CC BY
57
УДК 504.73.03:603 * Зав. лаб. О.1. Блшкова1, канд. бгол. наук;
зав. eid. Н.А. Пашкевич2, канд. бгол. наук; астр. Т.А. Козинятко1
ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ДЕГРАДАЦН Л1СОВИХ ТОРФОВИЩ П1Д ВПЛИВОМ ПОЖЕЖ
Виявлено основш причини шрогенно'' деградаци торфових Грунпв PiBHeHCbKoi oбластi. Наведено результати польових i лабораторних дoслiджeнь, мopфoлoriчних особливостей та фiзикo-хiмiчних властивостей пiporeнних утворень. Охарактеризовано вплив торф'яних пожеж на хiмiчний склад поверхневих вод. Охарактеризовано особливост заростання шрогенних утворень. Запропоновано заходи охорони i ращ-онального використання осушених торфових Грунпв.
Ключовг слова: тopфoвi Грунти, морфолопчш i фiзикo-хiмiчнi властивoстi торфових Грунпв, пiporeнна дerpадацiя, рослинний покрив, гiдpoхiмiя поверхневих вод.
Постановка проблеми. Збереження й рацюнальне використання торфових болгг - одне з прюритетних завдань м1жнародно1 полггаки охорони навколишнього середовища та протидп негативним наслщкам змш ктмату. У сучасних умовах одним з найбшьш уразливших титв водно-болотних упдь е торфов! болота, що перебувають тд занозою деградаци, i е надзви-чайно важливими екосистемами з ушкальним бюр1зномашттям, мають фгто-юторичне, бoтанiкo-reorpафiчнe значення, виконують вoдoperулiвну фун-кщю [2]. Антропогенна д1яльнють призвела до порушення динам1чно! р1вно-ваrи у водно-болотних екосистемах, трансформацп структури та порушення зв'язюв м1ж 1х основними компонентами, що зумовлено низькою стшюстю таких екосистем до р1зких коливань природних умов, 1х reнeзисoм i лан-дшафтним розподшом. под!6них кардинальних змш вони зазнають тсля ме-люрацш та часто нeoбгpунтoванoro з еколопчних та eкoнoмiчних позицш, використання цих територш як сiльськoroспoдаpських упдь [2, 5]. Велико-масштабнi пoжeжi торфовищ трапляються в Росшськш федерацп, Бшорусп, кра1нах Прибалтики, Польщь В Украш пoжeжi на торфовищах найчастiшe виникають у межах Укра'нського Полюся, Передкарпаття, Малого Полюся, де зoсepeджeнi головш масиви торфових Грунпв. У Земельному кодека Ук-ра1ни зазначено, "торфовища з гли6иною заляrання торфу бшьше 1 м i осу-шеш незалежно вщ глибини...", належать до особливо цшних земель, а отже, потребують особливо1 охорони i рацюнального використання.
На сьогодш в Украш близько 1 млн rа осушених торфовищ, основна частина яких знаходиться в правобережному Полюш у межах саме р!вжнсь-ко1 oбластi. Площа земель мeлiopативнoro фонду РiвнeнськoI обласп стано-вить 534,8 тис. та (26,7 % вщ загально' площ! земель), з яких мeлiopoванi торфов! Грунти займають 32 % мелюрованих земель oбластi [3]. Серед низки не-бажаних пpoцeсiв, що простежуються на осушених торфовищах, е 1х деграда-щя тд впливом трогенного фактору. В особливо посушлив! роки затяжнi пoжeжi на торфовищах регюну можуть тривати до кшькох тижшв, завдаючи значних матepiальних збитюв, порушуючи eкoлoriчну piвнoваrу довкшля та
1 1нститут аrpoeкoлoгiI' i природокористування НААН;
2 Науковий центр екомошторингу та бюр1зномашття мегапотсу НАН
завдаючи непоправно! шкоди людству. Та незважаючи на важливють бюс-ферно! ролi торфовищ, проблема трогенно! деградацп е маловивченою. Тому дослiдження причин трогенно! деградацп торфових rрунтiв та наслщюв впливу цього явища на довкшля е актуальною.
