CC BY
32
4. Ипатов В.С. Фитоценология / В.С. Ипатов, Л. А. Кирикова. - С.-Пб. : Изд-во СПб. унта, 1997. - 315 с.
5. Камышев Н.С. Введение в фитоценологию / Н.С. Камышев. - Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1986. - 201 с.
6. Кочарян К.С. Эколого-экспериментальные основы зеленого строительства в крупных городах Центральной части России (на примере Москвы) / К.С. Кочарян. - М. : Изд-во "Наука", 2003. - 184 с.
7. Кучерявий В.П. Ф^омелюращя : навч. поабн. / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
8. Работнов Т.А. Экспериментальная фитоценология / Т.А. Работнов. - М. : Изд-во МГУ, 1998. - 240 с.
9. Сукачев В.Н. Основные понятия о биогеоценозах и общее направление их изучения / В.Н. Сукачев // Программа и методика биогеоценотических исследований. - М. : Изд-во "Наука", 1966. - С. 7-19.
Каспрук О.И. Флористическая структура культурных фитоценозов Львова
Рассмотрены особенности и подана оценка современного состояния культурных фитоценозов Комплексной зеленой зоны города Львова (КЗЗМ). Описана и исследована флористическая структура насаждений и осуществлен комплексный эко-лого-географический анализ флористических элементов древесно-кустарниковой растительности старинной части города.
Kaspruk O.I. The floristic structure of cultural phytocoenosis of the city of Lviv
The main features and the results of current state evaluation have been presented for cultural plant communities (phytocoenosis) of the Complex Green Zone of the Lviv city. The floristic structure of this zone described. Integrated ecological and geographical analysis of the floristic elements of tree-shrub vegetation of old historic part of the city studied as well.
УДК 630*431.5 Доц. А.Д. Кузик, канд. фiз.-мат. наук - Львiвський ДУ БЖД
ПРО УТОЧНЕНУ МЕТОДИКУ ОЦ1НЮВАННЯ ПРИРОДНО1 ПОЖЕЖНО1 НЕБЕЗПЕКИ Л1С1В
Обгрунтовано уточнену методику оцшювання природно! пожежно! небезпеки для мшаних деревосташв з урахуванням !х породних складiв та титв умов мюцез-ростання. Методика базусться на середньозважених пожежонебезпечних характеристиках дшянки мшаного люу з урахуванням частки хвойних та листяних дерев, та на принцип формування пожежонебезпечних умов в отт окремого дерева залежно вщ породи. На Г! основi запропоновано уточнене обчислення середнього класу природно! пожежно! небезпеки територп кварталу, люництва та люового господарства.
Ключов1 слова: природна пожежна небезпека лiсiв, клас природно! пожежно! небезпеки, тип люу, тип деревостану.
Оцшювання природно! пожежно! небезпеки е необхщною передумо-вою планування та реашзацп профшактичних заход1в у л1сах з метою запобь гання виникненню пожеж. Найпоширешшим в УкраТш, Росп та шших кра-!нах е встановлення класу природно! небезпеки за методикою, запропонова-ною 1.С. Мелеховим [1]. В !! основ! е р1зна пожежна небезпека темнохвойних, свгглохвойних та листяних лшв, а також згарищ, зруб1в та шших територш люового фонду. Найбшьшу небезпеку становлять св1тлохвойш люи, до яких належать сосновь Менш небезпечними е темнохвойш люи, зокрема ялиновь I
найменш небезпечними е листянi лiси. Пожежна небезпека е рiзною навiть в люах одного типу, оскiльки залежить вщ багатьох внутрiшнiх та зовнiшнiх чинниюв. До внутрiшнiх чинникiв 1.С. Мелехов вщносив, зокрема, типоло-гiчну класифшащю В.М. Сукачова, подiляючи вiдповiдно до не! сосновi лiси на чотири групи горимост та ялиновi - на три групи. На основi опису пожежно! небезпеки лiсiв, 1.С. Мелехов запропонував свою шкалу, зпдно з якою ль си розподшяються на 5 класiв природно! пожежно! небезпеки. Основою те-ори 1.С. Мелехова е статистичнi дат про лiсовi пожежi на певних територiях. Таку шкалу майже у незмшеному виглядi використовують i в Укра!ш [2]. Ок-рiм цього, згiдно з такою шкалою за наявност у лiсовому фондi дiлянок з рiз-ною природною пожежною небезпекою, використовуючи формулу
z _ I ■ + II ■ ^2 + III ■ + IV ■ + V • ^5 т
_ ^ + ^2 + £з + S4 + ^5 '
визначаемо середнiй клас природно! пожежно! небезпеки [3]. Обчислену величину застосовують для оцiнювання великих територш. Через низьку ш-форматившсть основним !! використанням е обгрунтування необхiдностi створення протипожежних служб або вживання протипожежних заходiв. Для мшаного люу пожежна небезпека методикою 1.С. Мелехова не визначаеться, хоча вона наявна i в таких насадженнях. Тому визначення рiвня пожежно! небезпеки мшаних лiсiв е актуальним завданням i потребуе вiдповiдно! методики, яка уточнюватиме офiцiйно прийняту методику 1.С. Мелехова та не су-перечитиме !й.
