CC BY
27
УДК 619:616-091.8:579.852.3.98
Борисевич Б.В., д. вет. н, професор, Лкова В.В., к. вет. н, в.о. доцента, Дубина Я.О., астрантка © Нацюнальний утверситет бюресурав I природокористування Украши
ПАТОМОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ ПРИ ГОСТРОМУ САЛЬМОНЕЛЬОЗ1
ПОРОСЯТ
У статт1 представлено результати вивчення макроскотчних I мжроскотчних змт у тонкому в1ддт кишечнику та ободовт кишц поросят при гострому сальмонельоз1.
Ключовi слова: сальмонельоз, поросята, макроскотчт змти, мтроскотчт змши.
Вступ. Сальмонельоз - шфекцшна хвороба вЫх вцщв тварин i птищ, спричинена рiзними видами сальмонел. Для сальмонельозу характерним е полiморфiзм клмчного переб^у з переважним ураженням оргашв травлення, дихання, iмунноl системи та загальною iнтоксикацiею органiзму [1]. Клмко-анатомiчно характеризуеться септицемiею та ентеритом. Переб^ хвороби може бути гострим чи хрошчним. Хвороба може мати гострий, тдгострий та хронiчний переб^ i проявлятися у виглядi ензооти, етзооти чи спорадично [4].
Сальмонельоз свиней вперше описаний у Шмеччиш Глессером у 1907 роцi тд назвою паратифу [6]. З того часу були вивчеш рiзнi аспекти ще! хвороби, в тому чи^ й описанi патолого-анатомiчнi змiни [5-7]. При гострш формi захворювання на розтиш в поросят вiдмiчають катаральне, а iнодi й геморагiчне запалення слизово! оболонки шлунку та кишок. У легенях, частше у дiафрагмальних частках, спостерiгають гостре лобулярне запалення фiбринозного типу. Також знаходять змши в печшщ, селезiнцi, лiмфовузлах, серщ, осердi, центральнiй нервовiй системi.
Проте мжроскотчш змiни при гострому сальмонельозi свиней в доступнiй лiтературi описаш неповно, а системне вивчення гiстохiмiчних змiн не проводилось. У зв'язку з цим доцшьним е проведення поглибленого комплексного вивчення патоморфолопчних змш при гострому сальмонельозi свиней.
Метою нашо¥ роботи було вивчення макроскопiчних i мiкроскопiчних змiн у тонкому вщдш кишечнику та ободовiй кишцi поросят при гострому сальмонельоз^
Матер1ал 1 методи. Робота проводилась у 2008 - 2009 роках на базi одного зi свинарських господарств Полтавсько! областi. Дiагноз на сальмонельоз встановлювали комплексно з урахуванням епiзоотологiчних даних, клмчних ознак хвороби, результатiв патолого-анатомiчного розтину та лабораторних дослiджень. При виконанш роботи нами було використано 12
© Борисевич Б.В., Л1сова В.В., Дубина Я.О., 2009
21
трутв поросят вжом 1,5 - 2,5 мк., яю загинули на 3 - 6-ту добу тсля появи перших клшчних ознак хвороби. Патолого-анатомiчний розтин проводили методом частково! евкцераци в загальноприйнятш послiдовностi [3]. При проведеннi патолого-анатомiчного розтину з рiзних дiлянок тонкого вщдшу кишечнику (середнiх дiлянок крашально! та каудально! половин дванадцятипало! кишки, середшх дiлянок крашально!, середньо! та каудально! третин порожньо! кишки та середшх дшянок крашально! та каудально! половин клубово! кишки) та ободово! кишки (середнiх дiлянок кранiально!, середньо! та каудально! третин) вирiзали шматочки, якi фiксували в нейтральному 10% розчиш формалiну за прописом Лшл^ зневоджували в етанолах зростаючо! концентраци та через хлороформ заливали в парафш. Зрiзи товщиною 8 - 10 мкм одержували за допомогою санного мiкротому та зафарбовували гематоксилшом Карацi та еозином [2]. Вивчення одержаних препаратiв проводили пiд мжроскопом Бiолам Р-15 при збiльшеннях 50 - 1000 х.
Результати дослщження. При дослiдженнi органiв черевно! порожнини найбшьш виразнi змiни були виявлеш в шлунково-кишковому трактi. Тут був встановлений серозний катар тонкого вщдшу кишечнику, який супроводжувався серозно-геморапчним запаленням крашальних кишкових лiмфовузлiв. У 3 поросят нами також було знайдено серозно-катаральний гастрит, а в 6- серозний катар слшо! та ободово! кишок.
При проведенш пстолопчних дослщжень рiзних дiлянок тонкого вiддiлу кишечнику нами було встановлено, що мжроскошчш змiни не залежали вiд того, яка кишка була уражена (дванадцятипала, порожня чи клубова).
