CC BY
18
Чурилов А.М., Якубенко Б.Е. История ботанических исследований лесной растительности Киевского Полесья
Поданы сведения об истории ботанических исследований лесной растительности Киевского Полесья за 200-летний период - с первой половины Х1Х в. и до наших дней. Сделан обзор наиболее важных работ флористического и геоботанического характера. История проведения исследований в регионе разделена на отрезки времени в соответствии с количеством опубликованных работ. Особое внимание акцентировано на попытках геоботанического районирования территории Украины и Украинского Полесья в частности.
Ключевые слова: лесная растительность, Киевское Полесье, геоботаническое районирование, флористическое изучение.
Churilov A.M., Yakubenko B.Ye. History of botanical investigation of forest vegetation in Polissya of Kiev region
The information of history of botanical investigation in Polyssya of Kiev region during 200 years period from first part of Х1Х century to nowadays were given. Overview of most important floristical and geobotanical papers was conducted. The history of all botanical investigation divided by periods which depend on number of publishing papers on that time. Particulary to pay attention on geobotanical classification of area of Ukraine and Ukrainian Polissya.
Keywords: forest vegetation, Polissya of Kiev region, geobotanical zoning, floristical investigations.
УДК551.58*8.7 Проф. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук;
астр. 1.Ф. Шишканинець -НЛТУ Украши, м. Львiв
ТЕНДЕНЦН ДО ЗМ1НИ КЛ1МАТУ НА ФОН1 ЦИКЛ1ЧНИХ КОЛИВАНЬ АКТИВНОСТ1 СОНЦЯ В РАЙОН1 ВЕРХНЬО1 ТЕЧН Р1ЧКИ ЛАТОРИЦЯ
Наведено закономiрностi змши основних ^матичних показнигав за 20^чний перюд у райош верхньо! течи рiчки Латориця. За цей час спостережено штенсивне зростання середньорiчноi та середньомюячно! за вегетацшний перюд температури пов^ря, юлькоси опадiв та вщносжй вологост пов^ря; простежено наявшсть прямого зв'язку основних ^матичних показнигав з актившстю Сонця.
Ключовг слова: змша ^мату, ктматичш показники, сонячна актившсть.
В останш десятилитя важливого значення набуло питання змш ктма-ту. Основними причинами глобальних змш ктмату бшьшють автор1в вважа-ють збшьшення концентрацii СО2, СН4, К20 в атмосферному повир^ що пе-редуе посиленню парникового ефекту та шдвищенню середньоi температури повпря [1, 3, 6]. Iншi автори вважають, що найвагомiшою причиною потеп-лiння на Земл^ яке спостер^аеться за останнi 50 роюв, е рiзке пiдвищення (на 50 %) сонячноi активностi пiд час останнього столггаього циклу, порiвняно з двома попередшми [2]. Змiни клiмату, що вщбуваються в останнi десятили-тя, значно впливають на бюсферу загалом та на лiсовi екосистеми зокрема [3, 5, 6], тому актуальним е вивчення змш метеоролопчних параметрiв та вив-чення iх впливу на рют та розвиток люосташв.
Для аналiзу метеорологiчних показникiв у райош прських букових ль шв верхньоi течii басейну рiчки Латориця використано даш Нижньоворггсь-
ко! метеостанцп про рiчнi суми опадiв, середньорiчнi значення температури, середньорiчнi вологiсть повпря i дефiцит вологи за 1992-2012 рр. (табл. 1). За цей перюд найменшу кiлькiсть опадiв спостер^али у 2012 р. (881 мм), 2003 р. (873 мм) та 1993 р. (879 мм); а найбшьшу - в 1998 р. (1521 мм) та 2001 р. (1514 мм).