Анал1з основних дослвджень i публ1кац1й. Незначний досвiд щодо рекультивацп вигорiлих торфовищ узагальнили фахiвцi Полiського фiлiалу ННЦ 1ГА iM. О.Н. Соколовського. Проблеми трогенно! деградацп торфовищ i оптимiзацil використання вигорших торфових rрунтiв дослiджено у пра-цях Н.Н. Бамбалова (1982, 1984), В.Н. Ефимова (1980, 1986), Ф.Р. Зайдельма-на (1999, 2003, 2005-2011), А.П. Шварова (1999, 2003), Д.1. Морозово! (2003, 2005), Р.Р. Сулейманова та Т. Т. Гаршова (2005), В.Н. Гаськевич (2008) тощо. На сьогодт недостатньо вивченими залишаеться ряд особливостей вигорших торфовищ регюну, що стосуеться !х едафiчних, гiдрологiчних та ценотичних характеристик та питання можливост !х подальшого використання.
Мета дослiдження - дослщити морфологiчнi особливостi трогенно-трансформованих торфових Грунпв та виявити !хш екологiчнi особливостi; дослiдити вплив пожежi на поверхневi води торфовищ, формування ценозу, а також запропонувати заходи щодо ращонального використання та збережен-ня торфових rрунтiв.
Об'екти та методика дослщження. Пiрогенну деградацiю торфового Грунту дослщжували на напiвстацiонарних дослщних дiлянках експеди-цiйним методом на осушувально-зволожувальнш системi "Суйми" у межах фiзико-географiчноl областi Малого Полiсся на територп с. Дермань II Здол-бунiвського району Рiвненськоl областi (заплава витоки р. Устя). Площа ро-довища становить близько 47 га, з яких 0,07 га пробно! дшянки вигорши внаслiдок локально! торфово! пожежi 2011 р.
Об'ектом дослiдження були осушений мелiорований торфовий Грунт (контроль, вересень 2010 р.) та трогенно-деградований торфовий Грунт (нас-тупний рж пiсля пожежi, червень 2012 р.). Предмет дослщжень - трансфор-мацiя морфологiчних особливостей, фiзико-хiмiчних властивостей Грунту; хь мiчних властивостей поверхневих вод торфовища тд впливом процеив тро-генезу.
Для дослщження трогенно! деградацп торфових Грунпв використано таю методи: порiвняльно-географiчний, порiвняльно-профiльний, Грунтових ключiв, аналiтичний, статистичний. Зразки Грунту для лабораторного аналiзу вiдбирали з ушх генетичних горизонтiв у межах профшю. У вiдiбраних зраз-ках Грунпв дослiджували: гiгроскопiчну вологу, щшьтсть будови торфу, рН сольового та водного розчишв, вмiст СаСОз, пдролиичну кислотнiсть, золь-нiсть торфу. Аналiз проб води проводили загальноприйнятими у гiдрохiмiч-них дослiдженнях методами. У польових умовах дослщжували також видо-вий склад рослин непорушеного люового торфовища та через рiк тсля поже-жi на пiрогенних утвореннях.
Результати дослiджень. Для характеристики будови профшю непорушеного торфового Грунту наведемо опис розрiзу, закладеного в долит
р. Устя Рiвненськоl обласп, Здолбунiвського району, с. Дермань II у 2010 р. Поверхня Грунту задернована.
Глибина Грунтових вод - 235 см.
