CC BY
20
УДК 619:611.3:616-091.8:579.852.13:636.4
Гаркуша С.С., к.вет.н., асистент © Нацюнальний утверситет бюресурав I природокористування Украгни
Г1СТОХ1М1ЧН1 ЗМ1НИ В ТОНКОМУ ТА ТОВСТОМУ В1ДД1ЛАХ КИШЕЧНИКА ПОРОСЯТ, ЩО ЗАГИНУЛИ В1Д КИШКОВОГО
КЛОСТРИД1ОЗУ
ПредставленI результати ггстохгмгчних змт в тонкому та товстому вгддтах кишечника поросят, що загинули в1д кишкового клостридюзу. Робота виконана на кафедр1 патолог1чног анатомп Нащонального утверситету бюресурав I природокористування Украгни та в свинарських господарствах Кшвськог област1.
Ключовi слова: поросята, кишковий клостридюз, тонкий та товстий в1дды кишечнику, патолого- анатом1чний розтин, г1стох1м1чш дослгдження.
Вступ. У рiзних регюнах нашо1 краши свинарство з давшх чаЫв було традицшною галуззю тваринництва. Свиш легко пристосовуються до рiзноманiтних ^матичних та кормових умов i !х можна розводити в господарствах рiзного напряму на всiй територи Украши [1, 3]. Цшш господарсько-кориснi ознаки свиней, таю як висока продуктившсть, скороспшсть, високий забiйний вихiд - гарантують перевагу у виробництвi м'яса порiвняно з iншими видами сiльськогосподарських тварин. Свинарство дае можливiсть iнтенсивно виршувати м'ясну проблему в кра1ш [7]. Проте, одним з основних факторiв, який стримуе збiльшення виробництва свинини, е шфекцшш хвороби, а саме кишковий клостридюз. Тому було прийнято ршення провести бшьш глибоке вивчення гiстохiмiчних змiн в тонкому та товстому вщдшах кишечника поросят, що загинули вщ кишкового клостридiозу [8].
Матер1ал 1 методи. Робота виконана на кафедрi патолопчно1 анатомп НУБШ Украши. Для гiстохiмiчних дослiджень використано 20 трутв поросят, якi загинули вщ кишкового клостридiозу, i 5 трутв експериментально забитих клiнiчно здорових поросят того ж вшу.
Патолого-анатомiчний розтин трупiв виконували методом частково! евюцераци. Вiдiбранi шматочки патологiчного матерiалу фiксували у 10%-вому водному нейтральному розчиш формалiну за прописом Лшль Пiсля фжсаци шматочки промивали водопровщною водою та проводили зневоднення у сери спирав зростаючо1 мiцностi, витримуючи в кожнiй порци по 24 год., i заливали у парафш. З одержаних блокiв за допомогою санного мiкротому нарiзали зрiзи, як потiм фарбували [2]. Протеоглiкани виявляли реакщею метахромази з толу1диновим сишм при рН 4,2 та при зафарбуванш альцiановим синiм при рН 1,0 та 2,5. Глшопротеши виявляли ШЙК - реакцiею [4,6].
Пстопрепарати вивчали пiд мiкроскопом Бiолам Р 12 при збшьшеннях вiд 50х до 1200х [5].
© Гаркуша С.£., 2011
Результати дослщження. При постановщ реакцш на бшки залишки ворсинок i клiтиннi та тканинш елементи слизово! оболонки i тдслизово! основи зафарбованi блiдо. Трохи штенсившше фарбуються ентероцити крипт, м'язова пластинка слизово! оболонки, м'язова i серозна оболонки, а також кл^ини кров^ що iнфiльтрують стiнку кишечника (еритроцити, моноцити, макрофаги, нейтрофши).
При застосуванш методу Мiкель-Кальво в багатьох кл^инах слизово! оболонки ядра i цитоплазма забарвлюються з однаковою iнтенсивнiстю, а тому вщдиференщювати цi складовi елементи кл^ини в таких випадках дуже важко, або ж взагалi неможливо. При зафарбовуваннi бiлкiв амiдочорним 10 В ядра в бшьшосп кл^ин чiтко диференцiюються внаслiдок !х бшьш iнтенсивного (порiвняно з цитоплазмою) забарвлення.
