Морфологічні зміни в органах і тканинах курчат при хворобі Марека Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 619:611.8:636.4 *Жила М.1., к. вет. наук, ст. науковий ствробггаик, © 2Хмшь С. П., к. вет. наук, доцент, 2Стронський Ю. С., к. вет. наук, доцент, хМихалусь Г. М., науковий ствроб^ник 1Державний наукоео-дослгдний контрольный тститут ветеринарных препарат1в та кормовых добавок

2Льв1вський нацюнальний ушверситет ветеринарное медицины та бютехнологт ¡мет С. З. Гжицького

МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ В ОРГАНАХ I ТКАНИНАХ КУРЧАТ ПРИ ХВОРОБ1 МАРЕКА

У статт1 подаються результати макроскотчного I мжроскотчного дослгдження внутршшх оргашв курчат 2,5-3-м1сячного вгку при гострш форм1 хвороби Марека.

Ключовi слова: курчата, тфекцтт хвороби, внутршш органи, морфолог1я.

Вступ. Сьогодш в Укра!ш виробництвом продукци птахiвництва займаються як велию спещ^зоваш тдприемства, так i невелик приватш та фермерсью господарства. Однак, однieю iз причин, що сповiльнюють розвиток птахiвництва, е iнфекцiйнi хвороби, серед яких чшьне мiсце посiдаe хвороба Марека [4, 5, 6].

До захворювання найсприйнятливiшi кури, рiдко хворiють шдики, гуси, фазани, цесарки, качки та перепели. Особливо чутливi курчата в першi 2 тижнi пiсля вилуплення, захворювашсть серед них може досягати 85%. Хвороба Марека проявляеться у гострш i в класичнш формах [3,6].

Матер1ал 1 методи. З метою постановки дiагнозу було проведено патоморфолопчне дослiдження загибло! птицi (п=30) в одному з птахогосподарств Львiвськоl областi.

Захворювання, яке виникло серед курчат 2,5-3-мкячного вiку клiнiчно проявлялось атакЫею, кульганням, в окремих випадках - парезами та па-р^чами кiнцiвок, крил, ши!. Хвора птиця втрачала апетит. Гребiнь та сережки з синюшним вiдтiнком, слизовi оболонки анемiчнi, пiр'я скуйовджене, пальцi шг скорчувались, на 3-5 добу вiдмiчали загибель.

Трупи курчат розтинали зразу тсля смертi або не шзшше як через 12 годин. Розтин проводили згщно з методикою проведення патолого-анатомiчного розтину птицi з повною евiсцерацiею внутрiшнiх органiв.

Для пстолопчного дослiдження вiд 15 трутв було вiдiбрано шматочки органiв i тканин: мiокарду, залозистого шлунка, фабрищево! бурси, тимуса, нирок, печiнки, селезшки, легень, кишечнику, а також скелетних м'язiв, шкiри та периферичних нервiв. Вiдiбраний матерiал фiксували у 10% нейтральному розчиш формалiну, рiдинi Карнуа, з подальшою заливкою у парафш. Гiстозрiзи

© Жила М.1., Хмшь П., Стронський Ю. С., Михалусь Г. М.,2009 72

виготовляли на санному мкротом^ Для фарбування гюта^зш використовували загальноприйнят гiстологiчнi, а також деяю гiстохiмiчнi методики [1, 2].

Дослщження проводились на кафедрi патолопчно! анатоми i пстологи Львiвського нацiонального ушверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iм. С. З. Гжицького, а також у лаборатори iмуноморфологи Державного науково-дослщного контрольного iнституту ветеринарних препаратiв та кормових добавок.

Результати дослщжень. Результати проведених дослiджень показали, що патолого-анатомiчна картина змiн внутрiшнiх органiв була переважно однотипною. Загибла птиця погано вгодована. Трупне заклякання виражене добре. Шюра мкцями потовщена, фолiкули тр'я збiльшенi i нагадують вузлики. Слизовi оболонки анемiчнi, гребенi та сережки - щанотичш. В носовiй та ротовш порожнинi незначна кiлькiсть в'язкого, прозорого слизу. Розмщення органiв грудочеревно! порожнини анатомiчно правильне. Слизова оболонка залозистого шлунка блiдо-рожевого кольору, гладка, волога. Стшка шлунка потовщена i набрякла, мiсцями зустрiчаються сiро-бiлуватого кольору новоутворення рiзно! величини. Слизова оболонка тонкого вщдшу кишечнику мiсцями почервонша, вкрита тягучим слизом. В стшщ дванадцятипало! кишки, у пiдшлунковiй залозi виявляли новоутворення рiзно! величини, жовтого з Ыруватим вiдтiнком кольору. Печшка збiльшена, кра1 заокругленi, поверхня горбиста, колiр в одних випадках Ырувато-червоний, в iнших - темно-вишневий з коричнуватим вщтшком. На розрiзi структура органу згладжена, в паренхiмi виявляли поодиною, iнколи множиннi розростання арувато-жовтого кольору. Нирки в'яло! консистенци, темно-червоного кольору, збшьшеш, на розрiзi строкатий малюнок. Легенi яскраво-рожевого кольору, пухко1 консистенци, повнокровнi на розрiзi. В окремих випадках виявляли застшну гшеремш i набряк. Серце збiльшене, заокруглено1 форми, пiд епiкардом та ендокардом крапковi крововиливи. Мiокард блiдо-червоного кольору, в'яло! консистенци, в окремих випадках - з пухлиноподiбними утвореннями. Селезшка округло! форми, збiльшена, сiрувато-коричневого кольору, пружно! консистенцi!. На розрiзi видно Ыруват вогнища рiзно! величини.

