CC BY
20
стае помггним лише пiсля значних за масштабами змш у npocTopi та 4aci: рубок, пожеж, затоплень, створення нових насаджень, змш порщ та ш.
Висновки. Аналiз пожежно! безпеки лiсiв в аспектi типологи засвщ-чив значний вплив типу люу, типу деревостану та едатопу на пожежонебез-печнi властивостi, який виявляеться у формуванш вiдповiдного нижнього ярусу тсу та лгсово! пiдстилки. Тому, впливаючи на типологiю, можна змен-шити рiвень пожежно! небезпеки. Типолопчш засади пожежно! безпеки пот-рiбно враховувати у контекстi змiни кимату на основi розвитку вщповщно! стратеги у пожежнш безпецi лiсiв.
Лггература
1. Westerling A.L. Climate change and wildfire in California / A.L. Westerling, B.P. Bryant // Climatic Change. - 2008. - 87 (Suppl 1). - P. 231-249.
2. French N. Uncertainty in estimating carbon emission from boreal forest fires / N. French, P. Goovaerts, E. Kasischke // Journal of geophysical research. - Vol. 109 D14S08, doi: 10.1029/ 2003 JD003635,2004 p 1-12. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.home. comcast. net/~pgoovaerts/FrenchJGR04. pdf.
3. Правила пожежноТ безпеки в люах Украши (Наказ держкомлюгоспу Украши вщ 27.12.2004 № 278). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
Кузик А.Д. Лесотипологические принципы пожарной безопасности
лесов
Проанализировано влияние типологии на пожарную безопасность лесов. Рассмотрено влияние типа леса, типа древостоя и эдатопа на пожарноопасные свойства лесной подстилки совместно с факторами погоды, климата и другими. Лесной пожар приводит к изменению климата и типологии. Изменяя типологию, можно влиять на пожарную безопасность лесов
Ключевые слова: пожарная безопасность, лесная типология, изменения климата.
Kuzyk A.D. Forest typological aspects of fire safety of woods
In article the analysis of influence of typology on fire safety of woods is resulted. Influence of type of wood, type of stand and edatope on fire-dangerous properties of a wood laying in aggregate with factors of weather, a climate and others is considered. Forest fire leads to climate change and typology. Changing typology it is possible to influence fire safety of woods
Keywords: fire safety, fire typology, climate change
УДК 70.23.15 Доц. Л.В. Кузьмич, канд. техн. наук; ст. викл. С.1. Коваль,
канд. с.-г. наук - НУ водного господарства i природокористування, м. Рiвне
АНАЛ1З ПРИРОДНО-КЛ1МАТИЧНИХ ТА АНТРОПОГЕННИХ ЧИННИК1В, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕКОЛОГ1ЧНУ БЕЗПЕКУ ОСУШУВАНИХ ТОРФОВИХ ГРУНТ1В
Наведено аналiз чинниюв природно-кшматичного та антропогенного похо-дження, яю впливають на властивосп осушуваних торфових грунпв, а також на 1хню еколопчну безпеку
Ключов1 слова: торф, водш умови, пдромелюративна система, в^ер, атмосфер-ш опади, температура, рiвень грунтових вод.
Мелюроваш землi вiдiграють важливу роль у сшьському господарствi Полiсся. З осушених земель Захщного Полiсся Укра!ни сiльськогосподарськi шдприемства отримують вiд 52 до 95 % продукцп рослинництва.
Площа земель мелюративного фонду Рiвненськоl областi становить 534,8 тис. га або 26,7 0% вщ загально! площi земель. Мелюроваш торфовi грунти займають 32 % мелюрованих земель областi. Так, в УкраАт площа торфових грунпв становить близько 1 млн га, у зош Захiдного Полiсся Укра-!ни - 360 тис. га, в Рiвненськiй областi площа осушуваних торфових грунтiв становить 119 тис. га.
Багаторiчна практика використання осушуваних земель показала, що мелiорацiя (при дотриманш оптимальних рiвнiв грунтових вод для вирощува-них сiльськогосподарських культур) сприяе зростанню врожайностi та валового збирання сшьськогосподарсько! продукцп, змщненню економiки госпо-дарств, позитивним соцiально-економiчним процесам.
