CC BY
17
ному напрямi вiд краю до центра шструмента. Якщо пелюстка деформуеться на висоту 40мм, спостер1гаеться ущiльнення робочого шару, внаслщок чого
питома маса иого рiзко зросте.
1800
5 10 15 20 25 30 35 40 Вщстань вщ краю шструмента к рад1альному напрнш, мм Рис. 4. Змта питомо'1 маси робочого шару пелюсткового шструмента у радiальному напрямi длярiзноiкiлькостiробочих елементiв (пелюсток)
Отже, у процес вибору параметрiв шлiфувального шструмента (радь ус, кшьюсть пелюсток) насамперед потрiбно враховувати максимальну величину перепаду профшю.
Лiтература
1. Зубик С.В. Пщвищення ефективност процесу шл1фування деревини дуба пелюстко-вим шструментом : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. техн. наук: спец. 05.05.07 / НЛТУ Украши. - Льв1в, 2005. - 19 с_
УДК 641.841.2, 631.4 Доц. А.Д. Кузик, канд. фiз.-мат. наук -
Львiвський ДУ безпеки життeдiяльностi
ПРО ВЗАСМНИЙ ВПЛИВ Л1СОВИХ ПОЖЕЖ I ГРУНТ1В
На основ1 лабораторних анал1з1в грунт1в i3 дшянок люу, яю постраждали вщ пожежi, дослщжено взаемниИ зв'язок мiж лiсовими пожежами та грунтами. Наведено схему взаемного впливу пожеж i грунтив. Розглянуто фiзичнi та хiмiчнi властивостi грушив дiлянок хвоИного, мiшаного та листяного лiсiв, 1хня корельованiсть з озна-кою пожежi та типу люу.
Ключов1 слова: лiсова пожежа, грунт, властивосп грунту.
Assoc. prof. A.D. Kuzyk - L'viv state university of vital activity safety About mutual influence of forest fires and soil
On the basis of laboratory analyses of forest soils after wildfire, the interrelation between forest fires and soils is investigated. The scheme of mutual influence of fires and soils is resulted. Physical and chemical properties of soils of the coniferous, mixed and deciduous woods, their correlation with a fire and wood type attributes are analyzed.
Keywords: forest fire, soil, soil properties.
Люова пожежа - явище, яке чинить вплив на довкшля, зокрема й на люове середовище. Одним iз вагомих елеменпв впливу е грунт. Шд впливом чинникiв пожежi родючий шар грунту зазнае пошкоджень. Знищуються рос-лини, 1хт кореневi системи, а також редуценти - бактерп та мжромщети. Водночас, у грунтi збшьшуеться вмiст мiнеральних речовин, що сприяе в по-дальшому розвитку екзогенно! сукцесп рослинного покриву.
Як вщомо, грунт також мае опосередкований вплив на пожежну небез-пеку, який виявляють у створеннi сприятливих умов для виникнення люово! пожежi та 11 поширення. Родючiсть грунтiв е позитивним чинником у нагро-мадженш грунтово! бiомаси, яка в сухому сташ е хорошим паливом, легко займаеться, стаючи сприятливою основою для поширення люових пожеж. Вивченню впливу пожеж на грунтовий покрив присвячено чимало робiт [1-4]. Вплив грунту на родючють трав'яно! люово1 рослинност також ретельно досль джували [5]. Проте взаемний вплив грунпв i лiсових пожеж не розглядали.
Метою роботи е вивчення взаемного впливу грунпв i лiсових пожеж, побудоване на основi аналiзiв грунпв лiсових територiй, якi зазнали пожежь
Схематично взаемний вплив лiсових пожеж i грунтiв можна зобразити у виглядi тако! схеми (рис. 1). Для визначення ступеня та характеру цього впливу, а також взаемного впливу типу люових насаджень i складу грунпв здшснено польовi дослщження на територп Голопристанського району Херсонсько! об-ластi, де 2007 р. виникли значнi за масштабами лiсовi пожеж1. У лiсах, створе-них на Олешкiвських пiсках у 50-х роках минулого столiття [6], е дшянки хвойного, мiшаного та листяного лiсiв. З-помiж хвойних порiд переважае сосна звичайна, у мiшаних люах поряд iз сосною трапляються дуб звичайний та ака-цiя бша, листянi лiси складаються переважно з акацй бiлоl. Нижнiй ярус сфор-мований значною кiлькiстю трав. У хвойних люах шдрют майже не простежено.
Рис. 1. Взаемний вплив пожеж i tрунтiв
Для аналiзу вщбрано проби грунту разом iз пiдстилкою розмiром 10x10 см глибиною 10 см з дшянок люу, якi зазнали впливу вогню та з таких,
що не постраждали вiд пожежi. Дослiдження проводилися на 5 дшянках: I -сосновий лю, який знищений пожежею, II - межа соснового люу, знищеного пожежею i вцiлiлого, III - сосновий лiс, який не зазнав впливу пожеж^ IV -мшаний лiс (сосна й акащя бiла), V - листяний лю (акацiя бiла).
