CC BY
33
В. П. Кирилюк
кандидат с.-г. наук, доцент Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва kirilyuk60@mail.ua
УДК 631.67:664.4:633.11 (571.61)
М. В. Шемяюн
кандидат с.-г. наук, доцент Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва misha.uman@gmail.com
„
ВПЛИВ ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЕГЕТАЦ1ИНОГО
ПЕРЮДУ НА ЗАПАСИ ПР0ДУКТИВН01 ВОЛОГИ I ВОДОСПОЖИВАННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ
Анотащя. В статтi представлено результати вивчення динам/ки запас/в продуктивноТ вологи в фунтi i використання фунтовоТ вологи ячменем ярим в умовах Правобережному Шсостепу. Основним джерелом вологозабезпечення росл и н ячменю ярого е опади вегетац'шного пер'юду, тому був проведений анализ погодних умов за 2010-2015 pp. Вологозабезпеченють вегетац 'шного пер/оду значно впливала на продуктивн/ запаси вологи в фунтi та водоспоживання ячменю ярого. У дуже волоп, волоп, середньоволоп за вологозабезпеченютю вегетац/йнi пер'юди продуктивн/ запаси вологи в фунт'!, за виключенням незначних короткотерм'шових пер'юд'т, не опускалася нижче оптимальноТ межi. В середньопосушливi, посушливi та дуже посушливi за вологозабезпеченютю вегетац/йнi пер 'юди продуктивнi запаси вологи у фунtí не виходили за оптимальну межу т'тьки у весняний пер'юд. Сумарне водоспоживання ячменю ярого в дуже вологий пер 'юд вегетацп зм/нювалося в'щ 3000 до 3339 м3/га, волоп пер 'юди вегетацп - в'щ 2850 до 2572 м3/га, середньоволоп пер'юди вегетацп - в 'щ 2220 до 2830 м3/га, близьких до середн/х за вологозабезпеченням вегетац/йних перюд/в - в 'щ 2137 до 2627 м3/га, середньопосушлив '1 вегетац 'шн '! пер 'юди - в 'щ 2030 до 2610 м3/га, посушлив] вегетацтн] пер 'юди - в 'щ 2015 до 2572 м3/га, дуже посушлив '1 вегетац 'шн '! пер 'юди - в 'щ 2099 до 2264 м3/га. У волоп пер'юди вегетацп на опади в складов'ш сумарного водоспоживання припадало в'щ 67,1 до 99,1 %, вщповщно на використання фунтовоТ вологи в 'щ 0,9 до 32,9 %. а в посушливi пер 'юди вегетацп на опади припадало в 'щ 41,7 до 62,3 % / вщповщно в 'щ 37,7 до 58,3 % на використання фунтовоТ вологи. Коеф 'щ '/ент водоспоживання ячменю ярого найнижчим вщм/чався в 2013 р. на метеостанц 'ТТ Жашюв - 543 м3/т (середньопосушдивий вегетац 'шний пер/од), а найвищим у 2014 р. на метеостанц 'ТТ Умань - 1609 м3/т (дуже вологий вегетац/йний перюд). Ключовг слова: ячм 'шь ярий, запаси продуктивно'!' вологи, сумарне водоспоживання.
В. П. Кирилюк
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент Уманский национальный университет садоводства М. В. Шемякин
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент Уманский национальный университет садоводства
ВЛИЯНИЕ ВЛАГООБЕСПЕЧЕННОСТИ ВЕГЕТАЦИОННОГО ПЕРИОДА НА ЗАПАСЫ ПРОДУКТИВНОЙ ВЛАГИ И ВОДОПОТРЕБЛЕНИЕ ЯЧМЕНЯ ЯРОВОГО В УСЛОВИЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ
Аннотация. В статье представлены результаты изучения динамики запасов продуктивной влаги почвы и использования почвенной влаги ячменем яровым в условиях Правобережной Лесостепи. Основным источником влагообеспеченности ячменя ярового являются осадки, поэтому был проведен анализ метеорологических условий за 2010-2015 гг. Влагообеспеченность вегетационного периода значительно влияла на продуктивные запасы влаги в почве и водопотребление ячменя ярового. Очень влажные, влажные, средневлажные по влагообеспеченности вегетационные периоды продуктивные запасы влаги в почве не опускались ниже оптимальных значений. В среднесухие, сухие и очень сухие по влагообеспеченности вегетационные периоды продуктивные запасы влаги в почве не опускались ниже оптимальных значений только весенний период. Суммарное водопотребление ячменя ярового очень влажные периоды вегетации колебалось от 3000 до 3339 м3/га, влажные периоды вегетации - от 2850 до 2572 м3/га, средневлажные периоды вегетации - от 2220 до 2830 м3/га, близкие средним вегетационные периоды - от 2137 до 2627 м3/га, среднесухие вегетационные периоды - от 2030 до 2610 м3/га, сухие вегетационные периоды - от 2015 до 2572 м3/га, очень сухие вегетационные периоды - от 2099 до 2264 м3/га. В составляющей суммарного водопотребления в влажные вегетационные периоды на осадки приходилось от 67,1 до 99,1 %, соответственно на использование почвенной влаги от 0,9 до 32,9 %. а в сухие периоды вегетации осадки составляли от 41,7 до 62,3 % и соответственно от 37,7 до 58,3 % на использование почвенной влаги. Коэффициент водопотребления ячменя ярового самым низким отмечался в 2013 р. на метеостанции Жашков - 543 м3/т (среднесухой вегетационный период), а самым высоким в 2014 г. на метеостанции Умань - 1609 м3/т (очень влажный вегетационный период).
