CC BY
34
14. Природа Карпатського нащонального парку// За ред. Голубця М.А., Стойка С.М. - Наук. думка, 1993. - 216 с.
15. Природно-заповщний фонд Украши загальнодержавного значення: Довiдник/ Редкол.: В.Б. Леоненко та iн. - К.: Наука, 1999. - 240 с.
16. Рудницький С. Основи морфологи i геолога Пщкарпатсько}.' Рус i Закарпаття взагалi, ч. 1. Ужгород, 1925.
17. Рудько Г., Кравчук Я. 1нженерно-геоморфолопчний аналiз Карпатського региону Украiни. - Льв1в, 2002.
18. Стойко С., Ермоленко Ю. Карпати очима допитливих. - Л^в: "Каменяр", 1980.
19. Цись П. Геоморфология УРСР. - Львiв, 1962.
20. Черныш И.В. По сталактитовым пещерам Закарпатья// Карпатские заповедники. - Ужгород, 1966.
21. Geoochrona Beskidu S^deckiego i kotliny S^deckiej./ Pod redakcja Z. Alexandrowicz. Studia Naturae 42. - Krakow, 1996.
22. Ivchenko A., Gerasimenko N. Geosites of the Ukrainian Carpatians-draft candidate list// Representative geosites of Central Europe. Polish geological institute. W. 2. Special Papers. Warshawa, 1999. - S. 47-53.
23. Ochrona georoznorodnosci w Polskich Karpatach. - Warszawa, 2000.
24. Paul R., Tietze E. Bericht über Untersuchunder in den Karpathen. Verhandl. der k. k. geol. Reichsanst.. - 1876.
25. Pawlowski St. Slady glacialne na Gorganach. Prace Tow. Nauk. - Warszawa, 1926.
26. Swiderski B. Geomorfologia Czarnohory. - Warszawa, 1938.
27. Waloryzacja przyrody nieozywio^j obszarow i obiectow chronionych w Polsce/ Pod redakcja Z. Alexandrowicz. - Warszawa, 1992.
28. Wimbledon W.A.P. Geosites - an International of Geological Sciences initiative to conserve our geological heritage/ Representative geosites of Central Europe. Polish geological institute. W. 2. Special Papers. - Warshawa, 1999. - S. 5-9._
УДК 630*27:634.017 Доц. O.I. Каспрук, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА САДОВО-ПАРКОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В СТАРОВИНИО1 ЧАСТИНИ М. ЛЬВОВА
Подано оцшку сучасного флористичного складу деревно-чагарниково! рослин-ност юторично! частини м. Львова. Розглянуто основш еколопчш фактори, як впли-вають на формування садово-паркових насаджень. Встановлено, що бшьшють дослщ-жуваних видiв проявляють обмежену трофототчну та гiгротопiчну приуроченiсть.
Ключов1 слова: фггоценоз, екологiчна структура.
Doc. O.I. Kaspruk - USUFWT
Ecological Structure of Park Orchard Phitocoenoses in Old Districts of Lviv City
It is given estimation of modern flora content of vegetation in old districts of Lviv city and it is considered the main ecological factors that have an influence on the forming of park orchard stands. It is determined that most of species that are under the investigation reveal a limited trophotropic and hydrotropic availability.
Keywords: phytocenosis, ecological structure.
Еколого-ф^оценотичш аспекти формування садово-паркових насаджень е основними, коли йдеться про оцшку !х стану та стабшьносп до зов-шштх впливiв, а також прогнозування перспектив !х розвитку. У складi де-ревно-чагарниково! рослинносл вторично! частини м. Львова виявлено 111 видiв, бшьшють з яких належать до родин Rosaceae, Salicaceae, Caprifoli-
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
асеае, Ртасеае, Леегаееае, 01еасеае i т.д. Серед них переважають представни-ки швшчно-американсько! флори (17 видiв). Меншу групу становлять види евро-азшського типу ареалу (12 видiв), тобто автохтоннi деревш та чагарни-ковi види. Бшьшють з адаптованих в умовах центру мюта видiв е екологiчно пластичними, яким властива приналежшсть до широких географiчних i зо-нально-поясних тишв природних ареалiв поширення, зокрема, неморально-монтанного (26 видiв), неморального (13 видiв), бореально-субтрошчно-мон-танного (10 видiв). Переважна бiльшiсть видiв е природними компонентами люово!, люо-чагарниково!, рiдше чагарниково! рослинностi.
