Научная статья на тему 'Histological changes are in jejuni bowel at intestinal clostridiosis of piglings'

Histological changes are in jejuni bowel at intestinal clostridiosis of piglings Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
58
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПОРОСЯТА / КИШКОВИЙ КЛОСТРИДіОЗ / ДіАГНОСТИКА / DIAGNOSTICS / ПАТОГЕНЕЗ / ПАТОЛОГО-АНАТОМіЧНИЙ РОЗТИН / ПОРОЖНЯ КИШКА / PIGLINGS / INTESTINAL CLOSTRIDIOSIS / PATHOGENY / PATHOANATOMICAL DISSECTION / JEJUNI BOWEL

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Garkusha Of S.E.

Presented results of study of histological changes in jejuni bowel of piglings by age 2-4 months that perished from intestinal clostridiosis in the economies of offfarm of the Kievan area.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Histological changes are in jejuni bowel at intestinal clostridiosis of piglings»

УДК 619:611.3:616-091.8:579.852.13:636.4

Гаркуша С.С., канд. вет. наук, асистент © Нацюнальний утверситет бюресурав I природокористування Украши

Г1СТОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ В ПОРОЖН1Й КИШЦ1 ПРИ КИШКОВОМУ КЛОСТРИД1ОЗ1 ПОРОСЯТ

ПредставленI результати вивчення г1столог1чних змт в порожнт кишщ1 поросят вжом 2-4 м1сяц1 що загинули в1д кишкового клостридюзу в господарствах промислового типу Кшвськог област1.

Ключовi слова: поросята, кишковий клостридюз, д1агностика, патогенез, патолого-анатом1чний розтин, порожня кишка.

Вступ. Забезпечення населення продуктами харчування завжди було одним з прюритетних i прибуткових напрямiв дiяльностi людини. У виршенш м'ясно1 проблеми свинина, як i рашше, займае одне з перших мкць в свт. У нас, в Украшу свинарство здавна вважалось, так би мовити, нацюнальною галуззю сiльськогосподарського виробництва. Були часи, коли свинини в загальному виробнищв м'яса було 58,7% [1,2].

У даний час до виробництва свинини пред'являеться ряд вимог, виконання яких е обов'язковою умовою для кра!н учасниць Всесвггньо1 торпвельно1 оргашзаци[3,4]. Але одною з проблем е хвороби молодняку в свинарських господарствах промислового типу, а саме - кишковий клостридюз [5,6]. Так в доступнш лiтературi пстолопчш змши при кишковому клостридiозi свиней описаш досить поверхнево та неповно [7]. Тому було прийнято ршення провести вивчення пстолопчних змш в порожнiй кишцi поросят при кишковому клостридюз^

Матер1ал 1 методи. Робота проводилась в господарствах промислового типу Кшвсько! обл. та на кафедрi патолопчно1 анатоми НУБiПУ. Для дослщжень використано 30 трупiв поросят вжом 2-4 мюящ, якi загинули вщ ще1 хвороби i 5 трутв експериментально забитих клiнiчно здорових поросят того ж вжу. Патолого-анатомiчний розтин трупiв виконували методом частково! евюцераци. Для гiстологiчних дослiджень зразки порожньо! кишки фiксували у 10%-ному водному нейтральному розчинi формалiну за прописом Лшл^ зневоджували у сери спирав зростаючо1 мiцностi i через хлороформ заливали у парафш. З одержаних блоюв за допомогою санного мкротому нарiзали зрiзи товщиною 6 - 10 мкм, яю фарбували гематоксилiном Карацi та еозином . Гютопрепарати вивчали пiд мiкроскопом Бюлам Р 12 при збiльшеннях вщ 50х до 1200х [8].

Результати дослщження. В порожнiй кишцi серозна оболонка мюцями була рихла, набрякла, потовщена, iнфiльтрована незначною кiлькiстю еритроциив. Мiж серозною i м'язовою оболонками спостер^ався виразний

© Гаркуша С.£., 2009

63

набряк, при якому серозна оболонка в деяких дшянках не щшьно прилягала до м'язово!.

У м'язовш оболонщ внутршнш шар пухкий, набряклий, iнфiльтрований незначною кшькктю моноцитiв, лiмфоцитiв та, у випадку геморагiчного ентериту, еритроцитами. Зовнiшнiй шар м'язово! оболонки також шфшьтрований такими ж кл^инними елементами, але набряк його був не так сильно виражений i кшькють еритроцитiв значно менша, нiж у зовнiшньому шар1 В обох шарах спостерiгаeться зерниста дистрофiя гладких м'язових клiтин, при якш границi мiж ними виражеш не чiтко. Цитоплазма мутна, тьмяна, набрякла, з оксифшьними зернами i глибками, ядра диференцiюються не завжди, в деяких клiтинах не чпта.