Ключевые слова: ячмень яровой, запасы продуктивной влаги, суммарное водопотребление. V. P. Kyryliuk
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor Uman National University of Horticulture M.V. Shemiakin
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor Uman National University of Horticulture
THE INFLUENCE OF A MOISTURE SUPPLY OF A GROWING SEASON ON THE STOCK OF PRODUCTIVE MOISTURE AND WATER CONSUMPTION OF SPRING BARLEY UNDER CONDITIONS OF THE RIGHT-BANK FOREST-STEPPE
Abstract. The article presents the results of studying of the dynamics of productive moisture reserves in a soil and the use of a soil moisture of a spring barley in the terms of the Right-Bank Forest-Steppe. The main source of a moisture supply of a spring barley are the precipitations during the growing season. That is why an analysis of weather conditions during 20102015 years was done. A moisture supply of a growing season affected significantly the productive moisture reserves in a soil and water consumption of a spring barley. In a very wet, wet, and medium wet periods of a growing season the productive reserves of moisture in a soil did not fall below optimal limits excluding short term periods. In semidry, dry and very dry growing seasons the productive moisture reserves in the soil did not exceed the optimal value only in spring. The total water consumption of spring barley in very wet growing seasons varied from 3000 to 3339 m3 / ha, in wet growing seasons - from 2850 to 2572 m3 / ha, in medium wet growing seasons - from 2220 to 2830 m3 / ha, related to the average growing seasons - from 2137 to 2627 m3 / ha, in semidry growing seasons - from 2030 to 2610 m3 / ha, in dry growing seasons - from 2015 to 2572 m3 / ha, in very dry growing seasons - from 2099 to 2264 m3 / ha. In wet growing seasons the total consumption of precipitations fell from 67.1 to 99.1 %, according to the use of soil moisture from 0.9 to 32.9 %, and in dry growing seasons precipitations fell from 41.7 to 62.3 % and, respectively, from 37.7 to 58.3% for the use of soil moisture. The coefficient of a water consumption of spring barley was the lowest in 2013 at the meteorological station Zhashkiv -543 m3 / t (a semidry growing season) and it was the highest in 2014 at Uman meteorological station - 1609 m3 / t (a very wet growing season).
Keywords: spring barley, available moisture, available moisture reserves.
Постановка проблеми. Врожайшсть культур бага-то в чому визначаеться величиною Тх сумарного водо-споживання. Узв'язкуз цим виникае потреба теоретичного обфунтування проблеми пщвищення ефективносп вико-ристання водно-земельних ресурав в умовах люостепо-воТ зони Украши, де питома частка атмосферних опадш у структур! необхщного забезпечення вологою е досить високою, проте дуже часто недостатньою. Оскшьки така особливють зони /Нсостепу далеко не в повнш м1р1 обфунтовуеться ¡снуючими методами розрахункш, тому актуальною стае проблема адекватного врахування умов природного зволоження з метою бшьш повного та рацюнального використання ресурсу вологи на тл1 р1зного стввщношення ¡нших чинниюв. Така задача вимагае системного тдходу до м розв'язання з визначенням умов повного \ рацюнального забезпечення культур основними чинниками росту з метою створення можливостей для формування запрограмованого врожаю, як функци цих чинниюв; з'ясування рол1 та ступеню впливу вологи на цю функц1ю, як одного ¡3 чинниюв росту; оцшювання м достатност1 в залежност1 вщ умов природного зволоження та економннш, еколопчнш \ енергетичнш обг'рунтованост! необхщноТ ктькосп цього ресурсу.
Створення оптимальних умов для розвитку сшьсько-господарських культур потребуе врахування складових зовшшнього природного середовища, що впливають також на формування водоспоживання. Тому необхщ-но розробити визначену сукупшсть промшних оцшок формування водоспоживання сшьськогосподарських культур, що вщбуваеться тд д1ею природних \ мелюра-тивних заходш, як в р1зш щодо вологозабезпеченосп перюди вегетаци за р1зних способш його оптим1заци, так \ загальну оцшку за багато роюв.
Анал1з останшх дослщжень 'I публшацш. Забезпечення конкретно!' культури зовшшшми факторами визначаеться передуам природно-кл1матичними умовами зони розташування об'екта та вегетацшним перюдом культури. Гнтегральним показником узгодження наявних ресурав е встановлення забезпеченост1 в1дповщними ресурсами врожайност1 конкретно'! культури для вщповщност1 зони вирощування [1].