На одних дшянках кровоноснi судини всiх шарiв кишково! стiнки розширенi, переповненi кров'ю. В !х просвiтi серед кл^ин кровi виявляеться велика кiлькiсть моноциив i нейтрофiлiв, а також бактери та !х скупчення. Цi бактери мають дещо витягнуту форму та досить штенсивно забарвлюються гематоксилiном.
Верхня частина слизово! оболонки повнiстю некротизована (аж до зони крипт). Ештелш крипт зруйнований чи некротизований, а сама слизова оболонка шфшьтрована великою кшькютю моноцитiв, меншою кiлькiстю лiмфоцитiв, нейтрофiлiв та окремими еозинофiлами. Мкцями у слизовiй оболонцi виявлялися невелик крововиливи.
Пiдслизова основа набрякла, шфшьтрована тими ж кл^инними елементами, що й слизова оболонка. Значна частина колагенових волокон i фiброцитiв цього шару кишково! стшки повнiстю або частково лiзована.
У дванадцятипалiй кишщ також виявляються змiни дуоденальних залоз. Мiжчасточкова сполучна тканина цих залоз виразно набрякла. Бшьшкть епiтелiальних кл^ин перебувае в станi зернисто! дистрофи, частина з них некротизована чи зруйнована.
М'язова оболонка набрякла, особливо навколо кровоносних судин. У дшянках набряку рееструеться лiзис частини гладких м'язових кл^ин. Внаслщок набряку та руйнування частини кл^ин вiдбуваеться порушення орiентацi! i фрагментащя пучкiв гладких м'язових клiтин. Переважна бшьшкть
22
гладких м'язових кл^ин знаходиться у сташ зернисто! дистрофи, а в дшянках набряку виявляеться гщротчна дистрофiя частини з них.
Змши м'язово! пластинки слизово! оболонки таю ж, як i м'язово! оболонки.
Серозна оболонка набрякла, И кровоност судини розширенi.
Бiльшiсть поодиноких i скупчених лiмфощних вузликiв кишково! стшки повнiстю або частково некротизованi. В шших випадках у них знаходиться невелика кшькють лiмфоцитiв, мiж якими виявляються окремi моноцити та макрофаги. Багато лiмфоцитiв рiзних розмiрiв (малих, середнiх i великих) контактують один з одним та з моноцитами й макрофагами, як сво!ми цитоплазматичними мембранами, так i за допомогою цитоплазматичних мктюв.
В iнших дшянках тонкого вщдшу кишечника мiкроскопiчнi змши мали iнший характер. Слiд зазначити, що в таких дiлянках у просвт кровоносних судин майже не виявлялися бактери та !х скупчення.
Вщмштсть стосувалася в першу чергу слизово! оболонки. 1! некроз був вщсуттм, але верхня частина ще! оболонки була повнiстю зруйнована, аж до нижньо! третини ворсинок чи до зони крипт. Сама слизова оболонка шфшьтрована великою кшькютю моноциив, меншою кiлькiстю нейтрофiлiв i лiмфоцитiв. Еозинофiли у складi клiтинного шфшьтрату вiдсутнi. Епiтелiй крипт в бшьшосп випадкiв зберiгався, проте було встановлено наявшсть субепiтелiальних набрякiв, зернисто! та гщротчно! дистрофi!, а також руйнування окремих епiтелiальних клiтин. У мкцях виразного субепiтелiального набряку було встановлено невелик за розмiрами осередки руйнування базально! мембрани, що призводило до !! фрагментацi!. Мiсцями у слизовш оболонцi виявляли невеликi крововиливи. В частиш крипт встановлено гiперплазiю келихоподiбних клiтин.
Пiдслизова основа була менш набряклою, !! кровоноснi судини не так сильно розширеш, а виразна кл^инна iнфiльтрацiя та лiзис колагенових волокон вщсутт. Змiни дуоденальних залоз в цiлому були подiбними до таких же у дшянках некрозу слизово! оболонки, але некроз i руйнування еттелюцитав дуоденальних залоз не рееструвались.
У м'язовш оболонщ набряк також був менш виразним, гщротчна дистрофiя гладких м'язових кл^ин нами встановлена не була, а стутнь розширення кровоносних судин був пом^но меншим.
Серозна оболонка була набрякла, але виразне розширення !! кровоносних судин не рееструвалося.
Некротичнi змiни в поодиноких i скупчених лiмфо!дних вузликах не зареестроват.
Таким чином, результати проведених нами пстолопчних дослiджень рiзних дiлянок тонкого вiддiлу кишечнику свщчать, що характер i ступiнь виразност мiкроскопiчних змiн залежали вiд кшькосп бактерiй, що колонiзували кожен конкретний сегмент цього вщдшу кишечнику.
