CC BY
60
заповедными, а сформированные в них лесные черноземы должны быть занесены в Красную книгу почв Украины.
Литература
1. Добровольский В.В. Введення в мжроморфолопю Грунпв / В.В. Добровольский. - М. : Изд-во "Навария", 1974. - 434 с.
2. Гршченко А.М. Дослщження родючосп грунпв Укра1ни / А.М. Гршченко. - Харгав, 1960. - 236 с.
3. Фридланд В.М. Чорноземи СРСР (Украшсько!) / В.М. Фридланд. - М. : Изд-во "Ко-лосся", 1981. - 234 с.
4. Дилю Н.В. Основи биогеоценологии / Н.В. Дилю. - М. : Изд-во Моск. ун-ту, 1978.
5. Волинський И.С. Визначення рудних мшерашв тд мiкроскопом / И.С. Волинський. -М. : Госгеолиздат. - Т. I-III, 1947-1949. - 336 с.
6. Горбашв Н.1. Виготовлення шлiфiв / Н.1. Горбанiв, З.В. Фшшпова // У кн.: Методи м> нералопчного й мiкроморфологiчного вивчення rрунтiв. - М. : Изд-во "Наука", 1971. - 136 с.
Городюк О.В. Вплив лкових насаджень Байраку Катташвського на м1кроморфолог1чн1 особливост1 едафотоп1в у степов1й зон1 Придншров'я
Представленi макро- i мiкроморфологiчнi характеристики дослщжуваного Грунту i показано вплив люових насаджень на степовi едафотопи. Визначено особли-востi Грунтоутворювальних процешв у лiсових едафотопах степового Придншров'я.
Knw4oei слова: мжроморфолопя, rрунтоутворювальнi процеси, шлiфи, пробнi площi, бiогеоценоз, едафотопи.
Gorodyuk E.V. Effect of forest stands for bayrak kapitanovskiy micro-morphological features edafotopov in the steppe zone Pridneprovya
Presented macro and micromorphological characteristics of the study shows the effect of soil and forests on steppe edafotop. The features of the soil-forming processes in the forest steppe edaphotopes Pridneprovya.
Keywords: micromorphology, soil-forming processes, thin sections, sample plots bi-ogeocenosis edaphotopes.
УДК 630*[5+111]:528.8 Аспр. Д.В. ГЫШуха1;
проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук -НУ бюресурст i природокористування Украти, м. Кшв
КЛ1МАТИЧН1 ТА ВЕГЕТАЦ1ЙН1 ЗМ1НИ Л1СОВОГО ПОКРИВУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Розглянуто тенденци очжуваних змш основних ^матичних показнигав для те-ритори Правобережного Полюся Украши. Розроблено математичш моделi залежнос-т вегетацiйного iндексу вiд середньо! температури повiтря. Проаналiзовано
багаторiчну динамжу вегетацiйного перiоду регiону дослiджень залежно вщ ^ма-тичних змiн та !х вплив у майбутньому на лiсовi екосистеми.
Ключовг слова: Правобережне Полюся Украши, сценарii змiни ^мату, данi ДЗЗ, продукти МОЭ^, шдекс ЖУГ
Люи по-р1зному реагують на змши ктмату залежно вщ шдив1дуаль-них характеристик насадження та природно-ктматичних умов. За р1зними даними [4-6], потеплшня може по р1зному вплинути на рют насаджень. З одного боку, тдвищити iх продуктившсть у тих частинах Свропи, де забезпе-
1 Наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
чення природними ресурсами, таким як кшьюсть опадiв та piBeHb Грунтових вод води е достатнiми. З iншого - в умовах обмеженост вологи можна очжу-вати зниження продyктивностi та стшкосп лiсiв.
