CC BY
29
УДК 619:611.8:636.4
*Жила М.1., к. вет. наук, ст. науковий сшвробггаик 2Стронський Ю.С. к. вет. наук, доцент 2Шкшь М.1, к. вет. наук, доцент ® 1Державный науково-дослгдний контрольный гнститут ветеринарных препарат1в та кормовых добавок
2Льв1вський нацюнальний ушверситет ветеринарное медицины та бютехнологт ¡мет С. З. Гжицького
МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАН1В I ТКАНИН КУРЧАТ ПРИ Д1АГНОСТИЦ1 ХВОРОБИ ГАМБОРО
У статт1 подаються результаты макроскотчного I мжроскотчного дослгдження внутршшх оргатв I тканин курчат 3-4-тижневого вгку при тфекцтнт бурсальнш хворобг курчат (хвороба Гамборо) .
Ключовi слова: птиця, хвороба Гамборо, внутршш органы, патоморфолог1я.
Вступ. Своечасна i швидка дiагностика хвороб е необхщною складовою для устшного проведення як профшактичних, так i лжувальних заходiв у сучасному птахiвництвi щодо попередження чи лжвщаци, в першу чергу, шфекцшних захворювань [4, 6].
Правильний дiагноз може бути поставлений тшьки на основi комплексного, детального аналiзу умов утримання i годiвлi, клмчних даних з урахуванням ешзоотично! ситуаци, патологоанатомiчних змiн, результатiв лабораторних дослщжень. Проведення повного патоморфологiчного дослiдження з встановленням макроскопiчних i гiстологiчних змш в органах i тканинах часто е основним критерiем при встановленш дiагнозу, зокрема на iнфекцiйну бурсальну хворобу курей - хворобу Гамборо [1, 5, 8].
Матер1ал 1 методи. З метою встановлення дiагнозу було проведено патоморфологiчне дослiдження птищ, яка загинула (п=34), в одному з птахогосподарств Львiвськоl областi.
Захворювання, яке виникло серед курчат-бройлерiв 3-4-тижневого вжу, проявлялось вiдмовою вiд корму, депреЫею, невпевненою ходою, забрудненням тр'я навколо клоаки. У хворих курчат кал був водянисто-слизисто! консистенци, специфiчного бiло-жовтого кольору. У бшьшост курчат в дiлянцi клоаки вiдмiчався свербiж, внаслiдок чого вони розкльовували дану частину тiла. На 3-4 добу в хворо! птищ наставало дрижання голови та ши!, втрата здатност рухатися, з подальшою загибеллю курчат.
Трупи курчат розтинали зразу тсля смертi або не шзшше як через 5-7 годин. Розтин проводили згщно з методикою проведення патологоанатомiчного розтину птицi з повною евiсцерацiею внутрiшнiх органiв [1].
® Жила М.1., Стронський Ю.С., Шюль М.1, 2010
100
Для пстолопчного дослщження вщ 14 трутв було вдабрано шматочки внутрiшнiх органiв i тканин. Вдабраний матерiал фiксували у 10% нейтральному розчиш формалiну, рiдинi Карнуа, з подальшою заливкою у парафш. Гiстозрiзи виготовляли на санному мкротсм Для фарбування гiстозрiзiв використовували загальноприйнят гiстологiчнi, а також деякi гiстохiмiчнi методики. Об'eмно-ваговi показники тимуса, фабрищево! бурси i селезiнки визначали шляхом зважування та тдрахунку кiлькостi виткнено! рiдини [1, 2].
Дослiдження проводились на кафедрi патолопчно! анатоми i пстологи Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iм. С. З. Гжицького, а також у лаборатори iмуноморфолоri! Державного науково-дослiдного контрольного шституту ветеринарних препаратiв та кормових добавок.
Результати дослщжень. Результати проведених дослщжень показали, що патологоанатомiчна картина змш внутрiшнiх органiв була в переважнш бiльшостi однотипною. Загибла птиця добро! вгодованост^ Трупне заклякання виражене добре. Шр'я матове, скуйовджене. Шшра еластична, в бiльшостi випадкiв у дшянщ клоаки наявнi пошкодження шюри у виглядi ран та розривiв. Пiдшкiрна клiтковина слабо розвинена. Видимi слизовi оболонки блiдi, дещо сухуват з дрiбними крапковими крововиливами. Скелетш м'язи блiдi, сухуватi. У бшьшост дослiджуваних трупiв курчат виявляли крапковi та плямистi крововиливи на стегнових, гомшкових м'язах, у дiлянцi колшного суглоба (рис.1). У носовiй та ротовш порожнинi незначна кiлькiсть густого, прозорого слизу. Розмщення органiв грудочеревно! порожнини анатомiчно правильне.
