CC BY
19
УДК 619:611.018:611.41:636.5.597/598
Мельник В.В., кандидат ветеринарних наук, старший викладач ®
volde-mar@ukr. net
Нацюнальний утеерситет 6iopecypcie i природокористування Украгни, м. Кигв
ТОПОГРАФ1Я I МОРФОЛОГ1Я ГРУДО-ШИЙНИХ Л1МФАТИЧНИХ ВУЗЛ1В СВ1ЙСЬКИХ КАЧОК I ГУСЕЙ
Грудо-шийт лiмфатичнi еузли качок i гусей е локальними скупченнями лiмфoiднoi тканини у сттщ лiмфатичних судин, яю eiдeoдять лiмфy eid голоеи i шиг. У формуеант гх структур беруть участь yd cкладoei цих судин. До складу паренхiми eyзлie eхoдять клтини, ят eлаcтиei периферичним органам iмyнoгенезy, а також тучт i мюгдт клтини.
Ключовi слова: качки, гуси, грудо-шийт лiмфатичнi eyзли, сполучнотканинна строма, паренхiма, центральний синус, кiркoeа речoeина, мoзкoeа речoeина, лiмфoгднi eyзлики, лiмфoгднi клтини.
Вступ. Лiмфатичнi вузли е периферичними органами кровотворення та iмуногенезу. В них тд впливом антигенно! стимуляци Т- i В^мфоцити диференцшються в ефекторш клтини, яю зумовлюють специфiчний iмунiтет. Крiм цього, в цих органах вщбуваеться звiльнення лiмфи вiд чужорiдних речовин та И депонування, рециркуляцiя лiмфоцитiв, обмiн деяких речовин. Вони, завдяки наявност в !х сполучнотканиннiй стромi гладких мюцитав, також сприяють течи лiмфи [3, 5, 11].
Вщомо, що лiмфатичнi вузли у процесi iсторичного розвитку тварин вперше з'являються у водоплавних птахiв i найкращого свого розвитку досягають у ссавцiв [10, 11, 12]. Розвиток, топографiя, будова i функци цих органiв порiвняно добре вивчеш у свiйських ссавцiв. Поряд з цим, даш про особливост !х топографи та морфологи i, у зв'язку з цим, про функцюнальш особливостi у свiйських водоплавних птахiв розрiзненi, не повнi i суперечливi
[2, 7, 12].
Мета дослвдження. Уточнити топографiю грудо-шийних лiмфатичних вузлiв гусей та качок у вщ настання статево! зрiлостi. Встановити !х макроскопiчнi морфологiчнi показники i з'ясувати особливостi мжроскотчно1 будови.
Матер1ал i методи дослщження. Матерiал для дослщжень вiдiбрали вiд 13 гусей горьювсько1 породи вiком 11 мiсяцiв та 13 качок бшо1 укра1нсько1 породи вжом 6 мiсяцiв, якi вирощувались у господарствах Черкасько1 областi. При виконанш роботи використовували класичнi методи макроскотчних, мiкроскопiчних i субмiкроскопiчних морфологiчних дослщжень [1, 4, 8]. Шсля забою птищ методом гострого знекровлення, визначали топографiю, форму, колiр, консистенцiю, абсолютну i вiдносну маси органа та його лшшш морфометричнi показники. Готували препарати-вiдбитки для дослiдження клiтинного складу паренхiми лiмфовузлiв. Матерiал, вiдiбраний для мжроскотчних дослiджень, етикетували i фшсували у 10 %-му водному
® Мельник В.В., 2010
204
розчиш нейтрального формалшу протягом 5 дiб. З фжсованого MaTepiany виpiзaли окpeмi шматочки, яю обезводнювали в етиловому спиpтi зростаючо! мiцностi i заливали у парафш. З виготовлених блокiв на мiкpотомi МПС-2 готували зpiзи завтовшки 5-11 мкм. 1х фарбували гeмaтоксилiном та еозином, за Вейгертом i за ван Пзон. Для мiкpоскопiчних дослщжень використовували свiтловi мiкpоскопи "Olympus", "Biolar", МБ1-15, МБ1-6 та МБС-1. Площу, яку займають у лiмфaтичних вузлах окpeмi стpyктypнi компоненти, встановлювали за допомогою мiкpоскопa МБС-1 та вимipювaльноl сiтки, яка входить до його комплекту.
Результати дослщжень та 'ix аналп. Проведеними дослiджeннями пiдтвepджeно результати дослiджeння iнших aвтоpiв [2, 6, 7, 9, 12], що грудо-шийш лiмфaтичнi вузли у свiйських гусей i качок е парними органами, як pозмiщyються пiд шкipою в нижнш чaстинi ши! перед входом у грудо-черевну порожнину. Вони знаходяться у вершиш кута, який утворений середньою дiлянкою ключицi i яремною веною.