Змiни в люовому покривi е одним з найважливших факторiв на глобальному рiвнi, зокрема, в наслiдок впливу ктмату. Бiльше десятка центрiв в усьому свiтi працюють над створенням кшматичних моделей змiн клiматy за тдтримки мiжнародноl групи експертiв 3i змши клiматy (МГЕЗК). Тим не менш, наявнi клiматичнi модел^ в основi яких лежить модель глобально1 циркуляцп (МОЦ), е досить наближеними. Наприклад, за рiзними сценарiями однi регюни можуть стати бiльш посушливими, тодi як iншi - бiльш вологи-ми. У поеднаннi з даними цих прогнозiв, дистанцiйне зондування може стати важливим iнстрyментом для розумшня того, якi процеси вiдбyваються в люо-вих екосистемах у вщповщь на клiматичнi змiни.
Мета дослщження полягае в аналiзi клiматичних змш та вивченнi 1х впливу на вегетацшш змiни лiсових екосистеми територп Правобережного Полiсся Укра1ни.
Матер1али i методика досл1джень. Територiя регiонy дослщжень за характером клiматичних умов та розподшу рослинностi належить до зони мь шаних лiсiв Правобережного Полюся Укра1ни. Щоб дати вiдповiдь на питан-ня, якi вегетацiйнi змши вщбулися в лiсових екосистемах i чого можна очжу-вати в майбутньому, доцiльно проаналiзyвати рiзнi аспекти кшматичних умов в минулому, тепершньому i майбутньому.
Як наземнi об'екти використано цифровi карти меж регюну Полiсся Укра1ни, лiсових насаджень Володимерецького (Захщне Полiсся) та Слове-чанського (Центральне Полiсся) лiсогосподарських пiдприемств, а також 1х бази даних станом на 2010 р. Середньомюячш ктматичш данi, що характери-зують минуле столiття, завантаженi зi свиово1 бази даних ктмату (WorlClim data). Ц данi Грунтуються на основi штерполяцп спостережень мiсцевих ме-теостанцiй за 1950-2000 рр. [7] та представлен в Г1С форматi з просторовим розрiзненням 2,5' кутових хвилин.
Клiматичнi показники за останне 20^ччя (1990-2010 рр.) зiбранi за даними спостереження метеостанцп мiст Сарни та Овруч (перюд з 2005 п 2010 рш.), а також м. Чорнобиль (перюд з 1990 по 2010 рж).
У процес дослщжень важливу роль вiдводили вибору й аналiзy рiзних сценарпв змiн ктмату. У цiй роботi прогноз змш ктмату, представлено на основi другого поколшня моделi (HadCM3) центру кшматичних прогнозiв i дослiджень Hadley, Сполученого Королiвства Великобританп [8, 9], за одним iз поширених клiматичних сценарпв - A1B [12], за яким суспшьство характе-ризуеться дуже швидким економiчним зростанням, низьким збiльшенням на-селення та швидким впровадженням нових i бiльш ефективних технологiй. Його ще називають збалансований варiант [12].
Модель, яку вибрали входить до семи основних кшматичних моделей, схвалених III робочою групою експертiв МГЕЗК для майбутшх дослiджень та прийняття ршень. На основi 16-денних продукпв MODIS (MOD13Q1 та MYD13Q1) з просторовим розрiзненням 250 м було отримано дат iндексy
NDVI для хвойних та листяних лiсiв протягом вегетацшного перiодy 2005, 2007 та 2010 рр. (загалом проаналiзовано 138 зображень). Особливютю цих продyктiв е те, що збiр даних забезпечують супутники Terra та Auqa, а перюд розрахунку iндексy розпочинаеться для першого продукту з першого дня року, тодi як для другого - з дев'яти [14]. Таким чином, ми отримуемо послщов-ний 8-денний перiод для мошторингу.
Оскiльки всi клiматичнi данi та вегетацшний iндекс NDVI представле-ш в растровому форматi, насамперед проведено розрахунок кiлькостi точок монiторингy та отримано значення кожного ткселя. Оптимальним варiантом у нашому дослiдженнi було автоматичне випадкове розмщення точок у межах Захщного та Центрального Полюся за допомогою програмних функцш ArcGis 10.1.