Продуктивна волога - одна з вщомих категорш г'рунтовоТ вологи, та ТТ частина, яка доступна для спо-живання коршням \ використовуеться рослинами для потреб свое!' життедтльност1. Запаси продуктивно!' вологи у фун^ можуть розглядатися в якост1 критер1ю вологозабезпеченост1 вирощуваних культур [2].
Урожайнють \ яюсть зерна ячменя ярого значно зале-жить вщ запаав вологи в г*рунт1. Витрати г'рунтовоТ вологи впродовж вегетаци залежать вщ природно-кл1матичних умов, м1сця розташування та бюлопчних особливостей об'екта дослщжень [3]
Визначальними чинниками, яю впливають на величину сумарного водоспоживання, е кл1матзони \ погодш умови
поточного чи розрахункового вегетацшного перюдш Тх вирощування [4].
Водоспоживання сшьськогосподарських культур е складним об'ектом дослщження, що характеризуемся сукупшстю д1ючих у чаа процесш використання, накопи-чення, розподшу \ перетворення г'рунтовоТ вологи, и взаемодИ' з ¡ншими природними тшами п1д д1ею зовн1шн1х природних \ мелюративних фактор1в.
Для вир1шення багатьох проблем за вирощування сшьськогосподарських культур необхщна повна ¡нфор-мац1я про стан \ роль води в бюлопчних системах, в яких проходять процеси фотосинтезу \ дихання, транспорту елементш мшерального живлення, передачу енерги \ водообмш у цшому. Взаемозв'язок цих процесш впливае на стшюсть рослин до несприятливих факторш середовища.
Мета статт1. Вивчення динамки запаав продуктивно'!' вологи \ пов'язаного з нею сумарного водоспоживання тд постами ячменю ярого залежно вщ вологозабезпе-ченост1 вегетац1йного пер1оду.
Методика дослщження. Запаси продуктивно!' вологи в г"рунт1 визначали розрахунковим методом [5]. Оцшювання вологозабезпеченосп посТв1в ячменю ярового проведено за чисельним значениям вщношення продуктивних запаав г'рунтовоТ вологи до оптимальних. Водоспоживання визначалося методом водного балансу за формулою О. М. Костякова [6]
Е = (\Л/п - \Л/к) + Р + Д\Л/гр,
де Е - сумарне водоспоживання, м3/га; Wn - Wk -запаси вологи в г'рунт!, в1дпов1дно на початок \ юнець пер1оду, м3/га; р - атмосферн1 опади, м3/га; дwгp - п1д-живлення тдфунтовими водами, м3/га. Так як пщг'рун-тов1 води знаходяться глибоко (10 - 18 м), тод1 Д\Л/гр = 0.
При визначенн1 кшьюсних значень показник1в тепло-\ вологозабезпечення територи ЧеркаськоТ област1 за початков1 дан1 взят1 матер1али спостережень 4 метеоро-лопчних станц1й (Жашк1в, Звенигородка, Умань, Смша), пор1вняно р1вном1рно розташованих на дослщжуванш територИ' [7].
Основш результати досл1дження. У кв1тн1 -перш1й декад1 травня 2010 р., переважно суха з низькою вщносною волопстю пов1тря погода (зниження вщносноТ вологост1 пов1тря до критичних меж 30 % \ нижче у кв1тш), суховшш явища сприяли пересиханню верхнього (5-10 см) шару фунту та зумовлювали несприятлив1 умови для проростання, появи сходш та сприяли нершномфному фазовому розвитку ячменю ярого. Середня температура пов1тря в кв1тш становила 9,1-10,0 °С, що на 1 °С вище кл1матичноТ норми. Опадш випало в кв1тн1 вщ 12 (метеостанц1я См1ла) до 43 мм (метеостанцт Умань), що становить в1д 27 до 90 % мкячноТ норми.
Запаси продуктивно!' вологи в г"рунт1 на початок дру-гоТ декади кв1тня (рис. 1) були оптимальш \ складали в
метровому Liiapi -185-190 мм.
На кшець кв1тня у ячменю ярого, в залежност1 вщ строк1в сшби, спостеркались сходи та 3-й листок. Вмкт продуктивно! вологи в метровому uiapi г'рунту до кшця кв1тня залишався на piBHi оптимального - 163-197 мм.
Тепла погода з кшьюстю опадш у межах норми спостеркалася втравт. При цьому перша половина мюяця була по-л1тньому тепла та суха. Друга, внаслщок впливу атмосферних фронтш р1зно! активносп, була нестшкою ¡з коливаннями температури пов1тря та частими грозовими до щами.
На кшець першоТ декади травня запаси продуктивно! вологи знизилися до 156-160 мм i були оптимальними. В KiHui травня запаси продуктивно! вологи в метровому LLiapi г'рунту залишалися на piBHi оптимального - 160 мм (метеостанцт Жашюв) i задовшьними - 130, 133 i 139 мм вщповщно метеостанци Звенигородка, Смша i Умань.
