CC BY
18
УДК 619:615.9:619:612.017
Чолач Я.Б., астрант © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологп iмет С.З. Гжицького
ПРО ВПЛИВ МАЛИХ ДОЗ РАД1АЦП НА МОРФОЛОГ1ЧНИЙ СКЛАД КРОВ1 24-ДОБОВИХ ЕМБР1ОН1В, 1-10 - ДЕННИХ I 1 - М1СЯЧНИХ
ГУСЕЙ
Гiстологiчними та гематологiчними методами проведено до^дження кроеi трьох ежоеих груп гусей (24-добоеi ембрюни, 1-10 добоеi та 1-мк. гуси), яю утримуеались у зош радюну^дного наеантаження. Встаноелено, що низью piern радiацii суттеео еплиеають на юльюсю та ятсш змти е клтинному складi кpоei поpieняно з нормою.
Ключоei слова: pадiацiя, низьт дози, крое, гуси.
Вступ.
Pi3Hi типи гемопоетичних кл^ин кюткового мозку володшть рiзною чутливютю до опромшення, однак про ступшь чутливост до paAia^i рiзних видiв кл^ин периферично! кровi до сьогоднiшнього дня немае едино! думки. Встановлено, що рiвень радiочутливостi клiтин мiелобластичного i лiмфобластичного рядiв в певнiй мiрi залежить вiд виду тварин, а у птахiв, за даними л^ератури, вiн найнижчий. [1]
Гемопоетична система птахiв за морфологiчними та функщональними показниками вiдрiзняеться вiд ссавцiв. Еритропоез у птахiв, як i у ссавщв, вiдбуваеться у червоному кютковому мозку , але е даш про те, що у курчат вш може проходити всерединi судин, а мiелопоез - назовнi судин. [1] Кури не мають лiмфовузлiв подiбних до ссавцiв i лiмфатична тканина у них представлена фол^лами у внутрiшнiх органах, таких як стшка кишечника, сполучнотканиннi прошарки печшки, нирок, яечникiв, легень. Проте у гусей i качок, як водоплавно! птицi, лiмфатична тканина, окрiм того, представлена лiмфовузлами, якi розмiщенi у шийногруднш i поперековiй областях . [2,3] Bri форменi елементи кровi птахiв мiстять ядра, та у них вирiзняють такий тип кл^ин як псевдоеозинофiли. [4,5]
Дiя радiацil на периферичну кров супроводжуеться кшькюними та якiсними змiнами клiтинного складу, а також структурною перебудовою i загибеллю лiмфоцитiв та iнших кл^ин. В першу чергу зменшуеться кшькють лiмфоцитiв в порiвняннi з шшими видами лейкоцитiв. [6] Реакцiя нейтрофшв на радiацiйний вплив е одшею iз найбiльш характерних ознак променевого ураження. На початках ди радiацil спостерiгаеться виражена нейтрофiлiя. Згодом наступае суттеве !х зменшення до 20% вщ вихiдного рiвня, далi !х кiлькiсть збiльшуеться за рахунок молодих форм - юних i паличкоядерних, тобто у лейкоформулi спостерiгаеться зсув влiво. Пiсля цього наступае стадiя
© Чолач Я.Б., 2008
239
спустошення, яка е бшьш довготривалою. В цей перюд в кровi зявляються патологiчнi форми кл^ин з гiперсегментованими, пiкнотичними та лiзованими ядрами. У випадках хрошчно! дп радiащl на тварин i птахiв у кровi часто розвиваеться еозинофшя. [1]
