CC BY
23
УДК 631.4+630.2 Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук; доц. А.П. Дида,
канд. с.-г. наук; доц. С.Б. Марутяк, канд. с.-г. наук; асист. 1.В. ХмЫь - НЛТУ Украти, м. Львiв
ГРУНТИ Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ: ВЛАСТИВОСТ1 ТА ПОШИРЕННЯ
Наведено основш типи та тдтипи rрунтiв лiсових екосистем Карпатського региону Укра!ни. Подано характеристику властивостей грунтового покриву, будову профшю та поширення рiзних типiв грунтiв у рiзних типах лiсорослинних умов Карпатського репону кра!ни.
Ключов1 слова: грунтовий покрив, властивостi грунтiв, поширення грунту.
Запровадження принцишв сталого люокористування та екосистемного шдходу до збалансованого розвитку люового господарства грунтуеться на ве-денш наближеного до природи лшвництва. Вщновлення та формування ль состашв, близьких до природних, повинно проводитись на типолопчнш основ^ що передбачае знання генезису та властивостей грунтового покриву ль сових екосистем [1-3].
Грунтовий покрив лшв Карпатського репону характеризуеться великою р1зноманптастю, що зумовлено кшматичними умовами, рельефом м1сце-вост1, характером грунтотв1рних порщ, заляганням грунтових вод та рослин-ним покривом [1, 4, 6].
Переважну частину Карпатського репону займае зона буроземних грунлв Укра1нських Карпат (площа понад 30 тис. км ) та охоплюе: провшщю лугово-буроземних оглеених грунлв Закарпатсько! низовини; зону бурозем1в отдзолених оглеених Закарпатського передпр'я до 125-400 м а.в.; зону буру-вато-ошдзолених поверхнево оглеених грунлв передпр'я до 300-500 м а.в.; зону прсько-люових бурозем1в до 500-1500 м а.в.; зону прсько-лугових буро-зем1в полонин з 1200-1500 м а.в [4, 5].
Значно меншу частину територи Карпатського репону займають За-хщна провшщя Люостепово! зони Ырих люових грунлв \ чорнозем1в типових та Захщна провшщя зони мшаних лшв дерново-ошдзолених типових \ оглеених грунлв Укра!нського Полюся (швшчна частина Льв1вщини) [4, 5].
Для прсько! частини Карпатського репону характерна члка вертикальна поясшсть грунт1в, яка проявляеться в законом1рнш змш1 1х люорос-линних властивостей. Кожному з райошв прсько! частини притаманш сво! геолопчш та бюкшматичш особливост1, проте 1х об'еднуе грунтоутворюваль-ний процес - кисле буроземоутворення, що вщбуваеться тд широколистяни-ми (грабово-дубово-буковими) та хвойними (ялицево-смерековими) л1сами, високопрними луками (полонинами) в умовах теплого, пом1рного \ холодного вологого кшмату на достатньо дренованих породах. 1нтенсившсть буро-земного процесу залежить вщ грунтотв1рно! породи та типу л1су \ сильшше проявляеться тд листяними, шж тд хвойними породами [5, 6].
На територи люового фонду Украшських Карпат видшяють так ос-новш типи { тдтипи грунлв, м1ж якими юнуе тюний генетичний зв'язок (табл. 1): бур1 прсько-л1сов1 (буроземи); дерново-буроземш; буроземно-отд-золенц прсько-лучно-люовц прсько-торф'яно-отдзолеш.
