Вплив атмосферної вологи на ріст і розвиток конвалії звичайної Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

4. Липа А.Л. Дендропарк "Тростянец" / А.Л. Липа, Г.А. Степунин. - К. : С.-х. лит. УССР, 1951. - 70 с.

5. Липа А. Л. Интродукция и акклиматизация древесных растений на Украине. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1978. - 112 с.

6. Маринич 1.С. Бюлопчш особливосп твшчноамериканських шпилькових у зв'язку з 1х культурою в Люостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук: спец. 03.00.05 / 1гор Степанович Маринич. - К., 1999. - 20 с.

Грабовый В.М. Репродуктивная способность тсуги канадской в условиях культуры в Лесостепи Украины

Исследован морфогенез генеративных органов тсуги канадской, выяснены сроки и характер пыльцевания и опыления, определена семенная производительность исследуемых особей в условиях Лесостепи Украины.

Ключевые слова: пыльцевание, опыление, микроспорогенез, макроспорогенез.

Grabovyi V.M. Reproductive performance Tsuga canadensis (L.) Carr.

in the conditions of culture at Ukraine Forest-Steppe

The explored morphogenesis of generative organs of Tsuga canadensis (L.) Carr., the terms and specifics of anthesis and pollination, define seminal productivity of the individuals in the conditions of Ukraine Forest-Steppe.

Keywords: anthesis, pollination, microsporogenesis, mаcrosporogenesis.

УДК 630*182.43:630*232.328 Асист. О.М. Гриник, канд. с.-г. наук -

НЛТУ Украти, м. Rbeie

ВПЛИВ АТМОСФЕРНО1 ВОЛОГИ НА Р1СТ I РОЗВИТОК

КОНВАЛП ЗВИЧАЙНО1

Дослщження здшснювали у Люостепу, а також у передпрських та прських областях Украшських Карпат. Представлено особливосп заготiвлi сировини конвалп та 11 висушування. Визначено змiну вологосп сировини конвалп звичайно! впродовж вегетацшного перюду у рiзних типах люорослинних умов iз рiзною повнотою деревосташв. Для аналiзу вибирали зразки у мюцях з рiзною освiтленiстю та iз рiз-ним ступенем проективного вкриття. Найвищi показники вологостi рослини в уах типах лiсорослинних умов визначено за повноти 0,6-0,7, а найнижчi - за повноти до 0,5. Загальною тенденщею за вах повнот i в усiх типах люорослинних умов е плавне зростання вологосп сировини конвалп звичайно!, починаючи iз травня до липня, тс-ля чого вiдбуваеться зменшення вологосп сировини з серпня по жовтень.

Вода - буд1вельний матер1ал для клггин i тканин: вона потр1бна для життед1яльност1 плазми, для засвоення i пересування мшеральних речовин is грунту до листюв та суцвотя, для нормального ходу фотосинтезу, трансшра-цп i руху по рослиш рiзних мiкроелементiв (висхiдний i низхщний). Втрача-ючи воду внаслiдок випаровування, вони захищають себе вщ пере^вання. Джерелом води для рослин е атмосферш опади - дощ, сшг, а також роса, iнiй, туман, ожеледиця, грунтовi води i грунтова волога [2].

З особливостями руху пов^яних мас, розподiлу свгглового потоку пов,язанi тепловi процеси, режими вологосп. На узлiссi нагромаджуеться бшьше снiгу, а, отже, i вологи, що позитивно впливае на збереження i рют трависто!" рослинностi, зокрема й конвалп звичайно!", яка любить добре зволо-женi грунти. Гумусовий горизонт грунту тут потужшший, шж у полi, вищий вмiст гумусу, рухливих форм фосфору, калш [1, 3]. У перюд вегетацii, особ-

ливо цвтння i утворення плодiв, iнтенсивного росту коршня та листкiв, рос-лина втрачае багато води. Тому волога, змшюючи до певних умов штенсив-шсть життевих процесiв, може ютотно впливати на розвиток конвали зви-чайно!.

Значення опадiв у житл рослин залежить вiд часу !х випадання, штен-сивностi i протяжностi, температури i вологостi повiтря, властивостей грунту, рельефу, зумовлене дiею сукупност iнших чинникiв [1-2, 4-5]. Якщо дощi випадають на початок вегетацп та пiд час масового цвтння невеликими дозами, то за високо! температури (+18+20 оС) повгтря i низько! вщносно! воло-гост повiтря, вони майже повнiстю випаровуються вiдразу ж пiсля випадання i не використовуються рослинами. Опади велико! штенсивност за низько! температури повггря також малоефективш, оскiльки грунт не може !х погли-нути, тому вода нагромаджуеться на поверхш або стжае. Перед початком ве-гетацiйного перiоду конвали звичайно! волопсть повгтря i грунту в мюьких умовах нижча порГвняно з люовими. Через високу iнтенсивнiсть притiнення намету деревостану сшг тане повгльно навпъ зг стрГмким пiдвищенням температури повгтря, i, вгдповгдно, рослини використовують бгльше вологи.