Метою дослщження е обгрунтування уточнено! методики визначення пожежно! небезпеки дшянок мiшаного люу з урахуванням породного складу деревостану на основi шкали 1.С. Мелехова.
Для встановлення пожежно! небезпеки лiсiв за шкалою 1.С. Мелехова для хвойних та листяних лiсiв встановлюють тип люу, який визначають вщ-повiдно до вологостi та трофност^ згiдно з едафiчною сiткою Алексеева-Пог-ребняка. Вiдповiдно до типу за шкалою, офщшно затвердженою в Укра!ш [2], встановлюеться клас природно! пожежно! небезпеки. Аналiзуючи цю шкалу, можна зауважити, що згiдно з нею, не враховуючи окремих особли-востей територш люу (зрубiв, згарищ, незiмкнутих територiй тощо), пожежна небезпека залежить вщ вiку хвойних насаджень (до 40 роюв та пiсля 40 ро-кiв) та iндексу вологост листяних та хвойних лiсiв. Не розглядаються окремо темнохвойш та свгглохвойш лiси, хоча у них пожежна небезпека е рiзною. Залежнiсть мiж iндексом вологостi, породами дерев та класом природно! пожежно! небезпеки у загальному виглядi можна зобразити графiчно (рис. 1).
Для мшаних лiсiв, до складу яких входять як хвойнi, так i листяш породи дерев, у шкалi мiсця не вiдведено, хоча таких лiсiв е багато практично в уЫх регiонах Укра!ни. Наприклад, у Жовювському лiсовому господарствi, розташованому у захщнш частинi Малого Полiсся, майже 93 тис. га, або 31 % плошд люового фонду, становлять мшат люи, у складi яких вщ 20 до 90 % сосни звичайно! (рис. 2). Вони, як i однопороднi хвойнi та листяш люи, також становлять небезпеку виникнення пожеж. Тому пропонуемо уточнити
70 Збiрник науково-техшчних праць
наявну методику визначення пожежно!" небезпеки лiсiв з урахуванням ïx породного складу._
Клас природноУ пожежноУ небезпеки
II III IV V
1ндекс вологост1 0 м '2 о а о ^ о « • ^ к « о M и хвойт ввд 40 рошв листят
1
2 хвойт старш1 40 рошв листят
3 хвойт старш1 40 рошв листят
4
5 хвойт ввд 40 рошв листят
Рис. 1. Залежшсть мiж типами nopid дерев, шдексом вологостi та класом природно'1 пожежно'1 небезпеки eidnoeidHO до офщшно'1 шкали природное
пожежно'1 небезпеки
Рис. 2. Розподт площ територш л^ового фонду Жовтвського лкгоспу за часткою сосни звичайно'1 у породному складi
Кожне окреме дерево формуе навколо себе певш умови, як вплива-ють на пожежну небезпеку: опад, волопсть шдстилки, трав'яна рослиншсть, кора, структура крони, висота нижшх гшок та ш. Цей вплив е рiзним для кожноï з порiд i залежить вщ вiку, повноти та iншиx чинниюв. Оскiльки у ль совому масивi поряд зростають iншi дерева, вони також впливають на фор-мування пожежонебезпечних умов найближчих "сусадв". Проте таким впли-вом знехтуемо i будемо вважати, що у мшаному насадженш кожна порода дерев займае площу вiдповiдно до ïï вщсотка входження, зазначеному в породному складь Наприклад, у деревостанi 8Сз2Дз 80 % площi займае сосна звичайна i 20 % - дуб звичайний. Вщповщно до шкали природноï пожежно!" небезпеки хвойна порода вжом до 40 рокiв становить бшьшу небезпеку, нiж вiд 40 роюв, а та, своею чергою, небезпечнiша, нiж листяна. Тому, з ураху-
ванням ще! шкали, обчислення пожежно! небезпеки невелико! територи мь шаного л1су (пробно! плошд, видшу) можна здшснити за такою формулою:
2 щ-1 + щ ■ 2/, Лк < 40,
т \щ ■ 2к + щ ■ 2[, Лк > 40,
де: Аи - вж хвойно! породи; пи, щ - вщсотки хвойно! та листяно! порщ у дере-восташ; 2и, 2 - класи пожежно! небезпеки хвойних та листяних лшв вжом по-над 40 роюв, як залежать вщ шдексу вологосп та визначаються за формулами
2н
1, Н _ 0;1,
2, Н _ 2,
3, Н _ 3;4,
4, Н _ 5,
2/
2, Н _ 0; 1,
3, Н _ 2,
4, Н _ 3;4,
5, Н _ 5,
де Н - шдекс вологост типу умов мюцезростання.
Формула (2) придатна для оцшювання пожежно! небезпеки не лише мшаних хвойно-листяних деревосташв, а й однопородних хвойних та листяних насаджень. Легко довести, що для них формула (2) дае такий же клас природно! пожежно! небезпеки, як { шкала 1.С. Мелехова [2].