Основна мстратегiя життя" у рослин - пластичшсть структур i фун-кцiй, здiйснення адаптивних (пристосувальних) змiн свое! будови i процеЫв життедiяльностi. Елементи середовища, якi ютотно впливають на рослини i становлять !х оточення визначаються вiдношенням останнiх до екологiчних факторiв.
За ставленням до умов освгглення деревно-чагарниковi види подшя-ються на такi категорй: 1) свiтлолюбнi, що не переносять нiякого притiнення; 2) свiтлолюбнi, малотшьовитривалц 3) вiдносно тiньовитривалi; 4) дуже ть ньовитривалi.
У функци критерда ставлення рослин до свiтла використовуеться, за пропозищею А. Вiзнера, вщносний мiнiмум свiтла, за якого рослини ще мо-жуть рости i розвиватися. Мiнiмум освiтленостi (в частинах вiд повно!) для деревних рослин наводимо за Т.К. Горишиною в табл. 1.
Табл. 1. МШмум освiтленостi (в частинах вiд повшн) для деревних рослин
Назва виду Осв1тлетсть Назва виду Осв1тлетсть
Модрина 1/5 Береза повисла 1/7-1/9
Ясен 1/6 Осика 1/8
Сосна звичайна 1/10 Дуб звичайний 1/20
Ялина европейська 1/90-1/32 Клен гостролистий 1/55
Бук 1/60 Самшит 1/100
Розподш видiв рослин на еколопчш групи, стосовно умов освгглення, виконано на основi матерiалiв видового рiзноманiття садово-паркових насад-жень i на пiдставi лгтературних узагальнень [1-3].
Свiтлолюбних деревних рослин, як зовсiм не переносять затшення, на наших дослiджуваних об'ектах (люопарк Погулянка, парки iм. 1вана Франка, "Високий Замок", сквер "На Валах", проспект Свободи) виявилось тшьки 11 видiв. Це, насамперед: береза повисла, бша акацiя, гледичiя трьохколюч-кова, верби бша i ламка, вс види тополi, сосна звичайна.
Асортимент свгшолюбних малотiньовитривалих видiв значно бшь-ший. До ще! еколопчно! групи ми вщнесли сосни веймутова i чорна; ясени звичайний i зелений; горiхи грецький i чорний; клен ясенелистий; дуби зви-чайний, швшчний, скельний; в'язи голий i гладкий. У цих рослин максимальна штенсившсть фотосинтезу спостер^аеться при освгшеност 0,25-0,33 (до 0,5) вiд повноц мiнiмальна iнтенсивнiсть - при 10-15 % повно! освiтленостi.
Вiдносно тшьовитривалг вiльха чорна, яблуня лiсова, груша звичайна; клени гостролистий, татарський; липи дрiбнолиста, широколиста. До
дуже тiньовитривалих порщ належать: граб звичайний, пркокаштан звичайний, ялиця бша, смерека европейська, бук лiсовий. Вони мають макси-мальну iнтенсивнiсть фотосинтезу - при 30 % освггленост вщ повно!, а свгг-ловий мтмум - при 1-3 % повно! освггленость
1снують види рослин, як добре розвиваються у межах дуже широкого дiапазону освiтлення, тобто зростають як в умовах повного затшення, так i при середньому затшент, а також пiд впливом прямого сонячного осв^лен-ня. До них вщносимо 8 деревних видiв (клени: ясенелистий, гостролистий, явiр, цукристий; бук люовий, ясень ланцетолистий (Fraxinus lanceolata Borkh.), дуб пiвнiчний, тис япдний); 4 чагарникових (лiщина звичайна, бiрю-чина звичайна, бузина чорна, свидина кроваво-червона) i вс присутш в трав'яних синузiях штучних асощацш види: яглиця (Aegopodium podagra-ria L.), гравiлат мiський (Geum urbanum L.), розрив-трава дрiбноквiткова (Impatiens parviflora DC.), кропива дводомна (Urtica dioica L.)