Табл. 1. Ктматичт показники* та сонячна активтстъ
Роки Середня температура повпря, оС Середня волопсть повпря, оС Дефщит вологи, мб Середня кшьюсть опад1в, мм Сонячна актив-шсть, числа Вольфа
1992 6,9 75,7 4,2 1156,6 94
1993 6,6 76,4 3,3 879,4 55
1994 8 78,3 3,6 974,9 30
1995 6,9 79,7 3,1 1134,7 18
1996 6,4 76,7 3,2 996,5 9
1997 6,5 78,3 2,9 1082,7 21
1998 6,8 81,7 2,6 1521,2 64
1999 7,4 80,3 3 1068 93
2000 8,1 77,6 3,6 949,7 119
2001 7,2 79,8 3 1514,2 111
2002 7,9 77,5 3,5 1046,8 104
2003 6,9 77,8 3,4 873 64
2004 7 79,7 2,8 1243,1 40
2005 6,7 80,3 2,9 1132,9 30
2006 7,3 82 2,9 1063,3 15
2007 8,4 79,3 3,6 1045 8
2008 8,2 79,8 3,1 1352,5 2,9
2009 8 80,9 3,2 1266,7 3,1
2010 7,6 81,1 2,8 1341,2 16,5
2011 7,6 79,3 3,3 1364 55,6
2012 7,9 78 3,7 880,6 57,5
Примака до табл. 1-2: показники наведено за даними метеостанцп Нижш Во-
рота (Закарпатська обл.).
Основш кшматичш характеристики розраховано за два десятирiчнi перюди та узагальнюючий 20^чний перюд, а середш багаторiчнi показники розраховаш 1949 по 2000 рр. (табл. 2). Як видно з наведених даних, протягом проаналiзованого перюду (1992-2012 рр.) спостер^аемо тенденщю до зрос-тання за всiма клiматичними показниками. Бшьш iнтенсивне зростання вели-чини кшматичних показникiв, окрiм дефiциту вологи, вщбулося впродовж 2002-2012 рр., порiвняно з попереднiм десятилiттям. Зменшення дефщиту вологи пов'язано зi збшьшенням вщносно! вологостi повiтря. Упродовж ос-таннього десятилiття (2002-2012 рр.) рiчна кiлькiсть опадiв зросла вiд 1046 мм (норма) до 1146 мм, а середньорiчна температура повиря - вщ 6,6 оС до 7,6 оС. В останнi роки, порiвняно з попереднiми, бiльш iнтенсивно зросла також середньомюячна температура повiтря за вегетацшний перiод (вiд 12,2 оС до 13,3 оС).
Рис. 1. Хiд температур повтря (А), вiдносноT вологостг повтря (Б) та кiлькостi опадiв (В) за перюд 1992-2012 рр.
В окремi роки випадало значно менше опадiв, порiвняно з кшматич-ною стандартною нормою. Отож, зменшення кiлькостi опадiв у вегетацшний перюд, вiдповiдно до зростання температури повпря, зумовило виникнення засух, яю е досить небезпечними для люово! рослинностi в районi букових прських лiсiв Закарпаття. Для цього району найбшьш посушливими роками, якi характеризувались максимальною середньорiчною температурою повiтря
i мшмальною кiлькiстю опадiв за вегетацiйний перюд, були: 2000 р., 2007 р., 2012 р. За останш десятилптя спостерiгаeться закономiрна змiна метеороло-пчних показникiв у часi (рис. 1). Встановлено, що протягом 1992 -2012 рр. середньорiчна температура повiтря щорiчно зростала на 0,05 оС, вщносна се-редньорiчна вологiсть повiтря - на 0,14 %, а середньорiчна кiлькiсть опадiв -на 7,42 мм. При цьому кореляцiйний зв'язок температури повпря, вологостi повiтря та кшькост опадiв вiд часових змш, вiдповiдно, е значним, помiрним та слабким.
Табл. 2. Динамжа основных клгматичних поканииив
Ктматичш показники Пе рюд, роки Середня бага-тор1чна 19492000 рр.