Визначивши класи природно! пожежно! небезпеки кожного видшу, се-реднш клас природно! пожежно! небезпеки кварталу, люництва чи люгоспу можна визначити за формулою
2 _Е 2т$1 IЕ8, (3)
( / I
де 2т - обчислений за формулою (2) клас природно! пожежно! небезпеки ь го видшу площею який входить до складу кварталу (люництва, люгоспу).
Використання запропоновано! уточнено! методики визначення р1вня природно! пожежно! небезпеки листяно-хвойних лшв прошюструемо на таких прикладах.
1. У Бутинському л1сництв1, яке входить до складу Жовювського лю-госпу у 15 видш кварталу № 1 (тип люу В3ДС) деревостан мае склад 4Сз6Бп. Тод1 його пожежна небезпека вщповщно до (2) буде становити:
2т _0,4■ 3 + 0,6■ 4_3,6.
2. У тому ж квартал! насадження 19 видшу належать до типу люу В2ДС { мають породний склад 9Сз1Бп+Дз. Пожежна небезпека у цьому видь л1 становить:
2т _0,9■ 2 + 0,1 ■ 3 _2,1.
3. I, нарешт1, насадження 20 видшу належать до типу люу С4ВЛЧ { мають склад 6Влч1Сз2Бп1Ос. Воно представлене 10 % сосни, решта - листяш породи. Його природна пожежна небезпека буде дор1внювати:
2т _0,1 ■ 3 + 0,9■ 4_3,9.
Висновки. 1. Запропонована уточнена методика дае змогу визначити р1вень природно! пожежно! небезпеки дшянки мшаного л1су, вщповщно до типу умов мюцезростання та з урахуванням породного складу та вжу хвойних насаджень, як входять до його складу. Про точшсть методики свщ-
72 Збiрник науково-техшчних праць
чить зб1г отриманого за !! допомогою р1вня природно! пожежно! небезпеки з класом пожежно! небезпеки, визначеним за шкалою 1.С. Мелехова для одно-породних чистих хвойних та листяних насаджень.
2. Обчислення середнього класу пожежно! небезпеки великих дшянок, вщповщно до запропоновано! уточнено! методики, здшснюеться за формулою (3) з урахуванням (2), що забезпечуе точшше урахування породного складу деревосташв.
3. Уточнену методику ощнювання р1вня природно! пожежно! небезпеки доцшьно застосовувати у люових геошформацшних системах, а також у люгоспах та люництвах з метою удосконалення протипожежних заход1в.
Лггература
1. Мелехов И.С. Природа леса и лесные пожары / И.С. Мелехов. - Архангельск : ОГИЗ Архангельское изд-во, 1947. - 59 С.
2. Про затвердження правил пожежно! безпеки в люах Укра!ни. - Наказ ДКЛГ № 278 ввд 27.12.2004.
3. Свириденко В.С. Люова пiрологiя / ВС. Свириденко, О.Г. Бабiч, А.Й. Швиденко. -К. : Агропромвидав Укра!ни, 1999. - 172 C.
Кузик А.Д. Уточненная методика оценки естественной пожарной опасности лесов
Обоснована уточненная методика оценивания естественной пожарной опасности для смешанных древостоев с учетом их породных составов и типов условий местопроизрастания. Методика базируется на средневзвешенных пожароопасных характеристиках участка смешанного леса с учетом частиц хвойных и лиственных деревьев, и на принципе формирования пожароопасных условий отдельного дерева в зависимости от породы. На ее основе предложено уточненное вычисление среднего класса естественной пожарной опасности территории квартала, лесничества и лесного хозяйства.
Ключевые слова: естественная пожарная опасность лесов, класс естественной пожарной опасности, тип леса, тип древостоя.
Kuzyk A.D. The problem of itemized and evaluation methodology of natural fire danger of forests
The itemized methodology of natural fire danger for mixed forests with their components and habitat conditions is proved in this article. Methodology is based on the weighted fire danger characteristics of mixed forests with consideration of part coniferous and foliage trees and according to the principle of fire dangerous conditions in the vicinity of separated tree which depends on the kinds of forest. The itemized calculation of medium class of fire danger of the territory of quarter and forests is offered
Keywords: natural forest fire danger, class of natural forest fire danger, type of forest, type of timber stand. _
УДК 351.765(4 77.83/. 86) Головний спещалкт О.Р. Проще -
1вано-Франтвське ОУЛМГ
ПРАВОВ1 ЗАСАДИ ДОБУВАННЯ ХИЖАК1В У ГАЛИЧИН1 К1НЦЯ XVIII - ПОЧАТКУ ХХ СТОЛ1ТТЯ
Висвгглено правове регулювання добування хижаюв на територп Галичини кшця XVIII - початку ХХ ст. Проаналiзовано вплив мисливського законодавства у частиш регулювання добування хижаюв на ефективнють мисливства.
2. Еколопя довкшля
73
