CC BY
15
УДК 619:611.018:611.41:636.598
Хомич В.Т., доктор ветеринарних наук, професор, Мельник В.В., асистент © Нацюнальний аграрный утеерситет, м. Киге
ТОПОГРАФ1Я I МОРФОЛОГ1Я ГРУДО-ШИЙНИХ Л1МФАТИЧНИХ ВУЗЛ1В СВШСЬКИХ ГУСЕЙ
Встаноелено, що грудо-шийт л1мфатичт еузли гусей е локальними скупченнями л1мфогдног тканини у ст\нц\ л1мфатичних судин, як\ е\деодять л1мфу е1д голоеи I шиг. У гх паренхгмг еияелет клтини, як\ еластие1 периферичним органам ¡муногенезу.
Ключовi слова: гуси, грудо-шийт л1мфатичш еузли, сполучнотканинна строма, паренх1ма, центральний синус, кгркоеа речоеина, мозкоеа речоеина, л1мфогдн1 еузлики, л1мфогдн1 клтини.
Вступ. Лiмфатичнi вузли е периферичними органами кровотворення та iмуногенезу. В них тд впливом антигенно! стимуляцп Т- i В^мфоцити диференцшються в ефекторш клтини, яю зумовлюють специфiчний iмунiтет. Крiм цього, в цих органах вщбуваеться звiльнення лiмфи вiд чужорщних речовин та И депонування, рециркулящя лiмфоцитiв, обмiн деяких речовин. Вони, завдяки наявност в !х сполучнотканиннш стромi гладких мiоцитiв, також сприяють течп лiмфи [1, 2, 3, 4, 5].
У процес юторичного розвитку тварин вперше лiмфатичнi вузли з'являються у водоплавних птахiв [2]. Вони виявлеш у гусей, качок, фламшго i представленi двома парами: грудо-шийними i поперековими [7-12]. Л^ературш джерела про наявнiсть у водоплавних птахiв поперекових лiмфатичних вузлiв суперечлив1 С данi, що в гусей i качок !х немае [13] i що вони асимiльованi з нирками [14-16].
Топографiя i морфолопя грудо-шийних лiмфатичних вузлiв птахiв вивчеш недостатньо. У зв'язку з цим даш про !х функцiональнi особливост неповнi та суперечливi.
Мета дослщження. Уточнити топографiю грудо-шийних лiмфатичних вузлiв гусей у вiцi настання статево! зрiлостi, встановити !х макроскопiчнi морфолопчш показники i з'ясувати особливостi мжроскошчно! будови.
Матер1ал 1 методики дослщжень. Матерiал для дослiджень вiдiбрали вiд 13 гусей горьювсько! породи вжом, яких вирощували у господарствах Кшвсько! областi. При виконаннi роботи використовували класичнi методи макроскопiчних i мжроскошчних морфологiчних дослiджень [17, 18, 19]. Шсля забою птицi методом гострого знекровлення, визначали топографiю, форму, колiр, консистенцiю, абсолютну i вiдносну маси органа та його лшшш морфометричш показники. Готували препарати-вiдбитки для дослщження кл^инного складу паренхiми лiмфовузлiв. Матерiал, вiдiбраний для
© Хомич В.Т., Мельник В.В., 2008
240
мжроскотчних дослщжень, етикетували i фжсували у 10 %-му водному розчиш нейтрального формал^ протягом 5 дiб. З фжсованого матерiалу вирiзали окремi шматочки, яю обезводнювали в етиловому спиртi зростаючо! мiцностi i заливали у парафш. З виготовлених блокiв на мiкротомi МПС-2 готували зрiзи завтовшки 5-11 мкм. 1х фарбували гематоксилiном та еозином, за Вейгертом i за ван Пзон. Для мiкроскопiчних дослщжень використовували свiтловi мiкроскопи "Olympus", "Biolar", МБ1-15, МБ1-6 та МБС-1. Площу, яку займають у лiмфатичних вузлах окремi структурнi компоненти, встановлювали за допомогою мiкроскопа МБС-1 та вимiрювальноl сiтки, яка входить до його комплекту.
Результати дослщжень та 'ix аналп. Проведеними дослiдженнями пiдтверджено данi [14-16], що грудо-шийнi лiмфатичнi вузли гусей е парними постiйними органами. Вони розмщеш пiд шкiрою у нижнш частинi ши!, у вершинi кута, який утворений яремною i пщключичною венами (перед входженням яремно! вени у грудо-черевну порожнину). Лiмфовузли вкрит значними прошарками жирово! тканини, що утруднюе !х виявлення, препарування i диференцiацiю вiд поряд розташованих останшх часток тимуса.
Грудо-шийнi лiмфатичнi вузли мають неоднакову форму. Вони можуть бути конусоподiбними (у 80% гусей), веретеноподiбними (у 20% гусей). 1х колiр рожево-сiрий, а консистенцiя - щшьна.
