CC BY
17
УДК 636.6.636.5.619; 615.8
Чолач Я.Б., Ших Ю.С. ©
Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологИ'
¡мет С.З. Гжицького
ОСОБЛИВОСТ1 Г1СТОЛОПЧНО1 I УЛЬТРАМ1КРОСКОП1ЧНО1
БУДОВИ ТИМУСА МОЛОДНЯКА ГУСЕЙ П1Д ВПЛИВОМ ДОВГОТРИВАЛОГО РАД1АЦ1ЙНОГО ОПРОМ1НЕННЯ МАЛИМИ
ДОЗАМИ
Пстолог1чними I ультрамЫроскотчними методами еияелет особлиеостг будоеи тканин I клтинного складу тимуса гусей р1зного егку ( е1д 24-добоеих ембрюше до 1 мкяця) е норм1 та е умоеах еирощуеання е регюш рад1актиеного забруднення.
Ключо^^ слова : тимус, рад1ац1я, мал1 дози, гуси, тыьця Гассаля, тимоцити, г1стоморфолог1я та ультраструктура.
Вступ. Аварiя на Чорнобильськш АЕС внесла корективи у дослщження з вивчення впливу радiащl на оргашзм тварин i людей, поставивши широкомасштабний «експеримент», який тривае вже понад 20 роюв i буде ще тривати не одне десятилга. Радюнуклщами забруднеш значш територи краши i в багатьох iз них iнтенсивнiсть радiацiйного випромшювання е незначною. На даний час немае достатньо! шформаци про вплив низьких рiвнiв радiацil на живi органiзми, незважаючи на те, що багато дослiдникiв вважае цей вплив шкщливим. [1]
За даними сучасно! науково! лiтератури, iонiзуюче опромiнення суттево впливае на тонку i ультратонку структуру органiв кровотворення та iмунного захисту, тимус серед яких посщае одне iз головних мiсць. Виявлено, що в межах лiмфоlдноl системи кл^инш компоненти i неклiтиннi структури таких органiв як тимус, селезшка, лiмфатичнi вузли i лiмфатичнi утворення шлунково-кишкового тракту вiдзначаються неоднаковою чутливютю до ди радiацil [1-3], а iз клiтин найбiльш чутливими i найшвидше зазнають руйнiвного впливу лiмфоцити. Результати численних дослiджень вiдображають значш змши в тимусi на цитолопчному рiвнi в клiтинному складi, його судинах ( особливо ендотели та сполучнотканиннш стромi) [4-7]. Бiльшiсть дослщжень проведено на лабораторних тваринах з використанням штучних джерел опромiнення. В доступнiй лiтературi лише незначна кшькють робiт присвячена вивченню впливу радiацil на гiстоморфологiю птахiв i майже вiдсутнi данi про гусей.
Матер1ал 1 методи. Дослiди проведет на гусях рiзного вiку (24-добовi ембрiони, а також гуси, що перебували на 1 днi та 1 мюящ постембрiонального розвитку), яю вирощувались в господарствах Дубровицького району
© Чолач Я.Б., Ших Ю.С., 2008
254
PiBHeHCbKoi' област (районна шкубаторна станщя, с. Берестя, с. Залужжя), де piBeHb радiацil становив 20-25 мкР/год, i в дослщному господарствi НД1 сшьськогосподарсько1 радюлогп «Полкьке» - Чорнобильська 30-кiлометрова зона, рiвень радiацil - 70-75 мкР/год. Контролем служили гуси, вирощенi на територiях незабруднених радiонуклiдами - Мостиська шкубаторна станщя i с. Оброшино Львiвськоl областi - 7-8 мкР/год.
Взiрцi тимуса для свiтлооптичного пстоморфолопчного дослiдження фiксували в 10% розчиш нейтрального формалiну i фiксаторi Карнуа, заливали в парафiн. Зрiзи фарбували гематоксилiн-еозином за загальноприйнятою методикою.
Для електронно-мжроскошчного дослiдження матерiал тимуса фшсували в 2% розчинi чотириокису осмш на 0,1 М фосфатному буферi (рН-7,36) протягом 2 годин при температурi 0-2°С. Поим проводили промивання, зневоднення i заливання в сумiш епон-аралдiту за загальноприйнятою методикою. Ультратоню зрiзи, проконтрастованi в розчинах уранш ацетату i цитрату свинцю, вивчали i фотографували за допомогою електронного мкроскопу УЕМВ- 100К (Украша).