Рис.1. Крововиливи на стегнових м'язах.
Найбшьш виражеш i характернi змiни спостерiгали у фабрищевш бурсi. У курчат, яю загинули на 3 -4 добу захворювання, вона була збiльшена, кулясто! форми, набрякла жовто-бiлого або дещо червоного кольору. На розрiзi спостеркали наявнiсть Ыро-бшо!, рiдше темно-червоно! мутно! рщини. В
101
окремих випадках виявляли крововиливи i значне почервоншня бурси, що макроскотчно нагадувала "стиглу вишню", слизова оболонка штенсивно набрякла, темно-червоного кольору. У курчат, яю гинули на 7-8 день вщ появи клмчних ознак, фабрицieва сумка була вже не так штенсивно збшьшена, в окремих випадках навкь дещо атрофована. В ïï просвiтi виявляли серозний, школи гнiйний ексудат або сироподiбну фiбринозну масу.
У переважнш бшьшосп дослiджуваноï птицi виявляли зменшення тимуса. Селезiнка бобовидноï форми, дещо зменшена, свiтло-червоного кольору з Ыруватими вогнищами, пружноï консистенцiï, на розрiзi сухувата. Серце конусовидно1' форми, пщ епi- та ендокардом зустрiчались крапковi крововиливи. Серцевий м'яз пружно1' консистенци, червоного кольору. Легенi пухко1' консистенци, свкло-червоного кольору, в окремих випадках з ознаками набряку. Печшка в бшьшосп випадкiв, збiльшена, в'яло1' консистенци, крах' заокругленi, неоднорiдно забарвлена, вогнища сiруватого кольору чергуються з темно-червоними. Характерними для уЫх дослiджуваних трутв курчат були змши у нирках. Нирки збшьшеш, внаслiдок чого випинались з костальних орбiт, сiруватого кольору, на розрiзi мали строкатий малюнок. Слизова оболонка залозистого шлунка почервонша, набрякла, покрита тягучим слизом. У м'язовому шлунку пiсля зняття кутикули виявляли поодиною крапковi крововиливи. Слизова оболонка тонкого вщдшу кишечнику мюцями почервонiла, набрякла, з крапковими крововиливами, вкрита тягучим мутним слизом.
Суттеве значення у дiагностицi хвороби Гамборо мае пстопатолопчне дослiдження. Мiкроскопiчнi змiни при гострому чи пщгострому перебiгу хвороби мають подiбний характер. На самому початку захворювання вiдбуваеться iнтенсивне розмноження лiмфоïдних клiтин у фабрицiевiй бура, селезшщ, тимусi, лiмфоïдних утвореннях слших кишок. Цi змiни швидко проходять i не мають суттевих дiагностичних ознак[ 7 ]. Патогномонiчною ознакою мiкроскопiчних змiн, зокрема у перюд розвитку хвороби, е некротичнi та атрофiчнi змiни лiмфоïдних елементiв у фабрищевш бурсi [ 3, 4, 5].
При пстолопчному дослiдженнi внутршшх органiв i тканин найбiльш виражеш змiни нами спостерiгалися в органах iмунноï системи, нирках та печшщ. У фабрицiевiй бурсi вiдмiчали зменшення розмiрiв лiмфоïдних фолiкулiв, якi втрачали полiгональнiсть i набували бiльш видовженоï форми. Межа мiж кiрковою та мозковою речовинами зникала, виявляли екстра- та штрафолжулярш крововиливи. Мiжфолiкулярнi сполучнотканинш перегородки у хворих курчат значно потовщеш, iнфiльтрованi макрофагами, фiбробластами, псевдоеозинофшами (рис. 2). Характерною ознакою мжроскотчних змiн, зокрема у курчат, яю гинули на початку захворювання, було спустошення клiтинними елементами мозковоï речовини фолiкулiв, активiзацiя ретикулярних клiтин, з подальшим некрозом лiмфоïдних клiтинних елеменив. Наявнiсть еозинофiльних некротизованих мас вiдмiчали, переважно у центральнiй зонi фолiкулiв. У дiлянках некротизованих фолiкулiв утворювалися кiстознi порожнини, якi замiщувались пролiферуючим кортико-медулярним епiтелiем i
102
келихоподiбними кл^инами, яю продукують слиз (рис. 3). У курчат, яю гинули на 7-8 день вщ появи клмчних ознак захворювання, значно збiльшувався об'ем штерстицшно! тканини, виявляли бухтоподiбнi випинання слизово! оболонки складок, атрофiю паренхiми фабрищево! бурси.
