнодорожным транспортом// Мат. первой межд. научно-практ. конф. «Проблемы гигиены и эпидемиологии на железнодорожном транспорте». - Львов, 23-25 сентября 1998. -С. 169-171.
8. Бощенко Ю.А. Организация мероприятий по предупреждению заноса и эпидемического распрост-
ранения особоопасных вирусных геморрагических лихорадок//Мат. первой межд. научно-практ. конф. «Проблемы гигиены и эпидемиологии на железнодорожном транспорте». - Львов, 23-25 сентября 1998.-С. 134-135.
9. Голубятников Н.И., Гринчук И.И., Болдескун И.П., Зуб С.А., Кучеренко Н.Л. Особенности санитарной охраны территорий Украины, влияющие на общественное здравоохранение в современных усло-виях//Труди наук-практ.конф. «Пошук та розробка нових профтактичних и лкувальних протимкроб-них 3aco6iB, антисептиюв, дезЫфектантв та про-бютигав». -XapKiB, 2006.-С 81-93.
10. Сиденко В.П., Ковалишин В.Н. Комплексная гигиеническая оценка приоритетных показателей загрязнения окружающей среды на железнодорож-ном транспорте Украины// Мат. первой межд. на-учно-практ. -конф. «Проблемы гигиены и эпидемиологии на железнодорожном транспорте». -Львов, 23-25 сентября 1998.
11. Гайдамович С.Я. Арбовирусы//Сб. трудов Института вирусологии им.Д.В.Ивановского АМН СССР. - М., 1976. - С. 173.
12. Петрищева П. А. Итоги и ближайшие задачи изучения географического распространения природ-ноочаговых болезней человека//Труды третьего научного совещания по проблемам медицинской географии. - Ленинград, 1968. - С. 97-100.
13. Сиденко В.П., Степанковская Л.Д., Соломко P.M., Стокальская В.П., Федоров Г.М., Греков B.C. О роли арбовирусов, экологически связанных с птицами, в инфекционной патологии// Тез. научно-практ. конф. врачей-инфекционистов «Лаборато-рно-инструментальные методы диагностики отдельных инфекционных заболеваний». - Одесса: Мединститут, 1977. - С. 60-63.
14. Сиденко В.П., Войтенко A.M., Сазонова A.M., Шабанова Т.Л., Пудич O.E., Соболь 3, Шумилас Т., Ковалишин В.Н., Бочкарев Э.Х., Черновалов И.Н. К вопросу совершенствования санитарно-эпидемиологической и экологической обстановки в местах пересечения различными видами транспорта границы Украины//Мат. первой межд. науч-но-практ. конф. «Проблемы гигиены и эпидемиологии на железнодорожном транспорте». - Львов, 23-25 сентября 1998.-С. 111-112.
15. 36ipKa важливих офщшних матер1алв з саытар-них i протиепщеммних питань. - Мшютерство охо-рони здоров'я УкраТни. - КиТв, 1998.-263 с.
16. Гублер A.B. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. - М.: Медицина, 1978. - 294 с.
17. Минцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В. Методы обработки медицинской информации. - К.: Вища школа, 1982. - 160 с.
18. Ферстер Э., Рейс Б. Методы корреляционного и регрессионного анализа. - М.: Финансы и статистика, 1983. - 307 с.
19. Лосев О.Л., Лысенко А.Я., Кондрашин A.B., Мартынова З.И. Методы выявления и количественной оценки предпосылок распространения инфекционных болезней// Третье научное совещание по медицинской географии. - М., 1978. С. 29-31.
20. Международные медико-санитарные правила. -ВОЗ, 2005. - 69 с.
Summary
ТО QUESTION OF SANITARY-EPIDEMIC PROVIDING OF THE PASSENGER-LOAD TRANSPORT ON THE BONDER-LINE TERRITORIES OF UKRAINE A. V.Kuznecov, AJ.Gozhenko, Ponomarenko A.M.
In connection with a tense sanitary-epidemic situation in отношени of viral-bacterial and parasitogenic infections on the border-line territories and international transport corridors of Ukraine the danger of their transfrontal skidding and distribution is saved. In this connection deserves attention of further study of florally-faunaHy features of separate биотопов of Prichernomor'ya, which lie on the routes of migratory flights of birds, viral mosquito fevers, for development of the system of complex estimation of the sanitary-epidemic state of these territories and the disease sanitary measures.
The Ukrainian scientific research institute of medicine of transport, Odessa
Матер1ал надшшов до редакци 23.04.08.