23
При проведенш пстолопчних дослщжень ободово! кишки нами було встановлено, що И серозна оболонка набрякла лише на окремих дшянках. Виразне розширення i переповнення кров'ю И судин, яке виявлялося в тонкому вщдш кишечнику, в ободовш кишцi вiдсутнi. Проте на багатьох дшянках рееструеться виразний набряк мiж м'язовою i незмiненою серозною оболонкою, який призводить до вiдшаровування останньо!.
Змiни м'язово! оболонки i м'язово! пластинки слизово! оболонки аналогiчнi з такими ж у тонкому вщдш кишечнику.
Пщслизова основа набрякла, вс И кровоносш судини розширенi переповнеш кров'ю. Лiзис колагенових волокон i фiброцитiв, як це мало мюце в тонкому вiддiлi кишечнику, виявляеться лише мюцями. Лише в окремих розширених венах виявляеться невелика кшькють бактерiй та !х скупчень.
Слизова оболонка набрякла, шфшьтрована тими ж кл^инними елементами, що й слизова оболонка тонкого вщдшу кишечнику. Верхня И частина оболонки на багатьох дшянках зруйнована. Мюцями в слизовш оболонцi мiж криптами рееструються крововиливи, проте !х кiлькiсть порiвняно з тонким вщдшом кишечнику значно менша. В криптах рееструеться гiперплазiя i гiпертрофiя келихоподiбних клiтин. Мiсцями в дшянках бшьш виразного набряку слизово! оболонки виявляються субепiтелiальнi набряки. Проте базальна мембрана епiтелiю, на вщмшу вiд тонкого вiддiлу кишечнику, в переважнш бiльшостi випадкiв залишаеться штактною. Ентероцити крипт знаходяться в сташ зернисто! дистрофи, частина з них руйнуеться. У просвт крипт з частково зруйнованим епiтелiем виявляеться кл^инний детрит та окремi злущенi ентероцити.
Мкцями на поверхнi епiтелiоцитiв в цитоплазмi ентероцитiв та мiж кл^инами слизово! оболонки виявляються бактерi!' та !х невеликi скупчення. Частина моноциив i макрофагiв мiстять у сво!й цитоплазмi бактерi! в кiлькостi вщ однiе! до чотирьох. Бактерi! також виявляються мiж еритроцитами в крововиливах у слизову оболонку.
Поодиною i скупченi лiмфо!днi вузлики збшьшеш у розмiрах, межi !х неч^ю.
Висновки.
1. Характер мiкроскопiчних змш у тонкому вiддiлi кишечнику при сальмонельозi поросят залежить вiд кшькост бактерiй, що колонiзували кожен конкретний сегмент.
2. В дшянках з виразною колошзащею рееструеться некроз слизово! оболонки та велика кшькють бактерш i !х скупчень в просвт кровоносних судин.
3. В менш колошзованих збудником дшянках рееструеться руйнування верхньо! частини слизово! оболонки. Бактери та !х скупчення в просвiтi кровоносних судин виявляються рщко.
4. В ободовш кишщ мiкроскопiчнi змiни характеризуються набряком слизово! оболонки та руйнуванням !! верхньо! частини на багатьох дшянках.
24
Л1тература
1. Болезни молодняка свиней / В.В.Никольский, В.И.Божко, В.А. Бортничук и др. - К.: Урожай, 1989. - 190 с.
2. Горальський Л.П., Хомич В.Т., Кононський О.1. Основи пстолопчно! техшки i морфофункщональш методи дослщження у нормi та при патологи. -Житомир: Полкся, 2005. - 288 с.
3. Зон Г.А., Скрипка М.В., 1вановська Л.Б. Патолого-анатомiчний розтин тварин. - Донецьк: 1111 Глазунов Р.О., 2009. - 189 с.
4. Литвин В.П., Ярчук Б.М. Загальна ешзоотолопя. К.: Урожай, 1995. - 256 с.
5. Потоцький М.К. Сальмонельоз // Ветеринарна медицина Украши. — 1998. — № 5. — С. 23 — 25.
6. Притулин П.И. Инфекционные гастроэнтероколиты свиней. М.: Колос, 1975. — С. 157 — 220.
7. Mc Erlean, B.A. A further outbreak of Salmonella dublin meningitis in piglets. — Irish veter. J., 1969. - Vol. 23. - № 1. - p. 10 - 11.
Summary
Borisevich B.V., Lisova V.V., Dubina Ya.O.
National university of bio resources and nature of Ukraine PATHOMORPHOLOGICAL CHANGES IN PIGLETS AT ACUTE
SALMONELLOSIS
In article is presented results of the study of gross and microscopic changes in small intestine and colon of piglets with the acute salmonellosis.
Keywords: salmonellosis, piglets, intestine, gross changes, microscopic changes
Стаття надшшла до редакцИ 30.04.2009
25
