CC BY
14
Рассмотрена возможность переработки растительного сырья в БАД для пищевой промышленности. Исследованы физико-химические свойства и антоциановые вещества лекарственно-технического растительного сырья: ягод Amelanchier Ovalis и цветков Hibiscus Sabdariffa. Рассмотрены важные факторы, от которых зависит стабильность натурального антоцианового красителя из ягод Amelanchier Ovalis и цветков Hibiscus Sabdariffa. Рекомендуется полученные добавки использовать для приготовления кремов для тортов и пирожных, десертов, зефира, пастилы, желе, суфле, муссов, пюре, карамели, при изготовлении «Instant» продуктов, безалкогольных напитков, фито-сиропов, мучных изделий для оздоровительного и лечебно-профилактического питания.
Ключевые слова: натуральный пищевой краситель, антоцианы, экстракт, сироп, порошок, растительное сырьё, БАД, ирга круглолистная (Amelanchier Ovalis), каркаде (Hibiscus Sabdariffa).
Pavlishin M. L., Burak E.I. The suitability of processing Amelanchier Ovalis berries and flowers Hibiscus Sabdariffa into biplogically active additions
The possibility of processing herbal supplements in the food industry. The physico-chemical properties and content of anthocyanin compounds medical-technical plant material: berries Amelanchier Ovalis and flowers Hibiscus Sabdariffa. Important factors on which stability of nature-colour depends from the berries of Amelanchier Ovalis and flowers Hibiscus Sabdariffa are considered. Recommended prepared additives used to make creams and cakes, desserts, marshmallows, candy, jelly, souffles, mousses, sauce, candy, manufactured "Instant" products, soft drinks, phyto syrup, flour products for health and health care food.
Keywords: food nature-colour, anthocyanins, extract, syrup, powder, plantstuff Supplements, irga rotundifolia (Amelanchier ovalis), Hibiscus Sabdariffa.
УДК 630*561.24 Cт. наук. ствроб. 1.М. Коваль1, канд. с.-г. наук;
cт. наук. ствроб. Ю.П. Швець2; наук. ствроб. С.А. Плугатар2; наук. ствроб. В.В. Папельб^; мол. наук. ствроб. АА. Грицай2
ДЕНДРОХРОНОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ1З СОСНИ КРИМСЬКО1 НА П1ВДЕННИХ СХИЛАХ КРИМСЬКИХ Г1Р
Дослщжено реакщю сосни кримсько! на змши ^мату в соснових деревоста-нах на твденних схилах Кримських пр в умовах субтрошчного ^мату дендрохро-нолопчними методами. Простежено юторто розвитку насаджень. Виявлено ^ма-тичш чинники, як обмежують прирют дерев та особливост формування радiального приросту дерев на змши ^мату, що характеризуются зменшенням опадiв i шдви-щенням температур протягом вегетацшного перюду, а також зимовим похолодан-ням.
Ключовг слова: радiальний прирют сосни кримсько!, Кримсьга гори, субтротч-ний ^мат, дендрохронолопчш методи, змши ^мату
Питання змш кл1мату стае дедал1 актуальшш1м. З1 середини 1960-х роюв, особливо у 1970-1971 рр. тенденщя похолодання в Двшчнш твкул1 змшилася тенденщею потеплшня [3]. Виникае потреба виявлення характер-них рис у змшах ктмату на твденному узбережжш Криму, де пануе типовий середземноморський субтротчний (так зваш "швшчш субтротки") тип кль мату 1 особливостей реакцп рад1ального приросту дерев на щ змши. Дендрох-
1 УкрНД1ЛГА, м. Харюв;
2 Кримська гiрсько-лiсова науково-дослiдна станщя УкрНД1ЛГА, м. Алушта
ронолопчний аналiз е незамiнним iHCTpyMeHTOM для виявлення реакцп дере-восташв на змши в довкiллi. Величини рiчних кшець, щiльнiсть деревини та реперш роки (максимального та мшмального рaдiaльного приросту дерев) забезпечують iнфоpмaцiю щодо змш у природному сepeдовищi для кожного року протягом життя дерева [1]. О.М. Соломша з колегами вперше для Кри-му створила хронолопю деревних кiлeць Pinus hamata D. Sosn (1620-2002 рр.) з метою реконструкцп кшмату для цього регюну. За результатами дeндpоклiмaтичного aнaлiзy виявлено достовipний вплив температур за перюд з квiтня по червень на paдiaльний пpиpiст сосни, що свiдчить про важ-ливiсть вологи для активного росту дерев. Тeплi зими та весни також сприяють формуванню широких шapiв piчноl деревини [8].