Червень в цшому видався аномально теплим з кшьюстю опадш в межах норми. Середня температура пов1тря за мкяць складала 21,0-22,3 °С, що на 3-4 °С вище кл1матично! норми. Висок1 температури (30-35 °С) визивали прискорення розвитку та уповшьнення росту, а у супровод1 дефщиту опадш та суховив швидке висихання г'рунту. Особливо несприятливими умови скла-далися для формування та наливу зерна ярого ячменю на окремих площах центральних райошв облает^ зокрема Смшянський, де з середини червня розпочалась фунтова посуха i вологозапаси метрового шару г'рунту не перевищували 40 мм. На рент площ запаси продуктивно! вологи в метровому mapi г'рунту на кшець друго! декади червня вщповщали задовшьним (116 i 123 мм - метеостанци Умань i Жашюв) та низьким (84 мм - метеостанцт Звенигородка) показникам. 4acTi floini (метеостанци Жашюв, Звенигородка i Умань), що випали в третш декад1 червня - першш липня, пщвищили запаси продуктивно! вологи до 106-140 мм.
Кв1тень 2011 р. виявився звичайним за температурним фоном та посушливим - ¡з значним дефщитом опадш та дуже низькою вщносною волопстю пов1тря. Середня температура пов1тря за мкяць складала 9,1-9,7 °С, що в захщнш частит на 1-2 °С вище кл1матично! норми, на рент площ в межах норми. Опадш випало переважно 22-29 мм, що становить 39-51 % мюячно! норми. Погодт
УМОВИ КВ1ТНЯ буЛИ ЦШКОМ ЗЭДОВШЬНИМИ ДЛЯ ПОЯВИ CXOfliB
та початку листоутворення ячменю ярого.
Запаси продуктивно! вологи (кшець першо! декади кв1тня) тд ячменем ярим сформувались в межах достат-Hix та оптимальних значень i становили в метровому uiapi 141-162 мм. Зволоження метрового шару г'рунту упродовж мкяця залишалося на piBHi достатшх та оптимальних значень (рис. 2).
У травш, незважаючи на утримання дефщиту опадш, внаслщок вщсутносп CTpiMKoro наростання тепла, агрометеоролопчш умови для росту та розвитку nociBiB були цшком задовшьш. Лише в кшц1 мкяця попршали з встановленням спекотно! погоди. Середня температура пов1тря за мкяць становила 15,6-17 °С, що на 1 °С вище кл1матично! норми. Дефщит опадш з початку вегетацшного перюду та з початку травня склав 1030 % норми. Як наел ¡док, зволоження г'рунту в метровому mapi на кшець травня утримувалось на piBHi достатшх i задовтьних значень - 127-132 мм (метеостанци Умань, Жашюв i Звенигородка) та низьких - 80 мм ( метеостанцт Смша).
Червень, за рахунок значних погодних контраспв -надзвичайно жарко! погоди 1-! декади та надмфних дощш 3-! декади, в цшому видався теплим та дощовим. Середня температура пов1тря за мюяць склала 19,7-20,9 °С, що на 2-3 °С вище кл1матично! норми. Загальна кшьюсть опадш за мкяць склала в захщних та твшчних районах облаем 129-144 мм, що становить 150-180 % мюячно! норми, на рент площ 171-217 мм, що становить 240340 % мюячно! норми. Несприятлив1 погодш умови, що утримувались в 1-2 декадах червня, вщмналась фунтова
посуха - запаси продуктивно! вологи в метровому шар1 г'рунту складали 35-44 мм (метеостанци Жашюв, Звенигородка, Смша), що в 3 рази менше середшх багаторнних значень \ 64 мм - метеостанцт Умань, а з 3-! декади червня вщмналось перезволоження верхшх та надмфне зволоження бшьш глибоких шарш г'рунту. Запаси продуктивно! вологи в метровому шар1 на кшець мюяця пщвищилися до 151-161 мм.
У 2012 р. кв1тень був одним ¡3 найтеплших за весь перюд спостережень та з кшьюстю опадш в межах кл1матично! норми. Середня температура пов1тря за мкяць складала 11,9-13,0°С, що на 3-4°С вище кл1матично! норми. Опади спостеркались в 3 перюди - 1,7-9, 1522.04, загальною кшьюстю за мюяць вщ 38 до 60 мм, що складае 80-140 % клтатично! норми.
Запаси продуктивно! вологи (кшець першо! декади кв1тня) сформувались на ршш достатшх та оптимальних значень \ становили в метровому шар1 г'рунту - 163166 мм (рис. 3).
У кшц1 мкяця, внаслщок жарко! ¡3 суховшними явищами погоди (висока температура пов1тря +25+31 °С, низька волопсть пов1тря - 21-30 %, посилеш в1три), спостеркалось швидке висушування верхнього, 0—10 см, шару г'рунту та попршення умов для розвитку ячменю ярого. При цьому запаси продуктивно! вологи метрового шару г'рунту залишались на ршш оптимальних значень -вщповщно 150-156 мм.