Ш (0-6 см) - дернина;
Нк (6-37 см) - гумусований наносний мшеральний горизонт, темно-коричневий, неоднорщний, легко суглинковий, грудкувато-зернисто! структури, св> жий, щшьний, пронизаний коршцями рослин;
Нрк (38-50 см) - перехщний наносний мшеральний горизонт, менше гумусований
вщ попереднього, темнувато-аруватий, неоднорщний, середньо суглинковий, крупнозернисто-грудкувато! структури, св1жий, щшьний, подеку-ди присутш коршщ рослин;
Т1 (50-78 см) - торфовий горизонт, темно-коричневий, добре розкладений, вологий, слабко ущшьнений, карбонатний, зрщка трапляються нашврозкладеш коршщ рослин;
Т2 (78-150 см) - торф, коричнево-бурий, слабко розкладений, вологий, губчастий, багато нашврозкладених решток рослин;
Т3 (150-235 см) - торф, бурувато-коричневий, нер1вном1рно розкладений, неоднорщ-ний, карбонатний, подекуди мушл1 молюсгав, з глибини 235 см просо-чуеться вода.
Два трогенш утворення мають елшсопсдабну форму розмiром 10x25 м та 17x23 м. Поверхня обох нерiвна, купиняста, подекуди з тдвищен-нями 10-20 см. Колiр поверхнi трогенних утворень неоднорiдний - вiд тем-но-сiрого до чорного, з окремими бурими плямами. Глибина появи Грунтових вод - 85 см. Для позначення прошарюв попелу в характеристик будови про-фшю пiрогенних утворень скористались iндексом Сns [3].
Спз1 (0-5 см) - пошл шрого кольору з коричневими плямами забарвлення, безструк-турний, пухкий;
Спз2 (5-25 см) - пошл св1тло-коричневого забарвлення, неоднорщний, у раз1 незнач-но! зовшшньо! дл руйнуеться, бшьш вологий, пухкий, вщчутний незнач-ний вмют мшеральних частинок (кварцу), карбонатний;
С^ш (25-27 см) - шрогенно-змшений торф чорного кольору, вологий, щшьний, кар-бонатний;
Т (27-45 см) - торф коричнево-бурий, сирий, можна роз1м'яти в пластичну однорщну масу, трапляються окрем1 рештки болотних рослин;
РТ (45-55 см) - перехщний горизонт, прошарки шрого шску з торфом бурого забарвлення, неоднорщний;
Р01 (55-85 см) - алкшальш вщклади, шсок.
Вiдомо, що головною першопричиною пожеж на торфовищах i тро-генно! деградацп торфових грунлв е антропогенна дiяльнiсть - мелюративне пересушення торфових Грунтiв, вщсутшсть систем регулювання рiвня Грунтових вод, що призводить до швидкого пересихання оргашчно! маси. У межах Здолбушвського району трогенно! деградацп зазнають торфовища в мiсцях сучасних або закинутих торфорозробок. На мющ вигорiлих торфових осушених Грунтiв формуються специфiчнi пiрогеннi утворення: трогенно-перегншш, пiрогенно-пiщанi, пiщанi, пiрогенно-дерев'янисто-пiщанi й шро-генно-торфовi [3, 5-7]. Процеси трогенезу спричиняють глибокi деструкци в будовi профiлю i властивостях торфових грунлв [3, 5-7, 9]. У зв'язку з цим виконано порiвняння морфолопчних ознак та фiзико-хiмiчних властивостей недеградованого i пiрогенно видозмiненого Грунту частково осушеного люо-вого торфовища.
Морфолог1я та ф1зико-х1м1чн1 властивост1. Пiрогенна деградацiя поверхневих горизонпв частково осушеного торфового Грунту ютотно впли-вае на його загальш фiзико-хiмiчнi властивостi: змiна щшьносп будови Грунту, загально! пористосп, вологоeмностi тощо. Окрiм того, шрогенний чинник спричиняе майже повну втрату торфовим Грунтом органогенного горизонту, потужнють якого у деградованому Грунтi становить 20 см, тодi як у недегра-дованому Грунтi сягае 150-200 см. За сво!ми фiзичними i фiзико-хiмiчними властивостями пiрогеннi утворення вiдрiзняються вiд непорушених торфових Грунпв (табл. 1).