Результати дослщження. Тимус контрольних гусей 24 -добового ембрiонального вiку представлений морфологiчно сформованим органом. Мае виражену будову iз розподiлом на часточки, в яких добре виявлена юркова та мозкова речовина (рис.1).
Рис.1. Тимус, гусеня, ембршн (норма), X 40 кл ¡тина, ультра Mi кроскоп ¡я, (норма). X 8500.
Сполучно-тканинна капсула i нiжнi мiжчасточковi перегородки побудованi з тонких волоконних структур iз чисельними кровоносними судинами, часто переповненими елементами кров1 Пщкапсулярна зона вмiщае переважну бiльшiсть лiмфоцитiв у станi мiтозу. Середня частина юрково! речовини густо заселена лiмфоlдними клiтинами. Для мозково! речовини характерна помiрно менша кiлькiсть лiмфоцитiв порiвняно з кiрковою, а також наявшсть незначно1 кiлькостi тимусних тiлець в стадп формування.
255
К^м кл^ин лiмфоlдного ряду, серед яких розрiзняють велию, середш, малi лiмфоцити i лiмфобласти видiляються свiтлi епiтелiальнi клiтини зiрчастоl форми з тонкими вщростками i округлим великим ядром (рис.2) i темнi епiтелiоретикулоцити з електронно св^лими i щiльними вакуолями (рис.3,4). Поряд з цими кл^инами зустрiчаються макрофаги (рис.5), бiльше яких виявляеться на межi з медулярною зоною.ffffífffffffífffffffífffffífffffffíffffffff
Рис.3. Тимус, гусеня, ембрюн. клггина Рис.4, Тимус, гусеня, ембрюн, клтша
еттелюретикулярна темна, (норма). X 8500. еттелюретикулярнатемна, (норма). X 8500
Ультрамiкроскопiчнi дослiдження тимуса 24-добових ембрiонiв i 1 денних гусенят в нормi показали, що тканина тимуса о^м клiтинних елементiв добре представлена гемокапшярами великого калiбру iз сформованою стiнкою, представленою базальною мембраною i шаром ендотелiальних клiтин. Просв^и гемокапiлярiв заповненi клiтинами кровi. Ретикулоепiтелiальнi клiтини тiсно пов'язанi мiж собою, а також з прошарками сполучно1 тканини, що знаходиться м1ж ними 1 утворюють об'емну а тку (рис.6).
/
Рис.5. Тимус, гусеня, макрофаг, лшфоцит. ультраструктура е п ¡тел!оретикулоцита. ультрам1кроскошя. X 6500. х 8000,
256
Тимус гусей-аналопв, яю вирощувались в умовах господарств з тдвищеною радiащею зазнавав пом^них морфолопчних змiн, глибина яких до певно! мiри наростала з вшом. Слiд вiдзначити, що тимус гусей iз
Чорнобильсько! 30 км зони зазнавав значшших морфологiчних змiн порiвняно iз аналогами з Дубровицi i Сарн. Вiдмiчено, що цi змши спостерiгались у бiльш ранньому вщ нiж у гусей, вирощуваних в умовах полярно пщвищеного фону рад1ацп.
1 («V. 1 м ш »1 V. ширил I. уриимцл. - и ■
Ч1ткий под1л на кфкову та мозкову речовину. Рис.8. Тимус, гусеня, вж - I доба, Дубровиця.
X 40. Крапчасткть та шверая шар1в. X 200.
Для гусенят 24-добового ембрiонального в^ iз радiацшноl зони характерним е чiткий розподiл на кiркову i мозкову речовину (рис.7) i наявшсть «строкатостЬ» i витончення юрково! речовини у деяких часточках, як наслщок зменшення кiлькостi лiмфоцитiв (рис.8). При цьому краще прослiдковуеться ретикулоепiтелiальна строма. Поява «строкатоси», або «зоряного неба» пов'язана iз збiльшенням кшькост макрофапв i посиленням !х фагоцитарно! активност внаслiдок масово! загибелi лiмфоцитiв. У гусенят добового в^ спостерiгали також вакуолiзацiю i фрагментацiю малих лiмфоцитiв, дезорганiзацiю цитоплазми великих лiмфоцитiв, розпад на фрагменти еритроцитарних клiтин (рис.9).
Поряд ¿з юптинами кров1 електоронно-мкроскошчними дослщженнями
Ультрам ¡кро СКОШЯ. Л пи с цитоплазми Рис.10. Тимус, гусеня. вж - 1 доба, Дубровиця. Л1мфоштв. руйнування та фрагменташя Ул ътрастру кту ра е п 1те л юрет и куло ци та на стадп еритроштв. X 3000. фрагментацн цитоплазми. X 8000.