Значну увагу придшяли у вiдборi значень iндексy NDVI кожного су-путникового знiмка. Зокрема, точки спостереження розмщувалися тiльки за умови, коли тксель на зшмку бiльше нiж на 90 % покривае дшянку лiсового фонду дослщних пiдприемств, а також окремо в межах хвойних та листяних з перевагою у складi бшьше 9 одиниць. За допомогою функцп "Extract value to point" (вилучення значень до точок), що також входить до програми ArcGis 10.1, вс данi пiкселiв записувалися до таблиц i були достyпнi для подальшо-го аналiзy. Перевiркy достатньо! кiлькостi спостережень здiйснювали за за-гальноприйнятою у статистицi формулою
12V 2
N = Цг, (1)
Р
де: t - квантиль нормованого розподшу (при 5-% рiвнi значущосп t становить 1,96); V - коефщент варiацil (середня температура, кшьюсть опадiв та щдекс NDVI); p - точнiсть дослщу (прийнято в межах 5 %); N - загальна кшьюсть точок спостереження.
Порiвняння асиметрп i ексцесу клiматичних показниюв та iндексy NDVI з 1х критичним значенням дало пiдстави вважати, що розподш е близь-ким до нормального. Варто також зазначити, що мшливють шдексу NDVI в межах груп порiд для окремих перiодiв перевищувала бiльше нiж 100 %. Така варiацiя iндексy NDVI могла бути викликана неоднорiднiстю сшгового пок-риву для рiзних територш, особливо це характерно у ранньовесняний та тзньоосшнш перiоди, а також помилками в продуктах та особливостями рослинного покриву.
Перевiрка нульово! гшотези про рiвнiсть двох середнiх кшматичних показникiв та iндексy NDVI для територп Захщного та Центрального Полюся здшснювалася за критерiем Ст'юдента (або t - критерiем). Оскiльки, критичш значення t - критерiю ютотно перевищували його обчисленi значення, то мiж середнiми, що порiвнюються вщсутня статистично значуща рiзниця. Тобто, ми можемо використовувати отримаш середньомiсячнi кшматичш данi та значення iндексy NDVI для характеристики вше! частини Правобережного Полюся Укра!ни. Подальший аналiз супутникових даних Грунтуеться на ви-користанш 200 точок монiторингy клiматичних показниюв та по 300 точок мошторингу шдексу NDVI для кожно! з груп порщ.
Результати дослщження. Аналiз матерiалiв спостережень для мереж ме-теостанцiй та клiматичних моделей (рис. 1) показав, що для дослщжувано! тери-тори зберк^аеться тенденщя до збiльшення середньорiчноl температури повпря.
6 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2020 2040
Роки А1В А1В
Рис. 1. Динамжа середньорiчноiтемператури повтря
Так, середньорiчна температура повпря для територи Правобережного Полюся Укра1ни за перюд 2005-2010 рр. зросла на 1,16 °С порiвняно з 1950-2000 рр. Прогнозоване И збшьшення у 2020 та 2040 рр. становитиме ще на 0,5 та 1,5 °С порiвняно зi сучасним умовами. Якщо поглянути бшьш детально (рис. 2), то спостер^аеться поступове пiдняття температури в зимовi мiсяцi з максимальним и збiльшенням на 2 °С до 2040 року.
12 3 4 56 789 10 11 12 Мкяш Рис. 2. Тренди розподту середньом^ячно'1 температури повтря за перюдами
Шд час ощнювання лшшних трендiв середньомюячно! температури помпно, що 11 зростання для лпнього перiоду на 1-1,5 °С порiвняно з мину-лим столптям, а прогнозоване пiдвищення температури до 2040 р. очжувати-меться ще на 1,5-2 °С.