У тонкш кишцi в частиш розширених судин слизово! оболонки i пiдслизово!' основи серед клiтин кровi вiдкладаeться досить гомогенна бiлкова речовина.
У дванадцятипалш кишцi, поряд з ентероцитами крипт, штенсивно зафарбовуються епiтелiальнi кл^ини дуодентальних залоз.
У слiпiй кишщ всi клiтиннi елементи слизово! оболонки (за винятком клiтин кровi, яю !! iнфiльтрують), як i в тонкому вщдш кишечника, зафарбовуються блщо. М'язова пластинка слизово! оболонки, тдслизова основа, м'язова i серозна оболонки фарбуються бшьш штенсивно.
В ободовш кишщ вс шари стiнки при постановщ реакцш на бшки зафарбовуються дещо штенсившше, шж у тонкому вщдш кишечника.
У просвт тонкого i товстого вiддiлiв кишечнику ^м клiтинного детриту виявляеться бiлкова речовина у виглядi гомогенно зафарбованих, безструктурних плям i смужок рiзно! форми.
При постановщ реакцш на нукле!новi кислоти (ДНК i РНК) встановлено, що !х кiлькiсть в кл^инах усiх шарiв стiнки кишечника зменшуеться. Особливо виразне зменшення кiлькостi обох нукле!нових кислот спостерiгаеться в кл^инах епiтелiю i строми слизово! оболонки. Гладю м'язовi клiтини мiстять трохи бшьшу кiлькiсть нукле!нових кислот. 1нтенсивно зафарбовуються макрофаги i моноцити.
При постановщ ШИК-реакци встановлено, що стшка кишечника в одних i тих же його дшянках забарвлюеться нерiвномiрно: в одних сегментах вона мае трохи блщше зафарбовування, а в шших, поряд розташованих сегментах -трохи штенсившше. В тонкш кишщ бшьш штенсивно фарбуеться м'язова оболонка, менш штенсивно - вс iншi шари кишково! стшки. В слизовш оболонцi на фонi загального блщого зафарбовування бiльш iнтенсивно фарбуються келихоподiбнi клiтини i слиз, який виявляеться на поверхш слизово! оболонки лише мюцями у просвiтi крипт i в нижнiй частинi залишкiв ворсинок. В слшш i ободовiй кишках також штенсивно фарбуеться келихоподiбнi кл^ини i слиз, який вiдсутнiй у верхнш частинi слизово! оболонки, але вкривае поверхню 38,7 + 8,1 % крипт. Цитоплазма моноциив i макрофагiв, що iнфiльтрують стiнку кишечника, фарбуеться досить штенсивно.
У просвт кишечника рееструються досить штенсивно зафарбоваш кл^инний детрит та гомогенна, в частиш випадюв трохи зерниста ШЙК-позитивна речовина.
У тонкш кишцi в частинi розширених судин слизово! оболонки i пщслизово! основи серед клiтин кровi вщкладаеться досить гомогенна, помiрно зафарбована ШЙК-позитивна речовина.
В уах випадках реакцiя метахромазi! з толу!диновим синiм в зрiзах з уах вiддiлiв тонко! кишки, слiпо! та ободово! кишок була негативною.
При зафарбовуванш альцiановим синiм при рН 2,5 штенсивно фарбуються келихоподiбнi кл^ини. Слиз на поверхнi епiтелiю виявляеться лише мiсцями, як i при постановщ ШЙК-реакцi!. Також помiтно забарвлюеться цитоплазма енетероциив крипт i кл^ин епiтелiю дуодентальних залоз. Всi iншi клiтини зафарбовуються ледь помiтно. При рН 1,0 келихоподiбнi клiтини, слиз та цитоплазма ентероциив крипт i клiтин епiтелiю дуодентальних залоз фарбуються ледь пом^но, як i загалом уся стiнка кишечнику. Проте, у слшш i ободовiй кишках келихоподiбнi клiтини i слиз при рН 1,0 фарбуються майже так само штенсивно, як i при рН 2,5. В частини судин при рН 1,0 та 2,5 бшьш штенсивно зафарбовуються стшки судин i поряд розташоваш волокна сполучно! тканини.
