CC BY
22
УДК 619:611.3:616-091.8:579.852.13:636.4
Гаркуша С.С., к. вет. н., асистент © Нащональний утверситет бюресурЫв I природокористування Украши, м. Кигв
ПСТОХ1М1ЧШ ЗМ1НИ В ШЛУНКУ ПОРОСЯТ, ЩО ЗАГИНУЛИ В1Д КИШКОВОГО КЛОСТРИД1ОЗУ
ПредставленI результати ггстохгмгчних змш в шлунку поросят, що загинули в1д кишкового клостридюзу. Робота виконана на кафедр1 патолог1чног анатомп Нацюнального утверситету б1оресурс1в I природокористування Украши та у свинарських господарствах Кшвськог област1.
Ключовi слова: поросята, кишковий клостридюз, шлунок, патолого-анатом1чний розтин, г1стох1м1чш дослгдження.
Вступ. Свинарство — традицшна галузь втизняного тваринництва, так само як i свинина — споконвЫв традицшний продукт на украшському столь В 1913 рощ вона (свинина) займала 59% украшського м'ясного ринку, в 1990-1994 роках — 35%, а в 2001-2002 роках — менш 30%. Як бачимо, традици потихеньку вгасають. Сьогодш рентабельшсть свинарства складае 50%. Перспективи племшного свинарства фахiвцi оцiнюють неоднозначно: оптимiсти не сумшваються в прийдешньому вiдновленнi позицш на ринку, песимiсти переконанi в неминучому краху [1,3]. Але й т^ i iншi дотримуються тако! думки: iснування як м'ясного, так i племiнного свинарства багато в чому залежить вiд правильно! годiвлi, утримання, якi визначають рiвень продуктивност тварин. Також особливу увагу слщ придiляти захисту тварин вiд захворювань [6]. Особливо небезпечнi iнфекцiйнi захворювання, якi легко передаються вiд хворих до здорових тварин при 1хньому контакт або з кормами, реманентом i т. д. До таких хвороб належить i кишковий клостридюз
[7].
Матер1ал 1 методи. Робота виконана на кафедрi патолопчно! анатомп НУБШ Украши. Для гiстохiмiчних дослщжень використано 20 трупiв поросят, як загинули вiд кишкового клостридiозу i 5 трупiв експериментально забитих клмчно здорових поросят того ж вшу.
Патолого-анатомiчний розтин трупiв виконували методом частково! евюцераци. Вiдiбранi шматочки патолопчного матерiалу фiксували у 10%-вому водному нейтральному розчиш формалiну за прописом Лiллi. Пiсля фжсаци шматочки промивали водопровiдною водою та проводили зневоднення у сери спирав зростаючо! мщноси, витримуючи в кожнiй порци по 24 год., i заливали у парафш. З одержаних блокiв, за допомогою санного мiкротому нарiзали зрiзи, якi потiм фарбували [2]. Протеоглжани виявляли реакцiею метахромази з толущиновим синiм при рН 4,2 та при зафарбовуванш альцiановим синiм при рН 1,0 та 2,5. Глжопротеши виявляли ШЙК - реакцiею [4,5].
© Гаркуша С.£., 2011
Пстопрепарати вивчали тд мшроскопом Бюлам Р 12 при збшьшеннях вiд 50х до 1200х.
Результати дослщження. Результати проведених гiстохiмiчних дослiджень шлунка тварин, якi загинули вiд кишкового клостридюзу, свiдчать, що в його кардiальнiй частинi при постановщ реакцiй на бiлки (метод Мшель-Кальво та фарбування амщочорним 10 В) усi клiтиннi i тканиннi елементи всiх оболонок стшки шлунка фарбуються менш iнтенсивно, тж у здорових поросят.
