CC BY
19
УДК 619:611.018:636.598/597
Мельник В.В., к. вет. н., доцент ([email protected]) ®
Нацюнальний утеерситет 6iopecypcie i природокористування Украгни, м. Киге
КЛ1ТИНИ Б1ЛО1 ТА ЧЕРВОНО1 ПУЛЬПИ СЕЛЕЗ1НКИ ГУСЕЙ ТА КАЧОК
Встаноелено, що до складу бшог i череоног пульпи селезтки гусей та качок еходять ретикулоцити, лiмфoцити, лiмфoблаcти, плазмоцити, макрофаги, а до череоног ще й - еритроцити, гранулоцити та гх попередники. Вмкт клтин у складоеих бтог i череоног пульпи неоднакоеий. У лiмфoгдних еузликах i периартерiальних лiмфoгдних тхеах найбыьше лiмфoцитie, е периелтсогдних лiмфoгдних тхеах - макрoфагie, а е череонт пульт - еритрoцитie.
Наяетсть у пульп селезтки гусей та качок попередниюе гранyлoцитie еказуе на можлиекть гхрозеитку е цьому оргат.
Ключовi слова: гуси, качки, селезтка, сполучнотканинна строма, паренхiма, лiмфoгднi еузлики, лiмфoцити, моноцити, макрофаги, плазматичт клтини, лiмфoблаcти, гранулоцити, еритроцити.
Вступ. Одшею з фундаментальних i прикладних проблем сучасно! бюлогп е вивчення закономiрностей розвитку, будови та функцюнування оргашв iмуногенезу, яю забезпечують захист оргашзму вщ усього чужорщного [4, 7, 9]. До складу цих оргашв входить селезшка. Вщомо, що селезшка ссавщв i птахiв е полiфункцiональним органом [12, 13, 14, 15]. У нш тд впливом антигенно! стимуляци вщбуваеться диференцiацiя лiмфоцитiв в ефекторнi клiтини, котрi зумовлюють клiтинний i гуморальний специфiчний iмунiтет [3, 12, 13, 15]. Крiм того, в цьому органi фагоцитуються еритроцити i тромбоцити, якi закшчують свiй життевий цикл. Селезiнка це також депо кров^ унiверсальний орган кровотворення у гризунiв i великий макрофапчний орган [1, 2, 3, 4].
Розвиток, будова i кл^инний склад селезiнки порiвняно добре вивчено в ссавщв 1, 2, 3, 10]. Даш про будову селезшки свшських птахiв та клiтинний склад И паренхiми поодинокi та не повш [13, 14, 15]. У зв'язку з цим метою нашо! роботи було дослiдити склад, будову i вмiст клiтин у паренхiмi селезiнки гусей та качок.
Мета та завдання. Метою роботи було встановити кл^инний склад бшо! та червоно! пульпи селезiнки статевозрiлих гусей та качок.
Матер1ал i методи дослщження. Матерiал для дослiджень вiдiбрали вiд 13 гусей горьювсько! породи вжом 11 мiсяцiв та 13 качок бшо! укра!нсько! породи вжом 6 мiсяцiв, якi вирощувались у господарствах Черкасько! областi. При виконанш роботи використовували класичнi методи макроскотчних, мiкроскопiчних i субмiкроскопiчних морфологiчних дослщжень [5, 6, 8, 11]. Склад кл^ин паренхiми, !х будову та вмют визначали на гiстопрепаратах, зафарбованих азур II i еозином, на препаратах-вщбитках, зафарбованих за Папенгеймом та електронномжроскошчними дослiдженнями [5, 6, 8, 11].
® Мельник В.В., 2011
Результати дослщжень та Тх аналп. Проведеними дослiдженнями пiдтверджено, що паренхiма селезiнки гусей та качок, як i ссавцiв, представлена бшою i червоною пульпою.
Бша пульпа утворена лiмфоlдними вузликами, периартерiальними i периелшсо!дними лiмфоlдними пiхвами (муфтами). Встановлено, що до !х складу входять ретикулоцити, лiмфобласти (iмунобласти), лiмфоцити, плазмоцити i макрофаги. 1х наявшсть i вмiст у складових бшо! пульпи не однаковий. Зокрема, у периелшсо!дних лiмфоlдних пiхвах виявляються тшьки ретикулоцити, лiмфоцити i макрофаги.