Гладкi мiоцити зафарбовуються неоднаково штенсивно, мiсцями спостерiгаeться руйнування i лiзис окремих гладких мiоцитiв. Рееструеться дезорiентащя дискомплексацiя i фрагментацiя пучкiв мюцитав. Кровоноснi судини розширенi i переповнеш кров'ю. Мiсцями м'язова оболонка зiбрана у зигзагоподiбнi складки, що свщчать про гiперергiчне скорочення м'язово! стшки тонко! кишки.

Пiдслизова основа виразно набрякла, !! кровоноснi судини розширеш, переповненi кров'ю. Кров згущена, гематокрит порушений. В артерiолах i прекатлярах клiтини кровi займають 83,4% площi судин, а у посткапiлярах i венулах - 87,4% площi. Серед кл^ин кровi в судинах переважають еритроцити, iнколи зустрiчаються окремi лейкоцити. Мiж клiтинами кровi локалiзуються бактери i !х колонi!. Клiтини тдслизово! основи розташованi рихло. М'язова пластинка слизово! оболонки мiсцями фрагментована.

Будова само! слизово! оболонки значно порушена. Ентероцити в частиш крипт збер^аються штактними, але в багатьох криптах вони знаходяться в сташ зернисто! дистрофi! або руйнуються. При цьому, як правило, спочатку руйнуеться оболонка аткального краю кл^ини, у просвгг кишечнику виходить апiкальна цитоплазма, а за нею - ядро i базальна частина цитоплазми. В ентероцитах крипт на раншх стадiях руйнування ядра збер^ають нормальну будову, або дещо набрякають. В ядрах деяких ентероциив крипт рееструеться маргiнацiя хроматину. Подальше руйнування цитоплазми i ядра таких кл^ин вiдбуваеться в просвт кишечнику. Келихоподiбнi клiтини в бшьшост крипт не диференцiюються. В дшянщ крипт знаходять окремi макрофаги. В цитоплазмi останнiх i в цитоплазмi та на поверхнi ентероцитiв, що руйнуються, виявляються бактерi! у виглядi невеликих зафарбованих гематоксилiном в штенсивно синш колiр крапочок. Ворсинки в багатьох дшянках вщсутш. На !х мiсцi знаходиться досить однорiдна кл^инна маса, серед яко! важко диференцшвати окремi тканиннi утворення. Мiж кл^инами в дiлянцi крипт i ворсинок локалiзуються численнi крововиливи. Серед кл^инно! маси на мiсцi зруйнованих ворсинок виявляються окремi макрофаги, цитоплазма яких мктить бактерi!. Бактерi! також локалiзуються на поверхнi i в цитоплазмi клiтин на рiзних стадiях руйнування. 1нколи в слизовiй оболонцi залишаються окремi. Вони не вкритi

64

еmтелiем, строма шфшьтрована великою кшькктю еритроциив, моноциив, окремими сегментоядерними нейтрофшами. Якщо такi ворсинки розташоваш поряд, вони часто злипаються сво!ми бiчними частинами i в подальшому в таких мiсцях утворюеться однорiдна клiтинна маса. В просвт кишечнику рееструеться клiтинний детрит, який складаеться з вiдокремлених вiд слизово! оболонки фрагментiв ворсинок, клiтин слизово! оболонки i макрофагiв на рiзних стадiях руйнування. В багатьох мюцях залишки ворсинок викривленi, втрачають свою форму. При катаральному ентерит шфшьтращя стiнки кишечнику еритроцитами вiдсутня.

В дшянках, розтягнутих газами, вся стшка кишечнику дуже тонка. При цьому мюцями слизова оболонка руйнуеться повшстю, а пiдслизова основа -майже повшстю. Стшка кишки в таких випадках представлена серозною i м'язовою оболонками та залишками пiдслизово! основи. В переважнш же бiльшостi таких дшянок змiни в серознiй i м'язовiй оболонках аналогiчнi таким в дшянках не розтягнутих газами. Пщслизова основа слабо набрякла, що вiрогiдно пояснюеться механiчним витисканням рiдини з не! внаслщок накопичення газiв в просвт кишечнику i помiтного збшьшення внутрiшнього тиску на стiнку кишки. Кл^ини крипт руйнуються. В дшянках крипт спостер^аеться субепiтелiальний набряк, в результат якого ентероцити единим пластом вщокремлюються вiд базально! мембрани.