Абсолютна маса правого i лiвого лiмфовузлiв однакова (0,28±0,06 г), а вщносна - першого (0,009±0,001 %) дещо бiльша другого (0,008±0,001 %).
Довжина правого лiмфовузла (25,68±2,20 мм) бiльша вiд тако! лiвого (22,85±1,56 мм). Ширина в дшянщ розширення становить: правий - 4,65±0,47 мм, лiвий - 5,46±0,59 мм. Ширина в дшянщ звуження становить: правий -2,69±0,38 мм, лiвий 3,34±0,49 мм. Товщина лiмфатичних вузлiв становить: правий - 2,038±0,242 мм, лiвий - 2,331±0,345 мм.
Грудо-шийш лiмфатичнi вузли качок розташованi в стшщ лiмфатичних судин, якi виносять лiмфу вiд голови i ши! i в формуваннi !х складових, крiм лiмфоlдноl тканини, беруть участь ус структури цих судин. Вони утвореш сполучнотканинною стромою, паренхiмою i центральним синусом. Сполучнотканинна строма займае 23,95±0,95 % площi вузлiв, пареж!ма -55,48±1,45 %, а синус - 20,57±0,66 %.
Сполучнотканинна строма представлена капсулою i нечисленними трабекулами. Капсула е продовженням адвентици i меди лiмфатичноl судини. Порiвняно з ними, вона потовщена. Трабекули вщходять вiд капсули всередину паренхiми вузлiв. Вони не мають певно! орiентацil i не досягають стiнки синуса. Сполучнотканинна строма утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною з характерними для не! кл^инами i мiжклiтинною речовиною. У стромi мiстяться поодинокi пучки мiоцитiв i кровоноснi судини.
Синус займае центральне положення у лiмфатичних вузлах. Вш е продовженням просвiту лiмфатичноl судини, а його стшка - продовженням ll iнтими. Стiнка синуса утворена шаром ендотелюциив i пiдендотелiальним шаром. Будова ендотелюциив подiбна до тако! цих кл^ин лiмфатичних судин
241
ссавщв. Мюцями, мiж ендотелюцитами виявляються значнi щшини, через якi вiдбуваеться мiграцiя лiмфоlдних клiтин у просвiт синуса. Базально! мембрани пiд ендотелiоцитами ми не виявили. Пiдендотелiальний шар стiнки синуса утворений шжним прошарком пухко! волокнисто! сполучно! тканини. Серед И волокон ми виявили тшьки колагеновi, яю мiсцями контактують iз зовнiшньою поверхнею ендотелiоцитiв. У пiдендотелiальний шар впинаються вiдростки ретикулярних клiтин паренхiми вузлiв. Синус мае нерiвномiрну ширину. Мшцями, його стiнка впинаеться у паренхiму вузла, утворюючи бухтоподiбнi заглиблення рiзно! форми i розмiрiв. У просвт синуса виявляються фрагменти зруйнованих кл^ин, якi оточенi мембраною, лiмфоlднi клтини i поодинокi еритроцити.
Паренима лiмфатичних вузлiв розташована мiж стiнкою синуса i складовими сполучнотканинно! строми. 1! основа утворена лiмфоlдною тканиною. У паренхiмi не чiтко видiляються кiркова i мозкова речовини. Перша розташована на перифери, друга - навколо синуса i його впинань. Площа юрково! речовини (57,99±1,21 %) переважае таку мозково! (42,01+1,21%). Кiркова речовина утворена дифузною лiмфоlдною тканиною i лiмфоlдними вузликами (переважно вторинними), а мозкова - тшьки дифузною лiмфоlдною тканиною. Лiмфоlднi вузлики мають переважно кулясту форму, неоднаковий дiаметр i оточеш нiжними оболонками. Залежно вiд дiаметру ми !х роздiлили на малi (58,79+1,37 мкм), середнi (165,51+1,93 мкм) i великi (253,16+3,43 мкм).
Основа лiмфоlдноl тканини паренхiми вузлiв утворена ретикулярною тканиною. Архiтектонiка И волокон неоднакова в рiзновидах лiмфоlдно! тканини. У дифузнш лiмфоlднiй тканинi юрково! речовини i в мозковiй речовиш вони утворюють дрiбнокомiркову сiтку. В лiмфо!дних вузликах комiрки сiтки ретикулярних волокон бшьш крупнi, часто вщкрии, а в !х центрi можуть бути вiдсутнiми.
На препаратах-вiдбитках грудо-шийних лiмфовузлiв у !х паренхiмi виявлеш ретикулоцити, лiмфоцити, iмунобласти, плазмоцити, макрофаги, моноцити, тучш клiтини i мю!дш клiтини.
Встановлений клiтинний склад паренхiми дослiджуваних лiмфовузлiв свiдчить, що щ органи гусей функцiонують як периферичш органи iмуногенезу.
Вмiст клiтин у паренхiмi лiмфовузлiв неоднаковий.