Клiмaт пiвдeнного Криму характеризуеться посушливим лiтнiм перь одом (середня температура липня й серпня становить близько +24 °С) та бшьш вологим холодним перюдом (бiльшa кшьюсть опaдiв випадае протягом жовтня - квиня, середня температура сiчня - близько +4 °С). Середня pi4ra сума опaдiв становить 627 мм, середнк^чш температури - 12,8 °С. Гори влiткy захищають узбережжя вщ сухого пepeгpiтого повiтpя степу, а взимку -вiд холодних твшчних вiтpiв. Чорне море пом'якшуе ктмат. О. В. Парубець пpоaнaлiзyвaв ктматичш коливання даних для метеостанцп, розташовано! на гоpi Ай-Пeтpi i виявив, що з 90-роюв минулого столггтя почалося iнтeнсивнe збiльшeння температур та опaдiв [3].
Метою роботи е ощнка сили клiмaтичного сигналу в деревно-кшьце-вих хpонологiях сосни кримсько! (Pinus nigra subsp. pallasiana), що росте в умовах субтротчного ктмату на пiвдeнних схилах Кримських rip. Район дослщжень розташований на твденних схилах Головного пасма Кримських rip. Пояс кримсько! сосни i дуба розташований вщ 500 до 900 м. Тип Грун-тiв - бypi гipсько-лiсовi [8].
Дослiджeння paдiaльного приросту сосни кримсько! проведено в чис-тих соснових насадженнях у двох 113-120^чних та в 60^чному деревоста-нах, що на дшянщ вiд Ялти до Алушти на висотi 460 м. Тип люорослинних умов - Ci. Тип люу - суха дубово-грабова сyдiбpовa. Повнота - 0,7. Викорис-тано метеодаш Ялтинсько! метеостанцп для 1973-1990 pp. та агрометеостанцп Нiкiтського боташчного саду для 1991-2011 pp. (рис. 1) з метою встановлення взаемозв'язюв мiж paдiaльним приростом дерев та ктматичними чинниками.
Застосовано стaндapтнi дендрохронолойчш методи. Буравом Пресле-ра керни деревини вдабрано на висотi 1,3 м стовбура дерева з боку максимального приросту з п'ятнадцяти дерев сосни кримсько! на трьох тимчасових пробних площах. Зразки висушено на повпр^ потiм з кершв зpiзaно тонкий шар лезом, щоб покращити вiзyaльно мeжi мiж шарами ранньо! та тзньо! деревини [1, 5, 6].
Для вимipювaння деревних кшець використано цифровий прилад HENSON. Уш керни було датовано: для кожного piчного шару деревини виз-начено календарний piк, тобто вiзyaльно поpiвняно всi зразки через мшмаль-нi та мaксимaльнi прирости. Яюсть датування статистично пiдтвepджeно програмою COFECHA [6]. Iндeкснi дepeвно-кiльцeвi хронологи STANDART
створено за програмою ARSTAN. Вiковий тренд було вилучено iз серiй, ви-користовуючи негативну експоненту та авторегресiйне модулювання [5]. Щоб виявити комплекс взаемозв'язюв мiж клiматом та радiальним приростом дерев було застосовано кореляцшний анашз та аналiз негативних реперних роюв [4; 7], якi були визначет як календарнi роки, коли для 75 % вЫх перех-ресно-датованих дерев рiчнi шари деревини були вужчими бшьше нiж на 40 % порiвняно з середнiми значеннями величин рiчних шарiв деревини за попередш п'ять рокiв [7].
Рис. 1. Клiматична дiаграма за метеоданими ЯлтинськоИ (1973-1990рр.) та агрометеостанцПНЫтського боташчного саду (1991-2011 рр.)
Проведено статистичний анашз за програмою COFECHA, який показав високу синхроншсть мiж деревно-кшьцевими хронолопями сосни для кожно! пробно! площь Коефщент кореляци мiж серiями деревно-кшьцевих хронологiй виявився достатнiм для анашзу зв'язкiв мiж радiальним приростом дерев i клiматичними чинниками (табл. 1).