Табл. 1. Найбтьш поширеш tрунти л'шових екосистем УкратськихКарпат
№ з/п Типи та тдтипи грунту Будова профшю Поширення грунту
1 Св^ло-бурий прсько-лшовий, неглибокий Но - Н -НР - Р(к) Мало поширений - В2, В3
2 Св^ло-бурий прсько-ль совий, середньо глибо-кий та глибокий Но - на - Н1 - Н2 - НР - Р(к) Поширений у чистих субучинах (середньо глибокий) та бучинах (глибокий) - С2, С3, Б2, БЗ
3 Свiтло-бурий прсько-лшовий, середньо глибокий та глибокий, отдзолений Н0 - На - Н -Н2 81- НРв1 - Р81 Поширений в нижнiх частинах схилiв у грабових субучинах (середньо глибокий) та бучинах (глибокий) - С3, ^ Dз, Б4
4 Бурий гiрсько-лiсовий, середньо глибокий Но - На - Н1 -Н2 - НР - Р Поширений у букових сусмеречниках, у ялицевих та ялицево-букових сусмеречниках на пiвденних схилах - С2, С3
5 Бурий прсько-лшовий, середньо глибокий та глибокий, насичений н0 - На - н - НР - Р Поширений у судiбровах i субучинах (середньо глибокий) та у дiбровах, букових дiбровах i бучинах (глибокий) -С2, сЗ, Б2, БЗ
6 Бурий гiрсько-лiсовий, глибокий, отдзолений Но - на - Н1 - Н2 - НР - Р Найбтьш поширений в Карпатах. Фор-муеться у ялицево-букових i ялицевих смеречниках на п1вденних схилах, у бу-кових смеречниках, смерекових, смереко-во ялицевих та яворових бучинах - Б2, Б3
7 Бурий прсько-лшовий, середньо-глибокий, отдзолений, глеюватий Но - На - Н1 -Н2 - НР81 - Р81 Поширений на некрутих схилах у сусмеречниках, букових сусмеречниках, у букових, ялицевих, ялицево-буко-вих сусмеречниках на твденних схилах та в ялицевих i ялицево-смереко-вих субучинах - С3, С4
8 Бурий лiсовий, глибокий, отдзолений, глеюватий Но - На - н - НР81 - Р81 Поширений у бучинах i дiбровах у нижнiх частинах схилiв або на дуже пологих схилах - Б3, Б4
9 Бурий прсько-лшовий, глибокий, отдзолений, оглеений Но - На - Н1 -Н281 - НР81 - Р81(к) Поширений на некрутих схилах у сме-речниках, букових смеречниках, у бу- кових, ялицевих i ялицево-букових сусмеречниках на твденних схилах та в ялицевих i ялицево-смерекових бучинах - С3, С4, Б3, Б4
10 Темно-бурий прсько-лiсовий, середньо глибокий Но - На - Н1 -Н2 - НР - Р Поширений в ялицевих i ялицево-бу-кових сусмеречниках, смерекових су-яличниках на твтчних схилах - С2, С3
11 Темно-бурий прсько -лшовий, глибокий Но - На - н - НР - Р Поширений в ялицевих i буково-яли-цевих смеречниках, буково-смереко-вих i смерекових яличниках на твтчних схилах, рвдше у високопрних яворових бучинах - Б2, Бз
12 Темно-бурий прсько - т-совий, середньо глибокий, отдзолений, оглеений Но - на - Н1 - Н2 - НР81 - Р81 Поширений в ялицевих i ялицево-бу-кових сусмеречниках, смерекових су-яличниках на твтчних схилах - С4
13 Темно-бурий прсько - лшовий, глибокий, отдзолений, оглеений Но - на - н - НР81 - Р81 Поширений в чистих смеречниках, ялицевих i буково-ялицевих смеречниках, буково-смерекових i смерекових яличниках на твтчних схилах - Б3, Б4
14 Дерново-буроземний, неглибокий i середньо глибокий Hd - Не - Hi -НР - Р Поширений в лшовш зонi на прогалинах, як використовуються як сшоко-си i пасовища - С3, С4, Б3, Б4
15 Дерново-слабоотдзо-лений, неглибокий i середньо глибокий Н0 - Не - Ен -I - Р Малопоширений, трапляеться тд наметом соснових насаджень в Гога-нах - В3, В4
16 Буроземно-отдзоле-ний, середньо глибокий та глибокий, оглеений та глейовий Н0 - Не - Ен -tegl - Pgl Поширений в судiбровах i дiбровах на пологих схилах передгiр'iв, у субучи-нах i бучинах, у суяличниках i яличниках - С3, С4, Б3, Б4
17 Прсько-отдзолений, неглибокий i середньо глибокий Н0 - Не - Ен -I - Р Поширений тд чистими високопрни-ми сусмеречниками та смереково-кед-ровими лiсами - В3, В4, С3, С4
18 Прсько-лучно-лшовий, неглибокий, рiдко се-редньо-глибокий, отд-золений Н0 - Н - Ен -I - Р Поширений тд гiрсько-сосновим криволiссям на Чорногор^ Гуцульських Альпах, Рахiвському кристалiчно-му масивi - С3, С4
19 Прсько-торф'яно-отд-золений, неглибокий, рвдко середньо-глибо-кий Н0 - Не - Е -1н - Р Поширений пiд гiрсько сосновим кри-волiссям, рiдко пiд смереково-кедро-вими насадженнями в Горганах - А3, А4, В3, В4
У люових екосистемах Карпатах переважають 6ypi ripcbKO^icoBi грунти (буроземи) (Brown forest soils), як утворюються пiд лiсовою рослин-нiстю та високогiрними луками в умовах посиленого сезонного промивного типу водного режиму та шдвищено1 вщносно! вологост повiтря. Для бурих прсько-люових грунтiв характернi середньосуглинковий i важкосуглинковий мехашчний склад, слабокисла реакцiя грунтового середовища, висока порис-тiсть та висока водопроникшсть, особливо верхнього горизонту, що пов'яза-но з його гумусовашстю, щебенистiстю та грудкуватою структурою.