Також шд час аналiзу сезонних температур до уваги брали iншi моде-лi Канадського центру моделювання та анашзу клiмату (СОСМ1) та Австра-лшського об'еднання наукових i прикладних дослщжень (С81КО-Мк3). В усiх випадках, за умови подвоення СО2 в атмосфер^ прогнозуеться шдвищен-ня температури повпря в ус сезони року, а особливо взимку та влпку. Хоча, за даними дослщжень [3] станом на 2005 р. найменше збшьшення концентра-ци СО2 в атмосферi зафiксовано в Полiському регiонi - 3,417 рршу.
Особливостi теплового режиму, як еколопчний фактор, зумовлюють фiзiологiчнi процеси у рослинах, але також потрiбно враховувати забезпече-нiсть вологою пiд час вегетацiйного перюду. Рiчна кiлькiсть опадiв (рис. 3)
дае змогу вiднести регiон дослiджень до територп з достатнiм зволоженням та сприятливим для росту коршних насаджень.
Мкяц]
Рис. 3. Тренди розподту середньомкячног ктькост1 опадiв за перюдами
Проте на початку ХХ1 ст. (рис. 3), порiвняно з попередшм, спостерь гаеться значний перерозподiл опадiв зi збiльшення 1х кiлькостi в тзньоосш-нiй та зимовий перiоди. Подальша тенденцiя сезонно1 змiни забезпечення опадами призведе до штатного 1х зменшення у лiтньо-осiннiй перiод та нез-начного збiльшення на початку вегетацшного перiоду.
Аналiз даних рис. 1-3 дае змогу зробити висновок, що протягом 20 ст. на територп Правобережного Полюся Укра1ни, також як це i зазначено в лгге-ратурi [1], пройшли помiтнi змши всiх основних клiматичних показниюв, що значно перевищують глобальш, а за кшматичним сценарiем A1B iстотно наб-лизилися до 2020 р. За даними лггературних дослiджень [2, 11], оптимальна температура для фотосинтезу листяних та хвойних екосистем становить 17,5 та 16,0 °С вщповщно, а кшьюсть опадiв впливае на штенсивнють фотосинтезу лише за малих значень (менше 60 мм). Загалом, можна припустити, що змiна кшматичних показникiв на початку вегетацiйного перюду сприят-ливо вплине на фотосинтез насаджень. Лiмiтуючим фактором може стати аномально висока температура у линш перюд. Значного впливу, при цьому, можуть зазнати хвойнi насадження, оскшьки цей фактор тiльки збiльшиться. Необхщно також зазначити, що негативним чинником на фотосинтез та роз-виток фотосинтетично активно! фггомаси може бути зменшення кшькосп опадiв в серпш та вересенi.
Бiльш детальний аналiз лiсоклiматичних показникiв здiйснено за методикою Г.Т. Селяшнова (1973), що також мае назву гiдротермiчного коефь цiента (ГТК) [13] та Д.В. Воробйова (1961) [10]. Ц показники враховують вiдношення опадiв до випаровуваносп (рис. 4), проте ГТК розраховуеться за перюд iз середньодобовою температурою вище + 10 °С, тодi як для розрахун-ку за Воробйовим береться сума мюячних опадiв за мiсяцi iз температурою, вищою за 0 °С. Розрахунок ГТК здшснюють за такою формулою:
. 10 * 1опад
ГТК:
I ¿0
(2)
де: ^опад - сума опадiв за мiсяцi iз середньою температурою, вищою за + 10 °С; - сума середньодобових температур, вищих за + 10 °С.
Воробйов запропонував вираховувати показник вологост клiмату (Ш) за такою формулою [10]:
= — - 0,0286Т,
Т
(3)
де: — - сума опадiв за теплий перiод року; Т - показник кшькосл тепла (сума додатних мюячних температур).