Як вщомо ретикулоцити з сво!ми похщними (волокна, основна речовина) утворюють основу бшо! та червоно! пульпи. Це крупш вiдросчатi клiтини. Вони мають велике ядро, овально! форми з нерiвними контурами, яке розмщене в !х центрi. На поверхнi ядра е бухтоподiбнi впинання i виступи. В яда мктиться одне ядерце i невелика кiлькiсть гетерохроматину, який вшьно розташований у виглядi електроннощiльних грудочок у нуклеоплазмi та мiсцями з'еднаний з внутршньою мембраною оболонки ядра. У цитоплазмi виявляються ендоплазматична атка, нечисленнi м^охондри, рибосоми i компоненти комплексу Гольдж Встановити вмiст ретикулоципв у бiлiй та червонiй пульт ми не змогли, так як вони на препаратах-вщбитках майже не рееструються, а в гiстопрепаратах - «маскуються» iншими клiтинами паренхiми цього органа.
Лiмфобластам властива округла форма. 1хнш розмiр бiльший за розмiри малих i середнiх лiмфоцитiв. Ядро цих кл^ин велике округло! форми, рщше овально!. В ньому виявляеться до трьох ядерець. Гетерохроматин ядра добре виражений. Вiн пов'язаний з внутршньою мембраною оболонки ядра i також знаходиться вiльно в нуклеоплазм1 Також рееструеться i приядерцевий хроматин. Контури ядра мiсцями не рiвнi. Цитоплазма лiмфобластiв займае значну площу. У нiй знаходяться рибосоми та !х скупчення, мiтохондрi! i елементи (канальщ i цистерни) гранулярно! ендоплазматично! сiтки. Мiтохондрi! переважно овальнi, невисоко! електронно! щiльностi, !х кристи виражеш слабо. Вмiст лiмфобластiв у лiмфоlдних вузликах гусей (8,751±0,23%) бшьший за вмкт цих клiтин у периартерiальних лiмфо!дних муфтах (0,5 9±0,11 %). Дещо рiзняться цi показники у качок - 8,61+0,39% та0,7±0,07% вiдповiдно.
Для лiмфоцитiв характерне велике ядро, яке займае майже весь об'ем кл^ини. Цитоплазма слабко виражена i мае вигляд вузько! смужки, яка може повшстю або частково оточувати ядро. Вмкт лiмфоцитiв у лiмфоlдних вузликах гусей та качок дещо менший за !х вмют у периартерiальних лiмфо!дних муфтах. Найменше цих клiтин у периелiпсо!дних тхвах. Серед лiмфоцитiв виявляються великi, середш та малi.
Ядра всiх лiмфоцитiв можуть мати округлу або овальну форми. У ядрi знаходиться одне ядерце. У рiзних форм лiмфоцитiв неоднакова кiлькiсть гетерохроматину. Його бшьше в ядрi малих лiмфоцитiв. Гетерохроматин в основному зосереджений бия внутршньо! мембрани оболонки ядра. Рщше, вш у виглядi гранул рiзно! форми та величини розташований вшьно у нуклеоплазм1 Контури ядер нерiвнi. У цитоплазмi лiмфоцитiв е багато рибосом та !х скупчень (полiрибосом). М^охондрш в цитоплазмi мало. Вони видовжено-овальш з слабо вираженими кристами i мають помiрну електронну щiльнiсть.
У лiмфоïдних вузликах гусей вмкт великих лiмфоцитiв становить -18,76±0,67%, середшх - 23,74±1,003 i малих - 57,5+0,62%, а у качок -19,39+1,14%, 23,19±1,42% i 57,42±1,61% вiдповiдно. У периартерiальних лiмфоïдних муфтах гусей великi лiмфоцити не виявлялись, а переважали малi (67,17+1,65%) та середнi (32,83+1,65%), у качок щ показники майже не вiдрiзняються (67,79+0,29% та 32,21+0,29% вщповщно). Лiмфоцити периелiпсоïдних лiмфоïдних пiхв - мал1
Плазмоцити (плазматичнi клiтини), як вщомо, е ефекторними клiтинами В-лiмфоцитiв. Цi клiтини мають переважно округлу або овальну форму. Ядро в плазмоцитах розташоване ексцентрично. Поблизу нього видно св^лу перенуклеарну зону, яка у виглядi смужки охоплюе частину ядра. Ядро не велике i мае не завжди рiвнi контури. Його форма переважно округла. Гетерохроматин добре виражений. Вш представлений грудочками, яю утворюють характерний для ядер цих кл^ин рисунок - колеса зi спицями або циферблата годинника. Навколо ядра у цитоплазмi концентрично розташована надзвичайно добре розвинена гранулярна ендоплазматична сiтка. Вона представлена оточеними мембранами i з'еднаними мiж собою канальцями i цистернами. Серед складових гранулярноï ендоплазматичноï сiтки помггш нечисленнi великi мiтохондрiï округло1' та овально!' форм i багато рибосом та 1'х скупчень. Вмкт плазмоцитсв у периартерiальних лiмфоïдних муфтах (2,12+0,19%) значно бшьший, шж у лiмфоïдних вузликах (0,844+0,12%), а у качок вмкт цих клiтин дещо бшьший та становить 2,60+0,14% i 0,87+0,13% вщповщно.