Проте слщ зазначити, що у тварин, яю загинули вiд кишкового клостридiозу, глади м'язовi клiтини усiх шарiв м'язово! оболонки та основно! пластинки слизово! оболонки фарбуються досить iнтенсивно. Сполучна тканина пщслизово! основи i мiж пучками мiоцитiв м'язово! оболонки також досить штенсивно зафарбована. При цьому значний вмют бiлкових речовин виявляеться як в ядрах та цитоплазмi фiброцитiв i фiбробластiв, так ^ мiсцями, в мiжклiтиннiй речовинi. Також вщносно iнтенсивно фарбуються клiтини еттелш дна шлункових ямок. Епiтелiй тша шлункових ямок фарбуеться менш штенсивно. Ус iншi клiтини слизово! оболонки i мiжклiтинна речовина мiстять пом^но меншу кiлькiсть бiлкiв. Дуже штенсивно фарбуються ядра i цитоплазма макрофапв i моноцитiв, якi iнфiльтрують стшку цього вiддiлу шлунка.
При постановщ ШЙК-реакци всi клiтиннi i тканинш елементи слизово! оболонки, пiдслизово! основи, м'язово! та серозно! оболонок фарбуються блщо. Бiльш iнтенсивно зафарбовуеться еттелш шлункових ямок, особливо в верхнш частит слизово! оболонки, а також стшки судин. В частини тварин у цш дшянщ шлунка на поверхт еттелш виявляеться досить тонкий, фрагментований шар слизу. Тяжi слизу також зафарбовуються серед кл^инних елеменив детриту в просвiтi шлунка бшя поверхнi слизово! оболонки. У бшьшосп тварин слиз на поверхнi еттелш шлункових ямок i серед клпинного детриту вiдсутнiй. 1нтенсивно зафарбовуеться цитоплазма макрофапв i частини моноцитiв, що шфшьтрують рiзнi шари стiнки шлунка.
При постановщ реакцш на нуклеlновi кислоти встановлено, що !х кшьюсть в ядрi (ДНК) цитоплазмi (РНК) кл^ин усiх оболонок стiнки шлунка, порiвняно iз здоровими поросятами, зменшуеться. Особливо помiтне зменшення кiлькостi обох нукле!нових кислот спостерiгаеться в клпинах епiтелiю i строми слизово! оболонки. В гладких м'язових кл^инах кшьюсть ДНК i РНК зменшуеться меншою мiрою. В ядрах макрофагiв i моноцитiв мiститься значна кiлькiсть ДНК, а в !х цитоплазмi - значна кшьюсть РНК, що свщчить про високу активнiсть синтезу цими кл^инами бiлкових сполук.
При застосувант альцiанового синього з рН 1,0 картина зафарбовування зрiзiв кардiально! частини шлунка була такою ж, як i при постановщ ШЙК-реакци.
При застосувант розчину альщанового синього з рН 2,5 бшьш штенсивно фарбуеться м'язова, серозна оболонки, кл^инт елементи пщслизово! основи, а також строма слизово! оболонки. Еттелш шлункових ямок фарбуеться штенсивтше, тж вс iншi клiтиннi i тканиннi елементи стшки шлунка. При цьому еттелш верхньо! частини шлункових ямок фарбуеться
бшьш штенсивно, але, на вiдмiну вщ зафарбовування альщановим синiм при рН 1,0, досить штенсивно фарбуються i клiтини ештелш середньо! частини i дна шлункових ямок.
При постановщ гiстохiмiчних реакцiй на зрiзах фундально! частини шлунка, як i у випадку його пiлорично! частини, ус шари стiнки цього органа поросят, що загинули вiд кишкового клостридюзу, зафарбовувались не так сильно в порiвняннi з iнтенсивнiстю аналопчних реакцiй у фундальнiй частинi шлунка контрольних тварин.
Слщ вiдмiтити, що при постановцi реакцш на бiлки слизова оболонка дослщних поросят зафарбовуеться помiрно iнтенсивно. Однаково штенсивно зафарбовуються ядра i цитоплазма в бшьшост клiтин, бiльш штенсивно зафарбовуються парiетальнi клiтини, в той час як цитоплазма додаткових клпин зафарбовуеться блiдо. Так само блщо зафарбовуеться i цитоплазма епiтелiю на поверхш слизово! оболонки i верхньо! частини шлункових ямок.
В частиш гiстологiчних зрiзiв, одержаних з фундально! частини шлунка рiзних тварин, кл^ини кровi в судинах слизово! оболонки i пiдслизово! основи склеюються однорщною масою, що досить iнтенсивно фарбуеться, а при застосуванш методу М^кель-Кальво набувае синього кольору.