У травш, внаслщок утримання тдвищеного температурного фону (середня температура пов1тря за мюяць становила 18,0-19,2 °С, що на 3-4 °С вище клтатично! норми) та на бшьшост1 площ дефщиту опадш (кшьюсть опадш на бшьшост1 площ була незначною \ становила 14 мм (метеостанцт Звенигородка) та 16 мм (метеостанцт Жашюв) \ 43 та 46 мм (вщповщно метеостанци Смша та Умань), тривало подальше зниження волого-запасш г'рунту, на окремих площах розпочалась г'рун-това посуха. На кшець мюяця вологозапаси г'рунту були неоднорщт \ складали в метровому шар1 в1д 44 (метеостанц1я Жашюв) до 109 мм (метеостанц1я Смша).
Вегетацт пос1в1в у червн1 тривала за малосприятливих умов. Внаслщок дефщиту опадш (к1льк1сть опад1в склала переважно вщ 24 (метеостанц1я Умань) до 46 мм (метеостанцт Звенигородка) (30-60 % норми) \ 72 мм (метеостанцт Жашюв) (90 % норми)) та надзвичайно високого температурного фону (середньомюячна температура пов1тря становила 20,6-21,6 °С, що на 3-4 °С вище кл1матично! норми) поширювалася та поглиблювалася посуха, вщмналися сухови, як1 згубно впливали на формування урожаю ячменю ярого. На кшець мкяця вологозапаси метрового шару г'рунту були незадовшьт - 35-59 мм.
Кв1тень 2013 р. був теплим ¡3 суттевим дефщитом опадш. Середня температура пов1тря за мкяць становила 9,6-10,9 °С, що на 1-3 °С вище кл1матично! норми. Юльюсть опад1в за м1сяць становила на бшьшост1 площ 25 мм (60 % мкячно! норми), на твденному-заход1 37 мм (90 % мкячно! норми). Запаси продуктивно! вологи на кшець друго! декади кв1тня становили в метровому шар1 г'рунту 178-199 мм (рис. 4).
Пщ д1ею посушливо! погоди, що встановилася в третш декад1 кв1тня - першш декад1 травня запаси продуктивно! вологи метровому шар1 г'рунту на кшець першо! декади травня знизилися до 128-167 мм. Значт опади, що випали в другш декад1 травня, тдвищили запаси продуктивно! вологи метровому шар1 г'рунту на кшець друго! декади травня до 145-191 мм. Станом на 31.05 запаси продуктивно! вологи в метровому шар1 г'рунту тд ячменем ярим знаходились переважно в межах оптимальних - 164-185 мм. Умови для вегетаци поавш у червт, у яких тривало формування репро-дуктивних оргатв, а в 3-й декад1 розпочався налив зерна, залежали вщ кшькосп опадш. Спостер1галося надзвичайно неоднор1дне зволоження г'рунту - вщ 113 до 132 мм метеостанци Жашюв \ Умань та вщ 70 до 106 мм метеостанци Смша \ Звенигородка.
Декади
Квтень
Травень
Червень
Пипень
1УНсяц1
Опади за декаду: I I - мс Жашшв:^Ш -мс Звенигородка:гтп - мс Умань
Запаси вологи: 1 - мс Жашюв: 2 - мс Звенигородка: 3 - мс Умань: 4 - мс С мша
Рис. 1. Динамша запаав продуктивно! вологи в метровому шар1 Грунту шд постами ячменю ярого в 2010 р.
• мс Смта
Опади за декаду: I I - мс Жашюв: - мс Звенигородка: гтп - /ис Умань: Е^Э - мс С мта Запаси вологи: 1 - мс Жашшв: 2-мс Звенигородка: 3 - мс Умань: 4 - мс Смта Рис. 2. Динамша запаав продуктивно! вологи в метровому шар1 Грунту шд постами ячменю ярого в 2011 р.
Опади за декаду: I I - мс Жашюе: - мс Звенигорода: ггп - мс Умань:1• - мс См ¡л а Запаси еологи: 1 - мс Жашюе: 2 - мс Зеенигородка: 3 - мс Умань: 4-мс Слила Рис. 3. Динамша запаав продуктивно! вологи в метровому шар1 Грунту гмд постами ячменю ярого в 2012 р.
20С1
Опади за декаду: I I - мс Жашюе: - мс Зеенигородка: ггп - мс Умань: Е^Э - мс См'та Запаси еологи: 1 - мс Жашюе: 2 -мс Зеенигородка: 3 - мс Умань: 4 - мс С мша Рис. 4. Динамша запаав продуктивно'! вологи в метровому шар1 Грунту гмд постами ячменю ярого в 2013 р.
Березень 2014 р. видався аномально теплим 3i знач-ним дефщитом опадш. Середньомюячна температура пов1тря становила 6,0-6,5 °С, що на 6 °С вище кл1матично1' норми. Опадш випало - 13-24 мм (40-70 % вщ норми).
На початок третьоТ декади березня, запаси продуктивно! вологи тд ячменем ярим в метровому uiapi г'рунту були на piBHi оптимальних (152-176 мм) (рис. 5).
Кв1тень видався n0MipH0 теплим i переважно дощовим. Середня температура пов1тря за мюяць становила 9,710,4 °С, що на 1-2 °С вище клтатично! норми. Кшьюсть опадш за кв1тень становила вщ 1 до 2-х мюячних норм - 36-100 мм. Станом на 30.04 запаси продуктивно! вологи в r'pyHTi були достатш та оптимальш i становили в метровому LLiapi 158-181 мм.