Нестача води - один з чинникгв, що затримуе ргст i знижуе життездат-нгсть рослин (цвтння i плодоношення). У разг !! нестачг погано розвиваеться листова пластинка, знижуеться штенсившсть цвтння (гнколи вгдсутне цвг-тгння) i формування зав'язг. Надлишкова кглькгсть опадгв сповгльнюе процес масового цвтння (фаза бутошзацп тривае дуже довго, що може призвести до вщмирання суцвгття), утворення плодГв i !хнього дозрГвання. Шсля дозрГван-ня насшня у конвали значно зменшуеться потреба у водь Надлишок вологи та нестача !! в грунт спричиняе сповгльнення росту i розвитку коренево! сис-теми, рослина регулюе сама надходження вологи до листя завдяки глибиш залягання кореневища. МежГ залягання кореневища перебувають у межах вгд 8 до 46+1,3 см.

Кореляцшну залежшсть цвтння та плодоношення Convallaria maja-lis L. вщ кшькоси опадГв i вщносно! вологост повгтря наведено в таблищ.

Табл. Кореляцшний зв 'язок мiж тривалктю проходження фенофаз i атмос-

ферною вологою (пробш площ12-6)

Атмосферна волога Тривалшть вегетацшного перюду Фенофаза

початок вегетацп початок цвтння початок плодоношення

Сума опад1в, мм 0,38.0,58 0,39.0,67 0,27.0,42 0,33.0,39 0,46.0,69 0,37.0,58 -0,46.-0,52 -0,39.-0,49

Волопсть пов1тря, % 0,49.0,71 0,52.. .0,84 0,02.0,14 0,08.0,12 -0,07.-0,29 -0,26.-0,47 0,39.0,57 0,16.0,21

Примггка: чисельник - л1сов1 ф1тоценози, знаменник - мюью умови.

Результати спостережень свщчать про те, що для конвали у перюд цвтння оптимальна волопсть повгтря перебувае в межах 50-75 %, кшьюсть опадГв - 75-105 мм; у перюд утворення плодГв та галуження коренево! систе-ми - вгдповгдно 60-70 % i 70-110 мм. Вплив опадГв (!хне сумарне значення впродовж вегетацшного перюду) на тривалють вегетацшного перюду зпдно

з отриманими коефщентами кореляци характеризуеться як помiрно значний (г = 0,38.0,67).

На початок вегетаци кiлькiсть опадiв мае опосередкований вплив, який характеризуеться слабким помiрним ступенем кореляци (г = 0,27...0,42). Аналогiчну тенденцiю виявлено й у впливi кiлькостi опадiв на початок фази цвтння (г = 0,37.0,69). Це свщчить про помiрний значний ступiнь зв'язку, а отже, i про помiрний ступiнь впливу опадiв на початок вегетаци та на фазу цвтння. Виявлено обернену залежтсть кшькост опадiв на початок плодоно-шення (г = -0,46.-0,52 - для люових фiтоценозiв i -0,39.-0,49 - для умов мюького середовища), тобто iснуе тенденцiя до негативного впливу надлиш-кiв опадiв на початок фази плодоношення.

Вплив вологосп повiтря як у люових фiтоценозах, так i в мюьких умо-вах на тривалiсть вегетацшного перюду характеризуеться коефiцiентами кореляци, якi змiнюються вiд 0,49 - у люових до 0,84 - у мюьких умовах, що св^ить про iстотний вплив цього показника на тривашсть вегетацiйного перюду. Вплив вологостi повiтря на початок вегетаци характеризуеться слабким показником коефщента кореляци, який визначаеться як додатнш i перебувае в межах вщ 0,02 до 0,14 - в умовах люових фiтоценозiв та вщ 0,08 до 0,12 - у мюьких умовах.

