CC BY
17
ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО. АГРАРНЕ ПРАВО
Шарапова Свплана Володимирiвна,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри земельного та аграрного права, На^ональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: sv.vetasharapova@gmail.com
ORCID 0000-0001-6731-7772
doi: 10.21564/2414-990x.141.129895 УДК 349.4
ДЕЯК1 ПИТАННЯ РАЦЮНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ Л1СОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Проанал1зовано нацональне законодавство щодо рацюнального використання земель лкогос-подарського призначення. Розглянуто проблему щодо деградащ земель та Грунтгв як на територй Украти, так i в тших кратах. Вивчено науков1 погляди щодо поняття рацюнального використання земель. Системний анали законодавства в галузi рацюнального використання земель лко-господарського призначення дозволяв стверджувати, що воно перебувае на етат становлення i потребуе вдосконалення.
Ключовi слова: охорона; земл^ рацюнальне використання; деградащя; Грунти.
Шарапова С. В., кандидат юридических наук, доцент кафедры земельного и аграрного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : sv.vetasharapova@gmail.com ; ORCID 0000-0001-6731-7772
Некоторые вопросы рационального использования земель лесохозяйственного назначения
Анализируется национальное законодательство о рациональном использовании земель лесохозяйственного назначения. Рассматривается проблема деградации земель и почв как на территории Украины, так и в других странах. Исследованы научные взгляды на понятие рационального использования земель. Системный анализ законодательства в сфере рационального использования земель лесохозяйственного назначения позволяет утверждать, что оно находится на этапе становления и нуждается в усовершенствовании.
Ключевые слова: охрана; земли; рациональное использование; деградация; почвы.
Вступ. Одне з головних завдань земельно! реформи - ращональне використання та охорона земель - сьогодш недостатньо реалiзуeться. Роботи щодо ращоналiзащT землекористування та охорони земель проводяться досить повшьно i як результат - деградащя Грунтового покриву деяких територш досягла критичного стану [1]. Продуктившсть та яюсний стан земель люогоспо-дарського призначення залежить вщ ефективного й рацiонального використання землекористувачами даних земель. Щонайбшьший негативний вплив на Грунти виявляеться в процес Тх використання. При цьому слщ враховувати взаемо-зв'язок Грунту з шшими природними об'ектами. З одного боку, використання земель у рядi випадюв негативно впливае на стан не тшьки Грунтiв, а й вод, лiсiв, надр, атмосферне повпря, рослинний i тваринний свiт. З шшого боку, на стан Грунпв також впливае господарська дiяльнiсть, не пов'язана з Тх викорис-танням: фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi шкiдливi впливи [2, с. 72]. Крiм того, значноТ шкоди земельним угiддям в люах завдають лiсозаготiвельнi пiдприемства, якщо вони порушують вимоги щодо охорони земель.
Аналiз лШературних даних i постановка задачi до^дження. Нера-цiональне використання земель лкогосподарського призначення призводить до зниження Тх продуктивности що безпосередньо ввдбиваеться на родючостi Грунтiв i кiнець-кiнцем спричиняе деградацiю земель. Вибiр теми статтi визна-чено актуальшстю порушеноТ в нiй проблеми щодо ращонального використання земель, Тх деградацп, яка розглядалася в роботах таких науковщв, як В. Л. Мунтян (V. Ь.Мипиап), М. В. Шульга (М. V. 8Ьи1Ьа), П. Ф. Кулинич (Р. Р . Ки1упусЬ), В. В. Носiк (V. V. Nosik), Т. В. Лкова (Т. V. Ывоуа), Н. С. Гав-риш (N. 8. Нау^Ь) та iн.
Мета публжацп. Головною метою публжацп е дослiдження актуальних питань щодо рацiонального використання земель люогосподарського призна-чення в умовах сучасноТ земельноТ реформи.