Серед них найбшьше лiмфоцитiв (79,51±2,73 %). Серед лiмфоцитiв е великi, середнi i малi.
Друге мiсце за вмютом клiтин займають iмунобласти (18,73±1,05 %).
Вмют плазмоцитiв, макрофагiв та !х попередникiв - моноцитiв незначний (вщповщно 0,64±0,07% i 1,12±0,06 %).
Наявшсть в паренхiмi грудо-шийних лiмфатичних вузлiв гусей лiмфоцитiв, iмунобластiв, макрофагiв i плазмоцитiв переконуе в !х функцюнуванш як периферичних органiв iмуногенезу.
Висновки
1. Грудо-шийш лiмфатичнi вузли гусей - це локальними скупчення
лiмфоlдноl тканини у стiнцi лiмфатичних, яю вiдводять лiмфу вiд голови
242
i шш. В утворенш складових вузл1в беруть участь yci структури л1мфосудин.
2. У складi паренхiми грудо-шийних лiмфатичних вузлiв мiстяться клiтини, якi зумовлюють ïx функцiю властиву для периферичних органiв iмуногенезу.
Л1тература
1. Вершигора А.Е. Общая иммунология. - К.: Вища шк., 1990. - 736 с.
2. Сапин М.Р., Юрина Н.А., Этинген Л.Е. Лимфатический узел (структура и функции). - М.: Медицина, 1978. - 272 с.
3. Сапин М.Р. Лимфатические узлы. - М.: Медицина, 1978. - 371 с.
4. Сапин М.Р. Анатомия соединительнотканного остова лимфатических узлов взрослого человека // Архив АГЭ. - 1977. - Т.72, №5. - С. 58-65.
5. Виноградова С.С. Регионарные особенности конструкции соединительно-тканного остова лимфатических узлов человека // Архив АГЭ. - 1970. - Т. LIX. - Вып.12. - С. 45-54.
6. Сапин М.Р., Юрина Н.А., Этинген Л.Е. Лимфатический узел (структура и функции). - М.: Медицина, 1978. - 272 с.
7. Косицын И.И. Лимфатические узлы. - Пермь, 1963. - С. 49-52.
8. Jolly J. Rehcerehes sur les ganglions lymphatiques des oiseaux. Arch. d'Anat. Micr. (Paris), 1909c-c1910. Vol. 11. - P. 179-290.
9. Косицын И.И. Лимфатическая система. - Пермь.- 1959. - 230 с.
10. Косицын И.И. К филогенезу лимфатической системы // Труды 6-го Всес. съезд анат., гистол. и эмбриол. - Киев, 1958. - Т. 1. - С. 435-438.
11. Флоренсов В.А. К вопросу о первичной структуре лимфатического узла в филогенезе позвоночных // Иркутский мед ин-т. Сб. трудов по морфологии периферической нервной и сосудистой систем. - Иркутск, 1968. - С. 158-166.
12. Флоренсов В.А., Пестова И.М. Очерки эволюционной иммуноморфологии. - Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1990. - 244 с.
13. Ellenbergez W., Baum H. Handbuch der vergleichenden anatomie des Haustiere. Berlin, 1915. - 1047 s.
14. Пилипенко М.Е., Мусиенко В.Ф. К вопросу о морфологии шейно-грудных лимфоузлов уток в норме и эксперименте // Меры борьбы с болезнями с/х животных: Межинститутский сборник трудов. - Харьков, 1973. - Т.88. - С. 116-120.
15. Березина Е.А. К вопросу о морфо-функциональных особенностях лимфатических узлов у птиц // Сосудистая система в норме, эксперименте и патологии: Сб. научн. тр. - Пермь, 1979. - С. 60-63.
16. Крок Г.С. Микроскопическое строение органов сельскохозяйственных птиц с основами эмбриологии. Киев, Изд-во Украинск. акад. с.-х. наук, 1962.
17. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия. - М.: Медицина, 1990.-248с.
18. Горальський Л.П., Хомич В.Т., Кононський О.1. Основи гiстологiчноï
243
техшки i морфофункщональш методи дослщжень у HopMi та при патологи. - Житомир: "Полкся", 2005. - 288 с.
19. Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники. Л.: Медицина. 1969.- 422с.
Summary
Khomych V.T., the doctor of veterinary sciences, the professor, Melnyk V.V., assistant National Agricultural University, Kiev TOPOGRAPHY AND MORPHOLOGY OF CERVICOTHORACIC LYMPH
NODES OF DOMESTIC GEESE
It is established that cervicothoracic lymph nodes of geese are the local accumulations of lymphoid tissue in the wall of lymphatic vessels which take a lymph from a head and neck. Their parenchyma contans cell typical fer the peripheral immune organs.
Key words: geese, cervicothoracic lymph nodes, connective tissue strome, parenchyma, central sinus, cortical substance, medullary substance, lymphoid follicules, lymphoid cells.
Стаття надшшла до редакцИ 18.09.2008
244