Питання про вплив осушення на навколишне середовище вперше ви-никло у кiнцi Х1Х ст. у зв'язку з роботами Захщно! експедици по осушенню болiт шд керiвництвом 1.1. Жилiнського. Не заперечуючи проти можливостi каналiзувати деякi дшянки Полiсся, В.В. Докучаев вважав безумовно необ-хiдним попередньо виконати глибоке наукове дослщження геологiчних i ме-теорологiчних особливостей краю.
Осушувальнi мелюраци потребують оцiнки !хнього впливу на водний режим, який мае два аспекти. Перший - змши водного режиму, що вщбува-ються безпосередньо на мелюрованш плошд. Пiсля вжиття мелюративних за-ходiв знижуються рiвнi грунтових вод, змiнюються вологозапаси, аеращя, ви-паровування, водно-фiзичнi властивостi грунлв i т.п. Другий - змшюеться водний режим на землях, прилеглих до мелюративних систем та на рiчкових водозборах. Щ явища впливають на сумарне випаровування. 1х потрiбно вра-ховувати у процесi ощнювання впливу мелiоративних систем на еколопчш комплекси.
Цей вплив може бути як позитивним, так i негативним. За високих рiвнiв грунтових вод на прилеглих землях мелюративш системи, знижуючи рiвнi грунтових вод, позитивно впливають на лiсовi угiддя, сшьськогоспо-дарськi посiви i, в окремих випадках, на природш луки. Однак додаткове зни-ження рiвнiв грунтових вод може негативно впливати на рослинш угрупуван-ня, фаунiстичнi комплекси тощо.
Бiльшу частину осушувальних систем запроектовано i побудовано у 60-80-х рр. минулого сторiччя для експлуатаци загалом комплексi крупними колективними або державними господарствами. Проте в умовах реформуван-ня господарств у бш !хнього роздрiбнення та приватизаци, скорочення дер-жавних асигнувань та неспроможшсть сiльськогосподарських пiдприемств через кризовий фшансовий стан iнвестувань на полшшення роботи мелiора-тивних систем вщбуваеться порушення технологiчних умов експлуатаци та попршення технiчного стану мелюративних систем.
Незадовшьний технiчний стан на цих системах зумовлений незадо-вшьною роботою закритого дренажу (замулення та завохрення дренажу, кольматаж дренажних фiльтрiв, просщання та руйнування гончарних труб,
Глобальш змiни клiмату: загрози людству та механiзми в1двернення
215
гирл дренажних колекторiв, руйнування, розукомплектування та засипання дренажних колоддав), неспроможнiстю вщкрито1 мережi вiдводити надлиш-ковi поверхневi i грунтовi води, регулювати рiвень води у каналах тощо.
Ремонтнi роботи виконують переважно на мiжгосподарськiй мережi (ремонт споруд та очищення каналiв). На внутрiшньогосподарськiй мережi, яка перебувае на баланс сiльськогосподарських пiдприемств, сшьських рад та фермерських господарств, через вщсутшсть коштiв на експлуатацiю, ремонты роботи та експлуатацiйнi заходи майже не здшснюють. Побудованi в рiзний час осушувальнi i осушувально-зволожувальш системи сьогоднi тех-нологiчно малокероваш, !хня регуляцiйна мережа недостатньо армована ре-гулювальними спорудами, часто-густо на спорудах немае шдйомних мехашз-мiв, затворiв тощо.
Упродовж експлуатаци пдромелюративних систем внаслiдок прояв-лення конструктивних, виробничих та експлуатацiйних пошкоджень та вщ-мов елементiв гiдромелiоративних систем на торфових грунтах стало пом№ но, що осушення торфових грунпв викликае досить негативнi явища: недос-татне осушення стае причиною попршення та загибелi рослин, а переосушен-ня сприяе дефiциту вологи для рослин, втрати оргашчно1 речовини торфу, внаслщок чого знижуеться 1хня родючють. Так, з 1998 р. спостер^аемо на-веснi вiд 2,3 до 10,4 % затоплених полiв на торфових грунтах, а на середину вегетацшного перюду - 0,4-2,5 %, переосушених - 10,4-24,1 та 14,2-58 % вщ-повiдно, чим порушуеться обмш грунтового повiтря з атмосферним, газооб-мiн i дихання коренево1 системи рослин, що негативно позначаеться на про-дуктивностi сiльськогосподарських культур.