Виклад основного матерiалу. Деградащя Трунив i Грунтового покриву е там, де дiяльнiсть людини може бути визначена як неращональна, логiчно необумовлена, що не вщповвдае природному бiосферному потенцiалу конкрет-ноТ територГТ. Вивчивши стан Грунтового покриву УкраТни, можна констатувати прогресивне деградування Грунта, що призведе до втрати ТхньоТ продуктивностi [3, с. 166]. Вщповвдно до ст. 171 Земельного кодексу УкраТни до деградованих земель належать: а) земельш дшянки, поверхня яких порушена внаслщок зем-летрусу, зсувiв, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо; б) земельнi дшянки з еродованими, перезволоженими, з шдвищеною кислот-нiстю або засоленiстю, забрудненими хiмiчними речовинами Грунтами та шшь
Законом УкраТни «Про охорону земель» [4] деградащя земель визначаеться як природне або антропогенне спрощення ландшафту, попршення стану, складу, корисних властивостей i функцш земель та шших органiчно пов'язаних iз землею природних компонента. Деградацiя Грунтiв вщповщно до ст. 1 зазначеного Закону - це попршення корисних властивостей та родючост Грунту внаслщок впливу природних чи антропогенних чинниюв.
Отож розвиток деградацшних проце^в може бути зумовлений як природ-ними, так й антропогенними чинниками. Грунтовому потенщалу УкраТни най-бшьшо'Т шкоди завдають так види деградацп, як ерозiя Грунта (водна, вiтрова, механiчна), дегумiфiкацiя й ущшьнення Грунту, забруднення Грунтiв пестицидами, залишками агрохiмiкатiв, важкими металами, радюнуклщами, кислотами та лугами й шшими техногенними викидами, засмiчення Грунта i земельних дiлянок побутовими вщходами, патогенними мiкроорганiзмами, осолонцювання, засолення на зрошуваних землях, спрацювання торфовищ, пересушення Грунтiв тощо. ЗначноТ шкоди завдае порушення Грунтового покриву внаслiдок видо-бутку корисних копалин вiдкритим способом, вщведення земельних дiлянок пiд рiзнi забудови, проведення шляхiв сполучень i в iншi категорп земель [5, с. 92].
Необхщно зазначити, що проблема деградацп земель та Грунта постае не ильки на територп УкраТни. Так, за даними Глобального фонду навколишнього природного середовища ЮНЕП, зараз у свiтi налiчуеться близько 2 млрд га деградованих земель, тобто 23 % всiх придатних для використання земель охо-плено процесами опустелювання i деградацп. За наявними даними, 70 % територп Туркмешстану перетворилося на пустелю, люистють зменшилася на 32 %. 37 % територп ще'Т кра'Тни страждае вiд засолення. У Киргизькш Республiцi до деградацГТ i опустелювання близько 70,6 % територп, за 70 роюв площа лiсiв тут скоротилася на 35 %. У Росшськш Федерацп процеси деградацп земель також йдуть досить штенсивно: не за^ваеться 33,5 млн га ршл^ не залучено в господарський оборот 2,5 млн га осушених земель, зникли знаменит росГйськГ чорноземи, з 3,34 млн га мелюрованих лГсГв заболочуеться бiльше половини [6].
Процеси деградацп земель характерш i для територп Бшорус^ зайнято'Т природною, в тому числ лГсовою рослиннГстю. У люовому ФондГ розташована значна частка еродованих та ерозшнонебезпечних земель. 1х площа помГтно збiльшилася в останш роки за рахунок передачi на баланс люового господарства низькопродуктивних не покритих лком земель, нерiдко шдданих руйнуванню. Активiзацiï водно'Т, а на пщаних Грунтах - вГтрово'Т ерозп, сприяють суцГльнГ рубки лГсу, як залишаються домГнуючими в сучасному лкокористуванш рес-пу6лГки. Частi випадки переосушення лГсових земель пГд впливом прилеглих до них пдромелюративних об'ектiв, що використовуються в сшьськогосподар-ських щлях. Велику загрозу Грунтовому покриву республши становлять пожежi в лiсах i на торфовищах, що обумовлено як природними, так i антропогенними чинниками [7].