Бшьшють видiв, яю ми дослiджували, проявляють обмежену трофото-пiчну та гiгротопiчну приуроченiсть. Для дослщжено! множини флористич-них елеменлв складено узагальнену таблицю трофотопiчних та пгротошч-них особливостей (табл. 2).
Табл. 2. Трофотомчш та г^ротомчш oco6nueocmî флористичних eneMeHmîe _досл'кджених партв_
Назва виду "рофотопи Пгротопи
A B C D 1 2 3 4 5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Acer ginnala Maxim. + + + + + +
Acer negundo L. + + + + + +
Acer platanoides L. + + + + +
Acer pseudoplatanus L. + + + +
Acer saccharinum L. + + + + + + +
Aegopodium podagraria L. + + + + +
Aesculus hippocastanum L. + + + +
Asarum europaeum L. + + + +
Athyrium filix-femina (L.) Roth + + + +
Berberis vulgaris L. + + + + +
Betula pendula Roth. + + + + + +
Carex pilosa Scop. + + + + +
Carex sylvatica Huds. + + + +
Carpinus betulus L. + + + +
Dactylis glomerata L. + + + +
Deutzia scabra Thunb. + + + +
Euonymus europaea L. + + + +
Fagus sylvatica L. + + + + + +
Fraxinus excelsior L. + + + +
Fraxinus lanceolata Borkh. + + + +
Galeobdolon luteum Huds. + + + +
Geum urbanum L. + + + + +
Glechoma hederacea L. + + + +
Hedera helix L. + + + + +
Impatiens parviflora DC. + + + +
Украшський державний лкотехшчний унiвeрситeт
1 2 3 4 5 6 7 s 9 1G
Juglans regia L. + + + +
Ligustrum vulgare L. + + + + + +
Mahonia aquifolium Nutt. + + + + + +
Padus avium Mill. + + + +
Poa nemoralis L. + + + + +
Poa trivialis L. + + + + + + +
Populus alba L. + + + +
Populus trémula L. + + + + + +
Primula veris L. + + + + + +
Prunus spinosa L. + + + +
Pulmonaria angustifolia L. + + + +
Quercus borealis Michx. + + + +
Quer cus robur L. + + + + + + +
Robinia pseudoacacia L. + + + + + + + +
Rosa canina L. + + + +
Rubus caesius L. + + + + +
Salvia glutinosa L. + + + +
Sambucus nigra L. + + + + +
Sambucus racemosa L. + + + + +
Sorbus aucuparia L. + + + + + + +
Spiraea salicifolia L. + + + +
Stellaria holostea L. + + + +
Stellaria media (L.) Vill. + + + + + +
Swida sanguinea (L.) Opiz. + + + + +
Symphoricarpus albus auct., nonBlake. + + + + + + + +
Syringa vulgaris L. + + + +
Taraxacum officinale Webb. ex. Wig. + + + +
Taxus baccata L. + + + + +
Thuja occidentalis L. + + + +
Tilia cordata Mill. + + + + +
Ulmus scabra Mill. + + + +
Urtica dioica L. + + + + +
Urtica dioica L. + + + + +
Veronica officinalis L. + + + + +
Viburnum lantana L. + + + + +
Viburnum opulus L. + + + + +
Viola tricolor L. + + + + +
Приуроченими виключно до дiбров i судiбров виявились 43 види. Серед них таю типовi шдикатори цих трофототв: Acer platanoides L., Acer pseu-doplatanus L., Aegopodium podagraria L., Asarum europaeum L., Athyrium filix-femina (L.) Roth., Carpinus betulus L., Fraxinus excelsior L., Galeobdolon luteum Huds., Juglans regia L., Tilia cordata Mill., Urtica dioica L. Тшьки 5 видiв: сосна звичайна, берези пухнаста i повисла, ялiвцi звичайний i козацький, е вираже-ними олiготрофами i характерними для борiв i суборiв.