Дерново-буроземн грунти Карпат поширеш переважно на першiй i другш, iнодi третiй, надзаплавних терасах рш. Характеризуються наявнiстю потужного дернового горизонту, слабокислою реакщею грунтового середовища, переважанням Ырих тонiв у гумусовому горизонт^ На пiвнiчно-захiдних схилах вузькою смугою поширенi гiрсько-опiдзоленi грунти, яю характеризуються середнiм вмiстом гумусу, невеликою потужшстю, легко- та середньо-суглинковим механiчним складом та значною щебенистютю.
Гiрсько-лучно-лiсовi грунти поширенi в субальпшському та альпшсь-кому поясах на висотах понад 1500 м а.в. Сформувалися тд прсько-сосно-вим криволюсям на Чорногорi, Гуцульських Альпах, Рахiвському кристалiч-ному масивi. Характеризуються малопотужним профiлем, середнiм вмiстом гумусу, легко- та середньосуглинковим мехашчним складом, значною щебе-нистiстю. Вище люового поясу на вершинах та плосковершинних схилах хребтiв, а також шд гiрсько-сосновим криволiссям, рiдко пiд смереково-кед-ровими насадженнями в Горганах в умовах надмiрного зволоження форму-ються прсько-торф'яш грунти, якi мають незначний торфовий горизонт.
За потужшстю профшю грунти Карпат подшяють на: слаборозвинеш (< 30 см), короткопрофiльнi (30-45 см), малопотужш (45-65 см), середньопо-
тужш (65-85 см), потужш (> 85 см). За вмютом гумусу грунтовий покрив Карпат подшяеться на: сильно гумусований (вмют гумусу > 8 %), середньо гумусований (3-8 %) та слабо гумусований (вмют гумусу < 3 %). Водно-фь зичш властивост Карпатських грунтiв загалом задовiльнi, але рiзко попршу-ються в отдзолених та оглеених рiзновидах. На територп лiсового фонду рiв-нинно! частини Карпатського регюну видiляють такi типи i пiдтипи грунтiв (табл. 2): дерновц дерново-опiдзоленi; сiрi лiсовi ошдзолеш; чорноземи типо-вi i ошдзолеш; торф,яно-глеевi та торф'яно низиннi.
Табл. 2. Найбтьш поширет tpyHmu л^ових екосистем _pieHUHHoi' частини Карпатського регюну_
№ з/п Типи та тдтипи грунту Будова профшю Поширення грунту
1 Дерновий, неглибокий i середньо глибокий Но -Н -НР - Р Мало поширений - В3, С3
2 Дерново-глеевий, неглибокий i середньо глибокий Но - Hgl -HPgl - Pgl Мало поширений - В4, С4,
3 Дерново-карбонатний, середньо глибокий та глибокий Н0 - Нк -НРк - Рк Мало поширений, трапляеться тд широколистяними та м1ша-ними лшами - В3, С3
4 Дерново-отдзолений, середньо глибокий та глибокий Но - Не - Е - I - Р Мало поширений, трапляеться щд сосновими насадженнями - В3, В4
5 Свггло-шрий лшовий середньо глибокий та глибокий, отдзолений Н0 - НЕ -Eh - I - Рк Поширений щд широколистяними та мшаними люами - В3, С2, С3,
6 Срий тсовий, середньо глибокий та глибокий, отдзолений Н0 - НЕ -Ih - Рк Поширений тд широколистяними та мшаними лшами - С3, Б3
7 Темно шрий лшовий середньо глибокий та глибокий, отдзолений Н0 - Не -Н1 - I - Рi - Рк Поширений щд широколистяними та мшаними люами, характер-ний для зрщжених д1бров - С3, Б3
8 Чорнозем типовий, глибокий Н0 - Н- Нрк-PHk - Phk - Рк Мало поширений, трапляеться щд широколистяними породами - Б3
9 Чорнозем отдзолений, глибокий Н0 - Н- Нрк-РНк - Phk - Рк Мало поширений, трапляеться щд широколистяними породами - Б3
10 Торф'яно-глейовий, середньо глибокий T1 - T2 - Pgl Мало поширений, трапляеться щд широколистяними породами - Б4
11 Торф'яний низинний середньо глибокий та глибокий T1 - T2 - T3 - Pgl Мало поширений, трапляеться щд широколистяними породами - Б4
1нтенсившсть прояву дернового процесу грунтотворення в дернових, дерново-глеевих, дерново-карбонатних та дерново-ошдзолених грунтах зале-жить вщ продуктивностi рослинного покриву, повггряного i водного режимiв та характеру грушогарно! породи. Дерновi грунти (Sod soils) характернi для територш, де е карбонатнi грунтотвiрнi породи - вапняки, крейдяш вiдклади, мергель Вони мають добре виражений гумусовий горизонт, високу насиче-нiсть кальщем i магнiем, нейтральну або слабокислу реакцш гумусового горизонту та вмют перегною вiд 3 до 7 %, високу природну родючють.