Рис. 2. Крововиливи по периферп фолжула та некротичнi маси у центрь
Потовщення м1жфол1кулярних сполучнотканинних перегородок. Гематоксилш та еозин. Х 200.
Рис. 3. Кктозш порожнини у некротизованих л1мфоУдни\ фолжулах, розростання строми. Гематоксилiн та еозин. Х 80.
У тимусних часточках виявляли розширення мозково! речовини за рахунок звуження юрково!. Значна кiлькiсть лiмфоцитiв у станi пiкнозу та рексису. Тшьця Гассаля локалiзувалися у мозковш речовинi, багато з них були
103
у стади формування. У селезшщ спостеркали ткноз i рексис лiмфоцитiв (рис. 4). У печшщ вiдмiчали дискомплексацiю балочно! структури та дисциркуляторш розлади у виглядi застшно! гшереми, гепатоцити з ознаками зернисто! дистрофи i некрозу, скупчення переваскулярних лiмфогiстiоцитарних iнфiльтратiв.
У нирках виявляли ознаки дифузно! зернисто! дистрофи епiтелiю звивистих канальцiв, просвiти !х розширенi i заповненi клiтинним детритом з домiшками псевдоеозинофiлiв i сольових кристалiв. У iнтерстицiйнiй тканинi спостеркали гiперемiю i вогнищеве накопичення псевдоеозинофшв. Слизова оболонка тонких кишок шфшьтрована псевдоеозинофiлами, плазмоцитами та макрофагами, лiмфоцити лiмфо!дних утворень у станi карюткнрозу та карiорексису. У скелетних м'язах, ^м геморагiй в iнтерстицiйнiй тканиш, знаходили дистрофiчно-некротичнi процеси в окремих м'язових волокнах.
Рис. 4. Селезшка. Карюрексис л1мфоцит1в. Гематоксилiн та еозин. Х 600.
Висновки. На пщстаы проведених клiнiчних i патоморфологiчних дослщжень виникала п1дозра, що птиця захворша iнфекцiйною бурсальною хворобою. Захворювання серед курчат 3-4-тижневого вiку протiкало в гострш та пiдгострiй формах i супроводжувалось характерними клiнiчними ознаками та летальшстю. При макроскопiчному дослiдженнi виявляли ураження в основному, фабрицiевоl бурси, тимуса, нирок та печшки, крововиливи на слизових оболонках i скелетних м'язах. При мжроскотчному дослiдженнi встановлено некроз лiмфоlдних елементiв в органах iмунноl системи. Найбiльшого ураження зазнавала фабрицiева бурса, меншою мiрою органи перифершно! ланки iмунiтету. Наявнiсть еозинофшьних некротизованих мас вiдмiчали, переважно у центральнш зонi фолiкулiв бурси. Також виявляли
104
дистрофiчно-некротичнi змши в гепатоцитах, ештели звивистих канальщв нирок.
Ллература
1. Кривутенко А. И. Патологоанатомическое вскрытие птицы с курсом гистологической техники - Одесса, 2007. - 65 с.
2. Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники. - Л.: Медицина. -1969. - 423 с.
3. Патолопчна анатомiя тварин / За редакщею Урбановича П.П., Потоцького М.К. - Кив. - 2008. - 880 с.
4. Патолого-анатомическая диагностика болезней птиц. / В. М. Апатенко, Б. Ф. Бессарабов и др.; Под ред. В. П. Шишкова, А. В. Акулова, Н. А. Налетова - М.: Колос, 1978. - 440с.
5. Choroby drobiu /Pod red. M. Mazurkiewicza. - Wroclaw, 2005. - 789.
6. Phil D. Lukert, Y.M. Saif. Infectious Bursal Disease (Gumboro) // Poultry Diseases, ed. by J. Calnek, 1997. - p. 830 - 847.
7. Kaszubkiewicz C. Patomorfologia chorob zakaznych zwierzat. - Wroclaw, 2002.- 278.
8. Mittal D., N. Jindal, S.L. Gupta, R.S. Kataria, A. K. Tiwari. Detection of Infectious Bursal Disease Virus in Field Outbreaks in Broiler Chickens by Reverse Transcription-Polymerase Chain Reaction // International Journal of Poultry Science. - 2005. - Vol. 4. - p. 239-243.
Summary Zhyla M.I., Stronskij Ju. S., Shkil M. I.
MORPHOLOGICAL CHANGES OF ORGANS AND TISSUES OF CHICKENS AT THE DIAGNOSTICS GUMBORO DISEASE
The paper presents the results of macroscopic and microscopic of studying the internal organs and tissues of the chickens on 3-4 week of age old at infectious bursal disease (Gumboro).
Стаття надшшла до редакцИ 15.04.2010
105