Табл. 1. Описова статистика деревно-кльцевих хронологш
Середне значения, мм
Коефщ1енг кореляци м1ж сер1ями
Стандартне вiдхилеиия
Автокореляцк першого порядку
Середня чутливiсть
Гурзуф
Алупка Алушта
1,18 1,11 1,07
0,429 0,347 0,645
0,749 0,768 0,756
0,762 0,745 0,593
0,300 0,274 0,355
Стандартне вщхилення деревно-кшьцевих хронологш свщчить про високу варiабельнiсть радiального приросту дерев. Коефщент автокореляци першого порядку, який характеризуе наскшьки тiсно товщина рiчного кiльця поточного року пов'язана з товщиною кiльця попереднього виявився наймен-шим у наймолодшому насадженш, яке росту поблизу Алушти, що свiдчить про менш високу залежшсть приросту вiд погодних умов попередшх рокiв порiвняно зi старшими насадженнями. Цей деревостан мае також найвищий стушнь чутливостi, що свiдчить про швидку реакцiю цього насадження на змши довкiлля, зокрема змiни кшмату (табл. 1).
У 1862-1888 рр. вщзначено широкi шари рiчноl деревини та значш !х коливання, що характерно для молодих насаджень. У 1889 р. вщбулося нега-
тивне для росту дерев явище (можливо, це були посухи), внаслщок чого наса-дження бiля Гурзуфа вiдновило прирют наступного 1890 р., а деревостан бшя Алупки пережив бiльш глибоку та тривалу депресiю приросту, яка призвела до усихання пригшчених дерев, внаслщок чого в наступному 1891 р. у цьому насадженш почалося рiзке збiльшення тренду динамiки радiального приросту дерев, причиною якого стало збшьшення площ живлення дерев, як залиши-лися, та покращення свгглових умов для них. Широкi шари рiчноi деревини для цього насадження були характерними для перюду 1892-1921 рр. Шзшше, починаючи з 1922 р., прирости обох насаджень зрiвнялися i коливалося майже на одному рiвнi до 1942 р. Наслщком партизанських бо!в, якi вщбули-ся на Ай-Петрi взимку та навесш 1942 року [2], стало зрщження насадження, яке росте бiля м. Гурзуф, яке зумовило формування широких шарiв рiчноl деревини, що тривало до 2003 р. (рис. 2).
1862 1873 1884 1895 1906 1917 1928 1939 1950 1961 1972 1983 1994 2005 Роки Рис. 2. ДинамЫарадiального приросту сосни кримськоХна твденних схилах
Кримських гiр
Насадження, яке росте в райот Алушти - молоде, тому мае бiльшi ве-личини рiчних кшець та бшьшу ампл^уду !х коливань порiвняно iз бiльш, нiж 100-рiчними деревостанами, як ростуть бiля Алупки та Гурзуфа (рис. 1). У наступи 2004-2011 рр. вщзначено значне зменшення тренду радiального приросту дерев рiчних кшець на вЫх трьох дослiджуваних дшянках.
Виявлено, що радiальний прирiст сосни кримсько! обмежують холоднi зими та ранньовесняш температури (березневi), посухи вегетацшного перь оду (квiтня-серпня) та посухи квггня - червня (рис. 1-4, табл. 2).
Зютавлення метеорологiчних даних за 1969-1989 та 1990-2011 рр. ви-явило таку тенденцiю: у 1990-2011 рр., порiвняно з попередшми 19691989 рр., вiдбулося збшьшення температур за рш на 0,3 °С (2,3 %), за квггень-червень - на 0,23 °С (1,5 %о), за квiтень-серпень - на 0,7 °С (3,6 %о), водночас зими стали холоднiшими (зимовi температури зменшилися на 0,6 °С (11,9 %)) та ранньою весною (в березш) температури знизилися на 0,3 °С (5,4 %).