Вiдбiр проб здшснювали 28 липня 2008 р. бшя полудня. Температура повiтря на поверхш грунту становила 36-39 °С, вщносна вологiсть повiтря -21-31 %. Вимiрювання вщносно! вологостi грунту у мюцях вiдбору проб показали таю значення: дшянка I - 15,4 %, II - 16 %, III - 21,7 %о, IV - 25,7 % i V - 35,5 %.
Виконано фiзичний та хiмiчний аналiз проб грунпв. Результати аналь зу гранулометричного складу за методом Н. Качинського показали, що на дь лянках I та IV грунт тщаний (4,60 % та 4,84 % часток, менших 0,01 мм), на дшянках II, III та V межi - сутщаний (5,60 %, 8,20 % та 9,68 %), що свщчить про крашд умови зростання на дшянках мшаного люу. Вмют гумусу визнача-ли за методом !В. Тюрiна у модифжацй Нiкiтiна; на знищених пожежею дь лянках I вiн становив 0,09 %, що свщчить про практичну вщсутшсть. Безгу-муснi грунти спостерналися також на дiлянках III та IV (0,43 % та 0,30 %). Низькогумусними були проби з дшянок II та V (2,24 % та 2,84 %).
Кислотшсть грунту визначали за потенщометричним методом для водно1 i сольово! витяжок. Актуальна кислотшсть характеризуеться вмютом рН для вЫх дiлянок вiд 4,84 до 5,19 i е низькою. Потенщальна кислотнiсть змiнюеться залежно вщ мiсця поширення пожежi та е слаболужною для дь лянки I (рН = 6,65), нейтральною для дшянок П-^ (рН = 6,41, 6,12 { 6,40) i слабокислою для дшянки V (рН = 5,29).
Пдрол^ичну кислотнiсть визначали методом Каппена. Вона е дуже низькою для дшянки I (0,89 мг екв./ 100 г грунту), низькою для дшянок II- IV (2,63; 2,19 та 2,98) та середньою лише для дшянки V (3,50).
Суму ввiбраних основ визначали за методом Каппена. Вона також е дуже низькою для дшянок (0,89; 2,63; 2,19 та 2,98 мг екв/ 100 г грунту) i низькою для дшянки V (8,80 мг екв/ 100 г).
Стушнь насиченост основами V визначали за формулою
с
V = —--100%
с+н ,
де: С - сума обмшних основ, мг екв/ 100 г грунту; Н - пдролггична кислотшсть, мг екв/ 100 г. Стушнь насиченост спостернався середнш для дшянок ЫП (57,42; 54,89 i 60,82 %), низький - для дшянки IV (42,47 %) та тдвище-ний для дшянки V (71,58 %).
Обмшш кальцш та магнш визначали комплекснометричним методом та становили, вщповщно, для дшянок I - 11,60 та 1,20 мг екв/ 100 г грунту, II - 9,60 та 0,80, III - 6,40 та 2,00, IV - 4,00 та 1,60 i V - 10,00 та 4,40.
Легкогiдролiзований азот визначався за методом Корнфшда, що становив для дшянок - 2,80; 8,40; 4,20; 2,80 мг / 100 г грунту. На дшянщ V цей показник був значно вищим i становив 26,60 мг / 100 г.
Рухомi К2О та Р2О5 визначали за методами Чиржова. Вони, вщповщ-но, становили в розрахунку на 100 г грунту для першо! дшянки - 1,73 та
4,20 мг, для II дшянки - 7,20 та 9,00 мг, для III - 2,80 та 11,40 мг, для IV -3,87 та 6,60 мг i для V - 6,08 i 11,40 мг.
Зольшсть настилу визначали спалюванням сухим способом у муфель-нш печ^ що становила для дiлянок I та II, як повнiстю та частково зазнали впливу вогню 9,28 i 5,54 %, для дшянки соснового люу III - 10,55 %. На дь лянках мшаного та листяного лiсiв частка зольност була значно вищим i
становив, вщповщно, 39,42 i 20,67 %.
1
□ Пожежа-склад грунту
■ Порода-склад грунту
О Пожежа-склад грунту (хвойш дшянки)
□ Порода-склад грунту (без влливу пожема)
Рис. 2. Корельоватсть складу tpyHmy та ознак дтянок
Для визначення величини впливу застосовано кореляцшний анашз. З щею метою введено шдекси вщповщних ознак дшянок. Для вивчення зв'язку з ознакою пожежi дiлянкам, якi не зазнали (III-V), частково зазнали (II) та зазнали (I) И впливу, присвоено iндекси 0, 1 та 2, вщповщно. Щодо ознаки типу люу, то дiлянкам хвойного (I-III), мшаного (IV) та листяного люу (V) присвоено шдекси 2, 1 та 0. Окремо встановлювали корельоватсть мiж ознакою пожежi та складом грунту для дшянок хвойного люу (I-III), а також мiж ознакою порiд i складом грунту без впливу пожежi (дiлянки III-V). Коефь цiенти кореляцн мiж ознаками дшянок i вiдповiдними властивостями Грунлв за результатами аналiзiв наведено на рис. 2.