257
виявлено також руйнування ретикулоепiтелiальних кл^ин, яю, на думку,ряду авторiв, е радiорезистентними (рис.10). Зазнавала руйнаци плазмолема, ядро i всi органели клiтин.
Бiльш глибою морфологiчнi змiни вiдмiчають у тимус гусенят iз зони Чорнобиля. На перший план виступае р1зке зменшення юлькосп л1мфощтв в
■зона Чорнобиля. Збшынення кшькосл РйС.12. Тимус, гусеня, век - 10 дшв, 30 км юна
тимусних тшець. Х40. Чорнобиля. Ильця Гассаля. Х90
кiрковiй речовиш внаслiдок чого спостерiгаеться И значне витончення (рис.11). мiж часточкова сполучна тканина добре виражена. Кiлькiсть тшець Гассаля значно збiльшена, форма !х рiзноманiтна, вони часто об'еднанi в крупш утворення, якi представляють собою злиття 2-4 тшець в одне цше (рис.12). Поряд з цим вiдмiчаеться значна кшьюсть тiлець, яю знаходяться в стади утворення. В юрковш речовинi тимуса гусенят iз зони Чорнобиля, в переважаючiй бшьшоси часточок, вiдмiчаеться значно вища «строкатють» порiвняно з тимусом гусенят iз Дубровицько1 зони, де рiвень радiацil був у 33,5 рази нижчим. Спостер^ались також дегенеративнi змши в тiльцях Гассаля, якi характеризувались лiзисом ядерних компонентiв i цших клiтин, утворенням волокнистих структур, палшовим переродженням i утворенням мiкроцист .
Висновки.
Гiстоморфологiчними та ультрамiкроскопiчними дослiдженнями встановлено, що вирощування молодняку гусей в зош постiйноl дil низьких рiвнiв радiацil приводить до виникнення деструктивних змiн в клiтинних компонентах i тканинах тимуса, зменшення загально1 кiлькостi лiмфоцитiв, появою значного числа тшець Гассаля на рiзних стадiях формування дезорганiзацiйних змiн в кл^инах лiмфоlдного ряду i стромальних елементах тимуса.
Лггература
1. Барабой В.А. Радиобиология и уроки Чернобыля. // Радиобиология, 1990 - вып. 4. - том 30. - с.435-439.
258
2. Влияние низких доз радиации ионизирующей и других факторов окружающей среды на организм. // Под. Ред. М.И. Руднева. - К. : Наукова думка, 1994. - 214 с.
3. Ярилин А.А. радиация и иммунитет. Современный взгляд на старые проблемы ( докл ) 3 съезда по радиац. Исслед. ( радибиол., радиоэкол., радиац. безопасность. Москва 14-17 окт., 1997. Радиац. биол., радиоэкол., 1997. - Т.37.- №4. - С.597-603.
4. Агеев А.К. Гистопатология вилочковой железы человека. Л., Медицина, 1973. - 128 с.
5. Лузанов В.М., Кирилова Е.Н., Мурзина Л.Д. Изменения в лимфоидных органах и реакциях иммунитета мышей, подвергавшихся хроническому облучению. // Матер. II-ой Всесоюзной школы-семинара по радиобиологии Минвуза СССР. - М., 1985. - С. 79-83
6. Пучков Г.Ф., Козлова С.И. Патоморфология тимуса и селезенки плодов и новорожденных при воздействии малых доз радиации на беременную женщину. Медицинский институт, Минск. // Действие малых доз ионизирующих излучений на гонады и плод. Тезисы докладов Всесоюзной конференции. - Обнинск, 1988. - С. 57-59.
7. Харченко Т.Ю. Влияние облечения эмбрионов мышей на формирование тимуса и популяции Т-лимфоцитов. Тез. Докл. Ш Радиобиологического съезда, Киев, 20-25 сентября 1993. Пущино. 1993. - С. 1062-1063.
8. Беляков И. М., Ярилин А.А. Роль лучевого и комбинированных поражений стромальных клеток тимуса в формировании иммунодефицитов. Тез.докл. 1 съезда иммунологов России, Новосибирск 23-25 июня 1992. - С. 44.
Summary
By means of histological and ultramicroscopic investigations it was stated that raising of young geese in the area of constant action of low level of radiation leads to the appearance of destructive changes in cell components and tissues of thymus, reduction of lymphocytes, appearance of Gassal bodies at different states of changes in the lymphoid line and stromal elements of thymus.
Стаття надшшла до редакцИ 5.09.2008
259