Табл. 1. Фiзико-хiмiчнi властивост 'г дослиджуваних фунтгв
Генетич-тгоризонти Глибина ввдбору зразюв, см рн водне рн сольове Пдролггич-на кис-лотшсть Вм1ст СаС03, % Пгроско- тчна волога, % Щшьтстъ будови, г/см3 Золь- шсть, %
Непорушений торфовий Грунт
Нк 6-21 8,95 7,20 - 48,5 10,3 0,77 -
Нрк 38-50 9,33 7,78 - 32,2 9,2 0,69 -
Т1 60-75 9,20 7,35 - 21,0 15,6 0,31 25,7
Т2 105-120 6,12 6,83 10,2 0,2 20,0 0,28 11,2
Т3 200-215 8,75 7,01 6,6 0,2 17,2 0,27 10,8
Посттрогенно-торфове утворення
Сп81 1-5 10, 15 8,1 - 24,13 6,8 0,29 89,2
Сш2 10-20 9,95 8,15 - 21,88 4,4 0,25 88,5
СШШ 25-27 9,67 8,33 - 3,1 7,5 0,21 89,1
Т 30-40 6,10 6,05 23,0 1,5 14,6 0,27 25,5
РТ 45-55 5,9 6,0 9,0 0,7 3,9 0,19 78,0
Р01 60-70 9,85 8,11 0,1 0,8 0,9 - 88,0
Дрогенно трансформоваш шари торфового Грунту е пухкими, неодно-рiдними, пiд механiчним впливом легко руйнуються. Гiгроскопiчна волога становить 4,4-7,5 %, що свiдчить про високий стутнь дисперсностi попелу (табл. 1). Характерною особливютю постпiрогенного утворення е тдвищена лужнiсть: рН водного розчину становить 9,67-10,15, рН сольове - 8,10-8,33, що пояснюеться наявнютю в попелi велико! кiлькостi поташу (К2С03). Гене-тичнi горизонти, що виникли внаслiдок повного вигоряння, мають лужну ре-акцiю середовища (зольний горизонт), тодi як за частково! термiчно! деграда-цi! торф'яного Грунту реакщя вiдповiдних горизонтiв залишаеться кислою. До пожежi цi показники були шшими: рН був на рiвнi 6,12-9,33, що вiдповiдае значно кислшш реакцi!, рН сольове вiдповiдно - 6,83-7,35. Вмют карбонатiв кальцiю у попелi пiрогенних утворень змiнюеться в межах 21,88-24,13 %, до пожежi генетичш горизонти Нк та Нрк мютили 32,2-48,5 % СаС03. Встанов-лено, що постпiрогенно-торфове утворення (0,25-0,29 г/см3) радикально вщ-рiзняеться за значенням щшьносп будови вiд непорушеного торфового Грунту (0,69-0,77 г/см3), що пояснюеться вмiстом, по-перше, сумiшi дрiбнодис-персних частинок золи та обвуглено! оргашчно! маси у деградованому грунл, а по-друге, органогеннi горизонти непорушеного торф'яного Грунту також характеризуются тдвищеним значенням щiльностi, що пояснюеться присут-
шстю в 1х складi тску, внесеного, можливо, тд час проведення мелюратив-них робгг. Отже, за певними фiзико-хiмiчними властивостями пiрогеннi субстрати зазнали глибоко1 термiчноl деформацш та стали найбшьш близьки-ми за властивостями до тску мiнерального дна, тодi як субстрати, яю зазнали частково! деградацп тяжiють до непорушеного торф'яного Грунту.