Погодш умови травня в цшому були сприятлив1 для росту, розвитку та формування майбутнього врожаю ячменю. Часп рясш доиО, загальною кшьюстю опадш за мюяць у 2-4,5 рази бшьше звичайного, що спостеркались на тдвищеному фош температури пов1тря, сприяли поповненню та утриманню вологозапасш г'рунту на piBHi добрих та оптимальних значень (кшець друго! декади травня - 166-220 мм, третьо! - 123-150 мм).
Середня температура пов1тря за червень становила 17,5-19,0°, що в межах кл1матично! норми. Кшьюсть опадш становила вщ 63 до 111 мм, що в межах та дещо бшьше мюячно! норми (80-140 % вщ мюячно! норми). На кшець мюяця вологозапаси метрового шару г'рунту були надмфними для цього перюду вегетаци (115-171 мм, при оптимальних 60-80 мм).
Весна 2015 р. видалась ранньою, затяжною, в цшому теплою, ¡з кшьюстю опадш в межах та бшьше норми. Березень був аномально теплим ¡з надмфною кшьюстю опадш. Середньомюячна температура пов1тря становила 4,1-4,6 °С, що на 4 °С вище кл1матично! норми. В третш декад1 березня випало 21-23 мм опадш. Запаси продуктивно! вологи перед посшом ячменю ярого (початок третьо! декади березня) в метровому mapi коливалися вщ 160 мм (метеостанцт Умань) до 186 мм (метеостанцт Звенигородка) (рис. 6). На кшець мкяця запаси продуктивно! вологи в метровому mapi г'рунту знизилися до 144-168 мм.
Кв1тень в цшому видався звичайним за температурним фоном i з HepiBHOMipHHM розподшом опадш. Середня температура пов1тря за мюяць становила 8,7-9,5 °С, що близько до клтатично! норми Загальна кшьюсть опадш за мюяць становила на бшьшосп площ 35-47 мм, в Умаш 69 мм (80-144 % Bifl норми). Опади (18-48 мм), що випали на протяз1 першо! декади кв1тня пщвищили запаси продуктивно! вологи в метровому mapi тд ячменем ярим на кшець декади до 177-199 мм. Пщ дкю посушливо! погоди, що встановилася в третш декад1 кв1тня, запаси продуктивно! вологи в метровому mapi тд ячменем ярим на кшець квтя понизилися до 140-163 мм.
В травш середня температура пов1тря за мкяць становила 15,6-16,4 С°, що на 1 °С вище за клтатичну норму. Загальна кшьюсть опадш за мюяць становила на бшьшосп площ 61 i 63 мм (метеостанци Смша i Звенигородка), у захщних районах обласп значно менше - 36-40 мм (метеостанци Жашкш i Умань). Запаси продуктивно! вологи в метровому mapi з на кшець травня понизилися до 80-90 мм.
HepiBHOMipHi донн середини червня обумовили стро-кат1сть зволоження г'рунту. Зокрема, на окремих площах пшденного-заходу, де кшьюсть опадш була найбшьшою, вщмналося тимчасове перезволоження г'рунту, а вологозапаси метрового шару г'рунту на 20.06 були надмфними для цього перюду розвитку посшш i становили 152 мм (метеостанцт Умань). Натом1сгь, в окремих центральних районах обласп (метеостанцт Смша), де опадш випало найменше, спосгеркалась г'рунтова посуха (запаси продуктивно! вологи в метровому mapi г'рунту становили 50 мм).
Запаси продуктивно! вологи в метровому mapi на кшець червня знизилися до 44 i 46 мм (метеостанци Жашкш i Звенигородка) та 95 i 117 мм (метеостанци Смша
i Звенигородка).
Запаси продуктивно! вологи в r'pyHTi формуються залежно вщ вирощувано! культури, стану поверхш поля, вихщних запаав вологи в r^pyHTi i кшькосп атмосферних опадш у вегетацшний перюд.