19922001 20022012 19922012
Опади (середньор1чш), мм 1127,8 1146,3 1137,5 1046
Опади за перюд вегетацп, мм 725,1 741,8 733,9 693
Середньор1чна температура, оС 7,1 7,6 7,3 6,6
Середня температура за вегетацшний перюд, оС 12,8 13,3 13,0 12,2
Середньор1чна волопсть повпря, % 78,5 79,6 79,1 - *
Середня волопсть повпря за вегетацшний перюд, % 76,1 77,3 76,7 -
Середньор1чний дефщит вологи, мб 3,3 3,2 3,2 -
Середнш дефшит вологи за вегетац1йний перюд, мб 4,7 4,6 4,6 -
Примгтка: * даш вщсутш.
Проведений кореляцшний аналiз мiж клiматичними показниками i рiвнем сонячно! активностi (числа Вольфа) виявив слабю, але ютотш прямi зв'язки з усiма основними характеристиками ктмату, окрiм середньорiчноl температури повиря та кiлькостi опадiв, де Ff < Гст (табл. 3). Найбшьш тiсно з числами Вольфа корелюе рiчна вiдносна вологiсть повпря (Я = - 0,346) та рiчний дефщит вологостi повiтря (Я = 0,321), утворюючи при цьому помiрнi зворотнiй та прямий зв'язок вщповщно.
Табл. 3. Коеф^енти кореляци та регреси кшматичних показникк 1з сонячною актившстю за перюд 1992-2012 рр.
Кл1мтичш показники Коефщент кореляци (Я) Коефщент регреси (V) Критерш гстотноста м1ж по-ршнюваними дисперс1ями
Ff Fst
Суми опад1в за:
- календарний рж -0,028 -0,143 0,014 0,906
- вегетацшний перюд -0,050 -0,210 0,050 0,830
Середня температура повпря за:
- рж 0,006 9,050 0,001 0,981
- вегетацшний перюд 0,217 0,003 0,938 0,345
Ыдносна волопсть повпря за:
- рж -0,346 -0,016 2,580 0,125
- вегетацшний перюд -0,173 -0,010 0,588 0,453
Дефщит вологост за:
- рж 0,321 0,003 2,190 0,155
- вегетацшний перюд 0,198 0,003 0,772 0,391
Зростання та зниження середньорiчних вологостi повiтря та дефщиту вологи у бiльшостi випадюв спостерiгаeмо на фазах зростання та спаду со-нячно1 активностi. Пiковi значення цих показникiв вiдзначено в роки з екстремальними значеннями чисел Вольфа або з вдаиленням вщ них на 12 роки (рис. 2, 3).
—^Сонячна лктивнкть И Вологасть поюгря
1992 1994 1996 199В 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 роки Рис. 2. Динамжа середньорiчноíвологост1 повтря та середньорiчних значень чисел Вольфа за 1992-2012 рр.
* Со н яч н а а к ги вн ¡сть ■ Дсф!цит вологосп
130 4,5
120 - ■ 4
110 \ т /я ю
7т-* Яч _ 3,5
4 90 Ж '5
5 80 \ ■ \ м-*^ тг 2
| 70 \ V 2.5 о е;
н ео V Г о о
1 а: \ / V Г 15 э-
30 V / / 1 ■е
в о
0 II! Г* * 1 0
1992 1994 199Б 199В 2000 2002 2004 2006 2000 2010 2012
Роки
Рис. 3. Динамжа середньорiчного дефщиту вологост1 повтря та середньорiчних значень чисел Вольфа за 1992-2012 рр.