Якщо при обчислених значеннях вологост клiмату - ГТК = 1, то це означае, що кiлькiсть опадiв рiвна випаровуваностi. Значення вологостi кль мату, за Воробйовим вiд 0,6 до 2,0 характерне свiжим типам люорослин-них умов, а вщ 2,0 до 3,4 - вологим.
£ 3,00 ■
Рис. 4. Багаmорiчна змта вологозабезпеченостi клмату
Як видно з даних рис. 4, внаслщок змши температурного режиму (рис. 2) та забезпечення опадами (рис. 3) для Правобережного Полюся можуть пройти змши титв люорослинних умов до свiжих або нашть сухих, а кшьюсть опадiв наблизиться до 1х випаровуваностi у 2040 р. На цей час вже спостерь гаеться зменшення екстремальних перiодiв надмiрного вологозабезпечення.
Реакщя лiсових екосистем на кшмат також вивчалася шляхом ощню-вання багаторiчних трендiв формування фотосинтетично активно! фггомаси. З огляду на тренди вегетацшного iндексу КОУ[, за 2005, 2007 та 2010 рр. гра-фiчним методом встановлено, що зi збiльшенням середньо! температури по-вггря >7,5 °С починае стрiмко зростати значення шдексу МОУ[ (вiд 0,5 i ви-ще) для листяних насаджень. Максимальне його значення (0,83-0,88) дося-гаеться в перiод з 150 по 230 день року. Початок опадання листя чггко зафш-сувати було неможливо, проте спостер^аеться iстотне зниження вегетацшно-го шдексу КОУ[ (вiд 0,6 i нижче) в перюд, коли середня температура повггря за 16-денний перiод досягае величин <5 °С. Розрахунок середньо! температури для 16-денного перюду розпочинався з 1-го та 9-го дня року, вщповщно до продук^в МОБК.
Враховуючи забезпеченiсть достатньо! кшькосл вологи (рис. 2, 3) на початку вегетацшного перюду для дослщного регюну та незмiннi 11 тенденци в кiнцi, прийнято рiшення щодо пошуку залежностей мiж середньою температурою пов^я та iндексом КОУ[ (табл.). При цьому кореляцiйний зв'язок мiж цими показниками становив 0,94 та 0,86 для початку та закшчення вегетацшного перюду вщповщно.
В основi моделювання середньо! 16-денно1 температури та iндексу КОУ[ покладено ростову функцiю Мiтчерлiха [15]. Внаслщок багатоварiан-тного пошуку найкращими моделями для описуе залежних змiнних вияви-лись тяк1:
у = 0,36 + 0,52 • (1 - ехр(-0,212 • (х1 - 0,5)))
,5184
(4)
у = 0,567 + 0,313 • (1 - ехр(-0,182 • (х2 - 2)))2-413, (5)
де: у - значення шдексу ЫЭУ1; х1 - величина середньо! 16-денно! температу-ри для початку вегетацiйного перюду; х2 - величина середньо! 16-денно! тем-ператури для кшця вегетацшного перiоду.
Табл. Початковi показники при моделювант вегетацшного перюду листяних насаджень
Середня мшмаль-на температура, °С Мшмальне значення шдексу МЭУ1 Ор1ентоваш перюд та порядков1 дт року
Початок вегетацшного перюду +7,5 0,5 81-150
Кшець вегетацшно-го перюду + 5 0,6 230-321
Графiчну штерпретащю моделей оцiнювання шдексу МЭУ1 вiд темпе-ратури повиря наведено на рис. 5
— Початок
вегетацшного перюду
"" Кшець
вегетацшнога пер ¡оду
"О 2 4 б 8 10 12 14 16 18 20 22 Тда°С(16дшв) Рис. 5. Математична модель прогнозу тдексу МБУТ
Застосування розроблених моделей дае змогу уникнути некоректних значень iндексу ЫЭУ1, оскшьки область значень функцiй 4 та 5 не перевищуе максимальних i мiнiмальних величин ЫЭУ1, характерних для вегетацшного перюду. Середньоквадратична помилка отриманих математичних моделей, визначена за формулою (6), становила 9,3 % для початку вегетацшного перь оду та 8,2 % для кшця вегетацшного перюду.