На початок фази цвтння вплив вологосп повггря характеризуеться низьким показником коефiцiента кореляци i мае обернену залежнiсть. Зна-чення коефiцiента кореляци в цьому випадку змшюються в межах - 0,07 до -0,29 - для люових фiтоценозiв та вщ -0,26 до -0,47 - для умов мюького середовища. У цьому випадку ми вщзначили, що вища вологiсть повiтря мае бшьший негативний вплив на початок фази цвтння в умовах мюького середовища. На початок фази плодоношення волопсть повггря мае бiльш пози-тивний вплив. Кореляцiя характеризуеться як додатна i коефiцiенти кореляци змшюються в межах вщ 0,39 до 0,57 - в умовах люових фiтоценозiв та вiд 0,16 до 0,21 - у мюьких умовах. Це свщчить про бiльший вплив вологосп по-вiтря на початок фази плодоношення у люових фггоценозах порiвняно з умо-вами мюького середовища.

Для дослiдження сукупного впливу середньодобово! температури по-вiтря i вщносно! вологостi повiтря на цвiтiння та частку рослин iз квггами по-будовано вiдповiднi графiки залежностей. Результати згруповано окремо для умов свiжого бору i свiжого та вологого субору (А2-В2-3); для свiжого та воло-гого сугруду (С2-3); для свiжого та вологого груду (Б2-3) i графiчно представлено на рис. 1-3.

В умовах свiжого бору (А2) та свiжих i вологих суборiв (В2-3) (рис. 1) прослщковуеться з пiдвищенням середньодобово! температури повiтря тiсна залежнiсть частки рослин iз квiтами вiд вщносно! вологостi повiтря. 1з тд-вищенням вщносно! вологостi повiтря збiльшуеться частка рослин iз квiтами. Очевидно, що у бщних за трофнiстю умовах для цвтння рослина потребуе бшьшо! кiлькостi вологи. Оптимальнi межi вщносно! вологостi для збшьшен-ня частки рослин iз квiтами становить 72-76 %. Вщносна вологiсть повiтря прямо пропорцшно залежить вiд кiлькостi опадiв та ступеня зволоження

Грунту. Збшьшення середньодобово! температури пiд час фази цвтння на збшьшення частки рослин iз квiтами впливае незначно.

25---г 76

с-

--20

15-

к н '3 и

м

к ц

о с

Сн

к

б 10'

сз

¡т1

\ „

1 / " V \ Р ——*

! * \ Г /

' ■ V,] ■

- - »- Частка рослин з квггками, % —♦—Волопсть П0В1Тр |||| я

+ 74

«

72 £

га о с

- 70

о 1=5 О оа

сЗ -

о о

X §

64 ш

-- 68

-- 66

- 62

— Г-]

о' Л

гТ 2 ОС ГО

ГП сч ос гТ 1/-1 го ос 1/-Г

Середньодобова температура повгтря, °С (пробна площа)

Рис. 1. Ктьтсть рослин конвали звичайно'1 з квтами залежно вiд середньодобово'1 температури i вiдносно'iвологостi повтря вумовах А2-В2-3

40-

35 ¡30

я *м

*25

и к

520 о с, к

015

о

и &

10

\

ч_.

■

■ 'Частка рослин з кв^ками, % —♦—Волопсть повпря

• --

1мг^ **■ /

/ я' ■. - ■

■■ ■ ■'

80 70 60 50

о4 «

Сь

'3

о =

л

го

о

3 м

' сЗ

о

>1

4

со

-- 20

Ы —

го

ос

о-*

4- 10

1/-1 о"

Г—

о"

сч

С-4

тГ —

Г-С1

ГО

о

-"Г

^ гч (Ч (Ч ГО ^г

Середньодобова температура пов^ря, °С (пробна площа) Рис. 2. Ктьтсть рослин конвали звичайно'1 з квШами залежно вiд середньодобово'1 температури i вiдносно'i вологостi повтря в умовах С2-3

В умовах свiжих та вологих сугрудiв (С2-3) (рис. 2) з шдвищенням се-редньодобово! температури повггря збшьшуеться частка рослин iз квггами.

Збiльшення вщносно! вологостi повiтря понад 85 % та зниження менше нiж 72 %, зпдно з отриманими результатами, призводять до зменшення частки рослин iз квiтами. Очевидно, що у цих умовах для рясного цвтння рослина потребуе стало! вологостi повпря у межах 74-82 % та середньо! температури повiтря у межах 12,7-14,1°С.

Ссрсдньодобова температура повпря, °С (пробна площа)

Рис. 3. Ктьтсть рослин конвали звичайно'1 з квтами залежно вiд середньодобово'1 температури i вiдносно'i вологостi повтря в умовах Б2.3

Шдвищення середньодобово! температури пов^я в умовах свiжих i вологих грудiв (02-3) позитивно впливае на збшьшення частки рослин iз квь тами (рис. 3). Позитивний вплив та збшьшення ще! частки мае вщносна воло-гiсть повiтря у межах вщ 72 % до 82 %. Оптимум вщносно! вологост повiтря змiнюеться у межах вщ 72 % до 76 %. За тако! вщносно! вологостi повггря частка рослин iз квiтами збшьшуеться з пiдвищенням середньодобово! температури повпря. Температурний оптимум перебувае у межах 12,7-13,1°С.