В реакщях на бiлки iнтенсивно зафарбовуються м'язова i серозна оболонки. Еритроцити в судинах та поза ними набувають досить штенсивного кольору.
При постановщ реакцш на нуклеlновi кислоти (ДНК i РНК) встановлено, що !х кшькють в клiтинах усiх оболонок стшки шлунка зменшуеться. Особливо помiтне зменшення кшькост обох нукле!нових кислот спостер^аеться в клiтинах епiтелiю i строми слизово! оболонки. Гладкi м'язовi кл^ини мiстять трохи бiльшу кiлькiсть нукле!нових кислот. 1нтенсивно зафарбовуються макрофаги i моноцити.
При постановцi ШЙК-реакцi! вщносно iнтенсивно зафарбованi серозна i м'язова оболонки, менш штенсивно - цитоплазма парiетальних, головних i додаткових кл^ин. При цьому, як i при постановщ реакцш на бшки, парiетальнi клiтини набувають бiльш iнтенсивного кольору. Слиз на поверхш ештелш не виявляеться. Трохи штенсившше зафарбовуються ус клпини в дiлянцi дна шлункових ямок, в яких ШЙК-позитивний матерiал виявляеться у виглядi сiтки.
У судинах слизово! оболонки i тдслизово! основи мiсцями знайдено ШЙК-позитивну субстанцш, яка склеюе клiтини кровi. Необхщно зазначити, що вiдкладання ШЙК-позитивно! речовини спостер^аеться не тiльки в судинах, але, у випадку геморапчного гастриту, i серед крововиливiв у слизовш оболонцi.
При постановцi гiстохiмiчно! реакци з альцiановим синiм при рН 1,0 бшьш штенсивно зафарбовуються ва кл^ини епiтелiю в дiлянцi дна шлункових ямок. М'язова i слизова оболонки фарбуються не дуже сильно, з однаковою штенсившстю. Бiльш штенсивного кольору набувають окремi парiетальнi кл^ини. Бiлковi маси в судинах слизово! оболонки i пiдслизово! основи мютять вiдносно невелику кiлькiсть альцiановофiльно! речовини. Слиз на поверхш
ештелш не виявляеться. Мюцями групи колагенових волокон в пщслизовш основi i мiжм'язовiй сполучнш тканинi м'язово! оболонки набувають виразних альщановофшьних властивостей.
Характер зафарбування альщановим синiм при рН 2, 5 такий самий, як i при рН 1,0, за винятком того, що трохи штенсившше зафарбовуються не лише кл^ини дна шлункових ямок, а також багато парiетальних, головних i додаткових клiтин тiла шлункових ямок. М'язова оболонка, пщслизова основа i слизова основа зафарбовуються помiрно. Бiльш iнтенсивно фарбуеться зовнiшнiй шар м'язово! оболонки. Бiлковi маси в судинах зафарбовуються менш штенсивно, шж при рН 1,0. Слиз виявляеться як на поверхш епiтелiю, так i серед клiтинного детриту в просвт шлунка.
У пiлоричнiй частит шлунка характер зафарбовування гiстологiчних зрiзiв на бiлковi речовини загалом був таким же, як i в шших його частинах. При постановщ реакцiй на бiлки м'язова та серозна оболонки i пiдслизова основа зафарбовуються помiрно, з однаковою штенсившстю. Слизова оболонка фарбуеться менш штенсивно. На цьому фош спостерiгаеться бшьш виражена реакцiя епiтелiю шлункових ямок.
Характер розпод^ нукле!нових кислот був таким же, як i у шших вщдшах шлунка.
При постановщ ШЙК-реакщ! всi тканиннi i кл^инш елементи всiх шарiв зафарбованi дещо блiдо. Бiльш iнтенсивно фарбуються стшки судин i епiтелiй дна шлункових ямок, особливо у верхнш частит слизово! оболонки. В частини тварин у цш дiлянцi шлунка на поверхш еттелш виявляеться не сущльний шар слизу нерiвномiрноl товщини. Тяжi слизу також фарбуються серед кл^инних елементiв детриту в просвiтi шлунка поблизу поверхш слизово! оболонки.