Поряд з кшьюсними змiнами у периферичнiй кровi ряд авторiв вiдмiчали морфологiчнi змiни кл^инного складу кровi. [7] При яюснш оцiнцi елементiв гранулоцитарного ряду вiдмiчено гiперсегментацiю ядер нейтрофiлоцитiв iз збшьшенням кiлькостi сегментiв вiд 5 до 8, фрагментацш ядра iз вщщепленням ядерно! речовини у виглядi грудок, вакуолiзацiю ядра i цитоплазми рiзноl форми. Деякi автори спостерiгали у кровi людини гiгантськi нейтрофiлоцити, токсигенну зернистiсть в цитоплазмi, яка в окремих випадках носить виражений характер. [7] Вiдмiчалась гiпосегментацiя нейтрофiлоцитiв, ядра гранулоциив нагадували по формi пгантсью палички, або мали нечiтке роздшення на два сегменти. В лiмфоцитах мала мiсце фрагментацiя ядра, бахромчатють i базофiлiя цитоплазми ; наявшсть лiмфоцитiв з азурофiльною зернистiстю, лiмфоцитiв iз двосегментним ядром у виглядi « пiсочного годинника ». Моноцити були великих розмiрiв з широкою цитоплазмою i дрiбними азурофiльними гранулами. У частини моноциив виявлена фрагментащя ядра.[8]
Матер1али 1 методи дослщження
Дослiдження проведено на гусях рiзного вiку (24-добовi ембрiони, 1-10-денш,1-мшячш), якi вирощувалися в господарствах Дубровицького району Рiвненськоl областi ( районна шкубаторна станцiя с. Берестя, с. Залужжя), де рiвень радiацil становив 20-25 мкР/год i в дослщному господарствi НДТ сшьсько-господарсько! радюлоги «Полюьке» - Чорнобильська 30 км зона, де рiвень радiацil складав 70-75 мкр/год. Контролем служили гуси , яких утримували в умовно чистш зош ( Мостиська iнкубаторна станщя, с. Оброшино Львiвськоl областi, рiвень радiацil 7-8 мкр/год).
Мазки кровi фарбували за методом Май-Грюнвальда. Виводили лейкоформулу за загальноприйнятими методиками.
Кiлькiсть еритроцитiв i лейкоцитiв тдраховували за допомогою мiкроскопа в лiчильнiй камерi Горяева.
Результати досл1джень.
Проведет дослщження по вивченню впливу низьких рiвнiв радiацil на кiлькiсний i якiсний склад кровi гусей 24-добового ембрiона, 1-10-денного i 1-мш. вiку показали, що вирощування гусенят у мiсцевостi з постiйнодiючим юшзуючим опромiненням, особливо у першi мюящ життя, приводить до певних змш у кiлькiсному складi форменних елеменив кровi, якi вiдображенi у зведенш таблицi №1.
240
Таблиця №1
Гематолопчш показники кров1 гусей р1зного в1ку в норм1 1 при _вплив1 низьких р1вшв рад1ацп. (М±ш), п=5_
Показники 1 група 2 група 3 група
24-добов1 1-10 денш 1-м1с. гуси
досл1д контроль досл]д контроль досл1д контроль
1.Еритроцити, 1012/л 2,0±0,81 2,4±0,2 1,84±0,21 1,7±0,05 3,0 ±0,14 2,64±0,17
2.Лейкоцити, 109/л 18,6± 0,81 34,2±2,00 18,38 ±2,60 20,76±0,64 26,6 ±2,83 29,0±1,87
Базофши,% 0,4±0,45 0±0 0,2 ± 0,2 0,2 ± 0.2 1,0 ±0,54 3,2±0,66
Еозинофши,% 3,2± 0,73 2,0± 0,89 2,0± 0,44 1,4 ±0,6 3,0± 1,3 5,4±1,53
Псевдоеозинофши Ют,% 0±0 0±0 0±0 0±0 0±0 0±0
Псевдоеозинофши Паличкоядер, % 2,6 ±1,94 0,6±0,245 1.4 ±0,4 2,4 ±1,29 0±0 0,2± 0,2
Псевдоеозинофши Сегментоядер, % 23,0±10,644 42,4±5,464 4,8±1,685 45,8±4,091 25,4±2,481 43,5±3,52
Л1мфоцити, % 66.6 ±12,27 53,6± 5,644 88,4±2,942 46,6±4,296 65,6±4,178 44,8±2,85
Моноцити ,% 4,2 ±1,15 2,4± 0,678 3,2± 0,969 4,0± 0,837 4,8 ± 1,15 2,8±0,66