Кшьюсть опадав за 1990-2011 рр. жрвняно з попереднiми 1969-1989 рр. зменшилася на 8 мм (1,3 %) за рiк, за квiтень-серпень - на 43 мм (18,5 %), за квь тень - червень - на 24 мм (18,3 %), за зимовий перюд на 23,4 мм (майже на 11 %). Вщносна волопсть за 1990-2011 рр. жрвняно з перюдом 1969-1989 рр. зменшилася за рк майже на 0,7 вщносно! одинищ (1,0 %), за квiтень-серпень - на 3,5 (5,3 %), за квггень-червень - на 3,9 (5,7 %), за березень - на 1,1 (1,5 %) (рис. 3-5).
1969 1973 1977 1981 1985 1989 1993 1997 200 1 2005 2009 Роки Рис. 4. Динамжа onadie за даними метеостанцш НМтського боташчного саду
та Ялти
1969 i9'72 i9'75 i978 1981 1984 1987 1990 1993' 1996 1999' 2002 2005 2008 2011 Рис. 5. Динамша eidHoCHo'i вoлoгoстi повтря за даними метеостанцш НМтського боташчного саду та Ялти
За результатами кореляцшного анашзу мiж шдексами радiального приросту STANDART та киматичними чинниками, для двох перiодiв: 19691989 та 1990-2011 рр., виявлено, що протягом першого перюду на радiальний прирiст дерев у насадженш, яке росте бшя Гурзуфу, позитивно впливали зи-мовi температури. Для другого перiоду виявлено негативний вплив температур вегетацшного перюду на радiальний прирiст дерев у наймолодшому на-садженнi. Тобто похолодання взимку i збiльшення температур протягом тзньо! весни та вл^ку негативно вплинули на радiальний прирют дерев за останнi двадцять два роки.
Табл. 2. Негативт реперш роки радшльного приросту сосни в насадженнях, _яки ростуть на твденних схилах Кримських гiр_
Рк Причина, яка зумовила депремю радiального приросту сосни кримсько!
1875, 1882, 1887, 1900,1902,1911, 1916, 1921,1937, 1942,1952 Причини депресп радiального приросту дерев невiдомi внаслщок вщсутност метеоролопчних даних
1971 За кв^ень-серпень випало на 41 % менше опадiв порiвняно зi се-редшми значеннями.
1972 Температури протягом вегетацiйного перюду вищ1 протягом кштня-червня - на 12 %, квiтня-серпня - на 9 % порiвняно зi середнiми значеннями
1976 Зимовi температури вищi вiд середнiх значень на 34 %, а ранньо-весняш (березень) - на 9 %. До того ж опадiв за кв^ень-серпень випало на 37 % менше вщ середнього значення.
1990 На 43 % менше випало опадiв протягом квтя-серпня порiвняно зi середшми значеннями
1994 На 51 % менше випало опадiв протягом квiтня-червня порiвняно зi середнiми значеннями
2003 На 46 % випало менше опадiв протягом квтя-червня, до того ж зимовi та ранньовеснянi (березневi) температури були на 50 % нижчим вщ середнього значення
2005 На 37 % випало менше опадiв протягом квтя-серпня. в порiвняно зi середнiми значеннями
2007 На 56 % випало менше опадiв за кв^ень-червень порiвняно зi се-реднiми значеннями
Табл. 3. Кореляцшн зв 'язки мiж деревно-тдексною хронологию STANDART та клшатичними чинниками
Температура за:
III мь сяць рж Ш-1Х м1сящ 1У-УШ мгсящ зиму III мь сяць рж ПЫХ мюящ IУ-УIII мгсящ зиму
1969-1989 1990-2011
Гурзуф 0,36 0,33 -0,19 -0,43 0,64 0,03 -0,09 -0,15 -0,07 0,05
Алупка -0,07 -0,02 0,03 0,03 -0,02 0,05 0,21 0,27 0,27 0,08
Алушта 0,03 0,17 0,03 -0,07 0,31 0,05 -0,65""" -0,54" -0,56"" -0,24
Опади за:
рж 1У-УШ мгсящ 1У-У1 мгсящ зиму рж ^-УШ м1сящ ГУ-У! мюящ зиму
1969-1989 1990-2011
Гурзуф -0,33 -0,40 -0,28 0,01 0,30 -0,03 -0,0(5 0,45"
Алупка 0,44 0,28 0,20 0,09 0,20 0,41 0,45" 0,26
Алушта 0,11 0,07 0,30 0,21 0,30 0,77"'""' 0,62"" -0,22
В1дносна вологкть за:
рж 1У-УШ м1сящ 1У-У1 мгсящ III мгсяць зиму рж ^-УШ мгсящ IУ-УI мгсящ III мюяць зиму
1969-1989 1990-2011
Гурзуф -0,07 0,21 0,16 1,00 0,31 0,22 0,32 0,22 -0,10 -0,11
Алупка 0,57"" 0,62""" 0,43 0,32 0,06 -0,33 -0,10 -0,23 -0,11 0,25
Алушта -0,02 0,23 0,27 0,14 -0,23 0,17 0,37 0,17 0,17 -0,32
Примiтки: * - piBeHb значущостi на piBHi 0,05; ** - piBeHb значущост на piBHi 0,01; *** - piBeHb значущосп на piBHi 0,001.
