CC BY
105
ди, якi, в основному, присутнi у домшщ насаджень, поряд з шшими люови-ми породами. Це види, як переважно становлять менше 5 % вщ загально! ль сово! площi регiону. Незаслужене зменшення уваги до таких видiв може призвести до непоправних втрат !х генетичного потенцiалу.
Враховуючи сучасний стан i характер поширення супутнiх лiсових по-рiд на заходi Укра!ни, а також iснуючi загрози для !х генетичного фонду, про-понуеться така термiновiсть i рiвень необхiдних заходiв для збереження !х ге-нетичних ресурЫв (табл.).
Отриманi результати використаш для опрацювання i обгрунтування стратегш збереження i вiдновлення генетичних ресуршв цiнних малопошире-них лiсових деревних видiв.
Реалiзацiя розроблених рекомендацiй сприятиме збереженню бiорiз-номанiття, вiдновленню коршного рослинного покриву, формуванню ви-сокопродуктивних i бiологiчно стiйких лiсових угруповань.
Лггература
1. Гаврусевич А.Н., Яцык Р.М., Олексив Т.Н. Создание ПЛСУ в горных условиях Карпат //Лесоводство, лесоразведение, лесные пользования (экспресс-информация). - М., 1987. - С. 11-12.
2. Яцык Р.М., Гаврусевич А.Н., Зелез П.А. и др. Рекомендации по созданию, формированию, стимулированию плодоношения и рациональной эксплуатации лесосеменных участков главных лесообразующих пород Украинских Карпат. - Ивано-Франковск, 1985. - 18 с.
3. Яцик Р.М. Стан люових генетичних ресурав у Карпатському репош, шляхи !х збереження i використання //Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2002, вип. 12,4. - С. 271-277._
УДК 630*182.21 (471.82) П. Т. Ященко, О.Я. Надорожняк - 1нститут
екологи Карпат НАН Украти, м. Льтв
СИЛЬВАТИЗАЦ1Я ЯК ПРОЦЕС I ФАКТОР РЕНАТУРАЛВАЦП ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Охарактеризовано ренатуралiзацiйнi процеси, що вщбуваються в екосистемах Захщного Полюся внаслiдок зменшення iнтенсивностi ïx сшьськогосподарського використання. Вiдображена роль сильватизацп як провiдного фактора вiдновлення природного рослинного покриву у цьому регюш.
Ключов1 слова: рослинний покрив, сильватизащя, осушення, ренатуралiзацiя.
P.T. Jashchenko, O.J. Nadorogniak
A sylvatisation as process and as factor of renaturalisation of the nature
ecosystems on the Western Polyssia
The renaturalisation process, which are result by deminish of the intensive of agriculture use of the ecosystem on Western Polyssia, are characterised. The role of sylvatisation as main factor of restoration the native vegetation cover in this region are reflected. Key words: vegetation cover, sylvatisation, drying, renaturalisation.
Вступ
Збереження специфжи рослинного покриву Украши е на сьогодш провщним напрямком природооxоронноï д1яльност1, що передбачае вщтво-
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
рення природних 1 натвприродних екосистем, посилення юнуючо! й в1днов-лення втрачено! !х бюлопчно! активност та гомеостазу. Здiйснення таких за-ходiв часто узагальнюють термiном "ренатурал1защя екосистем" [5-7].
Здшснення ренатуралiзащl екосистем передбачае й "Нащональна програма збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття Украши" [1-3] i мае за мету вщновлення екологiчних параметрiв трансформованих екосистем, що сприятиме збереженню бiологiчного рiзноманiття на локальному та регюнальному р1внях. Захiдне Полюся i е одним з таких регюшв, для якого вiдтворення природних рис рослинного покриву е дуже актуальним.
Антропогенна трансформащя природних екосистем Захщного Полiсся здiйснювалася переважно у двох напрямах, а саме - осушення болгг i виру-бування лiсiв. Особливо великого розмаху така трансформащя набула у 5070 роки, коли було вирубано основш масиви старих лiсiв i осушено найбшь-шi болота, в тому чи^ й лiсовi.
Бiльшiсть змелюрованих болiт у 70-х роках було включено в штенсив-не господарське використання. Розорювання осушених дiлянок сприяло роз-ширенню посiвних площ, формуванню високопродуктивних сiяних лук, шд-вищенню урожайностi сiльськогосподарських угiдь. У шдсушених лiсах рiз-ко збiльшився прирют деревини. Але набуття економiчних переваг часто вщ-бувалося за рахунок втрат еколопчних - на Захщному Полiссi почали вини-кати пиловi бурi, рiвень вод у колодязях в окремих селах понизився до критичного рiвня, почастшали пожежi в лiсах. Вiдбулися змiни фггоценотично! структури люово! рослинностi, що призвели до втрати багатьох локал^е^в рщюсних гiгрофiльних видiв рослин, до зникнення !х угруповань.