Грунти можуть пщлягати деградацiï при неправильному використанш осушених 6олГт, при видобутку корисних копалин, пожежах, у зв'язку з шдто-пленням - всього кнуе 20 форм деградацп: водна, вггрова, агротехшчна ерозiя ГрунтГв; хГмГчш, в тому числГ радiонуклiдне, забруднення земель та Трунив; деградацiя i попршення властивостей Грунта, особливо торф'яних, при Тх сшь-ськогосподарському використанш; деградащя земель у результат видобутку торфу, будiвельних матерiалiв, проведення робгг, дорожнього та Гнших видГв будiвництва; деградацiя земель лГсового фонду в результат нерацiонального
люокористування i люових пожеж; деградащя земель при надмiрних рекреацш-них, техшчних та шших антропогенних навантаженнях на землi та Грунти [7].
Треба констатувати, що незважаючи на вжит в крашах СНД заходи з боротьби з деградащею i опустелюванням земель, залучення лiсового госпо-дарства для цих щлей все ще недостатньо у бiльшостi пострадянських республш. У найближчi роки проблемi люоввдновлення, створення захисних насаджень в крашах СНД мае бути придiлено найсерйозшшу увагу [6].
Наслiдками деградацй земель е зниження ïx урожайностi, м^ращя насе-лення, вiдсутнiсть продовольчоТ безпеки, порушення природних ресурсiв та екосистем, а також втрата бiорiзноманiття, зумовленого змшою середовища iснування рiзноманiтниx видiв рослин та тварин, зокрема i змши на генетичному рiвнi [8, с. 302]. Таким чином, прогресивний хщ деградацй' земель, в тому числ й земель люогосподарського призначення, призведе в першу чергу, до втрати 1хньо1 продуктивность
На жаль, ниш використання земельних та шших природних ресур^в не ввдповвдае вимогам рацюнального природокористування. Земельш ресурси Украши характеризуются надзвичайно високим рiвнем освоення, також мае мюце недостатне економiчне та екологiчне обгрунтування розподiлу земель за щльовим призначенням, вiдсутнiсть уваги до проблем охорони земель призвела до зменшення площ продуктивних земель, все це спричиняе виснаження земель, зниження родючост Грунпв, ïx деградащю тощо.
Забезпечення рацiонального використання земель - це один iз головних принцишв, на яких Грунтуеться земельне законодавство (ст. 5 Земельного Кодексу Украши). Також принцип рацюнального використання земель роз-глядаеться як один iз спещальних принцишв земельного права, суть якого полягае в забезпеченш результативного використання земельних ресур^в з одночасним забезпеченням ix ефективно'1' охорони. Законодавством вста-новленi спецiальнi вимоги з метою збереження Грунтового шару земель, шдвищення ïx родючостi, збереження i ввдтворення природних властивостей земельних ресур^в, екологiчноï цiнностi природних i придбаних якостей земельних дшянок. Наведеш заходи суттево впливають на стан забезпечення щльового i рацiонального використання земельних ресур^в як одного з основних принцишв земельного права [9, с. 16].
У лiтературi зустрiчаються рiзнi погляди щодо визначення рацюнального використання земель. Так, на думку деяких учених, ращональним повинно вважатись тшьки таке використання земель, при якому поряд iз виробництвом економiчно дощльно1 кiлькостi продукцй зберiгаеться еколопчна рiвновага всix природних факторiв [10, с. 130]. На погляд шших авторiв, рацюнальне зем-лекористування означае максимальне залучення до господарського об^у всix земель та 1хне ефективне використання за основним щльовим призначенням, створення найсприятливших умов для високо'1' продуктивной сшьськогоспо-дарських угiдь i одержання з одинищ площi максимально! юлькост продукцй за найменших затрат пращ та кош^в [11, с. 152].