У тонкш кишщ в просвт судин серед склеених кл^ин кровi рееструеться речовина, яка забарвлюеться альщановим синiм при рН 1,0 та 2,5.
Серед кл^инного детриту в просвт кишечника альщановим сишм при рН 1,0 та 2,5 виявляють смужки i плями слизу.
В кишечнику бактерп виявляються у виглядi колонiй i окремих клiтин кругло!, овально! або паличкоподiбно! форми в просвiтi судин серед кл^ин кровi, в цитоплазмi моноцитiв i макрофагiв, що шфшьтрують кишкову стiнку, та в цитоплазмi ентероцитiв, рiдше на !х поверхш, ще рiдше - серед кл^инного детриту. Найбiльша кiлькiсть збудника рееструеться в порожнш кишцi, менша -в дванадцятипалш i клубовiй, ще менша - в слшш i ободовш кишках. У прямiй кишщ вщносно невелика кiлькiсть бактерiй спостер^аеться тiльки в просвiтi серед !! вмiстимого. Слiд вiдзначати, що в уах вiддiлах кишкового тракту збудник виявляеться в одних сегментах кишечника, в той час як в шших, поряд розташованих, вш не був знайдений.
При застосуванш методу Мжель-Кальво бактерп i !х скупчення зафарбовуються у темно-синiй або чорний колiр, амiдочорним 10 В - у темно-коричневий або чорний колiр, альцiановим синiм при рН 1,0 та 2,5 - у темно-синш, майже чорний колiр, при постановцi ШЙК-реакцi! - у св^ло-червоний або рожевий колiр. Збудник також виявляеться при постановщ реакцш на нукле!новi кислоти. Метахромазiя з толу!диновим синiм вiдсутня.
Висновки. Результати гiстохiмiчних дослiджень свiдчать про порушення процеав всмоктування речовин в тонкому вщдш кишечника. Встановлено, що кшьюсть нукле!нових кислот в клiтинах уах шарiв стiнки кишечника зменшуеться. В кишечнику бактерп виявляються у виглядi колонш i
окремих кл^ин кругло!, овально! або паличкоподiбноi форми в просвт судин серед кл^ин кров^ в цитоплазмi моноциив i макрофапв.
Л1тература.
1. Гнатюк С. Першочерговi завдання вiдродження промислового свинарства // Тваринництво Укра!ни. - 2001. - № 8.- С. 4 - 6.
2. Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. Основи пстолопчно! техшки i морфофункщональш методи дослiдження у нормi та при патологii / Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. - Житомир: «Полкся», 2005. - 277 с.
3. Данчук В. Шляхи тдвищення продуктивност свинарства // Тваринництво Укра!ни. - 2000. - №7-8. - С. 2-3.
4. Кононский А.И. Гистохимия. К.: Вища школа, 1976. - 280 с.
5. Лили Р. Патологическая техника и практическая гистохимия. М.: Мир, 1969. - 640 с.
6. Луппа Х. Основы гистохимии. - М.: Мир, 1980. - 343 с.
7. Никольский В. В. Болезни молодняка свиней / Никольский В. В., Божко В. И., Бортничук В. А. - К.: Урожай, 1989.- 192 с.
8. Ургуев К.Р. Клостридиозы животных. - М.: Россельхозиздат, 1987.183 с.
Summary Garkusha S.E. PhD (vet), assist.
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. HISTOCHEMICAL CHANGES IN THIN AND LARGE INTESTINE OF PIGS WHO DIED FROM INTESTINAL CLOSTRIDIOSIS
The results of histochemical changes in the small and large intestine of pigs that died of intestinal clostridiosis. Work performed at the Department of Pathology, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine and in pig farms Kiev region.
Key words: pigs, intestinal clostridiosis, small and large intestine, pathoanatomical dissection, histochemical studies.
Стаття надшшла доредакцИ 6.04.2011