М1ж шдексами рад1ального приросту та показниками опад1в не було виявлено ютотних зв'язюв для 1969-1989 pp., однак у наступш 1990-2011 pp. зменшення кшькост опад1в пpотягом вегетацшного nepro^ ютотно вплину-ло на pадiальний пpиpiст сосни ^имсько^ тобто виявлено сepeднi та висок позитивш коpeляцiйнi коeфiцieнти для всiх дepeвостанiв.
Обчислено позитивнi сepeднi зв'язки мiж вiдносною вологiстю та ш-дексами pадiального пpиpосту сосни ^имськй для 1969-1989 pp. у насадженш, що pостe бiля Алупки, для наступних 1990-2011 pp. таких зв'язюв не виявлено (табл. 3).
Висновки:
• Радiальний HpHpiCT сосни ^имсью! в умовах субтpопiчного ктмату швден-них схилiв Кpимських rip обмежують холоднi зими, pанньовeснянi тeмнepа-туpи та посухи вeгeтацiйного Hepic^.
• Субтpонiчний клiмат нiвдeнного узбepeжжя Кpиму хаpактepизуeться змен-шенням кшькосл онадiв i потеплшням нpотягом вегетацшного repi^ та зи-мовим похолоданням на фонi збiльшeння сepeдньоpiчних тeмпepатуp.
• Поpiвняно взаемозв'язки мiж pадiальним нpиpостом дepeв i клiматичними чинниками для двох нepiодiв - 1969-1989 та 1990-2011 pp. виявлено, що по-piвняно з вiдповiдним попepeднiм нepiодом, у 1990-2011 pp. посилився нега-тивний вплив зимових тeмнepатуp на нpиpiст насаджень внаслщок похоло-дання, а також тдвищення тeмнepатуp та зменшення онадiв ^отятам вегетацшного нepiоду негативно вплинули на фоpмування piчних шаpiв дepeвини
Л1тература
1. Битвинскас Т.Т. Возможности ^вменения дeндpоклиматологичeского метода в ^ак-тике лесного хазяйства в условиях Литвы / Т.Т. Битвинскас // Вопpосы дpeвeсного нpиpоста в лeсоустpойствe. - Каунас : Изд-во Литовский с.-х. академии. - 1967. - С. 75-81.
2. Максимовский А.Н. Гуpзуфскиe тайны / А.Н. Максимовский. - Симфepополь : Изд-во "Бизнe-Инфоpм - 2006". - 1986. - 178.
3. Паpубeц О.Е. Анашз климатических pядов Кpымского полуостpова / О.Е. Паpубeц // Экосистемы, их оптимизация и охpана. - 2009. - Вып. 20. - С. 154-164.
4. Briffa K.R. 1990. A 1, 400-year tree ring record of summer temperatures in Fennoscandia / K.R. Briffa, T.S. Bartholin, D. Eckstein, P.D. Jones, W. Karlen, F.H. Schweingruber, P. Zetterberg // Nature,. - Vol. 346 (62830): 434-439, doi: 10.1038/34643a0.
5. Cook E.R. 1985. A time series analysis approach to tree ring standartization. In School of renewable natural resources / E.R. Cook // University of Arizona, Tucson, Ariz., USA. -175 p.
6. Holmes R.L. 1983. Computer-assisted quality comtrol in tree-ring dating and measurement / R.L. Holmes. - Tree-Ring Bull. - 1983. - Vol. 43. - Pp. 69-75.