Альщановим сишм при рН 1,0 бшьш штенсивно фарбуються стшки вен, а також еттелш, особливо в дшянщ дна шлункових ямок. Слиз на поверхш еттелш i в просвт шлунка зафарбовуеться досить штенсивно. Набрякл^ потовщеш i гомогешззоваш колагеновi волокна в пщслизовш основi мiсцями набувають дуже iнтенсивного кольору, особливо навколо вен.
При постановщ реакщ! з альщановим сишм при рН 2,5 ус шари стшки шлунка фарбуються, головним чином, помiрно. 1нтенсивного кольору набувае ештелш шлункових ямок i слиз на його поверхнi. При цьому ештелш в дiлянцi дна в частиш випадкiв фарбуеться менш штенсивно, шж в середнiй !х частинi. В окремих тварин бшьш штенсивно фарбуються ештелш у верхнш частиш шлункових ямок, в той час як в середнш !х частиш ештелш зафарбовуеться блщо. Бшьш штенсивного кольору також набувають стшки судин.
В уах випадках реакщя метахромазi! з толу!диновим синiм у зрiзах усiх вiддiлiв шлунка була негативною.
При постановщ багатьох iз застосованих нами гiстохiмiчних реакцiй в стшщ усiх вiддiлiв шлунка виявлялися бактерi! у виглядi досить гомогенних щшьних скупчень рiзного розмiру i форми, а також паличок, овальних i округлих утворень, що, на нашу думку, залежало вщ орiентацi! бактерiальних клiтин вiдносно площини зрiзу. Слiд зазначити, що в фундальнш частинi
бактерш виявляеться менше, а у кардiальнiй i пшоричнш - бiльше, приблизно в однакових кiлькостях. При цьому характер розпод^ збудника в тканинах стiнки рiзних вiддiлiв шлунка був загалом однаковим.
Висновки. В результатi проведених гiстохiмiчних дослiджень було встановлено, що значний вмют бiлкових речовин виявляеться як в ядрах та цитоплазмi фiброцитiв i фiбробластiв, так i, мюцями, в мiжклiтиннiй речовинi. Кiлькiсть нуклешово! кислоти в ядрi (ДНК) цитоплазмi (РНК) клiтин усiх оболонок стшки шлунка, порiвняно з контрольними поросятами, зменшуеться. При постановцi багатьох iз застосованих нами гiстохiмiчних реакцiй у стшщ усiх вiддiлiв шлунка виявлялися бактери у виглядi досить гомогенних щiльних скупчень рiзного розмiру i форми, а також паличок, овальних i округлих утворень, що, на нашу думку, залежало вщ орiентацil бактерiальних клiтин вiдносно площини зрiзу.
Л1тература
1.Гнатюк С. Першочерговi завдання вiдродження промислового свинарства // Тваринництво Украши. - 2001. - № 8.- С. 4 - 6.
2.Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцiональнi методи дослщження у нормi та при патологи / Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. - Житомир: «Полкся», 2005. - 277 с.
3.Данчук В. Шляхи пщвищення продуктивност свинарства // Тваринництво Украши. - 2000. - №7-8. - С. 2-3.
4.Кононский А.И. Гистохимия. К.: Вища школа, 1976. - 280 с.
5.Луппа Х. Основы гистохимии. - М.: Мир, 1980. - 343 с.
6.Никольский В. В. Болезни молодняка свиней / Никольский В. В., Божко В. И., Бортничук В. А. - К.: Урожай, 1989.- 192 с.
7. Ургуев К.Р. Клостридиозы животных. - М.: Россельхозиздат, 1987.-183 с.
Summary Garkusha S.E. PhD (vet), assist.
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine.
HISTOCHEMICAL CHANGES IN THE STOMACH OF PIGS WHO DIED FROM INTESTINAL CLOSTRIDIOSIS
Presents the results of histochemical changes in the stomach of pigs which died of intestinal clostridiosis. Work performed at the Department of Pathology, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine and in pig farms Kiev region.
Key words: pigs, intestinal clostridiosis, stomach, pathoanatomical dissection, histochemical studies.
Стаття надшшла до редакцИ 8.05.2011