Гpyдо-шийнi лiмфовyзли вкpитi значним прошарком жирово! тканини, що ускладнюе !х виявлення при пpeпapyвaннi.
Нами встановлено, що у 19 % свшських гусей з одного боку ши! е два ЛВ, яю з'еднаш мiж собою перетяжкою. Бшьшють (80 %) грудо-шийних лiмфовyзлiв мають вepeтeноподiбнy, а мeншiсть (20 %) - конyсоподiбнy форму. Гpyдо-шийнi лiмфовyзли як гусей, так i качок мають рожево-Ырий колip та щшьну консистeнцiю.
Показники абсолютно! та вщносно! маси грудо-шийних лiмфaтичних вyзлiв свшських гусей i качок нeоднaковi.
У гусей абсолютна маса правого (0,29±0,06 г) i лiвого (0,28±0,06 г) грудо-шийних лiмфaтичних вyзлiв майже однаков^ Майже однакова !х вiдноснa маса (правого - 0,009±0,001 %, лiвого - 0,008±0,001 %).
У качок абсолютна маса лiвого (0,17±0,05 г) дещо бiльшa нiж правого (0,14±0,03 г). Вiдповiдно, i вiдноснa маса лiвого грудо-шийного лiмфaтичного вузла бшьша тако! правого (0,009±0,003 % i 0,007±0,002 % вiдповiдно).
Разом з цим, абсолютна i вiдноснa маси грудо-шийних лiмфaтичних вyзлiв гусей бшьша вщ таких покaзникiв дослiджyвaних лiмфовyзлiв качок. Так, абсолютна маса правого грудо-шийного лiмфaтичного вузла бiльшa на 50,5 %, лiвого - на 39 %, а вiдноснa - на 0,0011 % i 0,0009 %.
Неоднаковими е i показники лшшних пpомipiв грудо-шийних лiмфaтичних вyзлiв дослiджyвaних птaхiв.
У гусей довжина правого грудо-шийного лiмфaтичного вузла (25,68±2,20 мм) на 11 % бшьша, шж лiвого (22,85±1,56 мм), а ширина в дшянщ потовщення лiвого лiмфaтичного вузла, навпаки, (5,46±0,59 мм) на 15 % бшьша правого (4,65±0,46 мм).
Бшьшою (на 19 %) е також ширина в дшянщ звуження лiвого грудо-шийного лiмфaтичного вузла (3,34±0,49 мм), шж правого (2,692±0,381 мм).
У качок довжина лiвого грудо-шийного лiмфaтичного вузла (13,88±1,37 мм) на 9 % бшьша правого (12,61±0,84 мм). Ц показники у качок значно мeншi нiж у гусей (правого - на 51 %, лiвого - на 39 %).
Ширина в дшянщ потовщення правого грудо-шийного лiмфaтичного вузла качок (4,81±0,43 мм) на 5 % бшьша вщ лiвого (4,58±0,47 мм).
205
Ширина в дшянщ потовщення правого грудо-шийного лiмфатичного вузла качок дещо бшьша (на 3 %) цього показника грудо-шийного лiмфатичного вузла гусей, а лiвого менша (на 16 %).
Ширина в дшянщ звуження правого грудо-шийного лiмфатичного вузла качок (2,92±0,30 мм) незначно бшьша (на 3 %), шж лiвого (2,85±0,40 мм). Порiвняно з цими вузлами гусей, ширина в дшянщ звуження правого грудо-шийного лiмфатичного вузла качок на 8 % бшьша, а лiвого - на 15 % менша.
Грудо-шийш лiмфатичнi вузли розташоваш в стшщ лiмфатичних судин, яю вiдводять лiмфу вiд голови i шш, тому в утворенш ïx складових, ^м лiмфоïдноï тканини, беруть участь ус структури цих судин.
Мiкроскопiчна будова цих вузлiв у качок i гусей подiбна до такоï лiмфовузлiв ссавцiв. Тобто вони утворенi сполучнотканинною стромою, паренxiмою i мають тшьки один синус - центральний. Сполучнотканинна строма в лiмфовузлаx качок займае 16,54±0,82 % площi вузлiв, паренxiма -66,59±1,08, а синус - 16,87±0,55 %, а у гусей вщповщно - 23,95±0,95 %, 55,48±1,45 % та 20,57±0,66 %.