З цього приводу В. Л. Мунтян (V. L. Muntian) зауважуе, що принцип ращ-онального й ефективного використання природних об'екпв вщображае зведену в закон економiчний аспект екологокористування, що виражаеться в намаганш з мтмальними витратами отримувати найбшьший ефект вщ господарсько'1 експлуатацй природних ресурсiв, не завдаючи при цьому економiчноï та еко-логiчноï шкоди [12, с. 151].
Зазначимо, що в середиш ХХ ст. тривалий час йшла дискусiя - на предмет того, що важливше: рацiональне використання природних ресурсiв або ïx охо-рона ввд забруднень; ресурсоспоживання або захист природного середовища; експлуатацiя природи або ïï захист. Певною мiрою сшр е формальним: у xодi експлуатацй природних ресурсiв повинна здiйснюватися ïx охорона; найкращим способом захисту природи е рацюнальшсть, економшсть споживання природних ресурсiв. Необxiднiсть поеднання природокористування та економжи повинна передбачати ефективнiсть ресурсоспоживання в штересах формування та функ-цiонування соцiальноï держави, що ставить сво'1ми конституцiйними завданнями забезпечення пдного життя людини, сприятливi умови проживання нишшнього i майбутнix поколiнь. Рацюнальне використання природних ресурсiв передба-чае врахування закошв природи i потенцшних можливостей навколишнього середовища, якi не безмежш, володiють верхньою межею, можуть ввдчувати небезпечнi перевантаження. Рацiоналiзм природокористування полягае в тому, щоб постшно шдтримувати такий стан, коли можливi оптимальне споживання i вiдтворення природних ресурсiв, коли не допускаються незворотш наслiдки для навколишнього середовища [13, с. 63-64].
Бшьш слушне, на наш погляд, визначення поняття рацюнального використання пропонуе О. К. Гтченков (O. K. Golichenkov), який зазначае, що рацюнальне природокористування - це форма еколопчно'1 дiяльностi, змют яко'1 становить, з одного боку, збереження якост навколишнього природного середовища та природних ресурсiв, а з шшого - досягнення тако'1 моделi виробництва i споживання, при якш використання природних ресурсiв забезпечуе економiчне зростання i сталий розвиток сусшльства [14, с. 42] .
Як бачимо, рацюнальне використання земель мае прямий зв'язок з ïx продуктившстю, в тому чиси й з продуктившстю земель люогосподарського призначення. Недотримання землекористувачами вимог щодо рацюнального й ефективного використання земель призводить як до зменшення площ продук-тивних земель люогосподарського призначення, так i до попршення якюного стану цих земель, а також люових ресурсiв.
Таким чином, оргашзащя рацiонального використання земель лiсогосподар-ського призначення е першочерговою задачею щодо збереження та шдвищення продуктивной цих земель.
Необхщно зазначити, що попршення якюного стану земель лiсогоспо-дарського призначення, зменшення ïx продуктивной може мати мюце, коли земельна дшянка не використовуеться. У цьому разi негативний вплив на земельнi дшянки здiйснюють шкiдливi фiзичнi, xiмiчнi та iншi речовини, якi
потрапляють у Грунти з шших джерел (промисловГ шдприемства, потрапляння шкщливих речовин з атмосфери, з шдземних вод тощо).
Для оцГнки стану земель, для запобГгання Тх забрудненню в законодавствi встановлюються нормативи гранично допустимих концентрацш шкГдливих речовин. ВГдповГдно до ст. 1 Закону УкраТни «Про охорону земель» гранично допустима концентращя забруднюючих речовин - максимально допустима кшьюсть забруднюючих речовин у Грунтах, яка не зумовлюе негативних еколопчних насладив для Тх родючостГ, загального стану довкГлля, якостГ сГльсько-господарсько'Т продукцп та здоров'я людини.