Висновки
1. Внаслщок пожежi вмiст поживних речовин у Грунт! (гумусу та бшьшосп мшеральних елементiв) знижуеться, простежено лише зростання вмiсту кальцiю. Найпомiтнiшим е вплив пожежi на зниження вмiсту магтю та фосфору, а також зольност пiдстилки. Майже таку ж залежтсть простежено i пiд час окремого розгляду дiлянок хвойного люу. Це може свщчи-ти про певне зменшення родючостi Грунтiв внаслщок пожежi та початко-вих процесiв ерози.
2. Вiдчутний вплив пожежi виявлено на так властивостi Грунту, як фiзична глина, гiдролiтична кислоттсть та сума ввiбраних основ.
3. Розглядаючи вплив деревних порiд на властивост Грунту, виявлено, що вш е вiдчутним; iз збiльшенням частки листяних порiд простежено збшь-шення числових значень показниюв для таких властивостей Грунту, як фiзична глина, вмют гумусу, гiдролiтична кислотнiсть, сума ввiбраних основ, ступiнь насиченост основами, вмют мiнеральних речовин (окрiм кальщю), особливо магнiю та азоту та зольшсть тдстилки. Встановлено при цьому також зниження сольового PH.
4. Вплив Грунту на пожежну небезпеку виражений слабше та потребуе окре-мих дослiджень. Проте варто зазначити, що високий bmíct гумусу та ш-ших поживних елементiв е характертшим для дiлянок мiшаного та лис-тяного лiсiв, що приводить до збшьшення потужност трав'яного покри-ву, який у сухому стат може сприяти швидкому виникненню та поши-ренню пожежг У вегетативний перюд ризик пожеж1 значно знижуеться.
Лггература
1. Certini G. Effects of fire on properties of forest soils: a review. - Oecologia, 2005. - 143. -Р. 1-10.
2. Hart S.C., DeLuca T.H., Newman G.S., MacKenzie M.D., Boyle S.I. Post-fire vegetative dynamics as drivers of microbial community structure and function in forest soils. - Forest Ecology and Management, 2005. - 220. - Р. 166-184.
3. Богородская А.В., Сорокин Н.Д. Экологическое состояние микробоценозов почв сосняков средней тайги Средней Сибири после контролируемых выжиганий // Вестник Крас-ГУ. - 2005. - № 5. - С. 187-194.
4. Цибарт А.С., Геннадиев А.Н. Влияние пожаров на свойства лесных почв приамурья (Норский заповедник). - Почвоведение. - № 7, Июль 2008. - С. 783-792.
5. Карпачевский Л.О. Пестрота почвенного покрова в лесном биогеоценозе. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1977. - 312 с.
6. Попов М., Полякова Л. Сосняки на песчаных аренах Нижнеднепровья: история, проблемы, перспективы. - 1997. - 25 с. [Електрон. ресурс]. - Доступнийз: http://www.fmsc.com.ua.
УДК 577.152.3;663.443 Наук. ствроб. Г.Я. Mazopiecbm, канд. техн. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
ПРИГОТУВАННЯ ПИВНОГО СУСЛА З ВИКОРИСТАННЯМ ФЕРМЕНТНОГО ПРЕПАРАТУ HYTEMPHASE
Дослщжено вплив ферментного препарату Hytemphase на процес приготування пивного сусла та встановлено оптимальш умови його одержання. Встановлено, що, зважаючи на високу термостабшьшсть, дослщжуваний ферментний препарат дае змогу здшснювати процес затирання за високих температур, тодi як власш ферменти солоду можуть бути уже шактивоваш.
Ключов1 слова: ферментний препарат, пивне сусло.
Research officer G.Ya. Magorivs'ka-NU "L'vivs'kaPolitekhnika" Preparation of beer mash with the use of enzyme "Hytemphase"
Influence of enzyme "Hytemphase" is explored on the process of preparation of beer mash and the optimum terms of his preparation. It is set that, because of high thermostability, the probed enzymic preparation enables to conduct the process of tunning at high temperatures, in that time as own enzymes of malt can be already inactivation.
Keywords: enzyme, beer mash.
Ферментш препарати (ФП) широко використовують у пивоваршш, що дае змогу не лише збшьшити вихщ екстрактивних речовин, але й ютотно пок-ращити rnmi техшко-економ1чш показники виробничого процесу та яюсть пива. Але на ринку з'являються нов1 ферментш препарати, тому важливо дос-лщити 1'хнш вплив на процес затирання пивного сусла. На сьогодш у пивоваршш переважно застосовують ФП закордонного виробництва. 1хш функцп у виготовленш пива полягають у додатковому розщепленш крохмалю солоду, шших некрохмалистих вуглевод1в, бшюв тощо [1, 2].