Величина сумарного водоспоживання ячменю ярого (атмосферш опади вегетацшного перюду + використання г'рунтово! вологи) становила: в дуже вологий перюд вегетаци 2014 р. (метеостанци Жашкш i Умань -забезпечешсть опадами 6%) - 3000 i 3339 м3/га; волоп nepiofln вегетаци 2014 р. (метеостанцт Смша -забезпечешсть опадами 8%) i 2015 р. (метеостанцт Умань - забезпечешсть опадами 16%) - 2850 i 2572 м3/га; середньоволоп перюди вегетаци 2015 р. (метеостанцт Смша - забезпечешсть опадами 32%), 2011 р. (метеостанцт Жашюв - забезпечешсть опадами 34 %), 2010 р. (метеостанцт Умань - забезпечешсть опадами 35 %), 2015 р. (метеостанцт Звенигородка - забезпечешсть опадами 36 %) - 2220 - 2830 м3/га; близьких до середшх за вологозабезпеченням вегетацшних перюдш 2011 р. (метеостанци Умань - забезпечешсть опадами 40 %, Смша - забезпечешсть опадами 40 % i Звенигородка -забезпечешсть опадами 42 %), 2010 р. (метеостаншя Звенигородка - забезпечешсть опадами 36 %), 2013 р. (метеостанцт Умань - забезпечешсть опадами 60 %) -2137-2627 м3/га; середньопосушлив1 вегетацшш nepi-оди 2013 р. (метеостанци Смша - забезпечешсть опадами 40 %, - Жашюв забезпечешсть опадами 70 % i Звенигородка - забезпечешсть опадами 80 %), 2015 р. (метеостанцт Жашкш - забезпечешсть опадами 80 %) -2030-2610 м3/га; посушлив1 вегетацшш перюди 2010 р. (метеостанци Смша - забезпечешсть опадами 84 %, Жашюв - забезпечешсть опадами 91 %), 2012 р. (метеостанци Смша - забезпечешсть опадами 81 %, Звенигородка - забезпечешсть опадами 86 %) - 20152572 м3/га; дуже посушлив1 вегетацшш перюди 2012 р. (метеостанци Умань i Жашкш - забезпечешсть опадами 94 i 95 %) - 2099 i 2264 м3/га (таблиця 1).
Погодш умови та кшьюсть опадш вегетацшного перюду по pi3HOMy впливали на складов! сумарного водоспоживання. Так, у дуже вологий вегетацшний перюд 2014 р. (метеостанци Жашкш i Умань) опади в основному використовувалися на випаровування. В волоп вегетацшш перюди 2014 i 2015 рр. (метеостанци Смша, Звенигородка i Умань) на опади в складовш випаровування припадало 79,8-87,1 %, а на використання г'рунтово! вологи - 12,9-20,2 %. Опади в складовш сумарного водоспоживання для середньовологих вегетацшних перюдш 2010, 2011 i 2015 рр. (метеостанци Смша, Звенигородка i Умань) становили 67,1-81,4 %, а використання г'рунтово! вологи - 18,6 i 32,9 %. Для близьких до середшх за вологозабезпеченням вегетацшних перюдш 2010, 2011 i 2013 рр. (метеостанци Смша, Звенигородка i Умань) опади в складовш водоспоживання коливалися вщ 44,1 до 69,2 %, а використання г'рунтово! вологи вщ 30,8 до 55,9 %.
В середньопосушлив1 перюди 2013 i 3015 рр. (метеостанци Смша, Звенигородка i Жашкш) опади в складовш водоспоживання становили 54,3-62,3 %, а використання г'рунтово! вологи - 37,7-44,8 %. Опади в складовш для посушливих вегетацшних перюдш 2010 i 2012 рр. (метеостанци Смша, Звенигородка i Жашкш) становили 41,7-51,1 %, використання г'рунтово! вологи -48,9-58,3 %. Для дуже посушливих вегетацшних перюдш 2012 р. (метеостанци Жашкш i Умань) опади в складовш водоспоживання складали 43,9 i 48,1 %, а використання г'рунтово! вологи - 56,1 i 51,9 %.
Такий важливий показник продуктивное^ використання води, як коефщкнт водоспоживання залежав вщ культури так i вологозабезпечення вегетацшного перюду. Коефщкнт водоспоживання ячменю ярого найниж-чим вщмнався в 2013 р. на метеостанци Жашкш -543 м3/т (середньопосушдивий вегетацшний перюд), а найвищим у 2014 р. на метеостанци Умань - 1609 м3/т (дуже вологий вегетацшний перюд).
120
22(г
Опади за декаду: I I - мс Жашюе:тШ-мсЗвенигородка: ггп-мс Умань;■=» - мс Смта Запаси вологи: 1 - мс Жашюв: 2-мс Звенигородка: 3 - мс Умань: 4 - мс С мша
Рис. 5. Динамша запаав продуктивно! вологи в метровому шар1 Грунту гмд постами ячменю ярого в 2014 р.
120
200
Опади за декаду: - мс Жашюв; -мс Звенигородка: ггп - мс Умань: ■=» Запаси вологи: 1 - мс Жашюв: 2-мс Звенигородка: 3 - мс Умань: 4 ~ мс С/и/л а Рис. 6. Динамша запаав продуктивно! вологи в метровому шар1 Грунту гмд постами ячменю ярого в 2015 р.