Сполучнотканинна строма представлена капсулою i нечисленними трабекулами. Капсула е продовженням медiï i адвентици лiмфатичниx судин. Порiвняно з ними, вона значно потовщена. Трабекули вщходять вiд капсули всередину паренxiми. Вони не мають певно1' орiентацiï i не досягають стiнки синуса. Сполучнотканинна строма утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка мютить xарактернi для не1' клiтини i мiжклiтинну речовину. У стромi виявляються поодинокi пучки мюцитав i кровоноснi судини.
Синус займае центральне положення у лiмфатичниx вузлах. Вш е продовженням просвiту лiмфатичноï судини, а його стiнка - продовженням ïï iнтими. Стiнка синуса утворена шаром ендотелюциив i пiдендотелiальним шаром. Мiкро- i субмiкроскопiчна будова ендотелюциив подiбна такiй цих кл^ин лiмфатичниx судин ссавцiв. Мiсцями, мiж ендотелiоцитами виявляються значнi щiлини, через яю вiдбуваеться мiграцiя лiмфоïдниx кл^ин у просвiт синуса. Базально1' мембрани тд ендотелiоцитами ми не виявили. Пiдендотелiальний шар стiнки синуса утворений шжним прошарком пухко1' волокнисто1' сполучнох' тканини. Серед ïï волокон нами були виявлеш тiльки колагеновi, яю мiсцями контактують iз зовнiшньою поверхнею ендотелiоцитiв. У пiдендотелiальний шар впинаються вщростки ретикулярних клiтин паренxiми вузлiв. Синус мае нерiвномiрну ширину. Мкцями, його стiнка впинаеться у паренxiму вузла, утворюючи буxтоподiбнi заглиблення рiзноï форми i розмiрiв. У просвт синуса виявляються лiмфоïднi клiтини, поодиною еритроцити та фрагменти зруйнованих кл^ин, якi оточенi мембраною.
Паренxiма лiмфатичниx вузлiв розташована мiж стiнкою синуса i складовими сполучнотканинноï строми. Ïï основа утворена лiмфоïдною тканиною. У паренxiмi не чiтко видiляються юркова i мозкова речовини. Перша розташована на перифери, друга - навколо синуса i його впинань. Площа кiрковоï речовини лiмфовузлiв качок (63,4±1,09%) переважае таку мозковоï (36,6±1,09%). Дещо рiзняться цi показники у гусей (вщповщно - 57,99±1,21 % i 42,01±1,21%). Кiркова речовина утворена дифузною лiмфоïдною тканиною i лiмфоïдними вузликами (переважно вторинними), а мозкова - тшьки дифузною лiмфоïдною тканиною.
206
Лiмфоlднi вузлики мають кулясту форму, неоднаковий дiаметр i оточеш шжними оболонками. Залежно вщ дiаметру ми 1х роздiлили на три групи: у качок велик (255,98+1,417 мкм), середнi (176,81+3,32 мкм) i малi (63,005±0,95 мкм), а у гусей щ показники е дещо меншими (великi - 253,16+3,43 мкм, середш - 165,51+1,93 i малi 58,79+1,37 мкм).
Основа лiмфоlдноl тканини паренхiми лiмфатичних вузлiв представлена ретикулярною тканиною. Архiтектонiка И ретикулярних волокон неоднакова в складових лiмфоlдноl тканини. У дифузнiй лiмфоlднiй тканиш юрково! i мозковiй речовин вони утворюють дрiбнокомiркову сiтку. В лiмфоlдних вузликах комiрки сiтки ретикулярних волокон бшьш крупнi, часто вiдкритi, а в 1х центрi можуть бути вщсутш.
Дослiдженнями препаратiв-вiдбиткiв грудо-шийних лiмфатичних вузлiв та електронно-мiкроскопiчними дослiдженнями встановлено, що в складi 1х паренхiми е ретикулоцити, лiмфоцити, iмунобласти, макрофаги, моноцити, плазмоцити, еритроцити, тучш i мющш клiтини.
Вмiст клiтин у паренхiмi лiмфовузлiв качок i гусей неоднаковий. Найбшьше в нiй виявляеться лiмфоцитiв (у качок - 77,68±2,84% i у гусей -79,51±2,73 %). Серед лiмфоцитiв е велию, середнi i малi.
Друге мкце за вмiстом займають iмунобласти (у качок - 20,56±1,53% i у гусей - 18,73±1,05 %). Вмкт плазмоцитiв ( у качок - 0,78±0,08% i у гусей -0,64±0,07% ), макрофагiв i моноциив (у качок - 0,98±0,12% i у гусей - 1,12±0,06 %) незначний. Встановити вмкт ретикулоцитiв ми не змогли, оскшьки вони „маскуються" iншими клiтинами паренхiми вузлiв.
