CC BY
19
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630*113:712.3 Доц. О.1. Каспрук, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ФЛОРИСТИЧНА СТРУКТУРА КУЛЬТУРНИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В ЛЬВОВА
Розглянуто особливостi та подано оцiнку сучасного стану культурних ф^оце-нозiв Комплексно! зелено! зони мiста Львова (КЗЗМ). Описано та досдщжено фло-ристичну структуру насаджень i здiйснено комплексний еколого-географiчний ана-лiз флористичних елеменпв деревно-чагарниково! рослинностi старовинно! частини мюта.
Сучасне озеленения мюта потребуе вмшого професшного шдбору 1 поеднання вЫх вид1в зелеш, а саме: листопадних 1 в!чнозелених дерев та ча-гарниюв, л1ан, деревних 1 трав'яних рослин. Комплектування порщ, вивчення умов !х зростання у парках, скверах, на вулицях та мапстралях, створення для деревно-чагарниково! рослинност оптимальних умов зростання потребу-ють велико! р1зноб1чно! дослщницько! роботи, на що 1 було звернено нашу основну увагу.
Комплексы зелеш зони мют (КЗЗМ), на приклад! м. Львова, у сво!й структур! мають переважно штучно створен! ф!тоценози: л!сопарки, парки, сквери, вуличн! насадження тощо, у яких складов! рослинш компоненти до певно! м!ри е взаемошдпорядкованими. Тобто наявна деяка фггоценотична асоц!йован!сть. Наприклад, вона ч!тко виражена у паркових угрупованнях старшого вжу. Деревш насадження формують п!днаметовий свггловий режим ! споживають потужними кореневими системами значну частину родючого потенщалу грунпв. Таким чином, п!днаметова трав'яно-чагарникова рослин -н!сть займае залишков! ресурси еколопчних н!ш, сформованих деревною рослиншстю. Под!бна залежн!сть, але слабше виражена, е й у скверах, на бульварах ! навггь у рядових ! сол!терних насадженнях вздовж вулиць. Таким чином, зелен! насадження е фггоценозами штучного походження, або "куль-турфггоценозами". На сьогодн! п!д фггоценозами розумшть автотрофний фо-тосинтезуючий блок екосистеми (бюгеоценозу), яким е сукупшсть популяц!й рослин, що пов'язан! умовами середовища ! взаемов!дносинами в межах бшьш або менш одноман!тно! дшянки територ!! [1, 3].
Ф!тоценозам властива певна оргашзащя, що характеризуеться !х складом, структурою ! мшливютю (станом у час!) [9]. На погляд В.С. 1патова та Л. А. Юржово! [4], склад ф!тоценоз!в утворюють абстрактн! сукупност! рослин, що об'еднуються певною схож!стю: це перелж вид!в, життевих форм; спектр еколопчних груп, перелж ф!тоценотип!в, ценоелемент!в та ш. Склад формуеться п!д впливом багатьох чинниюв: еколог!чних, ф!тоценотичних, антропогенних. Нав!ть коли м!ськ! насадження були створен! за задумом ар-х!тектора, !х повна структура охоплюе ! компоненти, як! з'явилися природним шляхом. Це насамперед окрем! види трав'яно! та чагарниково! рослинност!,
та й навггь OKpeMi дикорослi особини деревних рослин, особливо фруктових. Наприклад, до таких належать алича, слива, яблуня, черешня тощо.
До фгтоценотично! структури угруповань бiльшiсть дослiдникiв вщно-сять !х морфологiчнi частини, або елементи в просторi i часi, !х видовий та бiоморфний склад [8], а також рясшсть та трапляння цих компоненлв у прос-торових дискрещях [2, 6, 9]. Кожне рослинне угруповання мае свою структуру, яка залежить вщ складу видiв, !х екологп, висоти, форми надземних i тд-земних оргашв, кiлькiсного спiввiдношення видiв [7].
Особливими ознаками структури (будови) фiтоценозiв е !х флористич-ний склад i вiдповiдно популяцiйна структура, яка характеризуеться кшьюс-ними та якiсними показниками (рясшсть виду, проективне покриття, ярус-нiсть, фiзiономiчнiсть, статева та вшова структура [5].
Дослiджуванi садово-парковi насадження сформувались в умовах по-мiрного та досить вологого кимату Захiдного лiсостепу i мiстять у своему складi як iнтродукованi деревш i чагарниковi види, так i природнi типовi для регiону. Загалом, у флорi садово-паркових об'ектiв старовинно! частини Львова зареестровано 111 видiв вищих деревних та чагарникових рослин. Систематичну структуру ще! множини флористичних елементiв в узагальне-ному виглядi наведено у табл. 1.
Табл. 1. Узагальнена систематична структура флористичних
елемент'ш деревно-чагарниковог pomuHHOcmi
Назва класу Кшьюсть
порядив родин род1в вид1в
Pinopsida 2 3 8 12
Magnoliopsida 21 27 53 99
Разом 23 30 61 111
У флорi переважають представники видiв, що належать до родин Ro-saceae, Salicaceae, Caprifoliaceae, Pinaceae, Aceraceae, Oleaceae. Розподш флористичних елеменлв за провiдними родинами наведено у табл. 2.