Аналопчш результати щодо тдвищення в останш роки середньо1 тем-ператури повпря та кшькосп опадiв отриманi польськими дослщниками, якi вивчали динамiку метеорологiчних показниюв на теренах Бшовезько1 Пущi [7, 8]. Зокрема автори констатують, що зростання температури повiтря впли-вае на збiльшення поверхневого випаровування та зумовлюе, разом iз засухами, зниження рiвня Грунтових вод на територп Бшовезько1 Пущi. У цих умо-вах спостерiгаються завчаснi початок та завершення вегетацiйного перiоду. Чика тенденцiя раннього переходу до позитивних температур зумовлена, як вщзначають В.Ф. Мартазшова та iншi автори [4], змшою великомасштабно1 циркуляцп атмосфери i нетиповим розподiлом теплових повiтряних мас у тропосфер^ що е наслщком глобального потеплiння клiмату.
Висновки. В район BepxHboï Te4iï pÎ4KH Латориця простежуемо тен-денцiю до зростання величин основних кшматичних показниюв. Найбшьш iH-тенсивно клiматичнi показники змшилися за перiод з 2002-2012 рр. Порiвняно з клiматичною стандартною нормою, середньомюячна температура повiтря за вегетацшний перюд у верхiв'ях рiчки Латориця зросла вщ 12,2 оС до 13,3 оС, а середньорiчна температура - вщ 6,6 оС до 7,6 оС. Рiчна кшьюсть опадiв зросла вiд 1046 мм до 1146 мм. Найбшьш посушливими роками, як характеризува-лись максимальною середньорiчною температурою повiтря i мiнiмальною кшьюстю опадiв за вегетацiйний перiод були: 2000 р., 2007 р., 2012 р.
Анатз залежносп клiматичних характеристик i сонячноï активностi виявив помiрну кореляцiю з вiдносною рiчною вологютю повiтря i рiчним де-фщитом вологи, а також слабкi кореляцшш зв'язки зi середньою температурою повггря, вщносною вологiстю повiтря та дефщитом вологи за вегетацшний перiод. Кореляцiйного зв'язку мiж сонячною активнiстю i середньо-рiчними температурою повпря та опадами не виявлено.
Л1тература
1. Ануфриев В.П. Энергоэффективность и проблема изменения климата / В.П. Ануфриев, А.В. Чазов. - М. : Изд-во УЦЭЭ, 2006. - 193 с.
2. Личак М.М. Тенденцп змш р1вня сонячно!' активносп / М.М. Личак, Н.П. Царук // На-уков1 статт НТУ Украши "Кшвський полгтехшчний iH-т", 2006. - № 6. - С. 119 -124.
3. Мазепа В.Г. Наслщки впливу змш кл1мату та атмосферного забруднення на рад1аль-ний прирют соснягав в умовах Малого Полюся Украни / В.Г. Мазепа, Г.Т. Криницький, Г.П. Леонтяк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.15. - С. 56-63.
4. Мартазинова В.Ф. Изменение атмосферной циркуляции в Северном полушарии в течении периода глобального потепления в ХХ веке / В.Ф. Мартазинова, Е.К. Иванова, Д.Ю. Чайка // Украшський географ1чний журнал : наук.-теор. журнал. - 2007. - № 3. - С. 10 -19.
5. Стойко С.М. Потенцшш еколопчш наслщки глобального потеплшня кл1мату в сових формащях Украшських Карпат / С.М. Стойко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Лымв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.15. - С. 214-224.
6. Стойко С.М. Вплив глобально!' змши кл1мату на люов1 формаци Карпат / С.М. Стойко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. -2011. - Вип. 21.7. - С. 21-28.
7. Boczon A. Charakterystyka warunk? w termiczno-pluwialnych w Puszczy Bialowieskiej w latach 1950-2003 / A. Boczon // Les. Prace Bad...- 2006. - Vol. 1. - S. 57-72.
8. Pierzgalski E. Zmiennosc opadov i polozenia wod gruntowych w Bialowieskim Parku Na-rodowym / E. Pierzgalski, A. Boczon, J. Tyszka // Kosmos. Problemy Nauk Biologicznych. - 2002. - № 4. - S. 415-425.