£($■ - т)2/(^ -1), (6)
де: $ - величина вiдхилення для /'-го спостереження; т - середне значення математично! помилки; N - кшьюсть спостережень.
З використанням рiвняння 4 та 5 розраховано перюди розвитку фотосинтетично активно! фггомаси листяних насаджень Правобережного Полiсся Укра!ни (рис. 6).
З огляду на багаторiчну тенденцiю протяжностi вегетацiйних перiодiв (рис. 6), у ХХ1 ст. можна вщзначити !х стiйке, незначне збшьшення в се-редньому на 14 дшв за рахунок бшьш раннього початку фiзiологiчно! актив-ност насаджень. Такi змiни, загалом, можна розглядати як позитивнi, оскшь-ки проходить збшьшення накопичення СО2 люовими екосистемами.
I 17 33 49 (о К! 97 Ш12914516117719320922524125727328930532Ш7353 Рис. 6. Динамжа вегетацшного nepiody
Висновки. Люи Правобережного Полiсся Укра1ни, та i не тшьки, е одним i3 головних стабiлiзацiйних компонентiв взаемоди основних екологiчних систем бюсфери, створюючи, передушм, сприятливi умови для юнування людини.
Сунутниковi продукти оцiнювання рослинносп, TaKi як вегетацiйний iндекс NDVI, забезпечують послiдовнi просторовi i тимчaсовi порiвняння умов вегетацп та aнaлiзу вiдклику рослинностi на клiмaтичнi змши.
Загалом вплив мaйбутнiх прогнозованих кшматичних трендiв, на думку багатьох aвторiв, вважаеться негативним, а життездатнють та стiйкiсть ль сових екосистем буде зменшуватися, особливо через водний стрес та ано-мaльнi шдвищення температури.
Л1тература
1. Ефимов В.В. Изменение климатических характеристик Украины в ХХ веке / В.В. Ефимов, Е.В. Губанова // Изменение земных систем в Восточной Европе. - К. : Изд-во "Лыбидь", 2010. - С. 217-234.
2. Лялько В.1. Визначення балансових складових СО2 у формуванш парникового ефекту в Укра1ш 1з залученням матер1ал1в багато спектральних зйомок / В.1. Лялько, Д.М. Мовчан // Доповда НАН Укра1ни. - 2009. - № 8. - С. 115-120.
3. Мовчан Д.М. Можливосп використання даних супутникових зйомок MODIS для оцшки продуктивносп р1зних вид1в рослинносп та оцшки потстав СО2 в систем! рослин-шсть - атмосфера (на приклад1 територп Укра1ни) / Д.М. Мовчан // Доповда НАН Укра1ни. -2008. - № 8. - С. 108-112.
4. Rasztovits E. In: Forest Health and Species Composition Changes on Sites on the Closed Forest Limit / E. Rasztovits, I. Berki // Climate change - forest Ecosystems & Landscapes. - Forest Research Institute Svolen, 2005. - P. 107-108.
5. Nabuurs G.-J. Stemwood volume increment changes in European forests due to climate change-a simulation study with the EFISCEN model / G.-J. Nabuurs, A. Pussinen, T. Kaijala-inen, M. Erhard, K. Kramer et al. // Glob Change Biol. - 2002. - Vol. 8. - P. 304-316.
6. Lindner M. Climate change impacts, adaptive capacity, and vulnerability of European forest ecosystems / M. Lindner, M. Maroschek, S. Netherer et al. // For EcolManage. - 2010. - Vol. 259. -P. 698-709.
7. Hijmans R.J. Very high resolution interpolated climate surfaces for global land areas / R.J. Hijmans, S.E. Cameron, J.L. Parra, P.G. et al. // International Journal of Climatology. - 2005. - Vol. 25. - P. 1965-1978.