ВГдповГдно до ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу УкраТни господарська та шша дГяльшсть, яка зумовлюе забруднення земель i ГрунтГв понад встановлеш гранично допустимГ концентрацп небезпечних речовин, забороняеться. Заборона здшснення тако'Т дГяльностГ також передбачена i шшими нормами чинного законодавства. Зокрема, з метою встановлення обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсГв та забезпечення еколопчно'Т безпеки законодавством проводиться еколопчне нормування. ВГдповГдно до ст. 33 Закону УкраТни «Про охорону навколишнього природного середовища» [15] еколопчш нормативи встановлюють гранично допустимГ викиди та скиди у навколишне природне середовище забруднюючих хГмГчних речовин, рГвш допустимого шкщливого впливу на нього фГзичних та бюлопчних факторГв.
ЗабрудненГ небезпечними речовинами земельш дГлянки використовуються з дотриманням установлених обмежень, вимог щодо запобГгання Тх небезпечному впливу на здоров'я людини та довкГлля. РГвень забруднення ГрунтГв урахову-еться при наданнГ земельних дГлянок у користування, вилученнГ з господар-ського обГгу та змшГ характеру i режиму використання.
Так, зпдно зГ ст. 40 Закону УкраТни «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсГв громадянами, шд-приемствами, установами та оргашзащями здшснюеться з додержанням обов'язкових еколопчних вимог: а) ращонального i економного використання природних ресурсГв на основГ широкого застосування новГтшх технологш; б) здГйснення заходГв щодо запобГгання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсГв, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здГйснення заходГв щодо вщтворення вГдновлюваних природних ресурсГв; г) застосування бюлопчних, хГмГчних та шших методГв полшшення якостГ природних ресурсГв, якГ забезпечують охорону навколишнього природного середовища i безпеку здоров'я населення; д) збереження територш та об'ектГв природно-заповГдного фонду, а також шших територш, що шдлягають особливГй охоронГ; е) здГйснення господарсько'Т та ГншоТ дГяльностГ без порушення еколопчних прав шших осГб; е) здГйснення заходГв щодо збереження i невиснажливого використання бюлопчного рГзноманГття шд час провадження дГяльностГ, пов'язано'Т з поводженням з генетично модифшова-ними органГзмами.
Таким чином, законодавство про охорону навколишнього природного сере-довища та про охорону земель встановлюе одне з головних завдань - запоб^ гання потраплянню шкщливих речовин в Грунти, з метою як охорони земель, так i охорони природних об'екпв i населення краши.
Отже, рацюнальне використання земель люогосподарського призначення необхщно розглядати як забезпечення землекористувачами у процесi господар-сько'1 та шшо'1 дiяльностi максимального ефекту в здшсненш щлей землекорис-тування, з обов'язковим урахуванням вимог щодо охорони земель, комплексного використання, еколопчно1 безпеки; крiм цього, таке використання земель повинно включати до себе необхвдшсть постшного вiдновлення споживаних природних ресурсiв.
Висновки. У процесi використання земель люогосподарського призначення землекористувачi повинш запобiгати виникненню негативних наслiдкiв, як шкiдливо впливають на якiсть Грунпв, i забезпечити рацiональне використання земель з дотриманням правил та вимог, закршлених чинним законодавством.
Заходи з рацюнального використання земель люогосподарського призначення мають забезпечувати ïx збереження, шдвищення продуктивной i родючосп, а також запобтати ïx деградацй", забруднення та шших негативних процесiв.
Список л^ератури:
1. Про Рекомендацп парламентських слухань «Сучасний стан та перспективи розвитку земельних ввдносин в Укра'М» : Постанова Верховно1 Ради Украши ввд 22.09.2005 р. № 2897-IV. В1домост1 Верховног Ради Украти. 2005. № 4. Ст. 494.
2. Мельник Л. А. Правовая охрана почв : дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 2005. 198 с.