Серед макрофапв ми диференцшвали тшьки кочов^ Це великi кл^ини округлоï або овальноï форми з нерiвними краями. Вони мають велике ядро, яке теж мае нерiвнi контури. На ньому пом^ш значш впинання. У ядрi може бути два ядерця i невелика кшькють гетерохроматину. Останнш фiксований до внутрiшньоï мембрани оболонки ядра i розпилений в нуклеоплазм^ У цитоплазмi цих кл^ин виявляються електроннощiльнi включення рiзноï форми та величини. У них також е багато лiзосом, невелика кшькють мiтохондрiй, рибосом i елементав гранулярноï ендоплазматичноï сiтки. Вмiст макрофапв у периартерiальних лiмфоïдних муфтах (0,49+0,08%) дещо менший такого у лiмфоïдних вузликах (0,622+0,09%). У качок мкт макрофагiв у периартерiальних лiмфоïдних муфтах (0,57+0,08%) та лiмфоïдних вузликах (0,68+0,13%) дещо бшьший цього показника у гусей.
До складу кл^ин червоноï пульпи селезшки гусей входять еритроцити, гранулоцити i клiтини, якi властивi бiлiй пульпi.
Еритроцити мають овальну форму. Для них властиве паличкоподiбне ядро, яке мктить значну кшькють гетерохроматину. Останнiй фiксований до внутрiшньоï мембрани оболонки ядра i розташований вшьно у виглядi iзольованих грудочок у нуклеоплазм1 Цитоплазма еритроцитiв мае значну електронну щшьшсть, органели в нш не виявляються. Серед кл^ин червоноï пульпи найбiльше еритроцитiв. ïх вмiст в червонiй пульпi селезшки гусей становить 63,05±0,99%, а у качок 62,37±1,076%.
Гранулоцити червоноï пульпи представленi нейтрофiлами (псевдоеозинофiлами), еозинофiлами та 1х попередниками - мiелоцитами.
Серед нейтрофшв рееструються юнi, паличкоподiбнi i сегментоядерш. На препаратах вони виявляються поодинщ i групами. Юнi нейтрофши мають
бобоподiбне ядро i гранули, яю за формою нагадують зерна рису. Вони мають неоднаковi розмiри i значну електронну щшьшсть. Для паличкоядерних нейтрофiлiв властиве S-подiбно! форми ядро. Гранули !х цитоплазми таю як i гранули юних нейтрофiлiв. Сегментоядернi клiтини мають ядро яке представлено двома рщше трьома сегментами. Для !х цитоплазми характерн такi ж самi гранули, як i для юних i паличкоядерних. Вмют всiх форм нейтрофiлiв у червонш пульпi селезiнки гусей дещо менший (6,05±0,15%) вiд вмiсту цих клггин у качок (6,99±0,15%).
Серед еозинофшв ми виявили паличко- i сегментоядернi. Паличкоядернi, як i вщповщш нейтрофiли, мають S-подiбне ядро. 1х гранули за формою i розмiрами рiзко вiдрiзняються вiд таких нейтрофшв. Вони мають переважно округлi, рщше паличкоподiбнi i меншi розмiром гранули. Вмют усiх груп еозинофiлiв становив 5,11±0,31%, що переважае цей вмкт у качок (4,84±0,28%).
Вмiст мiелоцитiв у червонiй пульпi селезiнки гусей та качок незначний -0,42±0,02% 0,47±0,06% вiдповiдно.
Вмiст лiмфоцитiв у червонш пульт гусей (21,45±0,88%) та качок (20,82±1,15%) значно менший !х вмiсту в бiлiй пульпi.
Вмкт iмунобластiв в червонiй пульпi селезшки гусей становить 2,13±0,29%, плазмоцитiв - 1,46±0,11% i макрофагiв - 0,33±0,031%, що дещо менше нiж у качок - 2,42±0,27%, 1,92±0,21% i 0,64±0,08% вiдповiдно.