■ мс С мша
Таблиця 1
Сумарне водоспоживання i коефщ1ент водоспоживання ячменю ярого
PÍK Метеостанщя Складов! водоспоживання Сумарне водоспожи ва н ня, м3/га Коефщ1ент водоспоживання, м3/т
Опади Використання rpyHTOBOlвологи
м3/га % м3/га %
2010 Жашкш 1182 51,1 ИЗО 48,9 2312 642
Звенигородка 1780 69,2 790 30,8 2570 1152
Умань 2189 81,4 500 18,6 2689 1238
Смша 1072 41,7 1500 58,3 2572 779
2011 Жашкш 2200 99,1 20 0,9 2220 806
Звенигородка 1798 98,3 30 1,7 1828 695
Умань 2077 95,4 80 4,6 2157 545
Смша 2011 92,6 160 7,4 2171 773
2012 Жашкш 994 43,9 1270 56,1 2264 730
Звенигородка 1012 44,1 1280 55,9 2292 935
Умань 1009 48,1 1090 51,9 2099 830
Смша 925 45,9 1090 54,1 2015 829
2013 Жашкш 1420 62,3 860 37,7 2280 543
Звенигородка 1120 55,2 910 44,8 2030 521
Умань 1727 65,7 900 34,3 2627 834
Смша 1330 54,3 1120 45,7 2450 1000
2014 Жашкш 3000 94,3 180 5,7 3180 753
Звенигородка 2977 87,1 450 12,9 3477 979
Умань 3339 96,5 120 3,5 3459 1609
Смша 2850 85,6 480 14,4 3330 905
2015 Жашкш 1440 55,2 1170 44,8 2610 687
Звенигородка 1900 67,1 930 32,9 2830 726
Умань 2572 79,8 650 20,2 3222 1007
Смша 2010 73,6 720 26,4 2730 758
Висновки. Вологозабезпечешсть вегетацшного перЬ оду значно впливала на продуктивш запаси вологи у г"рунт1 \ водоспоживання ячменю ярого. Так, в дуже волоп, волоп, середньоволоп за вологозабезпечешстю вегетацшш перюди продуктивш запаси вологи у г'рунту за виключенням незначних короткотермшових перюдш, не опускалася нижче оптимально! межк В середньо-посушлив1, посушлив1 \ дуже посушлив1 за вологозабезпечешстю вегетацшш перюди продуктивш запаси вологи в г"рунт1 не виходили за оптимальну межу тшьки у весняний перюд.
Сумарне водоспоживання ячменю ярого залежало вщ вихщних запаав вологи в фунт, кшькосп опадш \ метеоролопчних умов упродовж вегетаци. Бшьшу час-тину витрат (окр1м посушливих \ дуже посушливих вегетацшних перюдш) у сумарному водоспоживанш ячменю ярого складали опади вегетацшного перюду. Коефщ1ент водоспоживання також залежав вщ вологозабезпече-носп вегетацшного перюду.
/Итература
1. Рокочинський А. М. Обфунтування врожайносп сшьськогосподарських культур на осушуваних землях у водогосподарських проектах / А. М. Рокочинський, С. В. Шалай // В1сник аграрноУ науки. - 2016. - №7. - С. 49-53.
2. Вольтере И. А. Запас продуктивной влаги в посевах озимой пшеницы И. С. Вольтере // Земледелие. - 2007. - № 3. - С. 31.
3. Желтопузов В. Н. Зависимость урожайности и качества зерна ози-
мого ячменя от условий возделывания / В. Н. Желтопузов, В. В. Дубина, О. Г. Шабалдас // Весник АПК Ставрополя. - №3(7). - 2012. - С. 24-27.
4. Полуянова О. Б. Водопотребление посевов ярового ячменя при возделывании по экологически безопасной технологи / О. Б. Полуянова, М. Б. Терехов, А. В. Терехова // Вестник Алтайского государственного аграрного университета. - № 7 (81). - 2011. - С. 30-32.
5. Гушля А. В. Водно-балансове исследования / А. В. Гушля, В. С. Мезенцев. - К. : Вища школа, 1982. - 231 с.
6. Костяков А. Н. Основы мелиораций / А. Н. Костяков. - М. : Сельхозгиз, 1960. - 631 с.
7. Агрометеорологии огляди за 2010 - 2016 piK по Черкаськ1й облает!. -Черкаси: Черкаський обласний центр з гщрометеорологи, 2010-2016.
References
1. Rokochinskyi A. M. Justification of productivity of crops on the drained lands in water management projects / A. M. Rokochinskyi, S. V. Shalai // Reporter of agrarian science. - 2016. - No. 7. - P. 49-53.
2. Volters I. A. The stock of productive moisture in winter wheat / I. A. Volters //Agriculture. - 2007. - № 3. - P. 31.
3. Zheltopuzov V. N. Dependence of productivity and quality of grain of winter barley on the conditions of cultivation / V. N. Zheltopuzov, V. V. Dublna, O. G. Shabaldas//Reporter of agrarian and industrial complex of Stavropol. -No. 3(7). - 2012. - P. 24-27.
4. Polulanova O. B. Water consumption of crops of spring barley at cultivation according to the ecologically safe technology / O. B. Polulanova, M. B. Terekhov, A. V. Terekhova // Reporter of Altai state agrarian university. - No. 7 (81). -2011. - P. 30-32.
5. Gushlya A. V. Water balance research / A.V. Gushlya, V. S. Mezentsev. - K. : Higher school, 1982. — 231 p.
6. Kostlakov A. N. Bases of melioration / A. N. Kostyakov. - M. : Selkhozglz, 1960. - 631 p.
7. Agrometeoroglcal review of 2010-2016 years In Cherkasy region. - Cherkasy: Cherkasy regional center of hydrometeorology, 2010-2016.