Хiмiчнi властивостi поверхневих вод. Шрогенна мiнералiзацiя торфу супроводжуеться появою велико! кiлькостi золи (табл. 1), з яко! розчинеш речовини вилуговуються атмосферними опадами та потрапляють у рiчковi води. У райош торф'яно! пожежi вплив пiрогенного фактора виразно прояв-ляеться також i в хiмiчному складi води торф'яного кар'еру, що знаходиться поряд з вигоршими дiлянками. Вiдзначено значне тдвищення рiвнiв концен-трацiй 8042 С1-, N03", Р043- (табл. 2). Особливо варто вщзначити пiдвищення вмiсту фосфат-юшв та високу концентрацiю нiтратного азоту, адже вщомо, що надходження значних кшькостей сполук азоту i фосфору в рiчкову мережу може призвести до евтрофжацп водних об'екпв та рiзкого зниження якос-т рiчкових вод [1, 4, 8]. Загалом, збшьшення вмiсту iонiв 8042-, С1-, N03", Р043-стало причиною зростання величини мiнералiзацil, яка перевищила 0,52 г/дм3, тобто вода стала солонуватою. Концентрацiя Na+, К+, Са2+, Mg2+, порiвняно з показниками 2010 р., навпаки зменшилася.
Табл. 2. Граничш та середш концентрации розчинених речовин в об'екни адросфери в район торф'яноИпожежi, мг/дм3
Компо-ненти Вода торф'яного кар'ера
02.09.2010 р. (до пожеж1) 20.06.2012 р. (тсля пожеж1) ГДК показниюв
Na + 139,2 87,1 120
K+ 46,1 29,023 50
Ca 361,0 289,08 180
Mg 219,2 60,11 50
HCO3- 610,07 488,23 300
Cl- 4,009 7,1 300
SO42- 22,01 42,0 100
no2- 0,01 0 0,08
NO3- 3,0 40,05 40
NH4+ 0,34 0,31 0,5
PO43- 0 0,23 0,5
Рослиннють трогенних утворень. До пожежi по перефiрп частково осушеного люового торфовища розрiджений деревний ярус утворювала сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), береза пухнаста (Betula pubescens L.), осика (Populus tremula L.), верба попеляста (Salix cinerea Willd), верба Старке (Salix starkeana Willd). У трав'яному ярус домiнував занесений до Червоно! книги Укра1ни сашник iржавий (Schoenus ferrugineus L. - з проективним покриттям 80 %), а також молшя голуба (Molinia caerulea (L) Mocneh.T - 10-15 %) та осока жовта (Carex flava L. - 10 %). У формуванш травостою також брали участь Carex brizoides Juslen, Carex vaginata Tausch, Lysimachia vulgaris L., Phragmites australis L. Моховий покрив був сформований Drepanocladus sen-dineri, Phylonotis calcarea та ш. Подекуди вздовж мелюративних каналiв траплявся золотушник канадський (Solidago canadensis (L.)).
У першш piK nocTniporeHHoro перiоду пожежа призвела до повного знищення трав'яного покриву, у деревному яpусi iстотних змш не виявлено. Деревний ярус по периферп територп загалом не пошкоджений, лише поде-куди погipшився санггарний стан P. sylvestris: 1с=2,8 (сильно ослаблеш наса-дження, сеpеднiй стутнь пошкодження), тодi як до пожежi вiн становив 1с=2,4 (ослаблеш, середнш ступiнь). Вже через piк вщзначено 15 екземпляpiв пpоpосткiв Quercus robur L. та Pyrola rotundifolia L. з незначним (до 2 %) проективним покриттям. Насiння грушанки дуже дpiбне пилоподiбне i легке, характеризуеться високою схожютю, i мало найбшьшу ймовipнiсть бути за-несеним з сусщньо! дiлянки у перший рж пiсля пожежi. Pyrola rotundifolia на-лежить до рослин, для яких характерне формування пагону наступного року повнютю, ще до кiнця вересня в бруньщ поновлення сформована кисть з маленьких бутошв, квпи перебувають у бутонах 10-11 мюящв, а зацвiтають у кiнцi червня - на початку липня. Таким чином, ми спостер^аемо змшу трав'яного покриву завдяки типовим люовим видам, що виявилися бiльш пристосованими до умов, що склалися. Появi типових посттрогенних т-онерних видiв, можливо, зашкодила