Наявшсть в паренхiмi грудо-шийних лiмфатичних вузлiв гусей лiмфоцитiв, iмунобластiв, макрофагiв i плазмоцитiв переконуе в 1х функцюнуванш як периферичних органiв iмуногенезу.
Будова ретикулоци™, лiмфоцитiв, iмунобластiв, макрофагiв i моноцитiв подiбна до будови таких клггин паренхiми лiмфатичних вузлiв ссавщв. Еритроцити трапляються рщко. Вони мають характерну будову, яка властива цим клггинам птахiв.
Тучнi i мющш клiтини ми виявляли тiльки на електронограмах. У зв'язку з цим 1х вмют у паренхiмi лiмфовузлiв визначити не вдалося.
Тучнi клтини крупнi, овально! форми. У !х цитоплазмi мiститься велика кiлькiсть гранул, оточених мембранами. Мющш клiтини теж мають округлу форму. В !х цитоплазмi рееструються мiофiбрили з ч^ко вираженою поперечною смугастiстю, якi не мають певно! орiентацil.
Висновки
1. У статевозрших свiйських качок i гусей парнi грудо-шийнi лiмфатичнi вузли е постшними органами, якi розмщеш в нижнiй частинi шш, в кут утвореному яремною i тдключичною венами.
2.Грудо-шийнi лiмфатичнi вузли - це локальш скупчення лiмфоlдноl тканини у стшщ лiмфатичних судин, яю вiдводять лiмфу вiд голови i ши!. У формуваннi !х структур (сполучнотканинна строма i синус) беруть участь складовi цих судин (оболонки i просвiт).
3. У складi паренхiми грудо-шийних лiмфатичних вузлiв ^м клiтин, якi зумовлюють !х функцш периферичного органа iмуногенезу (ретикулоцити, iмунобласти, лiмфоцити, плазмоцити, моноцити та макрофаги), е тучш та мющш клтини.
207
Л1тература
1.Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия / Г. Автандилов. - М.: Медицина, 1990.- 248с.
2.Березина Е.А. К вопросу о морфо-функциональных особенностях лимфатических узлов у птиц // Сосудистая система в норме, эксперименте и патологии: Сб. научн. тр. - Пермь, 1979. - С. 60-63.
3.Вершигора А.Е. Общая иммунология / А. Вершигора. - К.: Вища шк., 1990. - 736 с.
4.Горальський Л.П. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщжень у нормi та при патологи / Горальський Л.П., Хомич В.Т., Кононський О.1.. - Житомир: "Полкся", 2005. - 288 с.
5.Косицын И.И. Лимфатическая система. - Пермь.- 1959. - 230 с.
6.Косицын И.И. Лимфатические узлы. - Пермь, 1963. - С. 49-52.
7.Крок Г.С. Микроскопическое строение органов сельскохозяйственных птиц с основами эмбриологии. Киев, Изд-во Украинск. акад. с.-х. наук, 1962.
8.Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники / Г. Меркулов. Л.: Медицина. 1969.- 422с.
9. Пилипенко М.Е., Мусиенко В.Ф. К вопросу о морфологии шейно-грудных лимфоузлов уток в норме и эксперименте // Меры борьбы с болезнями с/х животных: Межинститутский сборник трудов. - Харьков, 1973. - Т.88. - С. 116-120.
10. Сапин М.Р. Лимфатические узлы / М. Сапин. - М.: Медицина, 1978. - 371 с.
11. Сапин М.Р. Лимфатический узел (структура и функции) / Сапин М.Р., Юрина Н А., Этинген Л.Е. - М.: Медицина, 1978. - 272 с.
12. Флоренсов В.А. К вопросу о первичной структуре лимфатического узла в филогенезе позвоночных // Иркутский мед ин-т. Сб. трудов по морфологии периферической нервной и сосудистой систем. - Иркутск, 1968. -С. 158-166.
Summary
Melnyk V.V., candidate of veterinary science, senior teacher National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev TOPOGRAPHY AND MORPHOLOGY OF CERVICOTHORACIC LYMPH NODES OF DOMESTIC DUCKS AND GEESE
Cervicothoracic lymph nodes of ducks and geese are the local accumulations of lymphoid tissue in the wall of lymphatic vessels which take a lymph from a head and neck. All constituents of these vessels take part in forming of their structures. parenchima of knots consist of the cells, what incident to the peripheral immune organs, mast and myoid cells.
Key words: ducks, geese, cervicothoracic lymph nodes, connective tissue strome, parenchyma, central sinus, cortical substance, medullary substance, lymphoid follicules, lymphoid cells.
Стаття надшшла до редакцИ 6.03.2010
208