Дерново-глеевi грунти поширенi в понижених мюцях рельефу та ха-рактеризуються високою потенцiйною родючiстю, з вмютом гумусу 2-5 %. Дерново-карбонатнi (Rendzinas) грунти формуються пiд широколистяними та
мiшаними люами з добре розвиненим трав'яним покривом. Грунти насичеш кальщем, bmïct гумусу 3-15 %, реакцiя нейтральна або слаболужна.
Дерново-ошдзолет (Sod-podzolic soils, Derno-podzolic soils) грунти характеризуються незначним вмютом гумусу (2-3 %) та кислою реакщею сере-довища (рН = 3,5-5,5), бщтстю азоту i фосфору. Фiзичнi та водно-фiзичнi властивост задовiльнi. Iнтенсивнiсть прояву дернового процесу грунтотво-рення залежить вiд продуктивност трав'яного покриву, повiтряного i водного режимiв i характеру грунтотвiрноï породи.
Сiрi лiсовi опiдзоленi грунти (Grey forest soils) характеризуються бшь-шим вмiстом гумусу, порiвняно з дерново-ошдзоленими грунтами, та про-фiль ïx чiтко подiляеться на генетичнi горизонти. 1нтенсившсть опiдзолення залежить вiд гiдротермiчниx умов i збiльшуеться з швдня на пiвнiч, оскiльки зростають штенсившсть промивання грунту та тривалiсть перюду розкладу органiчниx залишкiв. Пiд покривом широколистяних лiсiв сiрi лiсовi грунти формуються внаслiдок поеднання двох процешв грунтотворення - ошдзолен-ня та дернового. Якщо переважае процес ошдзолення то формуються свггло-сiрi та сiрi лiсовi грунти, а якщо дерновий процес грунтотворення, то темно-сiрi опiдзоленi грунти.
Свiтло-сiрi (ясно-Ыр^ грунти не насиченi основами, мають значну кислотнiсть та малий вмют азоту, бiднi на поживнi речовини. Залягають сiрi лiсовi грунти, зазвичай, на шдвищених елементах рельефу та характеризуються сушщаним та легкосуглинковим гранулометричним складом. Загаль-ний рiвень родючостi сiриx лiсовиx грунтiв вищий, нiж свiтло-сiриx, однак рiвень забезпеченост грунту поживними речовинами середнiй. Грунти кисл^ гранулометричний склад - вщ супiщаного до суглинкового. Фiзичнi власти-востi сiриx лiсовиx грунтiв не надто сприятлив^ оскiльки в складi грануло-метричних фракцiй багато пилу i тому верхнш шар запливае.
Темно-сiрi лiсовi грунти бiльш оструктуреш порiвняно з свiтло сiрими та Ырими грунтами, характеризуються бiльшим вмютом гумусу та суглинко-вим та важкосуглинковим гранулометричним складом. Для цих грунлв характерна досить висока кислотшсть, а стушнь забезпечення грунлв на руxомi форми азоту, фосфору та калш - середнiй або високий. Чорноземи (Black earths, Chernozems) у Карпатському регюш е мало поширеними i займають ду-же незначну площу та представленi чорноземом типовим i чорноземом ошдзо-леним. Чорнозем типовий характеризуеться значною глибиною грунтового профшю - 80-120 см, високим вмютом поживних речовин, слабокислою або нейтральною реакщею грунтового розчину та грудкувато-зернистою структурою. У цих грунтах штенсивно нагромаджуеться гумус, азот i зольш елементи.