Згiдно одержаних даних особливих змiн у кiлькостi еритроциив мiж дослiдними i котрольними групами рiзного вiку гусей не вiдмiчаеться. Дещо iнша картина спостерiгалась при вивченш лейкоцитарного ряду, загальна кшьюсть лейкоцитiв кровi у всiх дослщних групах е нижчою порiвняно з контролем. Найбшьш суттева рiзниця вiдмiчена у 24-добових ембрiонiв. При дослщженш лейкограми вiдмiчено певнi особливостi змш клiтинного складу рiзних видiв лейкоциив у вiкових групах гусенят. Кшьюсний склад базофiлiв i еозинофiлiв у 24-добових ембрюшв та у 1-10-денних гусенят не вiдрiзняеться значними коливаннями у дослщних i конторольних групах, в той час як у 1-мю. гусенят кшьюсть базофшв дослщно! групи була у 3 рази, а еозинофшв майже у 2 рази меншою порiвняно з контрольною групою. Не вiдрiзнялись особливими кшьюсними змшами i юнi псевдоеозинофiли, яких i в контрольнiй i в дослщнш групах гусей рiзного в^ не виявлено. Паличкоядернi форми у значнш перевазi в порiвняннi iз контролем вiдмiченi тiльки у 24-добових ембрюшв. У решти вiкових груп кiлькiсть !х була вищою у контрол^ проте в незначнiй юлькосп.
241
Найбшьш
кшькюного
видiв кл^ин
ряду вщзначено
сегментоядерних
лiмфоцитiв.
кiлькiсть
суттевi змiни складу рiзних
лейкоцитарного у
форм i
Найменшу сегментоядерних
Рис. 1 Кров 24-добових ембрюшв гусенят. Морфолопчш змши в еритроцитах. Рад1ацшна зона, зб. 800.
псевдоеозинофЫв встановили у дослщних гусенят 1-10-денного вiку (4,8 ± 1,685 - дослiд, 45,8 ± 4,091 - контроль). У двох шших вiкових групах (24-добовi ембрюни, 1-мiсячнi) зменшення сегментоядерних псевдоеозинофiлiв у дослвд було також суттевим, однак не перевищувало 2 разiв.
Кшьюсть лiмфоцитiв кровi всiх дослiдних груп гусей у процентному вiдношеннi була в 1,5-2 рази вищою вщ контрольних груп. Найбiльша рiзниця
спостер1галась у добових гусенят. Таким чином, у кровi цде! вшово!
групи дослiдних гусей встановлено меншу кiлькiсть псевдоеозиноф шв
Рис.2 Кров 1мю. гусей. Л1зис паличкоядерного (неЙтрофiлiв) псевдоеозинофша. Рад1ацшна зона, зб. 800 майже у 9 разiв
порiвняно з контролем i найвищу кiлькiсть лiмфоцитiв (88,4 ± 2,942 - дослiд, 46,6 ± 4,296 - контроль майже у два рази).
У моноцитарному рядi спостер^али збiльшення 1х кiлькостi у ембрюнальному i 1-мiсячному вiцi.
Утримання i вирощування гусей в умовах довготривалого впливу низьких рiвнiв радiацil показало, що поряд з кшьюсними змiнами у клiтинному складi кровi вiдбуваються i певнi морфологiчнi змши.
242
Ан^з мазюв кровi вщ рiзних вiкових груп гусенят показав, що найбiльший процент виражених морфологiчних вiдхилень в порiвняннi з нормою спостерiгались в 1-мюячних гусей. Однак в окремих випадках у 24-добових ембрiонiв виявляли еритроцити iз змiненою формою кл^ини, з ядром округло! форми, часто змщеним до периферн клiтини (рис.1), контури клiтини були розпливчастi, а цитоплазма розмита. Незначш морфологiчнi змши виявлеш i у добових гусенят iз радiацiйно! зони.