У 90-х роках внаслiдок соцiальних змiн та посилення негативного еко-логiчного впливу значна частина орних земель Захщного Полюся в межах осушених болiт, зокрема у долит рiчки Прип,ятi, стала облогувати. Зазнали деградацп i Ыяш луки, на мiсцi яких розпочалося вiдновлення трав'яних угруповань з домшуванням та участю тих аборигенних видiв, якi входили до складу домелюративних рослинних угруповань. На багатьох дшянках осушених болiт стали формуватися лiсовi фiтоценози досить специфiчноl i просто-рово!, i фггоценотично! структури. Можна стверджувати, що процес вщнов-лення природно! рослинностi на осушених болотах на сьогодт е вже досить помггним, i формування тут люових угруповань, або ж сильватизащя, е одним з основних проявiв ренатуралiзацil.
Вiдновлення природних рис рослинност трансформованих екосистем, i зокрема болотних та лiсових, може вiдбуватися у багатьох напрямках i рiз-ними шляхами, що вщображае табл. 1.
Еколог1чна зумовлен1сть сильватизащТ
До осушення, коли болота були дуже обводненими i тiльки частково пересихали в окремi роки, рют деревних рослин на них був неможливий, бо для росту рослин величезне значення мае оптимальне сшввщношення води, повiтря та вуглекислого газу. На торф'яних болотах умови аераци грунту е виключно поганими. Вологий торф практично не дренований, що сприяе на-громадженню вуглекислоти в його шарах i пiдвищенню кислотность Висока кислотшсть грунту, низька нав^ь влiтку його температура та вщсутшсть кис-
ню зумовлюють явище, подiбне до ф!зюлопчно! сухост^ коли рослина не мо-же поглинати воду HaBiTb за надлишку останньо!'. Тому багато рослин, як ростуть на болотах, мають ксероморфну будову - наприклад, шюрясте листя.
_Табл. 1. Напрямки ренатуралпацшних процеЫв_
Ренатурал1зац1я
Природно зумовлена - як посту-пове спонтанне ввдновлення еко-лопчних параметр1в екосистеми, i'i природно! рослинност1 й поруше-ного гомеостазу Антропогенно зумовлена - як цшеспрямована змша еколопчних параметр1в екосистеми до певного порогового р1вня для ввдновлення го-меостазу, формування рослинних угруповань зонального типу, близьких до природних
Основт процеси та дп, що забезпечують ренатуралтзащю екосистем
1 Спонтанне заростання канал1в i ввдновлення вихвдного р1вня об-водненост1 1 Пвдняття р1вня води шляхом побудови пе-реливних споруд та шлюз1в
2 Заростання зруб1в i згарищ 2 Створення лшових культур, близьких за складом до природних лшв
3 Розвиток природно! рослиннос-т на старооранках i пустищах, !х сильватизащя 3 Проведення доглядових рубань для формування складу л1шв ввдповвдно до типу л1-сорослинних умов
4 Спонтанне вщтворення болотно! рослинносп на мгсщ сiяних по осушених болотах лук 4 Розрубування мшць зростання рвдшсних вид1в чагарнишв для зниження конкуренции ввдновлення сшокосшня
Для росту рослин необхщна вода. Проте, як зазначае Мак Дуголл [8], е декiлька причин, що обмежують можливостi поглинання води рослинами, зокрема:
• перша причина - це фактична ввдсуттсть води;
• друга - це температура води: якщо вона висока, то поглинання води росли-ною посилюеться, але до певно! меж1, низьк ж температури р1зко понижу-ють темпи поглинання, спов1льнюючи штенсивтсть ф1зюлопчних процешв;
• третя - це шльюсть солей у грунт!, i зокрема розчинних речовин у ньому.
Як низька температура, так i висока концентращя солей у грунт також зумовлюють явище ф!зюлопчно! сухостi, блокують поглинання води. Росли-ни не можуть швидко всмоктувати воду iз насичених солями грунлв, коли концентрацiя грунтового розчину близька до концентрацп кштинного соку, що перешкоджае дифузи води у клгтину. Концентрацiя клiтинного соку е до-сить рiзною у рiзних видiв рослин; тому болотам притаманний своерщний комплекс видiв, яю пристосувалися до умов ф!зюлопчно! сухость
Шсля осушення болiт характер впливу цих факторiв рiзко змiнюеться. Обезводнеш торфи стають дуже пористими за фiзичною структурою i швидко насичуються киснем. 1з послабленням закисних процешв змiнюеться хь мiзм торфових грунлв. Темний колiр торфу сприяе значному його прорван -ню, що зумовлюе штенсивне проростання насiння як новозанесеного, так i вже нагромадженого, запаси якого у торфах е досить значними. Саме наяв-шстю грунтового банку насшня i дiаспор можна пояснити дуже штенсивне формування на переораних болотах прчавниюв з перевагою Polygonum hydropiper, P. persicaria, P. тйе, проекцiйне покриття яких часто сягае 100 %. Лише шсля скошування гiрчаку можливе проростання насшня Ыяних трав i
УкраУнський державний лкотехшчний унiверситет
формування культурних пажитницево- тимофивкових лук. Проте дiаспори болотних рослин на цих дшянках зберiгають свою життевють протягом де-сяткiв рокiв.