Висновки
1.До складу кл^ин бiло! i червоно! пульпи селезшки гусей та качок входять ретикулоцити, лiмфоцити, лiмфобласти (iмунобласти), плазмоцити i макрофаги, а до червоно! - ще й еритроцити, гранулоцити та !х попередники - мiелоцити.
2.Вмкт клiтин у складових бiло!' пульпи i червоно! пульпи неоднаковий. У лiмфо!дних вузликах i периартерiальних лiмфо!дних пiхвах найбiльше лiмфоцитiв, в периелшсощних лiмфо!дних пiхвах - макрофагiв, а в червонш пульт -еритроциив.
3.Наявшсть у червонiй пульпi попередниюв гранулоцитопоезу вказуе на можливiсть цього процесу в селезшщ.
Лiтература
1. Li-Tsun Chen, Weiss L. Electron Microscopy of the Red Pulp of Human Spleen / Li-Tsun Chen, L. Weiss // Amer. J. of Anatomy, 1972, v. 134, №4, pp. 425 - 457.
2. Olah I., R?hlich P., T?r? I. Ultrastructure of Lymphoid organs. An Elektron Microscopic Atlas / I. Olah, P. R?hlich, I. T?r? //Academiai Kiado, Budapest, 1975, 317 p.
3. Бернет Ф. Клеточная иммунология / Ф. Бернет. Пер. с анг. - М.: Мир, 1971. - 542 с.
4. Вершигора А.Е. Общая иммунология / А.Е. Вершигора. - К.: Вища школа, 1990. - 736с.
5. Горальський Л.П. Основи гютолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщжень у нормi та при патологи / Л.П. Горальський, В.Т. Хомич, O.I. Кононський. - Житомир: "Полюся", 2005. - 288 с.
6. Карпуть И.М. Гематологический атлас сельскохозяйственных животных / И.М. Карпуть. - Мн.: Ураджай, 1986. - 183 с.
7. Маслянко Р.П. Основи iMyHo6^orii' / Р.П. Маслянко. - Львiв: Вертикаль, 1999.- 472 с.
8. Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники / Г.А. Меркулов. Л.: Медицина, 1969. - 423 с.
9. Петров Р.В. Иммунология / Р.В. Петров. - М.: Медицина, 1987. - 416 с.
10. Поликар А. Физиология и патология лимфоидной системы / А. Поликар. Пер. с франц. - М.: Медицина, 1965. - 356 с.
11. Уикли В. Электронная микроскопия для начинающих / В. Уикли. Пер.с англ. - М.: Мир, 1975. - 324с.
12. Хем А. Гистология / А. Хем, Д. Кормак . т. 2, М., «Мир», 1983. - 272 с.
13. Хомич В.Т. Характеристика кл^инного складу паренхiми селезшки та грудо-шийних лiмфатичних вузлiв качок / В.Т. Хомич, В.В. Мельник // Науковий вкник Львiвськоl нацюнально! академи ветеринарно! медицини iм. С.З. Гжицького - Львш, 2006. - Т. 8, №3. (30) - Ч.2. - С. 161-164.
14. Мельник В.В. Клггини бшо! та червоно! пульпи селезшки качок / В.В. Мельник // Збiрник наукових праць Луганського нащонального аграрного ушверситету. Ветеринарш науки. - Луганськ, Вид-во ЛНАУ, 2007. - №78/101. - С. 418-421.
15. Мельник В.В. Клггинний склад паренхiми селезшки та грудо-шийних лiмфатичних вузлiв гусей / В.В. Мельник // Науковий вкник Нащонального аграрного ушверситету. - 2007. - Вип. 108. - С. 252-254.
Summary
Melnyk V.V., candidate of veterinary science, associate professor National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev CELLS OF WHITE AND RED PULP OF THE SPLEEN OF GEESE AND DUCKS
It is established, that white and red pulp of the spleen of geese and ducks consists of reticulocytes, lymphocytes, lymphoblasts (immunoblasts), plasma cells, macrophages, red pulp includes also erythrocytes, granulocytes and their's precursors. The ratio of different cells in component of white and red pulp is unequal. The majority of cells in lymphoid follicle and periarterial lymphoid departments are lymphocytes, in perielipsoid departments are macrophages, and there are erythrocytes in red pulp.
The presence of precursors of granulocytes in pulp of the spleen of geese and ducks indicate their possible development in this organ.
Key words: geese, ducks, spleen, connective tissue stroma, parenchyma, lymphoid nodules, lymphocytes, monocytes, macrophages, plasma cells, lymphoblasts, granulocytes, erythrocytes.
Рецензент - д.вет.н., проф. Гуфрш Д.Ф.