В першу стосувалось кровi 1 -
виражеш вiдхилення у складi кровi в нормою клiтинах лейкоцитарного Найчастiше
» »
f А
%
Ш
•к • J«
чергу це
лiмфоцитiв. У мiсячних гусей морфолопчш клпинному порiвняннi з виявленнi у
I
Рис. 3 Кров 1-мю. гусей. Змiщення ядра еритроци' до периферп, змiна форми еритроцита. Ппохромат паличкоядерного псевдоеозинофiла, збiльшення кшькосп зерен хроматину у ядрi лiмфоцита. Радiацiйна зона,зб. 800.
ряду. спостер^али ядер i !х лiзис у i
нейтрофшв, ядер i
кiлькостi зерен ядрах
гiпохроматоз паличкоядерних сегментоядерних вакуолiзацiю збiльшення хроматину у лiмфоцитiв,
гiперсегментацiю i фрагментацш ядер псевдоеозинофiлiв, збiльшення кiлькостi хроматину у лiмфоцитах. (рис. 2,3) Висновки.
Дослiдженнями впливу низьких рiвнiв радiацil на морфологiю кровi гусей 24-добового, 1-10 денного i мiсячного в^ встановлено кiлькiснi i якiснi змши в кл^инному складi кровi в порiвняннi з нормою. Найбiльш характерними вони були у лiмфоцитiв i псевдоеозинофiлiв.
Л1тература
1. Белов А. Д. Ветеринарная радиобиология : учебн. [ для студ. выс. учебн.. завед.] / А. Д. Белов, В. А. Киршин . - Москва : Агропромиздат, 1987. - 286 с.
2. Anatomie der Vögel. Von Dr. A Shummer, Dr. B.olmeryaus. Verlad Paul Parey. Berlin und Hamburg, 1992, S. 325-326.
3. Александровская О.В. Цитология, гистология и ембриология : учебн. [ для студ. выс. учебн.. завед.] / О.В. Александровская , Т.Н. Радостина , Н.А. Козлов -Москва : Агоропромиздат, 1987. - C. 286-292.
4. Болотнтков И.А. Гематология птиц. / И.А Болотнтков, Ю.В. Соловьев -Ленинград : Наука , 1980. - 114 с.
5. Карпуть И.М. Гематологический атлас сельскохозяйственных животных. / И.М. Карпуть. - Минск : Ураджай, 1986. - 183 с.
6. Козенко О.В. Динамка гематолопчних показниюв i бiлкового, фосфорного та
243
вуглеводного обмшу у гусей, вирощуваних в зон забрудненм радюнуклщами : автореферат цис. на здобуття наук. ступення канд. Сльськ.-гошод. наук : спец. 16.00.08"Зоогшена", 16.00.10 'Шзюлопя тварин" / О.В. _химчик . - Львiв, 1995. - 26 с.
7. Состояние кроветворной системы у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения, в динамике (1986-1993 гг). / В.И. Клименко , И.С. Дягил, С.М. _химчик , О.М. Костюкевич, И.А Крячок // Лжарська справа. - 1996. - №7-9. - С. 41-46.
8. Радиация и иммунмтет человека. Влияние малых доз излучения, возникших в результате аварии на ЧАЭС, на клетки кроветворной и иммунной систем человека. / под ред. С.В. Комисаренка, К.П. Зака. -Киев: Наукова думка , 1994. - 111 с.
Summary
With the help of the investigations it was stated that influence of low levels of radiation on morphological content of the geese blood at the age of 24 days embryo of the age of 24, 1-10 and once month was of quantitive and qualitative origin in the cellular content of the blood compared with normal. Changes in lymphocytes and pseudoeozynophiles were most specific.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2008
244