Лише мюцями в деяких криптах ентероцити залишають свiй зв'язок з базальною мембраною в дiлянцi дна крипт. В ештелюцитах крипт спостерiгаються ознаки зернисто! i гiдропiчно! дистрофi!. Частина з них руйнуеться. Залишки слизово! оболонки шфшьтроваш тими ж кл^инними елементами, що i в не розтягнутому газами кишечнику. Бшьшкть кровоносних судин спадаються, що, вiрогiдно, пояснюеться дiею тиску на судинну стшку з боку просвiту кишечнику. Деяю кровоноснi судини мають розриви свое! стшки. При геморагiчному ентеритi таю змши доповнюються iнфiльтрацiею кишково! стшки еритроцитами.

У частини тварин в деяких дшянках порожньо! кишки спостер^аеться некротичний ентерит, при якому слизова оболонка некротизуеться аж до дшянки крипт. При цьому некротичш змiни охоплюють i !х верхню третину. В таких мiсцях слизова зверху вкрита суцшьною масою некротизованих кл^ин, яка дифузно зафарбовуеться еозином у червоний чи рожевий колiр i мае дрiбнозернисту структуру. Некроз протжае по типу сухого некрозу з карюрексисом. В дiлянках, де тканини кишково! стшки все ще лишаються живими, в слизовш оболонщ мiж клiтинами, в цитоплазмi кл^ин на рiзних стадiях руйнування та в цитоплазмi моноцитiв i макрофапв рееструються бактерi!.

У деяких дшянках порожньо! кишки спостер^аеться тотальний некроз вае! кишково! стiнки, що охоплюе всi шари вiд слизово! оболонки до м'язово!. Вiдносно iнтактною лишаеться лише серозна оболонка, але iнодi некротизуеться i вона. У поодиноких i скупчених лiмфо!дних вузликах,

65

особливо в !х центральнш частиш, кл^ини розташоваш розрщжено. Серед лiмфоцитiв знаходяться OKpeMi моноцити i макрофаги. Висновки.

1. При кишковому клостридiозi в порожнiй кишщ поросят мiсцями рееструеться тотальний некроз вах шарiв кишково! стiнки.

2. В шших дiлянках порожньо! кишки знаходять набряк серозно!, м'язово! та слизово! оболонок, iнфiльтрацiя моноцитами та лiмфоцитами i тдслизово! основи, дистрофiчнi змiни та руйнування епiтелiю ворсинок i крипт, а також руйнування слизово! оболонки.

Л1тература

1. Александров С.Н. Свиньи: Воспроизводство. Кормление. Содержание. Лечение М.: АСТ Донецк, Сталкер, 2003 - 76 с.

2. Гнатюк С. Першочерговi завдання вщродження промислового свинарства // Тваринництво Укра!ни. - 2001. - № 8.- С. 4 - 6.

3. Степанов В.И. Актуальные проблемы производства свинины : Материалы десятого заседания межвуз. координац. совета по свиноводству и Респ. науч.-произв. конф., 28-29 мая 2001 г. пос. Персиановский, Рост. обл.: ДонГАУ, 2001.- 56 с.

4. Айшпур О. Роль бактерш в патологи вщтворення свиней // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 1998. - №7. - С.20.

5. Бублов А. В., Максимович В. В. Специфическая профилактика анаэробной энтеротоксемии поросят // Ветеринарные и зооинжинерные проблемы животноводства: материалы 1-ой международной научно-практической конференции, Витебск, 1996 г. - Минск, 1996. - С. 87.

6. Бублов А.В. Анаэробная энтеротоксемия поросят (этиология, эпизоотология, специфическая профилактика) / БелНИИЭВ.-Минск, 2000. - 21 с.

7. Ургуев К.Р. Клостридиозы животных. - М.: Россельхозиздат, 1987.-183 с.

8. Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщження у нормi та при патологи. - Житомир «Полкся», 2005. - 277 с.

Summary. Garkusha of S.E. PhD (vet), assist. National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. HISTOLOGICAL CHANGES ARE IN JEJUNI BOWEL AT INTESTINAL CLOSTRIDIOSIS OF PIGLINGS. Presented results of study of histological changes in jejuni bowel of piglings by age 2-4 months that perished from intestinal clostridiosis in the economies of offfarm of the Kievan area.

Key words: piglings, intestinal clostridiosis, diagnostics, pathogeny, pathoanatomical dissection, jejuni bowel.

Стаття надшшла до редакцИ 4.04.2009

66

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.