Поодинокими видами представлен iншi родини: Taxaceae, Elaeagna-ceae, Rutaceae, Hippocastanaceae, Vitaceae, Hydrangeaceae, Caesalpinaceae, Big-noniaceae, Berberidaceae, Araliaceae, Thymelaeaceae.
За географiчними ареалами природного поширення переважають види швшчно-американського походження: Acer saccharinum L., Amorpha frutico-sa L., Catalpa bignonioides Walt., Fraxinuspennsylvanica Marsh., Spiraea dougla-sii Hook., Symphoricarpus rivularis Suksdorf, Swida stolonifera (Michx.) Rydb., Thuja occidentalis L., Juglans nigra L., Padus serotina (Ehrh.) Ag., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Piceapungens Engelm., Pinus strobus L., Populus deltoides Marshal, Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco, Quercus borealis Michx.
Меншу групу становлять види евроазшського типу ареалу, тобто нашi автохтоннi деревнi та чагарниковi види. До них належать Betula humilis Schrank, Carpinus betulus L., Corylus avellana L., Frangula alnus Mill., Rubus ca-esius L., Salix aurita L., Lonicera tatarica L., Padus avium Mill., Populus tremula L., Pyrus communis L., Rhamnus cathartica L., Ribes nigrum L. Решта видiв також переважно автохтонш, але вужчого типу ареалу (табл. 4.3), за винятком суто азшських (Caragana arborescens Lam., Juglans regia L.) та деяких шших.
66
36Í|)iiiik науково-технiчних праць
Табл. 2. Розподт флористичних елемент1в деревно-чагарниково'1 _рослинност1 мьста за чров'кдними родинами_
Родина Кшьшсть
род1в внд1в
Rosaceae 11 24
Salicaceae 2 13
CaprifoHaceae 4 8
Pinaceae 5 8
Aceraceae 1 6
Oleaceae 4 5
Fagaceae 2 4
Betulaceae 2 4
Cornaceae 2 4
Fabaceae 4 4
Grossulariaceae 2 3
Cupressaceae 2 2
Ulmaceae 1 2
Tiliaceae 1 2
Celastraceae 1 2
Corylaceae 2 2
Moraceae 1 2
Rhamnaceae 2 2
Juglandaceae 1 2
Табл. 3. Розподт переважаючо'1 частини флористичних елемент1в деревно-_чагарниково'1 рослинност1 мьста за типами географ1чних ареал1в_
Тип географ1чного ареалу Кшьшсть вид1в
Швтчноамериканський 17
Свроаз1атський 12
Свропейсько-Кавказький 10
Свропейський 10
Свро-малоаз1атський 8
Свро-Сиб1рський 6
Свроаз1атсько-Швтчноафриканський 5
Свро-Кавказько-малоаз1атський 4
Свропейський (захвдно-середньо-твденна) 3
Свро-малоазшський-твтчно-африканський 3
Аз1атський 2
Схвдно-Швтчноамериканський 2
Голарктичний 2
Свро-Сиб1рсько-Середньоаз1атський 2
Центрально-Схщно-Швтчноамериканський 2
Бшьшють з адаптованих в умовах центру мюта видiв е еколопчно пластичними, яким властива приналежшсть до широких зонально-поясних тишв природних ареалiв поширення, що наведенi у табл. 4
Окремi види належать до iнших тишв ареалiв. Очевидно, що здатнiсть особин окремих видiв зростати у межах широких зонально-поясних та геог-рафiчних клiматичних та едафiчних умов забезпечуе 1м успiшнiсть адаптаци в екстремальних екологiчних умовах мiста: ксерофшзаци, штоксикаци, заб-руднення довкiлля, обмеження доступу поживних речовин, тощо.
Табл. 4. Розподт переважаючо'1 частини флористичних елемент1в деревно-чагарниково'1 рослинност1 Львова за типами зонально-поясних елемент1в
Назва зонально-поясних елеменпв Кшьшсть вид1в
неморально-монтанний 26
неморальний 13
бореально-субтротчно-монтанний 10
бореально-неморально-монтанний 9
бореально-неморальний 7
неморально-субнеморальний 7
неморально-субтротчно-монтанний 5
бореально-субтротчний 4
неморально-субтротчно-арвдний 3
неморально-субнеморально-монтанний 3
бореально-субнеморальний 3
мультизональний 3
бореально-субнеморально-монтанний 2
аркто-неморально-монтанний 2
субтрошчно-субнеморальний 2
Переважна бшьшють видiв е природними компонентами люово!, люо-чагарниково!, рiдше чагарниково! рослинност (табл. 5).