Мазепа В.Г., Шишканинец И. Ф. Тенденции к изменению климата на фоне циклических колебаний активности Солнца в районе верхнего течения реки Латорица
Приведены закономерности изменения основных климатических показателей за 20-летний период в районе верхнего течения реки Латорица. За это время наблюдается интенсивный рост среднегодовой и среднемесячной за вегетационный период температуры воздуха, количество осадков и относительная влажность воздуха; прослеживается наличие прямой связи основных климатических показателей с активностью Солнца.
Ключевые слова: изменение климата, климатические показатели, солнечная активность.
Mazepa V.H., Shyshkanynets I.F. Tendencies of climate change against cyclical fluctuation of solar activity in the Latorytsya river upstream region
Regularities of basic climatic indexes' change over the period, lasting for 20 years in the Latorytsya river upstream region have been introduced. Over the mentioned period average yearly and average monthly air temperatures and amount of precipitation, as well as relative humidity have been rising actively over the foliated season; and direct relation of basic climatic indexes and solar activity have been monitored.
Keywords: climate change, climatic indexes, solar activity.
УДК 630*5 Проф. П.Р. Третяк, д-р бюл. наук -
Державний природознавчий музей НАН Украти;
Прикарпатський лкогосподарський коледж
КОНЦЕПЦ1Я Б1ОЕНЕРГЕТИКИ Л1СОВОГО ЛАНДШАФТУ I ПРОБЛЕМИ РАЦЮНАЛЬНОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ
Виявлено, що поточний прирют бюмаси деревосташв у вщ 120-250 роюв, мо-же становити 15-20 м3-га-1-рж-1 або 8-12 т-га-1-рж-1 сухо! речовини, що вщповщае 46 т-га-1-рж-1 депонованого вуглецю. Це у 2,5-5 разiв бшьше, шж середнш прирют де-ревини у люах Украши i перевищуе середне значення депонованого запасу вуглецю у люах Украши загалом. Радикальним шляхом покращання екологiчноi ситуаци в Укршш, зокрема стосовно депонування вуглецю, продукування кисню, використан-ня води та трансшраци, запропоновано переорiентувати ведення люового господар-ства для досягнення нормально! вiковоi структури лiсiв Украши, а в межах еколопч-но! мережi - встановлення вiку !х екологiчноi стиглостi у вiцi 150-200 (250) рогав.
Ключовг слова: бюенергетика, розвиток, деревостани, екологiчнi функци.
В умовах сучасних глобальних та регюнальних кшматичних змш особливо загрозливого значення набувае актив1защя небезпечних стихшних явищ та процешв, зокрема повеней та посух, а також техногенних змш у ландшафтах, що набувають незворотного характеру. В умовах сучасносп щ про-цеси набувають особливо загрозливих масштаб1в. Саме тому Сам1т Рю-92 вселив людству нади на виживання, призупинення тотального нищення довкшля i природних ресуршв. Проте майже 20 роюв, що минули вщтод1, практично шчого не змшили [2, 7, 22].
Серед еколопчних систем суходолу планети люи вдаграють найваго-м1шу еколопчну роль, оскшьки !х бюлопчна продуктивнють е найвищою. Вона зумовлюе максимальш показники депонування вуглецю [3, 6, 10, 12, 20] використання води, акумулювання ii запашв та збагачення атмосфери воло-гою i киснем [19]. Тому положення Кютського протоколу та Конвенцп про змши кшмату (ратифжовано урядом Украши у 1996 р.), надають особливого значення зменшенню викид1в двоокису вуглецю та депонуванню його у бь омас1. Отож, належна увага у свт i в Украш1 надаеться збереженню л1ив, збшьшенню !х площ1, полшшенню структури та тдвищенню продуктивной [2, 7]. Це мае i важливе економ1чне значення не лише з погляду нарощування сировинного потенщалу, але й вартосп квот на викиди сполук вуглецю в атмосферу, а також !х поглинання з не^ Останне залежить вщ багатьох чинни-юв, особливо вщ люорослинних умов, видового складу, структурних особли-