8. Gordon C. The simulation of SST, sea ice extents and ocean heat transports in a version of the Hadley Centre coupled model without flux adjustments / C. Gordon, C. Cooper, C.A. Senior et al. // Clim. Dyn. - 2000. - Vol. 16. - P. 147-168.
9. Pope V. The impact of new physical parameterizations in the Hadley Centre climate model: HadAM3 / V. Pope, M.L. Gallani, P.R. Rowntree et al. // Clim. Dyn. - 2000. - Vol. 16. - P. 123-146.
10. Воробъев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробъев. - К. : Вид-во "Урожай", 1967. - 386 с.
11. Бунь Р. А. 1нформацшш технологи швентаризацп парникових газiв та прогнозування вуглецевого балансу Украши / Р.А. Бунь, М.1. Гусп, В.С. Дачук та ш. / за ред. Р.А. Буня. -Львiв : Вид-во Укр. акад. друкарства, 2004. - 376 с.
12. Forests and Climate Change in Eastern Europe and Central Asia // Forests and Climate Change Working Paper 8; Csaba Matyas (Ed.). - Rome : FAO, 2010. - 189 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.fao.org/docrep/014/k9589 e/k9589 e.pdf.
13. Свириденко В.С. Практикум з лтавництва : навч. поабн. / В.С. Свириденко, Л.С. Ки-ричок, О.Г. Бабiч / за ред. В.С. Свириденка. - К. : Вид-во "Арютей", 2006. - 416 с.
14. MODIS Vegetation Index Product Series: Change Summary TBRS Lab / Kamel Didan, Alfredo Huete // The University of Arizona. - June 29th, 2006. - 17 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://landweb.nascom.nasa.gov/QA_WWW/forPage/MOD13_VI_C5_Changes_ Docu-ment_06_28_06.pdf.
15. Никитин К.Е. Методы и техника обработки лесоводственной информации / К.Е. Никитин, А.З. Швиденко. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - 272 с.
Гилитуха Д.В., Лакида П.И. Климатические и вегетационные изменения лесного покрова Правобережного Полесья Украины
Рассмотрены тенденции ожидаемых изменений основных климатических показателей для территории Правобережного Полесья Украины. Разработаны математические модели зависимости вегетационного индекса NDVI от средней температуры воздуха. Проанализирована многолетняя динамика вегетационного периода региона исследований в зависимости от климатических изменений и их влияние в будущем на лесные экосистемы.
Ключевые слова: Правобережное Полесье Украины, сценарии изменения климата, данные ДЗЗ, продукты MODIS, индекс NDVI.
Gilitukha D.V., Lakyda P.I. Climate and vegetation changes of forest cover in Right-bank Polissya of Ukraine
This paper considered the trends of expected climatic parameters and their further impact on forest ecosystems for the territory of Right-bank of Ukrainian Polissya. Also the mathematical models of NDVI vegetation index and its dependence from average air temperature were developed in our investigation.
Keywords: Right-bank of Ukrainian Polissya, climate change scenarios, remote sensing data, MODIS products, index NDVI.
УДК 630*28:634.739.1 Acnip. 1.С. КовальчуК -
Житомирський нацональний агроеколопчний утверситет
ПОШИРЕННЯ ДИКОРОСЛИХ ЯГ1ДНИХ РОСЛИН У ЖИТОМИРСЬКОМУ ПОЛ1СС1
Наведено матерiали щодо поширення дикорослих ягщних рослин родини брус-ничних у люах державних люогосподарських шдприемств Житомирського Полюся. Встановлено еколопчш ареали ягщних рослин, а також насичешсть ягщниками площ рiзних тишв люорослинних умов.
Ключовг слова: родина брусничних, дикоро^ ягщш рослини, поширення, тип люорослинних умов, Житомирське Полюся.
1 Наук. кер1вник: проф. В.1. Ткачук, д-р с.-г. наук