Отже, в умовах iз низькою трофнiстю (свiжий бiр, свiжi i вологi субо-ри) шдвищення вщносно! вологостi повiтря сприяе збшьшенню частки рослин iз квiтами. Вплив вщносно! вологостi повпря у таких умовах на збшьшення частки рослин iз квпами е вищим порiвняно iз впливом середньодобо-вих температур. В умовах свiжих i вологих сугрудiв i грудiв вплив вщносно! вологостi повпря i середньодобових температур на збiльшення частки рослин iз квпами е взаемодоповнювальним. В умовах свiжих i вологих грудiв оптимальнi межi для середньодобових температур е нижчими, порiвняно iз умовами свiжих та вологих сугрудiв. Загалом, вiдносна волопсть повiтря, пе-ребуваючи в оптимальних межах 72-82 %, позитивно впливае на збшьшення частки рослин iз квпами. Температурний оптимум перебувае у межах 12,7-13,1°С - для умов свiжих та вологих грудiв та 12,7-14,1°С - для умов свiжих та вологих сугрудiв.

Л1тература

1. Гейгер Р. Климат приземного слоя воздуха / Р. Гейгер. - М. : Изд-во иностранной лит-ры, 1960. - 486 с.

2. Горшенин Н.М. Лесоводство : учебник / Н.М. Горшенин, А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1977. - 304 с.

3. Дояренко А.Г. Факторы жизни растений / А.Г. Дояренко. - М. : Изд-во "Колос", 1966. - 280 с.

4. Жиляев Г.Г. Життездатнють популяцш трав'яних багаторiчникiв : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. докт. бюл. наук / Г.Г. Жиляев. - Дншропетровськ, 2001. - 24 с.

5. Карпачевский Л.О. Лес и лесные почвы / Л.О. Карпачевский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 261 с.

6. Корневое питание растений у фитоценозах. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1971. - 248 с.

Грынык Е.Н. Влияние атмосферной влаги на рост и развитие ландыша майского

Исследования проводили в Лесостепи, а также в предгорных и горных областях Украинских Карпат. Представлены особенности заготовки сырья ландыша и его высушивания. Определено изменение влажности сырья ландыша обычного на протяжении вегетационного периода в разных типах лесорастительных условий с разной полнотой древостоев. Для анализа выбирались образцы в местах с разной освещенностью и с разной степенью проективного накрытия. Наивысшие показатели влажности растения во всех типах лесорастительных условий отмечены при полноте 0,6-0,7, а самые низкие - при полноте до 0,5. Общей тенденцией при всех полнотах и во всех типах лесорастительных условий является плавный рост влажности сырья ландыша майского, начиная с мая по июль, после чего происходит снижение влажности сырья с августа по октябрь.

Grynyk О.М. Influence of atmospheric moisture on growth and development the lily of valley

Researches conducted at Forest-steppe, and also in the pre-mountain and mountain areas of Ukrainian Carpathians. The features of purveyance of raw material lily of valley and his drying are presented. Certainly change of humidity of raw material lily of valley during a vegetation period in the different types forest-growing terms with different stocking degree of forests stands. For an analysis standards got out in places with different luminosity and with the different degree of the projective covering. The greatest indexes of humidity of plant in all types forest-growing terms are marked at stocking degree 0,6-0,7, and the lowest - at stocking degree to 0,5. By a general tendency at all stocking degree and there is smooth growth of humidity raw material of lily valley in all of types of forest-growing terms, beginning from May to July, after that have place diminishing of humidity raw material from August to October._

УДК 630*23 [581.524.3] Асист. Г.Б. Лукащук, канд. с.-г. наук -

НЛТУ Украти, м. Льв1в

ЕКОТОП1ЧНА СТРУКТУРА РОСЛИННОСТ1 ЗРУБ1В ГОРГАН

Розглянуто екототчну структуру рослинносп зрубiв Горган. Основними чин-никами, що характеризують еколопчну ампштуду флористичних елеменпв зрубiв, е !хня чутливють до режиму зволоження, освгтлення, до забезпечення азотом у грунт! За чутливютю до цих показниюв рослини подшено на певш екогрупи.

Еколопчш наслщки вирубування деревостану проявляються у змт фгтокшмату. Збшьшуеться доступ прямо! сонячно! радiаци\ Одночасно зi змь ною умов освгтленосп вщбуваеться змша температурного режиму в напрям-