7. Lebourgeois F. 2004. Climate-tree-growth relatioships of Quercus petraea Mill. Stand in the Forest of Berce ("Futaie des Clos", Sarthe, France) / F. Lebourgeois, G. Cousseau, and Y. Ducos // Ann. For. Sci. - 2004. - Vol. 61 (4), doi: 10.105/forest:2004029.
8. Solomina О. Tree-ring reconstruction of Crimean drought and lake chronology Correction / O. Solomina, N. Davi, R. D'Arrigo, G. Jacoby // Geophysical research letters. - 2005. - Vol. 32. -L19704, doi: 10.1029. Solomina, O., N. Davi, R. D'Arrigo, and G. Jacoby (2005), Tree-ring reconstruction of Crimean drought and lake chronology correction, Geophys. Res. Lett., 32, L19704, doi:10.1029/2005GL023335.
Коваль И.М., Швец Ю.П., Плугатарь С.Ф., Папельбу В.В., Грицай А А. Дендрохронологический анализ сосни крымской на южных склонах Крымских гор
Исследована реакция сосны крымской на изменение климата в сосновых насаждениях на южных склонах Крымских гор в условиях субтропического климата дендрохронологическими методами. Прослежена история развития древостоев. Выявлены климатические показатели, ограничивающие прирост деревьев и особенности формирования радиального прироста деревьев на изменения климата, которые характеризуются уменьшением осадков и увеличением температур на протяжении вегетационного периода, а также зимним похолоданием.
Ключевые слова: радиальный прирост сосны крымской, Крымские горы, субтропический климат, дендрохронологические методы, изменения климата.
Koval I.M., Shvets Yu.P., Plugatar C.F., Papelbu V.V., GryzajA.A. Dendrochronological analysis of Crimean pine on southern slopes of Crimean mountains
Response of Crimean pine on climate change in pine stands growing on southern slopes of Crimean mountains in condition of subtropical climate by dendrochronological methods was studied. Story of stand development was retraced. Climatic factors limiting tree growth and features of response of pine radial growth to climate change that characterize by precipitation decrease and increase of temperature for vegetation period and also winter decrease of temperature are detected.
Keywords: pine radial growth of Crimean pine, Crimean mountains, subtropical climate, dendrochronological methods, climatic change.
УДК 630*[5+17]:582.931.4(471.41/.46) Здобувач 1.М. Матейко1 -
НУ бюресурыв I природокористування Украти, м. Ктв
МОДЕЛЮВАННЯ ПАРАМЕТР1В КРОНИ ДЕРЕВ У НАСАДЖЕННЯХ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Проведено дослщження закономiрностей будови крони дерев ясена звичайного у насадженнях Правобережного Люостепу Укра!ни. На основ1 аналiзу кореляцшних залежностей проведено моделювання поперечника i довжини крони. Визначено об'ем та площу бiчноi поверхш крони модельних дерев. Встановлено сшввщношення маси деревно! зелеш i гшок дерев ясена звичайного регюну дослщження з об'емом крони.
Ключовг слова: Правобережний Люостеп Укра!ни, дiаметр крони, довжина крони, об'ем крони, маса деревно! зелеш крони дерева, маса гшок крони дерева.
Мета досл1дження. Кронам дерев належать важлив1 еколопчш фун-кцп: оздоровч^ природного фшьтра, оптим1затора мжрокшмату, шумопогли-нача. Листя та незадерев'янЫ пагони - компоненти крони, що формують по-тужний асимшяцшний апарат дерева, який в процеш фотосинтезу нагрома-джуе оргашчну масу за рахунок депонування та акумулювання вуглецю, ви-дшяючи в атмосферу кисень. У сприятливий лгшш день 1 га люу поглинае 220-275 кг СО2, створюючи 120-150 кг ново! сухо! фггомаси, 1 видшяе 180215 кг кисню. Крона дерев ясена звичайного становить 20-25 % в1д !хньо! за-гально! фiтомаси [11], при цьому ясен, за даними дослщниюв, належить до порщ з1 значним ефектом киснеутворення [6].
Розм!ри i форми крон деревних порщ зумовленi спадковiстю, вжом, просторовим розмщенням, антропогенним впливом та шшими факторами.
1 Наук. ке^вник: проф. П.1 Лакида, д-р с.-г. наук - HYEin Украши, м. Кшв