Важливим наслiдком осушення е зменшення торфового шару, яке вщ-буваеться шд впливом трьох груп процеЫв: фiзичного ущiльнення, мшераль заци оргашчно1 речовини i механiчного зносу торфово1 маси (вiтрова ерозiя). Важливим чинником останньо1 е клiматичнi умови - швидюсть вiтру, кшь-кiсть опадiв, температура та iн.
Погоднi умови лише за останне десяташття за основними показника-ми мали вщхилення вiд середнiх багаторiчних показникiв. Опади е одним з найважливших елеменпв клiмату. Протягом року вони розподшяються нерiв-номiрно i становлять за роки спостережень у середньому: взимку - 18 %, весною - 17,7 %, восени - 37,4 %, а влггку - 26,9 % вщ рiчноl суми. Навесш кiль-кiсть опадiв зростае i становить у середньому 63 мм, школи мiсячнi суми опа-дiв перевищують середнi значення у 1,1 раза, а у посушливi мюящ 1хня кiль-кiсть менша за норму у 5-6 разiв. Взимку у середньому спостер^аеться 66 дшв з опадами, тобто вони випадають частше, нiж через день; весною -32 дш з опадами, тобто вони випадають приблизно один раз на три дш. Суми рiчних опадiв нижчi за середньобагаторiчнi данi опадiв.
Температура повггря - це одна з важливих метеорологiчних величин, позначаеться на процесах неоргашчного середовища, визначае взаемозв'язки мiж рiзними компонентами природно-територiальних комплексiв; вона визначае характер та режим погоди. За середньомюячною температурою повггря останне десятилптя перевищувало середньорiчнi дат температур на 0,6° -1,9 °С. У вегетацшш перiоди лише 2004 р. вщповщав середньобагаторiчним
даним температур, решта - були вищими норми на 0,8° - 1,5 °С. Середня до-бова температура повпря за перюд вегетаци рослин становила 15,3 °С, що на 0,7 °С вище норми. Тривалють безморозного перюду за роки наших спосте-режень поступово зменшувалась та найменшою стала у 2004 р. - 169 дшв, що майже на чверть - половину вщповщно менше за середньобагатор1чш даш спостережень.
Анал1з динамжи РГВ показуе, що висою р1вш здебшьшого зб1гаються з найбшьшими значеннями опад1в, мш1мальними величинами випаровування { дефщитом вологосл пов1тря. Пониження р1вшв грунтових вод супрово-джуеться незначним випаданням опад1в, за максимального випаровування та дефщиту вологост повпря. Протягом вегетацшного перюду вщбуваеться зниження РГВ вщ весни, коли грунт насичений водами талого сшгу, до осеш у зв'язку з перевищенням використання води на евапотрансшращю над и над-ходженням з атмосферними опадами. Шдвищення РГВ вщбуваеться протягом вегетацшного перюду лише в умовах дощово! погоди.
Величина використання рослинами вологи залежить вщ метеоролопч-них умов вегетацшного перюду, глибини залягання грунтових вод, бюлопч-них особливостей рослин, тривалост вегетаци { урожайность Потреби у вод1 культурних рослин за перюд вегетаци приблизно зб1гаються з випаровуван-ням за цей же перюд. Чим бшьша юльюсть опад1в - тим вищий р1вень грунтових вод. Найбшьше зниження РГВ припадае на перюд з мш1мальною юль-юстю опад1в. За дослщжуваш роки у вегетацшш перюди РГВ перебували в межах вщ 32 до 108 см. Це призводить до того, що в грунт формуеться вод-ний режим, який не забезпечуе максимально! продуктивност багатьох сшьськогосподарських культур у перюди вегетаци. Волопсть осушених тор-фових грунив залежить переважно вщ РГВ, опад1в, капшярного шдтоку вологи вщ грунтових вод, трансшраци та випаровування.