Табл. 5. Розподт переважаючо'1 частини флористичних елемент1в деревно-ча-гарниково'1 рослинност1 мьста за типами еколого-фнтоценотичних елемент1в
Назва еколого-фггоценотичного елементу Кшьшсть вид1в
лшовий 46
лшочагарниковий 25
чагарниковий, утворюючий зарост1 14
росте берегами водойм 7
лшолучний 5
культивований 3
лучно -чагарниковий 2
лшоболотний 2
групами, поодиноко 2
рудеральний 1
лшостеповий 1
кам'янист1 мшця, м1ж чагарниками 1
Таким чином, виконаний комплексний еколого-географiчний ан^з свдаить про перспективи розширення асортименту видiв деревно-чагарнико-во! рослинностi завдяки штродуцентиам широкого географiчного ареалу, що охоплюе переважно бореальну i неморальну природно-географiчнi зони у межах як рiвнинного, так i гiрського висотних пояЫв.
Л1тература
1. Бедарев С.А. Фитоценология : учебн. пособие. - Алма-Ата : Изд-во Каз. Гос. ун-та им. С.М. Кирова, 1990. - 61 с.
2. Бельгард А. Л. Введение в изучение искуственных сообществ / А. Л. Бельгард, М.В. Марков // Охрана и рациональное использование защитных лесов степной зоны. - Днепропетровск : Изд-во ДГУ, 1987. - С. 11-19.
3. Бигон М. Экология. Особи, популяции и сообщества : пер. с англ. / М. Бигон, Д. Хар-пер, К. Таунсенд. - М. : Изд-во "Мир", 1989. - Т. 2. - 447 с.
68
Збiрник науково-техшчних праць
4. Ипатов В.С. Фитоценология / В.С. Ипатов, Л. А. Кирикова. - С.-Пб. : Изд-во СПб. унта, 1997. - 315 с.
5. Камышев Н.С. Введение в фитоценологию / Н.С. Камышев. - Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1986. - 201 с.
6. Кочарян К.С. Эколого-экспериментальные основы зеленого строительства в крупных городах Центральной части России (на примере Москвы) / К.С. Кочарян. - М. : Изд-во "Наука", 2003. - 184 с.
7. Кучерявий В.П. Ф^омелюращя : навч. поабн. / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
8. Работнов Т.А. Экспериментальная фитоценология / Т.А. Работнов. - М. : Изд-во МГУ, 1998. - 240 с.
9. Сукачев В.Н. Основные понятия о биогеоценозах и общее направление их изучения / В.Н. Сукачев // Программа и методика биогеоценотических исследований. - М. : Изд-во "Наука", 1966. - С. 7-19.
Каспрук О.И. Флористическая структура культурных фитоценозов Львова
Рассмотрены особенности и подана оценка современного состояния культурных фитоценозов Комплексной зеленой зоны города Львова (КЗЗМ). Описана и исследована флористическая структура насаждений и осуществлен комплексный эко-лого-географический анализ флористических элементов древесно-кустарниковой растительности старинной части города.
Kaspruk O.I. The floristic structure of cultural phytocoenosis of the city of Lviv
The main features and the results of current state evaluation have been presented for cultural plant communities (phytocoenosis) of the Complex Green Zone of the Lviv city. The floristic structure of this zone described. Integrated ecological and geographical analysis of the floristic elements of tree-shrub vegetation of old historic part of the city studied as well.
УДК 630*431.5 Доц. А.Д. Кузик, канд. ф1з.-мат. наук - Льв1вський ДУ БЖД
ПРО УТОЧНЕНУ МЕТОДИКУ ОЦ1НЮВАННЯ ПРИРОДНО1 ПОЖЕЖНО1 НЕБЕЗПЕКИ Л1С1В
Обгрунтовано уточнену методику оцшювання природно! пожежно! небезпеки для мшаних деревосташв з урахуванням 1х породних складiв та тишв умов мюцез-ростання. Методика базуеться на середньозважених пожежонебезпечних характеристиках дшянки мшаного люу з урахуванням частки хвойних та листяних дерев, та на принцип формування пожежонебезпечних умов в отт окремого дерева залежно вщ породи. На 11 основi запропоновано уточнене обчислення середнього класу природ-но! пожежно! небезпеки територп кварталу, люництва та люового господарства.
Ключов1 слова: природна пожежна небезпека лiсiв, клас природно! пожежно! небезпеки, тип люу, тип деревостану.
Оцшювання природно! пожежно! небезпеки е необхщною передумо-вою планування та реашзаци профшактичних заход1в у л1сах з метою запобь гання виникненню пожеж. Найпоширешшим в Укрш'ш, Роси та шших кра-!нах е встановлення класу природно! небезпеки за методикою, запропонова-ною 1.С. Мелеховим [1]. В И основ! е р1зна пожежна небезпека темнохвойних, свгглохвойних та листяних лшв, а також згарищ, зруб1в та шших територш люового фонду. Найбшьшу небезпеку становлять св1тлохвойш люи, до яких належать сосновь Менш небезпечними е темнохвойш люи, зокрема ялиновь I