деяка iзольованiсть дослiджених люових дiлянок через 1х вiддаленiсть вщ потенцiйних депо дiаспоp, густi зарост ча-гаpникiв та неспpиятливi едафiчнi умови. Можна спрогнозувати, враховуючи високе значення рН (внаслщок високо1 концентрацп у веpхнiх шарах поташу (K2CO3), табл. 1) та перезволоження, що в подальшому рослинний покрив по-повниться видами з активною життевою стpатегiею (такими як Calamagrostis neglecta Caertn et Schreb), Chamaerion angustifolium (L.) Holub, Urtica dioica L.), але буде перебувати в пригшченому станi й не утворить суцшьного покриву, щонайменше декiлька pокiв. Можливо, поступово через 4-5 роюв, шсля того коли показник рН буде становити менше 8,5 (бiльш нейтральне се-редовище) розпочнеться утворення суцшьного покриву трав'яно! pослинностi з вщповщними закономipностями. Отже, пiсля пожеж вщбуваються карди-нальнi змiни в стpуктуpi рослинного покриву пipогенних утворень, що потре-бують додаткових багатоpiчних дослщжень. У мiсцях, де внаслiдок троген-но1 дегpадацil залишкова потужнiсть торфу дуже мала, а rpунтовi води протя-гом року перебувають близько до поверхш, через 7-10 роюв трав'яну рослин-нiсть змiнять чагарники.
Заходи запоб1гання п1рогенн1й деградацй" торфових Грунт1в. Про-вiдну роль у захисп торфових rpунтiв вiд трогенно! дегpадацil виконують пpофiлактичнi заходи: використання торфових Грунпв як лучних упдь; двос-торонне регулювання piвнiв Грунтових вод i стабiльна пiдтpимка лучного типу водного режиму в профЫ осушених торфових Грунпв; систематичне вне-сення оpганiчних i мшеральних добрив iз метою пiдтpимки високого piвня pодючостi Гpунтiв i нагромадження значно! маси свiжого перегною за раху-нок кореневих систем рослин, заорювання соломи i поживних решток; прове-дення пiскування для збшьшення вмiсту мiнеpальноl частини торфу i пiдви-щення його зольностi. Одним iз заходiв запобiгання пipогеннiй деградацп мо-же стати pенатуpалiзацiя торфовищ до природних болотних екосистем. Шро-
генш утворення з повним знищенням органогенних горизонпв або !хшм ви-горанням до рiвня Грунтових вод пiдлягають рекультивацп [3-9].
Висновки. Отже, основними причинами трогенно! деградаци торфо-вих грунлв е природнi й антропогеннi чинники. Проведет мониторинге^ дослiдження показали, що пожежi на торфових Грунтах призводять до час-ткового, а школи повного знищення торфових Грунтiв, завдаючи значних збиткiв сiльському господарству i довкiллю. Пiрогеннi утворення пiсля поже-жi мають несприятливi фiзико-хiмiчнi властивосп, зумовленi високою луж-нiстю i карбонатнiстю поверхневих генетичних горизонтiв, низьку щiльнiсть будови, а в разi слабкого впливу вiдбуваеться збiльшення частки мшерально! форми фосфору та зменшення частки органо-мiнеральних сполук. Було вста-новлено, що торф'янi пожежi вагомо впливають на хiмiчний склад об'екпв гiдросфери поверхневих вод, призводять до появи у водi аномальних концен-трацiй нiтратного азоту, високого рiвня концентрацiй хлорид- i сульфат-юшв, кальцiю i магнiю. Особливу увагу потрiбно звернути на те, що при т-рогеннiй сукцесп люових лiсових торфовищ надходження значних кшькостей сполук азоту i фосфору в рiчкову мережу може призвести до евтрофжацп водних об'ектiв та рiзкого зниження якостi рiчкових вод. Для розумшня дина-мiки рослинного покрику та подальшого його розвитку необхщш мошторин-говi дослiдження торфовищ рiзного типу, оскiльки сукцесп пiд дiею троген-ного фактора можуть розвиватися в рiзних напрямках, залежно вщ едафiчних та ценотичних умов, що склалися.