Дуже значну роль у середиш вегетаци вщграе спад вологозапаЫв, бо вщбуваеться посилене водоспоживання. З червня по серпень зменшуеться волопсть верхнього (0-30 см) шару до 40-50 %ПВ. Навесш протягом дослщжу-ваних роюв вщбуваеться поступове зменшення вологост 0-30 см шару за ра-хунок температури повггря та незначно! юлькосп опад1в. Тобто можна вщ-значити майже постшне переосушення верхшх горизонпв грунту у перюд вегетаци, тому що мелюративш системи в област практично не регулюють водний режим.
Торфовому грунту притаманна низька теплопровщшсть { дуже добра теплоемшсть. З малою теплопровщшстю торфового грунту пов'язане значне охолодження верхнього шару вноч1, що призводить до збшьшення приморозив на поверхш. Торфовий грунт на осушуваних системах прогр1вався до оптимально! температури для росту { розвитку рослин на незначну глибину (1015 см), в липш - серпш температура часто перевищуе +22 °С на глибиш до 2 см, а на поверхш грунту бувае в щ ж мюящ досить часто в межах +30 -+50 °С. Таю висою температури призводять до негативних еколопчних нас-лщюв, також значною м1рою не задовольняють процеси розвитку бшьшоси польових культур.
Глобальш змши клiмату: загрози людству та мехашзми в1двернення
217
Враховуючи те, що на бшьшосп осушених систем област на торфових грунтах немае регулювання водного режиму, piBHi грунтових вод форму-ються цшковито пiд впливом метеорологiчних чинникiв. Динамжа змiн РГВ з передпосiвного перюду до середини вегетацiйного характеризуеться посту-повим ix зниженням на 0,1-0,6 м. Загалом на дослiджуваних системах област спостерiгаеться незначне пiдняття РГВ, хоча значних вщхилень опадiв i температур в останнi шють рокiв не було. Пояснюеться це подальшим заболочу-ванням земель.
Через вщсутшсть надежного догляду за осушувальною мережею, дег-радацiï грунтiв, ращонально використовуеться ix по Рiвненськiй област тшь-ки 25 %, а решту займають низькопродуктивнi угiддя та чагарники. Значна частина цих грунлв забруднена радюнуклщами. Спрацювання органiчноï речовини торфовищ була i залишаеться однiею з найбiльш актуальних проблем землеробського використання осушуваних земель. Практично шде не засто-совуються Ывозмши, рiдко - залуження. А наслщком цих причин е масовi по-жежi на торфових грунтах, що призводять до повного вигорання торфу i, до реч^ набули хрошчного характеру. Пiсля пожежi територiя залишаеться без грунтового шару потужшстю 0,5-0,8 м, гончарний дренаж залишаеться пов-шстю оголений i його прибирають з поля. Поверхня згарища лишаеться вкри-та шаром iржаво-оxристоï золи, яка легко розвшеться у сухому стат.
Кузьмыч Л.В., Коваль С.И. Анализ природно-климатических и антропогенных факторов, которые влияют на экологическую безопасность осушаемых торфяных почв
Приведен анализ факторов природно-климатического и антропогенного происхождения, которые влияют на свойства осушаемых торфяных почв, а также на их экологическую безопасность
Ключевые слова: торф, водные условия, гидромелиоративная система, ветер, атмосферные осадки, температура, уровень грунтовых вод.
Kuzmych L.V., Koval S.I. The analysis of the natural, climatic and human factors, which they influence at the ecological safety of the drainage peaty soils
The analysis of the natural and climatic factors and human factors, which they influence at the properties of the drainage peaty soils, and their ecological safety
Keywords: Peaty, water conditions, hydromeliorative system, wind, atmospheric precipitations, temperature, ground water level._
УДК 630*627.3+504.062 Асист. Е.А. Кульчицька1 -НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ОЦ1НЮВАННЯ РЕКРЕАЩЙНО-ТУРИСТИЧНО Д1ЯЛЬНОСТ1 Л1СОВИХ
п1дприемств
Запропоновано еколого-економiчнi показники для оцшювання рекреацшно-ту-ристично!' дiяльностi люогосподарських тдприемств. На основi представлених по-
1 Наук. кер1вник: доц. А.М. В1чевич, канд. екон. наук - НЛТУ Укра'ни, м. Льв1в