Мезотрофи - середньо вимогливi до родючост грунту рослини, в оль готрофних умовах гинуть через недостачу живлення, а в мегатрофних часто поступаються внаслщок конкуренци iншим видам. До ще! еколопчно! групи належать: осика, горобина звичайна, верба козяча; дуби - звичайний, скель-
ний, швшчний; вiльха чорна, гiркокаштан звичайний, ялина европейська, ли-пи дрiбнолиста i широколиста, бiла акацiя.
Характерними виключно для дiбров i судiбров у паркових ф^оцено-зах е тшьки кiлька мегатрофiв: клени гостролистий, явiр, татарський, цукрис-тий; бук люовий, в'язи гладкий, голий; верби бша i ламка; горiх грецький, ялиця бiла. Решта видiв характеризуеться широким дiапазоном трофiчних особливостей, однак зовЫм iндиферентними до родючостi грунпв можна вва-жати тiльки 4 види: клен ясенолистий, форзищя повисла, бша акащя, сшжно-ягiдник бший.
До сухих та свiжих пгрототв у I, II, III еколого-фггоценотичних по-ясiв приуроченi 18 видiв, серед них найхарактернiшими для цих умов е: сосни, клени, дуби, липи, граб, бук, береза повисла. У шдлюку i трав'яному пок-ривi -переважають мезофiти: ксерофтв мало або зовсiм немае. Для борiв i суборiв характерними виявились - брусниця (Rhodococcum vitis-idaea (L.)), грушанка (Pyrola L.), безщитник (Athyrium filix-femina Roth.), орляк звичайний (Pteridium aquilinum L.), медунка вузьколиста (Pulmonaria angustifo-lia L.). У шдлюку бiльш родючих мiсцезростань ^брови i судiброви) поряд iз видами, яю створюють фон - осокою волосистою (Carex pilosa Scop.) i зь рочником ланцетовидним (Stellaria holostea L.) господарюе лiщина, а в трав'яному TO^mi - копитняк (Asarum europaeum L.), пiдлiсник (Sanicula eu-ropaea L.), зiрочник (Stellaria holostea L.), яглиця (Aegopodium podagraria L.), медунка вузьколиста (Pulmonaria angustifolia L.), чоловiча папороть.
Характерними для вологих i сирих мiсцезростань у садово-паркових комплексах е таю види: безщитник жшочий (Athyrium filix-femina Roth.), жовтець повзучий (Ranunculus repens L.), розрив- трава (Impatiens parviflora DC.), кропива дводомна (Urtica dioica L.)
Пристосовашсть до широко! ампл^уди пгротошчних умов властива 4 видам: Acer saccarinum L., Geum urbanum L., Quercus robur L., Symphoricar-pus albus auct., non Blake. Решта видiв трапляеться в iсторичнiй частинi м. Львова переважно у свiжих та вологих пгротопах.
Значне поширення мегатрофних флористичних елементiв у культур фггоценозах мiста, зокрема таких видiв як Acer pseudoplatanus L., Acer plata-noides L., Asarum europaeum L., Galeobdolon luteum Huds., Geum urbanum L., Dactylis glomerata L., Carex pilosa Scop., Ranunculus repens L., Urtica dioica L., Tilia cordata Mill., Fraxinus excelsior L., св^ить, що в цiлому едафотопи люо-паркiв, паркiв, скверiв КЗЗ м. Львова представлеш дiбровними i судiбровни-ми типами з рiзними варiантами вологозабезпечення.
Л1тература
1. Блюменталь И.Х. Очерки по систематике фитоценозов. - Л.: Наука, 1990. - 224 с.
2. Блакуца В.И. Стратегия изучения взаимодействий в экологической системе город-регион// География и природные ресурсы. - 1993, № 2. - С. 11-19.
3. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 2002. - 440 с.
4. Строганова М.Н., Мягкова А.Д., Прокофьева Т.И. Роль почв в городских экосистемах// Почвоведение. 1997, № 1. - С. 96-101.