Тому необхiдно вжити заходiв щодо мiшмiзацп i локалiзацп пожеж, охорони i рацiонального використання торфових Грунпв, запровадження мо-нiторингових спостережень за !хшм станом як складово! частини мошторин-гу довкiлля.
Л1тература
1. Алекин О. А. Основы гидрохимии. - Л. : Гидрометеоиздат, 1970. - 440 с.
2. Брадю Е.М. Торфово-болотний фонд УРСР, його районування та використання/ Е.М. Брадю. - К. : Наук. думка, 1973. - 263 с.
3. Гаськевич В.Г., Нецик М.В. Шрогенна деградащя Грунпв Малого Полюся: Грунтово-еколог1чн1 та соц1ально-економ1чн1 аспекти// Вюн. Льв1в. ун-ту. - Сер. геогр., 2008, вип. 35. -С. 49-57.
4. Елпатьевский П.В. Химический состав снеговых вод и его изменение техногенными факторами// Геохимия зоны гипергенеза и техническая деятельность человека. -Владивосток: Изд-во ДВНЦ АН СССР, 1976. - С. 48-56.
5. Зайдельман Ф.Р., Шваров А.П. Пирогенная и гидротермическая деградация торфяных почв, их агроэкология, песчаные культуры земледелия, рекультиващя/ Ф.Р. Зайдельман. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 2002. - 168 с.
6. Зайдельман Ф.Р., Морозова Д.И., Шваров А.П., Батрак М.В. Растительность и почвообразование на пирогенных субстратах торфяных почв// Почвоведение, 2006, № 1. -С. 19-28.
7. Климин М.А. Генезис торфяных отложений Нижнего Приамурья// Геохимические и эколого-биогеохимические исследования в Приамурье. - Владивосток: Дальнаука, 2000. -С. 170-179.
8. Шестеркин В.П., Шестеркина Н.М., Форина Ю.А. О влиянии торфяных пожаров на химический состав снежного покрова// Биогеохимические и экологические исследования наземных и водных экосистем. - Владивосток: Дальнаука, 2006, вып. 16. - С. 204-209.
9. Spenser C.N., Gabel K.O., Hauer F.R. Wild re effects on stream food webs and nutrient dynamics in Glacier National Park, USA// Forest Ecol. and Manag. - 2003. - Vol. 178, № 1-2. - Р. 141-153.
Блинкова Е.И., Пашкевич Н.А., Козинятко ТА. Экологические особенности деградированных лесных торфяников под влиянием пожара
Освещены основные причины пирогенной деградации торфяных почв Ривен-ской области. Приведены результаты полевых и лабораторных исследований, морфологических особенностей и физико-химических свойств пирогенных образований. Рассмотрено влияние торфяных пожаров на химический состав поверхностных вод. Охарактеризованы особенности зарастания пирогенных образований. Предложены меры охраны и рационального использования осушенных торфяных почв.
Ключевые слова: торфяные почвы, морфологические и физико-химические свойства торфяных почв, пирогенная деградация, пионерная растительность, гидрохимия поверхностных вод.
Blinkova O.I., Pashkevich N.A., Kozunyatko TA Ecological features of degraded forest peatlands influenced by fire
The main causes of peat soils pyrogenic degradation of Rivne region are elucidated. The results of field and laboratory studies, morphological features and physically-chemical properties of pyrogenic formations are shown. Effect of fires on surface water chemistry was investigated. Features overgrowth pyrogenic formations are described. Measures of protection and rational use of drained peat soils proposed.
Keywords: peat soil, morphological and physical-chemical properties of peat soils, pyrogenic degradation, pioneer vegetation, surface water hydrochemistry.