3. Гавриш Н. С. Методолопчт основи правового регулювання використання, ввдтворення та охорони Грунпв. Науковий вкник Льв1вського державного ушверситету внутрштх справ. Сергя юридична. 2013. Вип. 1. С. 160-168.
4. Про охорону земель : Закон Украши ввд 19.06. 2003 р. № 962-IV. Офщшний вкник Украти. 2003. № 29. Ст. 1431.
5. Рацюнальне використання Грунтових ресуршв i ввдтворення родючост Грунпв: оргаш-зацшно-економ1чт, еколопчт й нормативно-правов1 аспекти : колективна монограф1я / за ред. акад. НААН С. А. Балюка, чл.-кор. АЕНУ А. В. Кучера. Харюв : Смугаста типограф1я, 2015. 432 с.
6. Опустынивание и деградация земель в странах СНГ. Лесное и охотничье хозяйство. 2010. № 2. С. 17-22. (По информации директора Института леса НАН Беларуси Александра Ковале-вича). URL: http://www.cawater-info.net/bk/water_land_resources_use/russian_ver/pdf/3.pdf
7. Зялены Партал Таварыства «Зяленая Сетка». URL: http://greenbelarus.info/ articles/16-06-2017/degradaciya-zemel-esli-gosudarstvo-ne-spravitsya-budem-est-sverchkov.
8. Кахнич М. Проблеми утворення, використання та охорони деградованих земель у сучас-них умовах. Сучасш досягнення геодезичног науки та виробництва. 2012. Вип. 1(23). С. 298-302.
9. Земельне право: пвдручник / М. В. Шульга, Н. О. Багай, В. I. Гордеев та in.; за ред. М. В. Шульги. Харюв : Право, 2013. 520 с.
10. Бриндзя Г. З. Формування сталого еколого-ландшафтного середовища як основи рацюнального землекористування. Наука й економжа. 2009. № 3 (15). Т. 2. С. 129-133.
11. Бочко О. I. Питання рацюнального використання земельних ресурав в сучасних умовах. Економжа АПК. 2010. № 17 (1). С. 151-155.
12. Мунтян В. Л. npaBOBi проблеми рацюнального природокористування : монографiя. Ктв : Вид-во Ктв. ун-ту, 1973. 184 с.
13. Боголюбов С. А. Правовые основы природопользования и охраны окружающей среды : учебник для академического бакалавриата. Москва : Юрайт, 2015. 395 с.
14. Голиченков А. К. Охрана окружающей природной среды, обеспечение экологической безопасности, обеспечение рационального использования природных ресурсов: термины, содержание, соотношение. Экологическое право России. Сборник материалов научно-практических конференций 1995-1998 гг. Москва : Зерцало, 1999.
15. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон Украши ввд 25.06.1991 р. № 1264-XII. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 1991. № 41. Ст. 546.
References:
1. Pro Rekomendatsii parlamentskykh slukhan «Suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku zemelnykh vidnosyn v Ukraini»: Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy vid 22.09.2005 r. № 2897-IV. (2005). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 4, art. 494.
2. Melnyk, L.A. (2005). Pravovaia okhrana pochv. Candidate's thesis. Moscow [in Russian].
3. Havrysh, N.S. (2013). Metodolohichni osnovy pravovoho rehuliuvannia vykorystannia, vidt-vorennia ta okhorony gruntiv. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia yurydychna, issue 1, 160-168 [in Ukrainian].
4. Pro okhoronu zemel: Zakon Ukrainy vid 19.06. 2003 r. № 962-IV. (2003). Ofitsijnyj visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 29, art. 1431.
5. Baliuk, S.A., Kucher, A.V. (Eds.). (2015). Ratsionalne vykorystannia gruntovykh resursiv i vidtvorennia rodiuchosti gruntiv: orhanizatsiino-ekonomichni, ekolohichni y normatyvno-pravovi aspekty Kharkiv: Smuhasta typohrafiia [in Ukrainian].