Можна сказати, що "генетична пам'ять" болотних екосистем, зокрема екосистеми трав'яного болота, збер^аеться дуже довго, що й забезпечуе мож-ливiсть ix ренатуралiзацiï. Так, спостереження у долиш рiчки Прип,ятi показали, що навггь через 21 рж пiсля осушення й розорювання болiт у складi су-часних травостоïв е дiаспори болотних видiв.
Сильватизац1я як процес i фактор ренатурал1зацп
природних екосистем
Сiльськогосподарське використання осушених болгг супроводжувало-ся виникненням нових еколопчних умов на мющ колишшх трав'яних болiт, фактично призвело до утворення новоï екологiчноï системи осушеноï i розо-раноï долини Прип'ять Припинення антропогенного втручання у формування рослинного покриву у долит ржи також змшило характер сукцесш рослин-ностi на осушених землях, внаслщок чого стало можливим виникнення тут люових угруповань.
Виникнення люу на мiсцi болiт можна розглядати i як процес, що стае визначальним у формуванш екологiчного середовища долини Прип,ятi, i як фактор, що зумовлюе ренатуралiзацiю трансформованих екосистем у регюш, але вже на шших екологiчниx рiвняx.
Нагадаемо визначення цих понять, що добре характеризують суть ре-натуралiзацiï. Так, процес (вщ латинського "processus " - проходження, про-сування) - це послщовна змiна станiв, тiсний зв'язок стадiй розвитку, що за-кономiрно iдуть одна за одною i являють собою безперервний единий рух. G й шше значення слова - як судова справа. Фактор - (вщ латинського "factor" - що робить, виробляе) - в основному значенш - це причина, рушшна сила процесу, що вщбуваеться, або одна з основних його умов [4].
Напрямки можливих змш внаслщок ренатуралiзацiï природних екосистем вщображае табл. 2.
Табл. 2. Основш напрямки змш в екосистемах внасл'кдокренатуралЬаци
Ренатурал1защя як процес, що забезпечуе: Ренатуралiзацiя як фактор, що зумовлюе:
• поступове формування л1су як вторин-ного типу рослинност1 • зам1ну типу рослинного покриву в межах певного регюну
• зм1ну ф1тоценотично1 структури рос-линних угруповань • стабтзащю продукцшного процесу в екосистемах
• тдвищення ступеня диференщацп рослинного покриву • зм1ну ствввдношення екосистем р1з-них титв у регют
• посилення р1вня конкуренцп у рослин-ному покрив1 • зм1ну ф1тоценотичного р1зноматття регюну
• формування екосистем, здатних до са-моввдновлення • усталення кругооб1гу речовин
• оптимальне на даний час використання бюпотенщалу осушених л1с1в та болт • корекцш процесу осушення бол1т на основ1 природних чиннишв.
Лггература
1. Постанова Каб1нету М1н1стр1в УкраТни № 439 вiд 12 травня 1997 року "Про Концепцiю збереження бiологiчного рiзноманiття Украши". - Ки'в, 1997. - 7 с.
2. Концепщя Нацюнально'Т программ збереження бюлопчного та ландшафтного розма'ття Украши. - Проект. Вар1ант 1. - 1996. - 16 с.
3. Нацюнальна доповщь УкраТни про збереження бюлопчного рiзноманiття/ Пiд ред. Я.1. Мовчана, Ю.Р. Шеляг-Сосонка. - Ки'в, Мшекобезпеки, 1997.
4. Словник 1ншомовних сл1в. - Держвидавництво пол^ично'' лiтератури УРСР. -Ки'в, 1951. - С. 535.
5. Chmielewski T.J. Harasimiuk M., Radwan S. Renaturalizacja ekosystemow wodno-torfowiskowych na Pojezierzu L^czynsko-Wlodawskim// Wojewoda Lubelski, Lubelska Fundacja Ochrony Srodowiska Naturalnego. - Uniwesytet M. Curie-Sklodowskiej, Lublin,1996. S. 1-144.
6. Konwencja o Roznorodnosci Biologicznej/ Instytut Ochrony Srodowiska: Konwencje mi^dzynarodowe i uchwaly organizacji mi^dzynarodowych. - Z.8. - Warszawa, 1993. S. 1-38.
7. Radwan S. Ochrona ekosystemyw wodnych w Poleskim Parku Narodowym i jego otuli-nie. - AR Lublin, TWWP Lublin, Lublin, 1995. - S. 1-131.
8. Мак-Дуголл В.Б. Экология растений. - М.: Государственное учебно-педагогическое издательство, 1935. - 211 с.