Фабрищева сумка збiльшена в розмiрах, овально! форми, стшка потовщена. У порожниш органу знаходилась невелика кшькють Ыро-жовтуватого вмiсту, казеозно! консистенцi!. Тимус у бшьшост випадкiв був пом^но збiльшеним, блiдо-рожевого кольору, м'яко! консистенци. 1нколи пiд капсулою зустрiчались дрiбнi крапковi крововиливи. В головному та спинному мозку знаходили дшянки набряку i розм'якшення, iнодi гiперемiю з крововиливами. У 12-ти випадках вiдмiчали ураження периферичних нервiв, переважно попереково-крижового сплетшь, та нервiв, що вщ них вiдходять. Ураженi нерви вогнищево або дифузно потовщенi, жовтого або Ыро-жовтого кольору. Iнодi нервовi стовбури та периневральна клiтковина набрякла, м'яка, натвпрозора, з крапковими крововиливами. Ц змiни мали як однобiчний, так i двобiчний характер.

При пстолопчному дослiдженнi внутрiшнiх органiв i тканин найбшьш вираженi змiни спостерiгали в печшщ, мiокардi, органах iмунно! системи та шлунково-кишковому трактi. Важливою ознакою ураження, особливо на раннiх

73

стадшх, було формування пухлинних прол1ферат1в на мющ некробютичних кл1тин паренх1ми, а також циркуляторш розлади у вигляд1 заст1йноТ гшереми.

В часточках тимуса виявляли розширення мозковоТ речовини за рахунок звуження к1рковоТ. Характерним було явище вогнищевого зб1днення к1рковоТ речовини тимоцитами. У мюцях в1дсутност1 тимоцит1в виявляли макрофаги з фагоцитованими тимоцитами або Тх фрагментами. Тшьця Гассаля локаль зувалися виключно у мозковш речовиш, багато з них були в стади формування.

У фабрищевш сумц1 кл1тинний 1нф1льтрат утворювався переважно в м1жфол1кулярнш тканиш, чим зумовлював порушення фолжулярноТ будови та формування к1стозних порожнин. У селезшщ л1мфатичн1 вузлики були збшьшеш, м1сцями зливалися в велик1 д1лянки. П1д м1кроскопом в1дм1чали пол1морф1зм кл1тинного складу новоутворень. Прол1ферат складався з р1зних за розм1рами клггин л1мфоТдного ряду: л1мфобласт1в, л1мфоцит1в, плазматичних кл1тин, г1ст1оцит1в.

У печ1нц1 вщм1чали дискомплексац1ю балочноТ структури та дисциркуляторш розлади у вигляд1 заст1йноТ гшереми, гепатоцити з ознаками зернистоТ дистрофи 1 некрозу. Скупчення л1мфог1ст1оцитарних шфшьтрат1в були навколо кровоносних судин (рис. 1).

Рис. 1. Печшка. Вогнища клггинного инфильтрату у парен\1м1.

Гематоксилш та еозин. х 200.

Специф1чних зм1н зазнавав м1окард. М?язов1 волокна фрагментоваш, з ознаками дистрофи та некрозу. Вщм1чали значне розшарування волокон та наявнють прол1ферату з л1мфоцит1в, л1мфобласт1в, плазматичних кл1тин, г1ст1оцит1в (рис. 2).

Пстолопчш зм1ни в периферичних нервах характеризувалися шфшьтращею периневральноТ сполучноТ тканини л1мфоТдно-г1ст1оцитарними кл1тинами та плазмобластами.

74

Рис. 2. Мюкард. Некроз м'язових волокон та наявшсть прол^ферату.

Гематоксилш та еозин. х 100.

Висновки. На п1дстав1 проведених кшшчних i патоморфолог1чних дослщжень було висунуто припущення, що в господарста мае мiсце захворювання птицi хворобою Марека (гостра форма). При макроскошчному дослiдженнi виявляли рiзнi за величиною сро-бш новоутворення, переважно в мюкард^ залозистому шлунку, фабрицiевiй бурсi, нирках, печшщ, селезiнцi, кишечнику та периферичних нервах. Гiстологiчно новоутворення характеризувались полiморфiзмом клiтинного складу. В основному пролiферати складались з рiзних за розмiром лiмфоцитiв, лiмфобластiв, гiстiоцитiв та плазматичних клiтин.

Литература

1. Ссша Е., Потоцький М. Значения патоморфологiчних дослщжень у дiагностицi захворювань тварин // Ж. Ветеринарна медицина Украгни. - 2007. - N° 3. - С.27-29.

2. Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники. - Л.: Медицина. - 1969. -

423с.

3. Патолопчна анатомш тварин / За редакщею Урбановича П.П., Потоцького М.К. -КиГв. - 2008. - 880 с.

4. Патолого-анатомическая диагностика болезней птиц / В. М. Апатенко, Б. Ф. Бессарабов и др.; Под ред. В. П. Шишкова, А. В. Акулова, Н. А. Налетова. - М.: Колос, 1978. - 440с.

5. Choroby drobiu /Pod red. M. Mazurkiewicza. - Wroclaw, 2005. - 789.

6. Churchil A. E., Biggs A. M. Agent of Marek's disease in tissue culture. Nature. 528530.

Summary

Zhyla M.I., Stronskyj Yu. S., Khmil E.P., Mykhalus G. M. MORPHOLOGICAL CHANGES OF INTERNAL ORGANS OF CHICKENS AT MAREK'S DISEASE

The paper presents the results of macroscopic and microscopic of studying the internal organs of the chickens on 2,5-3 months old at Marek's disease acute form.

Стаття надшшла до редакци 26.03.2009

75