6. Opustynivanie i degradacija zemel' v stranah SNG. (2010). Lesnoe i ohotnich'e hozjajstvo. (Po ynformatsyy dyrektora Ynstytuta lesa NAN Belarusy Aleksandra Kovalevycha). issue 2, 17-22. URL: http://www.cawater-info.net/bk/water_land_resources_use/russian_ver/pdf/3.pdf [in Belarus].
7. Zjaleny Partal Tavarystva «Zjalenaja Setka». URL: http://greenbelarus.info/arti-cles/16-06-2017/degradaciya-zemel-esli-gosudarstvo-ne-spravitsya-budem-est-sverchkov[in Belarus]
8. Kakhnych, M. (2012). Problemy utvorennia, vykorystannia ta okhorony dehradovanykh zemel u suchasnykh umovakh. Suchasni dosiahnennia heodezychnoi nauky ta vyrobnytstva, issue 1(23), 298-302 [in Ukrainian].
9. Shulha, M.V., Bahai, N.O., Hordieiev, V.I. et al. (2013). Zemelne pravo. V. Shulhy (Ed.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
10. Bryndzia, H.Z. (2009). Formuvannia staloho ekoloho-landshaftnoho seredovyshcha yak osnovy ratsionalnoho zemlekorystuvannia. Nauka y ekonomika, 3(15), Vol. 2, 129-133 [in Ukrainian].
11. Bochko, O.I. (2010). Pytannia ratsionalnoho vykorystannia zemelnykh resursiv v suchasnykh umovakh. Ekonomika APK, 17(1), 151-155 [in Ukrainian].
12. Muntian, V.L. (1973). Pravovi problemy ratsionalnoho pryrodokorystuvannia. Kyiv: Vyd-vo Kyiv. un-tu [in Ukrainian].
13. Boholiubov, S.A. (2015). Pravovye osnovy prirodopol'zovanija i ohrany okruzhajushhej sredy. Moscow: Yurait [in Russian]
14. Holychenkov, A.K. (1999). Ohrana okruzhajushhej prirodnoj sredy, obespechenie jekologicheskoj bezopasnosti, obespechenie racional'nogo ispol'zovanija prirodnyh resursov: terminy, soderzhanie, sootnoshenie. Jekolohycheskoe pravo Rossyy. Sbornyk materyalov nauchno-praktycheskykh konferentsyi 1995-1998 rr. Moscow: Zertsalo [in Russian]
15. Pro okhoronu navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha: Zakon Ukrainy vid 25.06.1991 r. № 1264-XII. (1991). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 41, art. 546.
Sharapova S. V., PhD in Law, Docent, associate professor of the Department of Land and Agrarian Law Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : sv.vetasharapova@gmail.com ; ORCID 0000-0001-6731-7772
Some issues of rational use of land for forestry purposes
Productivity and qualitative state of the lands of forestry depend on efficient and rational use by land users of these lands. The greatest negative impact on soils is detected in the process of their use. Inappropriate use of forest lands leads to a decrease in their productivity, which directly affects the soil fertility and ultimately leads to land degradation. The choice of the topic of the article is determined by the relevance of the problems raised in it concerning the rational use of land, their degradation.
A progressive course of land degradation, including forestry, leads in the first place to the loss of their productivity. Unfortunately, nowadays the use of land and other natural resources does not meet the requirements of rational nature management. Land resources of Ukraine are characterized by an extremely high level of development, there is also insufficient economic and ecological substantiation of the distribution of land by purpose, lack of attention to land protection problems has led to a decrease in the area of productive lands, all this leads to land depletion, soil fertility decline, degradation, etc.
Failure by land users to meet the requirements for rational and efficient use of land leads to a decrease in the area of productive lands of forest management, and to deterioration of the quality state of these lands, as well as forest resources. Thus, the organization of rational use of forest lands is a priority task in preserving and improving the productivity of these lands.
Keywords: protection; land; rational use; degradation; soils.
Hadiüwna do pedKomzii 01.05.2018 p.