Чорнозем ошдзолений мютить багато гумусу (3-5 %) та елемеш!в живлення. Головною морфолопчною ознакою цього грунту е наявшсть бшяс-тоï присипки в нижнш частинi гумусового горизонту. Характеризуеться ви-сокою продуктивнiстю, сприятливим тепловим i водним режимом та фiзико-xiмiчними властивостями. Торф'яно-глейовий грунт формуеться в умовах надмiрного зволоження, шд впливом болотного процесу грунтотворення та характеризуеться наявшстю шару торфу до 50 см. У природних умовах цей грунт е малопродуктивний.
Торф'яно низинш грунти характеризуються слабокислою, нейтральною або лужною реакцiею грунтового розчину (рН = 5-8), високою емшстю поглинання, високою насиченiстю кальцiем i магнiем та наявнiстю значних запаЫв азоту та фосфору. Загалом, у природному сташ грунти Карпатського регюну характеризуються вiдносно високою родючiстю, що забезпечуе висо-ку продуктивнiсть люових екосистем.
Для захисту грунтового покриву Карпатського регюну необхщними е заходи з регулювання поверхневого стоку води, запоб^ання ерозшним про-цесам, руйнуванню грунтового профшю, дегумiфiкацil грунтiв, змши !х фiзи-ко-хiмiчних властивостей та, основне, ведення люового господарства на принципах наближеного до природи лiсiвництва.
Лггература
1. Дида А.П. Польов1 дослщження грунпв / А.П. Дида, Я.В. Геник. - Льв1в : Вид-во "Вщродження", 1997. - 54 с.
2. Чернявський М.В. Наближене до природи лю1вництво як стратегия сучасного ведення люового господарства / М.В. Чернявський // Основы причини знелюнення та деградаци ль с1в в Укра1т : матер. Мжнар. наук.-практ. конф., (Коав, 20-22 вересня 2009 р.). - Коав-Льв1в : Вид-во "Друкарсью куншти", 2010. - С. 22-30.
3. Геник Я.В. Люовий фонд Украши: причини знелюнення та деградаци люових екосистем / Я.В. Геник А.П. Дида // Основт причини знелюнення та деградаци лю1в в Укрш'ш : матер. М1жнар. наук.-практ. конф., (Кос1в, 20-22 вересня 2009 р.). - Кос1в-Льв1в : Вид-во "Дру-карськi куншти", 2010. - С. 16-22.
4. Атлас почв Украинской ССР / под ред. Н.К. Крупкого и Н.И. Полупана. - К. : Вид-во "Урожай", 1979. - 160 с.
5. Порадник Карпатського лшвника / за ред. М.В. Чернявського. - 1вано-Франювськ : Вид-во "Фол1ант", 2008. - 368 с.
6. Поабник Карпатського лю1вника / вщп. за вип. П.1. Молотков. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1980. - 336 с.
Геник Я.В., Дыда А.П., Марутяк С.Б., Хмиль И.В. Почвы лесных экосистем Карпатского региона Украины: свойства и распространение
Приведены основные типы и подтипы почв лесных экосистем Карпатского региона Украины. Подана характеристика свойств грунтового покрова, строение профиля и распространения разных типов почв в разных типах лесорастительных условий Карпатского региона страны.
Ключевые слова: грунтовой покров, свойства почв, распространения почвы.
Henyk Ya.V., Dyda A.P., Marutyak S.B., Khmil I.V. Soils of forest eko-sistems in Carpathians Region of Ukraine: properties and prevalence
Presented examples of the main soil types and subtypes of the U^aine Carpathian region forest ecosystem. Given characteristic of soil mantle properties, profile structure and prevalence of different soil types in different types of Carpathian region forest site.
Keywords: soil, soil properties, soil prevalence.
УДК 338.448.3 Асист. Н.М. Стручок -
Львiвський шститут економки i туризму
ВПЛИВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА РИНОК ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРА1Н1
Проанал1зовано сучасний стан розвитку ринку туристичних послуг та визначе-но мехашзм впливу державного регулювання на нього. З'ясовано конкретш заходи,
